Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ради́мно (пол. Radymno) — місто в південно-східній Польщі, на річці Сян. Належить до Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.
| Радимно Radymno | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 49°57′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 22.800° сх. д.Координати: 49°57′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 22.800° сх. д. | ||||
| Країна |  Польща | |||
| Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
| Засновано | 1366 | |||
| Магдебурзьке право | 1431 | |||
| Площа | 13,62 км² | |||
| Населення | ▼ 5 193 (01.07.2021) | |||
| · густота | 408 (2008) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 202,5 м | |||
| Міста-побратими | Курсель-ле-Лан (1996), Ру́дки | |||
| Телефонний код | (48) 16 | |||
| Часовий пояс | і | |||
| Номери автомобілів | RJA | |||
| GeoNames | 760727, 7532676 | |||
| OSM | ↑2647747 ·R (Ярославський повіт) | |||
| SIMC | 0972594 | |||
| Поштові індекси | 37-550 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.radymno.pl | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Радимно у Вікісховищі | ||||
Історія
1366 року король Польщі Казімєж ІІІ надав привілей шляхтичу Бернарду з Шинвальду. 1498 року було пограбоване загонами молдовського господаря Штефана ІІІ.
1733 року російськими мародерами під час безкоролів'я в Речі Посполитій було сплюндровано в Радимно двір-резиденцію біскупа Александера Антонія Фредро — його улюблене місце перебування, місце зустрічей тодішньої духовної та світської еліти.
Від 1860 року у місті діє залізнична станція Радимно.
1 квітня 1930 р. територія містечка Радимно Ярославського повіту Львівського воєводства розширена за рахунок північної частини території села Сколошів з межею по залізничній колії.
27 березня 1934 р. Радимно отримало статус міста.
До 1947 р. на українсько-польському етнічному прикордонні (1931 р. — 2 000 мешканців, у тому ч. 500 українців).
На 1 січня 1939-го в місті з 4150 жителів було 750 українців, 150 польськомовних українців, 2000 поляків і 1250 євреїв.
Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (625 осіб — 180 родин). Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
Тепер — місто Ярославського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.
Пам'ятки
- Церква Успіння Пречистої Діви Марії (Успіння Пресвятої Богородиці), УГКЦ — знищена 1961 року владою Польської Народної Республіки.
- ; разом з костелами (Семенівка), (Устя-Зелене) і Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Рудки) належить до групи тринавних базилік, які характеризують, зокрема, скромні лінійні архітектонічні поділи.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 2693 | 549 | 1921 | 223 |
| Жінки | 2821 | 515 | 1810 | 496 |
| Разом | 5514 | 1064 | 3731 | 719 |
Відомі люди
Народилися
- один із засновників УВО, крайовий провідник ОУН Головінський Юліан,
- українська оперна співачка Теофілія Братківська.
Пов'язані з містом
- Гуґо Коллонтай — польський освітній діяч, заарештований московитами у місті під час виїзду на еміграцію
Померли
- Александер Антоній Фредро — Перемиський, Холмський єпископ РКЦ.
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Ks. Jan Kwolek. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 lutego 1930 r. o zmianie granic miasta Radymna w powiecie jarosławskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.
- Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny
- Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — S. 308. — . (пол.)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радимно |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Radymno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 458. (пол.) — S. 458—459. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radi mno pol Radymno misto v pivdenno shidnij Polshi na richci Syan Nalezhit do Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Radimno Radymno stanciya opis zobrazhennya GerbCentr RadimnoCentr RadimnoOsnovni dani49 57 pn sh 22 48 sh d 49 950 pn sh 22 800 sh d 49 950 22 800 Koordinati 49 57 pn sh 22 48 sh d 49 950 pn sh 22 800 sh d 49 950 22 800 Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoZasnovano 1366Magdeburzke pravo 1431Plosha 13 62 km Naselennya 5 193 01 07 2021 gustota 408 2008 osib km Visota NRM 202 5 mMista pobratimi Kursel le Lan 1996 Ru dkiTelefonnij kod 48 16Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv RJAGeoNames 760727 7532676OSM 2647747 R Yaroslavskij povit SIMC 0972594Poshtovi indeksi 37 550 Miska vlada Vebsajt www radymno pl Mapa Radimno u VikishovishiIstoriyaCerkva Uspinnya Bogorodici zrujnovana u 1961 r Stara derev yana cerkva 1806 1905 Kostel svyatogo Lavrentiya Radimno 1366 roku korol Polshi Kazimyezh III nadav privilej shlyahtichu Bernardu z Shinvaldu 1498 roku bulo pograbovane zagonami moldovskogo gospodarya Shtefana III 1733 roku rosijskimi maroderami pid chas bezkoroliv ya v Rechi Pospolitij bulo splyundrovano v Radimno dvir rezidenciyu biskupa Aleksandera Antoniya Fredro jogo ulyublene misce perebuvannya misce zustrichej todishnoyi duhovnoyi ta svitskoyi eliti Vid 1860 roku u misti diye zaliznichna stanciya Radimno 1 kvitnya 1930 r teritoriya mistechka Radimno Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva rozshirena za rahunok pivnichnoyi chastini teritoriyi sela Skoloshiv z mezheyu po zaliznichnij koliyi 27 bereznya 1934 r Radimno otrimalo status mista Do 1947 r na ukrayinsko polskomu etnichnomu prikordonni 1931 r 2 000 meshkanciv u tomu ch 500 ukrayinciv Na 1 sichnya 1939 go v misti z 4150 zhiteliv bulo 750 ukrayinciv 150 polskomovnih ukrayinciv 2000 polyakiv i 1250 yevreyiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v misti diyala delegatura Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu 16 serpnya 1945 roku Moskva pidpisala j opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom Ukrayinci ne mogli protistoyati antiukrayinskomu teroru pislya Drugoyi svitovoyi vijni Chastinu dobrovilno primusovo viselili v SRSR 625 osib 180 rodin Reshta ukrayinciv popala v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bula deportovana na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Teper misto Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi Pam yatkiCerkva Uspinnya Prechistoyi Divi Mariyi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UGKC znishena 1961 roku vladoyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki razom z kostelami Semenivka Ustya Zelene i Nebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Rudki nalezhit do grupi trinavnih bazilik yaki harakterizuyut zokrema skromni linijni arhitektonichni podili DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 2693 549 1921 223 Zhinki 2821 515 1810 496 Razom 5514 1064 3731 719Vidomi lyudiNarodilisya odin iz zasnovnikiv UVO krajovij providnik OUN Golovinskij Yulian ukrayinska operna spivachka Teofiliya Bratkivska Pov yazani z mistom Gugo Kollontaj polskij osvitnij diyach zaareshtovanij moskovitami u misti pid chas viyizdu na emigraciyu Pomerli Aleksander Antonij Fredro Peremiskij Holmskij yepiskop RKC PrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Ks Jan Kwolek Fredro Aleksander Antoni 1674 1734 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1948 t VII 2 zeszyt 32 S 105 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 lutego 1930 r o zmianie granic miasta Radymna w powiecie jaroslawskim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 109 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2018 Cerkiew Zasniecia Najswietszej Marii Panny Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Usciu Zielonym Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 18 S 308 ISBN 978 83 89273 79 6 pol GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radimno Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Radymno Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 458 pol S 458 459 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi