Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Апостольська адміністрація Лемківщини (лат. Apostolica Administratio Lemkowszczyznaensis) — апостольська адміністрація Католицької церкви на Лемківщини у 1934—1947 роках. Частина лемківських деканатів Перемишльської єпархії УГКЦ, яка керувалася адміністраторами. Створена 1934 року на підставі Конвенції між Ватиканом та урядом Польської Республіки. Існувала до 1947 року.
Створення Апостольської Адміністрації можна розглядати не стільки церковною, скільки політичною акцією; як чинник політики полонізації і регіоналізації Лемківщини, її відокремлення від українського національного руху. Також — Апостольський екзархат Лемківщини (пол. Egzarchat Apostolski Łemkowszczyzny).
Передумови
Українському впливові на Лемківщині протистояла польська влада. Діючи методами державно-національної і культурної полонізації, вона розпочала масштабну акцію асиміляції лемків, їх відірваності від свого національного коріння. Насамперед, було скасовано українську мову у місцевому судочинстві, 1934 р. частину лемківських повітів приєднано до Краківської судової апеляції.
1934 р. утворено Бюро у справах національностей при Раді міністрів Польщі, у ньому — Комітет у справах Лемківщини, до якого увійшли представники МВС, Міністерства оборони, куратори Краківського і Львівського освітніх округів. Цього ж року засновано Комісію з наукових досліджень східних земель; її Лемківський відділ, вивчаючи історію і культуру краю, мав обґрунтувати його регіоналізм і право на колонізацію польськими осадниками. Комісія запропонувала включення частини Лемківщини (Сяноцького і Кросненського повітів) до Краківського воєводства, всебічну підтримку священників і вчителів з лемків і поляків, сприяння полонофільським рухам й обмеження українських задля «збереження лемківської самобутності». Виходячи з неабиякого впливу на місцеве населення Греко-Католицької Церкви та її українське спрямування, пропаговано ідею від'єднання частини лемківських парафій від Перемишльської єпархії.
Загострення міжконфесійної ситуації, спричинене такою політикою, знайшло свій вияв у т. зв. Тилявському розколі, внаслідок якого у 1926—1932 рр. до 40 сіл і від 17 до 19 тис. осіб, переважно у центрально-східній частині Лемківщини, перейшли на православ'я. Відбулись зіткнення віруючих та, у порушення ст. 14 Конкордату, підписаного між Польською державою та Апостольською столицею 1925 р., — захоплення і пограбування православними греко-католицьких храмів, що зумовило активне втручання у релігійний конфлікт місцевої влади і поліції.
Вже 1928 р. новопосталі православні приходи отримали реєстрацію у Міністерстві віровизнань і громадської освіти Польщі. 1929 р. за ініціативи предстоятеля ПАПЦ, митрополита Діонісія (Валединського) засновано Галицьку православну місію для лемків. У 1932 р. на Лемківщині діяло сім штатних філій: шість — у підпорядкуванні православній парафії Львова, одна — Пйотркова. Набуття юридичного статусу православних приходів активізувало їх агітацію у співпраці з греко-католицьким москвофільським духовенством, яке міцно трималось російської вимови у богослужінні. Ці події ще більше поглибили ідейне протистояння в регіоні.
З огляду на загострення релігійної ситуації на Лемківщині та рекомендації Комісії з наукових досліджень східних земель польський уряд ініціював утворення автономної греко-католицької структури, яка б, з одного боку, зупинила міжцерковні сутички, з іншого — сприяла збереженню духовних традицій лемків. Такою була офіційна версія влади. Головними ініціаторами створення Адміністрації називали греко-католиків–лемків, незадоволених українізацією церковного життя, змінами у літургійній практиці, що їх проводив перемишльський єпископ Йосафат Коциловський. Відомим є факт звернення делегації москвофілів до апостольського нунція Франческо Мармаджі під час його відвідин у 1933 р. Криниці. Цю групу очолили адвокат Орест Гнатишак (однокласник тодішнього міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького), учитель Мефодій Трохановський (укладач першого друкованого «Лемківського букваря») та о. Йоан Полянський, наближений до «Лемко-Союзу», провід якого просував ідею окремої греко-католицької єпархії для лемків.
Утворення
9 лютого 1934 р. між Апостольською Столицею та урядом Польської Республіки було погоджено та підписано Конвенцією, на підставі якої Декретом Конгрегації Східних Церков від 10 лютого 1934 р. створено Апостольську Адміністрацію, яку було виведено з-під юрисдикції Перемишльської єпархії. З польської сторони Конвенцію підписав тодішній очільник Міністерства релігійних визнань і громадської освіти Польщі Януш Єнджеєвич. Документ так і не був ратифікованої Сеймом та не був публічно оприлюднений чи надрукований в жодному урядовому виданні.
Декрет Конгрегації Східних Церков був прийнятий без погодження з галицьким митрополитом кир Андреєм Шептицьким. Тому створення Адміністрації можна розглядати не стільки церковною, скільки політичною акцією.
За Конвенцією польська влада дозволила передати дев'ять деканатів Перемишльської єпархії, головно в її західній частині, до нової еклезіальної структури, а також підтвердила державне фінансування адміністратора і трьох його помічників. У Конвенції зазначалось, що ААЛ засновується попередньо на десять років. Осідком адміністратора був названий Риманів Кросненського повіту. Адміністратором ААЛ номіновано москвофіла о. Василя Масцюха.
Питання канонічності ААЛ визначалось також Кодексом канонічного права. У ньому виписано статус Апостольської Адміністратури як частини «Народу Божого, що з огляду на особливі і вкрай вагомі причини не засновується Верховним Понтифіком як дієцезія; пастирський нагляд у ній доручається апостольському адміністратору, який керує нею від імені Верховного Понтифіка».
Modus Agendi
«Modus Agendi» (Спосіб дій) став важливим доповненням Декрету Конгрегації Східних Церков. Цей документ був спеціально оголошений апостольським нунцієм у Варшаві 30 липня 1935 р. задля вирішення питання кадрового забезпечення Апостольської Адміністрації. Останнє мало здійснюватися шляхом трансферу священників, заміни душпастирів-українців лемками і русофілами. У додатках до «Modus Agendi» вказувалось, що «всі священнослужителі, без погляду на кордони регіону, тобто Перемишльської дієцезії та Апостольської Адміністрації Лемківщини, мають право сповідати вірних в обох регіонах». Тобто, фактично, підтверджувалась канонічна безперервність юрисдикції правлячого архиєрея Перемишльської єпархії, що, вочевидь, мало нейтралізувати вороже ставлення до Декрету єпископа Йосафата Коциловського.
Підходи до трактування
Серед дослідників існує два різні підходи до трактування причин та наслідків діяльності Апостольської Адміністрації Лемківщини. Прихильники першого, зокрема, С.Стемпень, Е.Сенко, Р.Потоцький, стверджують, що ААЛ була створена з метою припинення масового переходу греко–католиків на православ'я і завдяки цьому було припинено конверсію.
Натомість інша група дослідників, серед яких Б.Прах, А.Крохмал, Е.Коко, П.Пшибильський, Я.Степек, Я.Мокляк, Б.Вуйтовіч, не погоджуються з таким трактуванням. На їхнє переконання ААЛ, попри формальне підпорядковування Ватикану, використовувалася в національній політиці Польщі з метою ізоляції Лемківщини від впливів УГКЦ, які йшли з Перемишля і Львова.
До ААЛ були включені деканати, де більшість становили нелемківські парафії, як, наприклад, Буківський, натомість поза її територією залишився Лупківський деканат, де жило 13 тис. греко-католицьких вірних. На підставі цього, П.Пшибильський робить висновок про те, що в планах польського уряду, при творенні ААЛ, не було задоволення релігійних потреб лемків. На першому місці був намір відгородити населення з низькою національною свідомістю від українських впливів.
Діяльність
Апостольська Адміністрація формально залишилась у складі Перемишльської єпархії, відповідно — Галицької митрополії ГКЦ, й апостольський адміністратор не мав єпископської гідності, він уже не підпорядковувався перемишльському єпископу і галицькому митрополиту, отримавши право нагляду над церковним життям підлеглих йому деканатів. Тож, користуючись своїм статусом і маючи підтримку польської влади, перші адміністратори почали впроваджувати на Лемківщині зміни, спрямовані на усунення українського духу з церковного життя лемків. Перший адміністратор о. Василь Масцюх заборонив у церквах ААЛ українські релігійні пісні (спів церковного гімну «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» визнано негідною маніфестацією у сакральному місці), прикрашати церкви національною символікою, вести богослужіння українською мовою.
За нього проукраїнські священники, на основі домовленості про трансфер, були відіслані, на їх місця призначені москвофіли, що називали себе «католиками руського обряду». Кандидатів на священицьке служіння з лемків відізвано з українських семінарій Львова і Перемишля та переведено до Кракова і Дубна. Подібну політику проводили канцлер курії ААЛ о. Йоан Полянський, який тимчасово заступав у ній провід після смерті о. Василя Масцюха, та адміністратор о. Яків Медвецький. І вже у 1937 р. Краківський воєводський комітет у справах Лемківщини фіксував «позитивні наслідки» трансферу, який послабив позиції українського душпастирства.
У 1935 р. о. Василь Масцюх оголосив конкурс на заміщення майже 50-ти священицьких посад. Трансфер здійснювався з багатьма порушеннями прав українських священників, зумовивши їхні скарги на адресу апостольського нунція. Це викликало занепокоєння української греко-католицької спільноти як в Галичині, так і на Лемківщині.
Обмежуючи вплив на лемківські парафії перемишльського єпископа о. Йосафата Коцилоаського і зупинивши ескалацію «Тилявського розколу», ААЛ водночас звузила потенціал Православної Церкви. Усвідомлюючи це, Місіонерська комісія Варшавсько-Холмської єпархії ПАПЦ у травні 1935 р. поділила православні громади Лемківщини на два округи: Східногалицький, у відповідності до кордонів Перемишльської єпархії, і Лемківський, що дублював межі ААЛ. Це мало конкретизувати місійну діяльність православних, адаптувавши її до нових обставин. Цього ж року створено церковне братство ім. о. М. Сандовича. У Лемківському окрузі православні священники посилили співпрацю з єрархією ААЛ та москвофільськими організаціями. Як бачимо, створення ААЛ об'єднало різні політичні і церковні кола Польщі.
Адміністратори
- о. Василь Масцюх (1934—1936)
- о. Йоан Полянський (1936)
- о. Яків Медвецький (1936—1941)
- о. Олександр Малиновський (1941—1946)
Примітки
- Апостольська адміністрація Лемківщини: соціокультурні передумови і канонічне підґрунтя
- Moklak J. Ukrajinśke Nacionalno Demokratyczne Objednannia(UNDO) i Ukraińska Reprezentacja Parlamentarna (URP) wobec polityki rządowej na Łemkowszcznie / J. Moklak // KrakowskieZeszyty Ukrainoznawcze. — 1996—1997. — T. V—VI. — S. 379—395.
- Przybylski P. Rola duchowieństwa greckokatolickiego wkształtowaniu się opcji narodowych w śród Łemków w latach 1918—1947 / P. Przybylski. — Toruń: Wydawnictwo MADO, 2006. — 2006. –294 s.
Посилання
- Апостольська адміністрація лемківщини: соціокультурні передумови і канонічне підґрунтя [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Див. також
Джерела
- Прах Б. Апостольська адміністрація Лемківщини: соціокультурні передумови і канонічне підґрунтя // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». — 2014. — Вип.22. — с. 260—275.
- Apostolska Administracja Łemkowszczyzny. Lemkowie w historii i kulturze Karpat / Pod red. J. Czajkowskiego. — Rzeszów, 1992. — Cz. 1. — S. 299—311
- Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах. — Львів: Видавництво УКУ, 2015
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — 202 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apostolska administraciya Lemkivshini lat Apostolica Administratio Lemkowszczyznaensis apostolska administraciya Katolickoyi cerkvi na Lemkivshini u 1934 1947 rokah Chastina lemkivskih dekanativ Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC yaka keruvalasya administratorami Stvorena 1934 roku na pidstavi Konvenciyi mizh Vatikanom ta uryadom Polskoyi Respubliki Isnuvala do 1947 roku Stvorennya Apostolskoyi Administraciyi mozhna rozglyadati ne stilki cerkovnoyu skilki politichnoyu akciyeyu yak chinnik politiki polonizaciyi i regionalizaciyi Lemkivshini yiyi vidokremlennya vid ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Takozh Apostolskij ekzarhat Lemkivshini pol Egzarchat Apostolski Lemkowszczyzny PeredumoviUkrayinskomu vplivovi na Lemkivshini protistoyala polska vlada Diyuchi metodami derzhavno nacionalnoyi i kulturnoyi polonizaciyi vona rozpochala masshtabnu akciyu asimilyaciyi lemkiv yih vidirvanosti vid svogo nacionalnogo korinnya Nasampered bulo skasovano ukrayinsku movu u miscevomu sudochinstvi 1934 r chastinu lemkivskih povitiv priyednano do Krakivskoyi sudovoyi apelyaciyi 1934 r utvoreno Byuro u spravah nacionalnostej pri Radi ministriv Polshi u nomu Komitet u spravah Lemkivshini do yakogo uvijshli predstavniki MVS Ministerstva oboroni kuratori Krakivskogo i Lvivskogo osvitnih okrugiv Cogo zh roku zasnovano Komisiyu z naukovih doslidzhen shidnih zemel yiyi Lemkivskij viddil vivchayuchi istoriyu i kulturu krayu mav obgruntuvati jogo regionalizm i pravo na kolonizaciyu polskimi osadnikami Komisiya zaproponuvala vklyuchennya chastini Lemkivshini Syanockogo i Krosnenskogo povitiv do Krakivskogo voyevodstva vsebichnu pidtrimku svyashennikiv i vchiteliv z lemkiv i polyakiv spriyannya polonofilskim ruham j obmezhennya ukrayinskih zadlya zberezhennya lemkivskoyi samobutnosti Vihodyachi z neabiyakogo vplivu na misceve naselennya Greko Katolickoyi Cerkvi ta yiyi ukrayinske spryamuvannya propagovano ideyu vid yednannya chastini lemkivskih parafij vid Peremishlskoyi yeparhiyi Zagostrennya mizhkonfesijnoyi situaciyi sprichinene takoyu politikoyu znajshlo svij viyav u t zv Tilyavskomu rozkoli vnaslidok yakogo u 1926 1932 rr do 40 sil i vid 17 do 19 tis osib perevazhno u centralno shidnij chastini Lemkivshini perejshli na pravoslav ya Vidbulis zitknennya viruyuchih ta u porushennya st 14 Konkordatu pidpisanogo mizh Polskoyu derzhavoyu ta Apostolskoyu stoliceyu 1925 r zahoplennya i pograbuvannya pravoslavnimi greko katolickih hramiv sho zumovilo aktivne vtruchannya u religijnij konflikt miscevoyi vladi i policiyi Vzhe 1928 r novopostali pravoslavni prihodi otrimali reyestraciyu u Ministerstvi viroviznan i gromadskoyi osviti Polshi 1929 r za iniciativi predstoyatelya PAPC mitropolita Dionisiya Valedinskogo zasnovano Galicku pravoslavnu misiyu dlya lemkiv U 1932 r na Lemkivshini diyalo sim shtatnih filij shist u pidporyadkuvanni pravoslavnij parafiyi Lvova odna Pjotrkova Nabuttya yuridichnogo statusu pravoslavnih prihodiv aktivizuvalo yih agitaciyu u spivpraci z greko katolickim moskvofilskim duhovenstvom yake micno trimalos rosijskoyi vimovi u bogosluzhinni Ci podiyi she bilshe poglibili idejne protistoyannya v regioni Z oglyadu na zagostrennya religijnoyi situaciyi na Lemkivshini ta rekomendaciyi Komisiyi z naukovih doslidzhen shidnih zemel polskij uryad iniciyuvav utvorennya avtonomnoyi greko katolickoyi strukturi yaka b z odnogo boku zupinila mizhcerkovni sutichki z inshogo spriyala zberezhennyu duhovnih tradicij lemkiv Takoyu bula oficijna versiya vladi Golovnimi iniciatorami stvorennya Administraciyi nazivali greko katolikiv lemkiv nezadovolenih ukrayinizaciyeyu cerkovnogo zhittya zminami u liturgijnij praktici sho yih provodiv peremishlskij yepiskop Josafat Kocilovskij Vidomim ye fakt zvernennya delegaciyi moskvofiliv do apostolskogo nunciya Franchesko Marmadzhi pid chas jogo vidvidin u 1933 r Krinici Cyu grupu ocholili advokat Orest Gnatishak odnoklasnik todishnogo ministra vnutrishnih sprav Polshi Bronislava Pyerackogo uchitel Mefodij Trohanovskij ukladach pershogo drukovanogo Lemkivskogo bukvarya ta o Joan Polyanskij nablizhenij do Lemko Soyuzu provid yakogo prosuvav ideyu okremoyi greko katolickoyi yeparhiyi dlya lemkiv Utvorennya9 lyutogo 1934 r mizh Apostolskoyu Stoliceyu ta uryadom Polskoyi Respubliki bulo pogodzheno ta pidpisano Konvenciyeyu na pidstavi yakoyi Dekretom Kongregaciyi Shidnih Cerkov vid 10 lyutogo 1934 r stvoreno Apostolsku Administraciyu yaku bulo vivedeno z pid yurisdikciyi Peremishlskoyi yeparhiyi Z polskoyi storoni Konvenciyu pidpisav todishnij ochilnik Ministerstva religijnih viznan i gromadskoyi osviti Polshi Yanush Yendzheyevich Dokument tak i ne buv ratifikovanoyi Sejmom ta ne buv publichno oprilyudnenij chi nadrukovanij v zhodnomu uryadovomu vidanni Dekret Kongregaciyi Shidnih Cerkov buv prijnyatij bez pogodzhennya z galickim mitropolitom kir Andreyem Sheptickim Tomu stvorennya Administraciyi mozhna rozglyadati ne stilki cerkovnoyu skilki politichnoyu akciyeyu Za Konvenciyeyu polska vlada dozvolila peredati dev yat dekanativ Peremishlskoyi yeparhiyi golovno v yiyi zahidnij chastini do novoyi eklezialnoyi strukturi a takozh pidtverdila derzhavne finansuvannya administratora i troh jogo pomichnikiv U Konvenciyi zaznachalos sho AAL zasnovuyetsya poperedno na desyat rokiv Osidkom administratora buv nazvanij Rimaniv Krosnenskogo povitu Administratorom AAL nominovano moskvofila o Vasilya Mascyuha Pitannya kanonichnosti AAL viznachalos takozh Kodeksom kanonichnogo prava U nomu vipisano status Apostolskoyi Administraturi yak chastini Narodu Bozhogo sho z oglyadu na osoblivi i vkraj vagomi prichini ne zasnovuyetsya Verhovnim Pontifikom yak diyeceziya pastirskij naglyad u nij doruchayetsya apostolskomu administratoru yakij keruye neyu vid imeni Verhovnogo Pontifika Modus Agendi Modus Agendi Sposib dij stav vazhlivim dopovnennyam Dekretu Kongregaciyi Shidnih Cerkov Cej dokument buv specialno ogoloshenij apostolskim nunciyem u Varshavi 30 lipnya 1935 r zadlya virishennya pitannya kadrovogo zabezpechennya Apostolskoyi Administraciyi Ostannye malo zdijsnyuvatisya shlyahom transferu svyashennikiv zamini dushpastiriv ukrayinciv lemkami i rusofilami U dodatkah do Modus Agendi vkazuvalos sho vsi svyashennosluzhiteli bez poglyadu na kordoni regionu tobto Peremishlskoyi diyeceziyi ta Apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini mayut pravo spovidati virnih v oboh regionah Tobto faktichno pidtverdzhuvalas kanonichna bezperervnist yurisdikciyi pravlyachogo arhiyereya Peremishlskoyi yeparhiyi sho vochevid malo nejtralizuvati vorozhe stavlennya do Dekretu yepiskopa Josafata Kocilovskogo Pidhodi do traktuvannyaSered doslidnikiv isnuye dva rizni pidhodi do traktuvannya prichin ta naslidkiv diyalnosti Apostolskoyi Administraciyi Lemkivshini Prihilniki pershogo zokrema S Stempen E Senko R Potockij stverdzhuyut sho AAL bula stvorena z metoyu pripinennya masovogo perehodu greko katolikiv na pravoslav ya i zavdyaki comu bulo pripineno konversiyu Natomist insha grupa doslidnikiv sered yakih B Prah A Krohmal E Koko P Pshibilskij Ya Stepek Ya Moklyak B Vujtovich ne pogodzhuyutsya z takim traktuvannyam Na yihnye perekonannya AAL popri formalne pidporyadkovuvannya Vatikanu vikoristovuvalasya v nacionalnij politici Polshi z metoyu izolyaciyi Lemkivshini vid vpliviv UGKC yaki jshli z Peremishlya i Lvova Do AAL buli vklyucheni dekanati de bilshist stanovili nelemkivski parafiyi yak napriklad Bukivskij natomist poza yiyi teritoriyeyu zalishivsya Lupkivskij dekanat de zhilo 13 tis greko katolickih virnih Na pidstavi cogo P Pshibilskij robit visnovok pro te sho v planah polskogo uryadu pri tvorenni AAL ne bulo zadovolennya religijnih potreb lemkiv Na pershomu misci buv namir vidgoroditi naselennya z nizkoyu nacionalnoyu svidomistyu vid ukrayinskih vpliviv DiyalnistApostolska Administraciya formalno zalishilas u skladi Peremishlskoyi yeparhiyi vidpovidno Galickoyi mitropoliyi GKC j apostolskij administrator ne mav yepiskopskoyi gidnosti vin uzhe ne pidporyadkovuvavsya peremishlskomu yepiskopu i galickomu mitropolitu otrimavshi pravo naglyadu nad cerkovnim zhittyam pidleglih jomu dekanativ Tozh koristuyuchis svoyim statusom i mayuchi pidtrimku polskoyi vladi pershi administratori pochali vprovadzhuvati na Lemkivshini zmini spryamovani na usunennya ukrayinskogo duhu z cerkovnogo zhittya lemkiv Pershij administrator o Vasil Mascyuh zaboroniv u cerkvah AAL ukrayinski religijni pisni spiv cerkovnogo gimnu Bozhe velikij yedinij nam Ukrayinu hrani viznano negidnoyu manifestaciyeyu u sakralnomu misci prikrashati cerkvi nacionalnoyu simvolikoyu vesti bogosluzhinnya ukrayinskoyu movoyu Za nogo proukrayinski svyashenniki na osnovi domovlenosti pro transfer buli vidislani na yih miscya priznacheni moskvofili sho nazivali sebe katolikami ruskogo obryadu Kandidativ na svyashenicke sluzhinnya z lemkiv vidizvano z ukrayinskih seminarij Lvova i Peremishlya ta perevedeno do Krakova i Dubna Podibnu politiku provodili kancler kuriyi AAL o Joan Polyanskij yakij timchasovo zastupav u nij provid pislya smerti o Vasilya Mascyuha ta administrator o Yakiv Medveckij I vzhe u 1937 r Krakivskij voyevodskij komitet u spravah Lemkivshini fiksuvav pozitivni naslidki transferu yakij poslabiv poziciyi ukrayinskogo dushpastirstva U 1935 r o Vasil Mascyuh ogolosiv konkurs na zamishennya majzhe 50 ti svyashenickih posad Transfer zdijsnyuvavsya z bagatma porushennyami prav ukrayinskih svyashennikiv zumovivshi yihni skargi na adresu apostolskogo nunciya Ce viklikalo zanepokoyennya ukrayinskoyi greko katolickoyi spilnoti yak v Galichini tak i na Lemkivshini Obmezhuyuchi vpliv na lemkivski parafiyi peremishlskogo yepiskopa o Josafata Kociloaskogo i zupinivshi eskalaciyu Tilyavskogo rozkolu AAL vodnochas zvuzila potencial Pravoslavnoyi Cerkvi Usvidomlyuyuchi ce Misionerska komisiya Varshavsko Holmskoyi yeparhiyi PAPC u travni 1935 r podilila pravoslavni gromadi Lemkivshini na dva okrugi Shidnogalickij u vidpovidnosti do kordoniv Peremishlskoyi yeparhiyi i Lemkivskij sho dublyuvav mezhi AAL Ce malo konkretizuvati misijnu diyalnist pravoslavnih adaptuvavshi yiyi do novih obstavin Cogo zh roku stvoreno cerkovne bratstvo im o M Sandovicha U Lemkivskomu okruzi pravoslavni svyashenniki posilili spivpracyu z yerarhiyeyu AAL ta moskvofilskimi organizaciyami Yak bachimo stvorennya AAL ob yednalo rizni politichni i cerkovni kola Polshi Administratorio Vasil Mascyuh 1934 1936 o Joan Polyanskij 1936 o Yakiv Medveckij 1936 1941 o Oleksandr Malinovskij 1941 1946 PrimitkiApostolska administraciya Lemkivshini sociokulturni peredumovi i kanonichne pidgruntya Moklak J Ukrajinske Nacionalno Demokratyczne Objednannia UNDO i Ukrainska Reprezentacja Parlamentarna URP wobec polityki rzadowej na Lemkowszcznie J Moklak KrakowskieZeszyty Ukrainoznawcze 1996 1997 T V VI S 379 395 Przybylski P Rola duchowienstwa greckokatolickiego wksztaltowaniu sie opcji narodowych w srod Lemkow w latach 1918 1947 P Przybylski Torun Wydawnictwo MADO 2006 2006 294 s PosilannyaApostolska administraciya lemkivshini sociokulturni peredumovi i kanonichne pidgruntya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Div takozhMukachivska greko katolicka yeparhiya Ukrayinska greko katolicka cerkva Tilyavska shizmaDzherelaPrah B Apostolska administraciya Lemkivshini sociokulturni peredumovi i kanonichne pidgruntya Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Istorichni nauki 2014 Vip 22 s 260 275 Apostolska Administracja Lemkowszczyzny Lemkowie w historii i kulturze Karpat Pod red J Czajkowskiego Rzeszow 1992 Cz 1 S 299 311 Prah B Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini u 2 h tomah Lviv Vidavnictvo UKU 2015 Shematizm Greko Katolickogo Duhovenstva Apostolskoyi Administraciyi Lemkovshini Lviv Naklad AAL 1936 202 s