Білосток

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білосток.

Білосто́к (іноді Білийсток, пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 293 028 осіб.

Білосток Białystok
Герб Прапор
Білосток
Основні дані
53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д. / 53.117; 23.167
Країна	Польща
Регіон	Підляське воєводство
Столиця для	Підляське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Білостоцький повіт ^?
Поділ	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d
Засновано	1437 (587 років)
Перша згадка	1437
Магдебурзьке право	27 липня 1692
Площа	102,12 км²
Населення	▬ 293 028 (30.06.2022)
· густота	2880 (2008) осіб/км²
Агломерація	395 тис.
Висота НРМ	120-160  м
Водойма	Бяла (притока Супраслі)
Назва мешканців	пол. białostoczanin^[2] і пол. białostoczanka^[3]
Міста-побратими	Нідерланди - Ейндховен  Росія - Калінінград  Литва - Каунас  Латвія - Єлгава  Білорусь - Гродно  США - Мілвокі  Франція - Діжон  Польща - Ченстохова
Телефонний код	(48) 85
Часовий пояс	і
Номери автомобілів	BI
GeoNames	776069
OSM	r1429268  ·R
SIMC	0922410
Поштові індекси	15-XXX
Міська влада
^d	Тадеуш Трусколяський
Вебсайт	bialystok.pl
Мапа
Білосток у Вікісховищі

Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 1830-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

Православний собор, знищений під час акції Ревіндикації

Греко-католицька церква

Географія

Клімат

Клімат Білостока (1980—2012)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	12,0	16,4	20,0	27,8	31,1	32,6	36,1	35,2	31,1	23,9	17,2	13,9	36,1
Середній максимум, °C	−1	−0,2	4,9	12,4	18,4	21,4	23,2	22,6	17,4	11,5	4,5	0,3	11,3
Середня температура, °C	−3,7	−3,4	0,7	7,0	12,4	15,7	17,6	16,9	12,3	7,4	2,0	−2,2	6,9
Середній мінімум, °C	−6,4	−6,6	−3,5	1,6	6,4	9,9	11,9	11,1	7,1	3,3	−0,5	−4,6	2,5
Абсолютний мінімум, °C	−34,6	−31,1	−23,6	−8	−5	−0,2	−1,1	0,1	−5,1	−11,1	−19,3	−29	−34,6
Годин сонячного сяйва	36,1	58,0	124,6	190,1	252,6	255,3	258,0	250,7	158,6	96,1	36,5	24,5	1741,6
Норма опадів, мм	22.0	26.9	29.8	36.9	60.3	67.9	80.3	54.4	59.1	51.2	44.1	34.3	567.2
Днів з опадами	11,3	11,2	10,8	10,5	10,6	12,2	13,1	10,4	11,4	10,2	12,2	14,1	138
Днів з дощем	7	7	8	9	7	8	8	7	8	9	9	6	93
Днів зі снігом	9	10	7	3	0	0	0	0	0	0	5	7	41
Вологість повітря, %	90	90	80	70	70	75	75	75	85	85	90	95	82
Джерело: WeatherBase,, Climatebase.ru, meteoblue.com

Історія

Білосток уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 1795—1807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії з 1807 року. У 1918 році Білосток знову став частиною Польщі. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства

Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова — Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.

Упродовж 1941—1944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гето.

У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернений Радянським Союзом комуністичній Польщі, влада якої знову встановила центром відновленого Білостоцького воєводства.

Сучасний логотип міста Білосток

З 1998 року — адміністративний центр Підляського воєводства.

Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки, становлять близько 3 % міста. З іншого боку, польські католики та польські атеїсти становлять близько 97 % мешканців Білостока. Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	138120	25603	97907	14610
Жінки	155878	24491	96935	34452
Разом	293998	50094	194842	49062

Культура

• Білостоцький театр ляльок

Пам'ятки

• Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
• Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
• Церква Марії Магдалини (1758)
• Ратуша (1745—1761), у якій нині розташований музей
• Будинок Конюшого (1771)
• Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
• Костел Святого Роха (XX століття)

Українці в Білостоці

Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897—1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П'ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894—1938), Дмитра Коваленка (1892—1938), сотника Юрія Забродського (1893—1933). Насправді у місті три православних цвинтаря.

У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах у міста.

Відомі особи

Народились

• Арцимович Адам Антонович (1829—1893) — самарський губернатор, попечитель Одеської навчальної округи.
• Людвік Лазар Заменгоф (1859—1917) — творець мови есперанто
• Яків Ісидорович Перельман (1882—1942) — радянський учений, популяризатор фізики, математики й астрономії, один з основоположників жанру науково-популярної літератури.
• Дзиґа Вертов (1895(1896)-1954) — український та російський радянський кінорежисер
• Ришард Качоровський (1919—2010) — 6-й Президент Польщі у вигнанні
• Михайло Яримович (* 1933) — український інженер-винахідник у ділянці літально-космічних дослідів у США, брав участь у конструюванні космічного корабля для польоту на місяць.

Проживали, перебували

• Йоб (Йокуб) Претфус — будівничий; близько 1566 року керував будівництвом замку в Білостоці для Петра Веселовського — майбутнього великого маршалка Великого князівства Литовського

Світлини

• Класицистичний Палац Любомирських
• Палац Гасбаха
• Вулиця Липова вночі
• Церква св. Марії Магдаліни
• Katedra Wniebowzięcia NMP (1900—1905)
• Церква Святого Духа
• Синагога
• Панорама станції Білосток
• Палац Браницьких
• Французький сад при Палаці Браніцьких
• Ратуша-музей Підляський
• Костел св. Роха
• Православна церква

Див. також

• Союз українців Підляшшя
• Сураж (Підляське воєводство)
• Топілець
• Хорощ
• Фасти
• 19981 Білосток — астероїд, названий на честь міста.

Примітки

1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
2. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanin;4415030.html
3. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanka;4415031.html
4. Північне товариство // Український Вістник. — 1921. — Ч. 100 (28 мая). — С. 4.
5. . Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 січня 2011.
6. . Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 31 січня 2011.
7. . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2017.
8. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
10. . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
11. Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
12. Людмила Лабович (1 квітня 2017). . Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
13. . Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
14. PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368 (пол.)

Посилання

• VisitBiałystok.com [ 22 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Інформаційний портал Belostok.ru [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.]