Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Греко-католицька церква в Польщі (пол. Kościół greckokatolicki w Polsce) — діюча в Польщі східна церква, греко-католицька, візантійсько-українського обряду, що визнає владу та авторитет Папи Римського. У 2015 році вона налічувала близько 55 тис. вірних і 82 священники у 128 парафіях. Польські греко-католицькі єпископи входять до Конференції єпископату Польщі. Осідок церкви знаходиться в Перемишлі на вул. Катедральна 1. З 2015 року Главою церкви є Євген Попович, Митрополит Перемишльсько-Варшавський.
| Греко-католицька церква в Польщі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 1596 | |||
| У складі | Українська греко-католицька церква | |||
| Центр | Варшава | |||
| Основна юрисдикція |  Польща | |||
| Літургічна мова | українська, польська | |||
| Церковний календар | григоріанський (окрім Пасхалії) | |||
| Парафій | 128 | |||
| Вірних | бл. 55 тис. | |||
| Офіційний сайт | www.cerkiew.net.pl | |||
Греко-католицька церква в Польщі є частиною Української греко-католицької церкви. Синод Української греко-католицької церкви ухвалює рішення з літургійних справ і призначає єпископів. Ця церква об'єднує переважно людей українського походження. Громада видає українською мовою щомісячний часопис «Благовіст».
Історія
Генезис
У середині XI століття церква була розділена на східну і західну частини. У наступні століття робилися спроби об'єднати церкву. У 1274 році була укладена Ліонська унія, а в 1439 році — Флорентійська, але обидва союзи виявилися нестійкими.
Виникнення
У червні 1590 року на синоді в Белзі, при спротиву перемишльського єпископа Міхала Копистенського та львівського єпископа Гедеона Балабана, четверо православних єпископів сформулювали декларацію, в якій висловлювали бажання увійти до церковної унії зі Святим Престолом. Ревним прихильником цієї унії був луцький єпископ Кирило Терлецький. У 1596 році була укладена Берестейська унія, за якою ієрархи, духовенство та вірні визнавали верховенство папи римського, зберігаючи при цьому східну духовність, візантійську літургію, церковну дисципліну (зокрема згоду на одружене духовенство), старослов'янську мову в богослужіннях. і юліанського календаря. Створену таким чином нову церковну структуру назвали уніатською церквою, а з 1774 р. в австрійському поділі — греко-католицькою церквою.
Від початку противниками унії православних з Римом були Російська православна церква та царі Росії.
У 1772 році церква складалася з Київської митрополії та таких єпархій: Володимирська і Берестейська, Луцько-Острозької, Полоцької, Холмсько-Бєльської, Пінсько-Турівської, Перемишльсько-Самборської та Львівсько-Галицько-Камєнської. У 1772 році ця церква мала 9300 парафій, 147 чоловічих монастирів, 19 жіночих монастирів і нараховувала близько 4,5 млн віруючих.
Період поділів
Під час розділів російського поділу греко-католицька церква зазнавала утисків. До складу Російської імперії входили Київська архієпархія та єпархії: Пінська, Луцька, Володимирська, Полоцька, а також частини Львівської та Холмської. У рамках репресій цариця Катерина II ліквідувала уніатські єпархії та конфіскувала їх майно, за винятком Полоцького архієпископства.
Після поразки Листопадового повстання в Російській імперії почався остаточний розпад унії. Спочатку в 1839 році вона була знищена під час Першого російського поділу, а в 1875 році — після падіння Січневого повстання — також на Холмщині та Підляшші в Царстві Польському. Греко-католики, які не перейшли в Російську православну церкву, відвідували служби та меси в латинських храмах.
Період поділів греко-католицька церква пережила австрійський поділ. У 1772 році, після першого поділу Польщі австрійським поділом, церква мала провести церковні реформи імператриці Марії-Терезії. У 1774 році Марія Терезія ввела термін «греко-католицька церква». Згодом були внесені організаційно-правові зміни щодо управління єпархією та внесені корективи в її межі. У 1891 р. у Львові відбувся провінційний синод, на якому було визначено повноваження митрополита та ординаріїв, а також наказано виголошувати проповіді під час недільної літургії. У Львові було відкрито нову духовну семінарію та запроваджено систему навчання священників. Пожвавилося і релігійне життя .
У Другій Речі Посполитій
У Другій Речі Посполитій греко-католицька церква складалася з трьох єпархій: Львівської архиєпархії, Станіславівської єпархії та Перемишльської єпархії. Вони утворили Галицько-Львівську церковну провінцію на чолі з архієпископом Львівським графом Андреєм Шептицьким .
На початку міжвоєнного періоду у східних воєводствах вірні греко-католицької церкви становили близько 70 % всього населення. Після 1924 року греко-католицьке населення перейшло в православ'я, що було пов'язано з отриманням автокефалії Польською православною церквою. 16 листопада 1926 року внаслідок розколу в Тилави греко-католицьке населення Тилави та сусідньої Тшціни прийняло православ'я. Цей процес торкнувся деяких сіл у південно-східній Польщі, внаслідок чого в 1927–1934 роках близько 20 000 лемків прийняли православ'я. В результаті навернення та подальших розколів між місцевим населенням, мали місце акти насильства, спричинені спробами отримати права власності на церкви та цвинтарі. Підраховано, що приблизно 50 % греко-католиків у районі Ясло, 45 % у Кросно, 30 % у Горлицях і 20 % у Новому Сончі прийняли православ'я. Щоб зупинити цей процес, у 1934 році Святий Престол створив Апостольську адміністратуру Лемківщини, яка підпорядковувалася безпосередньо Ватикану.
У 1936 році церква налічувала 2380 єпархіальних священників. На той час існувало три чоловічих ордени та вісім жіночих. Кількість віруючих перевищила 330 тисяч.
Період Народної Польщі
Після Другої світової війни в межах Польщі залишилася лише частина Перемишльської дієцезії та Апостольської адміністратури Лемківщини. У 1946–1956 роках комуністична влада проводила політику ліквідації греко-католицької церкви, що було пов'язано зі звинуваченнями греко-католицької церкви у співпраці з УПА, співпраці з німцями та антирадянській діяльності. Єпископів арештовували, а потім депортували до СРСР, намагалися ліквідувати греко-католицьку церкву в Польщі. Після політичних змін у жовтні 1956 р. церква була толерована владою, але поза церквою мала бути представлена римо-католицькою ієрархією.
Після арешту та депортації до СРСР у червні 1946 р. перемишльські греко-католицькі єпископи — бл. Йосафата Коциловського та його суфраган бл. Григорія Лакоти, восени того ж року Святий Престол передав опіку над греко-католиками в Польщі Примасу Августу Глонду. Після смерті карт. Глонда в 1948 році ця опіка була передана його наступнику кардиналу Стефану Вишинському, а потім у 1981 р. на кард. Юзефу Глемпу.
На рубежі 60–70-х pp. Служба безпеки порушила проти церкви справу під кодовою назвою «Ортодокс», метою якої був збір інформації про діяльність греко-католицького духовенства та настрої вірних, а також використання протиріч між греко-католицьким та римо-католицьке духовенством з наміром обмежити вплив і дискредитувати духовенство. Попри широкі дії, владі не вдалося ліквідувати греко-католицьку церкву в Польщі. У період між 1957 і 1980 роками був висвячений 21 священник, а в 1980—1989 роках ще 28 семінаристів. З 21 червня по 6 липня 1984 р. Польщу вперше відвідав секретар Конгрегації Східних Церков с. Архиєпископ Мирослав Марусин. До 1989 р. греко-католики були позбавлені церковної ієрархії .
У третій республіці
16 вересня 1989 року єпископом став о. мітрат Ян Мартиняк. Через два роки Папа Іван Павло ІІ призначив його ординарієм Перемишльської візантійсько-української єпархії. У 1996 році Папа повністю реорганізував душпастирські та адміністративні структури греко-католицької церкви в Польщі. У Польщі була створена Церковна провінція греко-католицького обряду, яка отримала назву Перемишльсько-Варшавська митрополія, до складу якої увійшли дві новостворені адміністративні одиниці на території Польщі : Перемишльсько-Варшавська архієпархія, що охоплювала 6 деканатів на правому боці Вісли, і Вроцлавсько-Ґданська єпархія охоплює 4 деканати на лівому березі Вісли . У 2017 році Перемишльсько-Варшавська архиєпархія мала 7 деканатів, а Вроцлавсько-Ґданська єпархія мала 6 деканатів. У листопаді 2020 року була створена третя Ольштинсько-Ґданська єпархія, водночас змінивши назву єпархії у Вроцлаві на Вроцлавсько-Кошалінська.
Дієцезіальні єпископи належать до Конференції єпископату Польщі. Перемишльсько-Варшавська митрополія має 10 деканатів. У 2015 році церква мала 128 парафій з 69 єпархіальними та 12 монашими священниками. У семінаріях здобували освіту 10 учнів. Також у церкві діяло 86 черниць і 15 братів. У цьому році було здійснено 280 хрещень, 282 конфірмації, 172 перших причастя та 97 вінчань. Кількість вірних Греко-Католицької Церкви в Польщі оцінюється в 55 тисяч. (30 тис. у Перемишльсько-Варшавській архиєпархії та 25 тис. у Вроцлавсько-Гданській дієцезії). Найбільшим греко-католицьким орденом є василіяни. З 1991 року Церква видає українською мовою місячник «Благовіст» .
Згідно з даними Національного перепису населення 2011 року, 33,3 тис. осіб задекларували належність до греко-католицької церкви.
28 травня 2020 року на підставі декрету № 292/V/2020 у режимі ad experimentum на 5 років поспіль була дозволена можливість відправлення літургії польською мовою.
З 1 вересня 2022 року греко-католицькі єпархії в Польщі мають свій спільний Церковний трибунал, який є судом першої інстанції у справах, пов'язаних із Кодексом Канонів Східних Церков.
З 1 вересня 2023 року греко-католицькі єпархії в Польщі перейшли на новоюліанський календар, а парафії мають право користуватися старим юліанським календарем до 1 вересня 2025 року.
Адміністративно-територіальний поділ
Греко-католицька церква в Польщі організована в Перемишльсько-Варшавську митрополію охоплює територію всієї держави. До складу митрополії входить три єпархії:
Примітки
- https://ugcc.ua/data/glava-ugkts-u-pastyrskomu-poslanni-z-1-veresnya-ugkts-dotrymuvatymetsya-grygorianskogo-stylyu-u-vidznachenni-neruhomyh-svyat-3413/
- Євгеній Василенко (6 лютого 2023). Історичне рішення. УГКЦ вирішила перейти на новий календар. НВ.
- Dominik Rozkrut i in. (2016), Rocznik statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej 2017, т. LXXVII, Warszawa: GUS, с. 194, 195, ISSN 1506-0632
- Unici – Kościół Greckokatolicki. opoka.org.pl. 8 вересня 2006.
- Wyznania religijne. Stowarzyszenia narodowościowe i etniczne w Polsce 2012–2014. Warszawa: GUS. 2016. с. 35. ISBN .
- Kościół greckokatolicki w Polsce. kosciol.wiara.pl.
- Kościół greckokatolicki. beskid-niski.pl.
- Raport Departamentu IV dotyczący katolickich obchodów milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988. Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944–1989. IPN. 1/2008. с. 423.
- Raport Departamentu IV dotyczący katolickich obchodów milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988. Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944–1989. IPN. 1/2008. с. 415.
- Polityka wyznaniowa państwa polskiego wobec mniejszości religijnych w latach 1945–1989. Zielona Góra: Uniwersytet Zielonogórski. 2014. с. 353, 354. ISBN .
- Raport Departamentu IV dotyczący katolickich obchodów milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988. Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944–1989. IPN. 1/2008. с. 410, 411.
- [1], Bogdan Stepan, "Wiadomości z Archidieczji"
- [2], Włodzimierz R. Juszczak, "Dekret 2017/623"
- Wyznania religijne. Stowarzyszenia narodowościowe i etniczne w Polsce 2012–2014. Warszawa: GUS. 2016. с. 36. ISBN .
- [3], ks Bogdan Stepan, "Wyszedł drukiem ukraińsko-polski tekst Liturgii"
- ЗАГАЛЬНІ ДУШПАСТИРСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ НА 11-ТУ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА: 28.08 – 4.09.2022 Р. (pl-PL) , 26 серпня 2022
- Reforma kalendarza cerkiewnego (укр.), 8 лютого 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko katolicka cerkva v Polshi pol Kosciol greckokatolicki w Polsce diyucha v Polshi shidna cerkva greko katolicka vizantijsko ukrayinskogo obryadu sho viznaye vladu ta avtoritet Papi Rimskogo U 2015 roci vona nalichuvala blizko 55 tis virnih i 82 svyashenniki u 128 parafiyah Polski greko katolicki yepiskopi vhodyat do Konferenciyi yepiskopatu Polshi Osidok cerkvi znahoditsya v Peremishli na vul Katedralna 1 Z 2015 roku Glavoyu cerkvi ye Yevgen Popovich Mitropolit Peremishlsko Varshavskij Greko katolicka cerkva v Polshi pol Kosciol greckokatolicki w Polsce Data zasnuvannya 1596U skladi Ukrayinska greko katolicka cerkvaCentr VarshavaOsnovna yurisdikciya PolshaLiturgichna mova ukrayinska polskaCerkovnij kalendar grigorianskij okrim Pashaliyi Parafij 128Virnih bl 55 tis Oficijnij sajt www cerkiew net pl Greko katolicka cerkva v Polshi ye chastinoyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Sinod Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi uhvalyuye rishennya z liturgijnih sprav i priznachaye yepiskopiv Cya cerkva ob yednuye perevazhno lyudej ukrayinskogo pohodzhennya Gromada vidaye ukrayinskoyu movoyu shomisyachnij chasopis Blagovist IstoriyaGenezis U seredini XI stolittya cerkva bula rozdilena na shidnu i zahidnu chastini U nastupni stolittya robilisya sprobi ob yednati cerkvu U 1274 roci bula ukladena Lionska uniya a v 1439 roci Florentijska ale obidva soyuzi viyavilisya nestijkimi Viniknennya Administrativnij podil greko katolickoyi cerkvi v Polshi 1772 roku U chervni 1590 roku na sinodi v Belzi pri sprotivu peremishlskogo yepiskopa Mihala Kopistenskogo ta lvivskogo yepiskopa Gedeona Balabana chetvero pravoslavnih yepiskopiv sformulyuvali deklaraciyu v yakij vislovlyuvali bazhannya uvijti do cerkovnoyi uniyi zi Svyatim Prestolom Revnim prihilnikom ciyeyi uniyi buv luckij yepiskop Kirilo Terleckij U 1596 roci bula ukladena Berestejska uniya za yakoyu iyerarhi duhovenstvo ta virni viznavali verhovenstvo papi rimskogo zberigayuchi pri comu shidnu duhovnist vizantijsku liturgiyu cerkovnu disciplinu zokrema zgodu na odruzhene duhovenstvo staroslov yansku movu v bogosluzhinnyah i yulianskogo kalendarya Stvorenu takim chinom novu cerkovnu strukturu nazvali uniatskoyu cerkvoyu a z 1774 r v avstrijskomu podili greko katolickoyu cerkvoyu Vid pochatku protivnikami uniyi pravoslavnih z Rimom buli Rosijska pravoslavna cerkva ta cari Rosiyi U 1772 roci cerkva skladalasya z Kiyivskoyi mitropoliyi ta takih yeparhij Volodimirska i Berestejska Lucko Ostrozkoyi Polockoyi Holmsko Byelskoyi Pinsko Turivskoyi Peremishlsko Samborskoyi ta Lvivsko Galicko Kamyenskoyi U 1772 roci cya cerkva mala 9300 parafij 147 cholovichih monastiriv 19 zhinochih monastiriv i narahovuvala blizko 4 5 mln viruyuchih Period podiliv Pid chas rozdiliv rosijskogo podilu greko katolicka cerkva zaznavala utiskiv Do skladu Rosijskoyi imperiyi vhodili Kiyivska arhiyeparhiya ta yeparhiyi Pinska Lucka Volodimirska Polocka a takozh chastini Lvivskoyi ta Holmskoyi U ramkah represij caricya Katerina II likviduvala uniatski yeparhiyi ta konfiskuvala yih majno za vinyatkom Polockogo arhiyepiskopstva Pislya porazki Listopadovogo povstannya v Rosijskij imperiyi pochavsya ostatochnij rozpad uniyi Spochatku v 1839 roci vona bula znishena pid chas Pershogo rosijskogo podilu a v 1875 roci pislya padinnya Sichnevogo povstannya takozh na Holmshini ta Pidlyashshi v Carstvi Polskomu Greko katoliki yaki ne perejshli v Rosijsku pravoslavnu cerkvu vidviduvali sluzhbi ta mesi v latinskih hramah Period podiliv greko katolicka cerkva perezhila avstrijskij podil U 1772 roci pislya pershogo podilu Polshi avstrijskim podilom cerkva mala provesti cerkovni reformi imperatrici Mariyi Tereziyi U 1774 roci Mariya Tereziya vvela termin greko katolicka cerkva Zgodom buli vneseni organizacijno pravovi zmini shodo upravlinnya yeparhiyeyu ta vneseni korektivi v yiyi mezhi U 1891 r u Lvovi vidbuvsya provincijnij sinod na yakomu bulo viznacheno povnovazhennya mitropolita ta ordinariyiv a takozh nakazano vigoloshuvati propovidi pid chas nedilnoyi liturgiyi U Lvovi bulo vidkrito novu duhovnu seminariyu ta zaprovadzheno sistemu navchannya svyashennikiv Pozhvavilosya i religijne zhittya U Drugij Rechi Pospolitij Greko katolicki yepiskopi pid chas zustrichi u Lvovi gruden 1927 r Sidyat yepiskop Grigorij Homishin arhiyepiskop mitropolit Andrej Sheptickij yepiskop Mikita Budka yepiskop Josafat Kocilovskij U Drugij Rechi Pospolitij greko katolicka cerkva skladalasya z troh yeparhij Lvivskoyi arhiyeparhiyi Stanislavivskoyi yeparhiyi ta Peremishlskoyi yeparhiyi Voni utvorili Galicko Lvivsku cerkovnu provinciyu na choli z arhiyepiskopom Lvivskim grafom Andreyem Sheptickim Na pochatku mizhvoyennogo periodu u shidnih voyevodstvah virni greko katolickoyi cerkvi stanovili blizko 70 vsogo naselennya Pislya 1924 roku greko katolicke naselennya perejshlo v pravoslav ya sho bulo pov yazano z otrimannyam avtokefaliyi Polskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu 16 listopada 1926 roku vnaslidok rozkolu v Tilavi greko katolicke naselennya Tilavi ta susidnoyi Tshcini prijnyalo pravoslav ya Cej proces torknuvsya deyakih sil u pivdenno shidnij Polshi vnaslidok chogo v 1927 1934 rokah blizko 20 000 lemkiv prijnyali pravoslav ya V rezultati navernennya ta podalshih rozkoliv mizh miscevim naselennyam mali misce akti nasilstva sprichineni sprobami otrimati prava vlasnosti na cerkvi ta cvintari Pidrahovano sho priblizno 50 greko katolikiv u rajoni Yaslo 45 u Krosno 30 u Gorlicyah i 20 u Novomu Sonchi prijnyali pravoslav ya Shob zupiniti cej proces u 1934 roci Svyatij Prestol stvoriv Apostolsku administraturu Lemkivshini yaka pidporyadkovuvalasya bezposeredno Vatikanu U 1936 roci cerkva nalichuvala 2380 yeparhialnih svyashennikiv Na toj chas isnuvalo tri cholovichih ordeni ta visim zhinochih Kilkist viruyuchih perevishila 330 tisyach Period Narodnoyi Polshi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v mezhah Polshi zalishilasya lishe chastina Peremishlskoyi diyeceziyi ta Apostolskoyi administraturi Lemkivshini U 1946 1956 rokah komunistichna vlada provodila politiku likvidaciyi greko katolickoyi cerkvi sho bulo pov yazano zi zvinuvachennyami greko katolickoyi cerkvi u spivpraci z UPA spivpraci z nimcyami ta antiradyanskij diyalnosti Yepiskopiv areshtovuvali a potim deportuvali do SRSR namagalisya likviduvati greko katolicku cerkvu v Polshi Pislya politichnih zmin u zhovtni 1956 r cerkva bula tolerovana vladoyu ale poza cerkvoyu mala buti predstavlena rimo katolickoyu iyerarhiyeyu Pislya areshtu ta deportaciyi do SRSR u chervni 1946 r peremishlski greko katolicki yepiskopi bl Josafata Kocilovskogo ta jogo sufragan bl Grigoriya Lakoti voseni togo zh roku Svyatij Prestol peredav opiku nad greko katolikami v Polshi Primasu Avgustu Glondu Pislya smerti kart Glonda v 1948 roci cya opika bula peredana jogo nastupniku kardinalu Stefanu Vishinskomu a potim u 1981 r na kard Yuzefu Glempu Na rubezhi 60 70 h pp Sluzhba bezpeki porushila proti cerkvi spravu pid kodovoyu nazvoyu Ortodoks metoyu yakoyi buv zbir informaciyi pro diyalnist greko katolickogo duhovenstva ta nastroyi virnih a takozh vikoristannya protirich mizh greko katolickim ta rimo katolicke duhovenstvom z namirom obmezhiti vpliv i diskredituvati duhovenstvo Popri shiroki diyi vladi ne vdalosya likviduvati greko katolicku cerkvu v Polshi U period mizh 1957 i 1980 rokami buv visvyachenij 21 svyashennik a v 1980 1989 rokah she 28 seminaristiv Z 21 chervnya po 6 lipnya 1984 r Polshu vpershe vidvidav sekretar Kongregaciyi Shidnih Cerkov s Arhiyepiskop Miroslav Marusin Do 1989 r greko katoliki buli pozbavleni cerkovnoyi iyerarhiyi U tretij respublici Administrativnij podil stanom na 2020 rik Podil i parafiyi Cerkvi u 2019 roci 16 veresnya 1989 roku yepiskopom stav o mitrat Yan Martinyak Cherez dva roki Papa Ivan Pavlo II priznachiv jogo ordinariyem Peremishlskoyi vizantijsko ukrayinskoyi yeparhiyi U 1996 roci Papa povnistyu reorganizuvav dushpastirski ta administrativni strukturi greko katolickoyi cerkvi v Polshi U Polshi bula stvorena Cerkovna provinciya greko katolickogo obryadu yaka otrimala nazvu Peremishlsko Varshavska mitropoliya do skladu yakoyi uvijshli dvi novostvoreni administrativni odinici na teritoriyi Polshi Peremishlsko Varshavska arhiyeparhiya sho ohoplyuvala 6 dekanativ na pravomu boci Visli i Vroclavsko Gdanska yeparhiya ohoplyuye 4 dekanati na livomu berezi Visli U 2017 roci Peremishlsko Varshavska arhiyeparhiya mala 7 dekanativ a Vroclavsko Gdanska yeparhiya mala 6 dekanativ U listopadi 2020 roku bula stvorena tretya Olshtinsko Gdanska yeparhiya vodnochas zminivshi nazvu yeparhiyi u Vroclavi na Vroclavsko Koshalinska Diyecezialni yepiskopi nalezhat do Konferenciyi yepiskopatu Polshi Peremishlsko Varshavska mitropoliya maye 10 dekanativ U 2015 roci cerkva mala 128 parafij z 69 yeparhialnimi ta 12 monashimi svyashennikami U seminariyah zdobuvali osvitu 10 uchniv Takozh u cerkvi diyalo 86 chernic i 15 brativ U comu roci bulo zdijsneno 280 hreshen 282 konfirmaciyi 172 pershih prichastya ta 97 vinchan Kilkist virnih Greko Katolickoyi Cerkvi v Polshi ocinyuyetsya v 55 tisyach 30 tis u Peremishlsko Varshavskij arhiyeparhiyi ta 25 tis u Vroclavsko Gdanskij diyeceziyi Najbilshim greko katolickim ordenom ye vasiliyani Z 1991 roku Cerkva vidaye ukrayinskoyu movoyu misyachnik Blagovist Zgidno z danimi Nacionalnogo perepisu naselennya 2011 roku 33 3 tis osib zadeklaruvali nalezhnist do greko katolickoyi cerkvi 28 travnya 2020 roku na pidstavi dekretu 292 V 2020 u rezhimi ad experimentum na 5 rokiv pospil bula dozvolena mozhlivist vidpravlennya liturgiyi polskoyu movoyu Z 1 veresnya 2022 roku greko katolicki yeparhiyi v Polshi mayut svij spilnij Cerkovnij tribunal yakij ye sudom pershoyi instanciyi u spravah pov yazanih iz Kodeksom Kanoniv Shidnih Cerkov Z 1 veresnya 2023 roku greko katolicki yeparhiyi v Polshi perejshli na novoyulianskij kalendar a parafiyi mayut pravo koristuvatisya starim yulianskim kalendarem do 1 veresnya 2025 roku Administrativno teritorialnij podilGreko katolicka cerkva v Polshi organizovana v Peremishlsko Varshavsku mitropoliyu ohoplyuye teritoriyu vsiyeyi derzhavi Do skladu mitropoliyi vhodit tri yeparhiyi Peremisko Varshavska arhiyeparhiya Vroclavsko Koshalinska yeparhiya Olshtinsko Gdanska yeparhiyaPrimitkihttps ugcc ua data glava ugkts u pastyrskomu poslanni z 1 veresnya ugkts dotrymuvatymetsya grygorianskogo stylyu u vidznachenni neruhomyh svyat 3413 Yevgenij Vasilenko 6 lyutogo 2023 Istorichne rishennya UGKC virishila perejti na novij kalendar NV Dominik Rozkrut i in 2016 Rocznik statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej 2017 t LXXVII Warszawa GUS s 194 195 ISSN 1506 0632 Unici Kosciol Greckokatolicki opoka org pl 8 veresnya 2006 Wyznania religijne Stowarzyszenia narodowosciowe i etniczne w Polsce 2012 2014 Warszawa GUS 2016 s 35 ISBN 978 83 7027 612 6 Kosciol greckokatolicki w Polsce kosciol wiara pl Kosciol greckokatolicki beskid niski pl Raport Departamentu IV dotyczacy katolickich obchodow milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988 Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944 1989 IPN 1 2008 s 423 Raport Departamentu IV dotyczacy katolickich obchodow milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988 Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944 1989 IPN 1 2008 s 415 Polityka wyznaniowa panstwa polskiego wobec mniejszosci religijnych w latach 1945 1989 Zielona Gora Uniwersytet Zielonogorski 2014 s 353 354 ISBN 978 83 7842 124 5 Raport Departamentu IV dotyczacy katolickich obchodow milenium chrztu Rusi w Polsce w 1988 Aparat represji w Polsce Ludowej w latach 1944 1989 IPN 1 2008 s 410 411 1 Bogdan Stepan Wiadomosci z Archidieczji 2 Wlodzimierz R Juszczak Dekret 2017 623 Wyznania religijne Stowarzyszenia narodowosciowe i etniczne w Polsce 2012 2014 Warszawa GUS 2016 s 36 ISBN 978 83 7027 612 6 3 ks Bogdan Stepan Wyszedl drukiem ukrainsko polski tekst Liturgii ZAGALNI DUShPASTIRSKI OGOLOShENNYa NA 11 TU NEDILYu PISLYa ZISLANNYa SVYaTOGO DUHA 28 08 4 09 2022 R pl PL 26 serpnya 2022 Reforma kalendarza cerkiewnego ukr 8 lyutogo 2023