Ґалаґа́н (мн. Ґалаґани́, дв. Ґалаґа́ни) — козацько-старшинський, згодом дворянський рід на Правобережній та Лівобережній Україні 2-ї половини 17 – початку 20 ст., який бере свій початок від козака Івана Ґалаґана з містечка Омельника (тепер село) Кременчуцького району Полтавської області). Члени династії Ґалаґан — українські поміщики, великі землевласники на Лівобережній Україні в XVIII — на початку XX століття. Як типово для майже всього українського дворянства, рід Ґалаґанів лише з початком 18-го століття виник із рядів козацької старшини, з кінцем століття розбагатів, — і «нобілізувався».
Сини родоначальника
Гнат Ґалаґан (рік народження невідомий — помер у 1748 році) — полковник Війська Запорозького (1706), полковник компанійський (1708; див. Компанійці), полковник Чигиринського полку (1709–14), Прилуцького полку (1714–39): 1708 року зрадив гетьмана Мазепу і перейшов на сторону Петра I; 14 травня 1709 року допоміг царським військам полковника П. Яковлєва зруйнувати Стару Січ. За це одержав від Петра І великі земельні володіння та чотири села на Правобережжі. Після Прутського трактату 1711 між Російською державою та Османською імперією втратив маєтності й чигиринське полковництво. Отримав від гетьмана Івана Скоропадського маєтності на Лівобережжі. Збільшував кількість своїх підданих за рахунок рядових козаків.
Семен Ґалаґан (роки народження і смерті невідомі) — миргородський полковий осавул (1723–30), миргородський наказний полковник. У 1736 році брав участь у спільному поході російської армії і козацьких полків у Крим.
Видатніші члени роду
Григорій Гнатович Ґалаґан (1716-1777) прилуцький полковник у 1739-1763, учасник походів проти турків, 1741–42 — учасник коронації в Москві імператриці Єлизавети Петрівни. Член Генеральної військової канцелярії (1750). Від гетьмана К. І. Розумовського 1752 року одержав універсал на містечко Варву і низку сіл (Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші). Сам був власником понад 4 тисяч посполитих.
Його син Іван Григорович — прилуцький полковник у 1763-1764 роках. Нащадки Івана Григоровича (Григорій Іванович, Петро Григорович, , Григорій Павлович) обіймали різні урядові посади в Російській імперії. Останній із них, Григорій Павлович (1819-1888) був одним з керівників ліберального руху в Україні. У 1871 році заснував у Києві приватний навчальний заклад — Колегію Павла Ґалаґана.
З його смертю 1888 року припинився рід Ґалаґанів по чоловічій лінії. Усі маєтності перейшли до нащадка по жіночій лінії — дочки П. Г. Ґалаґана Марії Павлівни (у шлюбі Комаровської). Її дочка Катерина Павлівна Комаровська (онука П. Г. Ґалаґана) стала дружиною генерала-лейтенанта графа Костянтина Миколайовича Ламсдорфа. Йому царським указом від 1 вересня 1894 року дозволено іменуватися графом Ламсдорфом-Ґалаґаном з тим, щоб це прізвище в такому вигляді переходило до старшого в роді.
Див. також
Література
- Лазаревский А. М. Очерки малороссийских фамилий. 5. Галаганы. «Русский архив», 1875, кн. 1;
- Мищенко Ф. Г. Григорий Павлович Галаган. К., 1888;
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908;
- Гуржій О. І. Гетьман Іван Скоропадський. К., 1998.
Джерела
- Гуржій О. І. Ґалаґани [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
- Біографія: Галаган Григорій Павлович (рос.)
Це незавершена стаття з генеалогії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Galagani Galaga n mn Galagani dv Galaga ni kozacko starshinskij zgodom dvoryanskij rid na Pravoberezhnij ta Livoberezhnij Ukrayini 2 yi polovini 17 pochatku 20 st yakij bere svij pochatok vid kozaka Ivana Galagana z mistechka Omelnika teper selo Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Chleni dinastiyi Galagan ukrayinski pomishiki veliki zemlevlasniki na Livoberezhnij Ukrayini v XVIII na pochatku XX stolittya Yak tipovo dlya majzhe vsogo ukrayinskogo dvoryanstva rid Galaganiv lishe z pochatkom 18 go stolittya vinik iz ryadiv kozackoyi starshini z kincem stolittya rozbagativ i nobilizuvavsya Gerb rodu GalaganSini rodonachalnikaGnat Galagan rik narodzhennya nevidomij pomer u 1748 roci polkovnik Vijska Zaporozkogo 1706 polkovnik kompanijskij 1708 div Kompanijci polkovnik Chigirinskogo polku 1709 14 Priluckogo polku 1714 39 1708 roku zradiv getmana Mazepu i perejshov na storonu Petra I 14 travnya 1709 roku dopomig carskim vijskam polkovnika P Yakovlyeva zrujnuvati Staru Sich Za ce oderzhav vid Petra I veliki zemelni volodinnya ta chotiri sela na Pravoberezhzhi Pislya Prutskogo traktatu 1711 mizh Rosijskoyu derzhavoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu vtrativ mayetnosti j chigirinske polkovnictvo Otrimav vid getmana Ivana Skoropadskogo mayetnosti na Livoberezhzhi Zbilshuvav kilkist svoyih piddanih za rahunok ryadovih kozakiv Semen Galagan roki narodzhennya i smerti nevidomi mirgorodskij polkovij osavul 1723 30 mirgorodskij nakaznij polkovnik U 1736 roci brav uchast u spilnomu pohodi rosijskoyi armiyi i kozackih polkiv u Krim Vidatnishi chleni roduMoneta NBU prisvyachena rodu Galaganiv Grigorij Gnatovich Galagan 1716 1777 priluckij polkovnik u 1739 1763 uchasnik pohodiv proti turkiv 1741 42 uchasnik koronaciyi v Moskvi imperatrici Yelizaveti Petrivni Chlen Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi 1750 Vid getmana K I Rozumovskogo 1752 roku oderzhav universal na mistechko Varvu i nizku sil Ozeryani Rudivku Digtyari Sokirinci ta inshi Sam buv vlasnikom ponad 4 tisyach pospolitih Jogo sin Ivan Grigorovich priluckij polkovnik u 1763 1764 rokah Nashadki Ivana Grigorovicha Grigorij Ivanovich Petro Grigorovich Grigorij Pavlovich obijmali rizni uryadovi posadi v Rosijskij imperiyi Ostannij iz nih Grigorij Pavlovich 1819 1888 buv odnim z kerivnikiv liberalnogo ruhu v Ukrayini U 1871 roci zasnuvav u Kiyevi privatnij navchalnij zaklad Kolegiyu Pavla Galagana Z jogo smertyu 1888 roku pripinivsya rid Galaganiv po cholovichij liniyi Usi mayetnosti perejshli do nashadka po zhinochij liniyi dochki P G Galagana Mariyi Pavlivni u shlyubi Komarovskoyi Yiyi dochka Katerina Pavlivna Komarovska onuka P G Galagana stala druzhinoyu generala lejtenanta grafa Kostyantina Mikolajovicha Lamsdorfa Jomu carskim ukazom vid 1 veresnya 1894 roku dozvoleno imenuvatisya grafom Lamsdorfom Galaganom z tim shob ce prizvishe v takomu viglyadi perehodilo do starshogo v rodi Div takozhGalagan Gipokentavr gerb LiteraturaLazarevskij A M Ocherki malorossijskih familij 5 Galagany Russkij arhiv 1875 kn 1 Mishenko F G Grigorij Pavlovich Galagan K 1888 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik t 1 K 1908 Gurzhij O I Getman Ivan Skoropadskij K 1998 DzherelaGurzhij O I Galagani 29 sichnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Biografiya Galagan Grigorij Pavlovich ros Ce nezavershena stattya z genealogiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi