Мстиславське воєводство лат Palatinatus Mscislaviensis пол Województwo mścisławskie біл Мсціслаўскае ваяводства адмініст

Мстиславське воєводство (лат. Palatinatus Mscislaviensis, пол. Województwo mścisławskie, біл. Мсціслаўскае ваяводства) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (з 1569 р. входила до складу Речі Посполитої), що існувала в 1566—1772 роках.

Мстиславське воєводство

Województwo mścisławskie


герб	стяг

Воєводство у 1619 р. у РП

Гімн:
Богородиця

місто

Мстиславль

Країна

ВКЛ

федерація

Річ Посполита

Офіційна мова

руська,
церковнослов'янська;
від 1385 ще латина,
від 1569 — польська

- повне

мстиславці

- повна

22 600 км²

Дата заснування

1566

окупація Росією

1772

- раніше відомий як

князівство

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мстиславське воєводство

Воєводство межувало на заході й півдні з Мінським воєводством (Мінський повіт, Речицький повіт) та Вітебським на північному заході (Оршанський повіт). Деякий час в XVII столітті Мстиславське воєводство межувало зі Смоленським і Чернігівським воєводствами, території яких потім заволоділа російська держава. На сході Мстиславське воєводство межувало з Московським царством.

Історія

Після смерті княгині Юліани Іванівни Мстиславської в 1527 році Мстиславське князівство стало староством. У 1529 році на місці староства було утворено Мстиславське намісництво, а в 1566 році в результаті адміністративно-територіальної реформи Сигізмунда II Августа було утворено Мстиславське воєводство.

Мстиславль був важливою фортецею, що розташована недалеко від кордону, і швидко містом, що розвивається. Крім маєтків середньої шляхти, у воєводстві було багато околичної шляхти, яка походила з мстиславських бояр, які в XV—XVI століттях були обдаровані селами за їх заслуги у війнах з хрестоносцями і проти Росії. До XX століття збереглися маєтки ополяченої околичної шляхти: Дубейковський, Кшичевський, Петражицький, ^[be], ^[ru], Куркове.

У 1601 р. все православне духовенство воєводства перейшло в уніатство. Перша католицька парафія у регіоні з'явилася на початку XVII століття в м. Мстиславлі. У 1634 р. Владислав IV дозволив створити єдину на той час у Білорусі православну єпархію з центром у м. Могильові.

В середині XVII століття у воєводстві налічувалося 13 769 селянських господарств і 110 152 жителя. Воєводство не обійшли стороною тривалі війни середини XVII століття. Особливо спустошливим став 1654 рік. Російські війська під командуванням воєводи Трубецького О.М. окупували м. Мстиславль і розправилися над цивільним населенням великого тридцятитисячного міста. З тих, хто заздалегідь не зміг утікти звідти, 15 000 осіб загинули, а в живих залишилося близько 700 жителів. Кількість димів зменшилось на 69 % у всьому воєводстві. З тих пір жителів Мстиславля московити називали «рос. недосеки». Воєводство повністю спустошене було московським війчьком.

У 1772 р. під час першого поділу Речі Посполитої, воєводство було цілком окуповане російськими військом і перетворено на російську провінцію (мстиславську) у складі Могильовської губернії, а в 1775 р. розподіл губерній у Російській імперії на провінції було скасовано. Як і у випадку з іншими втраченими воєводствами, король продовжував призначати чиновників воєводства до повного припинення існування Речі Посполитої, а та частина шляхти, яка покинула воєводство, продовжувала збирати сеймики і вибирати послів і депутатів.

На початку XX століття території колишнього Мстиславського воєводства відповідали Климовицький повіт, велика частина ^[ru], північно-східна частина ^[ru] та східна частка ^[ru] повітів.

У 1918 р. повертався до Польщі I-й Польський корпус і зустрів на території цього колишнього воєводства підтримку місцевого населення, котрі від російських більшовиків з РРФСР захищали Білоруську Народну Республіку.

Адміністративний поділ

Охоплювало території колишнього Мстиславського князівства, Кричевську волость та приватні маєтки, раніше виділені з їх складу (землі сучасної Могилівщини та значну частину Гомельської області).

На відміну від багатьох інших воєводств, Мстиславське воєводство не ділилося на більш дрібні адміністративні одиниці — повіти — і тому мало одну групу земських службовців й обирало двох послів на сейм і двох депутатів у Литовський трибунал (по одному на весняну та осінню сесії). Гродське староство, а потім і Гродський суд перебували в Мстиславлі, де також розміщувався Земський суд, проходили сеймики і переписи посполитого рушення.

Населені пункти воєводства були: Мстиславль, Кричев, Дрибин, Климовичі, Костюковичі, Хотимськ, ^[be], ^[be], Хіславичі, ^[be], ^[ru], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be], ^[be-tarask], ^[be], ^[be].

Посадові особи

Після Люблінської унії 1569 року воєвода мстиславський і каштелян займали досить низьке положення в сенаті Речі Посполитої. По порядку старшинства воєвода мстиславський сидів за воєводою хелмнінським і перед мальборкським. А каштелян мстиславський сидів після хелмнінського каштеляна і перед ельблонгським.

Сенаторські чини мстиславського воєводства не надто високо стояли в порядку старшинства, тому не були цікавими для амбітних представників найбільших магнатських родів. У більшості своїй ці посади займала місцева аристократія — нащадки литовських і руських князів — і навіть представники середньої шляхти. Також йшли справи й з старостами. Земські чини, як і всюди, займала середня шляхта, для якої вони служили показниками положення в суспільстві.

Каштеляни

Докладніше: Мстиславські каштеляни

Воєводи

Докладніше: Мстиславські воєводи

Старости

1527 — Іван Юрійович Глібович
1528 — Ян Юрійович ^[ru]
1529 — Юрій Зенович
1535 — Василій Полубінський
1535 — Ян Соломерецький
1539 — Юрій Зенович
1547 — Іван Юрійович Глібович
1551—1555 — Ян Полубінський
1566—1571 — Ян Соломерецький
1593—1607 — Павло Пац
1611 — Петро Пац
1612 — Ян Друцький-Соколинський
1615 — ^[ru]
1623—1626 — Христофор Стефан Сапега
1635—1641 — Юзеф Корсак
1641—1650 — Януш Радзивіл
1651 — Гедеон Тризна
1653 — Кшиштоф Цехановецький
1658—1671 — Микола Цехановецький
1674—1680 — Ян Огінський
1681—1697 — Лев Казимир Огінський
1701—1705 — ^[pl]
1706 — Григорій Антоній Огінський
1710 — Богуслав Котел
1716 — Миколай Сапега
1717—1719 — Казимир Огінський
1719—1729 — Ян Казимир Лендорф (нім. Lehndorff, Lehndorf, Lendorf)
1731—1733 — Фелікс Цехановецький
1734—1738 — Олександр Волович
1738—1747 — Никодим Цехановецький
1749—1757 — Кшиштоф Волович
1757 — Михайло Антоній Сапега
1757—1767 — Микола Лопатинський
1767—1772 — Ян Никодим Лопатинський

Геральдика

Гербом воєводства була литовська «Погоня» в червоному полі. Воєводська хоругва мала жовтий колір, а воєводський мундир складався з гранатового кунтуша зі срібними вилогами і солом'яно-жовтого жупана.

Див. також

Мстиславське князівство

Примітки

(біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. —
(пол.) Morzy J., «Kryzys demograficzny na Litwie i Białorusi w II połowie XVII wieku» / Józef Morzy. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1965. — 405 s. — Tabl. 22, 24. — (Prace Wydziału Filozoficzno-Historycznego — Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Historia 21).
(пол.) (лат.) Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem xx. pijarow w Warszawie od r. 1732 do r. 1782 wyd. T. 4. — Petersburg: J. Ohryzko, 1859. — 518 s. — S.386—389.

Джерела

Насевіч В., Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С.34-39. — 684 с. — .
Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .
(пол.) Wolff J., Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S.29—33.
(пол.) «Województwo Mścisławskie [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]» // Zygmunt Gloger, Geografia historyczna ziem dawnej Polski [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Kraków, 1903 r.
Województwo mścisławskie (6) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 341. (пол.)
Województwo mścisławskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 777. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мстиславське воєводство

[1] (біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. —

[2] (пол.) Morzy J., «Kryzys demograficzny na Litwie i Białorusi w II połowie XVII wieku» / Józef Morzy. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1965. — 405 s. — Tabl. 22, 24. — (Prace Wydziału Filozoficzno-Historycznego — Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Historia 21).

[3] (пол.) (лат.) Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem xx. pijarow w Warszawie od r. 1732 do r. 1782 wyd. T. 4. — Petersburg: J. Ohryzko, 1859. — 518 s. — S.386—389.