Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барська конфедерація 1768 1772 військово політичне об єднання польської шляхти і римо католицького духовенства спрямован

Барська конфедерація

Барська конфедерація

Барська конфедерація (1768–1772)   — військово-політичне об'єднання польської шляхти і римо-католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського, протеже Катерини ІІ, та втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої.

image
Битви барської конфедерації
image
Хрест Конфедерації
image
Хоругва конфедератів
image
Пуласький у Барі. Автор К. Шлегель (Korneli Szlegel)
image
Барський конфедерат
image
Маршал конфедерації М. Й. Красінський приймає турецького посла. Автор Ян Суходольський.
image
Молитва конфедератів перед битвою під Лянцкороною. Автор Артур Гроттгер.
image
Меморіальна таблиця на честь Барських конфедератів у костелі св.Анни, м.Бар Україна
image
«Казимир Пуласький під Ченстоховою», картина (1875)
image
Куртка барська — найстаріший із польських мундирів, що зберігся; головна будівля Історичного музею в Кракові.

Акт конфедерації укладено і підписано у селі Михайлівці Барського староства в хаті Рафала Дзержка (Rafał Dzierżek) за участю 8 осіб. Проголошено 29 лютого 1768 року в костелі міста Бар на Поділлі (нині Вінницька область) за ініціативою магнатів: братів Адама Станіслава () та Красінських, Юзефа Пуласького із трьома синами — Францішеком, Казімєжом, Антонієм і племінник Домініком, мазовецького воєводи та інших. Учасники Барської конфедерації виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та реформ внутрішнього устрою Польщі, домагалися збереження прав і привілеїв шляхти.

Безпосереднім приводом до виступу конфедератів стало підписання С. Понятовським 17 лютого 1768 року під тиском російського уряду трактату про зрівняння в політичних правах католиків з некатоликами, а також зухвала поведінка російського посла H. Рєпніна. (Лідери противників зрівняння були вивезені ним до Калуги). 24 лютого 1768 Росія та Польща уклали у Варшаві угоду з так званого дисидентського питання.

Боротьба конфедератів проти царських військ тривала з 1768 до 1772 року.

Бойові дії

У лавах конфедератів билося до 150—200 тис. чоловік, але водночас на полі бою було не більше кільканадцяти тисяч. Основу війська складала переважно молодь, яка народилася у 1740—50-х рр. Хоча по своїй меті рух був шляхетським, більшість складу конфедератів становили селяни і міщани, деякі загони були цілком селянськими, а серед командирів траплялися міщани.

9 червня 1768 із боями місто Бар було взяте росіянами під командою генерала Петра Кречетнікова, яких підтримувала вірна Станіславу Августу Понятовському коронна армія під командуванням Францішека Ксаверія Браницького, за іншими даними облога Бару (або оборона Бару) — почалась 19 червня 1768. 30 червня 1768 р. Барський замок був взятий штурмом під командою Апраксіна.

21 червня 1768 українські гайдамаки під проводом М. Залізняка й І. Ґонти взяли Умань, зайняту барськими конфедератами.

1 липня 1768 року гайдамак Максим Шило під час переслідування конфедератів здійснив напад на м.Балта, яке перебувало під контролем Османської імперії. Це призвело до зростання напруженості між росіянами та османами.

27 липня 1768 росіяни почали облогу Кракова, де боронилися 2 000 барських конфедератів, і зайняли місто 17 серпня.

У жовтні 1768 на боці Барської конфедерації виступила Османська імперія. Крім інциденту в Балті, Туреччина висловлювала невдоволення тим, що російські загони, переслідуючи барських конфедератів, наближалися до її кордону і самовільно діяли в Молдавії. 6 жовтня (25 вересня) 1768 року султан Мустафа ІІІ оголосив війну Росії, вимагаючи, щоби російські війська покинули терени Речі Посполитої. Один із французьких найманців на службі Барської конфедерації, Тесбі де Белькур, був полонений козаками, про що згадував у своїх мемуарах.

Березень 1769 — штурм російськими військами фортець Окопи Святої Трійці та Жванець (у гирлі Збруча), обороною яких керували брати Пулаські.

13 вересня 1769 російські війська А.Суворова отримали перемогу над загоном барських конфедератів на чолі з Казимиром Пулаським біля села Горіхове під Малоритою. Загинули молодші брати Казимира — Франциск Ксаверій й Антоній. Битва під Володавою.

14 вересня 1769 — бій конфедератів під Радоміном і під Тарпнем.

15 вересня 1769 — поразка конфедератів під Ломазами біля Володави.

11 серпня 1770 — російські війська почали облогу замку Любомирських в Ряшеві, який здобули 12 серпня.

16 серпня 1770 — перемога барських конфедератів в бою під Косьцяном.

10 вересня 1770 — почалася оборона Ясної Гори барськими конфедератами Казимира Пуласького.

3 жовтня 1770  — бій під Лясковою (Низькі Бескиди).

13 жовтня 1770 — конфедерація ухвалила акт детронізації С. А. Понятовського.

1770 р. генерал Шарль Франсуа Дюмур'є відправлений французьким урядом в Польщу з офіцерами і грошима для барських конфедератів. Там Дюмур'є самовільно сформував загін, але був розбитий в травні 1771 в [en] Суворовим і за перевищення своїх повноважень відкликаний.

6 вересня 1771 — перемога конфедератів над російськими військами в бою під Антополем облизу Дрогичина.

23 вересня 1771 — російські війська Суворова побороли конфедератів Міхала Огіньського у битві при Столовичах.

3 листопада 1771 — невдала спроба викрасти польського короля та великого князя литовського С. А. Понятовського.

Незважаючи на значну міжнародну підтримку, 1772 року головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням А. Суворова.

Значення для України

Діяльність конфедерації на українських землях окремо не досліджена. Про неї згадували С. Іваницький і В. Конопчинський та інші автори при висвітленні Коліївщини. За офіційною версією радянської історіографії під час воєнних дій конфедерати чинили масові розправи над православними, що викликало піднесення гайдамацького руху і стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні — Коліївщини. Сучасні українські історики стриманно пишуть про слабкість дисципліни та організаційних засад у війську конфедератів, високі контрибуції і податки на місцеве населення, що вело до підриву економіки краю, тобто і Правобережної України. Також більш реальним поштовхом до гайдамацького повстання вважають не саму діяльність конфедератів, а сподівання українського населення, що російські влада та військо підтримає його у боротьбі проти шляхти.

Наслідки

Після поразки повстання тисячі полонених росіянами конфедератів були відправлені на заслання в Казань, Оренбург, Тюмень, Тобольськ, Омськ. Частину їх вдалося використати для придушення повстання О. Пугачова.

Частина конфедератів емігрувала на Захід, зокрема А. Красінський, М. Пац, син Юзефа Пуласького Казимеж Пуласький, який став одним з героїв боротьби американських штатів за незалежність.

Політичні наслідки повстання конфедератів були скоріше негативні - вони перешкодили необхідним змінам в Речі Посполитої, посилились позиції консервативних та проросійських кіл, також російські імперці прийшли до висновку про необхідність і можливість ліквідації Речі Посполитої якщо не відразу, то поетапно. Власне поразка Барської конфедерації стала однією з передумов першого поділу Польщі 1772 року.

Водночас конфедерація була національно-визвольним рухом, і в цьому полягає її історичне значення.

Відображення у мистецтві

У період повстання конфедератів виник популярний напрямок польської поезії — поезія барська, яка виражала ідеї конфедератів і взагалі шляхти, яка виступала проти поділу Речі Посполитої. Напрямок поезії барської важливий для розгляду історії літератури не через якість опублікованих робіт (більшість істориків літератури говорить про нього як про графоманський), а тому, що через масовість і характер, відіграє важливу роль у розвитку культури та літератури вісімнадцятого століття. Крім того, він був визнаний одним з останніх ознак формації під назвою сарматизм.

У 1836 р. Адам Міцкевич написав драму французькою мовою в 5 актах «Конфедерати барські» для паризької сцени (Konfederaci barscy, (fr. Les confédérés de Bar).

«Ксьондз Марек» («Ksiądz Marek») — драматична поема в 3 актах Ю. Словацького, видана 1843 р. у Парижі. З 1 акту цього твору набула популярності Пісня конфедератів «Ніколи з королями не будемо союзниками»(Nigdy z królami nie będziem w aliansach).

Існували також інші пісні конфедератів анонімного автора

  • Відважний поляк на марсовому полі (Pieśń Konfederatów Barskich (Odważny Polak na marsowym polu)) — «Stawam na placu z Boga ordynansu»
    image
    Пам'ятний хрест на честь Барських конфедератів у костелі св.Трійці, с.Окопи, Україна
  • Пісня солдатська про Найсвятішу Діву Марію (Marsz konfederatów Barskich (Pieśń żołnierska o NMP (Najświętszej Maryi Pannie)) — «Marsz, marsz me serce»[1] [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.].
  • Буриться море, валиться земля…(Pieśń Konfederatów barskich (Morze się burzy, ziemia się wali…)
  • Пісня про Гоголевського (Pieśń o Gogolewskim) — про конфедерата Юзефа Гоголевського.
  • Пісня барська навітряна (Pieśń barska napowietrzna)[2].

«Niech się niebo zawali My będziemy trwali Pojedynczo albo parami I bigosowali okrutnych Moskali Aniołowie Pańscy nad nami…»

  • «Пісенька про Древича» згадує Івана Григоровича Древича, учасника боїв проти конфедератів.

Ксьонз Марек Яндолович є автором твору «Віщба для Польщі» або «Пророцтва батька Марка» (Wieszczba dla Polski. Opis wierszem Ojczyzny sukceów w krytycznych czasach zastającej lub Prefekcja ks. Marka), в інших джерелах «Profecji Księdza Marka», написаного в 1763 або 1767 році . У цій новаторській, месіанській лінії, він пророкував катастрофу для Польщі, після якої вона буде відроджена, як фенікс з попелу, щоб стати гордістю Європи. Існує версія, що насправді автором був ксьонз Томаш Гарліцький.

У наш час існують послідовники цього напрямку, зокрема Яцек Ковальський.

Див. також

Pieśń Konfederatów barskich (ok. 1770)

    Pieśń Konfederatów Barskich (Słowacki)

      Akt założenia konfederacji barskiej

        Примітки

        1. Konopczyński W. Mostowski Paweł Michał h. Dołęga (ok. 1721—1781) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/1, zeszyt 92. — S. 68—71. (пол.)
        2. БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ - Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка». encyclopedia.com.ua. Процитовано 12 січня 2023.
        3. БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768. resource.history.org.ua. Процитовано 12 січня 2023.

        Література

        Посилання

        Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

        Barska konfederaciya 1768 1772 vijskovo politichne ob yednannya polskoyi shlyahti i rimo katolickogo duhovenstva spryamovane proti korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo protezhe Katerini II ta vtruchannya Rosijskoyi imperiyi u vnutrishni spravi Rechi Pospolitoyi Bitvi barskoyi konfederaciyi Hrest Konfederaciyi Horugva konfederativ Pulaskij u Bari Avtor K Shlegel Korneli Szlegel Barskij konfederat Marshal konfederaciyi M J Krasinskij prijmaye tureckogo posla Avtor Yan Suhodolskij Molitva konfederativ pered bitvoyu pid Lyanckoronoyu Avtor Artur Grottger Memorialna tablicya na chest Barskih konfederativ u kosteli sv Anni m Bar Ukrayina Kazimir Pulaskij pid Chenstohovoyu kartina 1875 Kurtka barska najstarishij iz polskih mundiriv sho zberigsya golovna budivlya Istorichnogo muzeyu v Krakovi Akt konfederaciyi ukladeno i pidpisano u seli Mihajlivci Barskogo starostva v hati Rafala Dzerzhka Rafal Dzierzek za uchastyu 8 osib Progolosheno 29 lyutogo 1768 roku v kosteli mista Bar na Podilli nini Vinnicka oblast za iniciativoyu magnativ brativ Adama Stanislava ta Krasinskih Yuzefa Pulaskogo iz troma sinami Francishekom Kazimyezhom Antoniyem i pleminnik Dominikom mazoveckogo voyevodi ta inshih Uchasniki Barskoyi konfederaciyi vistupali proti vtruchannya Rosiyi u vnutrishni spravi Rechi Pospolitoyi ta reform vnutrishnogo ustroyu Polshi domagalisya zberezhennya prav i privileyiv shlyahti Bezposerednim privodom do vistupu konfederativ stalo pidpisannya S Ponyatovskim 17 lyutogo 1768 roku pid tiskom rosijskogo uryadu traktatu pro zrivnyannya v politichnih pravah katolikiv z nekatolikami a takozh zuhvala povedinka rosijskogo posla H Ryepnina Lideri protivnikiv zrivnyannya buli vivezeni nim do Kalugi 24 lyutogo 1768 Rosiya ta Polsha uklali u Varshavi ugodu z tak zvanogo disidentskogo pitannya Borotba konfederativ proti carskih vijsk trivala z 1768 do 1772 roku Bojovi diyiU lavah konfederativ bilosya do 150 200 tis cholovik ale vodnochas na poli boyu bulo ne bilshe kilkanadcyati tisyach Osnovu vijska skladala perevazhno molod yaka narodilasya u 1740 50 h rr Hocha po svoyij meti ruh buv shlyahetskim bilshist skladu konfederativ stanovili selyani i mishani deyaki zagoni buli cilkom selyanskimi a sered komandiriv traplyalisya mishani 9 chervnya 1768 iz boyami misto Bar bulo vzyate rosiyanami pid komandoyu generala Petra Krechetnikova yakih pidtrimuvala virna Stanislavu Avgustu Ponyatovskomu koronna armiya pid komanduvannyam Francisheka Ksaveriya Branickogo za inshimi danimi obloga Baru abo oborona Baru pochalas 19 chervnya 1768 30 chervnya 1768 r Barskij zamok buv vzyatij shturmom pid komandoyu Apraksina 21 chervnya 1768 ukrayinski gajdamaki pid provodom M Zaliznyaka j I Gonti vzyali Uman zajnyatu barskimi konfederatami 1 lipnya 1768 roku gajdamak Maksim Shilo pid chas peresliduvannya konfederativ zdijsniv napad na m Balta yake perebuvalo pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi Ce prizvelo do zrostannya napruzhenosti mizh rosiyanami ta osmanami 27 lipnya 1768 rosiyani pochali oblogu Krakova de boronilisya 2 000 barskih konfederativ i zajnyali misto 17 serpnya U zhovtni 1768 na boci Barskoyi konfederaciyi vistupila Osmanska imperiya Krim incidentu v Balti Turechchina vislovlyuvala nevdovolennya tim sho rosijski zagoni peresliduyuchi barskih konfederativ nablizhalisya do yiyi kordonu i samovilno diyali v Moldaviyi 6 zhovtnya 25 veresnya 1768 roku sultan Mustafa III ogolosiv vijnu Rosiyi vimagayuchi shobi rosijski vijska pokinuli tereni Rechi Pospolitoyi Odin iz francuzkih najmanciv na sluzhbi Barskoyi konfederaciyi Tesbi de Belkur buv polonenij kozakami pro sho zgaduvav u svoyih memuarah Berezen 1769 shturm rosijskimi vijskami fortec Okopi Svyatoyi Trijci ta Zhvanec u girli Zbrucha oboronoyu yakih keruvali brati Pulaski 13 veresnya 1769 rosijski vijska A Suvorova otrimali peremogu nad zagonom barskih konfederativ na choli z Kazimirom Pulaskim bilya sela Gorihove pid Maloritoyu Zaginuli molodshi brati Kazimira Francisk Ksaverij j Antonij Bitva pid Volodavoyu 14 veresnya 1769 bij konfederativ pid Radominom i pid Tarpnem 15 veresnya 1769 porazka konfederativ pid Lomazami bilya Volodavi 11 serpnya 1770 rosijski vijska pochali oblogu zamku Lyubomirskih v Ryashevi yakij zdobuli 12 serpnya 16 serpnya 1770 peremoga barskih konfederativ v boyu pid Koscyanom 10 veresnya 1770 pochalasya oborona Yasnoyi Gori barskimi konfederatami Kazimira Pulaskogo 3 zhovtnya 1770 bij pid Lyaskovoyu Nizki Beskidi 13 zhovtnya 1770 konfederaciya uhvalila akt detronizaciyi S A Ponyatovskogo 1770 r general Sharl Fransua Dyumur ye vidpravlenij francuzkim uryadom v Polshu z oficerami i groshima dlya barskih konfederativ Tam Dyumur ye samovilno sformuvav zagin ale buv rozbitij v travni 1771 v en Suvorovim i za perevishennya svoyih povnovazhen vidklikanij 6 veresnya 1771 peremoga konfederativ nad rosijskimi vijskami v boyu pid Antopolem oblizu Drogichina 23 veresnya 1771 rosijski vijska Suvorova poboroli konfederativ Mihala Oginskogo u bitvi pri Stolovichah 3 listopada 1771 nevdala sproba vikrasti polskogo korolya ta velikogo knyazya litovskogo S A Ponyatovskogo Nezvazhayuchi na znachnu mizhnarodnu pidtrimku 1772 roku golovni sili konfederativ buli rozbiti rosijskimi vijskami pid komanduvannyam A Suvorova Znachennya dlya UkrayiniDiyalnist konfederaciyi na ukrayinskih zemlyah okremo ne doslidzhena Pro neyi zgaduvali S Ivanickij i V Konopchinskij ta inshi avtori pri visvitlenni Koliyivshini Za oficijnoyu versiyeyu radyanskoyi istoriografiyi pid chas voyennih dij konfederati chinili masovi rozpravi nad pravoslavnimi sho viklikalo pidnesennya gajdamackogo ruhu i stalo prichinoyu nacionalno vizvolnogo povstannya na Pravoberezhnij Ukrayini Koliyivshini Suchasni ukrayinski istoriki strimanno pishut pro slabkist disciplini ta organizacijnih zasad u vijsku konfederativ visoki kontribuciyi i podatki na misceve naselennya sho velo do pidrivu ekonomiki krayu tobto i Pravoberezhnoyi Ukrayini Takozh bilsh realnim poshtovhom do gajdamackogo povstannya vvazhayut ne samu diyalnist konfederativ a spodivannya ukrayinskogo naselennya sho rosijski vlada ta vijsko pidtrimaye jogo u borotbi proti shlyahti NaslidkiPislya porazki povstannya tisyachi polonenih rosiyanami konfederativ buli vidpravleni na zaslannya v Kazan Orenburg Tyumen Tobolsk Omsk Chastinu yih vdalosya vikoristati dlya pridushennya povstannya O Pugachova Chastina konfederativ emigruvala na Zahid zokrema A Krasinskij M Pac sin Yuzefa Pulaskogo Kazimezh Pulaskij yakij stav odnim z geroyiv borotbi amerikanskih shtativ za nezalezhnist Politichni naslidki povstannya konfederativ buli skorishe negativni voni pereshkodili neobhidnim zminam v Rechi Pospolitoyi posililis poziciyi konservativnih ta prorosijskih kil takozh rosijski imperci prijshli do visnovku pro neobhidnist i mozhlivist likvidaciyi Rechi Pospolitoyi yaksho ne vidrazu to poetapno Vlasne porazka Barskoyi konfederaciyi stala odniyeyu z peredumov pershogo podilu Polshi 1772 roku Vodnochas konfederaciya bula nacionalno vizvolnim ruhom i v comu polyagaye yiyi istorichne znachennya Vidobrazhennya u mistectviU period povstannya konfederativ vinik populyarnij napryamok polskoyi poeziyi poeziya barska yaka virazhala ideyi konfederativ i vzagali shlyahti yaka vistupala proti podilu Rechi Pospolitoyi Napryamok poeziyi barskoyi vazhlivij dlya rozglyadu istoriyi literaturi ne cherez yakist opublikovanih robit bilshist istorikiv literaturi govorit pro nogo yak pro grafomanskij a tomu sho cherez masovist i harakter vidigraye vazhlivu rol u rozvitku kulturi ta literaturi visimnadcyatogo stolittya Krim togo vin buv viznanij odnim z ostannih oznak formaciyi pid nazvoyu sarmatizm U 1836 r Adam Mickevich napisav dramu francuzkoyu movoyu v 5 aktah Konfederati barski dlya parizkoyi sceni Konfederaci barscy fr Les confederes de Bar Ksondz Marek Ksiadz Marek dramatichna poema v 3 aktah Yu Slovackogo vidana 1843 r u Parizhi Z 1 aktu cogo tvoru nabula populyarnosti Pisnya konfederativ Nikoli z korolyami ne budemo soyuznikami Nigdy z krolami nie bedziem w aliansach Isnuvali takozh inshi pisni konfederativ anonimnogo avtora Vidvazhnij polyak na marsovomu poli Piesn Konfederatow Barskich Odwazny Polak na marsowym polu Stawam na placu z Boga ordynansu Pam yatnij hrest na chest Barskih konfederativ u kosteli sv Trijci s Okopi Ukrayina Pisnya soldatska pro Najsvyatishu Divu Mariyu Marsz konfederatow Barskich Piesn zolnierska o NMP Najswietszej Maryi Pannie Marsz marsz me serce 1 23 bereznya 2016 u Wayback Machine Buritsya more valitsya zemlya Piesn Konfederatow barskich Morze sie burzy ziemia sie wali Pisnya pro Gogolevskogo Piesn o Gogolewskim pro konfederata Yuzefa Gogolevskogo Pisnya barska navitryana Piesn barska napowietrzna 2 Niech sie niebo zawali My bedziemy trwali Pojedynczo albo parami I bigosowali okrutnych Moskali Aniolowie Panscy nad nami Pisenka pro Drevicha zgaduye Ivana Grigorovicha Drevicha uchasnika boyiv proti konfederativ Ksonz Marek Yandolovich ye avtorom tvoru Vishba dlya Polshi abo Proroctva batka Marka Wieszczba dla Polski Opis wierszem Ojczyzny sukceow w krytycznych czasach zastajacej lub Prefekcja ks Marka v inshih dzherelah Profecji Ksiedza Marka napisanogo v 1763 abo 1767 roci U cij novatorskij mesianskij liniyi vin prorokuvav katastrofu dlya Polshi pislya yakoyi vona bude vidrodzhena yak feniks z popelu shob stati gordistyu Yevropi Isnuye versiya sho naspravdi avtorom buv ksonz Tomash Garlickij U nash chas isnuyut poslidovniki cogo napryamku zokrema Yacek Kovalskij Div takozh ru Marcin Oracevich pl pl pl pl pl Obloga Baru 1768 pl Piesn Konfederatow barskich ok 1770 Piesn Konfederatow Barskich Slowacki Akt zalozenia konfederacji barskiejPrimitkiKonopczynski W Mostowski Pawel Michal h Dolega ok 1721 1781 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1977 T XXII 1 zeszyt 92 S 68 71 pol BARSKA KONFEDERACIYa Enciklopediya Naukove tovaristvo imeni Shevchenka encyclopedia com ua Procitovano 12 sichnya 2023 BARSKA KONFEDERACIYa 1768 resource history org ua Procitovano 12 sichnya 2023 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Wladyslaw Konopczynski Konfederacja Barska 1936 1938 ISBN 83 85218 07 6 t 1 ISBN 83 85218 06 8 t 2 PosilannyaV A Smolij Barska konfederaciya 1768 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 195 ISBN 966 00 0734 5

        Дата публікації:
        Топ