Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перемишльська єпархія колишня греко католицька церковно адміністративна одиниця фактично утворена в 1610 з призначенням

Перемишльська єпархія (унійна)

Перемишльська єпархія (унійна)

Перемишльська єпархія — колишня греко-католицька церковно-адміністративна одиниця, фактично утворена в 1610 з призначенням єпископом Атанасія Крупецького, а сформована у 1691 році з включенням православної Перемишльської єпархії внаслідок входження кліру з перепідпорядкуванням православного єпископа Перемишля Інокентія Винницького. Після реорганізації Греко-католицької церкви в Польщі 31 травня 1996 року була реорганізована у архієпархію Перемишля та Варшави.

Перемишльська єпархія (унійна)

image
Палац греко-католицьких єпископів у Перемишлі.
Основні дані
Церква Руська Унійна Церква (З 1774 — ГКЦ)
Заснована 1691
Юрисдикція
Єпархіальний центр Перемишль
Самбір
Сянік
єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяніцький

Історія

image
Метрична книга греко-католицької парафії в Медиці (1877-1901 рр.)

Фактично утворена в 1610 з призначенням єпископом Атанасія Крупецького.

23 червня 1691 року єпископ Перемишльський Інокентій Винницький, який був прихильником Унійної Церкви, публічно оголосив у Варшаві себе і всю свою паству приналежними до унії. Фактично унію по всій єпархії введено 28 квітня 1693 року. На основі угоди православний клір з паствою увійшли до складу унійної єпархії, тож уся попередня історія Перемишльської єпархії спадково увійшла до неї.

Згодом у 2-й половині вісімнадцятого століття Перемишль-Самбірська греко-католицька єпархія розділена на 3 офіціліати: генеральний Перемишльський і кафедральні  Сяніцький і Самбірський. Кожен офіціліат ділився на деканати (protopopie), яких наприкінці вісімнадцятого століття було 31.

У 1772 році при переході під австрійське панування єпархія складалася з 1253 парафій, тоді налічувала 24 900 км² і близько 300 000 вірних.

До 1772 року в єпархії було 9 чоловічих монастирів (василіанських) і 3 жіночі. В результаті йосифинських реформ наприкінці вісімнадцятого століття скоротилось число греко-католицьких парафій. В кінці дев'ятнадцятого століття греко-католицька єпархія в Перемишлі мала 685 парафій, 23 самоуправні вікаріати, більш 800 священиків займались пастирською роботою серед 997 600 вірних, 6 чоловічих монастирів (Добромиль, Дрогобич, Крехів, Кристинопіль, Лаврів, Жовква) і 1 жіночий у Яворові.

Священиків єпархії Перемишля під час австрійського періоду готували спочатку в Барбареумі, на богословському факультеті при Віденському університеті, в училищі при Віденському храмі св. Августина, у  Львівській генеральній греко-католицькій семінарії, та у Перемишльській греко-католицькій семінарії. Останню у 1845 році заснував єпископ Іван Снігурський.

image
Запис в Метричній книзі греко-католицької парафії в Медиці (1878 рік)

У 1934 р. папою вилучено 9 деканатів (загалом  115 парафій) від Перемиської єпархії і створено окрему Апостольську Адміністрацію Лемківщини з русофільською ієрархією.

Перша радянська окупація забрала жертвами 22 парохів. Єпархія була у складі греко-католицької церкви до її ліквідації комуністичною владою в СРСР («Львівський собор») та на Закерзонні (арешт духовенства і ув'язнення в концтаборі Явожно або передача НКВС, вивезення українців у СРСР або депортація у ході операції «Вісла» на німецькі землі).

Греко-католицькі Єпископи Перемишльські, Самбірські та Сяніцькі

Деканати

У 1772 році до єпархії належали деканати: балигородський, бецький, бірчанський, добромильський, дрогобицький, дуклянський, городоцький, ярославський, яслівський, яворівський, комарнянський, кросненський, ліський, любачівський, мокрянський, мостиський, мушинський, нижанківський, олеський, порохницький, перемиський, самбірський, сяніцький, судововишенський, сколівський, старосільський, старосамбірський, стрийський, тарногрудський, височанський, затварницький і жукотинський.

У тому ж році додано деканати із зайнятих Австрією в момент розділу Польщі греко-католицьких єпархій: холмської — грабовецький, городельський, грубешівський, тишівський, щебрешинський і замостянський та белзької — белзький, буський, потилицький, сокальський, стоянівський, стремілецький, скуровицький, тартаківський, томашівський, улянівський і варяжський.

20 серпня 1787 року 7 деканатів прикріплені до львівської єпархії — буський, городоцький, радехівський, сколівський, стрийський, стремільський і скуровицький.

До 1920 року єпархія у Перемишлі налічувала 40 деканатів, з них надалі збережено 29: балигородський, белзький, бірчанський, варяжський, височанський, добромильський, дрогобицький, дуклянський, жовківський, жукотинський, комарнянський, короснянський, куликівський, ліський, любачівський, мостиський, мушинський, нижанківський, порохницький, самбірський, сокальський, старосамбірський, старосільський, судововишенський, сяніцький, угнівський, устрицький, яворівський, ярославський.

У 1920 році прилучено до них нові: бориславський, буківский, чесанівський, тіснянський, динівський, горлицький, грибівський, краковецький, лежайський, лютовиський, лучанський, лупківський, мединицький, медицький, немирівський, перемиський, підбузький, радимнянський, равський, рудецький, риманівський, сінявський, турчанський, великомостенський.

Ліквідовані в той час деканати: біцький, горожанський, затварницький, каньчуцький, мокрянський, ольховецький, олешицький, перемиський міський, перемиський приміський, потелицький, яслиський.

З 1930 року утворено додатково розлуцький деканат.

У 1934 році 9 деканатів виділено у вигляді Апостольської адміністрації Лемківщини: буківський, дуклянський, динівський, горлицький, грибівський, кросненський, мушинський, сяніцький і риманівський.

Деканати Перемиської єпархії в 1936 році
  1. Балигородський
  2. Белзький
  3. Бірчанський
  4. Бориславський
  5. Варяжський
  6. Великомостенський
  7. Височанський
  8. Добромильський
  9. Дрогобицький
  10. Жовківський
  11. Жукотинський
  12. Комарнянський
  13. Краковецький
  14. Куликівський
  15. Лежайський
  16. Ліський
  17. Лупківський
  18. Лучанський
  19. Любачівський
  20. Лютовиський
  21. Мединицький
  22. Медицький
  23. Мостиський
  24. Немирівський
  25. Нижанківський
  26. Перемиський
  27. Підбузький
  28. Порохницький
  29. Равський
  30. Радимнянський
  31. Розлуцький
  32. Рудецький
  33. Самбірський
  34. Сінявський
  35. Сокальський
  36. Старосамбірський
  37. Старосільський
  38. Судововишенський
  39. Тіснянський
  40. Турчанський
  41. Угнівський
  42. Устрицький
  43. Чесанівський
  44. Яворівський
  45. Ярославський

Після 1945

Після укладання 16 серпня 1945 р. договору між СРСР і Польською Народною Республікою про радянсько-польський державний кордон колишня Перемишльська єпархія була поділена на дві частини: у складі УРСР опинилося 30 деканатів, тоді як у межах новоствореної польської держави — 15 деканатів.

Виходячи з сьогоднішнього стану дослідження, можна стверджувати, що в 1939—1947 рр. у різних обставинах померли передчасною смертю 115 священиків Перемишльської єпархії та Апостольської Адміністрації Лемківщини (75 були вбиті чи померли від побоїв та ран, 40 померли під слідством, в таборах, колоніях, на засланні або в дорозі туди) і двоє перемишльських владик. Репресивними органами гітлерівської Німеччини, Радянського Союзку, комуністичної Польщі та Чехословаччини в різний час було ув'язнено або інтерновано 220 священиків.

З-поміж духовенства Перемишльської єпархії і Апостольської Адміністрації Лемківщини у 1944—1946 рр. переселено до УРСР щонайменше 176 священиків (не враховуючи біженців з різних єпархій, що тимчасово працювали на парафіях Закерзоння). На Заході опинилося щонайменше 97 священиків, з яких четверо залишились там після звільнення з гітлерівських концтаборів; шестеро душпастирів оселилися в Чехословаччині. На території Польщі залишилося 87 священиків (не враховуючи монахів та священиків-біженців з інших єпархій).

На початку 1990-х років у Польщі відродилася Перемишльська єпархія, а згодом — Перемишльсько-Варшавська митрополія. Тим часом в Україні на теренах, що раніше належали до Перемишльської єпархії створено Самбірсько-Дрогобицьку і Сокальсько-Жовківську єпархії УГКЦ.

Література

  • Дністрянський М. Адміністративно-територіальна організація греко-католицької церкви: історична ретроспектива і сучасні проблеми. Історія релігій в Україні: тези повідомлень VI Міжнар. круглого столу (Львів, 3–8 трав. 1995 р.). — Л., 1996. — С. 80–82.
  • Степанюк Г. Організаційна будова Галицько-Львівської митрополії УГКЦ у міжвоєнний період. Історія релігій в Україні: матеріали X Міжнар. конф. (Львів, 16–19 трав. 2000 р.). — Л., 2000. — Кн. 1. — С. 352.
  • Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах. — Львів: Видавництво УКУ, 2015

Посилання

  • Перемисько-Варшавська Архиєпархія УГКЦ. Історія
  • Ігор Пилипів. Розвиток адміністративно-територіальної структури Галицької греко-католицької митрополії (1918—1939 рр.)
  • Колишня Греко-католицька духовна семінарія у Перемишлі. Відео з дрона

Примітки

  1. Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини. Том 1. Біографічні нариси (1939—1989). — Львів: Видавництво УКУ, 2015. — ст.IXXXI-IXXXII
  2. Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини. Том 1. Біографічні нариси (1939—1989). — Львів: Видавництво УКУ, 2015. — ст.IXXXII-IXXXIII
  3. Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини. Том 1. Біографічні нариси (1939—1989). — Львів: Видавництво УКУ, 2015. — с.IXXXIV

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Peremishlska yeparhiya kolishnya greko katolicka cerkovno administrativna odinicya faktichno utvorena v 1610 z priznachennyam yepiskopom Atanasiya Krupeckogo a sformovana u 1691 roci z vklyuchennyam pravoslavnoyi Peremishlskoyi yeparhiyi vnaslidok vhodzhennya kliru z perepidporyadkuvannyam pravoslavnogo yepiskopa Peremishlya Inokentiya Vinnickogo Pislya reorganizaciyi Greko katolickoyi cerkvi v Polshi 31 travnya 1996 roku bula reorganizovana u arhiyeparhiyu Peremishlya ta Varshavi d Peremishlska yeparhiya unijna Palac greko katolickih yepiskopiv u Peremishli Osnovni daniCerkva Ruska Unijna Cerkva Z 1774 GKC Zasnovana 1691YurisdikciyaYeparhialnij centr Peremishl Sambir Syanikyepiskop Peremishlskij Sambirskij i SyanickijIstoriyaMetrichna kniga greko katolickoyi parafiyi v Medici 1877 1901 rr Faktichno utvorena v 1610 z priznachennyam yepiskopom Atanasiya Krupeckogo 23 chervnya 1691 roku yepiskop Peremishlskij Inokentij Vinnickij yakij buv prihilnikom Unijnoyi Cerkvi publichno ogolosiv u Varshavi sebe i vsyu svoyu pastvu prinalezhnimi do uniyi Faktichno uniyu po vsij yeparhiyi vvedeno 28 kvitnya 1693 roku Na osnovi ugodi pravoslavnij klir z pastvoyu uvijshli do skladu unijnoyi yeparhiyi tozh usya poperednya istoriya Peremishlskoyi yeparhiyi spadkovo uvijshla do neyi Zgodom u 2 j polovini visimnadcyatogo stolittya Peremishl Sambirska greko katolicka yeparhiya rozdilena na 3 oficiliati generalnij Peremishlskij i kafedralni Syanickij i Sambirskij Kozhen oficiliat dilivsya na dekanati protopopie yakih naprikinci visimnadcyatogo stolittya bulo 31 U 1772 roci pri perehodi pid avstrijske panuvannya yeparhiya skladalasya z 1253 parafij todi nalichuvala 24 900 km i blizko 300 000 virnih Do 1772 roku v yeparhiyi bulo 9 cholovichih monastiriv vasilianskih i 3 zhinochi V rezultati josifinskih reform naprikinci visimnadcyatogo stolittya skorotilos chislo greko katolickih parafij V kinci dev yatnadcyatogo stolittya greko katolicka yeparhiya v Peremishli mala 685 parafij 23 samoupravni vikariati bilsh 800 svyashenikiv zajmalis pastirskoyu robotoyu sered 997 600 virnih 6 cholovichih monastiriv Dobromil Drogobich Krehiv Kristinopil Lavriv Zhovkva i 1 zhinochij u Yavorovi Svyashenikiv yeparhiyi Peremishlya pid chas avstrijskogo periodu gotuvali spochatku v Barbareumi na bogoslovskomu fakulteti pri Videnskomu universiteti v uchilishi pri Videnskomu hrami sv Avgustina u Lvivskij generalnij greko katolickij seminariyi ta u Peremishlskij greko katolickij seminariyi Ostannyu u 1845 roci zasnuvav yepiskop Ivan Snigurskij Zapis v Metrichnij knizi greko katolickoyi parafiyi v Medici 1878 rik U 1934 r papoyu vilucheno 9 dekanativ zagalom 115 parafij vid Peremiskoyi yeparhiyi i stvoreno okremu Apostolsku Administraciyu Lemkivshini z rusofilskoyu iyerarhiyeyu Persha radyanska okupaciya zabrala zhertvami 22 parohiv Yeparhiya bula u skladi greko katolickoyi cerkvi do yiyi likvidaciyi komunistichnoyu vladoyu v SRSR Lvivskij sobor ta na Zakerzonni aresht duhovenstva i uv yaznennya v konctabori Yavozhno abo peredacha NKVS vivezennya ukrayinciv u SRSR abo deportaciya u hodi operaciyi Visla na nimecki zemli Greko katolicki Yepiskopi Peremishlski Sambirski ta SyanickiAtanasij Krupeckij 1610 1652 Prokip Hmelovskij 1652 1664 Antonij Terleckij 1664 1667 Yakiv Susha 1667 1669 timchasovij administrator yeparhiyi yepiskop Holmskij Ivan Malahovskij 1669 1691 Inokentij Vinnickij 1691 1700 Yurij Vinnickij 1700 1713 Lev Kishka 1713 1715 timchasovij administrator yeparhiyi yepiskop Volodimirskij Yeronim Ustrickij 1715 1746 Onufrij Shumlyanskij 1746 1762 Atanasij Sheptickij 1762 1779 Maksimiliyan Rilo 1779 1793 do 1785 timchasovij administrator yeparhiyi dali yepiskop Peremishlskij Sambirskij i Syanickij Petro Bilyanskij 1794 1796 timchasovij administrator yeparhiyi yepiskop Lvivskij Galickij i Kam yaneckij Antin Angelovich 1796 1813 Mihajlo Levickij 1813 1818 Ivan Snigurskij 1818 1847 Grigorij Yahimovich 1848 1860 Toma Polyanskij 1860 1869 Josif Sembratovich 1869 1872 Ivan Stupnickij 1872 1890 Yulian Kuyilovskij 1890 1891 timchasovij administrator yeparhiyi Yulian Pelesh 1891 1896 Kostyantin Chehovich 1897 1915 Josafat Kocilovskij 1916 1947 DekanatiU 1772 roci do yeparhiyi nalezhali dekanati baligorodskij beckij birchanskij dobromilskij drogobickij duklyanskij gorodockij yaroslavskij yaslivskij yavorivskij komarnyanskij krosnenskij liskij lyubachivskij mokryanskij mostiskij mushinskij nizhankivskij oleskij porohnickij peremiskij sambirskij syanickij sudovovishenskij skolivskij starosilskij starosambirskij strijskij tarnogrudskij visochanskij zatvarnickij i zhukotinskij U tomu zh roci dodano dekanati iz zajnyatih Avstriyeyu v moment rozdilu Polshi greko katolickih yeparhij holmskoyi graboveckij gorodelskij grubeshivskij tishivskij shebreshinskij i zamostyanskij ta belzkoyi belzkij buskij potilickij sokalskij stoyanivskij stremileckij skurovickij tartakivskij tomashivskij ulyanivskij i varyazhskij 20 serpnya 1787 roku 7 dekanativ prikripleni do lvivskoyi yeparhiyi buskij gorodockij radehivskij skolivskij strijskij stremilskij i skurovickij Do 1920 roku yeparhiya u Peremishli nalichuvala 40 dekanativ z nih nadali zberezheno 29 baligorodskij belzkij birchanskij varyazhskij visochanskij dobromilskij drogobickij duklyanskij zhovkivskij zhukotinskij komarnyanskij korosnyanskij kulikivskij liskij lyubachivskij mostiskij mushinskij nizhankivskij porohnickij sambirskij sokalskij starosambirskij starosilskij sudovovishenskij syanickij ugnivskij ustrickij yavorivskij yaroslavskij U 1920 roci prilucheno do nih novi borislavskij bukivskij chesanivskij tisnyanskij dinivskij gorlickij gribivskij krakoveckij lezhajskij lyutoviskij luchanskij lupkivskij medinickij medickij nemirivskij peremiskij pidbuzkij radimnyanskij ravskij rudeckij rimanivskij sinyavskij turchanskij velikomostenskij Likvidovani v toj chas dekanati bickij gorozhanskij zatvarnickij kanchuckij mokryanskij olhoveckij oleshickij peremiskij miskij peremiskij primiskij potelickij yasliskij Z 1930 roku utvoreno dodatkovo rozluckij dekanat U 1934 roci 9 dekanativ vidileno u viglyadi Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini bukivskij duklyanskij dinivskij gorlickij gribivskij krosnenskij mushinskij syanickij i rimanivskij Dekanati Peremiskoyi yeparhiyi v 1936 rociBaligorodskij Belzkij Birchanskij Borislavskij Varyazhskij Velikomostenskij Visochanskij Dobromilskij Drogobickij Zhovkivskij Zhukotinskij Komarnyanskij Krakoveckij Kulikivskij Lezhajskij Liskij Lupkivskij Luchanskij Lyubachivskij Lyutoviskij Medinickij Medickij Mostiskij Nemirivskij Nizhankivskij Peremiskij Pidbuzkij Porohnickij Ravskij Radimnyanskij Rozluckij Rudeckij Sambirskij Sinyavskij Sokalskij Starosambirskij Starosilskij Sudovovishenskij Tisnyanskij Turchanskij Ugnivskij Ustrickij Chesanivskij Yavorivskij YaroslavskijPislya 1945Pislya ukladannya 16 serpnya 1945 r dogovoru mizh SRSR i Polskoyu Narodnoyu Respublikoyu pro radyansko polskij derzhavnij kordon kolishnya Peremishlska yeparhiya bula podilena na dvi chastini u skladi URSR opinilosya 30 dekanativ todi yak u mezhah novostvorenoyi polskoyi derzhavi 15 dekanativ Vihodyachi z sogodnishnogo stanu doslidzhennya mozhna stverdzhuvati sho v 1939 1947 rr u riznih obstavinah pomerli peredchasnoyu smertyu 115 svyashenikiv Peremishlskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini 75 buli vbiti chi pomerli vid poboyiv ta ran 40 pomerli pid slidstvom v taborah koloniyah na zaslanni abo v dorozi tudi i dvoye peremishlskih vladik Represivnimi organami gitlerivskoyi Nimechchini Radyanskogo Soyuzku komunistichnoyi Polshi ta Chehoslovachchini v riznij chas bulo uv yazneno abo internovano 220 svyashenikiv Z pomizh duhovenstva Peremishlskoyi yeparhiyi i Apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini u 1944 1946 rr pereseleno do URSR shonajmenshe 176 svyashenikiv ne vrahovuyuchi bizhenciv z riznih yeparhij sho timchasovo pracyuvali na parafiyah Zakerzonnya Na Zahodi opinilosya shonajmenshe 97 svyashenikiv z yakih chetvero zalishilis tam pislya zvilnennya z gitlerivskih konctaboriv shestero dushpastiriv oselilisya v Chehoslovachchini Na teritoriyi Polshi zalishilosya 87 svyashenikiv ne vrahovuyuchi monahiv ta svyashenikiv bizhenciv z inshih yeparhij Na pochatku 1990 h rokiv u Polshi vidrodilasya Peremishlska yeparhiya a zgodom Peremishlsko Varshavska mitropoliya Tim chasom v Ukrayini na terenah sho ranishe nalezhali do Peremishlskoyi yeparhiyi stvoreno Sambirsko Drogobicku i Sokalsko Zhovkivsku yeparhiyi UGKC LiteraturaDnistryanskij M Administrativno teritorialna organizaciya greko katolickoyi cerkvi istorichna retrospektiva i suchasni problemi Istoriya religij v Ukrayini tezi povidomlen VI Mizhnar kruglogo stolu Lviv 3 8 trav 1995 r L 1996 S 80 82 Stepanyuk G Organizacijna budova Galicko Lvivskoyi mitropoliyi UGKC u mizhvoyennij period Istoriya religij v Ukrayini materiali X Mizhnar konf Lviv 16 19 trav 2000 r L 2000 Kn 1 S 352 Prah B Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini u 2 h tomah Lviv Vidavnictvo UKU 2015PosilannyaPeremisko Varshavska Arhiyeparhiya UGKC Istoriya Igor Pilipiv Rozvitok administrativno teritorialnoyi strukturi Galickoyi greko katolickoyi mitropoliyi 1918 1939 rr Kolishnya Greko katolicka duhovna seminariya u Peremishli Video z dronaPrimitkiPrah B Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Tom 1 Biografichni narisi 1939 1989 Lviv Vidavnictvo UKU 2015 st IXXXI IXXXII Prah B Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Tom 1 Biografichni narisi 1939 1989 Lviv Vidavnictvo UKU 2015 st IXXXII IXXXIII Prah B Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Tom 1 Biografichni narisi 1939 1989 Lviv Vidavnictvo UKU 2015 s IXXXIVDiv takozhShematizm Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi z Velikim knyazivstvom Krakivskim Shematizm Peremishlskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Peremishlska yeparhiya pravoslavna

Дата публікації:
Топ