Ру́дки — місто в Україні, адміністративний центр Рудківської міської громади, Самбірського району Львівської області. Розташоване на , над річками Вишенькою і Вишнею (притока Сяну). Станція на залізничній лінії Львів — Самбір. Через місто проходить автошлях Н13 (Львів — Самбір — Ужгород — Чоп).
Рудки | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
У центрі міста | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Львівська область | ||||||||
Район | Самбірський район | ||||||||
Громада | Рудківська міська громада | ||||||||
Засноване | 1472 | ||||||||
Статус міста | від 1939 року | ||||||||
Населення | ▲ 5 230 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▲ 5 230 (01.01.2022) | ||||||||
Поштові індекси | 81440 | ||||||||
Телефонний код | +380-3236 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Водойма | р. Вишенька, Вишня | ||||||||
Назва мешканців | рудча́нин, рудча́нка, рудча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Рудки | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 81440, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Рудки, пл. Відродження, 1а | ||||||||
Вебсторінка | Рудківська міська рада | ||||||||
Рудки у Вікісховищі
|
Назва
У 1472 році містечко отримало назву Рудки. За деякими джерелами, назва Рудки є зменшеною формою від поширених у слов'янських племен назв боліт, у ґрунті яких виступала рудувата або червонувата глина, — рудава, руда. Подібна болотиста смуга утворилась вздовж південного краю колишнього Рудківського повіту, що, очевидно, вплинуло на виникнення назви «Рудки».
Історія
Курганне поховання, що належало до культури шнурової кераміки бронзової доби, свідчить про існування тут поселення в III тисячолітті до н. е.
Сучасне поселення відоме з XIV століття як хутір біля села Бенькова Вишня (тепер Городоцький район).
Вигідне розташування на торговому шляху зі Львова до Самбора і родючість ґрунту сприяли зростанню Рудок. З 11 січня 1645 року Рудки згадують як місто.
У 1-й половині XVIII століття Рудки отримали маґдебурзьке право, що остаточно узаконило їхній статус як міста.
За австрійським адміністративним поділом 1782 року Рудки ввійшли до складу Самбірського округу (циркулу), а згідно з класифікацією населених пунктів 1784—1785 рр. були іменовані містечком. За адміністративним поділом Галичини, запровадженим австрійською владою 28 лютого 1867 року (введення замість -округ менших одиниць — повітів), Рудки стали центром Рудківського повіту.
У 2-й половині XIX століття населення Рудок помітно зросло. У 1880 році з 2582 мешканців міста 1352 були євреями, а 945 — поляками.
Одна з груп Галицької Армії на початках її формування (у листопаді 1918 р.) мала назву Рудки (також «Група Гофмана») через місце дислокації (командант — отаман Карл Гофман; утворилась в ході боїв з польським частинами, які наступали з Перемишля вздовж залізниці на Львів).
Період II-ї Речі Посполитої
1938 р. — у місті було близько 3500 мешканців. Діяли римо-католицький костел, греко-католицька церква та синагога.
Перші «совіти»
У вересня 1939 році разом із рештою Галичини місто перейшло до СРСР (у складі УРСР).
Період гітлерівської окупації
1941 р. — на початку німецької окупації в містечках Галичини були створені «єврейські ради» («юденрати»), які мали стежити за виконанням розпоряджень німецької влади щодо євреїв. Німецька влада зобов'язала створити об'єднану раду всіх юденратов, яка збиралась декілька разів саме в Рудках. Останнє засідання відбулося 21 грудня 1941. У листопаді 1942 року 800 рудківських євреїв були вивезені до табору смерті в Белжцю. 28 липня 1944 року нацистські війська вибиті 16-ю бригадою полковника Всеволода Ривжа.
Рудки — районний центр УСРР, УРСР
У 1940–1941 рр. та 1944–1962 рр. місто було центром Рудківського району. 1963–1964 рр. — Рудки входили до складу Городоцького району Львівської області, відтак були долучені до Самбірського.
Пам'ятки
- Рудківський дендропарк
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Парафіяльний костел Успіння Діви Марії, тепер Санктуарій Рудківської Божої Матері
- Рудківська ратуша
- Церква Пресвятої Євхаристії
- Погруддя Івана Франка
Чудотворна ікона («образ») Богоматері
Протягом кількох століть (аж до закінчення Другої світової війни) містечко Рудки знане було як місце прощ до чудотворного образу Богородиці, який зберігався у місцевому парафіяльному костелі. Східна (православна) ікона потрапила сюди завдяки рудківському поміщику — руському шляхтичу Юрію Чурилу. У 1612 році вона чудом збереглася на згарищі церкви після чергового татарського наїзду на Поділля. У римо-католицькому храмі в Рудках образ знайшов нових численних шанувальників. Хоча й тут на долю ікони випадали випробування вогнем, бо татари кілька разів підпалювали дерев'яний на той час костел Успіння Діви Марії. Але образ залишився непошкодженим, а побожні люди, які молилися перед ним, начебто діставали оздоровлення.
1728 — чудотворний образ перенесли до нового щойно спорудженого (мурованого) костелу (бароко з рисами ренесансу; дзвіниця залишалася дерев'яна, з контрфорсами на кутах, зі 17 століття).
1885 р. — добудували притвор до головного об'єму храму. У процесі перебудови храму постраждав нижній (найдавніший) ярус дерев'яної дзвіниці — тоді обклали цеглою давню арочну браму.
31 грудня 1917 року з Ватикану надійшов декрет про коронацію ікони, але через воєнні дії урочистості відбулися лише 2 липня 1921 року. Відтоді рудківський костел став одним з найшанованіших марійних санктуаріїв в тодішній Польщі.
1946 р. — коли вже було зрозуміло, що польська влада в Галичині остаточно завершилася, тодішній настоятель храму, о. М. Войтась вивіз його до Польщі. Рудківська Богоматір якийсь час перебувала в Перемишлі, а 1968 року образ перенесли до костелу в село Ясені (біля Долішніх Устриків). Невдовзі сюди потягнулися прочани, а від кардинала Кароля Войтили Божа Мати Рудківська дістала ім'я «Цариця Бещад». Але в липні 1992 під час відпусту реліквію вкрали зловмисники. До Рудок у листопаді 1995 повернули лише копію «образу». Коронацію ікони в листопаді 1996 звершив архієпископ і митрополит Львівський Мар'ян Яворський.
Поверненню громаді парафіяльного костелу Успіння Діви Марії сприяло впорядкування крипти, де похований видатний польський драматург Александер Фредро (дід митрополита Андрея Шептицького), який значну частину життя провів у своєму маєтку у Беньковій Вишні (за 3 км від Рудок).
15 травня 1989 року відбулося врочисте переосвячення храму, а восени 1990 року до нового саркофагу у відреставрованій крипті поклали останки представників роду Фредрів. Тепер звідусіль знову приїздять до Рудок прочани — як релігійні, так і літературні.
15 липня 2016 року архієпископ РКЦ Мечислав Мокшицький посвятив музей польського драматурга та поета Александера Фредра, що був відкритий у день 140-их роковин від дня смерті видатного польського драматурга у дзвіниці рудківського костелу Успіння Діви Марії (нині — санктуарій Рудківської Матері Божої). До експозиції музею увійшли матеріали з життя та творчості Александера Фредра, публікації його творів та театральні плакати з різних країн світу.
Населення
Чисельність
- 2582 мешканців (1880)
- 3500 мешканців (1938)
- 3100 мешканців (1971)
- 4912 мешканців (2001)
- 5700 мешканців (2007)
Національний склад
Розподіл населення за національністю
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 98,47% |
поляки | 0,75% |
росіяни | 0,65% |
інші/не вказали | 0,13% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Українська | 4 877 | 99,29% |
Російська | 19 | 0,39% |
Польська | 13 | 0,26% |
Білоруська | 3 | 0,06% |
Разом | 4 912 | 100% |
Відомі люди
Уродженці
- Дудрик Максиміліан-Теофіль — український архітектор.
- Карпинець Іван — український історик і музеєзнавець, член НТШ.
- Кравс Михайло Андрійович (1985—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Максимович Антін — опікун Пласту в Бориславі, посол до польського сейму.
- Топій Володимир Петрович — Герой України, захисник Майдану.
- Жеребний Володимир Миколайович — Герой України, захисник Майдану.
Пов'язані з Рудками
- отець Негребецький Юліян — руський греко-католицький священик, громадський діяч. Посол Галицького сейму 1-го скликання від округу Рудки — Комарне, депутат Рудківської повітової ради, член повітової управи в Рудках (1867 року).
- Юліан Сас-Куїловський — Митрополит Галицький (УГКЦ), навчався в тривіальній школі Рудок.
Власники, дідичі
Поховані
- Юзеф Лончинський — буський староста
- Міхал Лончинський — син Єжи Антонія Лончинського
Економіка
У 1904 році у Рудках були побудовані цегельно-черепичний завод і тартак, що належали власниці підміського маєтку Феліції Скарбек.
Створено міську бійню. Дещо зросло ремесло. Напередодні першої світової війни в Рудках існували кравецькі, ткацькі, шевські, столярні, ковальські, будівельні, бляхарські, бондарні, лимарські, годинникарські та деякі інші підприємства і майстерні.
Збільшилась кількість крамниць — їх стало понад 50. 2—3 торговельні підприємства провадили гуртову торгівлю пшеницею і худобою.
Про розвиток економіки міста на початку XX століття свідчило зростання доходів міської управи. Якщо в 1880 році вони становили лише 1900 золотих, то в 1892 році вже 3997, а в 1910 році збільшились до 23 тис. золотих.
На кінець 1928 року, тут існувало біля 70 торгових крамниць. Рудківська промисловість, як і раніше, була представлена численними дрібними підприємствами і майстернями. В місті було 29 майстерень, що застосовували в тій чи іншій мірі найману працю — кравецькі (8), ковальські, шевські, столярні, залізоскоб'яних виробів (по 3), годинникарські (2), теслярська, слюсарна, мулярська та інші.
У Рудках працювали маслозавод, що належав акціонерному товариству «Масло-союз», приватний млин, фабрика лікерів і цегельня.
Сучасні Рудки — це містечко в якому функціонують: цегельно-керамічний завод, сільгосптехніка, хлібозавод, автодорожне підприємство, лісництво з дендропарком, сироварний цех, рибний цех, столярний цех, районна лікарня, поліклініка, дитячий садок, заклади освіти (школа, гімназія, музична школа, Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету), підприємства громадського харчування, духовно-культурні установи, банківські установи, торговельні підприємства, сервісні центри тощо.
Див. також
Галерея
-
- На центральній площі
- Старий будинок
- Костел Успіння Пресвятої Богородиці
- Дзвіниця костелу Успіння Діви Марії (XVII ст.)
- Праця професора теології Guilelmi Esti (римське видання, 1629)
- Ставок у Рудківському дендропарку
- Центральна алея у Рудківському дендропарку
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 145
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 146
- . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010.— 228 с., іл.— С. 161
- Lechicki Czesław. Kuiłowski Julian (1826—1900) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.- Tom XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 111. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2015-04-02 у Wayback Machine.]— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— t. 3.— 761 s.— S. 15-17. (пол.)
- Рудки, Самбірський район, Львівська область » Історія міст і сіл Української РСР. ukrssr.com.ua (ru-RU) . Процитовано 24 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 21 липня 2019.
Джерела та література
- Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Рудки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 350. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України;видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .
- Rudki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 915. (пол.) — S. 915—919. (пол.)
- Голинський Володимир Рудки. — Дрогобич: Коло, 2010. — 166 с. —
Посилання
- Рудки на порталі ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- Замки та храми України
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rudki znachennya Ru dki misto v Ukrayini administrativnij centr Rudkivskoyi miskoyi gromadi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Roztashovane na nad richkami Vishenkoyu i Vishneyu pritoka Syanu Stanciya na zaliznichnij liniyi Lviv Sambir Cherez misto prohodit avtoshlyah N13 Lviv Sambir Uzhgorod Chop RudkiGerb Rudok Prapor RudokU centri mistaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Rudkivska miska gromadaZasnovane 1472Status mista vid 1939 rokuNaselennya 5 230 01 01 2022 povne 5 230 01 01 2022 Poshtovi indeksi 81440Telefonnij kod 380 3236Koordinati 49 39 11 pn sh 23 29 17 sh d H G OVodojma r Vishenka VishnyaNazva meshkanciv rudcha nin rudcha nka rudcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RudkiMiska vladaAdresa 81440 Lvivska obl Sambirskij r n m Rudki pl Vidrodzhennya 1aVebstorinka Rudkivska miska rada Rudki u Vikishovishi MapaRudkiRudkiNazvaU 1472 roci mistechko otrimalo nazvu Rudki Za deyakimi dzherelami nazva Rudki ye zmenshenoyu formoyu vid poshirenih u slov yanskih plemen nazv bolit u grunti yakih vistupala ruduvata abo chervonuvata glina rudava ruda Podibna bolotista smuga utvorilas vzdovzh pivdennogo krayu kolishnogo Rudkivskogo povitu sho ochevidno vplinulo na viniknennya nazvi Rudki IstoriyaKurganne pohovannya sho nalezhalo do kulturi shnurovoyi keramiki bronzovoyi dobi svidchit pro isnuvannya tut poselennya v III tisyacholitti do n e Suchasne poselennya vidome z XIV stolittya yak hutir bilya sela Benkova Vishnya teper Gorodockij rajon Vigidne roztashuvannya na torgovomu shlyahu zi Lvova do Sambora i rodyuchist gruntu spriyali zrostannyu Rudok Z 11 sichnya 1645 roku Rudki zgaduyut yak misto U 1 j polovini XVIII stolittya Rudki otrimali magdeburzke pravo sho ostatochno uzakonilo yihnij status yak mista Za avstrijskim administrativnim podilom 1782 roku Rudki vvijshli do skladu Sambirskogo okrugu cirkulu a zgidno z klasifikaciyeyu naselenih punktiv 1784 1785 rr buli imenovani mistechkom Za administrativnim podilom Galichini zaprovadzhenim avstrijskoyu vladoyu 28 lyutogo 1867 roku vvedennya zamist okrug menshih odinic povitiv Rudki stali centrom Rudkivskogo povitu U 2 j polovini XIX stolittya naselennya Rudok pomitno zroslo U 1880 roci z 2582 meshkanciv mista 1352 buli yevreyami a 945 polyakami Period Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rozmishennya bojovoyi grupi Rudki 8 yi Sambirskoyi brigadi UGA lyutij 1919 r ukrayinsko polska vijna Odna z grup Galickoyi Armiyi na pochatkah yiyi formuvannya u listopadi 1918 r mala nazvu Rudki takozh Grupa Gofmana cherez misce dislokaciyi komandant otaman Karl Gofman utvorilas v hodi boyiv z polskim chastinami yaki nastupali z Peremishlya vzdovzh zaliznici na Lviv Period II yi Rechi Pospolitoyi 1938 r u misti bulo blizko 3500 meshkanciv Diyali rimo katolickij kostel greko katolicka cerkva ta sinagoga Pershi soviti U veresnya 1939 roci razom iz reshtoyu Galichini misto perejshlo do SRSR u skladi URSR Period gitlerivskoyi okupaciyi 1941 r na pochatku nimeckoyi okupaciyi v mistechkah Galichini buli stvoreni yevrejski radi yudenrati yaki mali stezhiti za vikonannyam rozporyadzhen nimeckoyi vladi shodo yevreyiv Nimecka vlada zobov yazala stvoriti ob yednanu radu vsih yudenratov yaka zbiralas dekilka raziv same v Rudkah Ostannye zasidannya vidbulosya 21 grudnya 1941 U listopadi 1942 roku 800 rudkivskih yevreyiv buli vivezeni do taboru smerti v Belzhcyu 28 lipnya 1944 roku nacistski vijska vibiti 16 yu brigadoyu polkovnika Vsevoloda Rivzha Rudki rajonnij centr USRR URSR U 1940 1941 rr ta 1944 1962 rr misto bulo centrom Rudkivskogo rajonu 1963 1964 rr Rudki vhodili do skladu Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblasti vidtak buli dolucheni do Sambirskogo Pam yatkiRudkivska ratusha i pogruddya Ivana FrankaRudkivskij dendropark Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Parafiyalnij kostel Uspinnya Divi Mariyi teper Sanktuarij Rudkivskoyi Bozhoyi Materi Rudkivska ratusha Cerkva Presvyatoyi Yevharistiyi Pogruddya Ivana FrankaChudotvorna ikona obraz BogomateriProtyagom kilkoh stolit azh do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni mistechko Rudki znane bulo yak misce prosh do chudotvornogo obrazu Bogorodici yakij zberigavsya u miscevomu parafiyalnomu kosteli Shidna pravoslavna ikona potrapila syudi zavdyaki rudkivskomu pomishiku ruskomu shlyahtichu Yuriyu Churilu U 1612 roci vona chudom zbereglasya na zgarishi cerkvi pislya chergovogo tatarskogo nayizdu na Podillya U rimo katolickomu hrami v Rudkah obraz znajshov novih chislennih shanuvalnikiv Hocha j tut na dolyu ikoni vipadali viprobuvannya vognem bo tatari kilka raziv pidpalyuvali derev yanij na toj chas kostel Uspinnya Divi Mariyi Ale obraz zalishivsya neposhkodzhenim a pobozhni lyudi yaki molilisya pered nim nachebto distavali ozdorovlennya 1728 chudotvornij obraz perenesli do novogo shojno sporudzhenogo murovanogo kostelu baroko z risami renesansu dzvinicya zalishalasya derev yana z kontrforsami na kutah zi 17 stolittya 1885 r dobuduvali pritvor do golovnogo ob yemu hramu U procesi perebudovi hramu postrazhdav nizhnij najdavnishij yarus derev yanoyi dzvinici todi obklali cegloyu davnyu arochnu bramu 31 grudnya 1917 roku z Vatikanu nadijshov dekret pro koronaciyu ikoni ale cherez voyenni diyi urochistosti vidbulisya lishe 2 lipnya 1921 roku Vidtodi rudkivskij kostel stav odnim z najshanovanishih marijnih sanktuariyiv v todishnij Polshi 1946 r koli vzhe bulo zrozumilo sho polska vlada v Galichini ostatochno zavershilasya todishnij nastoyatel hramu o M Vojtas viviz jogo do Polshi Rudkivska Bogomatir yakijs chas perebuvala v Peremishli a 1968 roku obraz perenesli do kostelu v selo Yaseni bilya Dolishnih Ustrikiv Nevdovzi syudi potyagnulisya prochani a vid kardinala Karolya Vojtili Bozha Mati Rudkivska distala im ya Caricya Beshad Ale v lipni 1992 pid chas vidpustu relikviyu vkrali zlovmisniki Do Rudok u listopadi 1995 povernuli lishe kopiyu obrazu Koronaciyu ikoni v listopadi 1996 zvershiv arhiyepiskop i mitropolit Lvivskij Mar yan Yavorskij Povernennyu gromadi parafiyalnogo kostelu Uspinnya Divi Mariyi spriyalo vporyadkuvannya kripti de pohovanij vidatnij polskij dramaturg Aleksander Fredro did mitropolita Andreya Sheptickogo yakij znachnu chastinu zhittya proviv u svoyemu mayetku u Benkovij Vishni za 3 km vid Rudok 15 travnya 1989 roku vidbulosya vrochiste pereosvyachennya hramu a voseni 1990 roku do novogo sarkofagu u vidrestavrovanij kripti poklali ostanki predstavnikiv rodu Fredriv Teper zvidusil znovu priyizdyat do Rudok prochani yak religijni tak i literaturni 15 lipnya 2016 roku arhiyepiskop RKC Mechislav Mokshickij posvyativ muzej polskogo dramaturga ta poeta Aleksandera Fredra sho buv vidkritij u den 140 ih rokovin vid dnya smerti vidatnogo polskogo dramaturga u dzvinici rudkivskogo kostelu Uspinnya Divi Mariyi nini sanktuarij Rudkivskoyi Materi Bozhoyi Do ekspoziciyi muzeyu uvijshli materiali z zhittya ta tvorchosti Aleksandera Fredra publikaciyi jogo tvoriv ta teatralni plakati z riznih krayin svitu NaselennyaChiselnist 2582 meshkanciv 1880 3500 meshkanciv 1938 3100 meshkanciv 1971 4912 meshkanciv 2001 5700 meshkanciv 2007 Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu Nacionalnist Vidsotokukrayinci 98 47 polyaki 0 75 rosiyani 0 65 inshi ne vkazali 0 13 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Mova Chiselnist osib VidsotokUkrayinska 4 877 99 29 Rosijska 19 0 39 Polska 13 0 26 Biloruska 3 0 06 Razom 4 912 100 Vidomi lyudiUrodzhenci Dudrik Maksimilian Teofil ukrayinskij arhitektor Karpinec Ivan ukrayinskij istorik i muzeyeznavec chlen NTSh Kravs Mihajlo Andrijovich 1985 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Maksimovich Antin opikun Plastu v Borislavi posol do polskogo sejmu Topij Volodimir Petrovich Geroj Ukrayini zahisnik Majdanu Zherebnij Volodimir Mikolajovich Geroj Ukrayini zahisnik Majdanu Pov yazani z Rudkami otec Negrebeckij Yuliyan ruskij greko katolickij svyashenik gromadskij diyach Posol Galickogo sejmu 1 go sklikannya vid okrugu Rudki Komarne deputat Rudkivskoyi povitovoyi radi chlen povitovoyi upravi v Rudkah 1867 roku Yulian Sas Kuyilovskij Mitropolit Galickij UGKC navchavsya v trivialnij shkoli Rudok Vlasniki didichi Gerburti FredriPohovani Yuzef Lonchinskij buskij starosta Mihal Lonchinskij sin Yezhi Antoniya LonchinskogoEkonomikaU 1904 roci u Rudkah buli pobudovani cegelno cherepichnij zavod i tartak sho nalezhali vlasnici pidmiskogo mayetku Feliciyi Skarbek Stvoreno misku bijnyu Desho zroslo remeslo Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni v Rudkah isnuvali kravecki tkacki shevski stolyarni kovalski budivelni blyaharski bondarni limarski godinnikarski ta deyaki inshi pidpriyemstva i majsterni Zbilshilas kilkist kramnic yih stalo ponad 50 2 3 torgovelni pidpriyemstva provadili gurtovu torgivlyu psheniceyu i hudoboyu Pro rozvitok ekonomiki mista na pochatku XX stolittya svidchilo zrostannya dohodiv miskoyi upravi Yaksho v 1880 roci voni stanovili lishe 1900 zolotih to v 1892 roci vzhe 3997 a v 1910 roci zbilshilis do 23 tis zolotih Na kinec 1928 roku tut isnuvalo bilya 70 torgovih kramnic Rudkivska promislovist yak i ranishe bula predstavlena chislennimi dribnimi pidpriyemstvami i majsternyami V misti bulo 29 majsteren sho zastosovuvali v tij chi inshij miri najmanu pracyu kravecki 8 kovalski shevski stolyarni zalizoskob yanih virobiv po 3 godinnikarski 2 teslyarska slyusarna mulyarska ta inshi U Rudkah pracyuvali maslozavod sho nalezhav akcionernomu tovaristvu Maslo soyuz privatnij mlin fabrika likeriv i cegelnya Suchasni Rudki ce mistechko v yakomu funkcionuyut cegelno keramichnij zavod silgosptehnika hlibozavod avtodorozhne pidpriyemstvo lisnictvo z dendroparkom sirovarnij ceh ribnij ceh stolyarnij ceh rajonna likarnya poliklinika dityachij sadok zakladi osviti shkola gimnaziya muzichna shkola Vishnyanskij koledzh Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu pidpriyemstva gromadskogo harchuvannya duhovno kulturni ustanovi bankivski ustanovi torgovelni pidpriyemstva servisni centri tosho Div takozhPalac Fredriv Sheptickih Rudkivske gazove rodovishe Vishnyanskij koledzh Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetuGalereyaAvtoshlyah N13 Lviv Sambir Uzhgorod Na centralnij ploshi Starij budinok Kostel Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Dzvinicya kostelu Uspinnya Divi Mariyi XVII st Pracya profesora teologiyi Guilelmi Esti rimske vidannya 1629 Stavok u Rudkivskomu dendroparku Centralna aleya u Rudkivskomu dendroparkuPrimitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR S 145 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR S 146 Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 2 travnya 2017 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 161 Lechicki Czeslaw Kuilowski Julian 1826 1900 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 Tom XVI 1 Zeszyt 68 S 111 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 2015 04 02 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 t 3 761 s S 15 17 pol Rudki Sambirskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ukrssr com ua ru RU Procitovano 24 lipnya 2018 Arhiv originalu za 25 chervnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2019 Dzherela ta literaturaDanilyuk Yu Z Dmitruk V I Rudki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 350 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 Rudki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 915 pol S 915 919 pol Golinskij Volodimir Rudki Drogobich Kolo 2010 166 s ISBN 978 966 2405 54 5PosilannyaPortal Galichina Rudki na portali VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zamki ta hrami Ukrayini ros