Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Гуґо Коллонтай

Гуґо Коллонтай
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (березень 2019)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коллонтай.

Гуго Коллонтай гербу (укр. Якір) (пол. Hugo Kołłątaj; 1 квітня 1750, Дедеркали — 28 лютого 1812, Варшава) — польський релігійний діяч, політик, просвітник. Коронний підканцлер з 1791, Великий литовський референдар з 1786.

Гуго Коллонтай
Hugo Kołłątaj
пол. Hugo Kołłątaj
image
Юзеф Пешка. Гуго Коллонтай. 1812.
Народився 1 квітня 1750(1750-04-01)
Великі Дедеркали, тепер Шумський район, Тернопільська область, Україна
Помер 28 лютого 1812(1812-02-28) (61 рік)
Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар[1]
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність політик, письменник, філософ, історик, викладач університету, католицький священник, географ, антрополог
Відомий завдяки польський політик, освітній діяч
Alma mater Ягеллонський університет
Науковий ступінь доктор богослов'я
Знання мов польська[2]
Заклад Ягеллонський університет
Членство Варшавське товариство друзів науки
Титул коронний підканцлер
Посада d[3] і підканцлер коронний[5]
Партія d
Конфесія католицька церква
Рід Q63531935?
Батько d
Мати d
Автограф image
Нагороди
image
Орден Білого Орла (Річ Посполита)
image
Герб

image
Портрет Гуго Коллонтая

Біографія

З походження шляхтич.

Початкову освіту здобував у Пінчеві, згодом навчався в Краківській Академії, доктор філософії (1768). В 1770—1774 роках продовжив освіту у Відні й Римі, здобув ступені доктора права і теології, висвячений на ксьондза.

Повернувшись до Речі Посполитої, обійняв посаду краківського каноніка. Був душпастирем у Піньчуві та (де написав проект Конституції 3 травня). Брав участь в роботі і , став автором плану розбудови національного шкільництва. В 1777—1780 роках реформував Краківську Академію, запровадивши викладання природничих наук і польської літератури та забезпечивши можливість здобуття освіти студентам, містянам за походженням. Реформа торкнулася також господарських справ Академії. Таким чином, Коллонтай подбав про поживний ґрунт для зростання нових прогресивних ідей. У 1782 — 1786 роках виконував функції ректора.

В часи Чотирирічного Сейму був одним з найактивніших діячів (пол. Stronnictwo Patriotyczne). В політичній роботі До Станіслава Малаховського[…] кілька листів Аноніма виклав план реформування держави, втілений у Конституції 3 травня.

Перебравшись у 1778 році до Варшави, згуртував довкола себе товариство видатних публіцистів, так звану , в якій, зокрема, брали участь і . Один з авторів Конституції 3 травня. Після ухвалення Конституції обійняв посаду коронного підканцлера (1791). Один із засновників . У 1786 році нагороджений Орденом Св. Станіслава. У 1791 році став кавалером Ордену Білого Орла.

В часі польсько-російської війни, на зборах 23 липня 1792 підтримав рішення короля Станіслава Августа Понятовського щодо приєднання до Торговицької конфедерації, а після встановлення нового уряду, від 1792 року, знаходився у Дрездені.

Був організатором і учасником повстання під проводом Т. Костюшка, входив до складу , опікувався фінансами. Відзначався радикалізмом своїх суспільних і політичних поглядів. Напередодні поразки повстання під проводом Т. Костюшка 4 листопада 1794 Гуго Коллонтай таємно покидає Варшаву і подається на еміграцію.

6 грудня 1794 заарештований австрійською владою в Радимні, дорогою до Венеції. Запроторений до в'язниці у Перемишлі, де перебував до 1802 року.

З 1802 року Гуго Коллонтай замешкав у селі Тетильківці на Волині, де спільно з Тадеушем Чацьким прислужився до створення Кременецького ліцею. Став значно консервативнішим у своїх політичних й суспільних поглядах.

В 1807 заарештований російською владою і засланий до Москви. Причиною стали симпатії Гуго Коллонтая до політики французького імператора Наполеона, зокрема листи.

Як публіцист цікавився передусім наукою, освітою і педагогікою. Його тексти лягли в основу Конституції 3 травня, зачіпали питання суспільности і влади. Стверджував:

  • спадкову монархію
  • скасування liberum veto
  • загальне оподаткування
  • зменшення впливів магнатерії
  • розширення прав містян
  • селянську вольницю (заміну панщини на чинш)

Останні роки життя провів у Варшавському герцогстві. Помер самотнім і збіднілим після важкої хвороби. Похований у Варшаві на цвинтарі «Повонзках», але урна з серцем перевезена до костьолу у (в тій місцевості знаходився двір його брата ).

Праці

image
Власноручний підпис Гуго Коллонтая

Автор багатьох публіцистичних творів, зокрема:

  • Listy Anonima (1788-89)
  • Prawo polityczne narodu polskiego (1790)
  • O ustanowieniu i upadku Konstytucji 3 Maja
  • Uwagi nad tą częścią ziemi polskiej, która od Traktatu Tylżyckiego zwać poczęto Księstwem Warszawskim (1808)
  • Stan oświecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III
  • Porządek filozoficzno-moralny (1810)
  • Naukowe podstawy polityki.
  • Miasta i mieszczanie ( у PBI)
  • Rozbiór krytyczny zasad historii o początkach rodu ludzkiego, czyli racjonalistycznie pojęty wstęp do historii (1810) ( електронна версія у PBI)

Вшанування

Вулиця у Львові (тепер вулиця Менцинського), вулиця в Тернополі, меморіальна дошка в селі Великі Дедеркали, меморіальний зал Кременецького обласного гуманітарного педагогічного інституту.

Примітки

  1. http://www.uj.edu.pl/documents/10172/30ba9fc6-3eca-49ff-8ae0-cc084c2ab226
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 310.
    d:Track:Q123243396
  4. St. Ptaszycki Dzieje rodów litewskich jako materyał do archeologii historycznéj // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — 1887. — С. 530.
    d:Track:Q125030860d:Track:Q9161615
  5. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 114. — 220 с. —
    d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090

Джерела та література

  • Ададуров В. «Наполеоніда» на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття. — Львів, 2007.
  • Гуцал П. Коллонтай Гуго [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 454. — .
  • Кралюк П. «Білі плями» в історії української філософії. — Луцьк, 2007. — .
  • Роллє М. Афіни Волинські: Нарис з історії освіти у Польщі. — К., 2007.
  • Татаркевич Владислав. Історія філософії. — Львів, 1999. — Т. 3. — .
  • Janik Michał. Hugo Kołłątaj. — Lwów, 1913.
  • Listy Hugona Kołłątaja pisane z emigracyi w r. 1792,1793 i 1794 [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]: dwa tomy w jednym zebrał Lucyan Siemieński. — Poznań, 1872.
  • Pasztor Maria. Hugo Kołłątaj na Sejmie Wielkim w latach 1791—1792. — Warszawa, 1991.
  • Tokarz W. Ostatnie liata Hugona Kołłątaja (1794—1812). — Kraków, 1905. — T. 1, T.2.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2019 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kollontaj Gugo Kollontaj gerbu ukr Yakir pol Hugo Kollataj 1 kvitnya 1750 Dederkali 28 lyutogo 1812 Varshava polskij religijnij diyach politik prosvitnik Koronnij pidkancler z 1791 Velikij litovskij referendar z 1786 Gugo Kollontaj Hugo Kollatajpol Hugo KollatajYuzef Peshka Gugo Kollontaj 1812 Narodivsya 1 kvitnya 1750 1750 04 01 Veliki Dederkali teper Shumskij rajon Ternopilska oblast UkrayinaPomer 28 lyutogo 1812 1812 02 28 61 rik VarshavaPohovannya Povonzkivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist polyakDiyalnist politik pismennik filosof istorik vikladach universitetu katolickij svyashennik geograf antropologVidomij zavdyaki polskij politik osvitnij diyachAlma mater Yagellonskij universitetNaukovij stupin doktor bogoslov yaZnannya mov polska 2 Zaklad Yagellonskij universitetChlenstvo Varshavske tovaristvo druziv naukiTitul koronnij pidkanclerPosada d 3 i pidkancler koronnij 5 Partiya dKonfesiya katolicka cerkvaRid Q63531935 Batko dMati dAvtografNagorodi Orden Bilogo Orla Rich Pospolita Gerb Mediafajli u Vikishovishi Portret Gugo KollontayaBiografiyaZ pohodzhennya shlyahtich Pochatkovu osvitu zdobuvav u Pinchevi zgodom navchavsya v Krakivskij Akademiyi doktor filosofiyi 1768 V 1770 1774 rokah prodovzhiv osvitu u Vidni j Rimi zdobuv stupeni doktora prava i teologiyi visvyachenij na ksondza Povernuvshis do Rechi Pospolitoyi obijnyav posadu krakivskogo kanonika Buv dushpastirem u Pinchuvi ta de napisav proekt Konstituciyi 3 travnya Brav uchast v roboti i stav avtorom planu rozbudovi nacionalnogo shkilnictva V 1777 1780 rokah reformuvav Krakivsku Akademiyu zaprovadivshi vikladannya prirodnichih nauk i polskoyi literaturi ta zabezpechivshi mozhlivist zdobuttya osviti studentam mistyanam za pohodzhennyam Reforma torknulasya takozh gospodarskih sprav Akademiyi Takim chinom Kollontaj podbav pro pozhivnij grunt dlya zrostannya novih progresivnih idej U 1782 1786 rokah vikonuvav funkciyi rektora V chasi Chotiririchnogo Sejmu buv odnim z najaktivnishih diyachiv pol Stronnictwo Patriotyczne V politichnij roboti Do Stanislava Malahovskogo kilka listiv Anonima viklav plan reformuvannya derzhavi vtilenij u Konstituciyi 3 travnya Perebravshis u 1778 roci do Varshavi zgurtuvav dovkola sebe tovaristvo vidatnih publicistiv tak zvanu v yakij zokrema brali uchast i Odin z avtoriv Konstituciyi 3 travnya Pislya uhvalennya Konstituciyi obijnyav posadu koronnogo pidkanclera 1791 Odin iz zasnovnikiv U 1786 roci nagorodzhenij Ordenom Sv Stanislava U 1791 roci stav kavalerom Ordenu Bilogo Orla V chasi polsko rosijskoyi vijni na zborah 23 lipnya 1792 pidtrimav rishennya korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo shodo priyednannya do Torgovickoyi konfederaciyi a pislya vstanovlennya novogo uryadu vid 1792 roku znahodivsya u Drezdeni Buv organizatorom i uchasnikom povstannya pid provodom T Kostyushka vhodiv do skladu opikuvavsya finansami Vidznachavsya radikalizmom svoyih suspilnih i politichnih poglyadiv Naperedodni porazki povstannya pid provodom T Kostyushka 4 listopada 1794 Gugo Kollontaj tayemno pokidaye Varshavu i podayetsya na emigraciyu 6 grudnya 1794 zaareshtovanij avstrijskoyu vladoyu v Radimni dorogoyu do Veneciyi Zaprotorenij do v yaznici u Peremishli de perebuvav do 1802 roku Z 1802 roku Gugo Kollontaj zameshkav u seli Tetilkivci na Volini de spilno z Tadeushem Chackim prisluzhivsya do stvorennya Kremeneckogo liceyu Stav znachno konservativnishim u svoyih politichnih j suspilnih poglyadah V 1807 zaareshtovanij rosijskoyu vladoyu i zaslanij do Moskvi Prichinoyu stali simpatiyi Gugo Kollontaya do politiki francuzkogo imperatora Napoleona zokrema listi Yak publicist cikavivsya peredusim naukoyu osvitoyu i pedagogikoyu Jogo teksti lyagli v osnovu Konstituciyi 3 travnya zachipali pitannya suspilnosti i vladi Stverdzhuvav spadkovu monarhiyu skasuvannya liberum veto zagalne opodatkuvannya zmenshennya vpliviv magnateriyi rozshirennya prav mistyan selyansku volnicyu zaminu panshini na chinsh Ostanni roki zhittya proviv u Varshavskomu gercogstvi Pomer samotnim i zbidnilim pislya vazhkoyi hvorobi Pohovanij u Varshavi na cvintari Povonzkah ale urna z sercem perevezena do kostolu u v tij miscevosti znahodivsya dvir jogo brata PraciVlasnoruchnij pidpis Gugo Kollontaya Avtor bagatoh publicistichnih tvoriv zokrema Listy Anonima 1788 89 Prawo polityczne narodu polskiego 1790 O ustanowieniu i upadku Konstytucji 3 Maja Uwagi nad ta czescia ziemi polskiej ktora od Traktatu Tylzyckiego zwac poczeto Ksiestwem Warszawskim 1808 Stan oswiecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III Porzadek filozoficzno moralny 1810 Naukowe podstawy polityki Miasta i mieszczanie u PBI Rozbior krytyczny zasad historii o poczatkach rodu ludzkiego czyli racjonalistycznie pojety wstep do historii 1810 elektronna versiya u PBI VshanuvannyaVulicya u Lvovi teper vulicya Mencinskogo vulicya v Ternopoli memorialna doshka v seli Veliki Dederkali memorialnij zal Kremeneckogo oblasnogo gumanitarnogo pedagogichnogo institutu Primitkihttp www uj edu pl documents 10172 30ba9fc6 3eca 49ff 8ae0 cc084c2ab226 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 310 d Track Q123243396 St Ptaszycki Dzieje rodow litewskich jako materyal do archeologii historycznej Ateneum Pismo naukowe i literackie 1887 S 530 d Track Q125030860d Track Q9161615 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 114 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090Dzherela ta literaturaAdadurov V Napoleonida na shodi Yevropi uyavlennya proekti ta diyalnist uryadu Franciyi shodo pivdenno zahidnih okrayin Rosijskoyi imperiyi na pochatku XIX stolittya Lviv 2007 Gucal P Kollontaj Gugo 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 454 ISBN 978 966 00 0692 8 Kralyuk P Bili plyami v istoriyi ukrayinskoyi filosofiyi Luck 2007 ISBN 966 8770 95 1 Rollye M Afini Volinski Naris z istoriyi osviti u Polshi K 2007 Tatarkevich Vladislav Istoriya filosofiyi Lviv 1999 T 3 ISBN 966 561 141 0 Janik Michal Hugo Kollataj Lwow 1913 Listy Hugona Kollataja pisane z emigracyi w r 1792 1793 i 1794 31 sichnya 2009 u Wayback Machine dwa tomy w jednym zebral Lucyan Siemienski Poznan 1872 Pasztor Maria Hugo Kollataj na Sejmie Wielkim w latach 1791 1792 Warszawa 1991 Tokarz W Ostatnie liata Hugona Kollataja 1794 1812 Krakow 1905 T 1 T 2 Posilannya

Дата публікації:
Топ