Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ру ське воєво дство лат Palatinatus Russiae пол Województwo ruskie адміністративно територіальна одиниця Королівства Пол

Руське воєводство

Руське воєводство

Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 5 земель, які поділялись на 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&082990.&&&&0082 990 км². Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&01495000.&&&&001 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Габсбурзької монархії.

Руське воєводство
image image
Герб Прапор
Девіз:
Nunquam quiescit
Адм. центр Львів
Країна image Корона Королівства Польського
Регіон Малопольська провінція
Королівство Польське
Межує з: сусідні адмінодиниці
Краківське воєводство (до 1795), Люблінське воєводство (1474—1795), Белзьке воєводство, Подільське воєводство, Волинське воєводство, Сандомирське воєводство ?
Населення
 - повне
Площа
 - повна 55 200 км²
Дата заснування 1434
Дата ліквідації 1772
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Руське воєводство

Назва

  • Руське воєводство (лат. Palatinatus Russiae; пол. Województwo ruskie)
  • Львівське воєводство (лат. Leopoliensis satrapia/Palatinat de Lemberg)

Положення

Руське воєводство межувало на заході із Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами, на півночі — із Берестейським воєводством Великого князівства Литовського та Белзьким воєводством, на сході — із Волинським воєводством (до 1566 року — Волинською землею) та Подільським воєводством. Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту, який відокремлював його від Закарпаття у складі Угорського королівства. Руське воєводство разом з Белзьким воєводством вважалося властивою Червоною Русю.

Історія

image
Червона Русь (Руське та Белзьке воєводства) на мапі Гійома Сансона 1701 року, створеній на основі давнішої мапи Боплана

Утворилося на території колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого після смерті останнього володаря Юрія Болеслава та боротьби за спадщину відійшла в 1340-ві роки до складу Королівства Польського на правах особистого домену короля. Статус воєводства ця територія отримала внаслідок поширення в 1434 році положень Єдлінського привілею 1430 року на руські землі (разом із Західним Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств. Адміністративним центром воєводства був Львів. Спочатку до воєводства увійшли 4 давніші землі: Львівська, Галицька, Перемишльська та Сяноцька. У XVI до воєводства увійшла Холмська земля.

Воєводство ліквідоване внаслідок першого поділу Речі Посполитої 1772 року, коли більша частина воєводства увійшла до складу Габсбурзької Австрії на правах провінції як Королівство Галичини та Володимирії. Холмська земля залишилася у складі Речі Посполитої. За третім поділом Речі Посполитої 1795 року Холмська земля увійшла до складу Австрії та Російської імперії.

Адміністративний устрій

image
Руське воєводство (червоним) на мапі Антоніо Затти 1781 року

Руське воєводство складалося з 5 земель: Львівської — із центром у Львові, Галицької — із центром у Галичі, Перемишльської — із центром у Перемишлі, Холмської — із центром у Холмі, та Сяноцької — із центром у Сяноку. Руське воєводство було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі. Кожна із земель, водночас, ділилася на повіти:

У XVI столітті зникли старі замкові повіти: у Львівській землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемишльській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостицький, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський. З впровадженням відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові й негродові повіти.

Судова система

В усіх центрах земель діяли земські суди. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (1437—1477; Перемишльська земля). Зі збільшенням чисельності шляхти в XVII столітті в межах окремих земель виділилися нові земські суди: теребовельський (1648—1784), жидачівський (1557—1784). Паралельно існували гродські суди, які діяли в центрах земель та в Теребовлі (1533—1783, 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татар; Галицька земля), Городку (1528—1540) і Жидачеві (1649—1783; Львівська земля), Самборі (1530—1537; Перемишльська земля), Красноставі.

Шляхетське самоврядування

Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики в центрах земель. Генеральний сеймик Руського воєводства відбувався у Вишні. На нього з'їжджалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель. Холмська шляхта через географічне положення своєї землі їхала на вальний сейм окремо. У Вишні часами проходив Генеральний сеймик для Руського та Подільського воєводств.

Шляхта Руського воєводства обирала своїх послів (представників) на вальний сейм і депутатів до Коронного трибуналу в Любліні та в Радомі. Кількість послів від земель була різною: Львівська — 2, Галицька — 6, Перемишльська — 2, Холмська — 2, Сяноцька — 2. Серед усіх воєводств Руське воєводство мало на вальному сеймі найбільшу кількість представників (разом із сенаторами — 23). На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік: одного — на сеймику у Вишні, а другого, по черзі, — від Галицької та Холмської землі.

Уряди

Докладніше: Руські воєводи

Урядницька структура Руського воєводства була строкатою і відображала поділ на землі. На чолі воєводства був руський воєвода. Кожна із земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся львівський каштелян, який належав до «більших», або «кріслових», каштелянів (засідали в сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський — були «дронжковими» каштелянами (засідали в сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковних (львівський архієпископ та католицький єпископи Перемишля і Холма).

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі. Кожна із земель і Красноставський повіт Холмської землі мали свого підкоморія. Серед повітів Руського воєводства виділялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський, де існували уряди войського (більшого та меншого), ловчого, мечника, підстолія, підчашія, скарбника, хорунжого та чашника. Епізодично в Городку, Медиці, Самборі та Стрию документи фіксують уряди войських.

Населення

Руське воєводство було однією з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях. Наприкінці XV століття у воєводстві налічувалося понад 1700 населених пунктів, з них 65 міст і містечок, приблизно 20 % усіх поселень перебували в королівській власності. На кінець XVI століття в Руському воєводстві налічувалося вже близько 2800 населених пунктів, серед яких було 193 міста і містечка. Упродовж XVI століття у воєводстві було локовано 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 міст і містечок відповідно). Чисельність населення воєводства в 1629 році становило 943 тис. осіб, у 1770 році — 1,495 млн осіб. На 1677 рік у воєводстві було близько 3090 сіл і 160 міст та містечок. На момент ліквідації Руського воєводства на цій території налічувалося близько 280 міст і містечок.

Прапори

  • image
    Прапор Львівської землі
    1410
  • image
    Прапор Галицької землі
    1410
  • image
    Прапор Перемиської землі
    1410
  • image
    Прапор Холмської землі
    1410
  • image
    Прапор Сяноцької землі
    1410

Див. також

Примітки

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.
  2. Cromero M. Polonia sive De situ, populis, moribus, magistratibus et republica regni Polonici. — Coloniæ, 1578. — С. 16. (лат.)
  3. Guillaume Sanson. Russie Rouge, 1701
  4. Михайловський В. М. Руське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 396. — .
  5. . Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 10 листопада 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. Руське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2658. — .
  7. Задорожній О. В. Генеза міжнародної правосуб’єктності України. — Київ : К.І.С, 2015. — С. 182.
  8. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — С. 98.
  9. Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294 с., іл.— C. 60.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2014. Процитовано 30 травня 2013.

Джерела

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Руське воєводство
  • Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. — Львів, 2000. — Вип. 3. — С. 41—47.
  • Ониськів М. Комунікація монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій: видача та доставка королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів Руського воєводства // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (липень—серп.). — С. 161—178. — ISSN 0130-5247.
  • Жерела до історії України-Руси / М. Грушевський, С. Томашівський. — Львів, 1895—1924.
    • Т. 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської (1895)
    • Т. 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької (1897)
    • Т. 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської (1900)
    • Т. 04. Матеріяли до історії Галичини. Т. 1. Акти з р. 1648-1649 (1898)
    • Т. 05. Матеріяли до історії Галичини. Т. 2. Акти з р. 1649-1651 (1901)
    • Т. 06. Матеріяли до історії Галичини. Т. 3. Лїтописні пам'ятки з р. 1648-1657 (1913)
    • Т. 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. (1903)
  • Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. — Lwów, 1939.
  • Gloger Z. Województwo Ruskie [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  • Ruskie Województwo // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 171—177.
  • Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573—1695. // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 1998. — t. XXXIV.
  • Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. — Lwów, 1938. — T. XVI. — Zesz. 3.
  • Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVI-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A. Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899—1904.
  • Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A. Jabłonowski. — Warszawa, 1902—1903. — (Źródła dziejowe. T. XVIII)
    • Cz. 1 (1902)
    • Cz. 2 (1903)
  • Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K. Przyboś. — Wrocław, 1987.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ru ske voyevo dstvo lat Palatinatus Russiae pol Wojewodztwo ruskie administrativno teritorialna odinicya Korolivstva Polskogo ta Koroni Polskoyi v Rechi Pospolitij Isnuvalo v 1434 1772 rokah Stvorene na osnovi zemel Ruskogo korolivstva Nalezhalo do regionu Rus Roztashovuvalosya v pivdennij chastini Rechi Pospolitoyi na zahodi Rusi Golovne misto Lviv Ocholyuvalosya ruskimi voyevodami Sejmik voyevodstva zbiravsya u mistechku Sudova Vishnya Malo predstavnictvo iz 4 senatoriv u Senati Rechi Pospolitoyi Skladalosya z 5 zemel yaki podilyalis na 13 povitiv Stanom na 1791 rik plosha voyevodstva stanovila amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 082990 amp amp amp amp 00 82 990 km Naselennya v 1790 roci narahovuvalo amp amp amp amp amp amp amp amp 01495000 amp amp amp amp 00 1 495 000 osib Likvidovane 1772 roku pid chas pershogo podilu Rechi Pospolitoyi Teritoriya voyevodstva uvijshla do skladu Korolivstva Galichini ta Volini Gabsburzkoyi monarhiyi Ruske voyevodstvoGerb PraporDeviz Nunquam quiescitAdm centr LvivKrayina Korona Korolivstva PolskogoRegion Malopolska provinciya Korolivstvo PolskeMezhuye z susidni adminodiniciKrakivske voyevodstvo do 1795 Lyublinske voyevodstvo 1474 1795 Belzke voyevodstvo Podilske voyevodstvo Volinske voyevodstvo Sandomirske voyevodstvo Naselennya povnePlosha povna 55 200 km Data zasnuvannya 1434Data likvidaciyi 1772Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ruske voyevodstvoNazvaRuske voyevodstvo lat Palatinatus Russiae pol Wojewodztwo ruskie Lvivske voyevodstvo lat Leopoliensis satrapia Palatinat de Lemberg PolozhennyaRuske voyevodstvo mezhuvalo na zahodi iz Krakivskim Sandomirskim ta Lyublinskim voyevodstvami na pivnochi iz Berestejskim voyevodstvom Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Belzkim voyevodstvom na shodi iz Volinskim voyevodstvom do 1566 roku Volinskoyu zemleyu ta Podilskim voyevodstvom Pivdennij kordon Ruskogo voyevodstva prohodiv po Karpatskomu hrebtu yakij vidokremlyuvav jogo vid Zakarpattya u skladi Ugorskogo korolivstva Ruske voyevodstvo razom z Belzkim voyevodstvom vvazhalosya vlastivoyu Chervonoyu Rusyu IstoriyaChervona Rus Ruske ta Belzke voyevodstva na mapi Gijoma Sansona 1701 roku stvorenij na osnovi davnishoyi mapi Boplana Utvorilosya na teritoriyi kolishnogo Galicko Volinskogo knyazivstva pivdenna chastina yakogo pislya smerti ostannogo volodarya Yuriya Boleslava ta borotbi za spadshinu vidijshla v 1340 vi roki do skladu Korolivstva Polskogo na pravah osobistogo domenu korolya Status voyevodstva cya teritoriya otrimala vnaslidok poshirennya v 1434 roci polozhen Yedlinskogo privileyu 1430 roku na ruski zemli razom iz Zahidnim Podillyam Podilskim voyevodstvom i poshirennya na miscevu shlyahtu polozhen koronnogo prava yaki zrivnyali yiyi v pravah zi shlyahtoyu koronnih voyevodstv Administrativnim centrom voyevodstva buv Lviv Spochatku do voyevodstva uvijshli 4 davnishi zemli Lvivska Galicka Peremishlska ta Syanocka U XVI do voyevodstva uvijshla Holmska zemlya Voyevodstvo likvidovane vnaslidok pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 roku koli bilsha chastina voyevodstva uvijshla do skladu Gabsburzkoyi Avstriyi na pravah provinciyi yak Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Holmska zemlya zalishilasya u skladi Rechi Pospolitoyi Za tretim podilom Rechi Pospolitoyi 1795 roku Holmska zemlya uvijshla do skladu Avstriyi ta Rosijskoyi imperiyi Administrativnij ustrijRuske voyevodstvo chervonim na mapi Antonio Zatti 1781 roku Ruske voyevodstvo skladalosya z 5 zemel Lvivskoyi iz centrom u Lvovi Galickoyi iz centrom u Galichi Peremishlskoyi iz centrom u Peremishli Holmskoyi iz centrom u Holmi ta Syanockoyi iz centrom u Syanoku Ruske voyevodstvo bulo yedinim z pomizh voyevodstv na ukrayinskih zemlyah yake podilyalosya na zemli Kozhna iz zemel vodnochas dililasya na poviti Lvivska zemlya Zhidachivskij povit Galicka zemlya Galickij povit Peremishlska zemlya Syanocka zemlya Holmska zemlya U XVI stolitti znikli stari zamkovi poviti u Lvivskij zemli Glinyanskij Oleskij Shireckij u Peremishlskij zemli Drogobickij Yaroslavskij Lancutskij Mostickij Perevorskij Ryashivskij Sambirskij Strijskij u Galickij zemli Koropeckij Snyatinskij Z vprovadzhennyam vidbuvsya podil starih zamkovih povitiv centriv volostej na grodovi j negrodovi poviti Sudova sistemaV usih centrah zemel diyali zemski sudi Zemski poviti centri shlyahetskogo sudochinstva zagalom zbigalisya iz zemlyami voyevodstva Okremo diyav zemskij sud u Perevorsku 1437 1477 Peremishlska zemlya Zi zbilshennyam chiselnosti shlyahti v XVII stolitti v mezhah okremih zemel vidililisya novi zemski sudi terebovelskij 1648 1784 zhidachivskij 1557 1784 Paralelno isnuvali grodski sudi yaki diyali v centrah zemel ta v Terebovli 1533 1783 1508 roku timchasovo buv perevedenij do Buchacha cherez silni rujnuvannya mista pislya napadu tatar Galicka zemlya Gorodku 1528 1540 i Zhidachevi 1649 1783 Lvivska zemlya Sambori 1530 1537 Peremishlska zemlya Krasnostavi Shlyahetske samovryaduvannyaIz zaprovadzhennyam regulyarnih sejmikovih zibran shlyahta Ruskogo voyevodstva zbiralasya na sejmiki v centrah zemel Generalnij sejmik Ruskogo voyevodstva vidbuvavsya u Vishni Na nogo z yizhdzhalisya deputati vid Lvivskoyi Peremishlskoyi Galickoyi ta Syanockoyi zemel Holmska shlyahta cherez geografichne polozhennya svoyeyi zemli yihala na valnij sejm okremo U Vishni chasami prohodiv Generalnij sejmik dlya Ruskogo ta Podilskogo voyevodstv Shlyahta Ruskogo voyevodstva obirala svoyih posliv predstavnikiv na valnij sejm i deputativ do Koronnogo tribunalu v Lyublini ta v Radomi Kilkist posliv vid zemel bula riznoyu Lvivska 2 Galicka 6 Peremishlska 2 Holmska 2 Syanocka 2 Sered usih voyevodstv Ruske voyevodstvo malo na valnomu sejmi najbilshu kilkist predstavnikiv razom iz senatorami 23 Na Koronnij tribunal vid Ruskogo voyevodstva obirali 2 posliv na rik odnogo na sejmiku u Vishni a drugogo po cherzi vid Galickoyi ta Holmskoyi zemli UryadiDokladnishe Ruski voyevodi Uryadnicka struktura Ruskogo voyevodstva bula strokatoyu i vidobrazhala podil na zemli Na choli voyevodstva buv ruskij voyevoda Kozhna iz zemel mala svogo kashtelyana sered yakih vidilyavsya lvivskij kashtelyan yakij nalezhav do bilshih abo krislovih kashtelyaniv zasidali v senati v krislah reshta peremishlskij galickij syanockij ta holmskij buli dronzhkovimi kashtelyanami zasidali v senati na vuzkih lavah pid stinami Zagalom u senati vid Ruskogo voyevodstva zasidalo 6 svitskih senatoriv ta 3 cerkovnih lvivskij arhiyepiskop ta katolickij yepiskopi Peremishlya i Holma Najpovnisha nomenklatura zemskih uryadnikiv bula u Lvivskij zemli Kozhna iz zemel i Krasnostavskij povit Holmskoyi zemli mali svogo pidkomoriya Sered povitiv Ruskogo voyevodstva vidilyalisya Zhidachivskij Krasnostavskij Kolomijskij ta Terebovelskij de isnuvali uryadi vojskogo bilshogo ta menshogo lovchogo mechnika pidstoliya pidchashiya skarbnika horunzhogo ta chashnika Epizodichno v Gorodku Medici Sambori ta Striyu dokumenti fiksuyut uryadi vojskih NaselennyaRuske voyevodstvo bulo odniyeyu z najbilsh zaselenih ta urbanizovanih teritorij na ukrayinskih zemlyah Naprikinci XV stolittya u voyevodstvi nalichuvalosya ponad 1700 naselenih punktiv z nih 65 mist i mistechok priblizno 20 usih poselen perebuvali v korolivskij vlasnosti Na kinec XVI stolittya v Ruskomu voyevodstvi nalichuvalosya vzhe blizko 2800 naselenih punktiv sered yakih bulo 193 mista i mistechka Uprodovzh XVI stolittya u voyevodstvi bulo lokovano 128 mist i mistechok Najbilsh urbanizovanimi zemlyami voyevodstva buli Galicka ta Lvivska 75 i 50 mist i mistechok vidpovidno Chiselnist naselennya voyevodstva v 1629 roci stanovilo 943 tis osib u 1770 roci 1 495 mln osib Na 1677 rik u voyevodstvi bulo blizko 3090 sil i 160 mist ta mistechok Na moment likvidaciyi Ruskogo voyevodstva na cij teritoriyi nalichuvalosya blizko 280 mist i mistechok PraporiPrapor Lvivskoyi zemli 1410 Prapor Galickoyi zemli 1410 Prapor Peremiskoyi zemli 1410 Prapor Holmskoyi zemli 1410 Prapor Syanockoyi zemli 1410Div takozh ru Ruski voyevodi Vijna za galicko volinsku spadshinu Galicka zemlya Volinske voyevodstvo Belzke voyevodstvo Ruskij domen korolyaPrimitkiPawinski Adolf Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Warszawa Gebethner i Wolff 1883 T 1 Wielkopolska Cromero M Polonia sive De situ populis moribus magistratibus et republica regni Polonici Coloniae 1578 S 16 lat Guillaume Sanson Russie Rouge 1701 Mihajlovskij V M Ruske voyevodstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 396 ISBN 978 966 00 1290 5 Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 10 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ruske voyevodstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2658 ISBN 5 7707 4049 3 Zadorozhnij O V Geneza mizhnarodnoyi pravosub yektnosti Ukrayini Kiyiv K I S 2015 S 182 Odnorozhenko O Ukrayinska ruska elita dobi Serednovichchya i rannogo modernu struktura ta vlada K Tempora 2011 S 98 L Gorodiskij I Zinchishin Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 294 s il C 60 ISBN 966 7255 01 8 PDF Arhiv originalu PDF za 8 travnya 2014 Procitovano 30 travnya 2013 DzherelaMihajlovskij V M Ruske voyevodstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 396 ISBN 978 966 00 1290 5 Ruske voyevodstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir S 2658 ISBN 5 7707 4049 3 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ruske voyevodstvoVinnichenko O Sejmiki ta z yizdi shlyahti Lvivskoyi Peremishlskoyi i Syanockoyi zemel Ruskogo voyevodstva v ostannij chverti XVI pershij polovini XVII st Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Zbirnik naukovih prac Lviv 2000 Vip 3 S 41 47 Oniskiv M Komunikaciya monarshogo dvoru iz provinciyeyu v Rechi Pospolitij vidacha ta dostavka korolivskih universaliv do Lvivskogo j Peremishlskogo grodiv Ruskogo voyevodstva Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2014 4 517 lipen serp S 161 178 ISSN 0130 5247 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi M Grushevskij S Tomashivskij Lviv 1895 1924 T 01 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku T 1 Lyustraciyi zemel Galickoyi i Peremiskoyi 1895 T 02 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku T 2 Lyustraciyi zemel Peremiskoyi i Syanockoyi 1897 T 03 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku T 3 Lyustraciyi zemel Holmskoyi Belzkoyi j Lvivskoyi 1900 T 04 Materiyali do istoriyi Galichini T 1 Akti z r 1648 1649 1898 T 05 Materiyali do istoriyi Galichini T 2 Akti z r 1649 1651 1901 T 06 Materiyali do istoriyi Galichini T 3 Lyitopisni pam yatki z r 1648 1657 1913 T 07 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku T 4 Lyustraciya 1570 r 1903 Dabkowski P Podzial administracyjny wojewodztwa ruskiego i belzkiego w XV wieku Lwow 1939 Gloger Z Wojewodztwo Ruskie 15 travnya 2018 u Wayback Machine Geografia historyczna ziem dawnej Polski Krakow 1903 Ruskie Wojewodztwo Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J T I S 171 177 Przybos K Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573 1695 Rocznik Przemyski Przemysl 1998 t XXXIV Sreniowski S Organizacja sejmiku halickiego Studia nad historia prawa polskiego Lwow 1938 T XVI Zesz 3 Atlas historyczny Rzeczypospolitej polskiej Epoka przelomu z wieku XVI go na XVI sty Dzial II gi Ziemi Ruskie Opr A Jablonowski Warszawa Wieden 1899 1904 Ziemie ruskiej Rus Czerwona Opr A Jablonowski Warszawa 1902 1903 Zrodla dziejowe T XVIII Cz 1 1902 Cz 2 1903 Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII wieku ziemie halicka lwowska przemyska sanocka Spisy Opr K Przybos Wroclaw 1987

Дата публікації:
Топ