Ця стаття може містити оригінальне дослідження Будь ласка удоскональте її перевіривши сумнівні твердження й додавши поси

Зату́рці — село в Україні, у Володимирському районі Волинської області. Центр Затурцівської сільської громади. Населення становить 1917 осіб. Відстань до Локачів становить близько 19 км і проходить автошляхами Н22 та Т 0311. У селі розташовані пам'ятки Затурцівські джерела і Витік річки Турії, Костел Святої Трійці, а також Садиба Липинського.

село Затурці


Герб Затурців	Прапор Затурців

Затурцівська сільська громада

Облікова картка

Затурці

Основні дані

Засноване

XIII століття

Населення

1917

Площа

4,46 км²

Густота населення

430 осіб/км²

Поштовий індекс

45523

Телефонний код

+380 3374

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

214 м

Водойми

Турія

Відстань до
обласного центру

38,1 км

Відстань до
районного центру

18,9 км

Місцева влада

Адреса ради

вул. Липинського, 66, с. Затурці, Локачинський р-н, Волинська обл., 45523

Карта

Затурці

Затурці

Мапа

Затурці у Вікісховищі

Історія

У давньоруські часи на території села було побудоване городище. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам'яними стінами та ровом, що заповнювався водою. Залишки цього замку в народі ще й досі називають «городець».

Вперше Затурці згадуються на початку XVI століття у зв'язку з тим, що власник села магнат Б. Затурецький стягував мита з проїжджих купців від кожного воза по півгроша, не маючи на це грамоти короля. Вдруге про село зустрічаються дані в документі під 1557 роком, коли селяни, протестуючи проти покріпачення, намагалися спалити двір земського судді.

За Литовським статутом 1529 року, селяни Затурців, як і всіх сіл, що входили до володінь литовських князів, були закріпачені.

Шляхтич, володимирський войський Василь Гулевич, який у 1570 році став власником Затурців, ще більше посилив феодальну експлуатацію, збільшивши панщину до 4-5 днів на тиждень. Він організував тут фільваркове господарство, продукцію якого збував на ринку, одержуючи від цього великі прибутки. Окремі жителі займалися ремеслами. В Затурцях жило кілька ремісників (шевці, кравці, столярі, бондарі та інші), що виготовляли різні вироби на продаж.

Дідичем села був волинський каштелян Лагодовський Іван, його старший син Станіслав. Молодші сини Олександр і Марко вбили у Львові Станіслава, після чого збройним нападом забрали собі Затурці.

У 1642 році дідич села Андрій Лагодовський, син Івана Лагодовського, продав Затурці шляхтичу Підгороденському. Цього ж року у селі був збудований католицький храм та монастир.

В середні віки у селі був монастир ордену Августиніянців. У 1642 році коштом волинського мечника Валерія Підгороденського збудували з дерева парафіяльний костел Святої Трійці та Марії Магдалени.

15 березня 2002 року в селі було відкрито пам'ятник видатному українському вченому-історику, політику В'ячеславові Липинському.

У селі Затурці Локачинського деканату постав новий храм Преподобної Параскеви Сербської — стараннями настоятеля ієрея Василя Кравця, будували десять років. 26 жовтня 2013 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив його та очолив Божественну Літургію.

До 28 вересня 2017 року — адміністративний центр Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області.

Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1975 осіб, з яких 940 чоловіків та 1035 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1894 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,85 %
російська	0,99 %
білоруська	0,05 %
гагаузька	0,05 %
молдовська	0,05 %

Культура

Релігія

Адвентисти сьомого дня - громада вірян нараховує 35 членів церкви.

Відомі люди

В'ячеслав Липинський (1882—1931) — відомий український історик, громадсько-політичний діяч.
Галина (Галшка, Єлизавета) Василівна Гулевичівна (1575—1642), яка була одною з найвідоміших фундаторок Києво-Могилянської Академії.

Див. також

Костел Святої Трійці (Затурці)

Примітки

Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 31—33. (пол.)
Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 15. — 1912. — S. 164. (пол.)
у джерелі Підгородинського
. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
Затурцівська сільська рада Волинська область, Локачинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 15 жовтня 2020.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела

Архів Юго-Западной России, ч. 6, т. 1. — С. 103.
Д. І. Мишко. Соціально-економічні умови формування української народності. — К., 1963. — С. 121, 135, 148, 149.
Житомирський облдержархів, ф. 115, оп. 1, спр. 404, арк. 1.
Волинський облдержархів, ф. Р-164, оп. 1, спр. 195, арк. 385—514.
Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. 14 Warszawa, 1895. — S. 466.

Література

Галина Баран. Садиба Липинського й досі чекає на реконструкцію // Газета «Віче». — 2010. — 12-18 серпня. — С. 4.
Г.С. Міщук, А.І. Музика, Н.І. Хмара. Зату́рці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.394-401

Посилання

(з фото садиби Липинського)
Zaturce (1 i 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 466. (пол.) (пол.)

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 31—33. (пол.)

[2] Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 15. — 1912. — S. 164. (пол.)

[3] у джерелі Підгородинського

[4] . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017.

[5] . Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.

[6] Затурцівська сільська рада Волинська область, Локачинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 15 жовтня 2020.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-8] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-9] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-10] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.