Оліза ри пол Olizarowie гербу Радван Хоругви Кмітів український шляхетський рід що за сімейною легендою походив від княз

Оліза́ри (пол. Olizarowie) гербу Радван (Хоругви Кмітів) — український шляхетський рід, що за сімейною легендою походив від "князя Сербії" . Сучасні дослідники засновником роду вважають київського боярина , який жив на початку XV ст. Рід внесений до VI частини родовідної книги Київської губернії.

Володіння

Олізарам належала велика кількість земель на території Волинської губернії, зокрема з 1565 року Коростишів. Садиба «Олізарів Став» розташована за 20 км від Берестя (за 3 км від міста Жабинка).

Представники

(XV ст.) — київський боярин, засновник роду Олізарів.
- (?—бл. 1458) — київський намісник князя Семена Олельковича
  - Лев Романович Олізар-Волчкович
    - — староста чорнобильський (1533—1545). Одружений з Богданою Немиричівною, небогою і єдиною спадкоємицею канівського, згодом – черкаського старости Остафія Дашкевича (?—1535). Нащадки Олізара Львовича і Богдани Немиричівни до XVII ст. іменувалися Олізарами-Волчковичами, згодом – просто Олізарами.
      - Іван Олізар-Волчкович (бл. 1520 — 1577) — житомирський підстароста (1569—1571), посол від Київського воєводства на Люблінському сеймі. Дружина Єва. У 1565 році придбав Коростишів у Філона Кміти.
      - (1572 — 1624) — київський зем’янин, успадкував землі Коростишівського ключа, побудував замок та костел. Перший католик у роду. Дружина Анна.
        (?—1645), перша дружина — Ельжбета Лозчанка, донька Лавріна Лозок та Анни Гулевич — відомої фундаторки братських шкіл у Києві; друга — Францішка Дембінська (по його смерті вийшла за Уханського). Власник села Студениця.
        Ян Олександр Олізар (пом. бл. 1700) — підсудок Київської землі, був похований в домініканців Луцька; друга дружина — Теофіла Катерина Гошовська, вдова (або другий шлюб) брацлавського каштеляна
        (бл. 1657 — 1713) — полковник ЙКМ, стольник волинський. Друга дружина — Катерина Загоровська.
        
        Ян Олзіар — помер рано
        
        Юзеф Олізар (пом. 1743) — стольник київський, староста романівський, дружина — княжна Доміцеля Четвертинська, вдова Франциска Лідихівського, мали кілька синів та доньок був похований в Луцьку
        Адам Юзефович Олізар
        (?—1789) — великий коронний стольник (1775—1784), маршалок Люблінського трибуналу 1781, лоївський староста, кавалер орденів св. Станіслава і Білого Орла.
        
        Онуфрій Юзефович Олізар — київський стольник, дружина Маріанна Ружа з Коженьовських (Marianna Ro'za z Korzeniewskich) (за Коссаковським — Ружа Коженьовська)
        Йосиф Каласантій
        
        Філіп Нереуш Олізар (близько 1750 — 1816) — маршалок коронного трибуналу при Станіславі-Августі, посол на сеймі 1792 року, член російської едукаційної комісії в Литві. Автор «Głosy miewane na sesyjach sejmowych roku 1792». Дружина Людвіка Немірович-Щит.
        Нарциз Олізар (1794 — 1862) — граф, сенатор каштелян Царства Польського, посол на сеймі 1831 року, письменник.
        Нарциза
        
        Гонората
        
        Еміль
        
        Адольф
        
        Домброва
        
        Аделаїда
        
        Густав Олізар (1798 — 1865) — граф, маршалок Волинського дворянства, музикант, поет. Дружина Кароліна де Моло. Після 1836 року осів у Коростишеві.
        Людвіка (пом. 19.VI.1882) — дружина графа Мечислава Ходкевича, сина Александера Францішека, дідича Млинова; шлюб уклали у Дубному 16.II.1837.
        
        Кароль (1818 — 1877), Дружина Ядвига Дзеконська.
        
        (1729 — 1793) — володимирський підкоморій, учасник Барської конференції 1768 року. Дідич Студеницького ключа. Дружина — Софія Яловицька,( Zofia z Jełowickich) вдова новогрудського мечника Франциска
        (Leonard Olizar Wołczkiewicz, 1753 – 26 березня 1815 або 1817 р., Коростишів)-публіціст, суспільний діяч, видавець
        Костянтин — маршалок шляхти Волинської губернії (1801 — 1862)
        
        Юстина
        
        Фридерик
        
        Розалія — дружина вел. кор. стольника А. Прушинського
        
        Михайло (або Станіслав) Людвікович Олізар (пом.1664)
        
        Анна — перший чоловік Стефан Стрибель з Кичкира, другий — Людвік Здзірський, третій — Ян Кміта.
      - Марія — дружина київського земського писаря Дмитра Федоровича Єльця
      - Богдана — дружина гетьмана Остафія Ружинського

Ян, дружина — Ада Березовська гербу Сас, донька Алоїзія

Станіслава — друга дружина графа Станіслава Шептицького.

Див. також

Примітки

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 9 червня 2017.
Korosteszów… — S. 419.
Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 2014-07-14 у Wayback Machine.] — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 379 (пол.)
ПСБ. — Т.23. — S. 813.
. iPSB (пол) . Ministerstwo kultury. 1978. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27.03.2019.
Chodkiewiczowie (02) [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Єршов, Володимир (2008). монография.pdf ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ВОЛИНІ ДОБИ РОМАНТИЗМУ: ГЕНОЛОГІЯ МЕМУАРИСТИЧНОСТІ (PDF) (укр) . Житомир: Полісся. с. 69—72.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Stanisław Maria hrabia Szeptycki (пол.)

Джерела та література

І. А. Тесленко. Олізари, Олізари-Волчковичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 586. — .
Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 85—86.
Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 415. (пол.) — S. 415—420. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. (пол.)
Олизар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

Osoby o nazwisku «Olizar» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 9 червня 2017.

[Р9-2] Korosteszów… — S. 419.

[3] Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 2014-07-14 у Wayback Machine.] — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 379 (пол.)

[4] ПСБ. — Т.23. — S. 813.

[5] . iPSB (пол) . Ministerstwo kultury. 1978. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27.03.2019.

[6] Chodkiewiczowie (02) [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)

[7] Єршов, Володимир (2008). монография.pdf ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ВОЛИНІ ДОБИ РОМАНТИЗМУ: ГЕНОЛОГІЯ МЕМУАРИСТИЧНОСТІ (PDF) (укр) . Житомир: Полісся. с. 69—72.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[8] Stanisław Maria hrabia Szeptycki (пол.)