Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Має́ток (англ. manor; estate; нім. Gutshof; ісп. señorío, dominio, фр. seigneurie, domaine від лат. dominium, «господа»; кит. 庄) — велике приватне землеволодіння з орними землями, коморами і поселеннями, а також часто з садибою та будинком власника. Існували в усіх частинах світу. Належали, зазвичай, представникам світської аристократії (шляхті, дворянству, магнатерії, поміщикам) та духовенству (монастирям, храмовим комплексам, релігійним лідерам тощо). Протиставлялося державному землеволодінню або володінням монарха (королівщині, імператорському землеволодінню). Також — маєтності, сеньйорія, домінія. Переносно маєтком називали будинок власника маєтку, а також майно
Термін
Українське слово «маєток» походить від пол. majątek, етимологічно «майно», пов'язане з «мати». Маєтниця — «поміщиця, землевласниця», маєтність — «майно, маєток». Близькі за значенням слова: «господа», «обійстя», «осад», «селитьба».
Англія
Австро-Угорщина
Іспанія
Лівонія (Латвія і Естонія)
Польща
Росія
Право володіння земельною ділянкою з садибою набувалося шляхом
- успадкування від батьків через [ru];
- дарування від родичів (дарча);
- розділу між братами і сестрами після смерті одного з батьків проводився за роздільним актом (запис);
- Посаг дружини згідно записаного договору;
- придбання згідно купчої;
- перетворення простроченої заставної приватній особі в купчу;
- купівля маєтків описаних за несплату боргів з [en] відповідно купчої;
- царське дарування за військові заслуги (так звані «вислужені вотчини» й «заслужені маєтки») згідно жалуваних або даних грамот;
- царське дарування за особливі заслуги за царським указом.
Україна
Існування земельних маєтків у київського і галицького боярства фіксується в документах ХІІ ст., в часи Київської Русі. Одні дослідники вважають, що це були князівські тимчасові бенефіції за службу боярам з князівського земельного фонду; інші сприймають їх як повні приватні маєтності (вотчинні, типу фільварків), власниками яких були бояри.
Часто маєтком називають володіння шляхти, дворян і заможних представників інших класів до початку XX ст.
За соціальним статусом виділяють такі категорій маєтків:
- боярські маєтки XVI століття
- дворянські, поміщицькі маєтки XVIII—XIX ст.
- маєтки міщан, релігійних діячів
За місцем розташування:
- заміські (в основному маєток-село)
- міські маєтки (здебільшого особняки) XVIII—XIX ст.
За географічним розташуванням:
- маєтки Правобережної України (Вороновиця, Муровані Курилівці, Коростишів, Нова Чортория, Біла Церква, Немішаєве)
- маєтки Лівобережної України (Батурин, Качанівка, Сокиринці, Березова Рудка, Хомутець)
- маєтки Півдня України (Асканія-Нова, Гурзуф, Кореїз, Гаврилівка, Василівка)
За національною приналежністю:
- маєтки українців (Ґалаґани, Лизогуби, Терещенки, Харитоненки, Симиренки)
- маєтки поляків (Стецькі, Потоцькі, Миклашевські, Тарновські, Олізари)
- маєтки німців (Фальц-Фейни, фон Мекки, Лінке)
- маєтки росіян (Воронцови, Мордвінови, Попови, Уварови)
- маєтки інших національностей (Остен-Сакени, Рішельє, Мазеракі)
До складу класичного дворянського маєтку зазвичай входили:
палац або панський будинок, флігелі для гостей, службові (будинок садівника, управляючого) та господарські споруди (кухня, льох), парк із малими архітектурними спорудами (альтанки, ротонди, гроти, штучні руїни), водяними поверхнями (озера, річка, став, море), оранжереї або зимові сади, економії (лісопильня, олійниця, стайня), будинки для челяді, церква (костьол, придомова каплиця), які часто ставали родовими усипальницями.
Міські дворянські маєтки, характерні для Києва, Одеси, Львова, зазвичай складались з особняка, необхідних «служб» (стайня, льох, кухня) будинок для обслуги), невеликого парку.
Багато маєтків на теренах України будувалися за оригінальними проектами відомих іноземних архітекторів, скульпторів, художників, хоча деякі власники використовували місцевих митців, іноді навіть творчих кріпаків.
Деякі маєтки власники перетворювали на культурні осередки, де збирались, а іноді жили і працювали художники, музиканти, поети, письменники (Качанівка Яготин, Березова Рудка). А іноді маєтки перетворювались на науково-дослідні установи (Тростянець, Веселі Боковеньки).
Деякі маєтки мали величезні бібліотеки, колекції картин, ікон, зброї і т.ін. Втім, окремі власники створювали невеликі колекції, пов'язані з цінностями роду (наприклад, колекція портретів всіх представників роду Міклашевських у маєтку в с. Волокитне), сімейними традиціями або прихильністю до якогось митця. Зокрема, Іван Скоропадський створив колекцію картин, із зображенням краєвидів України художника В. М. Резакова), а деякі творили цілі музеї (наприклад, рід Харитоненків володів однією із найбільших колекцій живопису та збіркою давніх ікон). Отже, патріотично налаштовані власники дбали про збереження культурного надбання своїх пращурів. Родинні портретні галереї або портрети визначних історичних діячів з маєткових комплексів нерідко ставали «початковим капіталом» державних музеїв. Зокрема колекції В. В. Тарновського суттєво поповнили музейні колекції Чернігівського історичного музею та національного музею історії України. У свій час за рахунок коштів місцевих поміщиків (М. П. Урусова, А. С. Деконської, М. М. Крашеннікова) відомий дослідник історії українського козацтва Д. І. Яворницький провів низку археологічних розкопок, знахідки яких поповнили музей ім. О. М. Поля (нині Дніпропетровський історичний музей). А на території маєтностей Леона Сапєги, за його фінансової підтримки, було відкрито декілька пам'яток трипільської культури (нині с. Більче-Золоте).
Після Жовтневого перевороту 1917 р. деякі власники маєтків емігрували за кордон, деяких знищили більшовики, деякі повмирали від потрясінь. У період 1917—1939 рр. маєтки грабувались, нищились. Частина з них не збереглась внаслідок військових дій, пожеж, природних і людських факторів руйнування, а також в результаті постійних реконструкцій та перебудов. В них розмістились лікувальні та профілактично-оздоровчі комплекси, освітні, виховні та адміністративно-господарські установи, наукові та культурно-просвітницькі інституції, релігійні заклади.
В Україні наразі близько 3 тисяч заміських маєтків-пам'яток історії та архітектури, від пам'яток місцевого, національного значення до пам'яток світової спадщини.
Більшість з них в аварійному стані.
Див. також
Примітки
- Маєток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. Т. 3: М/ Укл.: Р. В. Болдирєв та ін.— 1989. Т. З.: Кора — М/ Укл.:Р. В. Болдирєв та ін.-1989.-552с. . 10450 прим. (с.:358)
- (рос.) Большакова Н. В., «Помещики Аргуновской волости Покровского уезда Владимирской губернии». — М.: НИА-Природа, 2004. — 252 с. — .
- Имение // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том III. Розділ III. Суспільні верстви. Люде княжі, дружина й її верстви, дружини боярські, великість дружин, їх склад, дїдичність урядів; боярські, маєтности, земська аристократія в дружинї; княжа служба.
- Лавренчук І.Маєткові комплекси України: особливості формування та розвитку Інна Лавренчук // Українознавчий альманах. — 2012. — вип. 8. — С. 170
- Лавренчук І.Маєткові комплекси України: особливості формування та розвитку Інна Лавренчук // Українознавчий альманах. — 2012. — вип. 8. — С. 170—171
- Лавренчук І.Маєткові комплекси України: особливості формування та розвитку Інна Лавренчук // Українознавчий альманах. — 2012. — вип. 8. — С. 172
Джерела
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.
- Іван Родічкін, Ольга Родічкіна, Старовинні маєтки України. — К.: Мистецтво, 2009, 384 с.
- Темірова Н. Р. Поміщики України в 1861—1917 рр.: соціально-економічна еволюція/ Надія Темірова. — Донецьк: ДонНУ, 2003. — 320 с.
- Лавренчук І. Маєткові комплекси України: особливості формування та розвитку / [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.] Інна Лавренчук // Українознавчий альманах. — 2012. — вип. 8. — С. 169—173
- Лавренчук І. Творча діяльність у контексті маєтків України / Інна Лавренчук // науково-краєзнавчий збірник «МАЄТОК». — Самчики, 2015. — Випуск 5. — С. 111—150.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маєток
- Маєток // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maye tok angl manor estate nim Gutshof isp senorio dominio fr seigneurie domaine vid lat dominium gospoda kit 庄 velike privatne zemlevolodinnya z ornimi zemlyami komorami i poselennyami a takozh chasto z sadiboyu ta budinkom vlasnika Isnuvali v usih chastinah svitu Nalezhali zazvichaj predstavnikam svitskoyi aristokratiyi shlyahti dvoryanstvu magnateriyi pomishikam ta duhovenstvu monastiryam hramovim kompleksam religijnim lideram tosho Protistavlyalosya derzhavnomu zemlevolodinnyu abo volodinnyam monarha korolivshini imperatorskomu zemlevolodinnyu Takozh mayetnosti senjoriya dominiya Perenosno mayetkom nazivali budinok vlasnika mayetku a takozh majnoPlan serednovichnogo mayetku v Angliyi Zhovti zemli volodinnya gospodarya mayetku demesne shtrihovani mayetnosti cerkvi glebe V centri sadiba gospodarya mayetku i cerkvaTerminUkrayinske slovo mayetok pohodit vid pol majatek etimologichno majno pov yazane z mati Mayetnicya pomishicya zemlevlasnicya mayetnist majno mayetok Blizki za znachennyam slova gospoda obijstya osad selitba AngliyaManor mayetok Avstro UgorshinaDominiyaIspaniyaMayetki v Andalusiyi v XVIII st Korolivshina Shlyahetski mayetnosti Cerkovni mayetnosti Mayetki licarskih ordenivLivoniya Latviya i Estoniya Miza est mois fin moisio latis muiza aborigenna nazva mayetkiv na terenah istorichnoyi Livoniyi suchanih Latviyi ta Estoniyi Licarska mizaPolshaMayetok filvark KlyuchRosiyaPravo volodinnya zemelnoyu dilyankoyu z sadiboyu nabuvalosya shlyahom uspadkuvannya vid batkiv cherez ru daruvannya vid rodichiv darcha rozdilu mizh bratami i sestrami pislya smerti odnogo z batkiv provodivsya za rozdilnim aktom zapis Posag druzhini zgidno zapisanogo dogovoru pridbannya zgidno kupchoyi peretvorennya prostrochenoyi zastavnoyi privatnij osobi v kupchu kupivlya mayetkiv opisanih za nesplatu borgiv z en vidpovidno kupchoyi carske daruvannya za vijskovi zaslugi tak zvani visluzheni votchini j zasluzheni mayetki zgidno zhaluvanih abo danih gramot carske daruvannya za osoblivi zaslugi za carskim ukazom UkrayinaIsnuvannya zemelnih mayetkiv u kiyivskogo i galickogo boyarstva fiksuyetsya v dokumentah HII st v chasi Kiyivskoyi Rusi Odni doslidniki vvazhayut sho ce buli knyazivski timchasovi beneficiyi za sluzhbu boyaram z knyazivskogo zemelnogo fondu inshi sprijmayut yih yak povni privatni mayetnosti votchinni tipu filvarkiv vlasnikami yakih buli boyari Vidpisni mayetnosti Rangovi mayetnosti Starostinski mayetnosti Fondovi mayetnostiGeneralne slidstvo pro mayetnosti Palati derzhavnih mayetnostej Chasto mayetkom nazivayut volodinnya shlyahti dvoryan i zamozhnih predstavnikiv inshih klasiv do pochatku XX st Za socialnim statusom vidilyayut taki kategorij mayetkiv boyarski mayetki XVI stolittya dvoryanski pomishicki mayetki XVIII XIX st mayetki mishan religijnih diyachiv Za miscem roztashuvannya zamiski v osnovnomu mayetok selo miski mayetki zdebilshogo osobnyaki XVIII XIX st Za geografichnim roztashuvannyam mayetki Pravoberezhnoyi Ukrayini Voronovicya Murovani Kurilivci Korostishiv Nova Chortoriya Bila Cerkva Nemishayeve mayetki Livoberezhnoyi Ukrayini Baturin Kachanivka Sokirinci Berezova Rudka Homutec mayetki Pivdnya Ukrayini Askaniya Nova Gurzuf Koreyiz Gavrilivka Vasilivka Za nacionalnoyu prinalezhnistyu mayetki ukrayinciv Galagani Lizogubi Tereshenki Haritonenki Simirenki mayetki polyakiv Stecki Potocki Miklashevski Tarnovski Olizari mayetki nimciv Falc Fejni fon Mekki Linke mayetki rosiyan Voroncovi Mordvinovi Popovi Uvarovi mayetki inshih nacionalnostej Osten Sakeni Rishelye Mazeraki Do skladu klasichnogo dvoryanskogo mayetku zazvichaj vhodili palac abo panskij budinok fligeli dlya gostej sluzhbovi budinok sadivnika upravlyayuchogo ta gospodarski sporudi kuhnya loh park iz malimi arhitekturnimi sporudami altanki rotondi groti shtuchni ruyini vodyanimi poverhnyami ozera richka stav more oranzhereyi abo zimovi sadi ekonomiyi lisopilnya olijnicya stajnya budinki dlya chelyadi cerkva kostol pridomova kaplicya yaki chasto stavali rodovimi usipalnicyami Miski dvoryanski mayetki harakterni dlya Kiyeva Odesi Lvova zazvichaj skladalis z osobnyaka neobhidnih sluzhb stajnya loh kuhnya budinok dlya obslugi nevelikogo parku Bagato mayetkiv na terenah Ukrayini buduvalisya za originalnimi proektami vidomih inozemnih arhitektoriv skulptoriv hudozhnikiv hocha deyaki vlasniki vikoristovuvali miscevih mitciv inodi navit tvorchih kripakiv Deyaki mayetki vlasniki peretvoryuvali na kulturni oseredki de zbiralis a inodi zhili i pracyuvali hudozhniki muzikanti poeti pismenniki Kachanivka Yagotin Berezova Rudka A inodi mayetki peretvoryuvalis na naukovo doslidni ustanovi Trostyanec Veseli Bokovenki Deyaki mayetki mali velichezni biblioteki kolekciyi kartin ikon zbroyi i t in Vtim okremi vlasniki stvoryuvali neveliki kolekciyi pov yazani z cinnostyami rodu napriklad kolekciya portretiv vsih predstavnikiv rodu Miklashevskih u mayetku v s Volokitne simejnimi tradiciyami abo prihilnistyu do yakogos mitcya Zokrema Ivan Skoropadskij stvoriv kolekciyu kartin iz zobrazhennyam krayevidiv Ukrayini hudozhnika V M Rezakova a deyaki tvorili cili muzeyi napriklad rid Haritonenkiv volodiv odniyeyu iz najbilshih kolekcij zhivopisu ta zbirkoyu davnih ikon Otzhe patriotichno nalashtovani vlasniki dbali pro zberezhennya kulturnogo nadbannya svoyih prashuriv Rodinni portretni galereyi abo portreti viznachnih istorichnih diyachiv z mayetkovih kompleksiv neridko stavali pochatkovim kapitalom derzhavnih muzeyiv Zokrema kolekciyi V V Tarnovskogo suttyevo popovnili muzejni kolekciyi Chernigivskogo istorichnogo muzeyu ta nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini U svij chas za rahunok koshtiv miscevih pomishikiv M P Urusova A S Dekonskoyi M M Krashennikova vidomij doslidnik istoriyi ukrayinskogo kozactva D I Yavornickij proviv nizku arheologichnih rozkopok znahidki yakih popovnili muzej im O M Polya nini Dnipropetrovskij istorichnij muzej A na teritoriyi mayetnostej Leona Sapyegi za jogo finansovoyi pidtrimki bulo vidkrito dekilka pam yatok tripilskoyi kulturi nini s Bilche Zolote Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 r deyaki vlasniki mayetkiv emigruvali za kordon deyakih znishili bilshoviki deyaki povmirali vid potryasin U period 1917 1939 rr mayetki grabuvalis nishilis Chastina z nih ne zbereglas vnaslidok vijskovih dij pozhezh prirodnih i lyudskih faktoriv rujnuvannya a takozh v rezultati postijnih rekonstrukcij ta perebudov V nih rozmistilis likuvalni ta profilaktichno ozdorovchi kompleksi osvitni vihovni ta administrativno gospodarski ustanovi naukovi ta kulturno prosvitnicki instituciyi religijni zakladi V Ukrayini narazi blizko 3 tisyach zamiskih mayetkiv pam yatok istoriyi ta arhitekturi vid pam yatok miscevogo nacionalnogo znachennya do pam yatok svitovoyi spadshini Bilshist z nih v avarijnomu stani Div takozhFilvarok Stanovij podil suspilstva Dominiya Klyuch Mayetok Libermana Mayetok Steckih Mayetok fon Mekk Kopiliv Mitci i mayetki Ukrayini Ukaz pro yedinospadkovist Rangovi mayetnostiPrimitkiMayetok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1983 T 3 M Ukl R V Boldiryev ta in 1989 ISBN 5 12 001263 7 T Z Kora M Ukl R V Boldiryev ta in 1989 552s ISBN 5 12 001263 9 10450 prim s 358 ros Bolshakova N V Pomeshiki Argunovskoj volosti Pokrovskogo uezda Vladimirskoj gubernii M NIA Priroda 2004 252 s ISBN 5 9562 0035 9 Imenie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom III Rozdil III Suspilni verstvi Lyude knyazhi druzhina j yiyi verstvi druzhini boyarski velikist druzhin yih sklad dyidichnist uryadiv boyarski mayetnosti zemska aristokratiya v druzhinyi knyazha sluzhba Lavrenchuk I Mayetkovi kompleksi Ukrayini osoblivosti formuvannya ta rozvitku Inna Lavrenchuk Ukrayinoznavchij almanah 2012 vip 8 S 170 Lavrenchuk I Mayetkovi kompleksi Ukrayini osoblivosti formuvannya ta rozvitku Inna Lavrenchuk Ukrayinoznavchij almanah 2012 vip 8 S 170 171 Lavrenchuk I Mayetkovi kompleksi Ukrayini osoblivosti formuvannya ta rozvitku Inna Lavrenchuk Ukrayinoznavchij almanah 2012 vip 8 S 172DzherelaVelikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi Golov red V T Busel redaktori leksikografi V T Busel M D Vasilega Deribas O V Dmitriyev G V Latnik G V Stepenko K Irpin VTF Perun 2005 2 ge vid 1728 s Ivan Rodichkin Olga Rodichkina Starovinni mayetki Ukrayini K Mistectvo 2009 384 s Temirova N R Pomishiki Ukrayini v 1861 1917 rr socialno ekonomichna evolyuciya Nadiya Temirova Doneck DonNU 2003 320 s Lavrenchuk I Mayetkovi kompleksi Ukrayini osoblivosti formuvannya ta rozvitku 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Inna Lavrenchuk Ukrayinoznavchij almanah 2012 vip 8 S 169 173 Lavrenchuk I Tvorcha diyalnist u konteksti mayetkiv Ukrayini Inna Lavrenchuk naukovo krayeznavchij zbirnik MAYeTOK Samchiki 2015 Vipusk 5 S 111 150 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mayetok Mayetok Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022