Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проспе кт Шевче нка один з центральних проспектів Львова розташований між вулицею Саксаганського та площею Міцкевича Адм

Проспект Шевченка (Львів)

Проспект Шевченка (Львів)

Проспе́кт Шевче́нка — один з центральних проспектів Львова, розташований між вулицею Саксаганського та площею Міцкевича. Адміністративно належить до Галицького району міста.

Проспект Шевченка
Львів
image
Район Галицький
Назва на честь Тараса Григоровича Шевченка
Колишні назви
Гарбарська, Академічна; пляц Святого Яна, пляц Академічний, Академієпляц, площа Академічна; Академічна, Академієштрассе; Академічна
польського періоду (польською) Garbarska, Akademicka; plac św. Jana, plac Akademicki; Akademicka
радянського періоду (українською) площа Академічна; Академічна
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 49°50′20″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.8389250° пн. ш. 24.0308972° сх. д. / 49.8389250; 24.0308972Координати: 49°50′20″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.8389250° пн. ш. 24.0308972° сх. д. / 49.8389250; 24.0308972
Координати кінця 49°50′20″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.8389639° пн. ш. 24.0308750° сх. д. / 49.8389639; 24.0308750
поштові індекси 79005
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники пам'ятник Михайлові Грушевському
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2630345
Мапа
image Проспект Шевченка у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Проспект Шевченка.

Проспект Шевченка разом із площею Міцкевича та проспектом Свободи у святкові дні становлять великий єдиний залюднений проспект.

Назва

  • Гарбарська (пол. Garbarska) — назва, під якою вперше згадується вулиця 1414 року. Протрималась до початку XIX століття;
  • від початку XIX століття до 1871 року — Святого Яна;
  • у 1871—1955 роках — Академічна;
  • від 1955 року — сучасна назва — проспект Тараса Шевченка.
  • 1955 року до проспекту Шевченка приєднана колишня площа Академічна.

Історія

Перша писемна згадка про вулицю датується 1414 роком. Вулиця була частиною , на ній мешкали кожум'яки (гарбарі). Звідси й початкова назва вулиці — Гарбарська.

На початку XIX століття в кінці вулиці був невеличкий ставок, в який впадали дві притоки Полтви — потічки Пасіка й Сорока, і заболочене русло Полтви знаходилось просто посеред вулиці. Через Полтву міщани перекинули кам'яний місток, який одним кінцем виходив на сучасну вулицю Фредра. На містку стояла фігура святого Яна Непомука (якій вулиця завдячувала своєю тодішньою назвою).

У 1886 році Полтву сховали до підземного колектора, а головний міський садівник Арнольд Рерінг заклав своєрідний нелінійний бульвар, котрий складався з окремих трапецієподібних «острівців» з заокругленими краями. 1906 року Рерінг разом із Альфредом Захаревичем модернізували бульвар. Вісь нинішньої вулиці Джохара Дудаєва подовжена алеєю, що проходила новоствореною центральною овальною клумбою до головного входу майбутньої домінанти — будинку Торгово-промислової палати (№ 17). Донині збереглись фотографії, що демонструють давню структуру бульвару. Лише у 1930-х роках проспект реконструйовано і він набув вигляду традиційного бульвару з алеєю з двох рядів (всього 72). 1997 року старі тополі викорчували, а замість них висадили кулясті клени. Пропозиція закрити проспект для автомобілів і відновити структуру алеї кінця XIX століття, закладену Рерінгом не була підтримана міською радою. Вже згадуваний ставок обмілів, його засипали землею та встановили на цьому місці пам'ятник видатному польському комедіографові Олександрові Фредрові. 1901 року на тополиній алеї постав пам'ятник польському поету Корнелеві Уєйському.

У 1871 році вулицю перейменували на Академічну, оскільки вона виходила до старого будинку Львівського університету імені Яна Казимира на сучасній вулиці Грушевського (університет тоді називали академією).

14 квітня 1936 року була розстріляна демонстрація безробітних, під час якої був убитий безробітний львів'янин Владислав Козак, його похорон 16 квітня вилився у велелюдну акцію протесту робітників, яка прокотилася містом, завдавши йому чималої шкоди. Пам'ятна композиція про ці події була встановлена у 1979 році на стіні наріжного будинку за радянських часів та демонтована 16 листопада 2023 року вже за часів незалежної України. У липні 1944 року тут вів бої радянський танк «Гвардія».

1955 року, за часів УРСР, вулицю перейменували в проспект Тараса Шевченка, однак деякі львів'яни й далі називають цю вулицю по-старому — Академічною. За часів УРСР площу Академічну, яка розташовувалася в кінці вулиці, об'єднали з проспектом Шевченка.

Забудова

Будинки

№ 1 (інша адреса — площа Галицька, 15) — будівля колишнього Галицького іпотечного банку зведена 1872 року за проєктом Філіпа Покутинського. Фасад опоряджений за мотивами архітектури Відродження. Майже відразу за проєктом Покутинського було добудовано флігель із кватирами працівників банку. 1879 року під керівництвом Зигмунта Кендзерського укріплено фундаменти. 1895 року Кендзерський добудував ще один флігель. У 1921 році надбудовано четвертий поверх. Наприкінці 1930-х років у цьому будинку відкрили (кінотеатр) «Європа». Після закінчення війни мережа кінозакладів дуже швидко відновила діяльність і кінотеатр «Європа» вже як кінотеатр «Україна» діяв до 2006 року (остання назва — «Галицький центр кіномистецтва»). До того, як у Львові побудували кіноконцертні комплекси «Мир» та «Львів», кінотеатр «Україна» був найбільшим міським кінотеатром.

У другій половині XIX століття тут містився готель «Тигр», або «Під тигром». Певне уявлення про готель дають креслення 1811 року, підписаних Матеусом Беккером. Це була триповерхова споруда зі стайнями на першому і готельними номерами на другому-третьому поверхах. Для будівництва споруди банку, готель знесено.

№ 2 (інша адреса — площа Міцкевича, 1) — в середині XVII століття на цьому місці був шлюз, який регулював приплив води з Полтви до міського рову. Відомо про заїзд (готель) «Під трьома гаками», що знаходився тут наприкінці XVIII століття. Заклад належав підприємцеві і землевласникові Георгу Гофману. У 1811 році Гофман збудував на цьому ж місці готель «Hotel de la Russie». Саме в «Російському» зупинявся під час подорожі у Верхівню французький письменник Оноре де Бальзак. Згодом, в середині XIX століття, готель був названий за іменем засновника — «Жорж».

1899 року розпочалося будівництво нової будівлі готелю. Проєкт розробила віденська архітектурна контора Гельмера і Фельнера. Проєкт доповнено Іваном Левинським та Юліаном Цибульським. У наріжних нішах другого поверху новозбудованого будинку постали чотири статуї — алегоричні зображення частин світу (Америка, Африка, Азія та Європа), які виконав львівський скульптор Антон Попель за ескізами та моделями Леонарда Марконі. Внутрішнє оздоблення вестибюля, балюстрада сходів і незбережене нині первісне оформлення інтер'єрів номерів носило перші ознаки сецесії. На фронтоні головного фасаду — рельєф із скульптурним зображенням святого Юрія (Георгія) Змієборця, або Жоржа, оскільки готель зберігав давню назву. Усього в готелі було 93 номери, 92 з яких — люкси. Санвузли були зібрані у два великі стояки біля сходових кліток. Лише у 1920-х роках проведено реконструкцію, під час якої було влаштовано санвузли у кожному номері.

1940 року, за часів УРСР, готель було передано акціонерному товариству «Інтурист». Нині готель «Жорж» декларує 2-зіркову якість послуг та пропонує «люкси, напів-люкси, одномісні та двомісні номери першої категорії та номери туристичного класу обладнані всім необхідним для комфортного перебування».

Докладніше: Жорж (готель)
image
Удалині, з підписом — Об'єднання — другий будинок Шпрехера

№ 4 — колишній прибутковий , збудований у 1904—1905 роках за проєктом Тадея Обмінського. Розташований на розі з вулицею Мирослава Скорика. На момент зведення, вважався взірцем стилю ар нуво, а також дорогого, престижного і комфортного житла.

№ 6 — перед Першою світовою війною належав родині Бромільських. 1909 року було організовано конкурс на найкращий проєкт майбутнього торгового дому Бромільських. Розглянуто 7 проєктів і першу нагороду отримав проєкт Владислава Дердацького і Вітольда Мінкевича (з модернізованими елементами бароко і класицизму). Через війну проєкт не реалізовано. Нині перший поверх зайнятий магазином «Prostor».

№ 7 — був відомий як (ще один, розташований неподалік на площі Міцкевича). Восьмиповерховий прибутковий будинок у стилі функціоналізму збудований 1929 року. В основу закладено залізобетонний каркас, зовні облицьований плитами штучного граніту та мармуру, у внутрішніх подвір'ях стіни вкриті білою керамічною плиткою, інтер'єри прикрашені алебастровими плитами (каменярські роботи фірми Людвіка Тировича). Проєкт виконав Фердинанд Касслер, замовником виступав відомий львівський підприємець . Протягом різних часів приміщення орендували різноманітні організації. У 1933—1936 роках тут містилося консульство Угорщини. В радянські часи на першому поверсі розміщувався ресторан «Елегант», оформлений за проєктом Петра Тарнавецького. Тепер тут Будинок профспілок Львівщини. Перший і другий поверх займає ресторан швидкого харчування Макдональдс та жіночий бутик. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

У попередньому будинку на цьому місці, що також мав сьомий номер, знаходилась відома кав'ярня Фрідріха Вільгельма Шнайдера. Розширена 1897 року і наново оздоблена незвичними для тогочасного Львова сецесійними розписами Антона Туха, стала популярною серед мистецької богеми. В її залах відбувались виставки малярства і скульптури. Близько 1900 року вона вважалася найпрестижнішою у Львові. 1907 року кав'ярню закрито, а 1912 — дім розібрано.

№ 8 — приватний океанаріум. До 2020 року тут містився кінотеатру «Київ» — один з найдавніших кінотеатрів у Львові. Окрема двоповерхова будівля кінотеатру у дворі чиншової кам'яниці, з залом на 300 місць, створена фірмою Івана Левинського, в опорядженні залу і оформленні входу металевою рекламою брав участь Альфред Захаревич. Кінотеатр відкрився у 1912 році, початково мав назву «Фрашка». Наступного року змінив назву на «Штука», пізніше — «Химера». 2002 року на фасаді встановлено меморіальну таблицю, яка сповіщає що у 1892—1898 роках тут діяло Наукове товариство імені Шевченка (скульптор Ярослав Скакун, архітектори Олег Чамара і Василь Каменщик).

28 серпня 2020 року в приміщенні колишнього кінотеатру «Київ» відкрився приватний океанаріум.

№ 9 — колишня кам'яниця І. Стагля у стилі італійського неоренесансу. Походить із 30-х років XIX століття. Нинішній вигляд отримала внаслідок реконструкції в кінці 1880-х для потреб жіночої школи імені королеви Ядвіги за проєктом Ігнатія Брунека. Тут містився головний корпус Львівського інституту банківської справи. Вхід у будівлю знаходиться від вулиці Нижанківського. У 1985 році споруду внесли до переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення. Нині будівля перебуває на балансі Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти». Від 2018 року будівлю орендує ТОВ «АйКю Холдинг». 19 січня 2024 року відбудеться аукціон з продажу цього будинку.

№ 10 — кам'яниця збудована за проєктом Яна Шульца у 1893 році як прибутковий будинок. Тоді вона мала глибокий виріз у фасаді. 1926 року цей виріз забудували вітриною «Цукерні Залєвського». У 1939 році цукерня припинила своє існування, а її приміщення зайняла артіль «Труд інвалідів». Людвіг Залевський помер наступного року, а його син, Владислав, у 1945 році був заарештований як ворог народу та за два роки помер у тюменському концтаборі. Попередній будинок, що стояв на цьому місці, був двоповерховий, збудований у стилі класицизму за проєктом Йозефа Землера молодшого у 1826 році для Карла Шнайдера. У дворі цього будинку містилась найстаріша лазня Львова, відкрита 1810 року як Лазня Святої Анни. Воду для неї брали з джерела, яке било тут же. Вона містила вугільну кислоту і вапно. Таким чином, лазня була своєрідним бальнеологічним закладом. Джерела вистачило ненадовго, бо вже через сорок років власник лазні звернувся до влади з проханням провести додатковий водопровід. За радянських часів мала назву «Лазня № 1». У 1990-х роках тут відкрили «Ґранд-клуб „Софія“». До недавнього часу весь перший поверх займав кондитерський магазин фабрики «Світоч», а від 1972 року у підвалі «Світоча» містився бар «Шоколадний», нині усе приміщення займає ресторан швидкого харчування мережі «Пузата хата».

№ 11 — триповерхова колишня чиншова кам'яниця збудована у 1884—1885 роках у стилі історизму. До 1939 року тут мешкали визначні львів'яни: лікарі, професори університету, зокрема, польський правник, керівник кафедри політичного права Львівського університету Станіслав Стажинський. На першому поверсі будинку біля сходової клітки містилася елегантна кравецька майстерня під назвою «Amalja Stein», що належала пані Годлевічовій. Після війни тут містилася регіональне представництво Радіо-телеграфічного агентства України (від 1990 року — «Укрінформ»), а інші приміщення розділили поміж працівниками цієї установи. Наприкінці листопада 2021 року міське управління комунальної власності продало одне з колишніх приміщень представництва агенції «Укрінформ». Нині у будинку функціонує Львівський прес-клуб, представництво польської страхувальної компанії «PZU», кафе «Домашній ресторанчик», туристична агенція «Глобус» та декілька інших юридичних осіб. Перед будинком до 1970-х років стояла помпа-криниця.

№ 13 — будинок колишнього Міського казино та Літературно-мистецького кола, споруджений у 1874—1876 роках за проєктом Людвіка Вежбицького та Філіпа Покутинського. Вхід був оздоблений двома каріатидами авторства Леонарда Марконі (не збережені). Наприкінці 1909 — на початку 1910 року проведено конкурс на будівлю нового 5-поверхового міського казино. Розглянуто 10 проєктів і відзначено 3 з них: Станіслава Данковського (у стилі неокласицизму), Владислава Клімчака і Мар'яна Гейцмана, раціональний модерн), Станіслава Улейського (неоготика). Керівником будівельних робіт призначено Зигмунта Федорського. Однак будівництво так і не почато.

№ 14 — споруджений будівельною фірмою Зигмунта Кендзерського у 1897 році, оздоблений рельєфами Броніслава Солтиса.

№ 15 — будинок споруджений у 1910 році за проєктом архітектора Людвіка Вельтце.

№ 16 — будинок споруджений у 1895—1896 роках за проєктом Михайла Ковальчука.

№ 17 — будинок споруджений 1912 року за проєктом Юзефа Сосновського та Альфреда Захарієвича для Промислово-торгової палати міста Львова. Фасад будівлі гротескно поєднує сецесійні мотиви і неокласицизм. Фриз вкритий позолоченою смальтою із алегоріями торгівлі та ремесел виконав Войцех Пшедвоєвський (1908). Ще один фриз із зображенням герба міста, символів торгівлі і промисловості виконаний за проєктом Генрика Узембла (1908). Непересічно виконаний інтер'єр холу у модернових формах. З 1939 по 1991 роки тут містився міський осередок Комуністичної партії України (міськком). Пізніше приміщення передали Львівській обласній прокуратурі.

№ 20 — колишня кам'яниця Дронговського. (інша адреса — вулиця Дудаєва, 2). Фасад оздоблений скульптурами і медальйонами із зображеннями письменників авторства Петра Гарасимовича (виконано у майстерні Віктора Заккі). Будинок споруджено 1886 року за проєктом Лукаша Бодашевського.

№ 21 — житловий будинок, споруджений 1910 року в неоготичному стилі. Архітектор Ян Шульц, скульптурне оздоблення Петра Гарасимовича. Перший поверх і підвал займає кондитерська-ресторан «Вероніка».

№ 23 — житловий будинок, споруджений 1909 року за проєктом Людвіка Балдвіна-Рамулта.

№ 25 — на першому поверсі цього будинку з 1911 року працювала кав'ярня «Roma». Над оздобленням інтер'єру працювали краківські художники Генрик Узембло і Кароль Фрич.

№ 26 — колишній будинок Ромуальда Турасевича, збудований за проєктом Юліана Цибульського у 1898 році. Автор скульптур атланта і каріатиди — Броніслав Солтис.

image
Будинок № 27. Тут на першому поверсі міститься кав'ярня «Шкоцка»

№ 27 — житловий будинок, споруджений 1909 року за проєктом архітектора Збігнєва Левинського як прибутковий будинок Еміля Векслера у стилі модернізованої готики. В інтер'єрі розписи «Лицарської зали» виконав художник В. Белецький (1910). Власником земельної ділянки і замовником проєкту був підприємець Еміль Векслер.

Упродовж 1909—1944 років на першому поверсі кам'яниці Векслера містилася кав'ярня «Шкоцка» («Шотландська»), яка стала місцем збору представників львівської математичної школи. Саме у цій кав'ярні Стефан Банах, видатний представник львівської математичної школи першої половини XX століття, відкрив теорію функціонального аналізу, яка пізніше отримала назву «Шкоцька теорія».

У 1999—2009 роках тут знаходилося відділення «Universal Bank», а після тривалої реставрації будівлі, у 2011 році, тут відкрився готель «Атлас Делюкс».

Докладніше: Шотландська кав'ярня

№ 28 — будинок збудований за проєктом архітектора Якова Баллабана для інженера Карла Зигмунта Ріхтмана у 1897 році. Неорококове скульптурне оздоблення Броніслава Солтиса.

№ 32 — триповерхова офісна будівля львівської філії АТ «Банк Кредит Дніпро», збудований у 1988—1992 роках за проєктом архітекторів Миколи та Юрія Столярових на розі з вулицею Драгоманова.

  • image
    Колишній Галицький іпотечний банк
  • image
    Готель «Жорж» збудований 1899 р.
  • image
    Будинки № 8, 10, 12 (справа наліво; світлина Ф. Рихновського 1894 р.)
  • image
    Львівський інститут банківської справи
  • image
    Львівська обласна прокуратура

Пам'ятники

12 червня 1994 року на колишній площі Академічній встановлено перший в Україні бронзовий пам'ятник Михайлові Грушевському. Скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор — Василь Каменщик. Раніше, на цьому ж місці стояв пам'ятник Олександрові Фредрові, вивезений після Другої світової до Вроцлава. Автором пам'ятника був львівський скульптор Леонард Марконі. У червні 1892 року Марконі здобув перемогу на конкурсі проєктів, після чого гіпсова модель була доопрацьована ще протягом чотирьох років. Пам'ятник відлито у бронзі у віденському підрозділі фірми Фрідріха Альфреда Круппа і урочисто відкрито на тодішній площі Академічній 25 жовтня 1897 року.

1901 року перед будинком міського казино (№ 13) відкрито пам'ятник Корнелю Уєйському, авторства Антона Попеля. Це було бронзове погруддя поета на гранітному п'єдесталі, виготовленому у майстерні Генрика Пер'є. Загальна висота — 5 м. Нині пам'ятник знаходиться у польському місті Щецин.

1905—1907 року підприємець Костянтин Володкович робив спроби встановити на проспекті пам'ятник Шевченкові. У 1915—1916 роках Зигмунт Курчинський виготовив кілька макетів пам'ятника польським Легіонам, що мав стояти біля будинку Торгово-промислової палати (будинок № 17). Проєкт не було затверджено.

Також в приміщенні Львівської обласної прокуратури розташований невеличкий пам'ятник Михайлові Грушевському.

  • image
    Пам'ятник Михайлові Грушевському
  • image
    Олександрові Фредрові у Вроцлаві
  • image
    Пам'ятник Корнелю Уєйському

Вулиця у мистецтві

  • Віктор Неборак. Прохід вулицею Академічною (версія 1983 року). maysterni.com. Поетичні майстерні. оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2024.

Примітки

  1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—5. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  2. Архітектура Львова… — С. 512.
  3. Архітектура Львова… — С. 316.
  4. Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. — S. 13. (пол.)
  5. Архітектура Львова… — С. 221—223.
  6. Архітектура Львова… — С. 221, 222.
  7. Архітектура Львова… — С. 463.
  8. Архітектура Львова… — С. 366—367.
  9. Архітектура Львова… — С. 469.
  10. Архітектура Львова… — С. 500.
  11. Ґранкін П. Е. Алебастр в інтер'єрах львівських кам'яниць міжвоєнного двадцятиріччя (1920—1939) // Галицька брама. — 2000. — № 8 (68). — С. 18.
  12. Архітектура Львова… — С. 548.
  13. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski / Jurij Biriulow, Tadeusz Dubicki, Maria Tarnawiecka, Aleksander Zakowicz. — Lwów: Centrum Europy, 2002. — S. 101. — . (пол.)
  14. Ольга Коваль (20 травня 2022). У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
  15. Архітектура Львова… — С. 447.
  16. Бірюльов Ю. О. Музи кав'ярень старого Львова // Галицька брама. — 1995. — № 4. — С. 5.
  17. Ірина Панчишин (28 серпня 2020). У центрі Львова відкрили перший у місті приватний океанаріум. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  18. Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 262. — .
  19. Архітектура Львова… — С. 283, 284.
  20. Ярослав Сиваківський (4 січня 2024). У Львові на приватизацію віддали історичну будівлю в самому центрі: яка вартість об'єкта. 24tv.ua. 24 Канал. Процитовано 4 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  21. Архітектура Львова… — С. 296, 339.
  22. Історія Львівських солодощів. Цукерня пана Залевського. any-type-tour.com. оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  23. Вуйцик В. То зараз львів'яни не люблять митися. А колись… // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 181. — ISBN 966-95066-4-13.
  24. Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка, 11 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  25. Наталя Дуляба (22 листопада 2021). ІТшник купив за 2,4 млн грн приміщення у пам'ятці в центрі Львова. portal.lviv.ua. Львівський портал. оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  26. Архітектура Львова… — С. 313.
  27. Projekty gmachu Kasyna Miejskiego we Lwowie [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.] // Czasopismo techniczne. — 1910. — № 7. — Tabl. IV—IX. (пол.)
  28. Архітектура Львова… — С. 501.
  29. Biriulow J. Rzeźba… — S. 168.
  30. Бірюльов Ю. О. Вельтце Людвік // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 344. — .
  31. Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 304. — .
  32. Архітектура Львова… — С. 415.
  33. Biriulow J. Rzeźba… — S. 171.
  34. Тимофієнко В. І. Бодашевський Л. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — Київ : Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. — .
  35. Biriulow J. Rzeźba… — S. 167.
  36. Офіційний сайт кондитерської-ресторану «Вероніка». veronica.ua. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  37. Ю. О. Бірюльов. Бальдвін-Рамулт Людвіґ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 180. — .
  38. Архітектура Львова… — С. 448.
  39. Архітектура Львова… — С. 334.
  40. Архітектура Львова… — С. 410, 487.
  41. Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка, 27 — будинок готелю (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 24 січня 2021.
  42. Офіційний сайт «Universal Bank». universalbank.com.ua. оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  43. Офіційний сайт готелю «Атлас Делюкс». atlasdeluxe.com. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  44. Biriulow J. Rzeźba… — S. 167—168.
  45. Будинок банку на розі проспекту Шевченка і вулиці Драгоманова, м. Львів. zuap.org. Західноукраїнський архітектурний портал. оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 19 лютого 2023.
  46. Архітектура Львова… — С. 673.
  47. Biriulow J. Rzeźba… — S. 158.
  48. Архітектура Львова… — С. 504, 505.
  49. Архітектура Львова… — С. 506.

Джерела

Проспект Шевченка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Проспект Шевченка у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Ю. Бірюльов, Б. Черкес, М. Бевз, А. Рудницький та ін. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 73. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Шевченка просп. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 118—123. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 70. — .
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — .
  • Пашук А., Деркач І. Львів. Короткий ілюстрований путівник. (укр. та польск. мови). — Львів : Книжково-Журнальне видавництво, 1961. — 170 с.
  • Мельник Б. В. Проспект Шевченка // З історії Львівських вулиць. Спецвипуск газети «Молода Галичина». — Львів : Вільна Україна, 1990. — Т. 1. — С. 3—6.
  • Lwów. Ilustrowany przewodnik / J. Biriulow, S. Frucht. — Wrocław: VIA-NOVA, 2001. — 320 s. — . (пол.)
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 332 s. — . (пол.)

Посилання

  • Проєкт «Вулиці Львова»: проспект Тараса Шевченка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  • Проспект Шевченка. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  • Метаморфози львівських вулиць. Алея проспекту Шевченка. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 4 грудня 2015. оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 24 січня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prospe kt Shevche nka odin z centralnih prospektiv Lvova roztashovanij mizh vuliceyu Saksaganskogo ta plosheyu Mickevicha Administrativno nalezhit do Galickogo rajonu mista Prospekt Shevchenka LvivRajon GalickijNazva na chest Tarasa Grigorovicha ShevchenkaKolishni nazviGarbarska Akademichna plyac Svyatogo Yana plyac Akademichnij Akademiyeplyac plosha Akademichna Akademichna Akademiyeshtrasse Akademichnapolskogo periodu polskoyu Garbarska Akademicka plac sw Jana plac Akademicki Akademickaradyanskogo periodu ukrayinskoyu plosha Akademichna AkademichnaZagalni vidomostiProtyazhnist 400 mKoordinati pochatku 49 50 20 pn sh 24 01 51 sh d 49 8389250 pn sh 24 0308972 sh d 49 8389250 24 0308972 Koordinati 49 50 20 pn sh 24 01 51 sh d 49 8389250 pn sh 24 0308972 sh d 49 8389250 24 0308972Koordinati kincya 49 50 20 pn sh 24 01 51 sh d 49 8389639 pn sh 24 0308750 sh d 49 8389639 24 0308750poshtovi indeksi 79005TransportRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatniki pam yatnik Mihajlovi GrushevskomuPoshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2630345Mapa Prospekt Shevchenka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prospekt Shevchenka Prospekt Shevchenka razom iz plosheyu Mickevicha ta prospektom Svobodi u svyatkovi dni stanovlyat velikij yedinij zalyudnenij prospekt NazvaGarbarska pol Garbarska nazva pid yakoyu vpershe zgaduyetsya vulicya 1414 roku Protrimalas do pochatku XIX stolittya vid pochatku XIX stolittya do 1871 roku Svyatogo Yana u 1871 1955 rokah Akademichna vid 1955 roku suchasna nazva prospekt Tarasa Shevchenka 1955 roku do prospektu Shevchenka priyednana kolishnya plosha Akademichna IstoriyaPersha pisemna zgadka pro vulicyu datuyetsya 1414 rokom Vulicya bula chastinoyu na nij meshkali kozhum yaki garbari Zvidsi j pochatkova nazva vulici Garbarska Na pochatku XIX stolittya v kinci vulici buv nevelichkij stavok v yakij vpadali dvi pritoki Poltvi potichki Pasika j Soroka i zabolochene ruslo Poltvi znahodilos prosto posered vulici Cherez Poltvu mishani perekinuli kam yanij mistok yakij odnim kincem vihodiv na suchasnu vulicyu Fredra Na mistku stoyala figura svyatogo Yana Nepomuka yakij vulicya zavdyachuvala svoyeyu todishnoyu nazvoyu U 1886 roci Poltvu shovali do pidzemnogo kolektora a golovnij miskij sadivnik Arnold Rering zaklav svoyeridnij nelinijnij bulvar kotrij skladavsya z okremih trapeciyepodibnih ostrivciv z zaokruglenimi krayami 1906 roku Rering razom iz Alfredom Zaharevichem modernizuvali bulvar Vis ninishnoyi vulici Dzhohara Dudayeva podovzhena aleyeyu sho prohodila novostvorenoyu centralnoyu ovalnoyu klumboyu do golovnogo vhodu majbutnoyi dominanti budinku Torgovo promislovoyi palati 17 Donini zbereglis fotografiyi sho demonstruyut davnyu strukturu bulvaru Lishe u 1930 h rokah prospekt rekonstrujovano i vin nabuv viglyadu tradicijnogo bulvaru z aleyeyu z dvoh ryadiv vsogo 72 1997 roku stari topoli vikorchuvali a zamist nih visadili kulyasti kleni Propoziciya zakriti prospekt dlya avtomobiliv i vidnoviti strukturu aleyi kincya XIX stolittya zakladenu Reringom ne bula pidtrimana miskoyu radoyu Vzhe zgaduvanij stavok obmiliv jogo zasipali zemleyu ta vstanovili na comu misci pam yatnik vidatnomu polskomu komediografovi Oleksandrovi Fredrovi 1901 roku na topolinij aleyi postav pam yatnik polskomu poetu Kornelevi Uyejskomu U 1871 roci vulicyu perejmenuvali na Akademichnu oskilki vona vihodila do starogo budinku Lvivskogo universitetu imeni Yana Kazimira na suchasnij vulici Grushevskogo universitet todi nazivali akademiyeyu 14 kvitnya 1936 roku bula rozstrilyana demonstraciya bezrobitnih pid chas yakoyi buv ubitij bezrobitnij lviv yanin Vladislav Kozak jogo pohoron 16 kvitnya vilivsya u velelyudnu akciyu protestu robitnikiv yaka prokotilasya mistom zavdavshi jomu chimaloyi shkodi Pam yatna kompoziciya pro ci podiyi bula vstanovlena u 1979 roci na stini narizhnogo budinku za radyanskih chasiv ta demontovana 16 listopada 2023 roku vzhe za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini U lipni 1944 roku tut viv boyi radyanskij tank Gvardiya 1955 roku za chasiv URSR vulicyu perejmenuvali v prospekt Tarasa Shevchenka odnak deyaki lviv yani j dali nazivayut cyu vulicyu po staromu Akademichnoyu Za chasiv URSR ploshu Akademichnu yaka roztashovuvalasya v kinci vulici ob yednali z prospektom Shevchenka ZabudovaBudinki 1 insha adresa plosha Galicka 15 budivlya kolishnogo Galickogo ipotechnogo banku zvedena 1872 roku za proyektom Filipa Pokutinskogo Fasad oporyadzhenij za motivami arhitekturi Vidrodzhennya Majzhe vidrazu za proyektom Pokutinskogo bulo dobudovano fligel iz kvatirami pracivnikiv banku 1879 roku pid kerivnictvom Zigmunta Kendzerskogo ukripleno fundamenti 1895 roku Kendzerskij dobuduvav she odin fligel U 1921 roci nadbudovano chetvertij poverh Naprikinci 1930 h rokiv u comu budinku vidkrili kinoteatr Yevropa Pislya zakinchennya vijni merezha kinozakladiv duzhe shvidko vidnovila diyalnist i kinoteatr Yevropa vzhe yak kinoteatr Ukrayina diyav do 2006 roku ostannya nazva Galickij centr kinomistectva Do togo yak u Lvovi pobuduvali kinokoncertni kompleksi Mir ta Lviv kinoteatr Ukrayina buv najbilshim miskim kinoteatrom U drugij polovini XIX stolittya tut mistivsya gotel Tigr abo Pid tigrom Pevne uyavlennya pro gotel dayut kreslennya 1811 roku pidpisanih Mateusom Bekkerom Ce bula tripoverhova sporuda zi stajnyami na pershomu i gotelnimi nomerami na drugomu tretomu poverhah Dlya budivnictva sporudi banku gotel zneseno 2 insha adresa plosha Mickevicha 1 v seredini XVII stolittya na comu misci buv shlyuz yakij regulyuvav pripliv vodi z Poltvi do miskogo rovu Vidomo pro zayizd gotel Pid troma gakami sho znahodivsya tut naprikinci XVIII stolittya Zaklad nalezhav pidpriyemcevi i zemlevlasnikovi Georgu Gofmanu U 1811 roci Gofman zbuduvav na comu zh misci gotel Hotel de la Russie Same v Rosijskomu zupinyavsya pid chas podorozhi u Verhivnyu francuzkij pismennik Onore de Balzak Zgodom v seredini XIX stolittya gotel buv nazvanij za imenem zasnovnika Zhorzh 1899 roku rozpochalosya budivnictvo novoyi budivli gotelyu Proyekt rozrobila videnska arhitekturna kontora Gelmera i Felnera Proyekt dopovneno Ivanom Levinskim ta Yulianom Cibulskim U narizhnih nishah drugogo poverhu novozbudovanogo budinku postali chotiri statuyi alegorichni zobrazhennya chastin svitu Amerika Afrika Aziya ta Yevropa yaki vikonav lvivskij skulptor Anton Popel za eskizami ta modelyami Leonarda Markoni Vnutrishnye ozdoblennya vestibyulya balyustrada shodiv i nezberezhene nini pervisne oformlennya inter yeriv nomeriv nosilo pershi oznaki secesiyi Na frontoni golovnogo fasadu relyef iz skulpturnim zobrazhennyam svyatogo Yuriya Georgiya Zmiyeborcya abo Zhorzha oskilki gotel zberigav davnyu nazvu Usogo v goteli bulo 93 nomeri 92 z yakih lyuksi Sanvuzli buli zibrani u dva veliki stoyaki bilya shodovih klitok Lishe u 1920 h rokah provedeno rekonstrukciyu pid chas yakoyi bulo vlashtovano sanvuzli u kozhnomu nomeri 1940 roku za chasiv URSR gotel bulo peredano akcionernomu tovaristvu Inturist Nini gotel Zhorzh deklaruye 2 zirkovu yakist poslug ta proponuye lyuksi napiv lyuksi odnomisni ta dvomisni nomeri pershoyi kategoriyi ta nomeri turistichnogo klasu obladnani vsim neobhidnim dlya komfortnogo perebuvannya Dokladnishe Zhorzh gotel Udalini z pidpisom Ob yednannya drugij budinok Shprehera 4 kolishnij pributkovij zbudovanij u 1904 1905 rokah za proyektom Tadeya Obminskogo Roztashovanij na rozi z vuliceyu Miroslava Skorika Na moment zvedennya vvazhavsya vzircem stilyu ar nuvo a takozh dorogogo prestizhnogo i komfortnogo zhitla 6 pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu nalezhav rodini Bromilskih 1909 roku bulo organizovano konkurs na najkrashij proyekt majbutnogo torgovogo domu Bromilskih Rozglyanuto 7 proyektiv i pershu nagorodu otrimav proyekt Vladislava Derdackogo i Vitolda Minkevicha z modernizovanimi elementami baroko i klasicizmu Cherez vijnu proyekt ne realizovano Nini pershij poverh zajnyatij magazinom Prostor 7 buv vidomij yak she odin roztashovanij nepodalik na ploshi Mickevicha Vosmipoverhovij pributkovij budinok u stili funkcionalizmu zbudovanij 1929 roku V osnovu zakladeno zalizobetonnij karkas zovni oblicovanij plitami shtuchnogo granitu ta marmuru u vnutrishnih podvir yah stini vkriti biloyu keramichnoyu plitkoyu inter yeri prikrasheni alebastrovimi plitami kamenyarski roboti firmi Lyudvika Tirovicha Proyekt vikonav Ferdinand Kassler zamovnikom vistupav vidomij lvivskij pidpriyemec Protyagom riznih chasiv primishennya orenduvali riznomanitni organizaciyi U 1933 1936 rokah tut mistilosya konsulstvo Ugorshini V radyanski chasi na pershomu poversi rozmishuvavsya restoran Elegant oformlenij za proyektom Petra Tarnaveckogo Teper tut Budinok profspilok Lvivshini Pershij i drugij poverh zajmaye restoran shvidkogo harchuvannya Makdonalds ta zhinochij butik U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu U poperednomu budinku na comu misci sho takozh mav somij nomer znahodilas vidoma kav yarnya Fridriha Vilgelma Shnajdera Rozshirena 1897 roku i nanovo ozdoblena nezvichnimi dlya togochasnogo Lvova secesijnimi rozpisami Antona Tuha stala populyarnoyu sered misteckoyi bogemi V yiyi zalah vidbuvalis vistavki malyarstva i skulpturi Blizko 1900 roku vona vvazhalasya najprestizhnishoyu u Lvovi 1907 roku kav yarnyu zakrito a 1912 dim rozibrano 8 privatnij okeanarium Do 2020 roku tut mistivsya kinoteatru Kiyiv odin z najdavnishih kinoteatriv u Lvovi Okrema dvopoverhova budivlya kinoteatru u dvori chinshovoyi kam yanici z zalom na 300 misc stvorena firmoyu Ivana Levinskogo v oporyadzhenni zalu i oformlenni vhodu metalevoyu reklamoyu brav uchast Alfred Zaharevich Kinoteatr vidkrivsya u 1912 roci pochatkovo mav nazvu Frashka Nastupnogo roku zminiv nazvu na Shtuka piznishe Himera 2002 roku na fasadi vstanovleno memorialnu tablicyu yaka spovishaye sho u 1892 1898 rokah tut diyalo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka skulptor Yaroslav Skakun arhitektori Oleg Chamara i Vasil Kamenshik 28 serpnya 2020 roku v primishenni kolishnogo kinoteatru Kiyiv vidkrivsya privatnij okeanarium 9 kolishnya kam yanicya I Staglya u stili italijskogo neorenesansu Pohodit iz 30 h rokiv XIX stolittya Ninishnij viglyad otrimala vnaslidok rekonstrukciyi v kinci 1880 h dlya potreb zhinochoyi shkoli imeni korolevi Yadvigi za proyektom Ignatiya Bruneka Tut mistivsya golovnij korpus Lvivskogo institutu bankivskoyi spravi Vhid u budivlyu znahoditsya vid vulici Nizhankivskogo U 1985 roci sporudu vnesli do pereliku pam yatok arhitekturi ta mistobuduvannya miscevogo znachennya Nini budivlya perebuvaye na balansi Derzhavnoyi naukovoyi ustanovi Institut modernizaciyi zmistu osviti Vid 2018 roku budivlyu orenduye TOV AjKyu Holding 19 sichnya 2024 roku vidbudetsya aukcion z prodazhu cogo budinku 10 kam yanicya zbudovana za proyektom Yana Shulca u 1893 roci yak pributkovij budinok Todi vona mala glibokij viriz u fasadi 1926 roku cej viriz zabuduvali vitrinoyu Cukerni Zalyevskogo U 1939 roci cukernya pripinila svoye isnuvannya a yiyi primishennya zajnyala artil Trud invalidiv Lyudvig Zalevskij pomer nastupnogo roku a jogo sin Vladislav u 1945 roci buv zaareshtovanij yak vorog narodu ta za dva roki pomer u tyumenskomu konctabori Poperednij budinok sho stoyav na comu misci buv dvopoverhovij zbudovanij u stili klasicizmu za proyektom Jozefa Zemlera molodshogo u 1826 roci dlya Karla Shnajdera U dvori cogo budinku mistilas najstarisha laznya Lvova vidkrita 1810 roku yak Laznya Svyatoyi Anni Vodu dlya neyi brali z dzherela yake bilo tut zhe Vona mistila vugilnu kislotu i vapno Takim chinom laznya bula svoyeridnim balneologichnim zakladom Dzherela vistachilo nenadovgo bo vzhe cherez sorok rokiv vlasnik lazni zvernuvsya do vladi z prohannyam provesti dodatkovij vodoprovid Za radyanskih chasiv mala nazvu Laznya 1 U 1990 h rokah tut vidkrili Grand klub Sofiya Do nedavnogo chasu ves pershij poverh zajmav konditerskij magazin fabriki Svitoch a vid 1972 roku u pidvali Svitocha mistivsya bar Shokoladnij nini use primishennya zajmaye restoran shvidkogo harchuvannya merezhi Puzata hata 11 tripoverhova kolishnya chinshova kam yanicya zbudovana u 1884 1885 rokah u stili istorizmu Do 1939 roku tut meshkali viznachni lviv yani likari profesori universitetu zokrema polskij pravnik kerivnik kafedri politichnogo prava Lvivskogo universitetu Stanislav Stazhinskij Na pershomu poversi budinku bilya shodovoyi klitki mistilasya elegantna kravecka majsternya pid nazvoyu Amalja Stein sho nalezhala pani Godlevichovij Pislya vijni tut mistilasya regionalne predstavnictvo Radio telegrafichnogo agentstva Ukrayini vid 1990 roku Ukrinform a inshi primishennya rozdilili pomizh pracivnikami ciyeyi ustanovi Naprikinci listopada 2021 roku miske upravlinnya komunalnoyi vlasnosti prodalo odne z kolishnih primishen predstavnictva agenciyi Ukrinform Nini u budinku funkcionuye Lvivskij pres klub predstavnictvo polskoyi strahuvalnoyi kompaniyi PZU kafe Domashnij restoranchik turistichna agenciya Globus ta dekilka inshih yuridichnih osib Pered budinkom do 1970 h rokiv stoyala pompa krinicya 13 budinok kolishnogo Miskogo kazino ta Literaturno misteckogo kola sporudzhenij u 1874 1876 rokah za proyektom Lyudvika Vezhbickogo ta Filipa Pokutinskogo Vhid buv ozdoblenij dvoma kariatidami avtorstva Leonarda Markoni ne zberezheni Naprikinci 1909 na pochatku 1910 roku provedeno konkurs na budivlyu novogo 5 poverhovogo miskogo kazino Rozglyanuto 10 proyektiv i vidznacheno 3 z nih Stanislava Dankovskogo u stili neoklasicizmu Vladislava Klimchaka i Mar yana Gejcmana racionalnij modern Stanislava Ulejskogo neogotika Kerivnikom budivelnih robit priznacheno Zigmunta Fedorskogo Odnak budivnictvo tak i ne pochato 14 sporudzhenij budivelnoyu firmoyu Zigmunta Kendzerskogo u 1897 roci ozdoblenij relyefami Bronislava Soltisa 15 budinok sporudzhenij u 1910 roci za proyektom arhitektora Lyudvika Veltce 16 budinok sporudzhenij u 1895 1896 rokah za proyektom Mihajla Kovalchuka 17 budinok sporudzhenij 1912 roku za proyektom Yuzefa Sosnovskogo ta Alfreda Zahariyevicha dlya Promislovo torgovoyi palati mista Lvova Fasad budivli groteskno poyednuye secesijni motivi i neoklasicizm Friz vkritij pozolochenoyu smaltoyu iz alegoriyami torgivli ta remesel vikonav Vojceh Pshedvoyevskij 1908 She odin friz iz zobrazhennyam gerba mista simvoliv torgivli i promislovosti vikonanij za proyektom Genrika Uzembla 1908 Neperesichno vikonanij inter yer holu u modernovih formah Z 1939 po 1991 roki tut mistivsya miskij oseredok Komunistichnoyi partiyi Ukrayini miskkom Piznishe primishennya peredali Lvivskij oblasnij prokuraturi 20 kolishnya kam yanicya Drongovskogo insha adresa vulicya Dudayeva 2 Fasad ozdoblenij skulpturami i medaljonami iz zobrazhennyami pismennikiv avtorstva Petra Garasimovicha vikonano u majsterni Viktora Zakki Budinok sporudzheno 1886 roku za proyektom Lukasha Bodashevskogo 21 zhitlovij budinok sporudzhenij 1910 roku v neogotichnomu stili Arhitektor Yan Shulc skulpturne ozdoblennya Petra Garasimovicha Pershij poverh i pidval zajmaye konditerska restoran Veronika 23 zhitlovij budinok sporudzhenij 1909 roku za proyektom Lyudvika Baldvina Ramulta 25 na pershomu poversi cogo budinku z 1911 roku pracyuvala kav yarnya Roma Nad ozdoblennyam inter yeru pracyuvali krakivski hudozhniki Genrik Uzemblo i Karol Frich 26 kolishnij budinok Romualda Turasevicha zbudovanij za proyektom Yuliana Cibulskogo u 1898 roci Avtor skulptur atlanta i kariatidi Bronislav Soltis Budinok 27 Tut na pershomu poversi mistitsya kav yarnya Shkocka 27 zhitlovij budinok sporudzhenij 1909 roku za proyektom arhitektora Zbignyeva Levinskogo yak pributkovij budinok Emilya Vekslera u stili modernizovanoyi gotiki V inter yeri rozpisi Licarskoyi zali vikonav hudozhnik V Beleckij 1910 Vlasnikom zemelnoyi dilyanki i zamovnikom proyektu buv pidpriyemec Emil Veksler Uprodovzh 1909 1944 rokiv na pershomu poversi kam yanici Vekslera mistilasya kav yarnya Shkocka Shotlandska yaka stala miscem zboru predstavnikiv lvivskoyi matematichnoyi shkoli Same u cij kav yarni Stefan Banah vidatnij predstavnik lvivskoyi matematichnoyi shkoli pershoyi polovini XX stolittya vidkriv teoriyu funkcionalnogo analizu yaka piznishe otrimala nazvu Shkocka teoriya U 1999 2009 rokah tut znahodilosya viddilennya Universal Bank a pislya trivaloyi restavraciyi budivli u 2011 roci tut vidkrivsya gotel Atlas Delyuks Dokladnishe Shotlandska kav yarnya 28 budinok zbudovanij za proyektom arhitektora Yakova Ballabana dlya inzhenera Karla Zigmunta Rihtmana u 1897 roci Neorokokove skulpturne ozdoblennya Bronislava Soltisa 32 tripoverhova ofisna budivlya lvivskoyi filiyi AT Bank Kredit Dnipro zbudovanij u 1988 1992 rokah za proyektom arhitektoriv Mikoli ta Yuriya Stolyarovih na rozi z vuliceyu Dragomanova Kolishnij Galickij ipotechnij bank Gotel Zhorzh zbudovanij 1899 r Budinki 8 10 12 sprava nalivo svitlina F Rihnovskogo 1894 r Lvivskij institut bankivskoyi spravi Lvivska oblasna prokuraturaPam yatniki12 chervnya 1994 roku na kolishnij ploshi Akademichnij vstanovleno pershij v Ukrayini bronzovij pam yatnik Mihajlovi Grushevskomu Skulptori Dmitro Krvavich Mikola Posikira Lyubomir Yaremchuk arhitektor Vasil Kamenshik Ranishe na comu zh misci stoyav pam yatnik Oleksandrovi Fredrovi vivezenij pislya Drugoyi svitovoyi do Vroclava Avtorom pam yatnika buv lvivskij skulptor Leonard Markoni U chervni 1892 roku Markoni zdobuv peremogu na konkursi proyektiv pislya chogo gipsova model bula doopracovana she protyagom chotiroh rokiv Pam yatnik vidlito u bronzi u videnskomu pidrozdili firmi Fridriha Alfreda Kruppa i urochisto vidkrito na todishnij ploshi Akademichnij 25 zhovtnya 1897 roku 1901 roku pered budinkom miskogo kazino 13 vidkrito pam yatnik Kornelyu Uyejskomu avtorstva Antona Popelya Ce bulo bronzove pogruddya poeta na granitnomu p yedestali vigotovlenomu u majsterni Genrika Per ye Zagalna visota 5 m Nini pam yatnik znahoditsya u polskomu misti Shecin 1905 1907 roku pidpriyemec Kostyantin Volodkovich robiv sprobi vstanoviti na prospekti pam yatnik Shevchenkovi U 1915 1916 rokah Zigmunt Kurchinskij vigotoviv kilka maketiv pam yatnika polskim Legionam sho mav stoyati bilya budinku Torgovo promislovoyi palati budinok 17 Proyekt ne bulo zatverdzheno Takozh v primishenni Lvivskoyi oblasnoyi prokuraturi roztashovanij nevelichkij pam yatnik Mihajlovi Grushevskomu Pam yatnik Mihajlovi Grushevskomu Oleksandrovi Fredrovi u Vroclavi Pam yatnik Kornelyu UyejskomuVulicya u mistectviViktor Neborak Prohid vuliceyu Akademichnoyu versiya 1983 roku maysterni com Poetichni majsterni originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 14 travnya 2024 PrimitkiMiske viddilennya poshtovogo zv yazku Lviv 5 ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Arhitektura Lvova S 512 Arhitektura Lvova S 316 Sprawozdania ze zgromadzen tygodniowych Czasopismo Techniczne 1885 1 S 13 pol Arhitektura Lvova S 221 223 Arhitektura Lvova S 221 222 Arhitektura Lvova S 463 Arhitektura Lvova S 366 367 Arhitektura Lvova S 469 Arhitektura Lvova S 500 Grankin P E Alebastr v inter yerah lvivskih kam yanic mizhvoyennogo dvadcyatirichchya 1920 1939 Galicka brama 2000 8 68 S 18 Arhitektura Lvova S 548 Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Jurij Biriulow Tadeusz Dubicki Maria Tarnawiecka Aleksander Zakowicz Lwow Centrum Europy 2002 S 101 ISBN 966 7022 27 7 pol Olga Koval 20 travnya 2022 U Lvovi oznakuyut 30 budinkiv zbudovanih u mizhvoyennij period Oglyad budivel tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2024 Arhitektura Lvova S 447 Biryulov Yu O Muzi kav yaren starogo Lvova Galicka brama 1995 4 S 5 Irina Panchishin 28 serpnya 2020 U centri Lvova vidkrili pershij u misti privatnij okeanarium zaxid net Zaxid net originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2021 Romanyuk P Svij hram Arhitektor Vasil Kamenshik na tli istoriyi ta nashoyi dobi Lviv LA Piramida 2015 S 262 ISBN 978 966 441 384 5 Arhitektura Lvova S 283 284 Yaroslav Sivakivskij 4 sichnya 2024 U Lvovi na privatizaciyu viddali istorichnu budivlyu v samomu centri yaka vartist ob yekta 24tv ua 24 Kanal Procitovano 4 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhitektura Lvova S 296 339 Istoriya Lvivskih solodoshiv Cukernya pana Zalevskogo any type tour com originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2021 Vujcik V To zaraz lviv yani ne lyublyat mitisya A kolis Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 S 181 ISBN 966 95066 4 13 Igor Melnik Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Shevchenka 11 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Natalya Dulyaba 22 listopada 2021 ITshnik kupiv za 2 4 mln grn primishennya u pam yatci v centri Lvova portal lviv ua Lvivskij portal originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Arhitektura Lvova S 313 Projekty gmachu Kasyna Miejskiego we Lwowie 31 travnya 2020 u Wayback Machine Czasopismo techniczne 1910 7 Tabl IV IX pol Arhitektura Lvova S 501 Biriulow J Rzezba S 168 Biryulov Yu O Veltce Lyudvik Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 344 ISBN 978 966 7007 68 8 Biryulov Yu O Kovalchuk Mihajlo Mihal Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 304 ISBN 978 966 7007 99 7 Arhitektura Lvova S 415 Biriulow J Rzezba S 171 Timofiyenko V I Bodashevskij L Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik Kiyiv Naukovo doslidnickij institut teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannya 1999 ISBN 966 7452 16 6 Biriulow J Rzezba S 167 Oficijnij sajt konditerskoyi restoranu Veronika veronica ua originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Yu O Biryulov Baldvin Ramult Lyudvig Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio S 180 ISBN 966 02 2681 0 Arhitektura Lvova S 448 Arhitektura Lvova S 334 Arhitektura Lvova S 410 487 Igor Somochkin Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Shevchenka 27 budinok gotelyu kolishnij zhitlovij lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 24 sichnya 2021 Oficijnij sajt Universal Bank universalbank com ua originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Oficijnij sajt gotelyu Atlas Delyuks atlasdeluxe com originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Biriulow J Rzezba S 167 168 Budinok banku na rozi prospektu Shevchenka i vulici Dragomanova m Lviv zuap org Zahidnoukrayinskij arhitekturnij portal originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 19 lyutogo 2023 Arhitektura Lvova S 673 Biriulow J Rzezba S 158 Arhitektura Lvova S 504 505 Arhitektura Lvova S 506 DzherelaProspekt Shevchenka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Prospekt Shevchenka u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu Biryulov B Cherkes M Bevz A Rudnickij ta in Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 73 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Shevchenka prosp 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 118 123 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 70 ISBN 966 603 115 9 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 390 s ISBN 978 966 7022 79 2 Pashuk A Derkach I Lviv Korotkij ilyustrovanij putivnik ukr ta polsk movi Lviv Knizhkovo Zhurnalne vidavnictvo 1961 170 s Melnik B V Prospekt Shevchenka Z istoriyi Lvivskih vulic Specvipusk gazeti Moloda Galichina Lviv Vilna Ukrayina 1990 T 1 S 3 6 Lwow Ilustrowany przewodnik J Biriulow S Frucht Wroclaw VIA NOVA 2001 320 s ISBN 83 88649 32 9 pol Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 332 s ISBN 978 83 7543 009 7 pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova prospekt Tarasa Shevchenka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Prospekt Shevchenka city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021 Metamorfozi lvivskih vulic Aleya prospektu Shevchenka photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 4 grudnya 2015 originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ