Сучасний адміністративний поділ Польщі впроваджено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств (пол. województwo) скорочено до 16. Воєводства поділяються на 380 повітів (пол. powiat), включаючи 66 міст, що мають статус міських повітів.
Воєводства Польщі
Воєводство є адміністративною одиницею найвищого рівня в Польщі, з 1990 року є основною одиницею територіального поділу для урядової адміністрації, з 1999 року також одиницею місцевого самоврядування. Перші воєводства виникли на рубежі XIV і XV століть. Спочатку це були самостійні військові зібрання на визначених територіях Польщі, якими управляли призначені владою воєводи. Статус воєводства в Польщі регулюється законом про самоврядування воєводства від 5 червня 1998 року.
Сучасні воєводства Польщі:
Воєводство | Столиця | www | |
---|---|---|---|
PL-MZ | Мазовецьке Mazowieckie | Варшава Warszawa | |
PL-DS | Нижньосілезьке Dolnośląskie | Вроцлав Wrocław | [2] [ 2 лютого 2007 у Wayback Machine.] |
PL-KP | Куявсько-Поморське Kujawsko-Pomorskie | Бидгощ, Торунь Bydgoszcz, Toruń | [3] [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-LU | Люблінське Lubelskie | Люблін Lublin | [4] [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.] |
PL-LB | Любуське Lubuskie | Гожув-Великопольський, Зелена Гура Gorzów Wielkopolski, Zielona Góra | [5] [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-LD | Лодзинське Łódzkie | Лодзь Łódź | |
PL-MA | Малопольське Małopolskie | Краків Kraków | |
PL-OP | Опольське Opolskie | Ополе Opole | [8] [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-PK | Підкарпатське Podkarpackie | Ряшів Rzeszów | [9] [ 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-PD | Підляське Podlaskie | Білосток Białystok | [10] [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-PM | Поморське Pomorskie | Ґданськ Gdańsk | [11] [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-SK | Свентокшиське Swiętokrzyskie | Кельці Kielce | [12] [ 17 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-SL | Сілезьке Śląskie | Катовиці Katowice | |
PL-WP | Великопольське Wielkopolskie | Познань Poznań | [14] [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-WN | Вармінсько-Мазурське Warmińsko-Mazurskie | Ольштин Olsztyn | [15] [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
PL-ZP | Західнопоморське Zachodniopomorskie | Щецін Szczecin | [16] [ 17 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
Повіти
Станом на 01.01.2015 року Польща ділиться на 380 сільських повітів і 66 міських (міста на правах повіту). Містом на правах повіту є місто, що в ньому мешкає понад 100 тис. жителів, а також місто, що з 31 грудня 1998 року перестало бути центром воєводства. Повіт повинен охоплювати по можливості однорідну за поселенською і просторовою структурою і за суспільними економічними зв'язками територію.
Ґміни
2021 року на території Польщі функціонувало 2,477 гмін: 1,523 сільських, 652 місько-сільських та 302 міських (при загальній кількості міст 954, з них 66 — міст на правах повіту).
Дрібніші одиниці
Ґміни, зазвичай, поділяються на дрібніші одиниці: поселення (пол. Osiedle) або дільниці (пол. Dzielnica) у містах та солтиство (пол. Sołectwo) у сільській місцевості. Однак ці адміністративні одиниці мають менше значення підпорядкові за статусом до ґміни.
Історичні адміністративні поділи
Територія Польщі зазнавала протягом польської історії. Сучасний адміністративний поділ на деяких рівнях дуже схожий з історичним, на інших же кардинально відрізняється. Історично польські адміністративні устрої можна розділити на такі періоди:
- До 1569:
- 1569—1795:
- 1795—1807:
- 1807—1815:
- 1815—1914:
- 1914—1918:
- 1918—1939:
- 1939—1945:
- 1945—1999:
- 1946—1950 Адміністративний поділ 1946—1950
У 1946 році відбувся перший післявоєнний адміністративний розділ, виникло 14 воєводств і 2 великі міста (як самостійні одиниці): Варшава — столиця держави, і Лодзь. Воєводства ділилися на 299 повітів (powiat), зокрема 29 міських. Повіти ділилися на ґміни (gmina), яких було більше 3000.
Найбільшим стало Познанське воєводство, Poznańskie — 39,2 тис. км², а найменшим — Гданське, Gdańskie — 10,7 тис. км².
Більше всього жителів налічувало (Шльонскє), Śląskie — 2,823 млн осіб, а менше всього — Ольштинське, Olsztyńskie — 352 тис.осіб.
У 1950 році виникли 3 нові воєводства з центрами в Кошаліні, Зеленій Гурі і Ополі.
- 1950—1957 Адміністративний поділ 1957—1975
- 1957—1975
- 1975—1998 Адміністративний поділ Польщі в 1975—1998 роках
- З 1999 року: див. основну статтю вище
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnopomorske voyevodstvo Pomorske voyevodstvo Varminsko Mazurske voyevodstvo Pidlyaske voyevodstvo Lyubuske voyevodstvo Velikopolske voyevodstvo Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Mazovecke voyevodstvo Nizhnosilezke voyevodstvo Lodzke voyevodstvo Lyublinske voyevodstvo Opolske voyevodstvo Sventokshiske voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo Malopolske voyevodstvo Silezke voyevodstvo Suchasnij administrativnij podil Polshi vprovadzheno 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi Kilkist voyevodstv pol wojewodztwo skorocheno do 16 Voyevodstva podilyayutsya na 380 povitiv pol powiat vklyuchayuchi 66 mist sho mayut status miskih povitiv Poviti podileno na 2477 gmin pol gmina Voyevodstva PolshiVoyevodstvo ye administrativnoyu odiniceyu najvishogo rivnya v Polshi z 1990 roku ye osnovnoyu odiniceyu teritorialnogo podilu dlya uryadovoyi administraciyi z 1999 roku takozh odiniceyu miscevogo samovryaduvannya Pershi voyevodstva vinikli na rubezhi XIV i XV stolit Spochatku ce buli samostijni vijskovi zibrannya na viznachenih teritoriyah Polshi yakimi upravlyali priznacheni vladoyu voyevodi Status voyevodstva v Polshi regulyuyetsya zakonom pro samovryaduvannya voyevodstva vid 5 chervnya 1998 roku Dokladnishe Voyevodstva Polshi Suchasni voyevodstva Polshi Voyevodstvo Stolicya wwwPL MZ Mazovecke Mazowieckie Varshava WarszawaPL DS Nizhnosilezke Dolnoslaskie Vroclav Wroclaw 2 2 lyutogo 2007 u Wayback Machine PL KP Kuyavsko Pomorske Kujawsko Pomorskie Bidgosh Torun Bydgoszcz Torun 3 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PL LU Lyublinske Lubelskie Lyublin Lublin 4 22 lipnya 2011 u Wayback Machine PL LB Lyubuske Lubuskie Gozhuv Velikopolskij Zelena Gura Gorzow Wielkopolski Zielona Gora 5 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PL LD Lodzinske Lodzkie Lodz LodzPL MA Malopolske Malopolskie Krakiv KrakowPL OP Opolske Opolskie Opole Opole 8 27 veresnya 2008 u Wayback Machine PL PK Pidkarpatske Podkarpackie Ryashiv Rzeszow 9 30 serpnya 2008 u Wayback Machine PL PD Pidlyaske Podlaskie Bilostok Bialystok 10 28 serpnya 2008 u Wayback Machine PL PM Pomorske Pomorskie Gdansk Gdansk 11 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PL SK Sventokshiske Swietokrzyskie Kelci Kielce 12 17 serpnya 2008 u Wayback Machine PL SL Silezke Slaskie Katovici KatowicePL WP Velikopolske Wielkopolskie Poznan Poznan 14 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PL WN Varminsko Mazurske Warminsko Mazurskie Olshtin Olsztyn 15 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PL ZP Zahidnopomorske Zachodniopomorskie Shecin Szczecin 16 17 serpnya 2008 u Wayback Machine PovitiDokladnishe Povit Stanom na 01 01 2015 roku Polsha dilitsya na 380 silskih povitiv i 66 miskih mista na pravah povitu Mistom na pravah povitu ye misto sho v nomu meshkaye ponad 100 tis zhiteliv a takozh misto sho z 31 grudnya 1998 roku perestalo buti centrom voyevodstva Povit povinen ohoplyuvati po mozhlivosti odnoridnu za poselenskoyu i prostorovoyu strukturoyu i za suspilnimi ekonomichnimi zv yazkami teritoriyu GminiDokladnishe Gmini 2021 roku na teritoriyi Polshi funkcionuvalo 2 477 gmin 1 523 silskih 652 misko silskih ta 302 miskih pri zagalnij kilkosti mist 954 z nih 66 mist na pravah povitu Dribnishi odiniciGmini zazvichaj podilyayutsya na dribnishi odinici poselennya pol Osiedle abo dilnici pol Dzielnica u mistah ta soltistvo pol Solectwo u silskij miscevosti Odnak ci administrativni odinici mayut menshe znachennya pidporyadkovi za statusom do gmini Istorichni administrativni podiliTeritoriya Polshi zaznavala protyagom polskoyi istoriyi Suchasnij administrativnij podil na deyakih rivnyah duzhe shozhij z istorichnim na inshih zhe kardinalno vidriznyayetsya Istorichno polski administrativni ustroyi mozhna rozdiliti na taki periodi Do 1569 1569 1795 1795 1807 1807 1815 1815 1914 1914 1918 1918 1939 1939 1945 1945 1999 1946 1950 Administrativnij podil 1946 1950 U 1946 roci vidbuvsya pershij pislyavoyennij administrativnij rozdil viniklo 14 voyevodstv i 2 veliki mista yak samostijni odinici Varshava stolicya derzhavi i Lodz Voyevodstva dililisya na 299 povitiv powiat zokrema 29 miskih Poviti dililisya na gmini gmina yakih bulo bilshe 3000 Najbilshim stalo Poznanske voyevodstvo Poznanskie 39 2 tis km a najmenshim Gdanske Gdanskie 10 7 tis km Bilshe vsogo zhiteliv nalichuvalo Shlonskye Slaskie 2 823 mln osib a menshe vsogo Olshtinske Olsztynskie 352 tis osib U 1950 roci vinikli 3 novi voyevodstva z centrami v Koshalini Zelenij Guri i Opoli 1950 1957 Administrativnij podil 1957 1975 1957 1975 1975 1998 Administrativnij podil Polshi v 1975 1998 rokah Z 1999 roku div osnovnu stattyu vishe