Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чоп — місто на заході України, в Ужгородському районі Закарпатської області, центр Чопської міської громади.
| Чоп | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Закарпатська область | ||||||||
| Район | Ужгородський район | ||||||||
| Громада | Чопська міська громада | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 1281 (743 роки) | ||||||||
| Статус міста | від 1957 року | ||||||||
| Населення | ▼ 8765 (01.01.2021) | ||||||||
| - повне | ▼ 8765 (01.01.2021) | ||||||||
| Площа | 6.19 км² | ||||||||
| Густота населення | 1444 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 89500-89509, 89502 | ||||||||
| Координати | 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д.Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 102 м | ||||||||
| Водойма | р. Тиса | ||||||||
| Назва мешканців | чо́пець чо́пка чо́пці | ||||||||
| Міста-побратими |  Загонь (Угорщина)  Соколів-Малопольський (Польща) Мілове (смт) (Україна) Чієрна-над-Тісоу (Словаччина)
| ||||||||
| День міста | Не пізніше третьої суботи вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Чоп | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 22 км | ||||||||
| - автошляхами | 23,7 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 893 км | ||||||||
| - автошляхами | 792 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | м. Чоп, вул. Берег, 2 | ||||||||
| Вебсторінка | Чопська міськрада | ||||||||
|
| |||||||||
Становище
Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)—Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра.
На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт.
Населення
- 1880 p. — 1187 особи, угорці −1164 осіб (98,1 %)
- 1910 р. — 2318 осіб, угорці — 2294 особи (99 %)
- 1930 р. — 3572 особи, угорці — 2082 особи (58,3 %)
- 1940 р. — 3371 особи, угорці — 3236 особи, словаки — 40 осіб, русини — 32 особи, німці — 11 осіб, інші — 52 осіб
- 1970 р. — 5000 осіб
- 1979 р. — 7503 особи
- 1989 р. — 9600 осіб
- 2001 р. — 9506 осіб
- 2003 р. — 8870 осіб
- 2007 p. — 8765 осіб
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 48,08 % |
| угорці | 39,41 % |
| росіяни | 8,33 % |
| цигани | 2,32 % |
| інші/не вказали | 1,86 % |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 4 109 | 46,33 % |
| Угорська | 3 683 | 41,52 % |
| Російська | 1 029 | 11,60 % |
| Інше | 49 | 0,55 % |
| Разом | 8 870 | 100,00 % |
Історія
895 року на ці землі завоювали угорці. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття.
У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 1703—1711 років.
З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.
Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської революції 1848—1849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.
Коли в Угорщині в березні 1919 року владу захопила комуністична Революційна Правляча Рада, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату.
10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади.
Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато армійців.
4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 1920—1938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.
10 листопада 1938 року Чоп окуповує угорська королівська армія. У 1938—1944 роках — Чоп знову частина Угорщини.
28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року.
29 червня 1945 року — — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 1945—1991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.
30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу.
1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік.
1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році.
На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19 %. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68 %; Народний Фронт — 16,07 %; Самопоміч — 11,47 %; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16 %.
Господарство
У місті станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов'язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, що надходять залізничним та автомобільним перевозом. Щодо обсягу робіт можна виділити станцію Чоп, СП «Термінал-Карпати», СП «Автопорт-Чоп», ЗАТ «Чопзовніштранс». Дедалі більше продукції виробляє СП «Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна».
Міста-побратими
Відомі люди
- Ференц Бернат (угор. Bernáth Ferenc; Чоп, 1981) — гітарист-віртуоз, композитор, кандидат мистецтвознавства.
- Калитич Віктор Михайлович (1963—2017) — полковник Збройних сил України (Центральне ракетно-артилерійське управління Озброєння Збройних сил України).
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Державний кордон
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 травня 1947 р. «Про … Вел. Березний, Вел. Бичків, Волове, Іршава, Королеве, Перечин, Рахів, Свалява, Солотвина, Тячів, Чоп і Ясиня, …»
- Верховна Рада України; Постанова від 15.05.2003 № 810-IV [1]
- У Чопі певно перемогли Блок Петра Порошенка та Роберт Горват
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Chop, Ukraine |
- портал Міської ради міста Чоп
- Чоп (Chop) — Encyclopedia of Ukraine
- Чоп — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chop misto na zahodi Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti centr Chopskoyi miskoyi gromadi ChopGerb Chopa Prapor ChopaVokzal u ChopiOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonGromada Chopska miska gromadaZasnovane Persha zgadka 1281 743 roki Status mista vid 1957 rokuNaselennya 8765 01 01 2021 povne 8765 01 01 2021 Plosha 6 19 km Gustota naselennya 1444 osib km Poshtovi indeksi 89500 89509 89502Koordinati 48 25 51 pn sh 22 12 43 sh d 48 43083 pn sh 22 21194 sh d 48 43083 22 21194 Koordinati 48 25 51 pn sh 22 12 43 sh d 48 43083 pn sh 22 21194 sh d 48 43083 22 21194Visota nad rivnem morya 102 mVodojma r TisaNazva meshkanciv cho pec cho pka cho pciMista pobratimi Zagon Ugorshina Sokoliv Malopolskij Polsha Milove smt Ukrayina Chiyerna nad Tisou Slovachchina Ugorshina Den mista Ne piznishe tretoyi suboti veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ChopDo obl resp centru zalizniceyu 22 km avtoshlyahami 23 7 kmDo Kiyeva zalizniceyu 893 km avtoshlyahami 792 kmMiska vladaAdresa m Chop vul Bereg 2Vebstorinka Chopska miskrada Chop u Vikishovishi MapaChopChopU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chop znachennya StanovisheMisto Chop lezhit u zahidnij chastini Zakarpatskoyi oblasti u rivninnij miscevosti u mezhirichchi Tisi j Latorici Vidstan do Uzhgoroda 24 kilometri avtoshlyah E573 z kotrim zbigayetsya M06 Chop najzahidnishe misto Ukrayini Vin lezhit na stiku kordoniv Slovachchini Ugorshini ta Ukrayini tomu tut mistyatsya kontrolno propuskni punkti Chop Strazh Chiyerna nad Tisou kordon zi Slovachchinoyu ta Chop Tisa Chop Druzhba kordon z Ugorshinoyu Plosha mista stanovit 6 19 kvadratnogo kilometra Na prirodnih umovah mista dayutsya vznaki jogo stanovishem u verhiv yi Serednodunajskoyi nizovini na pivdennij zahid vid masivu Karpatskih gir Visota nad rivnem morya kolivayetsya v mezhah 102 107 metriv Perevazhayut vitri zahidnih ta pivdennih napryamkiv chislo opadiv 700 750 mm na rik Seredni temperaturi sichnya vid 4 3 C Seredni temperaturi lipnya vid 20 C Grunti buri shirokolistyanih lisiv ta naplavni Z korisnih kopalin v administrativnih mezhah ye budivelni glini pisok kaolin andezit Naselennya1880 p 1187 osobi ugorci 1164 osib 98 1 1910 r 2318 osib ugorci 2294 osobi 99 1930 r 3572 osobi ugorci 2082 osobi 58 3 1940 r 3371 osobi ugorci 3236 osobi slovaki 40 osib rusini 32 osobi nimci 11 osib inshi 52 osib 1970 r 5000 osib 1979 r 7503 osobi 1989 r 9600 osib 2001 r 9506 osib 2003 r 8870 osib 2007 p 8765 osibNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 48 08 ugorci 39 41 rosiyani 8 33 cigani 2 32 inshi ne vkazali 1 86 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 4 109 46 33 Ugorska 3 683 41 52 Rosijska 1 029 11 60 Inshe 49 0 55 Razom 8 870 100 00 Istoriya1939 1941 roki 895 roku na ci zemli zavoyuvali ugorci Upershe Chop zgadano na pismi 1281 roku Nazva mista najimovirnishe pishla vid prizvisha rodini davnih vlasnikiv poselennya magnativ Chapi Chapy Csapy Ostannij z predstavnikiv ciyeyi rodini pomer u seredini XVI stolittya U vidpovid na posilenu ekspluataciyu j panuvannya Gabsburgiv na Pidkarpatti she z bilshoyu siloyu spalahuvali antifeodalni vistupi ta nacionalno vizvolna borotba U cij borotbi brali uchast j zhiteli sela Chopa Pomizh inshogo voni zhvavo brali uchast u Tokajskomu povstanni 1697 roku ta vizvolnij vijni 1703 1711 rokiv Z kincya XVIII stolittya vidoma najdavnisha pechatka Chopa z togochasnim gerbom poselennya u poli pechatki selyanin u chovni sho plive richkoyu Chop pochav shvidshe rozvivatis pislya avstro ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv ta skasuvannya panshini z pochatkom rozvitku kapitalistichnih spilok Z 1870 roku pochali buduvati zaliznicyu sho prohodila j cherez Chop 25 serpnya 1872 vidkrito dilyanku Satu Mare Chop 28 serpnya 1872 Chop Uzhgorod 24 zhovtnya 1872 Chop Korolevo 4 lyutogo 1873 Kishvarda Chop Ugorskoyi Pivnichno Shidnoyi zaliznici sho spoluchali Prikarpattya z Galichinoyu j centralnoyu Ugorshinoyu ta pomizh inshogo Chop z Uzhgorodom ta Beregovim Koli v 1872 roci pobuduvali zaliznichnu stanciyu Chop stav vazhlivij transportnij vuzol V deyakih togochasnih dzherelah poselennya zgaduyetsya yak mistechko Kapushanskogo povitu okrugu Uzhanskogo komitatu Kolishnya sinagoga Koli v Ugorshini v berezni 1919 roku vladu zahopila komunistichna Revolyucijna Pravlyacha Rada v Chopi stvorili miscevi organi Radyanskoyi vladi ta zhupnij direktorium Uzhanskogo komitatu 10 kvitnya 1919 roku vidbulisya vibori do miscevoyi ta zhupnoyi Rad robitnikiv soldativ i selyan She v berezni cheski vijska sprobuvali napasti na Chop ta buli vidbiti Shob zapobigti novim napadam na Zakarpattya syudi nadislali chastini 5 yi Ugorskoyi Chervonoyi diviziyi ta pochali stvoryuvati chastini 65 yi Rusinskoyi Chervonoyi brigadi Novij napad cheskih vijsk na Chop pochavsya 22 kvitnya 1919 roku a zi shodu she z 16 kvitnya nastupali vijska Rumuniyi Na pidstupah do Chopa zav yazalisya vperti boyi U boyah polyaglo bagato armijciv 4 chervnya 1920 roku trianonskij mir Chop doluchayut do Chehoslovachchini Mizh 1920 1938 rokami Chop u mezhah Chehoslovachchini nalezhit do slovakiv 10 listopada 1938 roku Chop okupovuye ugorska korolivska armiya U 1938 1944 rokah Chop znovu chastina Ugorshini 28 zhovtnya 23 listopada 1944 roku obloga Chopa 28 zhovtnya 1944 roku radyanski vijska pidijshli do Chopa Deyaki rajoni Chopa kilka raziv perehodili z ruk u ruki Zreshtoyu Chop vizvoleno azh tilki 23 listopada 1944 roku 29 chervnya 1945 roku Chop doluchayut do Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast Mizh 1945 1991 rokami Chop u mezhah Radyanskogo Soyuzu nalezhit do URSR 30 travnya 1947 roku Chop distav status selisha miskogo tipu 1957 rik Chop zapisano do mist Stanciya Chop stala odna z najpotuzhnishih u kolishnomu SRSR i v deyaki roki pereroblyala do 60 mln tonn vantazhiv na rik 1991 rik chastina vilnoyi Ukrayini Status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Chop distav u travni 2003 roci Na parlamentskih viborah Ukrayini 2014 roku yavka viborciv stanovila 52 19 Najbilshe golosiv nabrali taki politichni partiyi Blok Petra Poroshenka 27 68 Narodnij Front 16 07 Samopomich 11 47 Radikalna partiya Olega Lyashka 5 16 GospodarstvoU misti stanom na 2000 rik zareyestrovano 140 yuridichnih osib i ponad 200 fizichnih osib sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti bilshist velikih pidpriyemstv pov yazana z transportno ekspedicijnim obslugovuvannyam vantazhiv sho nadhodyat zaliznichnim ta avtomobilnim perevozom Shodo obsyagu robit mozhna vidiliti stanciyu Chop SP Terminal Karpati SP Avtoport Chop ZAT Chopzovnishtrans Dedali bilshe produkciyi viroblyaye SP Fabrika zhinochogo odyagu Le Go Ukrayina Mista pobratimiZagon UgorshinaVidomi lyudiFerenc Bernat ugor Bernath Ferenc Chop 1981 gitarist virtuoz kompozitor kandidat mistectvoznavstva Kalitich Viktor Mihajlovich 1963 2017 polkovnik Zbrojnih sil Ukrayini Centralne raketno artilerijske upravlinnya Ozbroyennya Zbrojnih sil Ukrayini GalereyaDerzhavnij kordonPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 travnya 1947 r Pro Vel Bereznij Vel Bichkiv Volove Irshava Koroleve Perechin Rahiv Svalyava Solotvina Tyachiv Chop i Yasinya Verhovna Rada Ukrayini Postanova vid 15 05 2003 810 IV 1 U Chopi pevno peremogli Blok Petra Poroshenka ta Robert GorvatPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chop Ukraineportal Miskoyi radi mista Chop Chop Chop Encyclopedia of Ukraine Chop Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Chop Uzhgorodskij rajon Zakarpatska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR