Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ти́лич (лем. Телич, пол. Tylicz, спочатку Орнава, 1363 — Містечко) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Криниця-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 1898 осіб (2011).
Село 
Координати 49°24′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 21.033° сх. д.Координати: 49°24′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 21.033° сх. д.
 Тилич у Вікісховищі |
Розташування
Село знаходиться за 6 км на схід від Криниці у місці впадіння Мохначки у річку Мушинка (пол. Tyliczanka), що неподалік кордону зі Словаччиною. Село лежить на межі двох мезорегіонів — Низьких Бескидів та . Неподалік знаходиться Тилицький перевал (683 м.), на якому колись функціонував пункт прикордонного перепуску «Мушина — Курів».
Історія села
Тилич засновано у XIII ст. під назвою Орнава. У 1336 році село належало до королівських володінь.
У 1363 році село зазнало руйнувань після набігу татар після чого було відбудоване. Тоді ж польський король надав йому статус міста та нову назву — Містечко (Нове Містечко). У 1391 році власником села, яке було включено до Мушинського краю, став Краківський (римо-католицький) єпископ.
Близько 1400 року русинами у Тиличі було збудовано першу православну церкву. У 1636 році за розпорядженням Краківського єпископа вона була закрита. Після того як він помер 1680 року церква була відкрита, проте у 1682 новий єпископ знову заборонив Богослужіння. У 1686 церква була розібрана, а матеріали використані для будівництва римо-католицького костьолу у Мушині. З 1686 по 1743 роки у селі не було греко-католицької парафії.
Всупереч поширеному в українській історіоґрафії тлумаченню (Тарнович, Зубрицький, Грушевський) згадка в Іпатському літописі у 1262 році: Послав тоді [Василько] здобич брату своєму королеві [Данилу], з [боярином] Борисом з Ізеболком — король бо тоді поїхав був в Угри,— і догнав його Борис у [!] Телича, не може стосуватися села на Лемківщині, бо щойно 12 липня 1612 року село було перейменовано на Тилич на честь Краківського єпископа Петра Тиліцкого, який повторно надав йому статус міста, герб, і права та обов'язки для мешканців «такі ж, як у місті Мушина». Скорше за все річ згадувалась ріка Теличка.
У цьому ж році (1612) був збудований дерев'яний костел середини св. Петра і Павла (патрони міста) XVII ст. з вівтарем у стилі рококо XVIII ст. Біля костьолу знаходиться дзвіниця з XVIII або XIX ст. Він зберігся до сьогоднішніх днів і стоїть у центрі.
У 1743 році збудована дерев'яна греко-католицька церква св. Косми і Дем'яна, яка збереглась до наших днів. Тридільної конструкції з вежею у західнолемківському стилі, покрита бляхою.
У 1769—1770 роках тут знаходилась застава Барської конфедерації.
Згідно з даними Йосифинської метрики станом на 1785 рік Тиличі займав площу 27,3 км² та проживало 1044 осіб, з них 705 греко-католиків, 315 римо-католиків та 24 єврея. У 1840 році нараховувалось 1029 греко-католиків, у 1859—1039, у 1879—1001, у 1926—1105, у 1936—1186 греко-католиків, 370 римо-католиків і 216 євреїв.
З 1856 року в Тиличі діяла школа з українською мовою викладання, а місцевий парох Михайло Криницький саме тут написав першу історію Лемківщини і видав її в 1853 році у Відні («Историческое состояние наместничества Мушинского»), в якій документами спростував вигадки польських істориків про ніби-то «колонізацію Лемківщини лемківськими осадниками» і довів автохтонність русинського населення. За даними перепису у 1857 році у Тиличі проживало 1108 осіб, у 1869—1263, у 1890—1372, у 1900—1299 осіб і 256 господарств, у 1910—1301, у 1921—1255 осіб і 264 господарств, 1931—1623 особи і 302 господарства, у 1943—1812, у 1988—1527, у 2002—1836 осіб і 390 господарств. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
У період Першої світової війни на цьому терені проходила лінія фронту і відбувалися військові дії. 19 мешканців села за москвофільство австрійська влада арештувала та відправила у Талергоф. Зокрема, у концтаборі загинув парох Омелян Венгринович.
У 1934 році село перейшло під юрисдикцію Апостольської Адміністрації Лемківщини. У 1938 році українці поставили тут хрест на честь 950-річчя хрещення Київської Русі.
У 1939 році з 1810 жителів — 1220 українців, 470 поляків, 120 євреїв)
2 вересня 1939 року тут відбувся бій між відділом Війська Польського та частинами словацької армії в рамках німецької Польської кампанії.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату, метрики велися з 1738 р. У 1945 р. частину українців вивезли в СРСР, а 254 в ході операції «Вісла» в 1947 р. ув'язнили в концтаборі «Явожно» або депортували на понімецькі землі Польщі, а 317 вимушено перейшли до римо-католицького костелу і були залишені в селі.
У 1955 році у Тиличі було створено Народну Громадську Раду для Тилича, Мохначки Нижньої і Мушини. У 1973 — Тиличу повернено статус гміни, а у 1975 — було включено до складу гміни Криниця.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Поширені прізвища
Гавран (Hawran/Gawran/Havran), Ґарбера (Garbera), Головчак (Holowczak/Holovchak), Дзядик (Dziadyk/Dzadyk/Dziatyk/Dzjadyk), Дудка (Dudka/Dutka), Кеблеш (Keblesz/Kieblesz/Keblesh), Криницький (Krynicki/Krynyts'kyj), Нестерак (Nesterak), Павлик (Pawlik/Paulik/Paflik/Pavlyk), Павлишак (Pauliszak/Pavlyshak), Париляк (Parylak/Paryljak), Переґрим (Peregrym), Сенко (Senko), Трухан (Truchan/Trukhan), Федорчак (Fedorczak/Fedorchak), Хованець (Chowaniec/Chowanec/Howaniec/Khovanets'), Чернявський (Czyrniawski/Chyrnjavs'kyj), Шаленик (Szalenik/Shalenyk).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 955 | 233 | 636 | 86 |
| Жінки | 943 | 193 | 561 | 189 |
| Разом | 1898 | 426 | 1197 | 275 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тилич
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 54 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
.
Джерела
- Прадідівська слава. Українські пам'ятки
- Śladami Łemków — Beskid Niski
- Tylicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 700. (пол.)(пол.)
Див. також
- Apokryf Ruski
- Флоринська Республіка
- Криниця
- Мушина
 | Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti lich lem Telich pol Tylicz spochatku Ornava 1363 Mistechko selo v Polshi na Lemkivshini u gmini Krinicya Zdruj Novosondeckogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 1898 osib 2011 Selo Tilich pol Tylicz Gerb Koordinati 49 24 pn sh 21 02 sh d 49 400 pn sh 21 033 sh d 49 400 21 033 Koordinati 49 24 pn sh 21 02 sh d 49 400 pn sh 21 033 sh d 49 400 21 033 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Novosondeckij povitGmina Krinicya ZdrujNaselennya 1898 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 33 383Avtomobilnij kod KNSSIMC 0437300GeoNames 756481OSM 2668413 R Gmina Krinicya Zdruj TilichTilich Polsha TilichTilich Malopolske voyevodstvo Tilich u VikishovishiRoztashuvannyaSelo znahoditsya za 6 km na shid vid Krinici u misci vpadinnya Mohnachki u richku Mushinka pol Tyliczanka sho nepodalik kordonu zi Slovachchinoyu Selo lezhit na mezhi dvoh mezoregioniv Nizkih Beskidiv ta Nepodalik znahoditsya Tilickij pereval 683 m na yakomu kolis funkcionuvav punkt prikordonnogo perepusku Mushina Kuriv Istoriya selaGreko katolicka cerkva sv Kosmi i Dem yana u Tilichi Tilich zasnovano u XIII st pid nazvoyu Ornava U 1336 roci selo nalezhalo do korolivskih volodin U 1363 roci selo zaznalo rujnuvan pislya nabigu tatar pislya chogo bulo vidbudovane Todi zh polskij korol nadav jomu status mista ta novu nazvu Mistechko Nove Mistechko U 1391 roci vlasnikom sela yake bulo vklyucheno do Mushinskogo krayu stav Krakivskij rimo katolickij yepiskop Blizko 1400 roku rusinami u Tilichi bulo zbudovano pershu pravoslavnu cerkvu U 1636 roci za rozporyadzhennyam Krakivskogo yepiskopa vona bula zakrita Pislya togo yak vin pomer 1680 roku cerkva bula vidkrita prote u 1682 novij yepiskop znovu zaboroniv Bogosluzhinnya U 1686 cerkva bula rozibrana a materiali vikoristani dlya budivnictva rimo katolickogo kostolu u Mushini Z 1686 po 1743 roki u seli ne bulo greko katolickoyi parafiyi Vsuperech poshirenomu v ukrayinskij istoriografiyi tlumachennyu Tarnovich Zubrickij Grushevskij zgadka v Ipatskomu litopisi u 1262 roci Poslav todi Vasilko zdobich bratu svoyemu korolevi Danilu z boyarinom Borisom z Izebolkom korol bo todi poyihav buv v Ugri i dognav jogo Boris u Telicha ne mozhe stosuvatisya sela na Lemkivshini bo shojno 12 lipnya 1612 roku selo bulo perejmenovano na Tilich na chest Krakivskogo yepiskopa Petra Tilickogo yakij povtorno nadav jomu status mista gerb i prava ta obov yazki dlya meshkanciv taki zh yak u misti Mushina Skorshe za vse rich zgaduvalas rika Telichka U comu zh roci 1612 buv zbudovanij derev yanij kostel seredini sv Petra i Pavla patroni mista XVII st z vivtarem u stili rokoko XVIII st Bilya kostolu znahoditsya dzvinicya z XVIII abo XIX st Vin zberigsya do sogodnishnih dniv i stoyit u centri U 1743 roci zbudovana derev yana greko katolicka cerkva sv Kosmi i Dem yana yaka zbereglas do nashih dniv Tridilnoyi konstrukciyi z vezheyu u zahidnolemkivskomu stili pokrita blyahoyu U 1769 1770 rokah tut znahodilas zastava Barskoyi konfederaciyi Zgidno z danimi Josifinskoyi metriki stanom na 1785 rik Tilichi zajmav ploshu 27 3 km ta prozhivalo 1044 osib z nih 705 greko katolikiv 315 rimo katolikiv ta 24 yevreya U 1840 roci narahovuvalos 1029 greko katolikiv u 1859 1039 u 1879 1001 u 1926 1105 u 1936 1186 greko katolikiv 370 rimo katolikiv i 216 yevreyiv Z 1856 roku v Tilichi diyala shkola z ukrayinskoyu movoyu vikladannya a miscevij paroh Mihajlo Krinickij same tut napisav pershu istoriyu Lemkivshini i vidav yiyi v 1853 roci u Vidni Istoricheskoe sostoyanie namestnichestva Mushinskogo v yakij dokumentami sprostuvav vigadki polskih istorikiv pro nibi to kolonizaciyu Lemkivshini lemkivskimi osadnikami i doviv avtohtonnist rusinskogo naselennya Za danimi perepisu u 1857 roci u Tilichi prozhivalo 1108 osib u 1869 1263 u 1890 1372 u 1900 1299 osib i 256 gospodarstv u 1910 1301 u 1921 1255 osib i 264 gospodarstv 1931 1623 osobi i 302 gospodarstva u 1943 1812 u 1988 1527 u 2002 1836 osib i 390 gospodarstv V seli bula moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo U period Pershoyi svitovoyi vijni na comu tereni prohodila liniya frontu i vidbuvalisya vijskovi diyi 19 meshkanciv sela za moskvofilstvo avstrijska vlada areshtuvala ta vidpravila u Talergof Zokrema u konctabori zaginuv paroh Omelyan Vengrinovich U 1934 roci selo perejshlo pid yurisdikciyu Apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini U 1938 roci ukrayinci postavili tut hrest na chest 950 richchya hreshennya Kiyivskoyi Rusi U 1939 roci z 1810 zhiteliv 1220 ukrayinciv 470 polyakiv 120 yevreyiv 2 veresnya 1939 roku tut vidbuvsya bij mizh viddilom Vijska Polskogo ta chastinami slovackoyi armiyi v ramkah nimeckoyi Polskoyi kampaniyi Do 1945 r v seli bula greko katolicka parafiya Mushinskogo dekanatu metriki velisya z 1738 r U 1945 r chastinu ukrayinciv vivezli v SRSR a 254 v hodi operaciyi Visla v 1947 r uv yaznili v konctabori Yavozhno abo deportuvali na ponimecki zemli Polshi a 317 vimusheno perejshli do rimo katolickogo kostelu i buli zalisheni v seli U 1955 roci u Tilichi bulo stvoreno Narodnu Gromadsku Radu dlya Tilicha Mohnachki Nizhnoyi i Mushini U 1973 Tilichu poverneno status gmini a u 1975 bulo vklyucheno do skladu gmini Krinicya U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva Poshireni prizvishaGavran Hawran Gawran Havran Garbera Garbera Golovchak Holowczak Holovchak Dzyadik Dziadyk Dzadyk Dziatyk Dzjadyk Dudka Dudka Dutka Keblesh Keblesz Kieblesz Keblesh Krinickij Krynicki Krynyts kyj Nesterak Nesterak Pavlik Pawlik Paulik Paflik Pavlyk Pavlishak Pauliszak Pavlyshak Parilyak Parylak Paryljak Peregrim Peregrym Senko Senko Truhan Truchan Trukhan Fedorchak Fedorczak Fedorchak Hovanec Chowaniec Chowanec Howaniec Khovanets Chernyavskij Czyrniawski Chyrnjavs kyj Shalenik Szalenik Shalenyk DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 955 233 636 86 Zhinki 943 193 561 189 Razom 1898 426 1197 275 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tilich GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 54 Visbaden 1983 205 s Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaPradidivska slava Ukrayinski pam yatki Sladami Lemkow Beskid Niski Tylicz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 700 pol pol Div takozhApokryf Ruski Florinska Respublika Krinicya Mushina Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Malopolske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi