Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малаховський Іва н Малахо вський пол Jan Małachowski 12 лютого 1693 гр

Іван Малаховський

Іван Малаховський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малаховський.

Іва́н Малахо́вський (пол. Jan Małachowski; ? — 12 лютого 1693) — греко-католицький ієрарх, єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький (1669–1691), єпископ Холмський і Белзький (1691–1693), василіянин, архімандрит Лещинського (до 1685 р.) та Жидичинського монастирів, один з ініціаторів унії в Галичині.

Іван Малаховський
Jan Małachowski
image
Єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький
1669 — 1691
Церква: Руська Унійна Церква
Попередник: Антін Терлецький
Наступник: Інокентій Винницький
Єпископ Холмський і Белзький
1691 — 1693
Обрання: 28 вересня 1691
Попередник: Августин Лодзята
Наступник: Гедеон Война-Оранський
 
Освіта: Грецька колегія св. Атанасія у Римі
Смерть: 12 лютого 1693
Холм

Життєпис

Походив зі шляхетського роду, що володів маєтностями в Мстиславському воєводстві на Білій Русі. За найпоширенішою версією, яку обстоює Каспер Несецький, він належав до Малаховських гербу Прус II, за іншими даними — Малаховських гербу Наленч.

В молодості прийняв постриг у василіянському монастирі. Отці-настоятелі запримітили здібного юнака й відправили Малаховського осягати освіту в грецьку колегію святого Атанасія (Рим). Там він навчався впродовж 1664–65 рр. і здобув ступінь доктора богослов'я. Після повернення в Річ Посполиту його приділили до монастиря у Жировичах проповідником.

Надалі Малаховський став ігуменом монастиря у Вільні, де оновив занедбану друкарню Мамоничів, видав церковнослов'янський устав й організував ремонт приналежних кляштору будівель. Через нестачу коштів на виконання задумів він вирішив продати срібло однієї із віленських церков й уступити монастирське помістя «Скоробовщизна». Ця обставина суттєво підірвала авторитет ігумена, якого монахи і так недолюблювали через сувору дисципліну. Опріч того, Малаховський перебував у напружених стосунках з віленським архімандритом Маркіяном Білозором, не визнаючи владу останнього над собою.

Все це зумовило увільнення Малаховського від ігуменського служіння. Натомість київський митрополит Гавриїл Коленда затвердив його єпископом перемишльським; хіротонія відбулася у Вільні, в церкві Пресвятої Трійці за присутності прелатів обох обрядів. Утім, нове місце душпастирства виявилося не надто привабним: кафедру фактично посідали православні єпископи Антоній, а пізніше Інокентій Винницькі.

Через це І. Малаховському доводилось замешкувати у різних монастирях й містах, головно у Ярославі. 1675 року перемишльська шляхта, зжалившись над його убогим становищем, постановила на вишенському сеймику виділити єпископу під виглядом милостині тисячу злотих. В наступному році Малаховський за сприянням латинського крилошанина Станіслава Гембінського зумів підпорядкувати парафію у Валяві, однак ненадовго. Відтак тривалий час жив у Варшаві при дворі польського короля Яна III Собеського.

Наприкінці 1671 року Малаховський за вказівкою Гавриїла Коленди прибув на Закарпаття, аби заступити місце мукачівського єпископа Йосифа Волошиновського. Останній сильно занедбав церковні справи, тому місцева княгиня Софія Ракоцієва-Баторі попрохала митрополита відправити «достойного і вченого владику». Восени 1672 р. Малаховський звернувся з «меморіалом» до ім. Леопольда I про своє затвердження на кафедрі. У ньому він виклав ряд планів щодо майбутнього облаштування єпископства, зокрема заснування духовної семінарії, слов'янської друкарні й новіціяту, звільнення священників від панщини і сплати податків землевласникам. Утім, кандидатура Малаховського не прийшла до вподоби монарху, зокрема через негативні намовляння з боку угорського примаса, й не була затверджена. Хоча ієрарх покинув Мукачівську єпархію, він продовжив претендувати на неї й навіть назначав вікаріїв, серед яких відомі імена Івана Липницького та Порфирія Кульчицького.

В 1691 році перемишльська православна єпархія прийняла унію й була об'єднана з греко-католицькою в єдину на чолі з Інокентієм Винницьким. За пропозицією короля Малаховському доручили керування спорожнілою Холмською кафедрою. Перебуваючи у Холмі, він в короткім часі занедужав й звелів перевести його до лікарні преподобних братів милосердя Святого Йоана, де 12 лютого 1693 року й помер. Тимчасовим завідувачем справ єпархії став володимирський єпископ Лев Заленський.

Примітки

  1. Pisarze dziejów polskich. — Kraków : Sumptibus Academiae Litterarum; apud Bibliopolam G.Gebethner Cracoviae, 1878. — С. 324.
  2. Діярій гетьмана Пилипа Орлика / опрацював для друку Ян із Токар Токаржевський Карашевич. — Варшава : Праці Українського наукового інституту, 1936. — Т. XVII. Серія історична. — Кн.3. — С. 180.
  3. Перемышлянин, 1854, с. 56.
  4. Записки ЧСВВ. Ч. 3-4. — Рим, 1956 — С. 368.
  5. Перемышлянин, 1854, с. 56-57.
  6. Скочиляс І. Генеральні візитації в українсько-білоруських єпархіях Київської уніатської митрополії. 1596-1720 роки // Записки НТШ. — Т. CCXXXVIII. — Праці історико філософської секції. — 1999. — С. 70. з джерела 19 лютого 2018. Процитовано 20 червня 2020.
  7. Перемышлянин, 1854, с. 57.
  8. Гаджега Василь. Йосиф Волошиновський, єпископ мукачівський і Іван Малаховський, єпископ перемиський, як єпископ мукачівський // Записки чина св. Василія Великого. — 1932. — Т. IV, вип. 1-2. — С. 167-170. з джерела 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  9. Пап Степан. Історія Закарпаття. Том III. — Івано-Франківськ : «Нова Зоря», 2003. — С. 145. — .
  10. Пекар В. Нариси історії церкви Закарпаття. Т. 2. — Рим-Львів : Видавництво ОО Василіян «Місіонер», 1997. — С. 29-30.
  11. А.В. Пекар. Нариси історії церкви Закарпаття. Т.1. Єрархічне оформлення. — Рим, 1967. — С. 197.
  12. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 273.
  13. Перемышлянин, 1854, с. 58.
  14. Акты Виленской комиссии для разбора древних актов. Т. 23. С. CXXXII [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.].

Джерела

  • Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— 938 s.— S. 215. (пол.)
  • Титов Ф. Иоанн Малаховский // Православная богословская энциклопедия. — 1906. — Т. 7. — С. 136-137.
  • Перемышлянин на год 1854. Год изданія пятый. — Перемышль : Типомъ и накладомъ книгопечатнѣ капитульнои, 1854. — 104 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malahovskij Iva n Malaho vskij pol Jan Malachowski 12 lyutogo 1693 greko katolickij iyerarh yepiskop Peremishlskij Sambirskij i Syanockij 1669 1691 yepiskop Holmskij i Belzkij 1691 1693 vasiliyanin arhimandrit Leshinskogo do 1685 r ta Zhidichinskogo monastiriv odin z iniciatoriv uniyi v Galichini Ivan Malahovskij Jan Malachowski Yepiskop Peremiskij Sambirskij i Syanockij 1669 1691 Cerkva Ruska Unijna Cerkva Poperednik Antin Terleckij Nastupnik Inokentij Vinnickij Yepiskop Holmskij i Belzkij 1691 1693 Obrannya 28 veresnya 1691 Poperednik Avgustin Lodzyata Nastupnik Gedeon Vojna Oranskij Osvita Grecka kolegiya sv Atanasiya u Rimi Smert 12 lyutogo 1693 HolmZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu sho volodiv mayetnostyami v Mstislavskomu voyevodstvi na Bilij Rusi Za najposhirenishoyu versiyeyu yaku obstoyuye Kasper Neseckij vin nalezhav do Malahovskih gerbu Prus II za inshimi danimi Malahovskih gerbu Nalench V molodosti prijnyav postrig u vasiliyanskomu monastiri Otci nastoyateli zaprimitili zdibnogo yunaka j vidpravili Malahovskogo osyagati osvitu v grecku kolegiyu svyatogo Atanasiya Rim Tam vin navchavsya vprodovzh 1664 65 rr i zdobuv stupin doktora bogoslov ya Pislya povernennya v Rich Pospolitu jogo pridilili do monastirya u Zhirovichah propovidnikom Nadali Malahovskij stav igumenom monastirya u Vilni de onoviv zanedbanu drukarnyu Mamonichiv vidav cerkovnoslov yanskij ustav j organizuvav remont prinalezhnih klyashtoru budivel Cherez nestachu koshtiv na vikonannya zadumiv vin virishiv prodati sriblo odniyeyi iz vilenskih cerkov j ustupiti monastirske pomistya Skorobovshizna Cya obstavina suttyevo pidirvala avtoritet igumena yakogo monahi i tak nedolyublyuvali cherez suvoru disciplinu Oprich togo Malahovskij perebuvav u napruzhenih stosunkah z vilenskim arhimandritom Markiyanom Bilozorom ne viznayuchi vladu ostannogo nad soboyu Vse ce zumovilo uvilnennya Malahovskogo vid igumenskogo sluzhinnya Natomist kiyivskij mitropolit Gavriyil Kolenda zatverdiv jogo yepiskopom peremishlskim hirotoniya vidbulasya u Vilni v cerkvi Presvyatoyi Trijci za prisutnosti prelativ oboh obryadiv Utim nove misce dushpastirstva viyavilosya ne nadto privabnim kafedru faktichno posidali pravoslavni yepiskopi Antonij a piznishe Inokentij Vinnicki Cherez ce I Malahovskomu dovodilos zameshkuvati u riznih monastiryah j mistah golovno u Yaroslavi 1675 roku peremishlska shlyahta zzhalivshis nad jogo ubogim stanovishem postanovila na vishenskomu sejmiku vidiliti yepiskopu pid viglyadom milostini tisyachu zlotih V nastupnomu roci Malahovskij za spriyannyam latinskogo kriloshanina Stanislava Gembinskogo zumiv pidporyadkuvati parafiyu u Valyavi odnak nenadovgo Vidtak trivalij chas zhiv u Varshavi pri dvori polskogo korolya Yana III Sobeskogo Naprikinci 1671 roku Malahovskij za vkazivkoyu Gavriyila Kolendi pribuv na Zakarpattya abi zastupiti misce mukachivskogo yepiskopa Josifa Voloshinovskogo Ostannij silno zanedbav cerkovni spravi tomu misceva knyaginya Sofiya Rakociyeva Batori poprohala mitropolita vidpraviti dostojnogo i vchenogo vladiku Voseni 1672 r Malahovskij zvernuvsya z memorialom do im Leopolda I pro svoye zatverdzhennya na kafedri U nomu vin viklav ryad planiv shodo majbutnogo oblashtuvannya yepiskopstva zokrema zasnuvannya duhovnoyi seminariyi slov yanskoyi drukarni j noviciyatu zvilnennya svyashennikiv vid panshini i splati podatkiv zemlevlasnikam Utim kandidatura Malahovskogo ne prijshla do vpodobi monarhu zokrema cherez negativni namovlyannya z boku ugorskogo primasa j ne bula zatverdzhena Hocha iyerarh pokinuv Mukachivsku yeparhiyu vin prodovzhiv pretenduvati na neyi j navit naznachav vikariyiv sered yakih vidomi imena Ivana Lipnickogo ta Porfiriya Kulchickogo V 1691 roci peremishlska pravoslavna yeparhiya prijnyala uniyu j bula ob yednana z greko katolickoyu v yedinu na choli z Inokentiyem Vinnickim Za propoziciyeyu korolya Malahovskomu doruchili keruvannya sporozhniloyu Holmskoyu kafedroyu Perebuvayuchi u Holmi vin v korotkim chasi zaneduzhav j zveliv perevesti jogo do likarni prepodobnih brativ miloserdya Svyatogo Joana de 12 lyutogo 1693 roku j pomer Timchasovim zaviduvachem sprav yeparhiyi stav volodimirskij yepiskop Lev Zalenskij PrimitkiPisarze dziejow polskich Krakow Sumptibus Academiae Litterarum apud Bibliopolam G Gebethner Cracoviae 1878 S 324 Diyarij getmana Pilipa Orlika opracyuvav dlya druku Yan iz Tokar Tokarzhevskij Karashevich Varshava Praci Ukrayinskogo naukovogo institutu 1936 T XVII Seriya istorichna Kn 3 S 180 Peremyshlyanin 1854 s 56 Zapiski ChSVV Ch 3 4 Rim 1956 S 368 Peremyshlyanin 1854 s 56 57 Skochilyas I Generalni vizitaciyi v ukrayinsko biloruskih yeparhiyah Kiyivskoyi uniatskoyi mitropoliyi 1596 1720 roki Zapiski NTSh T CCXXXVIII Praci istoriko filosofskoyi sekciyi 1999 S 70 z dzherela 19 lyutogo 2018 Procitovano 20 chervnya 2020 Peremyshlyanin 1854 s 57 Gadzhega Vasil Josif Voloshinovskij yepiskop mukachivskij i Ivan Malahovskij yepiskop peremiskij yak yepiskop mukachivskij Zapiski china sv Vasiliya Velikogo 1932 T IV vip 1 2 S 167 170 z dzherela 26 chervnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 Pap Stepan Istoriya Zakarpattya Tom III Ivano Frankivsk Nova Zorya 2003 S 145 ISBN 966 8265 19 x Pekar V Narisi istoriyi cerkvi Zakarpattya T 2 Rim Lviv Vidavnictvo OO Vasiliyan Misioner 1997 S 29 30 A V Pekar Narisi istoriyi cerkvi Zakarpattya T 1 Yerarhichne oformlennya Rim 1967 S 197 Blazhejovskij D Iyerarhiya Kiyivskoyi cerkvi 861 1996 Lviv Kamenyar 1996 S 273 Peremyshlyanin 1854 s 58 Akty Vilenskoj komissii dlya razbora drevnih aktov T 23 S CXXXII 25 veresnya 2021 u Wayback Machine DzherelaNiesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 11 serpnya 2014 u Wayback Machine T 3 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 938 s S 215 pol Titov F Ioann Malahovskij Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya 1906 T 7 S 136 137 Peremyshlyanin na god 1854 God izdaniya pyatyj Peremyshl Tipom i nakladom knigopechatnѣ kapitulnoi 1854 104 s

Дата публікації:
Топ