Домбковський Пшемислав Боніфаційович | |
---|---|
пол. Przemysław Roman Dąbkowski | |
Народився | 23 лютого 1877 Львів Австро-Угорщина |
Помер | 17 грудня 1950 (73 роки) Львів СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Австро-Угорщина→ Польща→ СРСР |
Національність | поляк |
Діяльність | архівіст |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | правознавство |
Заклад | Львівський університет |
Посада | декан Юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
Членство | Польське наукове товариство у Львові Наукове товариство імені Шевченка |
Рід | Q111304921? |
Батько | Боніфацій-Григорій |
Мати | Гелена-Йоанна |
У шлюбі з | Марія |
Нагороди | |
Домбковський Пшемислав Боніфаційович у Вікісховищі |
Пшемислав-Роман Боніфаційович Добмковський (23 лютого 1877, Львів — 17 грудня 1950, Львів) — польський історик права, дослідник економіки та соціальної історії Польщі, декан юридичного факультету Львівського університету ім. Яна Казимира за часів Польщі та перший декан цього ж факультету після приєднання Галичини до УРСР. Доктор права з 1900, член Польської академії мистецтв, Варшавського наукового товариства, Львівського наукового товариства, Французького товариства історії права, Державної архівної ради Австрії (1910—1918) та Польщі (1920—1939). Почесний доктор університету в Братиславі (Чехословаччина). Одним із перших почав читати лекції українською мовою.
Пшемислав Домбковський був першим деканом юридичного факультету університету у Львові післявоєнних років. Це постать харизматична: один з найвизначніших польських і українських вчених-правників у галузі історії держави і права не лише у Польщі, а й за її межами кінця XIX-першої половини XX ст., професор Львівського університету, організатор науки, вихователь польської й української студентської молоді, відомий архіваріус, видавець наукової та навчальної літератури, автор близько 300 наукових праць, у тім числі кількох відомих і використовуваних донині у Польщі, Україні й інших країнах монографій та підручників.
Життєпис
Пшемислав Домбковський народився у місті Львові в сім'ї службовця. Батько — Боніфацій Гжегож — був інженером-залізничником, мати — Гелена-Йоанна домогосподаркою. Дитинство провів у Стрию (тут батько працював на залізниці начальником відділу консервації), де закінчив спочатку чотирирічну початкову школу, а далі державну гімназію. У місті, де більшість населення становили українці, крім поляків проживали ще євреї, німці, отже молодий Домбковський, спілкуючись з ними, пізнавав їхню ментальність, звичаї, мову, що у майбутньому стало йому в пригоді.
Наприкінці 80-х років родина Домбковських переїхала на постійне місце проживання до Львова. Батько Пшемислава зайняв посаду старшого інженера в дирекції державних залізниць. У Львові Пшемислав продовжив навчання у 3-й цісарсько-королівській державній гімназії ім. Франца-Йосифа (з польською мовою викладання). Для випускників свідоцтво про закінчення особливо престижної гімназії (матуральне свідоцтво) у ті часи відкривало дорогу до вступу у вищі навчальні заклади цілої Австро-Угорської монархії.
У 1894 році з відзнакою закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет (виділ права) Львівського університету, що тоді називали «Цісарсько-Королівським університетом ім. Франца-Йосифа I». Навчаючись на третьому курсі, у вільний від навчання час по рекомендацією професора Оскара Бальцера молодий науковець став працювати у Львівському крайовому архіві актів земських і гродських. Працював у ньому до 1916 року, ставши одним з найвідоміших архівістів в Австрії. Робота в архіві дала йому змогу не лише оплачувати навчання в університеті (воно було платним), але й досконало вивчити архівні матеріали, в результаті чого він підготував і у 1910—1911 рр. видав ґрунтовну працю «Польське приватне право».
У 1898 року Пшемислав Домбковський знову ж таки з відзнакою закінчив юридичний факультет і цього ж року склав вступні іспити в докторантуру (це були римське, канонічне, німецьке і судове право). У грудні 1900 року захистив у Львівському університеті докторську працю й отримав ступінь доктора права (17 грудня). У літньому семестрі 1906 доручено Пшемислав Домбковському читати курс лекцій з історії польського приватного права.
З 1907 по 1908 роки Пшемислав Домбковський відбув наукове стажування в Парижі, у Паризькому університеті, близько 11 місяців працював в архівах і бібліотеках Варшави. Під час перебування за кордоном (Німеччина, Франція), у Варшаві познайомився і налагодив наукові контакти з багатьма відомими вченими, політиками, письменниками, уважно придивлявся і вивчав наявні там суспільно-політичні й національні відносини, економічні проблеми.
Внаслідок наполегливих звернень очільників Львівського університету австрійське Міністерство віросповідань і освіти 21 лютого 1910 року надало Пшемиславу Домбковському, якому тоді виповнилося 33 роки, титул надзвичайного професора.
Почалася Перша світова війна. З огляду на наближення російських військ багато професорів та викладачів університету, у тім числі ректор Ст. Сташинський, виїхали зі Львова на захід. Заняття в університеті були припинені. Професор Домбковський залишився у Львові разом з багатьма іншими викладачами. Вони сподівались на те, що російська влада відновить діяльність польського університету через, як здавалось, лояльне ставлення до польського населення і установ. Було заборонено лише українські організації, товариства, закрито бібліотеки, читальні, видавництва, розграбовано музеї, заборонено українська мову, літературу. Недарма генерал-губернатор Галичини граф Бобринський услід за царем Миколою II, який на початку квітня 1915 відвідав Львів, підкреслював, що Галичина і Лемківщина були здавна невід'ємними частинами єдиної Великої Росії, і тому він буде на цих землях запроваджувати російську мову, закон і устрій. Проте у червні 1915 р. Галичину знову захопили австрійці й університет знову почав діяти. Домбковського 1 січня 1916 року призначено завідувачем новоствореної кафедри історії німецького права.
У Львові склалася тривожна політична ситуація. Почалась українсько-польська війна за Східну Галичину, яка розпочалася 1 листопада 1918 року — між Західноукраїнською Народною Республікою і Польською державою. Тому заняття в університеті довший час фактично не проводили, не отримував Домбковський, отже, і зарплати. Він вирішив переїхати до Варшави. У зимовому семестрі 1919/1920 навчального року розпочав на юридичному факультеті столичного університету читати курс історії польського приватного права.
Влітку 1920 року повернувся він до Львова, коли під містом ішли завзяті бої з Червоною армією (тривала польсько-радянська війна, на Львів наступала кінна армія С. Будьонного). У вересні Червона армія була відкинута з-під Львова і Варшави, у Ризі почалися мирні переговори. У Львівському університеті в жовтні відновили заняття. Професор Домбковський знову очолив кафедру давнього польського приватного права.
У 1921—1922 навчальному році за сумісництвом став працювати в Люблінському Католицькому університеті, де читав курс історії західноєвропейського права — 4 години на тиждень. Доїжджав на ці заняття зі Львова. Працював у Католицькому університеті до 1928 року.
Зрештою у Львівському університеті після смерті А. Гальбана Домбковський додатково (тимчасово) очолив ще й кафедру історії західно-європейського права, а по смерті О. Бальцера (1933) став провідним викладачем повного курсу історії держави і права Польщі. Пшемислав Домбковський виконував у Львівському університеті низку важливих адміністративних функцій. Зокрема, у 1920 році був обраний деканом юридичного факультету (деканів тоді обирали терміном на один рік). Домбковський входив до складу університетської дисциплінарної комісії, яка розглядала справи і проступки викладацького і навчально-допоміжного складу. У 1925 році його знову обрано деканом юридичного факультету. В 1939 році сенат Львівського університету обрав Домбковського на посаду ректора університету, але він відмовився від неї.
У жовтні 1939 р. відновив діяльність Львівський університет, який оголошено державним українським університетом. Тут залишилась працювати певна кількість польських викладачів — професорів і доцентів, а також прислано викладачів з України та Росії. Указом Президії Верховної Ради УРСР 8 січня 1940 університету присвоєно ім'я Івана Франка. В університеті ліквідовано факультет теології та медичний, на базі якого створено Державний медичний інститут. Професор Домбковський, який мав великий науковий авторитет і європейського масштабу ім'я, був залишений для праці на юридичному факультеті
Німецько-радянська війна розпочалась 22 червня 1941 Львів 30 червня зайняли німецькі війська. Університет зачинено, заняття припинено. Домбковський залишився без засобів до існування. Щоправда, почав давати платні приватні заняття, а також включився в діяльність підпільного польського університету. Восени 1943 році загинула унаслідок нещасного дорожнього випадку його дружина Марія.
Після звільнення Львова від німецьких окупантів університет знову відновив свою діяльність. Професорові було доручено керувати кафедрою загальної історії держави і права. Кафедру історії держави і права Союзу РСР очолив колишній учень Домбковського К. Кораний. На юридичному факультеті залишилось працювати ще кілька польських професорів — М. Хлямтач (римське право), Ю. Макаревич (кримінальне право). Заняття проводили мішаною польсько-російсько-українською мовою. Наукову працю з приводу браку літератури, у тім числі іноземної, недоступності архівів майже припинили. Не публікували й статей та матеріалів, бо недостатньо добре знали українську чи російську мови.
У листопаді 1944 Домбковського обрано деканом (першим після війни) юридичного факультету. Функції декана він виконував до 16 квітня 1946, коли з власної ініціативи подав у відставку, залишившись завідувачем кафедри.
Смерть
Він продовжував працювати на юридичному факультеті аж до своєї смерті 18 грудня 1950 року. Керівництво університету влаштувало йому урочистий похорон. Домбковського поховано у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі у Львові. Звістка про його смерть викликала в науковому і студентському середовищі України, Польщі та інших країн глибокий жаль. Був одним з найвідоміших і найавторитетніших вчених з історії держави і права всієї Східної Європи, талановитим педагогом, порядною людиною.
Доробок
Професор Домбковський залишив багатий науковий доробок, який налічує близько 300 позицій, у тім числі певна кількість навчально-методичних праць, а також персоналій з нагоди різних історичних роковин, дат і ювілеїв. Досліджував проблеми історії права та приватного права. Однією з найцікавіших для українських науковців чи студентів може бути праця «Помста, викуп і покора у Галицькій Русі в XV і першій половині XVI ст.», опублікована у 1887 р. тощо.
Чи не найвидатнішою його працею вважають двотомне «Польське приватне право», видане у 1910—1911 рр. За цю працю отримав нагороду Академії наук у Кракові, а в 1917 році — нагороду Наукового товариства у Варшаві. Професор Домбковський видав також підручник для студентів «Нариси польського приватного права» (1920), який неодноразово перевидавали, а також «Алфавітну книгу давнього польського права» (1932). Кілька важливих праць опублікував з іншої галузі своїх зацікавлень — архівальної справи: «Палестра й судові книги земські і гродські у давній Польщі»(1926) та ін.
Не залишав поза увагою П. Домбковський гострих на той час міжнаціональних і віросповідних проблем на землях Галичини. У цій галузі він опублікував працю «Політика руських сеймиків в XVII—XVIII ст. щодо євреїв» (1917), «Економічні відносини Галицької землі» (1927). Не оминав він і проблеми зарубіжної історії держави і права: досліджував зміст «Руської Правди». французького права у Польщі.
Займався Домбковський і видавничою діяльністю. У 1925—1939 видавав «Історико-правничі записки» («пол. Pamiętnik Historyczno-Prawny»), вийшло 13 томів. Домбковський був редактором «Інформатора» про засідання Наукового товариства у Львові. Започаткував часопис «Історико-правничий путівник» («пол. Przewodnik historyczno-prawny», 1930), вийшло 5 томів.
Основні праці
- «Помста, викуп і примирення у Галицькій Русі в XV та першій половині XVI ст.» (1987);
- «Політика руських сеймиків в XVII—XVIII ст. щодо євреїв» (1917 р.);
- «Приписи „Руської Правди“ про борті» (1919), «Господарські відносини в Галицькій землі у XV ст.» (1927),
- «Польське приватне право» (т. 1—2, 1910—11). Літ.: Pamietnik trzydziestolecia pracy naukowej prof. dr. Przemyslawa Dabkowskiego, wydany staraniem Kolka histo-ryczno-prawnego sluchaczow Uniwersytetu Jana Kazimierza. 1897—1927. Lwow, 1927;
- «Палестра й судові книги земські і гродські у давній Польщі»(1926);
- «Економічні відносини Галицької землі» (1927)
- Адміністративний поділ Руського та Белзького воєводств у XV ст. («Podział administracyjny województw ruskiego i bełzkiego w XV wieku: z mapą»)
Нагороди та звання
За великі наукові досягнення та організаторську діяльність в 1934 був нагороджений державним орденом «Командорський хрест Полонія Рестітута» та французькою відзнакою «Академічні пальмові гілки». Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Домбковський був обраний членом Польської Академії наук у Кракові (тоді він мав 35 років). У 1928 його обрано членом Болгарської Академії наук в Софії, 1929 — Чеської Академії наук у Празі, 1934 — почесним доктором (honoris cousa) Університету Амоса Коменського у Братиславі. Був почесним членом наукових товариств у Варшаві, Вільнюсі, Перемишлі, Сяноку, французького історично-правового товариства в Парижі (з 1920). У 1936 його обрано, за попередньою згодою, членом Українського наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові.
Джерела
- Т. Д. Гошко. Домбковський Пшемислав Боніфаційович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 441. — .
- Л. О. Зашкільняк. Домбковський Пшемислав Боніфаційович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Bibliografia prac Przemysława Dąbkowskiego (1897—1927). Lwów, 1927;
- Королюк В., Миллер И. П. Домбковский. «Ученые записки Института славяноведения», 1951, т. 4;
- Калинович В. Професор Домбковський — визначний історик права. «Наукові записки Львівського університету. Серія юридична», 1954, т. 27, вип. 2;
- Гроссман Ю. Видатний вчений-славіст Пшемислав Домбковський. «Проблеми слов'янознавства», 1979, вип. 20.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Домбковський Пшемислав Боніфаційович |
Посилання
- Домбковський [ 29 липня 2014 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Dombkovskij Pshemislav Bonifacijovichpol Przemyslaw Roman DabkowskiNarodivsya23 lyutogo 1877 1877 02 23 Lviv Avstro UgorshinaPomer17 grudnya 1950 1950 12 17 73 roki Lviv SRSRPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Avstro Ugorshina Polsha SRSRNacionalnistpolyakDiyalnistarhivistAlma materLvivskij universitetGaluzpravoznavstvoZakladLvivskij universitetPosadadekan Yuridichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor yuridichnih naukChlenstvoPolske naukove tovaristvo u Lvovi Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaRidQ111304921 BatkoBonifacij GrigorijMatiGelena JoannaU shlyubi zMariyaNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Mistectv ta literaturi Kavaler ordena Akademichnih palm Dombkovskij Pshemislav Bonifacijovich u Vikishovishi Pshemislav Roman Bonifacijovich Dobmkovskij 23 lyutogo 1877 Lviv 17 grudnya 1950 Lviv polskij istorik prava doslidnik ekonomiki ta socialnoyi istoriyi Polshi dekan yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu im Yana Kazimira za chasiv Polshi ta pershij dekan cogo zh fakultetu pislya priyednannya Galichini do URSR Doktor prava z 1900 chlen Polskoyi akademiyi mistectv Varshavskogo naukovogo tovaristva Lvivskogo naukovogo tovaristva Francuzkogo tovaristva istoriyi prava Derzhavnoyi arhivnoyi radi Avstriyi 1910 1918 ta Polshi 1920 1939 Pochesnij doktor universitetu v Bratislavi Chehoslovachchina Odnim iz pershih pochav chitati lekciyi ukrayinskoyu movoyu Pshemislav Dombkovskij buv pershim dekanom yuridichnogo fakultetu universitetu u Lvovi pislyavoyennih rokiv Ce postat harizmatichna odin z najviznachnishih polskih i ukrayinskih vchenih pravnikiv u galuzi istoriyi derzhavi i prava ne lishe u Polshi a j za yiyi mezhami kincya XIX pershoyi polovini XX st profesor Lvivskogo universitetu organizator nauki vihovatel polskoyi j ukrayinskoyi studentskoyi molodi vidomij arhivarius vidavec naukovoyi ta navchalnoyi literaturi avtor blizko 300 naukovih prac u tim chisli kilkoh vidomih i vikoristovuvanih donini u Polshi Ukrayini j inshih krayinah monografij ta pidruchnikiv ZhittyepisPshemislav Dombkovskij narodivsya u misti Lvovi v sim yi sluzhbovcya Batko Bonifacij Gzhegozh buv inzhenerom zaliznichnikom mati Gelena Joanna domogospodarkoyu Ditinstvo proviv u Striyu tut batko pracyuvav na zaliznici nachalnikom viddilu konservaciyi de zakinchiv spochatku chotiririchnu pochatkovu shkolu a dali derzhavnu gimnaziyu U misti de bilshist naselennya stanovili ukrayinci krim polyakiv prozhivali she yevreyi nimci otzhe molodij Dombkovskij spilkuyuchis z nimi piznavav yihnyu mentalnist zvichayi movu sho u majbutnomu stalo jomu v prigodi Naprikinci 80 h rokiv rodina Dombkovskih pereyihala na postijne misce prozhivannya do Lvova Batko Pshemislava zajnyav posadu starshogo inzhenera v direkciyi derzhavnih zaliznic U Lvovi Pshemislav prodovzhiv navchannya u 3 j cisarsko korolivskij derzhavnij gimnaziyi im Franca Josifa z polskoyu movoyu vikladannya Dlya vipusknikiv svidoctvo pro zakinchennya osoblivo prestizhnoyi gimnaziyi maturalne svidoctvo u ti chasi vidkrivalo dorogu do vstupu u vishi navchalni zakladi ciloyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi U 1894 roci z vidznakoyu zakinchiv gimnaziyu i vstupiv na yuridichnij fakultet vidil prava Lvivskogo universitetu sho todi nazivali Cisarsko Korolivskim universitetom im Franca Josifa I Navchayuchis na tretomu kursi u vilnij vid navchannya chas po rekomendaciyeyu profesora Oskara Balcera molodij naukovec stav pracyuvati u Lvivskomu krajovomu arhivi aktiv zemskih i grodskih Pracyuvav u nomu do 1916 roku stavshi odnim z najvidomishih arhivistiv v Avstriyi Robota v arhivi dala jomu zmogu ne lishe oplachuvati navchannya v universiteti vono bulo platnim ale j doskonalo vivchiti arhivni materiali v rezultati chogo vin pidgotuvav i u 1910 1911 rr vidav gruntovnu pracyu Polske privatne pravo U 1898 roku Pshemislav Dombkovskij znovu zh taki z vidznakoyu zakinchiv yuridichnij fakultet i cogo zh roku sklav vstupni ispiti v doktoranturu ce buli rimske kanonichne nimecke i sudove pravo U grudni 1900 roku zahistiv u Lvivskomu universiteti doktorsku pracyu j otrimav stupin doktora prava 17 grudnya U litnomu semestri 1906 dorucheno Pshemislav Dombkovskomu chitati kurs lekcij z istoriyi polskogo privatnogo prava Z 1907 po 1908 roki Pshemislav Dombkovskij vidbuv naukove stazhuvannya v Parizhi u Parizkomu universiteti blizko 11 misyaciv pracyuvav v arhivah i bibliotekah Varshavi Pid chas perebuvannya za kordonom Nimechchina Franciya u Varshavi poznajomivsya i nalagodiv naukovi kontakti z bagatma vidomimi vchenimi politikami pismennikami uvazhno pridivlyavsya i vivchav nayavni tam suspilno politichni j nacionalni vidnosini ekonomichni problemi Vnaslidok napoleglivih zvernen ochilnikiv Lvivskogo universitetu avstrijske Ministerstvo virospovidan i osviti 21 lyutogo 1910 roku nadalo Pshemislavu Dombkovskomu yakomu todi vipovnilosya 33 roki titul nadzvichajnogo profesora Pochalasya Persha svitova vijna Z oglyadu na nablizhennya rosijskih vijsk bagato profesoriv ta vikladachiv universitetu u tim chisli rektor St Stashinskij viyihali zi Lvova na zahid Zanyattya v universiteti buli pripineni Profesor Dombkovskij zalishivsya u Lvovi razom z bagatma inshimi vikladachami Voni spodivalis na te sho rosijska vlada vidnovit diyalnist polskogo universitetu cherez yak zdavalos loyalne stavlennya do polskogo naselennya i ustanov Bulo zaboroneno lishe ukrayinski organizaciyi tovaristva zakrito biblioteki chitalni vidavnictva rozgrabovano muzeyi zaboroneno ukrayinska movu literaturu Nedarma general gubernator Galichini graf Bobrinskij uslid za carem Mikoloyu II yakij na pochatku kvitnya 1915 vidvidav Lviv pidkreslyuvav sho Galichina i Lemkivshina buli zdavna nevid yemnimi chastinami yedinoyi Velikoyi Rosiyi i tomu vin bude na cih zemlyah zaprovadzhuvati rosijsku movu zakon i ustrij Prote u chervni 1915 r Galichinu znovu zahopili avstrijci j universitet znovu pochav diyati Dombkovskogo 1 sichnya 1916 roku priznacheno zaviduvachem novostvorenoyi kafedri istoriyi nimeckogo prava U Lvovi sklalasya trivozhna politichna situaciya Pochalas ukrayinsko polska vijna za Shidnu Galichinu yaka rozpochalasya 1 listopada 1918 roku mizh Zahidnoukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu i Polskoyu derzhavoyu Tomu zanyattya v universiteti dovshij chas faktichno ne provodili ne otrimuvav Dombkovskij otzhe i zarplati Vin virishiv pereyihati do Varshavi U zimovomu semestri 1919 1920 navchalnogo roku rozpochav na yuridichnomu fakulteti stolichnogo universitetu chitati kurs istoriyi polskogo privatnogo prava Vlitku 1920 roku povernuvsya vin do Lvova koli pid mistom ishli zavzyati boyi z Chervonoyu armiyeyu trivala polsko radyanska vijna na Lviv nastupala kinna armiya S Budonnogo U veresni Chervona armiya bula vidkinuta z pid Lvova i Varshavi u Rizi pochalisya mirni peregovori U Lvivskomu universiteti v zhovtni vidnovili zanyattya Profesor Dombkovskij znovu ocholiv kafedru davnogo polskogo privatnogo prava U 1921 1922 navchalnomu roci za sumisnictvom stav pracyuvati v Lyublinskomu Katolickomu universiteti de chitav kurs istoriyi zahidnoyevropejskogo prava 4 godini na tizhden Doyizhdzhav na ci zanyattya zi Lvova Pracyuvav u Katolickomu universiteti do 1928 roku Zreshtoyu u Lvivskomu universiteti pislya smerti A Galbana Dombkovskij dodatkovo timchasovo ocholiv she j kafedru istoriyi zahidno yevropejskogo prava a po smerti O Balcera 1933 stav providnim vikladachem povnogo kursu istoriyi derzhavi i prava Polshi Pshemislav Dombkovskij vikonuvav u Lvivskomu universiteti nizku vazhlivih administrativnih funkcij Zokrema u 1920 roci buv obranij dekanom yuridichnogo fakultetu dekaniv todi obirali terminom na odin rik Dombkovskij vhodiv do skladu universitetskoyi disciplinarnoyi komisiyi yaka rozglyadala spravi i prostupki vikladackogo i navchalno dopomizhnogo skladu U 1925 roci jogo znovu obrano dekanom yuridichnogo fakultetu V 1939 roci senat Lvivskogo universitetu obrav Dombkovskogo na posadu rektora universitetu ale vin vidmovivsya vid neyi U zhovtni 1939 r vidnoviv diyalnist Lvivskij universitet yakij ogolosheno derzhavnim ukrayinskim universitetom Tut zalishilas pracyuvati pevna kilkist polskih vikladachiv profesoriv i docentiv a takozh prislano vikladachiv z Ukrayini ta Rosiyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 8 sichnya 1940 universitetu prisvoyeno im ya Ivana Franka V universiteti likvidovano fakultet teologiyi ta medichnij na bazi yakogo stvoreno Derzhavnij medichnij institut Profesor Dombkovskij yakij mav velikij naukovij avtoritet i yevropejskogo masshtabu im ya buv zalishenij dlya praci na yuridichnomu fakulteti Nimecko radyanska vijna rozpochalas 22 chervnya 1941 Lviv 30 chervnya zajnyali nimecki vijska Universitet zachineno zanyattya pripineno Dombkovskij zalishivsya bez zasobiv do isnuvannya Shopravda pochav davati platni privatni zanyattya a takozh vklyuchivsya v diyalnist pidpilnogo polskogo universitetu Voseni 1943 roci zaginula unaslidok neshasnogo dorozhnogo vipadku jogo druzhina Mariya Pislya zvilnennya Lvova vid nimeckih okupantiv universitet znovu vidnoviv svoyu diyalnist Profesorovi bulo dorucheno keruvati kafedroyu zagalnoyi istoriyi derzhavi i prava Kafedru istoriyi derzhavi i prava Soyuzu RSR ocholiv kolishnij uchen Dombkovskogo K Koranij Na yuridichnomu fakulteti zalishilos pracyuvati she kilka polskih profesoriv M Hlyamtach rimske pravo Yu Makarevich kriminalne pravo Zanyattya provodili mishanoyu polsko rosijsko ukrayinskoyu movoyu Naukovu pracyu z privodu braku literaturi u tim chisli inozemnoyi nedostupnosti arhiviv majzhe pripinili Ne publikuvali j statej ta materialiv bo nedostatno dobre znali ukrayinsku chi rosijsku movi U listopadi 1944 Dombkovskogo obrano dekanom pershim pislya vijni yuridichnogo fakultetu Funkciyi dekana vin vikonuvav do 16 kvitnya 1946 koli z vlasnoyi iniciativi podav u vidstavku zalishivshis zaviduvachem kafedri Sklep Pshemislava Dombkovskogo na Lichakivskomu cvintari u LvoviSmertVin prodovzhuvav pracyuvati na yuridichnomu fakulteti azh do svoyeyi smerti 18 grudnya 1950 roku Kerivnictvo universitetu vlashtuvalo jomu urochistij pohoron Dombkovskogo pohovano u rodinnomu grobivci na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Zvistka pro jogo smert viklikala v naukovomu i studentskomu seredovishi Ukrayini Polshi ta inshih krayin glibokij zhal Buv odnim z najvidomishih i najavtoritetnishih vchenih z istoriyi derzhavi i prava vsiyeyi Shidnoyi Yevropi talanovitim pedagogom poryadnoyu lyudinoyu DorobokProfesor Dombkovskij zalishiv bagatij naukovij dorobok yakij nalichuye blizko 300 pozicij u tim chisli pevna kilkist navchalno metodichnih prac a takozh personalij z nagodi riznih istorichnih rokovin dat i yuvileyiv Doslidzhuvav problemi istoriyi prava ta privatnogo prava Odniyeyu z najcikavishih dlya ukrayinskih naukovciv chi studentiv mozhe buti pracya Pomsta vikup i pokora u Galickij Rusi v XV i pershij polovini XVI st opublikovana u 1887 r tosho Chi ne najvidatnishoyu jogo praceyu vvazhayut dvotomne Polske privatne pravo vidane u 1910 1911 rr Za cyu pracyu otrimav nagorodu Akademiyi nauk u Krakovi a v 1917 roci nagorodu Naukovogo tovaristva u Varshavi Profesor Dombkovskij vidav takozh pidruchnik dlya studentiv Narisi polskogo privatnogo prava 1920 yakij neodnorazovo perevidavali a takozh Alfavitnu knigu davnogo polskogo prava 1932 Kilka vazhlivih prac opublikuvav z inshoyi galuzi svoyih zacikavlen arhivalnoyi spravi Palestra j sudovi knigi zemski i grodski u davnij Polshi 1926 ta in Ne zalishav poza uvagoyu P Dombkovskij gostrih na toj chas mizhnacionalnih i virospovidnih problem na zemlyah Galichini U cij galuzi vin opublikuvav pracyu Politika ruskih sejmikiv v XVII XVIII st shodo yevreyiv 1917 Ekonomichni vidnosini Galickoyi zemli 1927 Ne ominav vin i problemi zarubizhnoyi istoriyi derzhavi i prava doslidzhuvav zmist Ruskoyi Pravdi francuzkogo prava u Polshi Zajmavsya Dombkovskij i vidavnichoyu diyalnistyu U 1925 1939 vidavav Istoriko pravnichi zapiski pol Pamietnik Historyczno Prawny vijshlo 13 tomiv Dombkovskij buv redaktorom Informatora pro zasidannya Naukovogo tovaristva u Lvovi Zapochatkuvav chasopis Istoriko pravnichij putivnik pol Przewodnik historyczno prawny 1930 vijshlo 5 tomiv Osnovni praci Pomsta vikup i primirennya u Galickij Rusi v XV ta pershij polovini XVI st 1987 Politika ruskih sejmikiv v XVII XVIII st shodo yevreyiv 1917 r Pripisi Ruskoyi Pravdi pro borti 1919 Gospodarski vidnosini v Galickij zemli u XV st 1927 Polske privatne pravo t 1 2 1910 11 Lit Pamietnik trzydziestolecia pracy naukowej prof dr Przemyslawa Dabkowskiego wydany staraniem Kolka histo ryczno prawnego sluchaczow Uniwersytetu Jana Kazimierza 1897 1927 Lwow 1927 Palestra j sudovi knigi zemski i grodski u davnij Polshi 1926 Ekonomichni vidnosini Galickoyi zemli 1927 Administrativnij podil Ruskogo ta Belzkogo voyevodstv u XV st Podzial administracyjny wojewodztw ruskiego i belzkiego w XV wieku z mapa Nagorodi ta zvannyaZa veliki naukovi dosyagnennya ta organizatorsku diyalnist v 1934 buv nagorodzhenij derzhavnim ordenom Komandorskij hrest Poloniya Restituta ta francuzkoyu vidznakoyu Akademichni palmovi gilki Nagorodzhenij medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Dombkovskij buv obranij chlenom Polskoyi Akademiyi nauk u Krakovi todi vin mav 35 rokiv U 1928 jogo obrano chlenom Bolgarskoyi Akademiyi nauk v Sofiyi 1929 Cheskoyi Akademiyi nauk u Prazi 1934 pochesnim doktorom honoris cousa Universitetu Amosa Komenskogo u Bratislavi Buv pochesnim chlenom naukovih tovaristv u Varshavi Vilnyusi Peremishli Syanoku francuzkogo istorichno pravovogo tovaristva v Parizhi z 1920 U 1936 jogo obrano za poperednoyu zgodoyu chlenom Ukrayinskogo naukovogo tovaristva im Tarasa Shevchenka u Lvovi DzherelaT D Goshko Dombkovskij Pshemislav Bonifacijovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 441 ISBN 966 00 0405 2 L O Zashkilnyak Dombkovskij Pshemislav Bonifacijovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Bibliografia prac Przemyslawa Dabkowskiego 1897 1927 Lwow 1927 Korolyuk V Miller I P Dombkovskij Uchenye zapiski Instituta slavyanovedeniya 1951 t 4 Kalinovich V Profesor Dombkovskij viznachnij istorik prava Naukovi zapiski Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 1954 t 27 vip 2 Grossman Yu Vidatnij vchenij slavist Pshemislav Dombkovskij Problemi slov yanoznavstva 1979 vip 20 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 28 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dombkovskij Pshemislav BonifacijovichPosilannyaDombkovskij 29 lipnya 2014 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8