Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Катовицьке воєводство (пол. województwo katowickie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.
| Катовицьке воєводство | |||
|---|---|---|---|
| пол. województwo katowickie | |||
| |||
| Адм. центр | Катовиці | ||
| Найбільше місто | Катовиці | ||
| Країна |  Польща | ||
| Населення | |||
| - повне | 3 894 900 | ||
| Площа | |||
| - повна | 6 650 км² | ||
| Дата заснування | 1 червня 1975 | ||
| Дата ліквідації | 1998 | ||
 | |||
Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року. Займало площу 6650 км². Адміністративним центром воєводства було місто Катовиці. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія відійшла до Сілезького та Малопольського воєводств.
Районні адміністрації
- Районна адміністрація в Бендзині для гмін Бобровники, Псари та міст Бандзін, Челядзь, Домброва-Гурнича, Сосновець та Войковиці;
- Районна адміністрація у Хшануві для гмін Бабиці, Хшанів, Лібйонж, Тшебіня та міста Явожно;
- Районна адміністрація у Гливицяхі для гмін Ґералтовіце, Орнонтовіце, Пільховіце, Рудзінець, Сосницовиці, Тошек, Вельовесь та міст Гливиці, Кнурув, Писковіце та Забже;
- Районна адміністрація в Катовицях для гміни Холм-Шльонський та міст Битом, Хожув, Імелін, Катовиці, Мисловиці, Радзьонкув, Руда-Шльонська, Семяновиці-Шльонські та Свентохловиці;
- Районна адміністрація в Олькуші для гмін Болеслав, Ключе, Олькуш, Вольбром та міст Буковно і Славкув;
- Районна адміністрація у Пщині для гмін: Бествіна, Бжеще, Чеховіце-Дзедзіце, Гочалковиці-Здруй, Медзьна, Павловіце, Пщина та Сушець;
- Районна адміністрація в Ратиборі для гмін: Кшановице, Кшижановице, Кузня-Рациборська, Нендза, Петровіце-Вельке, Рудник та міста Ратибор;
- Районна адміністрація в Рибнику для гмін: Червйонка-Лещини, Гашовіце, Єйковіце, Корноваць, Лискі, Сверкляни та міст Рибник і Жори;
- Районна адміністрація у Тарновських Гурах для гмін Крупський Млин, Ожаровіце, Сьверклянець, Творуг, Зброславіце та міст Мястечко-Шльонське, Пекари-Шльонські і Тарновські Гури;
- Районна адміністрація в Тихах для гмін Бойшови, Коб'юр, Вири та міст Берунь, Лендзіни, Лазиська-Гурне, Міколув, Ожеше і Тихи;
- Районна адміністрація у Водзіславі-Шльонському для гмін Годув, Гожице, Любомія, Маркльовіце, Мшана, Зебжидовиці та міст Ястшембе-Здруй, Пшув, Радлін, Ридултови і Водзіслав-Шльонський;
- Районна адміністрація у Заверцях для гмін Лази, Меженциці, Оґродзенець, Пілиця, Севеж, Жарновець та міст Поремба і Заверці.
Історія
В результаті адміністративної реформи 1975 року, яка створила 49 воєводств і ліквідувала повіти, Катовицьке воєводство отримало нову територіальну форму:
- з північної частини Катовицького воєводства було створено Ченстоховське воєводство, до якого увійшли Ченстохова та колишні повіти Ченстоховський, Клобуцький, Люблінецький і Мишківський
- на півдні було створено Бєльське воєводство, до якого увійшли колишні гміни Бєльсько-Бяла і Цешин та більшість гмін колишніх Бєльського і Цешинського повітів (з Устронем і Віслою);
- територія Рацибурзького повіту з містом Рацибурж (з Опольського воєводства), а також міський повіт Явожно і частина Хшановського, Олькушського та Освенцимського повітів з містами Хшанов, Олькуш, Тшебіня-Сіверська і Бжеще (з Краківського воєводства) були включені до складу Катовицького воєводства.
Реформі 1975 року передувала (вже з 1973 року) кампанія з об'єднання менших міст і гмін з більшими одиницями. Напередодні набуття реформою чинності, 27 травня 1975 року, у Катовицькому воєводстві було ліквідовано 22 міста і 17 гмін.
| Рік | Чисельність | ||
|---|---|---|---|
| Разом | Міське (%) | Сільське (%) | |
| 1975 | 3 487 899 | 2 995 349 (85,88%) | 492 550 (14,12%) |
| 1976 | 3 535 020 | 3 040 875 (86,02%) | 494 145 (13,98%) |
| 1977 | 3 577 499 | 3 110 243 (86,94%) | 467 256 (13,06%) |
| 7 грудня 1978 | 3613,2 тис. | 3148,3 тис. (87,13%) | 464,9 тис. (12,87%) |
| 1978 | 3 615 651 | 3 151 658 (87,17%) | 463 993 (12,83%) |
| 1979 | 3677 тис. | 3210,4 тис.(87,31%) | 466,6 тис. (12,69%) |
| 1980 | 3 733 918 | 3 265 453 (87,45%) | 468 465 (12,55%) |
| 1981 | 3 805 874 | 3 335 458 (87,64%) | 470 416 (12,36%) |
| 1982 | 3 856 300 | 3 383 350 (87,74%) | 472 950 (12,26%) |
| 1983 | 3 854 256 | 3 379 146 (87,67%) | 475 110 (12,33%) |
| 1984 | 3 895 538 | 3 417 456 (87,73%) | 478 082 (12,27%) |
| 1985 | 3 916 444 | 3 433 536 (87,67%) | 482 908 (12,33%) |
| 1986 | 3 946 147 | 3 459 731 (87,67%) | 486 416 (12,33%) |
| 1987 | 3 970 843 | 3 481 324 (87,67%) | 489 519 (12,33%) |
| 6 грудня 1988 | 3945,4 тис. | б. д. (87,5%) | б. д. (12,5%) |
| 1988 | 3 931 532 | 3 442 495 (87,56%) | 489 037 (12,44%) |
| 1989 | 3 968 322 | 3 474 973 (87,57%) | 493 349 (12,43%) |
| 1990 | 3 988 813 | 3 493 617 (87,59%) | 495 214 (12,41%) |
| 1991 | 4 006 567 | 3 494 983 (87,23%) | 511 584 (12,77%) |
| 1992 | 3 953 044 | 3 437 978 (86,97%) | 515 066 (13,03%) |
| 1993 | 3 954 282 | 3 437 866 (86,94%) | 516 416 (13,06%) |
| 1994 | 3 936 332 | 3 420 858 (86,9%) | 515 474 (13,1%) |
| 1995 | 3 924 813 | 3 399 675 (86,62%) | 525 138 (13,38%) |
| 1996 | 3 918 396 | 3 393 733 (86,61%) | 524 663 (13,39%) |
| 1997 | 3 908 557 | 3 382 574 (86,54%) | 525 983 (13,46%) |
Примітки
- Podział administracyjny Polski 1975—1998 [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Nowy podział administracyjny w Polsce (1975 r.) [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Katovicke voyevodstvo pol wojewodztwo katowickie administrativno teritorialna odinicya Polshi najvishogo rivnya yaka isnuvala u 1975 1998 rokah Katovicke voyevodstvo pol wojewodztwo katowickie Gerb Adm centr Katovici Najbilshe misto Katovici Krayina Polsha Naselennya povne 3 894 900 Plosha povna 6 650 km Data zasnuvannya 1 chervnya 1975 Data likvidaciyi 1998 Yavlyalo soboyu odnu z 49 osnovnih odinic administrativnogo podilu Polshi yaki buli skasovani v rezultati administrativnoyi reformi Polshi 1998 roku Zajmalo ploshu 6650 km Administrativnim centrom voyevodstva bulo misto Katovici Pislya administrativnoyi reformi voyevodstvo pripinilo svoye isnuvannya i jogo teritoriya vidijshla do Silezkogo ta Malopolskogo voyevodstv Rajonni administraciyiRajonna administraciya v Bendzini dlya gmin Bobrovniki Psari ta mist Bandzin Chelyadz Dombrova Gurnicha Sosnovec ta Vojkovici Rajonna administraciya u Hshanuvi dlya gmin Babici Hshaniv Libjonzh Tshebinya ta mista Yavozhno Rajonna administraciya u Glivicyahi dlya gmin Geraltovice Ornontovice Pilhovice Rudzinec Sosnicovici Toshek Veloves ta mist Glivici Knuruv Piskovice ta Zabzhe Rajonna administraciya v Katovicyah dlya gmini Holm Shlonskij ta mist Bitom Hozhuv Imelin Katovici Mislovici Radzonkuv Ruda Shlonska Semyanovici Shlonski ta Sventohlovici Rajonna administraciya v Olkushi dlya gmin Boleslav Klyuche Olkush Volbrom ta mist Bukovno i Slavkuv Rajonna administraciya u Pshini dlya gmin Bestvina Bzheshe Chehovice Dzedzice Gochalkovici Zdruj Medzna Pavlovice Pshina ta Sushec Rajonna administraciya v Ratibori dlya gmin Kshanovice Kshizhanovice Kuznya Raciborska Nendza Petrovice Velke Rudnik ta mista Ratibor Rajonna administraciya v Ribniku dlya gmin Chervjonka Leshini Gashovice Yejkovice Kornovac Liski Sverklyani ta mist Ribnik i Zhori Rajonna administraciya u Tarnovskih Gurah dlya gmin Krupskij Mlin Ozharovice Sverklyanec Tvorug Zbroslavice ta mist Myastechko Shlonske Pekari Shlonski i Tarnovski Guri Rajonna administraciya v Tihah dlya gmin Bojshovi Kob yur Viri ta mist Berun Lendzini Laziska Gurne Mikoluv Ozheshe i Tihi Rajonna administraciya u Vodzislavi Shlonskomu dlya gmin Goduv Gozhice Lyubomiya Marklovice Mshana Zebzhidovici ta mist Yastshembe Zdruj Pshuv Radlin Ridultovi i Vodzislav Shlonskij Rajonna administraciya u Zavercyah dlya gmin Lazi Mezhencici Ogrodzenec Pilicya Sevezh Zharnovec ta mist Poremba i Zaverci IstoriyaV rezultati administrativnoyi reformi 1975 roku yaka stvorila 49 voyevodstv i likviduvala poviti Katovicke voyevodstvo otrimalo novu teritorialnu formu z pivnichnoyi chastini Katovickogo voyevodstva bulo stvoreno Chenstohovske voyevodstvo do yakogo uvijshli Chenstohova ta kolishni poviti Chenstohovskij Klobuckij Lyublineckij i Mishkivskij na pivdni bulo stvoreno Byelske voyevodstvo do yakogo uvijshli kolishni gmini Byelsko Byala i Ceshin ta bilshist gmin kolishnih Byelskogo i Ceshinskogo povitiv z Ustronem i Visloyu teritoriya Raciburzkogo povitu z mistom Raciburzh z Opolskogo voyevodstva a takozh miskij povit Yavozhno i chastina Hshanovskogo Olkushskogo ta Osvencimskogo povitiv z mistami Hshanov Olkush Tshebinya Siverska i Bzheshe z Krakivskogo voyevodstva buli vklyucheni do skladu Katovickogo voyevodstva Reformi 1975 roku pereduvala vzhe z 1973 roku kampaniya z ob yednannya menshih mist i gmin z bilshimi odinicyami Naperedodni nabuttya reformoyu chinnosti 27 travnya 1975 roku u Katovickomu voyevodstvi bulo likvidovano 22 mista i 17 gmin Chiselnist naselennya u 1975 1997 rokah yaksho ne vkazano inshe dani na 31 grudnya vkazanogo roku Rik Chiselnist Razom Miske Silske 1975 3 487 899 2 995 349 85 88 492 550 14 12 1976 3 535 020 3 040 875 86 02 494 145 13 98 1977 3 577 499 3 110 243 86 94 467 256 13 06 7 grudnya 1978 3613 2 tis 3148 3 tis 87 13 464 9 tis 12 87 1978 3 615 651 3 151 658 87 17 463 993 12 83 1979 3677 tis 3210 4 tis 87 31 466 6 tis 12 69 1980 3 733 918 3 265 453 87 45 468 465 12 55 1981 3 805 874 3 335 458 87 64 470 416 12 36 1982 3 856 300 3 383 350 87 74 472 950 12 26 1983 3 854 256 3 379 146 87 67 475 110 12 33 1984 3 895 538 3 417 456 87 73 478 082 12 27 1985 3 916 444 3 433 536 87 67 482 908 12 33 1986 3 946 147 3 459 731 87 67 486 416 12 33 1987 3 970 843 3 481 324 87 67 489 519 12 33 6 grudnya 1988 3945 4 tis b d 87 5 b d 12 5 1988 3 931 532 3 442 495 87 56 489 037 12 44 1989 3 968 322 3 474 973 87 57 493 349 12 43 1990 3 988 813 3 493 617 87 59 495 214 12 41 1991 4 006 567 3 494 983 87 23 511 584 12 77 1992 3 953 044 3 437 978 86 97 515 066 13 03 1993 3 954 282 3 437 866 86 94 516 416 13 06 1994 3 936 332 3 420 858 86 9 515 474 13 1 1995 3 924 813 3 399 675 86 62 525 138 13 38 1996 3 918 396 3 393 733 86 61 524 663 13 39 1997 3 908 557 3 382 574 86 54 525 983 13 46 PrimitkiPodzial administracyjny Polski 1975 1998 14 serpnya 2018 u Wayback Machine pol Nowy podzial administracyjny w Polsce 1975 r 12 serpnya 2018 u Wayback Machine pol