Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Граф Александер Фредро (пол. Aleksander Fredro; 20 червня 1793, с. Сурохів біля Ярослава, нині Польща — 15 липня 1876, Львів, похований у Рудках) — польський галицькийкомедіограф, мемуарист, поет, масон, граф (шляхетський герб «Бонча»). Рідний дід Андрея Шептицького.
| Александер Фредро | |
|---|---|
| пол. Aleksander Fredro | |
 | |
| Народився | 20 червня 1793[1][2][…] Сурохів, Ґміна Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща |
| Помер | 15 липня 1876[1][2][…](83 роки) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[4][5] |
| Поховання | Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії |
| Країна |  Річ Посполита Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | поет, письменник, драматург, політик, комедіограф |
| Галузь | художня література[d] і комедія |
| Знання мов | польська[6][7] і німецька[6] |
| Членство | d, Варшавське товариство друзів науки і d[5] |
| Роки активності | 1818 — 1876 |
| Жанр | комедія і мемуари |
| Magnum opus | d, Q9395449?, Q78156643? і Q15711821? |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Рід | Фредри |
| Батько | d |
| У шлюбі з | Софія Яблоновська[6] |
| Діти | Шептицька Софія і d[6] |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0293039 |
| |
Біографія
Народився у багатій шляхетській (колись сенаторській) родині. Батько — (у 1822 року отримав спадковий австрійський графський титул), член Галицького станового сейму, віце-маршалок у 1817 році. Мати — дружина батька графиня Марія Дембінська.
Освіту отримав вдома, ніколи не навчався у громадських навчальних закладах.
Після загибелі матері — Маріанни Фредро — під час пожежі у родинному маєтку в Беньковій Вишні (1806) разом з батьком, Яцеком Фредром, переїхав до Львова.
1809 — в ранзі поручника записався до 11-го уланського полку армії Герцогства Варшавського, який формувався у Львові, згодом брав участь у поході військ Наполеона на Москву. Брав участь у Бородинській битві. 1812 — отримав Золотий Хрест Virtuti Militari за участь у поході Наполеона на Москву. 1814 — був відзначений хрестом «Почесного Легіону».
1815 — після зречення Наполеона повернувся на Батьківщину, де зайнявся господарством у родинному маєтку Бенькова Вишня. Залишаючи Париж, написав: Wyjechaliśmy razem, z odmiennych pobudek: Napoleon na Elbę, ja zasię do Rudek («Виїхали разом, але з різних мотивів: Наполеон на Ельбу, а я собі до Рудок»). Вступив до люблінської масонської ложі.
1818 — створив свою першу помітну комедію «Пан Ґельдхаб» (на сцені з 1821 року).
1828 — одружився з графинею Зофією Скарбек (донька Юзефа, внучка Роха Міхала Яблоновського), до якої сватався 11 років. Вона перед цим була дружиною Станіслава Скарбека — фундатора будівництва теперішнього Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, з яким розлучилась після судових засідань 3 березня, 7 травня 1828 року.
1828 — після смерті батька успадкував і примножив батьківський маєток. На той час був автором кільканадцяти комедій. У 1829 році вступив до Товариства друзів науки.
1839 року разом з Лєоном Людвіком Сапеґою запропонував спорудити залізницю Бохня — Львів — Бережани.
1846 — після 18 років життя на селі подружжя Фредрів оселилося у Львові, на «Хорунщизні» (тепер район вул. Чайковського).
1848 — під час «Весни народів» був членом польської Центральної національної ради. Також був обраний головою окружного відділу цієї ради в Рудках.
1850–1855 (з невеликими перервами) — мешкав у Франції, де після придушення угорської революції 1848—1849 переховувався його син Ян-Александер Фредро (також комедіограф, але маловідомий).
Після повернення сина Яна Александра осів у власному «двірку» на Хорущині у Львові.
З 1861 року був послом Галицького крайового сейму, клопотав про побудову в Галичині першої залізниці, організував Земське Кредитове Товариство та Галицьку Ощадну Касу.
Похований у родинній крипті костелу Успіння Діви Марії в Рудках (тепер Самбірський район, Львівська область). 1970 року знавець і шанувальник творчості Фредра, вроцлавський професор , відвідавши Рудки, взяв великий палець із правої руки забальзамованого тіла драматурга. Дослідник кільканадцять років приховував цей факт. Палець наприкінці 1980-х років був замурований у стіні костелу святого Маврикія у Вроцлаві.
Його дочка, Софія Людвіка Цецилія Констанція (1837–1904), 1861 року вийшла заміж за графа Яна Кантія Реміґіана Шептицького. Від цього шлюбу народився Роман Шептицький, майбутній митрополит Андрей.
Особа А.Фредра була сповнена суперечностей: активний і заангажований у громадські справи, водночас шукав самотності і виявляв схильність до мізантропії. В останні роки життя серйозно хворів і провів їх здаля від світу, у вузькому родинному колі.
Був автором комедій звичаїв із життя шляхти, здебільшого провінційної. Писав вірші, поеми, афоризми. Належав до доби романтизму, але був далекий від цього стилю, через що його критикували Северин Гощинський і Лешек Дунін-Борковський. Ця критика примусила Фредра на 18 років відійти від літературної творчості.
Твори Фредра належать до золотого фонду польської літератури. Його байки в Польщі віддавна ввійшли до програми дитячого читання.
Творчість
- Ґвалт, що діється!
- Дами та гусари
- Довічне ув'язнення
- Чоловік і дружина
- Чужоземщина
- Новий Дон-Кіхот, або Сто божевіль
- Відлюдники та поет
- Пан Ґельдхаб
- Пан Йов'яльський
- Три по три
- Ночівля в Апенінах
- Велика людина для малих оборудок
- Вихованка
- Не можу одружитися
- Записки старого
- Помста
- Пічоміра, королева Бланломанії
- Мистецтво обмацування
- Револьвер.
- Сім мішків гречаної вовни.
Вшанування
Вулиця у Львові польського та українського періодів, в радянський час — Гаврилюка.
15 липня 2016 року, у 140-і роковини з дня смерті видатного польського комедіографа Александра Фредра, у дзвіниці костелу Успіння Діви Марії (нині — санктуарій Рудківської Матері Божої) в Рудках архієпископ Мечислав Мокшицький освятив його музей. Музей постав завдяки сприянню президента Об'єднання польських вчителів в Україні Адама Хлопка, Генерального консула РП у Львові Веслава Мазура, Фонду роду Шептицьких та парафіян костелу. Експозиція музею складається з інформаційних таблиць, де розташовано матеріали з життя та творчості Александера Фредра, публікації різних його творів, театральні плакати з різних країн світу.
Родовід
| Станіслав Фредро | ||||||||||||||||
| Антоній Фредро | ||||||||||||||||
| Катерина Лашевська | ||||||||||||||||
| Йосип Бенедикт Фредро | ||||||||||||||||
| Конопацький | ||||||||||||||||
| Барбара Конопацька | ||||||||||||||||
| Конопацька | ||||||||||||||||
| Яцек Фредро | ||||||||||||||||
| Франциск Урбанський | ||||||||||||||||
| Михаїл Урбанський | ||||||||||||||||
| Констанція Вольська | ||||||||||||||||
| Терезія Урбанська | ||||||||||||||||
| Павло Дубравський | ||||||||||||||||
| Єлизавета Дубравська | ||||||||||||||||
| Розалія Предвойовська | ||||||||||||||||
| Александер Фредро | ||||||||||||||||
| Войцех Альбрехт Дембінський | ||||||||||||||||
| Іоанн Бернард Дембінський | ||||||||||||||||
| Сюзанна Жидовська | ||||||||||||||||
| Іоанн Непомук Дембінський | ||||||||||||||||
| Франциск Дубравський | ||||||||||||||||
| Катерина Дубравська | ||||||||||||||||
| Катерина Ґрабінська | ||||||||||||||||
| Маріанна Дембінська | ||||||||||||||||
| Сігізмунд Веселовський | ||||||||||||||||
| Андрій Веселовський | ||||||||||||||||
| Веселовська | ||||||||||||||||
| Крістіна Веселовська | ||||||||||||||||
| Казимир Дружбацький | ||||||||||||||||
| Маріанна Дружбацька | ||||||||||||||||
| Єлизавета Дружбацька | ||||||||||||||||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118703021 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Фредро Александр // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/fredro-hrabia-aleksander/
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Fredro-Aleksander;3902673.html
- CONOR.Sl
- . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 321.
- Lasocka B. Skarbek Stanisław Marcin h. Abdank (1780—1848) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 25. (пол.)
- Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — іл. — С. 52. — .
- Józef Garbacik. Fredro Aleksander (1793—1876)… — S. 110.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2015.
- Czawaga K. Muzeum Aleksandra Fredry w Rudkach na Ukrainie// Kurier Galicyjski — Lwów, 2016. — № 14—15 (258—259) (16—29 sierpnia). — S. 41. (пол.)
Джерела
- // Високий Замок.
- Мельник І. Почесний громадянин Львова граф Александер Фредро [ 11 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Zbruch.eu, 20.06.2013.
- Прохасько Ю. Галицький граф [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] // Ї.
- У маєтку Олександра Фредро // Львівська газета. — 23 жовтня 2008.
- Шептицька С. Спогади минулих років [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Ї.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 321—322. (пол.)
- Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 105—113. (пол.)
Посилання
- Вишня // Замки та храми України [ 6 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Рудки і Вишня, або Екскурсія місцями Фредро // Левеня, 2008
- Василь Худицький. «Садиба Фредрів — не театр, не музей, а місце контакту» // Дзеркало тижня, № 26 (806), 10.07.2010[недоступне посилання з червня 2019]
- // Сайт УГКЦ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fredro Graf Aleksander Fredro pol Aleksander Fredro 20 chervnya 1793 s Surohiv bilya Yaroslava nini Polsha 15 lipnya 1876 Lviv pohovanij u Rudkah polskij galickijkomediograf memuarist poet mason graf shlyahetskij gerb Boncha Ridnij did Andreya Sheptickogo Aleksander Fredropol Aleksander FredroNarodivsya 20 chervnya 1793 1793 06 20 1 2 Surohiv Gmina Yaroslav Yaroslavskij povit Respublika PolshaPomer 15 lipnya 1876 1876 07 15 1 2 83 roki Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 4 5 Pohovannya Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi MariyiKrayina Rich Pospolita Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnist poet pismennik dramaturg politik komediografGaluz hudozhnya literatura d i komediyaZnannya mov polska 6 7 i nimecka 6 Chlenstvo d Varshavske tovaristvo druziv nauki i d 5 Roki aktivnosti 1818 1876Zhanr komediya i memuariMagnum opus d Q9395449 Q78156643 i Q15711821 Posada posol do Galickogo sejmu d Rid FredriBatko dU shlyubi z Sofiya Yablonovska 6 Diti Shepticka Sofiya i d 6 AvtografNagorodi orden Pochesnogo legionuIMDb ID 0293039Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u bagatij shlyahetskij kolis senatorskij rodini Batko u 1822 roku otrimav spadkovij avstrijskij grafskij titul chlen Galickogo stanovogo sejmu vice marshalok u 1817 roci Mati druzhina batka grafinya Mariya Dembinska Osvitu otrimav vdoma nikoli ne navchavsya u gromadskih navchalnih zakladah Pislya zagibeli materi Marianni Fredro pid chas pozhezhi u rodinnomu mayetku v Benkovij Vishni 1806 razom z batkom Yacekom Fredrom pereyihav do Lvova 1809 v ranzi poruchnika zapisavsya do 11 go ulanskogo polku armiyi Gercogstva Varshavskogo yakij formuvavsya u Lvovi zgodom brav uchast u pohodi vijsk Napoleona na Moskvu Brav uchast u Borodinskij bitvi 1812 otrimav Zolotij Hrest Virtuti Militari za uchast u pohodi Napoleona na Moskvu 1814 buv vidznachenij hrestom Pochesnogo Legionu Pam yatnik Aleksandra Fredra u Vroclavi perenesenij zi Lvova 1815 pislya zrechennya Napoleona povernuvsya na Batkivshinu de zajnyavsya gospodarstvom u rodinnomu mayetku Benkova Vishnya Zalishayuchi Parizh napisav Wyjechalismy razem z odmiennych pobudek Napoleon na Elbe ja zasie do Rudek Viyihali razom ale z riznih motiviv Napoleon na Elbu a ya sobi do Rudok Vstupiv do lyublinskoyi masonskoyi lozhi 1818 stvoriv svoyu pershu pomitnu komediyu Pan Geldhab na sceni z 1821 roku 1828 odruzhivsya z grafineyu Zofiyeyu Skarbek donka Yuzefa vnuchka Roha Mihala Yablonovskogo do yakoyi svatavsya 11 rokiv Vona pered cim bula druzhinoyu Stanislava Skarbeka fundatora budivnictva teperishnogo Nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru imeni Mariyi Zankoveckoyi z yakim rozluchilas pislya sudovih zasidan 3 bereznya 7 travnya 1828 roku 1828 pislya smerti batka uspadkuvav i primnozhiv batkivskij mayetok Na toj chas buv avtorom kilkanadcyati komedij U 1829 roci vstupiv do Tovaristva druziv nauki 1839 roku razom z Lyeonom Lyudvikom Sapegoyu zaproponuvav sporuditi zaliznicyu Bohnya Lviv Berezhani 1846 pislya 18 rokiv zhittya na seli podruzhzhya Fredriv oselilosya u Lvovi na Horunshizni teper rajon vul Chajkovskogo 1848 pid chas Vesni narodiv buv chlenom polskoyi Centralnoyi nacionalnoyi radi Takozh buv obranij golovoyu okruzhnogo viddilu ciyeyi radi v Rudkah 1850 1855 z nevelikimi perervami meshkav u Franciyi de pislya pridushennya ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 perehovuvavsya jogo sin Yan Aleksander Fredro takozh komediograf ale malovidomij Pam yatnik Aleksandra Fredra u Vroclavi perenesenij zi Lvova Pislya povernennya sina Yana Aleksandra osiv u vlasnomu dvirku na Horushini u Lvovi Z 1861 roku buv poslom Galickogo krajovogo sejmu klopotav pro pobudovu v Galichini pershoyi zaliznici organizuvav Zemske Kreditove Tovaristvo ta Galicku Oshadnu Kasu Pohovanij u rodinnij kripti kostelu Uspinnya Divi Mariyi v Rudkah teper Sambirskij rajon Lvivska oblast 1970 roku znavec i shanuvalnik tvorchosti Fredra vroclavskij profesor vidvidavshi Rudki vzyav velikij palec iz pravoyi ruki zabalzamovanogo tila dramaturga Doslidnik kilkanadcyat rokiv prihovuvav cej fakt Palec naprikinci 1980 h rokiv buv zamurovanij u stini kostelu svyatogo Mavrikiya u Vroclavi Jogo dochka Sofiya Lyudvika Ceciliya Konstanciya 1837 1904 1861 roku vijshla zamizh za grafa Yana Kantiya Remigiana Sheptickogo Vid cogo shlyubu narodivsya Roman Sheptickij majbutnij mitropolit Andrej Osoba A Fredra bula spovnena superechnostej aktivnij i zaangazhovanij u gromadski spravi vodnochas shukav samotnosti i viyavlyav shilnist do mizantropiyi V ostanni roki zhittya serjozno hvoriv i proviv yih zdalya vid svitu u vuzkomu rodinnomu koli Pam yatnik A Fredru pered Teatrom im Yuliusha Slovackogo v KrakoviBenkova Vishnya Buv avtorom komedij zvichayiv iz zhittya shlyahti zdebilshogo provincijnoyi Pisav virshi poemi aforizmi Nalezhav do dobi romantizmu ale buv dalekij vid cogo stilyu cherez sho jogo kritikuvali Severin Goshinskij i Leshek Dunin Borkovskij Cya kritika primusila Fredra na 18 rokiv vidijti vid literaturnoyi tvorchosti Tvori Fredra nalezhat do zolotogo fondu polskoyi literaturi Jogo bajki v Polshi viddavna vvijshli do programi dityachogo chitannya TvorchistGvalt sho diyetsya Dami ta gusari Dovichne uv yaznennya Cholovik i druzhina Chuzhozemshina Novij Don Kihot abo Sto bozhevil Vidlyudniki ta poet Pan Geldhab Pan Jov yalskij Tri po tri Nochivlya v Apeninah Velika lyudina dlya malih oborudok Vihovanka Ne mozhu odruzhitisya Zapiski starogo Pomsta Pichomira koroleva Blanlomaniyi Mistectvo obmacuvannya Revolver Sim mishkiv grechanoyi vovni VshanuvannyaVulicya u Lvovi polskogo ta ukrayinskogo periodiv v radyanskij chas Gavrilyuka 15 lipnya 2016 roku u 140 i rokovini z dnya smerti vidatnogo polskogo komediografa Aleksandra Fredra u dzvinici kostelu Uspinnya Divi Mariyi nini sanktuarij Rudkivskoyi Materi Bozhoyi v Rudkah arhiyepiskop Mechislav Mokshickij osvyativ jogo muzej Muzej postav zavdyaki spriyannyu prezidenta Ob yednannya polskih vchiteliv v Ukrayini Adama Hlopka Generalnogo konsula RP u Lvovi Veslava Mazura Fondu rodu Sheptickih ta parafiyan kostelu Ekspoziciya muzeyu skladayetsya z informacijnih tablic de roztashovano materiali z zhittya ta tvorchosti Aleksandera Fredra publikaciyi riznih jogo tvoriv teatralni plakati z riznih krayin svitu Rodovid Stanislav Fredro Antonij Fredro Katerina Lashevska Josip Benedikt Fredro Konopackij Barbara Konopacka Konopacka Yacek Fredro Francisk Urbanskij Mihayil Urbanskij Konstanciya Volska Tereziya Urbanska Pavlo Dubravskij Yelizaveta Dubravska Rozaliya Predvojovska Aleksander Fredro Vojceh Albreht Dembinskij Ioann Bernard Dembinskij Syuzanna Zhidovska Ioann Nepomuk Dembinskij Francisk Dubravskij Katerina Dubravska Katerina Grabinska Marianna Dembinska Sigizmund Veselovskij Andrij Veselovskij Veselovska Kristina Veselovska Kazimir Druzhbackij Marianna Druzhbacka Yelizaveta Druzhbacka PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118703021 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Fredro Aleksandr Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http tnk krakow pl czlonkowie fredro hrabia aleksander https encyklopedia pwn pl haslo Fredro Aleksander 3902673 html CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 21 travnya 2021 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 5 S 321 Lasocka B Skarbek Stanislaw Marcin h Abdank 1780 1848 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1997 T XXXVIII 1 zeszyt 156 S 25 pol Tomin Yu Romanishin Yu Koritko R Parashak I Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 il S 52 ISBN 978 617 655 000 6 Jozef Garbacik Fredro Aleksander 1793 1876 S 110 PDF Arhiv originalu PDF za 8 lipnya 2019 Procitovano 8 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 kvitnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2015 Czawaga K Muzeum Aleksandra Fredry w Rudkach na Ukrainie Kurier Galicyjski Lwow 2016 14 15 258 259 16 29 sierpnia S 41 pol Dzherela Visokij Zamok Melnik I Pochesnij gromadyanin Lvova graf Aleksander Fredro 11 veresnya 2013 u Wayback Machine Zbruch eu 20 06 2013 Prohasko Yu Galickij graf 6 bereznya 2008 u Wayback Machine Yi U mayetku Oleksandra Fredro Lvivska gazeta 23 zhovtnya 2008 Shepticka S Spogadi minulih rokiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Yi Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1902 Cz 1 t 5 S 321 322 pol Garbacik J Fredro Aleksander 1793 1876 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1948 T VII 2 zeszyt 32 194 s S 105 113 pol PosilannyaVishnya Zamki ta hrami Ukrayini 6 bereznya 2009 u Wayback Machine Rudki i Vishnya abo Ekskursiya miscyami Fredro Levenya 2008 Vasil Hudickij Sadiba Fredriv ne teatr ne muzej a misce kontaktu Dzerkalo tizhnya 26 806 10 07 2010 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sajt UGKC