Магдебу́рзьке (майдеборське, майтборське) пра́во (також німе́цьке чи тевтонське міське́ пра́во; лат. theuthunico iure, id est iure magdeburgensi) — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя.
Відомості
Сформоване в Магдебурзі (земля Саксонія) у 1188 році. У різних землях Німеччини — Франконії, Швабії, Фризії, Баварії, Тюрингії, Саксонії — діяли власні системи міського самоврядування, які були сформовані на підставі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права; існували нюрнберзьке право, віденське, любецьке, магдебурзьке, та інші. Магдебурзьке право містило в собі норми «Speculum Saxonum» («Саксонського дзеркала»), судових ухвал Магдебурга, збірку і мало поширення на групу східносаксонських (остфальська група) міст, у Бранденбурзі, Сілезії, Пруссії, Польщі, Чехії. Наприкінці XIII — сер. XIV ст. галицько-волинські князі й королі надавали магдебурзьке право німецьким колоніям, які виникали у столичних містах Руського Королівства (самоназва Галицько-Волинської держави). Так само поширювалися інші системи самоврядування: угорські королі надавали містам Закарпаття, яке входило до Угорщини нюрнберзьке право. З переходом Галичини під Польщу в середині XIV ст., магдебурзьке право почали широко застосовувати в галицьких містах, а також і селах, і згодом поширили на решту українських земель і в Білорусі.
Досі, за нормами німецького звичаєвого права, сільську громаду очолював війт, якого призначав власник поселення; свою посаду війт міг передавати в спадок. З розвитком міст і міського самоврядування посада війта ставала виборною. Мешканці міст звільнили себе від суду феодала й самостійно здійснювали врядування господарством. Для допомоги війту обирали колегіальний орган — магістрат, куди мав право бути обраним кожен з ремісників чи купців, що мав міське право «jus civile». Магістрат засідав під головуванням війта. Наприкінці XIII ст. в магістраті Магдебурга виникла ще одна виборна колегія — Рада — під керівництвом бургомістра. Попередній колегіальний орган отримав назву Лава. Рада і Лава розподілили повноваження між собою. Якщо в міських судах виникали суперечливі питання, апеляції могли подавати до магістрату Магдебурга.
Право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Воно не мало поширення на жінок, бідняків, незаконно народжених та юдеїв.
Магдебурзьке право в Україні
Генеза
Магдебурзьке право з'явилося на Русі разом з німецькими колоністами, яких запрошував король Данило та його наступники. Німці отримали право організовувати в галицьких і волинських містах самоврядні громади (війтівства) з автономними судово-адміністративними інституціями. Відомо про існування в 1287 році війтівств у Львові, Володимирі, Кам'янці-Подільському і Луцьку, згодом в інших великих містах Галицько-Волинської держави — Сяніку, Галичі, Ярославі, Перемишлі.
Очевидно, в ті часи магдебурзьке право застосовували в руських містах тільки частково, серед німецької людності. Хоча існують припущення, що воно набуло поширення на всіх жителів цих міст вже в Галицько-Волинській державі. Наприклад, у лавничій книзі Перемишля за 1469—1480 роки є посилання на грамоту князя Лева І († бл. 1301) про передачу княжої церкви громаді міста (очевидно руській (давньоукраїнській)), що була самоврядною на німецькому праві.
Українські землі Корони та Литви
З переходом Галичини під владу польських королів першими магдебурзьке право повною мірою отримали найбільше тогочасне місто на українських землях — Львів, а також старі князівські столиці: Галич (1367), Белз (1377), Холм (1382), Перемишль (1389), Теребовля (1389).
Магдебурзький привілей 1356 у Львові (його надання чи вже існуюче підтвердження) детально описує Мирон Капраль.
Урбанізація Галичини зростала швидкими темпами з супроводженням стрімкого поширення магдебурзького права. З початку XV ст. магдебурзьке право набуло поширення на решту українських земель. Спочатку в містах, що були центрами воєводств, комітатів (у складі Угорського королівства) — Кам'янець-Подільський (1432), Луцьк (1432), Мукачево (1445), Київ (1494) (існують здогади про застосування в Києві магдебурзького права за Вітовта, тобто до 1430 року), Брацлав (1497).
Значення
Михайло Грушевський стверджував, зокрема, що:
- заснування громад німецького (зокрема, магдебурзького) права у Галичині сприяло появі чужоземних колоністів-католиків — німців, поляків, — на підтримку яких оперлися після захоплення Галичини король Казимир ІІІ та його наступник на престолі Людовик І Угорський під час боротьби з литовцями за галицько-волинську спадщину. Розвиток цієї колонізації та німецького права мав політичну мету: збільшити кількість неукраїнців, денаціоналізувати Галицьку Русь.
- магдебурзьке право, яке отримали головні міста Русі у XV столітті, розривало їх зв'язок із землею (адміністративною одиницею): «город» переставав бути центром землі, перетворювався в анклав; тільки неповне застосування принципів магдебурзького права у Великому князівстві Литовському дещо послаблювало повне відмежування (відчуження) від волості.
Протягом XV—XVII століть його отримала більшість міст України. У той же час згідно з привілеями самого права місцеві уряди могли посідати лише католики, а оскільки подібне віросповідання, на той час, тримали винятково поляки та німці, то саме вони зосередили у своїх руках владу в муніципальних управах усунувши чи суттєво обмежуючи при цьому русинів.
Зразком для міст Галичини й Поділля (тоді Подільське князівство), що належали польській Короні, були спочатку польські міста, а потім — магістрат Львова. Обирати або бути обраними до магістрату могли ті міщани Львова, котрі здобули міське право «Jus civile». Його міг отримати тільки повнолітній (не молодший 24 років), законнороджений християнин чоловічої статі, пристойної поведінки, одружений, що володів нерухомістю в місті. Міське право було довічним, але не спадковим, тобто сини повинні були здобувати його після досягнення повноліття.
Магістрат
- Див. також статтю Злочинність і правосуддя в середньовічному Львові
Магістрат Львова складався з Лави й Ради. Спочатку, як і в Саксонії, Лава мала більше значення, в її руках були зосереджені всі головні управлінські важелі. У Львові від 1356 р. до неї обирали 7 засідателів (лавників), від 1385 р. — 9, а з XV ст. — стало 12 лавників, яких обирали довічно. Лаву очолював війт, котрий був головною посадовою особою в магістраті. Раду обирали для контролю за Лавою. Спочатку до її складу входили 6 радників (райців, консулів), яких обирали на 1 рік. Раду очолював бургомістр (проконсул), але його посада була ротаційною кожного місяця. Тобто щороку обирали трьох бургомістрів — один був представником львівського королівського старости, другий — Ради, третій — від міської громади. Вони по черзі виконували свої обов'язки протягом 1 місяця щоквартально.
Також у складі магістрату був виконавчий орган — «Міські слуги», яких не обирали, а наймали за оплату. Очолював службу прокуратор (ратушний, люнар, шафар, господар). До «міських слуг» належали інстиґатор (прокурор, а козаків — стряпчий), синдик (адвокат), возний (дрібний судовий виконавець), нотаріус (писар), людвисар (ливарник, гармаш), годинникар, геометр (фортифікатор), лікар, товмач (перекладач), (вассерляйтер, доглядач водогону), мірник (доглядач «міри» на площі Ринок), доглядач «важні» на площі Ринок, воскобійник (доглядач за воском і якістю товарів), відбілювач полотна, яточник (наглядач за ятками на площі Ринок), лазняр (доглядач міської лазні), (прибирач сміття), ключники (на міських брамах), трубач (на ратушній вежі), кат. Також до «міських слуг» належали (до 24) (, гайдуки, міська поліція), їм допомагали драби (до 50), яких наймали тимчасово. На передмістях представляли владу магістрату . B їхньому розпорядженні були «старші вулиць» (присяжні десятники).
З початку XVI ст. значення Ради зростає. Райців стало теж 12, їх стали обирати довічно. Поступово Рада перейняла всі адміністративні і фінансові справи, Лаві залишилися тільки судові функції. Щоб контролювати Раду, у 1577 році створено третю колегію магістрату — «Quadragintavirat» («Колегія 40-ка мужів», «ґмінна ізба»). Очолював її «реґент», в якого в підпорядкуванні були прокуратор з апаратом «міських слуг». У 1578 році створено ще одну колегію в магістраті для контролю над Радою — , проте її діяльність не була ефективною. Національні громади мали право створювати власні самоврядні органи з обмеженими адміністративними функціями, які здійснювали судочинство за традиційними законами. Це використовували вірмени, які обирали старійшин на чолі з і (вірменський суд). Проте потужна католицька громада у Львові змогла обмежити вірменське самоврядування і з 1469 року заборонено обирати «вірменського війта»; надалі вірменську громаду очолював заступник (єреспохан) з меншими функціями. У Кам'янці (на Поділлі) вірмени змогли втримати свої права, там існував «вірменський магістрат». Русини так само створили в Кам'янці «руський магістрат». Проте у Львові русини не досягли автономної самоврядної організації.
Львівський магістрат був апеляційною інстанцією для магістратів інших міст Руського, Белзького і Подільського воєводств, котрі входили до складу Польської Корони. При виникненні юридичних колізій справи передавалися до львівської Лави, котра отримала це право від короля в 1444 році. Далі справи йшли на розгляд до Кракова.
Міста Волинського, Брацлавського і Київського воєводств, що належали до Великого князівства Литовського, мали неповне магдебурзьке право (ратушні міста). Нерозвиненою залишалася Рада, головні функції належали війтові. Магдебурзьке право розвивалося під впливом місцевих умов і норм традиційного козацького звичаєвого права. Цим воно відмінне від ситуації в містах Центральної Європи. В ратушних містах козацька старшина відала справами козаків, зокрема, функції поліції належали козакам, які обирали міського отамана на керівника варти. Виборна міська влада (представники верхівки міського населення) відала справами міщан.
Положеннями магдебурзького права використовували й полкові суди тощо.
Норми магдебурзького права вживали при всіх офіційних і приватних модифікаціях права в Україні до XIX століття.
Магдебурзьке право Києва
- У XIV—XV ст. Київ перебував під владою литовських князів, що витіснили орду до Криму. За ліберальної політики місто відбудували, населення збільшилося. У 1482 році кримський хан Менґлі I Ґерай захопив Київ, вбив містян. Щоб відновити місто, великий князь Казимир Ягеллончик повелів зібрати по Україні 20 тис. майстрів, що локально оселилися в Києві (вулиці Гончарна, Дегтярна і т. д.). У 1494 році великий князь Олександер, син Казимира, із метою пожвавлення господарства міста надав Києву Магдебурзьке право. У 1494—1497 рр. був утворений і запрацював київський магістрат.
Для міщан боротьба за надання їм магдебурзького права була способом здобуття певної автономії від держави та правової основи для захисту від зазіхань великих феодалів, які вимагали від міст натуральних повинностей, податків тощо. Для центральної влади, яку уособлювали литовський князь чи польський король, дарування тому чи іншому місту магдебурзького права стало важливим чинником державного управління, що давав змогу розширювати за рахунок міщан свою соціальну базу та здійснювати тиск на феодальну аристократію. - Щороку в місті проводили два ярмарки (купці з Вірменії, Сирії, Єгипту, Західної Європи, Білорусі й Московщини). Торги проводили тричі на тиждень. Київ став центром міжнародної торгівлі. Також ухвалено «складське право» — іноземні купці частину товарів мали продавати в Києві. Вони зупинялися на Подолі (Гостиний двір). З 1785 магістрат поступово був перетворений на судові установи.
- Наприкінці XVIII ст. Катерина II зняла привілеї міста, приєднавши його до Малоросії.
- 16 лютого 1802 Олександр І відновив Магдебурзьке право — цю подію святкували балами й ілюмінаціями три дні, а пізніше на цю честь зібрали гроші на будівництво каплиці й пам'ятника з фонтаном (Пам'ятник Магдебурзькому праву).
- У 1835 році Микола І остаточно скасував Магдебурзьке право.
Скасування Магдебурзького права
На теренах, що відійшли до Московського царства (де містам не надавали самоуправління), після 1654 року магдебурзьке право залишено лише у деяких, т. зв. привілейованих містах. Фактично застосування права припинили після запровадження 1781 року «Установлення про губернії» і створення нової судової системи.
Указом 1831 року Микола І скасував магдебурзьке право по всій Україні, крім Києва, де його скасували 1835 р.
В містах Галичини, яка після 1-го поділу Польщі (1772) відійшла до володінь Габсбургів, органи міського самоуправління та суди, створені за магдебурзьким правом, продовжували діяти ще деякий час. Австрійський уряд значно обмежив, а згодом ліквідував їх. У Львові застосування магдебурзького права припинили 1786 року.
Пам'ятки Магдебурзького права
Найпоширеніші в Україні пам'ятки магдебурзького права: «Зерцало саксонів» (1536), «Право цивільне Хелмінське» (1584), «Порядок прав цивільних магдебурзьких» (1557—1559), «Артикули права магдебурзького» (1557). Українським містам магдебурзьке право надали литовські князі, польські королі, українські гетьмани.
Значення Магдебурзького права
Хоч магдебурзьке право не відіграло в Україні тієї ролі, що на Заході, все ж воно, вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою до українських міст, стало одним із важливих чинників культурно-правового наближення України до Західної Європи.
Поява магдебурзького права тісно пов'язана з перебігом тогочасного державотворчого процесу. Для міщан боротьба за надання їм магдебурзького права була способом здобуття певної автономії від держави та правової основи для захисту від зазіхань великих феодалів, які вимагали від міст натуральних повинностей, податків тощо. Для центральної влади, яку уособлювали литовський князь чи польський король, дарування тому чи іншому місту магдебурзького права стало важливим чинником державного управління, що давав змогу розширювати за рахунок міщан свою соціальну базу та здійснювати тиск на феодальну аристократію.
Запровадження магдебурзького права в українських землях мало надзвичайно важливі наслідки. Насамперед — це захист міського населення від сваволі королівських намісників і великих землевласників, створення сприятливих умов для розвитку ремесел і торгівлі. Це дало можливість певною мірою «європеїзувати» міське життя, ввести його у чіткі правові норми. Магдебурзьке право встановлювало виборну систему органів міського самоврядування та суду, визначало їх функції, регламентувало діяльність купецьких об'єднань та цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочин тощо.
Поширення магдебурзького права на території України сприяло формуванню нових рис ментальності місцевого населення. Йому стали притаманні демократизм, менша орієнтація на центральну владу, бажання будувати суспільне життя на основі правових норм тощо. Отже, магдебурзьке право сприяло формуванню в Україні засад громадянського суспільства.
Вплив цієї системи не можна назвати однозначно позитивним, адже вона зумовила посилення чужоземної колонізації та обмеження прав місцевого населення. Заохочення центральною владою переселення в українські міста чужоземців, релігійні обмеження, що розпочав Вітовт, призвели: 1) до витіснення з органів міського самоврядування корінних жителів, місце яких посіли поляки та німці; 2) до загострення проблем у господарчій сфері, де серйозними конкурентами русинів стали вірмени та євреї.
Ювілеї та пам'ятні дати
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначили ювілей 650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367).
Див. також
Примітки
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 226.
- Magdeburg, Landeshauptstadt. . www.magdeburg-tourist.de (de-DE) . Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- Юрій Диба. Найстарша архітектурна спадщина Перемишля у новішому освітленні польських дослідників // Княжа доба: історія і культура.— Львів, 2011. — Вип. 5.
- Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.), с. 14.
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 228.
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 17.
- Дорошенко Д. Нарис історії України. Том 1 (1932) ст.135
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 231.
- Mochnacki, Edmund (1896). Miasto Lwów w okresie samorządu 1870-1895 (польська) . Львів: Z drukarni W. A. Szyjkowskiego ; nakł. Gminy Król. Stoł. Miasta Lwowa. с. 60.
- Толочко Л. І., Грибовська О. В. Пам'ятник святому князю Володимиру в Києві. — К. : Техніка, 2007. — С. .
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
Джерела та література
- Багалій Д. Магдебурзьке право в Лівобережній Україні. — Львів, 1990.
- Київ наприкінці XV — у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. — К., 2008. — 360 с.
- Білоус Н. Магдебурзьке право [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 413. — .
- Бойко О. Д. Історія України: Навч. посіб. 3-тє вид., доп. — К. : Академвидав, 2007. — 683 с.
- Верменич Я., Дмитрук В., Архипова С. Міська історія України: проблема початкового датування. Науково-довідкове видання [ 18 червня 2019 у Wayback Machine.]. — К., 2010.
- Владимирський-Буданов М. Ф. Німецьке право в Польщі й Литві // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. — Львів, 1904. — Ч. 2. — С. 3—308.
- Вовк О. Й. Уставні земські грамоти — джерело українського міського права XVI століття // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. — 2011. — Випуск № 88. — С. 19—23.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Гошко Т. Д. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (XVI — початок XVII ст.). — Львів, 2002. — 255 с.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — К. : Наукова думка, 1994.
- Кобилецький М. М. Магдебурзьке право в Україні: (XVI — перша половина XIX ст.): іст.-прав. дослідження / М. М. Кобилецький. — Л. : ПАІС, 2008. — 405 с.
- Кобилецький М.M. Магдебурзьке право і його застосування в Україні (XIV — перша половина XIX ст.). — Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. — Львів, 2010. — 40 с.
- Кобилецький М.M. Магдебурзьке право як джерело кодифікації українського права (XVIII — початок XIX ст.) [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.] // Вроцлавсько-Львівський юридичний збірник / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 2011. — N 2. — С. 253—269. (link)
- Люк Гайнер (Галлє-Віттенберг, ФРН) Магдебурзьке право як з'єднуючий європейський культурний феномен [ 18 червня 2019 у Wayback Machine.] / Переклав з німецької мови Володимир Абашнік // Наукові записки Харківського економіко-правового університету / Науковий збірник. — Харків: ХЕПУ, 2017. — № 1 (19). — С. 80—90.
- Магдебурзьке право [ 26 травня 2007 у Wayback Machine.] // / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Магдебурзьке право // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Магдебурзькі грамоти українським містам: спроби інкорпорацій / [упоряд. В. Андрейцев та ін.; редкол.: П. С. Сохань та ін.]. — 2-е вид. — Хмельницький: ХУУП, 2017. — 275 с. — .
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) (PDF). Т. т.1. Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. (вид. Львівський національний універсистет ім. І.Франка, 2-е виправлене видання (електронний варіант)). ЛЬВІВ — 2010: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України. с. 14—16.
- Резніков А. В. Магдебурзьке право: українські варіації на тему європейських традицій (історико-правовий нарис). — Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. — 208 с.
- Ткаченко А. О. Магдебурзьке право на теренах українських земель: світоглядно-правові засади [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.] / А. О. Ткаченко // Світогляд-Філософія-Релігія: зб. наук. праць. — Суми: УАБС НБУ, 2014. — Вип. 7. — С. 129—139.
- Усенко І. Магдебурзьке право [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Чубатий М. Німецьке право // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 5. — С. 1767.
- Владимирський-Буданов М. Ф. Немецкое право в Польше и Литве // Журнал Министерства народного просвещения. — 1868. — Ч. CXXXIX. — С. 467—554, 720—806; Ч. CXL. — С. 519—586 (рос.)
- Грицкевич А. П. Частновладельческие города Белоруссии в XVI—XVIII вв. (социально-экономическое исследование истории городов). — Мн. : «Наука и техника», 1975. — 248 с. (рос.)
- Каманин И. Из истории городского самоуправления по магдебургскому праву// Университетские известия. — 1885. — № 2. — С. 52—64. (рос.)
- Кистяковский А. Ф. К вопросу о Магдебургском праве// Права, по которым судится малороссийский народ 1743. — К., 1879. — С. 83—110. (рос.)
- Тарановский Ф. В. Обзор памятников Магдебургского права западно-русских городов литовской эпохи. Историко-юридическое исследование. — Варшава, 1897. (рос.)
Посилання
- Магдебурзьке право — будівельний блок для сучасної Європи (Das magdeburger recht. Baustein für ein modernes Europa) (нім.) (англ.)
- Гошко Тетяна. Магдебурзьке право Львова [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Нариси з історії магдебурзького права в Україні XIV — початку XVII ст. — Львів : Афіша, 2002.
- Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- Магдебурзьке право // Економічна енциклопедія [ 5 серпня 2014 у Wayback Machine.].
- Музиченко П. Магдебурзьке право в Україні [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія.
- Маґдебурзьке право // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 885-886. — 1000 екз.
- Сюндюков Ігор. Привілей не дарований, а виборений: Нотатки до історії Магдебурзького права в Україні // День. — 2009. — 20 лютого.
- Усенко І. Магдебурзьке право [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія.
- Магдебурзьке право // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 9. — 536 с. — .
- Книга «Магдебурзьке право», Львів, 1581 р. (Szczerbicz, Pawel. Ius Municipale : to iest, Prawo Mieyskie Maydeburskie. We Lwowie : Kosztem y nakladem tegoz Pawla Szczerbica, 1581.) доступна в колекції Музею книги та друкарства України для перегляду онлайн [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] та як pdf [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magdebu rzke majdeborske majtborske pra vo takozh nime cke chi tevtonske miske pra vo lat theuthunico iure id est iure magdeburgensi odna z najposhirenishih pravovih sistem miskogo samovryaduvannya v Centralnij Yevropi u chasi Serednovichchya Ratusha MagdeburgaVidomostiSformovane v Magdeburzi zemlya Saksoniya u 1188 roci U riznih zemlyah Nimechchini Frankoniyi Shvabiyi Friziyi Bavariyi Tyuringiyi Saksoniyi diyali vlasni sistemi miskogo samovryaduvannya yaki buli sformovani na pidstavi norm tradicijnogo sudochinstva j nimeckogo zvichayevogo prava isnuvali nyurnberzke pravo videnske lyubecke magdeburzke ta inshi Magdeburzke pravo mistilo v sobi normi Speculum Saxonum Saksonskogo dzerkala sudovih uhval Magdeburga zbirku i malo poshirennya na grupu shidnosaksonskih ostfalska grupa mist u Brandenburzi Sileziyi Prussiyi Polshi Chehiyi Naprikinci XIII ser XIV st galicko volinski knyazi j koroli nadavali magdeburzke pravo nimeckim koloniyam yaki vinikali u stolichnih mistah Ruskogo Korolivstva samonazva Galicko Volinskoyi derzhavi Tak samo poshiryuvalisya inshi sistemi samovryaduvannya ugorski koroli nadavali mistam Zakarpattya yake vhodilo do Ugorshini nyurnberzke pravo Z perehodom Galichini pid Polshu v seredini XIV st magdeburzke pravo pochali shiroko zastosovuvati v galickih mistah a takozh i selah i zgodom poshirili na reshtu ukrayinskih zemel i v Bilorusi Dosi za normami nimeckogo zvichayevogo prava silsku gromadu ocholyuvav vijt yakogo priznachav vlasnik poselennya svoyu posadu vijt mig peredavati v spadok Z rozvitkom mist i miskogo samovryaduvannya posada vijta stavala vibornoyu Meshkanci mist zvilnili sebe vid sudu feodala j samostijno zdijsnyuvali vryaduvannya gospodarstvom Dlya dopomogi vijtu obirali kolegialnij organ magistrat kudi mav pravo buti obranim kozhen z remisnikiv chi kupciv sho mav miske pravo jus civile Magistrat zasidav pid golovuvannyam vijta Naprikinci XIII st v magistrati Magdeburga vinikla she odna viborna kolegiya Rada pid kerivnictvom burgomistra Poperednij kolegialnij organ otrimav nazvu Lava Rada i Lava rozpodilili povnovazhennya mizh soboyu Yaksho v miskih sudah vinikali superechlivi pitannya apelyaciyi mogli podavati do magistratu Magdeburga Pravo vstanovlyuvalo poryadok viboriv i funkciyi organiv miskogo samoupravlinnya sudu kupeckih ob yednan cehiv regulyuvalo pitannya torgivli opiki spadkuvannya viznachalo pokarannya za rizni vidi zlochiniv tosho Vono ne malo poshirennya na zhinok bidnyakiv nezakonno narodzhenih ta yudeyiv Magdeburzke pravo v UkrayiniDokladnishe Istoriya mist Ukrayini Dokladnishe Naseleni punkti Ukrayini yakim nadano magdeburzke pravo Geneza Magdeburzke pravo z yavilosya na Rusi razom z nimeckimi kolonistami yakih zaproshuvav korol Danilo ta jogo nastupniki Nimci otrimali pravo organizovuvati v galickih i volinskih mistah samovryadni gromadi vijtivstva z avtonomnimi sudovo administrativnimi instituciyami Vidomo pro isnuvannya v 1287 roci vijtivstv u Lvovi Volodimiri Kam yanci Podilskomu i Lucku zgodom v inshih velikih mistah Galicko Volinskoyi derzhavi Syaniku Galichi Yaroslavi Peremishli Ochevidno v ti chasi magdeburzke pravo zastosovuvali v ruskih mistah tilki chastkovo sered nimeckoyi lyudnosti Hocha isnuyut pripushennya sho vono nabulo poshirennya na vsih zhiteliv cih mist vzhe v Galicko Volinskij derzhavi Napriklad u lavnichij knizi Peremishlya za 1469 1480 roki ye posilannya na gramotu knyazya Leva I bl 1301 pro peredachu knyazhoyi cerkvi gromadi mista ochevidno ruskij davnoukrayinskij sho bula samovryadnoyu na nimeckomu pravi Ukrayinski zemli Koroni ta Litvi Z perehodom Galichini pid vladu polskih koroliv pershimi magdeburzke pravo povnoyu miroyu otrimali najbilshe togochasne misto na ukrayinskih zemlyah Lviv a takozh stari knyazivski stolici Galich 1367 Belz 1377 Holm 1382 Peremishl 1389 Terebovlya 1389 Magdeburzkij privilej 1356 u Lvovi jogo nadannya chi vzhe isnuyuche pidtverdzhennya detalno opisuye Miron Kapral Urbanizaciya Galichini zrostala shvidkimi tempami z suprovodzhennyam strimkogo poshirennya magdeburzkogo prava Z pochatku XV st magdeburzke pravo nabulo poshirennya na reshtu ukrayinskih zemel Spochatku v mistah sho buli centrami voyevodstv komitativ u skladi Ugorskogo korolivstva Kam yanec Podilskij 1432 Luck 1432 Mukachevo 1445 Kiyiv 1494 isnuyut zdogadi pro zastosuvannya v Kiyevi magdeburzkogo prava za Vitovta tobto do 1430 roku Braclav 1497 Znachennya Mihajlo Grushevskij stverdzhuvav zokrema sho zasnuvannya gromad nimeckogo zokrema magdeburzkogo prava u Galichini spriyalo poyavi chuzhozemnih kolonistiv katolikiv nimciv polyakiv na pidtrimku yakih operlisya pislya zahoplennya Galichini korol Kazimir III ta jogo nastupnik na prestoli Lyudovik I Ugorskij pid chas borotbi z litovcyami za galicko volinsku spadshinu Rozvitok ciyeyi kolonizaciyi ta nimeckogo prava mav politichnu metu zbilshiti kilkist neukrayinciv denacionalizuvati Galicku Rus magdeburzke pravo yake otrimali golovni mista Rusi u XV stolitti rozrivalo yih zv yazok iz zemleyu administrativnoyu odiniceyu gorod perestavav buti centrom zemli peretvoryuvavsya v anklav tilki nepovne zastosuvannya principiv magdeburzkogo prava u Velikomu knyazivstvi Litovskomu desho poslablyuvalo povne vidmezhuvannya vidchuzhennya vid volosti Protyagom XV XVII stolit jogo otrimala bilshist mist Ukrayini U toj zhe chas zgidno z privileyami samogo prava miscevi uryadi mogli posidati lishe katoliki a oskilki podibne virospovidannya na toj chas trimali vinyatkovo polyaki ta nimci to same voni zoseredili u svoyih rukah vladu v municipalnih upravah usunuvshi chi suttyevo obmezhuyuchi pri comu rusiniv Zrazkom dlya mist Galichini j Podillya todi Podilske knyazivstvo sho nalezhali polskij Koroni buli spochatku polski mista a potim magistrat Lvova Obirati abo buti obranimi do magistratu mogli ti mishani Lvova kotri zdobuli miske pravo Jus civile Jogo mig otrimati tilki povnolitnij ne molodshij 24 rokiv zakonnorodzhenij hristiyanin cholovichoyi stati pristojnoyi povedinki odruzhenij sho volodiv neruhomistyu v misti Miske pravo bulo dovichnim ale ne spadkovim tobto sini povinni buli zdobuvati jogo pislya dosyagnennya povnolittya Magistrat Div takozh stattyu Zlochinnist i pravosuddya v serednovichnomu Lvovi Magistrat Lvova skladavsya z Lavi j Radi Spochatku yak i v Saksoniyi Lava mala bilshe znachennya v yiyi rukah buli zoseredzheni vsi golovni upravlinski vazheli U Lvovi vid 1356 r do neyi obirali 7 zasidateliv lavnikiv vid 1385 r 9 a z XV st stalo 12 lavnikiv yakih obirali dovichno Lavu ocholyuvav vijt kotrij buv golovnoyu posadovoyu osoboyu v magistrati Radu obirali dlya kontrolyu za Lavoyu Spochatku do yiyi skladu vhodili 6 radnikiv rajciv konsuliv yakih obirali na 1 rik Radu ocholyuvav burgomistr prokonsul ale jogo posada bula rotacijnoyu kozhnogo misyacya Tobto shoroku obirali troh burgomistriv odin buv predstavnikom lvivskogo korolivskogo starosti drugij Radi tretij vid miskoyi gromadi Voni po cherzi vikonuvali svoyi obov yazki protyagom 1 misyacya shokvartalno Takozh u skladi magistratu buv vikonavchij organ Miski slugi yakih ne obirali a najmali za oplatu Ocholyuvav sluzhbu prokurator ratushnij lyunar shafar gospodar Do miskih slug nalezhali instigator prokuror a kozakiv stryapchij sindik advokat voznij dribnij sudovij vikonavec notarius pisar lyudvisar livarnik garmash godinnikar geometr fortifikator likar tovmach perekladach vasserlyajter doglyadach vodogonu mirnik doglyadach miri na ploshi Rinok doglyadach vazhni na ploshi Rinok voskobijnik doglyadach za voskom i yakistyu tovariv vidbilyuvach polotna yatochnik naglyadach za yatkami na ploshi Rinok laznyar doglyadach miskoyi lazni pribirach smittya klyuchniki na miskih bramah trubach na ratushnij vezhi kat Takozh do miskih slug nalezhali do 24 gajduki miska policiya yim dopomagali drabi do 50 yakih najmali timchasovo Na peredmistyah predstavlyali vladu magistratu B yihnomu rozporyadzhenni buli starshi vulic prisyazhni desyatniki Z pochatku XVI st znachennya Radi zrostaye Rajciv stalo tezh 12 yih stali obirati dovichno Postupovo Rada perejnyala vsi administrativni i finansovi spravi Lavi zalishilisya tilki sudovi funkciyi Shob kontrolyuvati Radu u 1577 roci stvoreno tretyu kolegiyu magistratu Quadragintavirat Kolegiya 40 ka muzhiv gminna izba Ocholyuvav yiyi regent v yakogo v pidporyadkuvanni buli prokurator z aparatom miskih slug U 1578 roci stvoreno she odnu kolegiyu v magistrati dlya kontrolyu nad Radoyu prote yiyi diyalnist ne bula efektivnoyu Nacionalni gromadi mali pravo stvoryuvati vlasni samovryadni organi z obmezhenimi administrativnimi funkciyami yaki zdijsnyuvali sudochinstvo za tradicijnimi zakonami Ce vikoristovuvali virmeni yaki obirali starijshin na choli z i virmenskij sud Prote potuzhna katolicka gromada u Lvovi zmogla obmezhiti virmenske samovryaduvannya i z 1469 roku zaboroneno obirati virmenskogo vijta nadali virmensku gromadu ocholyuvav zastupnik yerespohan z menshimi funkciyami U Kam yanci na Podilli virmeni zmogli vtrimati svoyi prava tam isnuvav virmenskij magistrat Rusini tak samo stvorili v Kam yanci ruskij magistrat Prote u Lvovi rusini ne dosyagli avtonomnoyi samovryadnoyi organizaciyi Lvivskij magistrat buv apelyacijnoyu instanciyeyu dlya magistrativ inshih mist Ruskogo Belzkogo i Podilskogo voyevodstv kotri vhodili do skladu Polskoyi Koroni Pri viniknenni yuridichnih kolizij spravi peredavalisya do lvivskoyi Lavi kotra otrimala ce pravo vid korolya v 1444 roci Dali spravi jshli na rozglyad do Krakova Mista Volinskogo Braclavskogo i Kiyivskogo voyevodstv sho nalezhali do Velikogo knyazivstva Litovskogo mali nepovne magdeburzke pravo ratushni mista Nerozvinenoyu zalishalasya Rada golovni funkciyi nalezhali vijtovi Magdeburzke pravo rozvivalosya pid vplivom miscevih umov i norm tradicijnogo kozackogo zvichayevogo prava Cim vono vidminne vid situaciyi v mistah Centralnoyi Yevropi V ratushnih mistah kozacka starshina vidala spravami kozakiv zokrema funkciyi policiyi nalezhali kozakam yaki obirali miskogo otamana na kerivnika varti Viborna miska vlada predstavniki verhivki miskogo naselennya vidala spravami mishan Polozhennyami magdeburzkogo prava vikoristovuvali j polkovi sudi tosho Normi magdeburzkogo prava vzhivali pri vsih oficijnih i privatnih modifikaciyah prava v Ukrayini do XIX stolittya Pam yatna moneta prisvyachena 500 richchyu Magdeburzkogo prava Kiyeva Magdeburzke pravo Kiyeva Pam yatnik Magdeburzkomu pravu v Kiyevi U XIV XV st Kiyiv perebuvav pid vladoyu litovskih knyaziv sho vitisnili ordu do Krimu Za liberalnoyi politiki misto vidbuduvali naselennya zbilshilosya U 1482 roci krimskij han Mengli I Geraj zahopiv Kiyiv vbiv mistyan Shob vidnoviti misto velikij knyaz Kazimir Yagellonchik poveliv zibrati po Ukrayini 20 tis majstriv sho lokalno oselilisya v Kiyevi vulici Goncharna Degtyarna i t d U 1494 roci velikij knyaz Oleksander sin Kazimira iz metoyu pozhvavlennya gospodarstva mista nadav Kiyevu Magdeburzke pravo U 1494 1497 rr buv utvorenij i zapracyuvav kiyivskij magistrat Dlya mishan borotba za nadannya yim magdeburzkogo prava bula sposobom zdobuttya pevnoyi avtonomiyi vid derzhavi ta pravovoyi osnovi dlya zahistu vid zazihan velikih feodaliv yaki vimagali vid mist naturalnih povinnostej podatkiv tosho Dlya centralnoyi vladi yaku uosoblyuvali litovskij knyaz chi polskij korol daruvannya tomu chi inshomu mistu magdeburzkogo prava stalo vazhlivim chinnikom derzhavnogo upravlinnya sho davav zmogu rozshiryuvati za rahunok mishan svoyu socialnu bazu ta zdijsnyuvati tisk na feodalnu aristokratiyu Shoroku v misti provodili dva yarmarki kupci z Virmeniyi Siriyi Yegiptu Zahidnoyi Yevropi Bilorusi j Moskovshini Torgi provodili trichi na tizhden Kiyiv stav centrom mizhnarodnoyi torgivli Takozh uhvaleno skladske pravo inozemni kupci chastinu tovariv mali prodavati v Kiyevi Voni zupinyalisya na Podoli Gostinij dvir Z 1785 magistrat postupovo buv peretvorenij na sudovi ustanovi Naprikinci XVIII st Katerina II znyala privileyi mista priyednavshi jogo do Malorosiyi 16 lyutogo 1802 Oleksandr I vidnoviv Magdeburzke pravo cyu podiyu svyatkuvali balami j ilyuminaciyami tri dni a piznishe na cyu chest zibrali groshi na budivnictvo kaplici j pam yatnika z fontanom Pam yatnik Magdeburzkomu pravu U 1835 roci Mikola I ostatochno skasuvav Magdeburzke pravo Skasuvannya Magdeburzkogo pravaNa terenah sho vidijshli do Moskovskogo carstva de mistam ne nadavali samoupravlinnya pislya 1654 roku magdeburzke pravo zalisheno lishe u deyakih t zv privilejovanih mistah Faktichno zastosuvannya prava pripinili pislya zaprovadzhennya 1781 roku Ustanovlennya pro guberniyi i stvorennya novoyi sudovoyi sistemi Ukazom 1831 roku Mikola I skasuvav magdeburzke pravo po vsij Ukrayini krim Kiyeva de jogo skasuvali 1835 r V mistah Galichini yaka pislya 1 go podilu Polshi 1772 vidijshla do volodin Gabsburgiv organi miskogo samoupravlinnya ta sudi stvoreni za magdeburzkim pravom prodovzhuvali diyati she deyakij chas Avstrijskij uryad znachno obmezhiv a zgodom likviduvav yih U Lvovi zastosuvannya magdeburzkogo prava pripinili 1786 roku Pam yatki Magdeburzkogo pravaNajposhirenishi v Ukrayini pam yatki magdeburzkogo prava Zercalo saksoniv 1536 Pravo civilne Helminske 1584 Poryadok prav civilnih magdeburzkih 1557 1559 Artikuli prava magdeburzkogo 1557 Ukrayinskim mistam magdeburzke pravo nadali litovski knyazi polski koroli ukrayinski getmani Znachennya Magdeburzkogo pravaHoch magdeburzke pravo ne vidigralo v Ukrayini tiyeyi roli sho na Zahodi vse zh vono vnosyachi pevni risi zahidnoyevropejskogo miskogo ustroyu do ukrayinskih mist stalo odnim iz vazhlivih chinnikiv kulturno pravovogo nablizhennya Ukrayini do Zahidnoyi Yevropi Poyava magdeburzkogo prava tisno pov yazana z perebigom togochasnogo derzhavotvorchogo procesu Dlya mishan borotba za nadannya yim magdeburzkogo prava bula sposobom zdobuttya pevnoyi avtonomiyi vid derzhavi ta pravovoyi osnovi dlya zahistu vid zazihan velikih feodaliv yaki vimagali vid mist naturalnih povinnostej podatkiv tosho Dlya centralnoyi vladi yaku uosoblyuvali litovskij knyaz chi polskij korol daruvannya tomu chi inshomu mistu magdeburzkogo prava stalo vazhlivim chinnikom derzhavnogo upravlinnya sho davav zmogu rozshiryuvati za rahunok mishan svoyu socialnu bazu ta zdijsnyuvati tisk na feodalnu aristokratiyu Zaprovadzhennya magdeburzkogo prava v ukrayinskih zemlyah malo nadzvichajno vazhlivi naslidki Nasampered ce zahist miskogo naselennya vid svavoli korolivskih namisnikiv i velikih zemlevlasnikiv stvorennya spriyatlivih umov dlya rozvitku remesel i torgivli Ce dalo mozhlivist pevnoyu miroyu yevropeyizuvati miske zhittya vvesti jogo u chitki pravovi normi Magdeburzke pravo vstanovlyuvalo vibornu sistemu organiv miskogo samovryaduvannya ta sudu viznachalo yih funkciyi reglamentuvalo diyalnist kupeckih ob yednan ta cehiv regulyuvalo pitannya torgivli opiki spadkuvannya viznachalo pokarannya za zlochin tosho Poshirennya magdeburzkogo prava na teritoriyi Ukrayini spriyalo formuvannyu novih ris mentalnosti miscevogo naselennya Jomu stali pritamanni demokratizm mensha oriyentaciya na centralnu vladu bazhannya buduvati suspilne zhittya na osnovi pravovih norm tosho Otzhe magdeburzke pravo spriyalo formuvannyu v Ukrayini zasad gromadyanskogo suspilstva Vpliv ciyeyi sistemi ne mozhna nazvati odnoznachno pozitivnim adzhe vona zumovila posilennya chuzhozemnoyi kolonizaciyi ta obmezhennya prav miscevogo naselennya Zaohochennya centralnoyu vladoyu pereselennya v ukrayinski mista chuzhozemciv religijni obmezhennya sho rozpochav Vitovt prizveli 1 do vitisnennya z organiv miskogo samovryaduvannya korinnih zhiteliv misce yakih posili polyaki ta nimci 2 do zagostrennya problem u gospodarchij sferi de serjoznimi konkurentami rusiniv stali virmeni ta yevreyi Yuvileyi ta pam yatni datiU 2017 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachili yuvilej 650 rokiv z chasu nadannya mistu Galichu Magdeburzkogo prava 1367 Div takozhNaseleni punkti Ukrayini yakim nadano magdeburzke pravo Kategoriya Mista magdeburzkogo prava Administrativnij podil Ternopilskoyi oblasti Magdeburzke pravo Voloske pravo Ruske pravo Kulmske pravo ForalPrimitkiM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V S 226 Magdeburg Landeshauptstadt www magdeburg tourist de de DE Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Yurij Diba Najstarsha arhitekturna spadshina Peremishlya u novishomu osvitlenni polskih doslidnikiv Knyazha doba istoriya i kultura Lviv 2011 Vip 5 Privileyi mista Lvova XIV XVIII st s 14 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V S 228 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V S 17 Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini Tom 1 1932 st 135 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T V S 231 Mochnacki Edmund 1896 Miasto Lwow w okresie samorzadu 1870 1895 polska Lviv Z drukarni W A Szyjkowskiego nakl Gminy Krol Stol Miasta Lwowa s 60 Tolochko L I Gribovska O V Pam yatnik svyatomu knyazyu Volodimiru v Kiyevi K Tehnika 2007 S Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 3 lyutogo 2018 Dzherela ta literaturaBagalij D Magdeburzke pravo v Livoberezhnij Ukrayini Lviv 1990 Kiyiv naprikinci XV u pershij polovini XVII stolittya Miska vlada i samovryaduvannya K 2008 360 s Bilous N Magdeburzke pravo 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 413 ISBN 978 966 00 1028 1 Bojko O D Istoriya Ukrayini Navch posib 3 tye vid dop K Akademvidav 2007 683 s Vermenich Ya Dmitruk V Arhipova S Miska istoriya Ukrayini problema pochatkovogo datuvannya Naukovo dovidkove vidannya 18 chervnya 2019 u Wayback Machine K 2010 Vladimirskij Budanov M F Nimecke pravo v Polshi j Litvi Rozvidki pro mista i mishanstvo na Ukrayini Rusi v XV XVIII v Lviv 1904 Ch 2 S 3 308 Vovk O J Ustavni zemski gramoti dzherelo ukrayinskogo miskogo prava XVI stolittya Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Yuridichni nauki 2011 Vipusk 88 S 19 23 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Goshko T D Narisi z istoriyi magdeburzkogo prava v Ukrayini XVI pochatok XVII st Lviv 2002 255 s Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T V K Naukova dumka 1994 Kobileckij M M Magdeburzke pravo v Ukrayini XVI persha polovina XIX st ist prav doslidzhennya M M Kobileckij L PAIS 2008 405 s Kobileckij M M Magdeburzke pravo i jogo zastosuvannya v Ukrayini XIV persha polovina XIX st Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora yuridichnih nauk Lviv 2010 40 s Kobileckij M M Magdeburzke pravo yak dzherelo kodifikaciyi ukrayinskogo prava XVIII pochatok XIX st 27 chervnya 2020 u Wayback Machine Vroclavsko Lvivskij yuridichnij zbirnik Lvivskij nac un t im Ivana Franka Lviv 2011 N 2 S 253 269 link Lyuk Gajner Gallye Vittenberg FRN Magdeburzke pravo yak z yednuyuchij yevropejskij kulturnij fenomen 18 chervnya 2019 u Wayback Machine Pereklav z nimeckoyi movi Volodimir Abashnik Naukovi zapiski Harkivskogo ekonomiko pravovogo universitetu Naukovij zbirnik Harkiv HEPU 2017 1 19 S 80 90 Magdeburzke pravo 26 travnya 2007 u Wayback Machine za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Magdeburzke pravo Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Magdeburzki gramoti ukrayinskim mistam sprobi inkorporacij uporyad V Andrejcev ta in redkol P S Sohan ta in 2 e vid Hmelnickij HUUP 2017 275 s ISBN 617 7169 94 8 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Privileyi mista Lvova XIV XVIII st PDF T t 1 Uporyadnik M Kapral nauk red Ya Dashkevich R Shust vid Lvivskij nacionalnij universistet im I Franka 2 e vipravlene vidannya elektronnij variant LVIV 2010 Lvivske viddilennya Insititutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo NAN Ukrayini s 14 16 Reznikov A V Magdeburzke pravo ukrayinski variaciyi na temu yevropejskih tradicij istoriko pravovij naris Lugansk RVV LDUVS 2007 208 s Tkachenko A O Magdeburzke pravo na terenah ukrayinskih zemel svitoglyadno pravovi zasadi 4 travnya 2018 u Wayback Machine A O Tkachenko Svitoglyad Filosofiya Religiya zb nauk prac Sumi UABS NBU 2014 Vip 7 S 129 139 Usenko I Magdeburzke pravo 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Chubatij M Nimecke pravo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 5 S 1767 Vladimirskij Budanov M F Nemeckoe pravo v Polshe i Litve Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1868 Ch CXXXIX S 467 554 720 806 Ch CXL S 519 586 ros Grickevich A P Chastnovladelcheskie goroda Belorussii v XVI XVIII vv socialno ekonomicheskoe issledovanie istorii gorodov Mn Nauka i tehnika 1975 248 s ros Kamanin I Iz istorii gorodskogo samoupravleniya po magdeburgskomu pravu Universitetskie izvestiya 1885 2 S 52 64 ros Kistyakovskij A F K voprosu o Magdeburgskom prave Prava po kotorym suditsya malorossijskij narod 1743 K 1879 S 83 110 ros Taranovskij F V Obzor pamyatnikov Magdeburgskogo prava zapadno russkih gorodov litovskoj epohi Istoriko yuridicheskoe issledovanie Varshava 1897 ros PosilannyaMagdeburzke pravo budivelnij blok dlya suchasnoyi Yevropi Das magdeburger recht Baustein fur ein modernes Europa nim angl Goshko Tetyana Magdeburzke pravo Lvova 13 veresnya 2019 u Wayback Machine Narisi z istoriyi magdeburzkogo prava v Ukrayini XIV pochatku XVII st Lviv Afisha 2002 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Magdeburzke pravo Ekonomichna enciklopediya 5 serpnya 2014 u Wayback Machine Muzichenko P Magdeburzke pravo v Ukrayini 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Magdeburzke pravo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 885 886 1000 ekz Syundyukov Igor Privilej ne darovanij a viborenij Notatki do istoriyi Magdeburzkogo prava v Ukrayini Den 2009 20 lyutogo Usenko I Magdeburzke pravo 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Magdeburzke pravo Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 9 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Kniga Magdeburzke pravo Lviv 1581 r Szczerbicz Pawel Ius Municipale to iest Prawo Mieyskie Maydeburskie We Lwowie Kosztem y nakladem tegoz Pawla Szczerbica 1581 dostupna v kolekciyi Muzeyu knigi ta drukarstva Ukrayini dlya pereglyadu onlajn 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine ta yak pdf 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine