Гулевичі (рід)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гулевичі.

Гулевичі (пол. Hulewicz) — волинський боярський, потім польський шляхетський, російський дворянський рід гербу Новина. Рід Гулевичів внесений в VI частину родовідних книг Волинської і Ковенської губерній і в II частину родословної книги Чернігівської губернії. Є ще 5 родів Гулевичів, нового походження.

Герб роду Гулевич (Hulewicz)

Представники

• Василь
  • Зброх (Олександр) — протопласт кількох гілок роду,
    • Михно (Михайло) Зброхович (Гулевич) — чоловік (з 1512) княжни Ганни Іванівної Корецької
    • Федір Гулевич (у чернецтві Феодосій); Михно і Федір Гулевичі володіли в 1528 р. маєтками на Волині. Феодосій (Федір) Гулевич у 1541 р. став Луцьким та Острозьким православним єпископом. У 1560-х рр. був єпископом Холмським та Белзьким, з 1565  — Володимирським та Берестейським.
      • Василь Гулевич — посол сейму від Волині, підписав у 1569 році унію ВКЛ та Корони, войський володимирський, дідич Затурців
        • Андрій
        • Венедикт
        • Михайло
        • Галшка — одна з засновниць Київського братства, монастиря і школи при ньому, дружина Христофора Потія та Стефана Лозки — мозирського маршалка.
    • Гаврило
      • Федір
        • Богуш — дідич Воютина, дружина — Мартина Майківна
          • Гавриїл (Ґабріель) з Воютина гербу Новина — кальвініст, посол сеймів Речі Посполитої
          • Лука — староста звенигородський, загинув у битві під Городком 1655 року
    • Сенько (Семен)

• 7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Серерина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського з відомої шляхетської родини Гулевичів. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Серерина Наливайка.
• Григорій — хорунжий землі Волинської (1569—1574)
• Симеон-Сильвестр — православний єпископ перемишльський і самбірський (1635 — 1645)
• Афанасій — після підкорення Смоленська залишився в московському підданстві, був наділений маєтками в 1679 р. Його потомство внесено в II частину родословної книги Смоленської губернії.
• Марія Гулевичівна — дружина власника Угорників (тепер Коломийський район), фундатора Угорницького Спасо-Преображенського монастиря Адама Балабана
• Юрій (†1708) — дідич Марковичів, суддя гродський луцький
• Володимир — підсудок луцький, підкоморій волинський (луцький)
• Роман
  • Дем'ян — син Романа, онук луцького єпископа Феодосія, дружина — донька крем'янецького підкоморія Іван Патрикія-Курозвонського, його вітчима
• Петро — ксьондз, канонік і пробощ Св. Якуба в Луцьку
• Бенедикт з Дрозден (1750—1817) — посол сеймів, «заушник» Станіслава Щенсного Потоцького
• Леон Гулевич — реґент коронної канцелярії, син Михайла та Маріанни Виговської, посол сеймів, підтримував стосунки з Гуго Коллонтаєм
• Іван (Ян) — підкоморій луцький, дружина —
• Анастасія — друга дружина князя Станіслава Стефановича Воронецького
• Анна — дружина Лавріна Лозки (помер), Яроша Козинського
• Ілля — надвірний конюший краківського каштеляна Станіслава Конецпольського, від якого щось отримав у заповіті 1682 року.

Примітки

1. Коялович називав їх герб Шеліга.
2. Książęta Koreccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — S. 381.
4. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69.
5. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 218. — .
6. Rostworowski Em. Hulewicz z Drozdeń Benedykt h. Nowina (1750—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—92. (пол.)
7. Rostworowski Em. Hulewicz Leon h. Nowina (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 94. (пол.)
8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 12 січня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — 820 s. — S. 491. (пол.)
9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 597. (пол.)
10. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 12. — S. 94. (пол.)
11. Бон. — S. 406.

Джерела

• Тесленко І. А. Гулевичі [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 249. — .
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 393—408. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 381—382. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—97. (пол.)

Посилання

• сайт присвячений роду Гулевичів^{[недоступне посилання з травня 2019]}.
• Гулевичі [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.].
• Osoby o nazwisku „Hulewicz” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)