Петро́ Біля́нський (пол. Piotr Bielański, з 1782 — Ritter von Bielański; 1736, Жовква — 29 травня 1798, Львів) — український релігійний й освітній діяч. Греко-католицький священник, єпископ Львівський, Галицький і Кам'янецький (1779—1798). Перший представник білого (мирського) духовенства на Львівській єпископській кафедрі УГКЦ.
Петро (Білянський) Piotr Ritter von Bielański | ||
| ||
---|---|---|
30 жовтня 1779 — 1798 | ||
Обрання: | 30 жовтня 1779 | |
Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
Попередник: | Лев Шептицький | |
Наступник: | Микола Скородинський | |
Діяльність: | греко-католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 1736 Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита | |
Смерть: | 29 травня 1798 Львів, Королівство Галичини та Володимирії | |
Похований: | Церква Петра і Павла (Львів)[1] | |
Єп. хіротонія: | 23 вересня 1781 | |
Життєпис
Народився в 1736 році в м. Жовква. Був, мабуть, сином жовківського міщанина (за іншими даними сином міщанина з Бучача). Навчався, певне, не у василіян (за іншими даними, у Бучацькій василіянській гімназії у першому навчальному році (1754—1755)).
Архидиякон катедральний, кустош віленський і генеральний адміністратор львівський. Номінований на посаду єпископа 30 жовтня 1779 року. За одними даними, єпископське свячення відбулось 23 вересня 1781 року через опір василіян, які не хотіли призначення на кафедру львівського єпископа мирської особи. Ієрарх частково пішов на поступки василіянам (зокрема, прийняв правила ордену, носив одяг), але не отримав повної їх підтримки, надалі мав конфлікти. За іншими даними, його свячення (консекрація) відбулись 12 серпня 1781 року в катедральній церкві (соборі святого Юра) за присутності, зокрема, архієпископа Полоцького та митрополита Київського і всієї Руси Ясона Смогожевського, вірменського католицького єпископа-коад'ютора львівського Якуба Валеріана Тумановича, католицького єпископа-коад'ютора баковського Домініка Петра Карвосецького, австрійського губернатора Галичини графа Йозефа Бріґідо, радника намісництва Юрія Бекхена, дрогобицького старости , барського старости Міра, литовського підчашого Йоахіма Потоцького. Його призначення — наслідок церковної політики австрійського освіченого абсолютизму. В 1782 отримав австрійський шляхетський титул Лицар (Ritter von Bielański).
Доклав багато зусиль для реформи УГКЦ, підняття морального та ментального рівня кліру. Писав петиції до цісаря (21 квітня 1781 року, 11 травня 1796), проводив канонічні візитації. За його сприяння: у Львові було відкрито духовну семінарію для греко-католиків 30 серпня 1783 року; було проведено уточнення меж єпархії, її поділ на деканати. Однак був проти утворення капітули при кафедрі УГКЦ у Львові.
Після поділу Речі Посполитої іноді відправляв богослужіння в колишньому костелі єзуїтів у Львові. У серпні 1784 року посвятив перебудовану церкву святого Миколая в Теребовлі.
Досяг істотного поліпшення статусу греко-католицької церкви, зокрема, повної рівності з римо-католицькою церквою в Галичині (указ від 13 жовтня про віротерпимість) та запровадження української мови в «Studium Ruthenum» та церковних проповідях у роки правління імператора Йосифа II. Зайняв позицію всупереч проекту заміни грошової дотації для консистора (1787 рік). Його підтримував Перемиський єпископ УГКЦ Максиміліян Рило, що викликало протести серед підлеглого духовенства. У 1790 р. звернувся з петицією до наступника Йосифа II імператора Леопольда II із проханням підтвердити рівність обох обрядів католицької церкви (була офіційно підтверджена 8 липня 1790), утворити Галицьку митрополію, ввести початкове навчання українською мовою під опікою церкви, відновити деякі монастирі та інше.
Активно протидіяв впливу РПЦ на території Львівської єпархії. Під час частих візитацій наголошував в проповідях на необхідності сумлінного виконання обов'язків, виробленню терпимості, витримки. Для поширення впливу УГКЦ сприяв заснуванню консисторій у Барі, Кам'янці-Подільському (сприяв будівництву палацу єпископа при церкві Св. Івана).
Звертався до Папи Пія VI, цісаря Франца ІІ з проханнями вплинути на російську політику стосовно греко-католиків у захоплених землях, що не мало успіху: греко-католики часто вимушено ставали православними.
В 1794 році після смерті Перемиського єпископа УГКЦ Максиміліяна Рила був призначений адміністратором цієї єпархії.
Серед руської інтелігенції 18 ст. найбільше прислужився до справи народної освіти. Доручав парохам в проповідях заохочувати батьків віддавати дітей до школи, пояснювати переваги освіти. Зустрів значний спротив шовіністично налаштованих поляків, в тому числі духовенства
Перед смертю отримав звання дійсного таємного радника від цісаря.
Автор праць:
- «Обов'язки парохів і розпорядження». — Львів, 1781
- «Циркуляр, який рекомендує духовенству Кам'янецької єпархії пильне навчання люду». — Львів, 1791
- «Пастирський лист до духовенства та парафіян Львівської і Перемиської єпархій». — Львів, 1795.
Примітки
- http://web.archive.org/web/20160305024223/http://ukrainica.org.ua/ukr/content/2235
- Петро Біляньский // ІІІ. Звіт… — С. 25.
- Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 759.
- Wąsowicz M. Bielański Piotr (†1798)… — S. 34.
- Петро Біляньский // ІІІ. Звіт… — С. 29—30.
- Петро Біляньский // ІІІ. Звіт… — С. 28.
- Пиндус Б. Білянський Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 58. — .
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 149. — .
- Wąsowicz M. Bielański Piotr (†1798)… — S. 35.
Джерела
- Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1927. — Т. 146. — С. 39—118.
- Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 759.
- Петро Біляньский // ІІІ. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1908. — С. 25—40.
- Химка І. Білянський Петро // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 294. — .
- Wąsowicz M. Bielański Piotr (†1798) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach , 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 34–35; Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — . (пол.)
Посилання
- Історія Життя Львівського Єпископа Петра Білянського.
Попередник Лев Шептицький | Єпископ Львівський, Галицький та Кам'янецький 1779-1798 | Наступник Микола Скородинський |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilyanskij Petro Bilya nskij pol Piotr Bielanski z 1782 Ritter von Bielanski 1736 Zhovkva 29 travnya 1798 Lviv ukrayinskij religijnij j osvitnij diyach Greko katolickij svyashennik yepiskop Lvivskij Galickij i Kam yaneckij 1779 1798 Pershij predstavnik bilogo mirskogo duhovenstva na Lvivskij yepiskopskij kafedri UGKC Petro Bilyanskij Piotr Ritter von BielanskiGerbYepiskop Lvivskij Galickij ta Kam yaneckij30 zhovtnya 1779 1798Obrannya 30 zhovtnya 1779Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka CerkvaPoperednik Lev SheptickijNastupnik Mikola Skorodinskij Diyalnist greko katolickij svyashennik katolickij yepiskopNarodzhennya 1736 1736 Zhovkva Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaSmert 29 travnya 1798 1798 05 29 Lviv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPohovanij Cerkva Petra i Pavla Lviv 1 Yep hirotoniya 23 veresnya 1781ZhittyepisNarodivsya v 1736 roci v m Zhovkva Buv mabut sinom zhovkivskogo mishanina za inshimi danimi sinom mishanina z Buchacha Navchavsya pevne ne u vasiliyan za inshimi danimi u Buchackij vasiliyanskij gimnaziyi u pershomu navchalnomu roci 1754 1755 Arhidiyakon katedralnij kustosh vilenskij i generalnij administrator lvivskij Nominovanij na posadu yepiskopa 30 zhovtnya 1779 roku Za odnimi danimi yepiskopske svyachennya vidbulos 23 veresnya 1781 roku cherez opir vasiliyan yaki ne hotili priznachennya na kafedru lvivskogo yepiskopa mirskoyi osobi Iyerarh chastkovo pishov na postupki vasiliyanam zokrema prijnyav pravila ordenu nosiv odyag ale ne otrimav povnoyi yih pidtrimki nadali mav konflikti Za inshimi danimi jogo svyachennya konsekraciya vidbulis 12 serpnya 1781 roku v katedralnij cerkvi sobori svyatogo Yura za prisutnosti zokrema arhiyepiskopa Polockogo ta mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi Yasona Smogozhevskogo virmenskogo katolickogo yepiskopa koad yutora lvivskogo Yakuba Valeriana Tumanovicha katolickogo yepiskopa koad yutora bakovskogo Dominika Petra Karvoseckogo avstrijskogo gubernatora Galichini grafa Jozefa Brigido radnika namisnictva Yuriya Bekhena drogobickogo starosti barskogo starosti Mira litovskogo pidchashogo Joahima Potockogo Jogo priznachennya naslidok cerkovnoyi politiki avstrijskogo osvichenogo absolyutizmu V 1782 otrimav avstrijskij shlyahetskij titul Licar Ritter von Bielanski Doklav bagato zusil dlya reformi UGKC pidnyattya moralnogo ta mentalnogo rivnya kliru Pisav peticiyi do cisarya 21 kvitnya 1781 roku 11 travnya 1796 provodiv kanonichni vizitaciyi Za jogo spriyannya u Lvovi bulo vidkrito duhovnu seminariyu dlya greko katolikiv 30 serpnya 1783 roku bulo provedeno utochnennya mezh yeparhiyi yiyi podil na dekanati Odnak buv proti utvorennya kapituli pri kafedri UGKC u Lvovi Pislya podilu Rechi Pospolitoyi inodi vidpravlyav bogosluzhinnya v kolishnomu kosteli yezuyitiv u Lvovi U serpni 1784 roku posvyativ perebudovanu cerkvu svyatogo Mikolaya v Terebovli Dosyag istotnogo polipshennya statusu greko katolickoyi cerkvi zokrema povnoyi rivnosti z rimo katolickoyu cerkvoyu v Galichini ukaz vid 13 zhovtnya pro viroterpimist ta zaprovadzhennya ukrayinskoyi movi v Studium Ruthenum ta cerkovnih propovidyah u roki pravlinnya imperatora Josifa II Zajnyav poziciyu vsuperech proektu zamini groshovoyi dotaciyi dlya konsistora 1787 rik Jogo pidtrimuvav Peremiskij yepiskop UGKC Maksimiliyan Rilo sho viklikalo protesti sered pidleglogo duhovenstva U 1790 r zvernuvsya z peticiyeyu do nastupnika Josifa II imperatora Leopolda II iz prohannyam pidtverditi rivnist oboh obryadiv katolickoyi cerkvi bula oficijno pidtverdzhena 8 lipnya 1790 utvoriti Galicku mitropoliyu vvesti pochatkove navchannya ukrayinskoyu movoyu pid opikoyu cerkvi vidnoviti deyaki monastiri ta inshe Aktivno protidiyav vplivu RPC na teritoriyi Lvivskoyi yeparhiyi Pid chas chastih vizitacij nagoloshuvav v propovidyah na neobhidnosti sumlinnogo vikonannya obov yazkiv viroblennyu terpimosti vitrimki Dlya poshirennya vplivu UGKC spriyav zasnuvannyu konsistorij u Bari Kam yanci Podilskomu spriyav budivnictvu palacu yepiskopa pri cerkvi Sv Ivana Zvertavsya do Papi Piya VI cisarya Franca II z prohannyami vplinuti na rosijsku politiku stosovno greko katolikiv u zahoplenih zemlyah sho ne malo uspihu greko katoliki chasto vimusheno stavali pravoslavnimi V 1794 roci pislya smerti Peremiskogo yepiskopa UGKC Maksimiliyana Rila buv priznachenij administratorom ciyeyi yeparhiyi Sered ruskoyi inteligenciyi 18 st najbilshe prisluzhivsya do spravi narodnoyi osviti Doruchav paroham v propovidyah zaohochuvati batkiv viddavati ditej do shkoli poyasnyuvati perevagi osviti Zustriv znachnij sprotiv shovinistichno nalashtovanih polyakiv v tomu chisli duhovenstva Pered smertyu otrimav zvannya dijsnogo tayemnogo radnika vid cisarya Avtor prac Obov yazki parohiv i rozporyadzhennya Lviv 1781 Cirkulyar yakij rekomenduye duhovenstvu Kam yaneckoyi yeparhiyi pilne navchannya lyudu Lviv 1791 Pastirskij list do duhovenstva ta parafiyan Lvivskoyi i Peremiskoyi yeparhij Lviv 1795 Primitkihttp web archive org web 20160305024223 http ukrainica org ua ukr content 2235 Petro Bilyanskij III Zvit S 25 Prichinki do istoriyi Buchackih shkil Zapiski Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo T IV Vip 3 4 S 759 Wasowicz M Bielanski Piotr 1798 S 34 Petro Bilyanskij III Zvit S 29 30 Petro Bilyanskij III Zvit S 28 Pindus B Bilyanskij Petro Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 58 ISBN 978 966 528 318 8 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok HIH st Lviv Svit 1996 S 149 ISBN 5 7773 0359 5 Wasowicz M Bielanski Piotr 1798 S 35 DzherelaAndrohovich A Lvivske Studium Ruthenum Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1927 T 146 S 39 118 Lukan R ChSVV Prichinki do istoriyi Buchackih shkil Zapiski Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo T IV Vip 3 4 S 759 Petro Bilyanskij III Zvit direkciyi c k gimnaziyi Franc Josifa I v Ternopoli za rik shkilnij 1907 8 Ternopil drukarnya Josifa Stepka 1908 S 25 40 Himka I Bilyanskij Petro Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 294 ISBN 966 00 0734 5 Wasowicz M Bielanski Piotr 1798 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 34 35 Reprint Zaklad Narodowy im Ossolinskich Krakow 1989 ISBN 8304032910 pol PosilannyaIstoriya Zhittya Lvivskogo Yepiskopa Petra Bilyanskogo Poperednik Lev Sheptickij Yepiskop Lvivskij Galickij ta Kam yaneckij 1779 1798 Nastupnik Mikola Skorodinskij