Жидачівський повіт (лат. Districtus Zidaczoviensis) — історична адміністративно-територіальна одиниця Львівської землі Руського воєводства з центром у місті Жидачів. Існував у 1434–1772 роках. У 1578 р. налічував 73 населені пункти (з 213 населених пунктів Львівської землі), в тому числі — 8 міст і 65 сіл.
Жидачівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Королівство Польське → Річ Посполита |
Воєводство: | Руське |
Утворений: | 1434 |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | Жидачів |
Міста: | 8 |
Села: | 65 |
Повітова влада | |
Староста: | ? |
Історія
1434 року адміністративно-територіальний устрій Польської держави, в основі якого лежав поділ на провінції, воєводства, землі й повіти, поширився і на Руське королівство, яке дістало нову офіційну назву — Руське воєводство.
З 1569 р. — у складі Речі Посполитої.
Після першого поділу Речі Посполитої 5 серпня 1772 року територія відійшла до Габсбурзької монархії. Надбані території австрійська влада поділила за прикладом інших земель імперії.
У Жидачеві знаходились уряди гродового староства. Шляхта повіту обирала по 6 депутатів на Сеймики воєводства, Трибунал Коронний і Трибунал Скарбовий. У 1649—1783 роках у Жидачеві діяв земський суд.
Міста
Два найбільші центри – Жидачів та Долина,— отримали міське маґдебурзьке право як королівські міста, а шість інших (Стрілища, Ходорів, Журів, Соколів, Монастирець, Журавно, Розділ) були засновані як приватні шляхетські міста. Загалом Жидачівський повіт залишався одним з найменш урбанізованих регіонів західноукраїнських земель у даний період.
За податковим реєстром 1578 р. міста налічували наступну кількість будинків (а також оцінка кількості жителів): Жидачів — 84 (420), Долина — 77 (330), Соколів — 77 (330), Журавка — 42 (210), Монастирець — 28 (140), Розділ — 56 (280), Ходоростав — 56 (280).
При люстрації на 1676 у львівській землі нарахували 42 міста і 618 сіл, з них у жидачівському повіті 9 міст і 170 сіл. За кількістю міщан поселення ділились на міста «urbs» та містечка «oppidum». Частина міст до XVIII ст. занепала, стала селами, зберігаючи міський герб (в дужках подано рік надання магдебурзького права):
- Вибранівка (до 1631)
- Жидачів (1393)
- Журавно (до 1445, 1563)
- Нові Стрілища (1417)
- Долина(королівщина, 1525)
- Сихів (1525)
- Соколівка (1558)
- Ходорів (1436)
- Журів (1510).
Господарство
На 1578 р. було 655 ланів (коло 6375 га) оброблюваної землі.
Примітки
- Федунків З. Адміністративно-територіальний устрій та територіальні межі Галицької землі Руського воєводства [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.].
Джерела
- Федунків З. Адміністративно-територіальний устрій та територіальні межі Галицької землі Руського воєводства [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.] // Краєзнавство. — 2015. — № 3—4. — С. 187—198. — (Історія України у світлі регіональних досліджень).
- Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Z mapą [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1939. — S. 16—44. (пол.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. VII, część ІІ-ga, Ziemie Ruskie – Ruś Czerwona opisana przez Aleksander Jabłonowskiego (Źródła dziejowe tom XVIII część II-ga), Варшава, 1903.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhidachivskij povit Zhidachivskij povit lat Districtus Zidaczoviensis istorichna administrativno teritorialna odinicya Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva z centrom u misti Zhidachiv Isnuvav u 1434 1772 rokah U 1578 r nalichuvav 73 naseleni punkti z 213 naselenih punktiv Lvivskoyi zemli v tomu chisli 8 mist i 65 sil Zhidachivskij povit Osnovni dani Krayina Korolivstvo Polske Rich Pospolita Voyevodstvo Ruske Utvorenij 1434 Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Zhidachiv Mista 8 Sela 65 Povitova vlada Starosta Istoriya1434 roku administrativno teritorialnij ustrij Polskoyi derzhavi v osnovi yakogo lezhav podil na provinciyi voyevodstva zemli j poviti poshirivsya i na Ruske korolivstvo yake distalo novu oficijnu nazvu Ruske voyevodstvo Z 1569 r u skladi Rechi Pospolitoyi Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 5 serpnya 1772 roku teritoriya vidijshla do Gabsburzkoyi monarhiyi Nadbani teritoriyi avstrijska vlada podilila za prikladom inshih zemel imperiyi U Zhidachevi znahodilis uryadi grodovogo starostva Shlyahta povitu obirala po 6 deputativ na Sejmiki voyevodstva Tribunal Koronnij i Tribunal Skarbovij U 1649 1783 rokah u Zhidachevi diyav zemskij sud MistaDva najbilshi centri Zhidachiv ta Dolina otrimali miske magdeburzke pravo yak korolivski mista a shist inshih Strilisha Hodoriv Zhuriv Sokoliv Monastirec Zhuravno Rozdil buli zasnovani yak privatni shlyahetski mista Zagalom Zhidachivskij povit zalishavsya odnim z najmensh urbanizovanih regioniv zahidnoukrayinskih zemel u danij period Za podatkovim reyestrom 1578 r mista nalichuvali nastupnu kilkist budinkiv a takozh ocinka kilkosti zhiteliv Zhidachiv 84 420 Dolina 77 330 Sokoliv 77 330 Zhuravka 42 210 Monastirec 28 140 Rozdil 56 280 Hodorostav 56 280 Pri lyustraciyi na 1676 u lvivskij zemli narahuvali 42 mista i 618 sil z nih u zhidachivskomu poviti 9 mist i 170 sil Za kilkistyu mishan poselennya dililis na mista urbs ta mistechka oppidum Chastina mist do XVIII st zanepala stala selami zberigayuchi miskij gerb v duzhkah podano rik nadannya magdeburzkogo prava Vibranivka do 1631 Zhidachiv 1393 Zhuravno do 1445 1563 Novi Strilisha 1417 Dolina korolivshina 1525 Sihiv 1525 Sokolivka 1558 Hodoriv 1436 Zhuriv 1510 GospodarstvoNa 1578 r bulo 655 laniv kolo 6375 ga obroblyuvanoyi zemli PrimitkiFedunkiv Z Administrativno teritorialnij ustrij ta teritorialni mezhi Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva 20 bereznya 2022 u Wayback Machine DzherelaFedunkiv Z Administrativno teritorialnij ustrij ta teritorialni mezhi Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Krayeznavstvo 2015 3 4 S 187 198 Istoriya Ukrayini u svitli regionalnih doslidzhen Dabkowski P Podzial administracyjny wojewodztwa ruskiego i belzkiego w XV wieku Z mapa 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Lwow 1939 S 16 44 pol Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t VII czesc II ga Ziemie Ruskie Rus Czerwona opisana przez Aleksander Jablonowskiego Zrodla dziejowe tom XVIII czesc II ga Varshava 1903 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi