Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лемківщина значення Ле мківщина також Лемкови на лем Лемковина пол

Лемківщина

Лемківщина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лемківщина (значення).

Ле́мківщина, також Лемкови́на (лем. Лемковина, пол. Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки. Розташована в Карпатах (по обох схилах Бескидів) між річками Сяном і Дунайцем (у межах сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж (у Закарпатті) до річки Попрад у Словаччині. Загальна площа етнічної території Лемківщини — близько 8 800 км²: в складі Польщі — бл. 4 310 км²; бл. 1 000 км² у складі Закарпатської області України; і бл. 3 500 км² у складі Словаччини (див. Пряшівщина). Польська Лемківщина разом з Надсянням є частинами історичного регіону Перемищина.

Лемківщина
image
Країна image Словаччина, image Республіка Польща і image Україна
Розташовується на водоймі Сян, Дунаєць

Координати: 49°34′00″ пн. ш. 20°58′59″ сх. д. / 49.5667000000277724325° пн. ш. 20.98330000002777851° сх. д. / 49.5667000000277724325; 20.98330000002777851

Географія

image
Карта Лемківщини з сучасними державними кордонами та головними містами

Північна Лемківщина розтяглася вздовж Карпатських гір з півночі за річкою Дунаєць, на заході від річки Щавниця, та на сході по річку Сян. Цей край північного сточища Карпат перетинають річки: Попрад, Камениця, Біла, Ропа, Вислока, Ясьолка, Віслок та Ослава. Повздовж тих річок існували побудовані муровані гостинні двори, що з півночі провадять у Карпати і перетинають їх у місцевостях до Південної Лемковини: Тилич, Конечна, Граб, Барвінок, Черемха та Лупків.

У глибоких ярах, котловинах та річних долинах існували побудовані досить бідні руські дерев'яні села, що були примітивно загосподаровані.

Престольним містом Лемківщини є Сянік.

Розташовані на Лемківщині також перворядні купелеві заведеня з високолікувальними водами та боровиною. До таких належить: Жегестів, Мушина, Криниця, Тилич, Висова, Вапенне, Івоніч, Риманів. Повздовж Підкарпаття є багато покладів нафти.

Рівнобіжно до описаної Північної Лемківщини, що належить до Польщі, тягнеться на південних стоках Карпат друга, Південна частина Лемківщини, що належить до Словаччини.

Історія

Деякі вчені, як Павел Йозеф Шафарик (у Slov. Staroz.), Ніколай Барсов (Географія Начальной Літописи), Тадеуш Войцеховські (Chrobacja 1873) вказують, що на просторі по обох схилах Карпат, між джерелами річок Дністра, Сяну, Білої, Висли і приток Тиси, давно мешкало слов'янське плем'я хорвати або біло-хорвати. Руський літописець Нестор наводить хорватів поміж слов'янськими племенами, що увійшли в склад київської держави. Так у 993 році, як згадує літописець, князь Київський Володимир Великий пішов війною проти хорватів, щоб їх прилучити до своєї держави. Це прийшло йому тим легше, що по відібранні від ляхів Червенських міст у 981 році, земля хорватів стояла перед ним незахищеною. На тій основі повстала між вченими здогадка, що лемки походять від старослов'янського племені хорватів, що колись замешкували недоступну область нинішньої Лемковини. На основі того, що вже є історично просліджене і певне, для усунення баламутних гіпотез, муситься піднести як достовірне:

  1. нинішні Лемки замешкують найбільше недоступну частину тої області, яка в X сторіччі була знана під назвою Хорватії або Білої Хорватії, та за причиною гірської недоступності задержалася їх мовна та побутова віддаленість;
  2. предки нинішні лемків належали до тих слов'янських племен, у котрих під впливом державної організації за княжої доби у X—XI сторіччях (Києва, Галича, Володимира) прийнялися й збереглася руська культура й назва: Русь, Руський, Руснак, Русин, до яких признаються нинішні Лемки;
  3. предки теперішніх лемків були протягом своєї історії духовно й етнічно більше частиною великого руського народу. Потомки первісних лемків зберегли таку життєву силу, що змогли ще асимілювати деяку кількість німецьких, румунських і козацьких поселенців, що знайшли собі захист в недоступних лемківських горах.

Від давніх часів до 20-го століття

На думку деяких дослідників, давніми предками лемків було слов'янське плем'я білі хорвати, що заселяло район Карпатських гір у 7—10 століттях. У середньовічні часи територія Лемківщини входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Згодом землі Південної Лемківщини були захоплені Угорщиною, а з 1340-х рр. північна Лемківщина була включена Казимиром III до складу Польщі, де перебувала до 1772 р. Східна частина північної Лемківщини творила Сяніцьку землю у складі Руського воєводства, західна належала до Краківського воєводства.

У 14—16 ст. територія Лемківщини була в абсолютній більшості заселена українцями. До кінця 16 ст. сформувався сучасний лемківський говір (діалект української мови; див. також русинська мова) і закріпився в тих межах, які проіснували до 1946 р. У церковному відношенні північна Лемківщина належала до Перемиської єпархії, а більшість населення були греко-католиками. Віддалене розміщення краю, відсутність українських міст і національної інтелігенції зумовили слабкий національно-культурний зв'язок між Лемківщиною та іншими українськими етнічними землями (перш за все Галичиною та Наддніпрянською Україною), утруднювало поширення українських національно-політичних течій.

Лемківщина у 20-му столітті

Український національний рух почав розвиватися з кінця 19 — поч. 20 ст. Основними його осередками стали міста Новий Санч і Сянік.

На поч. 20 ст. провідною течією у суспільно-політичному житті Лемківщині було москвофільство, ідеї якого поширювали переважно місцеві православні священики (Максим Сандович, Ігнатій Гудима, Яков Медвецький, Дімітрій Хиляк, Даміян Вендзілович та ін.).

У Горлиці функціонувала організація «Руська бурса» для підтримки лемківських студентів у місцевих навчальних закладах.

Під час Першої Світової війни значна кількість москвофільської частини населення Лемківщини відступила з російським військами в 1915 році, з решти австро-угорським урядом виокремлені колабораціоністи і поміщені в Талергофі.

image
Пам'ятник переселеним лемкам у с. Переможному Луганської області

Серед провідних діячів українського національного руху на Лемківщині були В. Хиляк, П. Ліницький, В. Яворський, В. Кубійович, М. Дороцький, О. і В. Константиновичі, О. Гудзьо, В. Бучацький, Й. Лукасевич та ін.

Після розвалу Австро-Угорщини у східній частині Лемківщині було проголошено Східно-лемківську республіку, яка у 1918—1919 творила Сяніцький комісаріат Західно-Української Народної Республіки з центром у с. Команчі "Команчанська республіка" (гол. П. Шпилька Священик з села Віслок Великий). У середині лютого 1919 р. вона була ліквідована польськими військами.

Одночасно у західній частині Лемківщини 5 грудня 1918 р. конгресом з 500 делегатів, що представляли 130 сіл регіону, було проголошено Лемковсько-Руську (чи Лемко-Русинську) Республіку («столиця» — село Флоринка), яка мала виразно проросійську орієнтацію. Конгрес призначив Виконавчий комітет Лемківщини («Начальный совѣтъ Лемковщини») під головуванням Михайла Юрчакевича. 20 березня 1920 р. у Флоринці було скликано «Верховну раду Лемківської Русі» («Верховний совѣтъ Лемковской Руси») з 26 осіб та Виконавчий комітет (Исполнительный комитетъ) з п'яти осіб під керівництвом Ярослава Качмарчика, що став виконувати функції лемківського уряду. На початку 1921 р. керівники республіки Ярослав Качмарчик, Дімітрій Хиляк і Ніколай Громосяк були заарештовані та піддані судові за нібито «антипольську агітацію», проте їх пізніше було виправдано як таких, що виконували «волю народу».

Так само, як і Східно-Лемківська, Лемківсько-Руська республіка була анексована Польщею.

Після падіння ЗУНР варшавський уряд, намагаючись послабити розвиток національного руху, підтримував москвофільську течію і прагнув перетворити лемків у окрему регіональну групу з польською національною свідомістю. В 1927 році мав місце релігійний розкол і перехід значної частини лемків з унії до православ'я. З метою подальшого послаблення українського руху на Лемківщині у 1934 р. край було відділено від Перемиської єпархії і створено окрему Лемківську Апостольську Адміністратуру з русофільською ієрархією.

У 1920—1930-х рр. польський уряд, проводячи на Лемківщині політику полонізації, намагався ліквідувати українське шкільництво, забороняв українські періодичні видання, закрив майже всі читальні «Просвіти», ув'язнював або виселяв національно свідомих українців. На противагу польській політиці в краю, у Львові була створена «лемківська комісія», яка займалася веденням культурно-освітньої роботи серед населення Лемківщини.

З 1934 і до 1939 р. національно свідому частину лемків польський уряд утримував у концентраційному таборі Береза-Картузька, тюрмах Святий Хрест, Вронкі та Равич.

У 1934—1939 рр. у Львові видавалися газети «Наш Лемко» (ред. П. Смериканич, пізніше Ю. Тарнович) та «Бібліотека Лемківщини», що розповсюджувалися як у Галичині, так і на Лемківщині. З метою допомоги лемківсько-українському рухові у США 1936 р. була створена Організація Оборони Лемківщини (з 1958 видавала «Лемківські Вісті» та «Лемківські Календарі»).

У роки Другої світової війни 1939—1945 рр. український культурно-освітній рух на Лемківщині набув деякого пожвавлення. Було засновано ряд українських середніх шкіл, учительська семінарія, Українське Освітнє Товариство тощо. Після зайняття Лемківщини радянськими військами в 1945 р. почали примусовий призов до Червоної армії. Одночасно польські бойовики Армії Крайової вбили ряд лідерів українського національного руху, а у деяких районах знищили цілі села. Внаслідок укладення радянсько-польського договору (від 16.8.1945) територія північної Лемківщини була остаточно передана Польщі.

Докладніше: Виселення українців з Польщі до УРСР

На підставі укладених договорів у 1945—1946 рр. взаємний обмін населення у прикордонних районах, у тому числі на Лемківщині. Переселення українців з їхніх етнічних земель, зокрема Лемківщини, повинен був за підписаними угодами проводитися на добровільних засадах, однак у більшості випадків він відбувався під адміністративним тиском органів влади — примусово та із застосуванням сили. Апофеозом етноциду стала так звана акція «Вісла» у 1947 р. Якщо у 1939 р. на території Лемківщини проживало 160 тис. українців, то внаслідок переселенських акцій 1945 і 1947 років Лемківщина залишилася без корінних жителів.

image
Пам'ятна дошка

Масовим депортаціям українського населення з Лемківщини протидіяла Українська Повстанська Армія, яка здійснювала активні бойові операції у цьому районі в 1944—1947 рр.

Оприлюднені поіменні списки виселених в СРСР налічують 143 601 особу з 33522 лемківських родин, які були зафіксовані в архівних книгах. Проте тисячі людей у зв’язку з масовим переміщенням повоєнного часу не були записані в ці книги. Це ті, хто повернувся з війни або примусових робіт, з Сибіру або концтаборів, з рядів Червоної армії чи Війська польського тощо.

Під час операції «Вісла» тисячі жителів Лемківщини були розселені по всій території Польщі, переважно у північних та західних районах держави. Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади, зазвичай, депортували в одну місцевість не більше 3—4 українських сімей. Про «забутих» лемків з крайніх західних сіл Біла Вода, Чорна Вода, Шляхтова і Явірки над Дунайцем згадали і виселили на початку 1950 року. Лише в кінці 1950-х років частині корінного населення Лемківщини було дозволено повернутися на Лемківщину. Поступово налагоджувалось і українське культурно-освітнє життя у краю. При Головному правлінні Українському Суспільно-Культурному Товаристві (створене 1956 р.) у Польщі діяла секція лемківської культури, з 1957 р. видавалося «Лемківське Слово» як додаток до тижневика «Наше Слово». З 1983 р. на Лемківщині проводиться фольклорно-етнографічний фестиваль «Лемківська Ватра». У краї створено Об'єднання лемків (1990) та Асоціація лемків (1989), діє Лемківська секція при Об'єднанні українців Польщі. З 1982 року проводиться «Лемківська Ватра» — найбільший щорічний лемківський етнографічний фестиваль, який об'єднує лемківське середовище з цілого світу.

Див. також

Література

  • Белей Л.«Затоплені асиміляцією. Історія українців Словаччини: від незнання до безпам'ятства» [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2011. — 18 лютого.
  • Гаврилюк Ю. Там, на Лемковині… — надалі живій [ 27 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Над Бугом і Нарвою, с. 25.
  • Женецький С. Празник у Лопінці. (Репортаж з Лемківщини) [ 11 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Діло. — 1938. — Ч. 188 (27 серпня).
  • . Відірвані від України [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2010. — 23 вересня.
  • Лемківщина: Земля, люди, історія, культура // Записки Наукового Т-ва ім. Шевченка; Т. 206. — (Історично-Філософічна секція). — Нью-Йорк та ін., 1988. — Т. 1 / Ред. Б. О. Струмінський; Передм. Я. Падох. — 569 с.; Т. 2 / Ред. Б. О. Струмінський. — 495 с.
  • . Ілюстрована історія Лемківщини [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1936; Ню Йорк : Культура, 1964. — Видання друге [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.].

Посилання

  • lemky.com — Національний Етнічний Портал [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • Львівське товариство «Лемківщина» [ 8 червня 2022 у Wayback Machine.]'
  • lemko.org [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Лемківщина на сайті Життя Українських Карпат (www.carpathians.eu) [ 28 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • Мапа міст і сіл Лемківщини. ver. beta 2.0
  1. Юлія Боєчко. Книги пам’яті Лемківщини 1944 – 1946. / Наше слово. — Лемківска сторінка, №6, 2017-02-04.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 10 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lemkivshina znachennya Le mkivshina takozh Lemkovi na lem Lemkovina pol Lemkowszczyzna ukrayinska etnichna teritoriya na yakij zdavna prozhivala etnografichna grupa ukrayinciv lemki Roztashovana v Karpatah po oboh shilah Beskidiv mizh richkami Syanom i Dunajcem u mezhah suchasnoyi Polshi ta na pivnichnij zahid vid richki Uzh u Zakarpatti do richki Poprad u Slovachchini Zagalna plosha etnichnoyi teritoriyi Lemkivshini blizko 8 800 km v skladi Polshi bl 4 310 km bl 1 000 km u skladi Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini i bl 3 500 km u skladi Slovachchini div Pryashivshina Polska Lemkivshina razom z Nadsyannyam ye chastinami istorichnogo regionu Peremishina LemkivshinaKrayina Slovachchina Respublika Polsha i UkrayinaRoztashovuyetsya na vodojmiSyan Dunayec Koordinati 49 34 00 pn sh 20 58 59 sh d 49 5667000000277724325 pn sh 20 98330000002777851 sh d 49 5667000000277724325 20 98330000002777851GeografiyaKarta Lemkivshini z suchasnimi derzhavnimi kordonami ta golovnimi mistami Pivnichna Lemkivshina roztyaglasya vzdovzh Karpatskih gir z pivnochi za richkoyu Dunayec na zahodi vid richki Shavnicya ta na shodi po richku Syan Cej kraj pivnichnogo stochisha Karpat peretinayut richki Poprad Kamenicya Bila Ropa Visloka Yasolka Vislok ta Oslava Povzdovzh tih richok isnuvali pobudovani murovani gostinni dvori sho z pivnochi provadyat u Karpati i peretinayut yih u miscevostyah do Pivdennoyi Lemkovini Tilich Konechna Grab Barvinok Cheremha ta Lupkiv U glibokih yarah kotlovinah ta richnih dolinah isnuvali pobudovani dosit bidni ruski derev yani sela sho buli primitivno zagospodarovani Prestolnim mistom Lemkivshini ye Syanik Roztashovani na Lemkivshini takozh pervoryadni kupelevi zavedenya z visokolikuvalnimi vodami ta borovinoyu Do takih nalezhit Zhegestiv Mushina Krinicya Tilich Visova Vapenne Ivonich Rimaniv Povzdovzh Pidkarpattya ye bagato pokladiv nafti Rivnobizhno do opisanoyi Pivnichnoyi Lemkivshini sho nalezhit do Polshi tyagnetsya na pivdennih stokah Karpat druga Pivdenna chastina Lemkivshini sho nalezhit do Slovachchini IstoriyaDeyaki vcheni yak Pavel Jozef Shafarik u Slov Staroz Nikolaj Barsov Geografiya Nachalnoj Litopisi Tadeush Vojcehovski Chrobacja 1873 vkazuyut sho na prostori po oboh shilah Karpat mizh dzherelami richok Dnistra Syanu Biloyi Visli i pritok Tisi davno meshkalo slov yanske plem ya horvati abo bilo horvati Ruskij litopisec Nestor navodit horvativ pomizh slov yanskimi plemenami sho uvijshli v sklad kiyivskoyi derzhavi Tak u 993 roci yak zgaduye litopisec knyaz Kiyivskij Volodimir Velikij pishov vijnoyu proti horvativ shob yih priluchiti do svoyeyi derzhavi Ce prijshlo jomu tim legshe sho po vidibranni vid lyahiv Chervenskih mist u 981 roci zemlya horvativ stoyala pered nim nezahishenoyu Na tij osnovi povstala mizh vchenimi zdogadka sho lemki pohodyat vid staroslov yanskogo plemeni horvativ sho kolis zameshkuvali nedostupnu oblast ninishnoyi Lemkovini Na osnovi togo sho vzhe ye istorichno proslidzhene i pevne dlya usunennya balamutnih gipotez musitsya pidnesti yak dostovirne ninishni Lemki zameshkuyut najbilshe nedostupnu chastinu toyi oblasti yaka v X storichchi bula znana pid nazvoyu Horvatiyi abo Biloyi Horvatiyi ta za prichinoyu girskoyi nedostupnosti zaderzhalasya yih movna ta pobutova viddalenist predki ninishni lemkiv nalezhali do tih slov yanskih plemen u kotrih pid vplivom derzhavnoyi organizaciyi za knyazhoyi dobi u X XI storichchyah Kiyeva Galicha Volodimira prijnyalisya j zbereglasya ruska kultura j nazva Rus Ruskij Rusnak Rusin do yakih priznayutsya ninishni Lemki predki teperishnih lemkiv buli protyagom svoyeyi istoriyi duhovno j etnichno bilshe chastinoyu velikogo ruskogo narodu Potomki pervisnih lemkiv zberegli taku zhittyevu silu sho zmogli she asimilyuvati deyaku kilkist nimeckih rumunskih i kozackih poselenciv sho znajshli sobi zahist v nedostupnih lemkivskih gorah Vid davnih chasiv do 20 go stolittya Na dumku deyakih doslidnikiv davnimi predkami lemkiv bulo slov yanske plem ya bili horvati sho zaselyalo rajon Karpatskih gir u 7 10 stolittyah U serednovichni chasi teritoriya Lemkivshini vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskoyi derzhavi Zgodom zemli Pivdennoyi Lemkivshini buli zahopleni Ugorshinoyu a z 1340 h rr pivnichna Lemkivshina bula vklyuchena Kazimirom III do skladu Polshi de perebuvala do 1772 r Shidna chastina pivnichnoyi Lemkivshini tvorila Syanicku zemlyu u skladi Ruskogo voyevodstva zahidna nalezhala do Krakivskogo voyevodstva U 14 16 st teritoriya Lemkivshini bula v absolyutnij bilshosti zaselena ukrayincyami Do kincya 16 st sformuvavsya suchasnij lemkivskij govir dialekt ukrayinskoyi movi div takozh rusinska mova i zakripivsya v tih mezhah yaki proisnuvali do 1946 r U cerkovnomu vidnoshenni pivnichna Lemkivshina nalezhala do Peremiskoyi yeparhiyi a bilshist naselennya buli greko katolikami Viddalene rozmishennya krayu vidsutnist ukrayinskih mist i nacionalnoyi inteligenciyi zumovili slabkij nacionalno kulturnij zv yazok mizh Lemkivshinoyu ta inshimi ukrayinskimi etnichnimi zemlyami persh za vse Galichinoyu ta Naddnipryanskoyu Ukrayinoyu utrudnyuvalo poshirennya ukrayinskih nacionalno politichnih techij Lemkivshina u 20 mu stolitti Ukrayinskij nacionalnij ruh pochav rozvivatisya z kincya 19 poch 20 st Osnovnimi jogo oseredkami stali mista Novij Sanch i Syanik Na poch 20 st providnoyu techiyeyu u suspilno politichnomu zhitti Lemkivshini bulo moskvofilstvo ideyi yakogo poshiryuvali perevazhno miscevi pravoslavni svyasheniki Maksim Sandovich Ignatij Gudima Yakov Medveckij Dimitrij Hilyak Damiyan Vendzilovich ta in U Gorlici funkcionuvala organizaciya Ruska bursa dlya pidtrimki lemkivskih studentiv u miscevih navchalnih zakladah Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni znachna kilkist moskvofilskoyi chastini naselennya Lemkivshini vidstupila z rosijskim vijskami v 1915 roci z reshti avstro ugorskim uryadom viokremleni kolaboracionisti i pomisheni v Talergofi Pam yatnik pereselenim lemkam u s Peremozhnomu Luganskoyi oblasti Sered providnih diyachiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu na Lemkivshini buli V Hilyak P Linickij V Yavorskij V Kubijovich M Dorockij O i V Konstantinovichi O Gudzo V Buchackij J Lukasevich ta in Pislya rozvalu Avstro Ugorshini u shidnij chastini Lemkivshini bulo progolosheno Shidno lemkivsku respubliku yaka u 1918 1919 tvorila Syanickij komisariat Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z centrom u s Komanchi Komanchanska respublika gol P Shpilka Svyashenik z sela Vislok Velikij U seredini lyutogo 1919 r vona bula likvidovana polskimi vijskami Odnochasno u zahidnij chastini Lemkivshini 5 grudnya 1918 r kongresom z 500 delegativ sho predstavlyali 130 sil regionu bulo progolosheno Lemkovsko Rusku chi Lemko Rusinsku Respubliku stolicya selo Florinka yaka mala virazno prorosijsku oriyentaciyu Kongres priznachiv Vikonavchij komitet Lemkivshini Nachalnyj sovѣt Lemkovshini pid golovuvannyam Mihajla Yurchakevicha 20 bereznya 1920 r u Florinci bulo sklikano Verhovnu radu Lemkivskoyi Rusi Verhovnij sovѣt Lemkovskoj Rusi z 26 osib ta Vikonavchij komitet Ispolnitelnyj komitet z p yati osib pid kerivnictvom Yaroslava Kachmarchika sho stav vikonuvati funkciyi lemkivskogo uryadu Na pochatku 1921 r kerivniki respubliki Yaroslav Kachmarchik Dimitrij Hilyak i Nikolaj Gromosyak buli zaareshtovani ta piddani sudovi za nibito antipolsku agitaciyu prote yih piznishe bulo vipravdano yak takih sho vikonuvali volyu narodu Tak samo yak i Shidno Lemkivska Lemkivsko Ruska respublika bula aneksovana Polsheyu Pislya padinnya ZUNR varshavskij uryad namagayuchis poslabiti rozvitok nacionalnogo ruhu pidtrimuvav moskvofilsku techiyu i pragnuv peretvoriti lemkiv u okremu regionalnu grupu z polskoyu nacionalnoyu svidomistyu V 1927 roci mav misce religijnij rozkol i perehid znachnoyi chastini lemkiv z uniyi do pravoslav ya Z metoyu podalshogo poslablennya ukrayinskogo ruhu na Lemkivshini u 1934 r kraj bulo viddileno vid Peremiskoyi yeparhiyi i stvoreno okremu Lemkivsku Apostolsku Administraturu z rusofilskoyu iyerarhiyeyu U 1920 1930 h rr polskij uryad provodyachi na Lemkivshini politiku polonizaciyi namagavsya likviduvati ukrayinske shkilnictvo zaboronyav ukrayinski periodichni vidannya zakriv majzhe vsi chitalni Prosviti uv yaznyuvav abo viselyav nacionalno svidomih ukrayinciv Na protivagu polskij politici v krayu u Lvovi bula stvorena lemkivska komisiya yaka zajmalasya vedennyam kulturno osvitnoyi roboti sered naselennya Lemkivshini Z 1934 i do 1939 r nacionalno svidomu chastinu lemkiv polskij uryad utrimuvav u koncentracijnomu tabori Bereza Kartuzka tyurmah Svyatij Hrest Vronki ta Ravich U 1934 1939 rr u Lvovi vidavalisya gazeti Nash Lemko red P Smerikanich piznishe Yu Tarnovich ta Biblioteka Lemkivshini sho rozpovsyudzhuvalisya yak u Galichini tak i na Lemkivshini Z metoyu dopomogi lemkivsko ukrayinskomu ruhovi u SShA 1936 r bula stvorena Organizaciya Oboroni Lemkivshini z 1958 vidavala Lemkivski Visti ta Lemkivski Kalendari U roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rr ukrayinskij kulturno osvitnij ruh na Lemkivshini nabuv deyakogo pozhvavlennya Bulo zasnovano ryad ukrayinskih serednih shkil uchitelska seminariya Ukrayinske Osvitnye Tovaristvo tosho Pislya zajnyattya Lemkivshini radyanskimi vijskami v 1945 r pochali primusovij prizov do Chervonoyi armiyi Odnochasno polski bojoviki Armiyi Krajovoyi vbili ryad lideriv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu a u deyakih rajonah znishili cili sela Vnaslidok ukladennya radyansko polskogo dogovoru vid 16 8 1945 teritoriya pivnichnoyi Lemkivshini bula ostatochno peredana Polshi Dokladnishe Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR Na pidstavi ukladenih dogovoriv u 1945 1946 rr vzayemnij obmin naselennya u prikordonnih rajonah u tomu chisli na Lemkivshini Pereselennya ukrayinciv z yihnih etnichnih zemel zokrema Lemkivshini povinen buv za pidpisanimi ugodami provoditisya na dobrovilnih zasadah odnak u bilshosti vipadkiv vin vidbuvavsya pid administrativnim tiskom organiv vladi primusovo ta iz zastosuvannyam sili Apofeozom etnocidu stala tak zvana akciya Visla u 1947 r Yaksho u 1939 r na teritoriyi Lemkivshini prozhivalo 160 tis ukrayinciv to vnaslidok pereselenskih akcij 1945 i 1947 rokiv Lemkivshina zalishilasya bez korinnih zhiteliv Pam yatna doshka Masovim deportaciyam ukrayinskogo naselennya z Lemkivshini protidiyala Ukrayinska Povstanska Armiya yaka zdijsnyuvala aktivni bojovi operaciyi u comu rajoni v 1944 1947 rr Oprilyudneni poimenni spiski viselenih v SRSR nalichuyut 143 601 osobu z 33522 lemkivskih rodin yaki buli zafiksovani v arhivnih knigah Prote tisyachi lyudej u zv yazku z masovim peremishennyam povoyennogo chasu ne buli zapisani v ci knigi Ce ti hto povernuvsya z vijni abo primusovih robit z Sibiru abo konctaboriv z ryadiv Chervonoyi armiyi chi Vijska polskogo tosho Pid chas operaciyi Visla tisyachi zhiteliv Lemkivshini buli rozseleni po vsij teritoriyi Polshi perevazhno u pivnichnih ta zahidnih rajonah derzhavi Namagayuchis priskoriti asimilyaciyu pereselenciv organi vladi zazvichaj deportuvali v odnu miscevist ne bilshe 3 4 ukrayinskih simej Pro zabutih lemkiv z krajnih zahidnih sil Bila Voda Chorna Voda Shlyahtova i Yavirki nad Dunajcem zgadali i viselili na pochatku 1950 roku Lishe v kinci 1950 h rokiv chastini korinnogo naselennya Lemkivshini bulo dozvoleno povernutisya na Lemkivshinu Postupovo nalagodzhuvalos i ukrayinske kulturno osvitnye zhittya u krayu Pri Golovnomu pravlinni Ukrayinskomu Suspilno Kulturnomu Tovaristvi stvorene 1956 r u Polshi diyala sekciya lemkivskoyi kulturi z 1957 r vidavalosya Lemkivske Slovo yak dodatok do tizhnevika Nashe Slovo Z 1983 r na Lemkivshini provoditsya folklorno etnografichnij festival Lemkivska Vatra U krayi stvoreno Ob yednannya lemkiv 1990 ta Asociaciya lemkiv 1989 diye Lemkivska sekciya pri Ob yednanni ukrayinciv Polshi Z 1982 roku provoditsya Lemkivska Vatra najbilshij shorichnij lemkivskij etnografichnij festival yakij ob yednuye lemkivske seredovishe z cilogo svitu Div takozhOperaciya Visla Zakerzonnya Spisok diyachiv nauki i kulturi Lemkivshini Spisok naselenih punktiv Lemkivshini Svitova Federaciya Ukrayinskih Lemkivskih Ob yednan Lemkivskij govirLiteraturaBelej L Zatopleni asimilyaciyeyu Istoriya ukrayinciv Slovachchini vid neznannya do bezpam yatstva 22 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2011 18 lyutogo Gavrilyuk Yu Tam na Lemkovini nadali zhivij 27 kvitnya 2013 u Wayback Machine Nad Bugom i Narvoyu s 25 Zheneckij S Praznik u Lopinci Reportazh z Lemkivshini 11 veresnya 2013 u Wayback Machine Dilo 1938 Ch 188 27 serpnya Vidirvani vid Ukrayini 22 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2010 23 veresnya Lemkivshina Zemlya lyudi istoriya kultura Zapiski Naukovogo T va im Shevchenka T 206 Istorichno Filosofichna sekciya Nyu Jork ta in 1988 T 1 Red B O Struminskij Peredm Ya Padoh 569 s T 2 Red B O Struminskij 495 s Ilyustrovana istoriya Lemkivshini 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Lviv 1936 Nyu Jork Kultura 1964 Vidannya druge 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Posilannyalemky com Nacionalnij Etnichnij Portal 5 grudnya 2008 u Wayback Machine Lvivske tovaristvo Lemkivshina 8 chervnya 2022 u Wayback Machine lemko org 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Lemkivshina na sajti Zhittya Ukrayinskih Karpat www carpathians eu 28 lyutogo 2011 u Wayback Machine Mapa mist i sil Lemkivshini ver beta 2 0Yuliya Boyechko Knigi pam yati Lemkivshini 1944 1946 Nashe slovo Lemkivska storinka 6 2017 02 04 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 10 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ