Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малопо льське воєво дство пол Województwo małopolskie одне із 16 воєводств територіально адміністративних одиниць Польщі

Малопольське воєводство

Малопольське воєводство

Малопо́льське воєво́дство (пол. Województwo małopolskie) — одне із 16 воєводств, територіально-адміністративних одиниць Польщі, розташоване на півдні країни між Сілезією, Свентокшиським воєводством і Підкарпаттям. У теперішніх межах виникло 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Площа воєводства — 15 182 км², воно є одним із найменших у країні (12 місце). За кількістю жителів (3,29 млн жителів) займає четверте місце. Густота жителів є однією із найвищих у Польщі — 217 осіб/км² при середній у державі 122 осіб/км².

Малопольське воєводство
Województwo małopolskie
image
image
Прапор
image
На мапі Польщі
Адміністративний центр Краків
Населення: 3 410 901
Площа: 15 182,87
Густота: 224,7
Урбанізація: 49,4 %
Номери автомобілів: K
TERYT: 12 Код ISO: PL-MA


Адмніністративний поділ
image
повіти гродські
земські 		3
19
ґміни міські
місько-сільські
сільські 		15
41
126
Влада
Уряд
Воєвода: Лукаш Кміта
Маршалок: Вітольд Козловський
Адреса: ul. Basztowa 22
31-156 Kraków (воєвода)

ul. Racławicka 56
Kraków (маршалок)

Лого воєводства:
image
Мапа
Офіційна сторінка

Станом на 31 грудня 2009 року у воєводстві проживало 3310,1 тисячі мешканців.

Краків — столиця воєводства — це і старовинна столиця Польщі і резиденція королів. Також тут розташовані найвищі польські гори Татри і п'ять об'єктів, що занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Малопольща — це батьківщина Папи Римського Івана Павла II. Його рідні Вадовиці відвідує безліч паломників.

Історія утворення

Після 1815 року рішенням Віденського конгресу територію Західної Галичини було розділено між Царством Польським і Вільним містом Краків. Вільне місто формально було засноване 3 травня 1815. В цьому ж році було оприлюднено Конституцію міста, яка була переглянута і розширена у 1818 році, встановивши істотну автономію для міста.

Протягом повстання 1830-31 Краків був базою для допомоги військам Царства Польського. Після кінця повстання автономія вільного міста була обмежена. Поліцією управляла Австрія, вибір президента схвалювався представниками трьох держав. Краків був зайнятий Австрійським військом з 1836 до 1841. Після невдалого Краківського повстання 1846, Вільне місто анексувала Австрія 16 листопада 1846 і перетворила у Велике Князівство Краківське. Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році Краків знову стає одним з найважливіших міст відродженого держави.

23 грудня 1920 року було засноване краківське вроєводство із міста Кракова та 17 повітів з переважно-польським населенням (Бяла, Бохня, Бжесько, Хшанув, Домброва, Ліманова, Мелець, Мислениці, Освенцим, Пільзно, Подгуже, Ропчице, Тарнів, Вадовиці, Величка, Живець, Списько-Оравський), також з 5 повітів з українською меншістю (терени повітів Горлиці, Грибів, Ясло, Новий Санч і Новий Торг). Почало функціонувати 1 вересня 1921 року. У 1923 році в місті відбувається повстання, викликане політичною і економічною кризою в країні.

У 1939-1945 роках Краків був столицею колоніальної адміністрації Генерал-губернаторства. 3 березня 1941 у кварталі Подгуже, неподалік від єврейського району Казімеж, було засноване Краківське гетто. 15 жовтня 1941 року генерал-губернатор Ганс Франк підписав у Варшаві наказ про смертну кару для євреїв, які без дозволу порушували кордони гетто, і також для поляків, які надавали їм допомогу.

Молодь гетто створила ZOB «бойову єврейську організацію» (пол. Żydowska Organizacja Bojowa) і організовувала опір у гетто, допомагаючи підпільній Армії крайовії. Лідерами ZOB були Долек Лібескінд, Шимон і Густа Драгнери. Група під їх керівництвом у союзі з ПОРП (Польською об'єднаною робочою партією) брала участь у різних акціях опору, а саме, підрив кафе «Kazanova», «Cyganeria», кінотеатру «Bagatella» — місць, де збиралися нацистські офіцери; знищення патрульного судна СС на Віслі, гаражів Вермахту, розстріли єврейських зрадників, колабораціоністів та шпигунів СС. На відміну від Варшавського гетто, їх боротьба не призвела до загального повстання.

13-14 березня 1943 нацисти під командою унтерштурмфюрера СС Амона Гёта, коменданта трудового табору Плашув, за участю підрозділів польської та української допоміжної поліції, провели «остаточну ліквідацію гетто». 8 тисяч євреїв, які вважалися придатними до роботи, були перевезені в концтабір Плашув. 2 тисячі євреїв, які вважалися непридатними до роботи, були вбиті прямо на вулицях гетто. Усі інші були відправлені в Аушвіц. Після закінчення операції зі знищення гетто членам єврейського комісаріату та єврейської поліції було наказано зібрати тіла тих, хто був убитий. У наступні місяці групи єврейських ув'язнених з Плашува щодня працювали на території колишнього гетто, очищаючи його. Влітку 1943 року члени комісаріату та єврейської поліції, після того, як гетто було очищено, були також депортовані в Плашув.

В повоєнний час після адміністративної реформи 28 червня 1946 року році Краківське воєводство було відновлене, яке було в 1975 році розділене на більш менші провінції (Краків, Новий Сонч, Тарнов, Бельсько, Катовіце і Кельце). В результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року воєводство припинило своє існування і його територія повністю відійшла з 1 січня 1999 року до новоствореного Малопольського воєводства, яке виникло внаслідок проведення адміністративної реформи шляхом об'єднання (частково чи повністю) семи воєводств:

Сучасні межі Малопольського повіту не повністю об'єднують географічно історичні землі Малопольщі.

3 серпня 2006 року постановою Сенату Польщі 2007 рік був оголошений роком міста Кракова. 25 травня 2014 року відбувся міський референдум, на якому краков'яни висловилися за будівництво в місті метрополітену (55,11% голосів), створення системи відеоспостереження (69,73% голосів), будівництво нових велодоріжок (85,2% голосів) і проти заявки Кракова на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року (69,72% голосів). У липні 2016 року в Кракові пройшов католицький Всесвітній день молоді за участю Папи Римського Франциска. У липні 2017 року місті відбулася 41-я сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Малопольське воєводство є єдиним, яке має право розміщувати на своєму гербі символ Польщі — білого орла у королівській короні. Традиційний девіз воєводства такий: лат. Mater et Metropolis Omnium Terrarum Poloniae, дос. «Мати і столиця всіх земель Польських».

Географія

Розташування

Станом на 1 січня 2011 року Малопольське воєводство займає площу 15 182,79 км², що становить 4,9 % площі Польщі.

Воєводство частково розташоване в межах Західних Карпат на Малопольській височині. Займає західну частину історичної та географічної області, знаної як Малопольща.

Малопольське воєводство знаходиться на перетині важливих транспортних шляхів: зі сходу на захід та з півночі на південь. З півдня воєводство межує із Словацькою Республікою. Малопольське воєводство межує:

Рельєф

image
щит Риси

Топографічна поверхня території Малопольського воєводства є різноманітною, в основному гірська та височинна. Про різноманітність рельєфу свідчить той факт, що 9 % території знаходиться на висоті нижче 200 метрів над рівнем моря, а 50 % — на висоті понад 500.

Найвищою точкою є щит Риси (2499 метрів над рівнем моря), розташований у Татрах на межі з Словаччиною. В межах воєводства частково знаходяться гірські масиви Низьких Бескидів, П'єніни та Горце.

Тут розташовані п'ять із двадцяти трьох національних парків Польщі, а саме:

У воєводстві знаходяться численні осередки зимових видів спорту, зокрема всесвітньо відомий курорт Закопане, Криниця-Здруй та інші.

Клімат

Малопольське воєводство розташоване в межах зони помірного континентального клімату. В цьому регіоні великий перепад температур: від максимальних +37 °C до мінімальних –38 °C.

Сніговий покрив у Татрах часто тримається від листопада до середини травня, хоча сніг може випадати протягом року. В інших гірських районах сніг тримається до березня.

Малопольський клімат має свої аномалії. Серед них «гальни» — сильний теплий вітер фенового типу, який за кілька днів може розтопити кілька десятків сантиметрів снігу. «Орав'як» — холодний вітер (що віє від Баб'єї Ґури), який може знизити температуру повітря навіть на кільканадцять градусів. Найкращою погода в цьому регіоні буває у травні-серпні, інколи у вересні.

Адміністративний поділ

  1. Бохенський повіт
  2. Бжеський повіт
  3. Вадовицький повіт
  4. Велицький повіт
  5. Горлицький повіт
  6. Домбровський повіт
  7. Краківський повіт
  8. Лімановський повіт
  9. Меховський повіт
  10. Мисленицький повіт
  11. Новосондецький повіт
  12. Новотарзький повіт
  13. Олькуський повіт
  14. Освенцимський повіт
  15. Прошовицький повіт
  16. Суський повіт
  17. Тарнівський повіт
  18. Татранський повіт
  19. Хшановський повіт
  20. Краків
  21. Новий Сонч
  22. Тарнів

Уряд

Органом місцевого самоврядування є сеймик Малопольського воєводства, який складається з 39 депутатів. Місцем перебування воєводського сеймику є Краків. Сеймик обирає виконавчий орган місцевого самоврядування, яким є воєводська управа, що складається з 5 членів на чолі з маршалком.

Органом місцевого самоврядування є такое Малопольський воєвода, який призначається прем'єр-міністром. Місцем перебування воєводи є Краків, де розташована Малопольська канцелярія в Кракові. Також є відділення в Тарнові та Новому Сончі.

Всього жителі воєводства обирають до сейму Республіки Польща 41 депутата в чотирьох округах: 12, 13, 14 і 15, 8 сенаторів в одномандатних округах: 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 та 37 і 7 євродепутатів від виборчого округу № 10.

Міста з населенням понад 40 000 мешканців

Місто Населення Площа
image Краків 756 583 326,8 км²
image Тарнів 116 118 72,38 км²
image Новий Сонч 84 468 57,58 км²
image Освенцим 40 520 30 км²

Примітки

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.
  2. http://www.stat.gov.pl/gus/5840_655_PLK_HTML.htm [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] Розмір та структура населення за територіальним поділом станом на 31 грудня 2010 року
  3. . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 13 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. http://www.stat.gov.pl/gus/5840_908_PLK_HTML.htm [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] Площа та населення в територіальному розрізі у 2011 році
  5. http://tyzhden.ua/Publication/4523 [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] газета Тиждень: «Польська лижня»
image Свентокшиське воєводство
image Сілезьке воєводство image image Підкарпатське воєводство
image Словаччина
image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Malopo lske voyevo dstvo pol Wojewodztwo malopolskie odne iz 16 voyevodstv teritorialno administrativnih odinic Polshi roztashovane na pivdni krayini mizh Sileziyeyu Sventokshiskim voyevodstvom i Pidkarpattyam U teperishnih mezhah viniklo 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi Plosha voyevodstva 15 182 km vono ye odnim iz najmenshih u krayini 12 misce Za kilkistyu zhiteliv 3 29 mln zhiteliv zajmaye chetverte misce Gustota zhiteliv ye odniyeyu iz najvishih u Polshi 217 osib km pri serednij u derzhavi 122 osib km Malopolske voyevodstvoWojewodztwo malopolskiePraporNa mapi PolshiAdministrativnij centr KrakivNaselennya 3 410 901Plosha 15 182 87Gustota 224 7Urbanizaciya 49 4 Nomeri avtomobiliv KTERYT 12 Kod ISO PL MAAdmninistrativnij podilpoviti grodski zemski 3 19gmini miski misko silski silski 15 41 126VladaUryadVoyevoda Lukash KmitaMarshalok Vitold KozlovskijAdresa ul Basztowa 22 31 156 Krakow voyevoda ul Raclawicka 56 Krakow marshalok Logo voyevodstva MapaOficijna storinka Stanom na 31 grudnya 2009 roku u voyevodstvi prozhivalo 3310 1 tisyachi meshkanciv Krakiv stolicya voyevodstva ce i starovinna stolicya Polshi i rezidenciya koroliv Takozh tut roztashovani najvishi polski gori Tatri i p yat ob yektiv sho zaneseni do Spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Malopolsha ce batkivshina Papi Rimskogo Ivana Pavla II Jogo ridni Vadovici vidviduye bezlich palomnikiv Istoriya utvorennyaPislya 1815 roku rishennyam Videnskogo kongresu teritoriyu Zahidnoyi Galichini bulo rozdileno mizh Carstvom Polskim i Vilnim mistom Krakiv Vilne misto formalno bulo zasnovane 3 travnya 1815 V comu zh roci bulo oprilyudneno Konstituciyu mista yaka bula pereglyanuta i rozshirena u 1818 roci vstanovivshi istotnu avtonomiyu dlya mista Protyagom povstannya 1830 31 Krakiv buv bazoyu dlya dopomogi vijskam Carstva Polskogo Pislya kincya povstannya avtonomiya vilnogo mista bula obmezhena Policiyeyu upravlyala Avstriya vibir prezidenta shvalyuvavsya predstavnikami troh derzhav Krakiv buv zajnyatij Avstrijskim vijskom z 1836 do 1841 Pislya nevdalogo Krakivskogo povstannya 1846 Vilne misto aneksuvala Avstriya 16 listopada 1846 i peretvorila u Velike Knyazivstvo Krakivske Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi v 1918 roci Krakiv znovu staye odnim z najvazhlivishih mist vidrodzhenogo derzhavi 23 grudnya 1920 roku bulo zasnovane krakivske vroyevodstvo iz mista Krakova ta 17 povitiv z perevazhno polskim naselennyam Byala Bohnya Bzhesko Hshanuv Dombrova Limanova Melec Mislenici Osvencim Pilzno Podguzhe Ropchice Tarniv Vadovici Velichka Zhivec Spisko Oravskij takozh z 5 povitiv z ukrayinskoyu menshistyu tereni povitiv Gorlici Gribiv Yaslo Novij Sanch i Novij Torg Pochalo funkcionuvati 1 veresnya 1921 roku U 1923 roci v misti vidbuvayetsya povstannya viklikane politichnoyu i ekonomichnoyu krizoyu v krayini U 1939 1945 rokah Krakiv buv stoliceyu kolonialnoyi administraciyi General gubernatorstva 3 bereznya 1941 u kvartali Podguzhe nepodalik vid yevrejskogo rajonu Kazimezh bulo zasnovane Krakivske getto 15 zhovtnya 1941 roku general gubernator Gans Frank pidpisav u Varshavi nakaz pro smertnu karu dlya yevreyiv yaki bez dozvolu porushuvali kordoni getto i takozh dlya polyakiv yaki nadavali yim dopomogu Molod getto stvorila ZOB bojovu yevrejsku organizaciyu pol Zydowska Organizacja Bojowa i organizovuvala opir u getto dopomagayuchi pidpilnij Armiyi krajoviyi Liderami ZOB buli Dolek Libeskind Shimon i Gusta Dragneri Grupa pid yih kerivnictvom u soyuzi z PORP Polskoyu ob yednanoyu robochoyu partiyeyu brala uchast u riznih akciyah oporu a same pidriv kafe Kazanova Cyganeria kinoteatru Bagatella misc de zbiralisya nacistski oficeri znishennya patrulnogo sudna SS na Visli garazhiv Vermahtu rozstrili yevrejskih zradnikiv kolaboracionistiv ta shpiguniv SS Na vidminu vid Varshavskogo getto yih borotba ne prizvela do zagalnogo povstannya 13 14 bereznya 1943 nacisti pid komandoyu untershturmfyurera SS Amona Gyota komendanta trudovogo taboru Plashuv za uchastyu pidrozdiliv polskoyi ta ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi proveli ostatochnu likvidaciyu getto 8 tisyach yevreyiv yaki vvazhalisya pridatnimi do roboti buli perevezeni v konctabir Plashuv 2 tisyachi yevreyiv yaki vvazhalisya nepridatnimi do roboti buli vbiti pryamo na vulicyah getto Usi inshi buli vidpravleni v Aushvic Pislya zakinchennya operaciyi zi znishennya getto chlenam yevrejskogo komisariatu ta yevrejskoyi policiyi bulo nakazano zibrati tila tih hto buv ubitij U nastupni misyaci grupi yevrejskih uv yaznenih z Plashuva shodnya pracyuvali na teritoriyi kolishnogo getto ochishayuchi jogo Vlitku 1943 roku chleni komisariatu ta yevrejskoyi policiyi pislya togo yak getto bulo ochisheno buli takozh deportovani v Plashuv V povoyennij chas pislya administrativnoyi reformi 28 chervnya 1946 roku roci Krakivske voyevodstvo bulo vidnovlene yake bulo v 1975 roci rozdilene na bilsh menshi provinciyi Krakiv Novij Sonch Tarnov Belsko Katovice i Kelce V rezultati administrativnoyi reformi Polshi 1998 roku voyevodstvo pripinilo svoye isnuvannya i jogo teritoriya povnistyu vidijshla z 1 sichnya 1999 roku do novostvorenogo Malopolskogo voyevodstva yake viniklo vnaslidok provedennya administrativnoyi reformi shlyahom ob yednannya chastkovo chi povnistyu semi voyevodstv Krakivske povnistyu Novosyanocke povnistyu Tarnivske okrim Dembickogo povitu ta gmin Radomisl Velikij ta Vadovici z povitu Meleckogo Belske tilki gmini Suskogo Vadovickogo ta Osvyencimskogo povitiv Katovicke tilki Olkuskij ta Hshanivskij poviti a takozh gmina Breshne z Osvyencimskogo povitu Kyelicke tilki Mehovskij povit ta gmini Palyechnica i Koshici z Proshovskogo povitu Krosnyenske tilki gmini Byesh ta Lipniki z Gorlickogo povitu Suchasni mezhi Malopolskogo povitu ne povnistyu ob yednuyut geografichno istorichni zemli Malopolshi 3 serpnya 2006 roku postanovoyu Senatu Polshi 2007 rik buv ogoloshenij rokom mista Krakova 25 travnya 2014 roku vidbuvsya miskij referendum na yakomu krakov yani vislovilisya za budivnictvo v misti metropolitenu 55 11 golosiv stvorennya sistemi videosposterezhennya 69 73 golosiv budivnictvo novih velodorizhok 85 2 golosiv i proti zayavki Krakova na provedennya zimovih Olimpijskih igor 2022 roku 69 72 golosiv U lipni 2016 roku v Krakovi projshov katolickij Vsesvitnij den molodi za uchastyu Papi Rimskogo Franciska U lipni 2017 roku misti vidbulasya 41 ya sesiya Komitetu vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Malopolske voyevodstvo ye yedinim yake maye pravo rozmishuvati na svoyemu gerbi simvol Polshi bilogo orla u korolivskij koroni Tradicijnij deviz voyevodstva takij lat Mater et Metropolis Omnium Terrarum Poloniae dos Mati i stolicya vsih zemel Polskih GeografiyaRoztashuvannya Stanom na 1 sichnya 2011 roku Malopolske voyevodstvo zajmaye ploshu 15 182 79 km sho stanovit 4 9 ploshi Polshi Voyevodstvo chastkovo roztashovane v mezhah Zahidnih Karpat na Malopolskij visochini Zajmaye zahidnu chastinu istorichnoyi ta geografichnoyi oblasti znanoyi yak Malopolsha Malopolske voyevodstvo znahoditsya na peretini vazhlivih transportnih shlyahiv zi shodu na zahid ta z pivnochi na pivden Z pivdnya voyevodstvo mezhuye iz Slovackoyu Respublikoyu Malopolske voyevodstvo mezhuye na zahodi z Silezkim voyevodstvom na pivdni z Zhilinskim ta Pryashivskim krayami Slovachchina na shodi z Pidkarpatskim voyevodstvom na pivnochi z Sventokshiskim voyevodstvom Relyef shit Risi Topografichna poverhnya teritoriyi Malopolskogo voyevodstva ye riznomanitnoyu v osnovnomu girska ta visochinna Pro riznomanitnist relyefu svidchit toj fakt sho 9 teritoriyi znahoditsya na visoti nizhche 200 metriv nad rivnem morya a 50 na visoti ponad 500 Najvishoyu tochkoyu ye shit Risi 2499 metriv nad rivnem morya roztashovanij u Tatrah na mezhi z Slovachchinoyu V mezhah voyevodstva chastkovo znahodyatsya girski masivi Nizkih Beskidiv P yenini ta Gorce Tut roztashovani p yat iz dvadcyati troh nacionalnih parkiv Polshi a same Magurskij P yeninskij Tatranskij Babogurskij Gorchanskij U voyevodstvi znahodyatsya chislenni oseredki zimovih vidiv sportu zokrema vsesvitno vidomij kurort Zakopane Krinicya Zdruj ta inshi Klimat Malopolske voyevodstvo roztashovane v mezhah zoni pomirnogo kontinentalnogo klimatu V comu regioni velikij perepad temperatur vid maksimalnih 37 C do minimalnih 38 C Snigovij pokriv u Tatrah chasto trimayetsya vid listopada do seredini travnya hocha snig mozhe vipadati protyagom roku V inshih girskih rajonah snig trimayetsya do bereznya Malopolskij klimat maye svoyi anomaliyi Sered nih galni silnij teplij viter fenovogo tipu yakij za kilka dniv mozhe roztopiti kilka desyatkiv santimetriv snigu Orav yak holodnij viter sho viye vid Bab yeyi Guri yakij mozhe zniziti temperaturu povitrya navit na kilkanadcyat gradusiv Najkrashoyu pogoda v comu regioni buvaye u travni serpni inkoli u veresni Administrativnij podil Bohenskij povit Bzheskij povit Vadovickij povit Velickij povit Gorlickij povit Dombrovskij povit Krakivskij povit Limanovskij povit Mehovskij povit Mislenickij povit Novosondeckij povit Novotarzkij povit Olkuskij povit Osvencimskij povit Proshovickij povit Suskij povit Tarnivskij povit Tatranskij povit Hshanovskij povit Krakiv Novij Sonch TarnivUryadOrganom miscevogo samovryaduvannya ye sejmik Malopolskogo voyevodstva yakij skladayetsya z 39 deputativ Miscem perebuvannya voyevodskogo sejmiku ye Krakiv Sejmik obiraye vikonavchij organ miscevogo samovryaduvannya yakim ye voyevodska uprava sho skladayetsya z 5 chleniv na choli z marshalkom Organom miscevogo samovryaduvannya ye takoe Malopolskij voyevoda yakij priznachayetsya prem yer ministrom Miscem perebuvannya voyevodi ye Krakiv de roztashovana Malopolska kancelyariya v Krakovi Takozh ye viddilennya v Tarnovi ta Novomu Sonchi Vsogo zhiteli voyevodstva obirayut do sejmu Respubliki Polsha 41 deputata v chotiroh okrugah 12 13 14 i 15 8 senatoriv v odnomandatnih okrugah 30 31 32 33 34 35 36 ta 37 i 7 yevrodeputativ vid viborchogo okrugu 10 Mista z naselennyam ponad 40 000 meshkancivMisto Naselennya PloshaKrakiv 756 583 326 8 km Tarniv 116 118 72 38 km Novij Sonch 84 468 57 58 km Osvencim 40 520 30 km PrimitkiWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 20 travnya 2020 http www stat gov pl gus 5840 655 PLK HTML htm 27 listopada 2011 u Wayback Machine Rozmir ta struktura naselennya za teritorialnim podilom stanom na 31 grudnya 2010 roku Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www stat gov pl gus 5840 908 PLK HTML htm 20 grudnya 2013 u Wayback Machine Plosha ta naselennya v teritorialnomu rozrizi u 2011 roci http tyzhden ua Publication 4523 12 grudnya 2011 u Wayback Machine gazeta Tizhden Polska lizhnya Sventokshiske voyevodstvo Silezke voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo SlovachchinaCe nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ