Єльці́ (пол. Jelce) — давній руський (український) шляхетський рід герба Леліва, одного походження з (пол. Woronicz, Woronowicz) герба Клямри. Предок їх, Іван Єлець, був наприкінці XV століття київським землевласником (зем'янином).
Єльці (пол. Jelce) | |
---|---|
Герб Леліва (пол. Leliwa) | |
Опис герба: В синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована золота 6-променева зірка. В нашоломнику хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і зірку. Намет щита синій, підбитий золотом. | |
Родоначальник: | Іван Єлець (XV століття) |
Близькі роди: | |
Місце походження: | Велике князівство Литовське |
Герби
Рід Єльців також використовував відміни шляхетського герба Леліва:
- 1. герб Єльці — у нашоломнику дві золоті хоругви з трьома полями одна над одною, як на гербі Хоругви Кмітів (інша назва Радван Щедрий);
- 2. герб Єльці ІІ — у полі над зіркою дві золоті хоругви з трьома полями одна над одною, а в нашоломнику дві срібні клямри у вигляді діагонального (Андріївського) хреста, як на гербі Клямри.
У Берестейському воєводстві Великого князівства Литовського та Підляшші рід Єльців використовував герб Порай.
- Єльці • Jelce
- Єльці ІІ • Jelce II
- Порай • Poraj
Представники
Іван Єлець мав двох синів, Федора та Яцка, яким король Казимир IV повернув у XV столітті маєтки Лучин, Турбів та інші. Від цих братів походять дві гілки сім'ї. Перша оселилася в Литві, друга успадкувала маєтки на Київщині.
Київська гілка
Родовим гніздом цих старих київських землевласників був Лучин, над річкою Турбівка (до річки Ірпінь), що належав їм ще з XV століття.
З 1507 року в Овруцькім повіті на річці Кам'янці, правому притоці річки Уж, володіли Литвиновичами, яким згодом було надане ім'я Ксаверів; з 1511 року — Козаровичами в чорнобильських околицях вище гирла річки Ірпінь, що король Сигізмунд I Старий надав своїм привілеєм Яцку Єльцю разом із землями над річкою Тетерів:
…з усіма людьми, з податками медовими і грошовими, з землями пахотними, з ловами звіриними, з річками і правом розширення, осадження людей; також зі звільненням цієї землі від служб осочницьких.
Оригінальний текст (пол.)…ze wszystkimi ludźmi, daninami miodowemi i groszowemi, z ziemiami pasznemi, z łowy zwierzynnemi, z rzekami i z prawem rozszerzania, przybawiania i ludźmi osadzania; tudzieź z uwolnieniem tejźe ziemi od słuźb osoczniczych.— Kozarowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 537. (пол.)
1545 року Єльцям вже належать землі, починаючи з півдня: старе їх гніздо Лучин у верхів'ях річки Ірпінь в київських околицях; малинський маєток біля овруцького кордону у пониззі річки Ірші площею 5,20 квадратні милі; Народичі над самою річкою Уж, в гирлі річки Жерев; [ru] (зараз Єльський район Гомельської області, Білорусь) за річкою Словечна, над річкою Чертень біля мозирського кордону. 1552 року в чорнобильських околицях додалися Левковичі на річці Вересня (до річки Уж).
Це значне, хоча і розпорошене, майно ще на початку XVII століття здебільшого належало роду Єльців.
1625 року київський хорунжий Федір Єлець (якийсь час також мав уряд київського підвоєводи за Томаша Замойського) був призначений «королем Його Милістю і Річчю Посполитою» одним із комісарів «для приведення до належного стану Війська Запорозького й оголошення йому королівської волі» при укладенні Куруківського договору.
У трактаті ченця Києво-Печерської лаври Атанасія Кальнофойського «Тератургіма або дива…», який був виданий 1638 року польською мовою у Києві, поряд з описами 64 див, які відбувалися між 1594 та 1638 роками, розміщено 31 епітафію з надгробків відомих осіб, похованих у монастирі. Так під двадцять третім надгробком поховані представники роду Єльців — київські нобілі Ян (поет) та Дмитро Федорович (писар земський київський) разом з дружиною, Філіп (підстолій київський) «зі своїми попередниками лежать».
В наступні роки київська гілка Єльців переходить у жіночу лінію родів Байбузів (Анна — дружина Михайла, мати гетьмана реєстрових козаків Тихона Байбузи), Слоцьких, Дефрессів і Красицьких (Маріанна — бабуся по материнській лінії останнього князя-єпископа Вармійського Ігнація Красицького). Ця гілка вважається остаточно згаслою з 1780 року.
Відбитки особистих печаток
Особисті печатки XVI — XVII століть представників роду Єльців за матеріалами київських архівосховищ:
Волинська губернія
Рід Єльців внесений до I частини (роди дворянства жалуваного або дійсного) списку дворян Волинської губернії на 1906 рік, герб Леліва:
- 1. Людвік-Іосиф — син Якова Антонова (указ Урядуючого Сенату Російської імперії № 5150 від 30 червня 1845 року);
- 1.1. Генріх-Станіслав (указ № 3735 від 9 квітня 1859 року);
- 1.1.1. Павлина-Марія (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
- 1.1.2. Іосиф (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
- 1.1.3. Петро (указ № 610 від 21 лютого 1898 року);
- 1.1.4. Микола (указ № 610 від 21 лютого 1898 року).
- 1.2. Станіслав-Мартін (указ № 3735 від 9 квітня 1859 року);
- 1.1. Генріх-Станіслав (указ № 3735 від 9 квітня 1859 року);
Гродненська губернія
Єлець Іван (Ян) — дворянин Гродненської губернії Пружанського повіту; учасник Польського повстання 1863—1864 років. 1864 року був визнаний політичним злочинцем та позбавлений судом прав на майно, яке підлягало конфіскації до казни. Засуджений на заслання до Тобольської губернії.
Рід Єльців внесений у дворянську родовідну книгу Гродненської губернії на 1900 рік під № 968 до «Списку родів без позначення родовідної книги».
Списки дворян
- Волинська губернія, 1906 рік
- Гродненська губернія, 1900 рік
Примітки
- Елец, дворянский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- «Der polnische Adel und die demselben hinzugetretenen andersländischen Adelsfamilien. General-Verzeichniss», Vol. 1. — Hamburg, 1900. — S. 376 [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.]. (нім.)
- Герби роду Єльців // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Герб «Єльці ІІ» // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Jabłonowski A. «Źródła dziejowe. Tom XXII. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław)», dział III. — Warszawa, 1897. — S. 593 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Білоус Н. Павел Пачинський — київський намісник та вірний слуга воєводи Томаша Замойського (у світлі листування 1619 —1626 рр.) // «Соціум». Альманах соціальної історії, 2010. —Випуск 9. — С. 251.
- Мемуари до історії Південної Русі. Вип. 2 (перша половина XVII ст.) [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Дніпропетровськ: Січ, 2006. — 439 с. — С. 146. — .
- Kalnofoysky Athanasius «ΤΕΡΑΤΟΥΡΓΗΜΑ lubo cuda…» — Kijow: Z drukarni Kijowopieczarskiey, 1638. — s. 43 [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.),
Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей . — К: Типография Е. Я. Федорова, 1874. — отдел ІІ. — С. 38 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]. (рос.),
Войтович Л. «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль». — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1 [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]. - Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 54. (пол.)
- Алфьоров О., Однороженко О. А. «Українські особові печатки XV—XVII ст. за матеріалами київських архівосховищ». — Харків: Просвіта, 2008. — 200 с. — С. 49-50. [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] — .
- «Список дворян Волынской губернии». — Житомир: Волынская губернская типография, 1906. — 478 с. — С. 45 (рос.)
- Seweryn Uruski «Rodzina. Herbarz szlachty polskiej», tom VI. — Warszawa, 1909. — str. 48 [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2011.
- Алфавитный список дворянских родов Гродненской губернии, внесенных в дворянскую родословную книгу. — Гродно : Типография Э. И. Мейлаховича, 1900. — С. 17, № 968. (рос.)
Посилання
- Kasper Nieciescki «Herbarz polski». [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] — tom IV. — Lipsk, 1839. — S. 476-481 (пол.)
- Adam Boniecki «Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku». [ 11 липня 2015 у Wayback Machine.] — Warszawa, 1887. — S. 107 (пол.)
- Adam Boniecki «Herbarz polski». [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] — tom VIII. — Warszawa, 1905. — S. 383-385 (пол.)
- Seweryn Uruski «Rodzina. Herbarz szlachty polskiej». [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] — tom VI. — Warszawa, 1909. — S. 48-50 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelci pol Jelce davnij ruskij ukrayinskij shlyahetskij rid gerba Leliva odnogo pohodzhennya z pol Woronicz Woronowicz gerba Klyamri Predok yih Ivan Yelec buv naprikinci XV stolittya kiyivskim zemlevlasnikom zem yaninom Yelci pol Jelce Gerb Leliva pol Leliwa Opis gerba V sinomu poli zolotij pivmisyac rogami dogori nad yakim roztashovana zolota 6 promeneva zirka V nasholomniku hvostove viyalo pavicha na tli yakogo yak i na shiti zobrazheno zolotij pivmisyac i zirku Namet shita sinij pidbitij zolotom Rodonachalnik Ivan Yelec XV stolittya Blizki rodi Misce pohodzhennya Velike knyazivstvo LitovskeGerbiRid Yelciv takozh vikoristovuvav vidmini shlyahetskogo gerba Leliva 1 gerb Yelci u nasholomniku dvi zoloti horugvi z troma polyami odna nad odnoyu yak na gerbi Horugvi Kmitiv insha nazva Radvan Shedrij 2 gerb Yelci II u poli nad zirkoyu dvi zoloti horugvi z troma polyami odna nad odnoyu a v nasholomniku dvi sribni klyamri u viglyadi diagonalnogo Andriyivskogo hresta yak na gerbi Klyamri U Berestejskomu voyevodstvi Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Pidlyashshi rid Yelciv vikoristovuvav gerb Poraj Yelci Jelce Yelci II Jelce II Poraj PorajPredstavnikiIvan Yelec mav dvoh siniv Fedora ta Yacka yakim korol Kazimir IV povernuv u XV stolitti mayetki Luchin Turbiv ta inshi Vid cih brativ pohodyat dvi gilki sim yi Persha oselilasya v Litvi druga uspadkuvala mayetki na Kiyivshini Kiyivska gilka Rodovim gnizdom cih starih kiyivskih zemlevlasnikiv buv Luchin nad richkoyu Turbivka do richki Irpin sho nalezhav yim she z XV stolittya Z 1507 roku v Ovruckim poviti na richci Kam yanci pravomu pritoci richki Uzh volodili Litvinovichami yakim zgodom bulo nadane im ya Ksaveriv z 1511 roku Kozarovichami v chornobilskih okolicyah vishe girla richki Irpin sho korol Sigizmund I Starij nadav svoyim privileyem Yacku Yelcyu razom iz zemlyami nad richkoyu Teteriv z usima lyudmi z podatkami medovimi i groshovimi z zemlyami pahotnimi z lovami zvirinimi z richkami i pravom rozshirennya osadzhennya lyudej takozh zi zvilnennyam ciyeyi zemli vid sluzhb osochnickih Originalnij tekst pol ze wszystkimi ludzmi daninami miodowemi i groszowemi z ziemiami pasznemi z lowy zwierzynnemi z rzekami i z prawem rozszerzania przybawiania i ludzmi osadzania tudziez z uwolnieniem tejze ziemi od sluzb osoczniczych Kozarowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 537 pol 1545 roku Yelcyam vzhe nalezhat zemli pochinayuchi z pivdnya stare yih gnizdo Luchin u verhiv yah richki Irpin v kiyivskih okolicyah malinskij mayetok bilya ovruckogo kordonu u ponizzi richki Irshi plosheyu 5 20 kvadratni mili Narodichi nad samoyu richkoyu Uzh v girli richki Zherev ru zaraz Yelskij rajon Gomelskoyi oblasti Bilorus za richkoyu Slovechna nad richkoyu Cherten bilya mozirskogo kordonu 1552 roku v chornobilskih okolicyah dodalisya Levkovichi na richci Veresnya do richki Uzh Ce znachne hocha i rozporoshene majno she na pochatku XVII stolittya zdebilshogo nalezhalo rodu Yelciv 1625 roku kiyivskij horunzhij Fedir Yelec yakijs chas takozh mav uryad kiyivskogo pidvoyevodi za Tomasha Zamojskogo buv priznachenij korolem Jogo Milistyu i Richchyu Pospolitoyu odnim iz komisariv dlya privedennya do nalezhnogo stanu Vijska Zaporozkogo j ogoloshennya jomu korolivskoyi voli pri ukladenni Kurukivskogo dogovoru Epitafiya na chest Yana Yelcya ta informaciya pro inshih chleniv rodu pohovanih u Kiyevo Pecherskomu monastiri Z praci Atanasiya Kalnofojskogo Teraturgima 1638 rik U traktati chencya Kiyevo Pecherskoyi lavri Atanasiya Kalnofojskogo Teraturgima abo diva yakij buv vidanij 1638 roku polskoyu movoyu u Kiyevi poryad z opisami 64 div yaki vidbuvalisya mizh 1594 ta 1638 rokami rozmisheno 31 epitafiyu z nadgrobkiv vidomih osib pohovanih u monastiri Tak pid dvadcyat tretim nadgrobkom pohovani predstavniki rodu Yelciv kiyivski nobili Yan poet ta Dmitro Fedorovich pisar zemskij kiyivskij razom z druzhinoyu Filip pidstolij kiyivskij zi svoyimi poperednikami lezhat V nastupni roki kiyivska gilka Yelciv perehodit u zhinochu liniyu rodiv Bajbuziv Anna druzhina Mihajla mati getmana reyestrovih kozakiv Tihona Bajbuzi Slockih Defressiv i Krasickih Marianna babusya po materinskij liniyi ostannogo knyazya yepiskopa Varmijskogo Ignaciya Krasickogo Cya gilka vvazhayetsya ostatochno zgasloyu z 1780 roku Vidbitki osobistih pechatok Osobisti pechatki XVI XVII stolit predstavnikiv rodu Yelciv za materialami kiyivskih arhivoshovish Fedir Yelec 1514 Dmitro Yelec 1585 Fedir Yelec 1624 Teodor Yelec 1634 Volinska guberniya Rid Yelciv vnesenij do I chastini rodi dvoryanstva zhaluvanogo abo dijsnogo spisku dvoryan Volinskoyi guberniyi na 1906 rik gerb Leliva 1 Lyudvik Iosif sin Yakova Antonova ukaz Uryaduyuchogo Senatu Rosijskoyi imperiyi 5150 vid 30 chervnya 1845 roku 1 1 Genrih Stanislav ukaz 3735 vid 9 kvitnya 1859 roku 1 1 1 Pavlina Mariya ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 2 Iosif ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 3 Petro ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku 1 1 4 Mikola ukaz 610 vid 21 lyutogo 1898 roku dd 1 2 Stanislav Martin ukaz 3735 vid 9 kvitnya 1859 roku dd Grodnenska guberniya Yelec Ivan Yan dvoryanin Grodnenskoyi guberniyi Pruzhanskogo povitu uchasnik Polskogo povstannya 1863 1864 rokiv 1864 roku buv viznanij politichnim zlochincem ta pozbavlenij sudom prav na majno yake pidlyagalo konfiskaciyi do kazni Zasudzhenij na zaslannya do Tobolskoyi guberniyi Rid Yelciv vnesenij u dvoryansku rodovidnu knigu Grodnenskoyi guberniyi na 1900 rik pid 968 do Spisku rodiv bez poznachennya rodovidnoyi knigi Spiski dvoryanVolinska guberniya 1906 rik Grodnenska guberniya 1900 rikPrimitkiElec dvoryanskij rod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Der polnische Adel und die demselben hinzugetretenen anderslandischen Adelsfamilien General Verzeichniss Vol 1 Hamburg 1900 S 376 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine nim Gerbi rodu Yelciv Gajl T Milewski L Herbarz Polski 18 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Gerb Yelci II Gajl T Milewski L Herbarz Polski 18 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Jablonowski A Zrodla dziejowe Tom XXII Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw dzial III Warszawa 1897 S 593 2 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Bilous N Pavel Pachinskij kiyivskij namisnik ta virnij sluga voyevodi Tomasha Zamojskogo u svitli listuvannya 1619 1626 rr Socium Almanah socialnoyi istoriyi 2010 Vipusk 9 S 251 Memuari do istoriyi Pivdennoyi Rusi Vip 2 persha polovina XVII st 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Dnipropetrovsk Sich 2006 439 s S 146 ISBN 966 511 294 5 Kalnofoysky Athanasius TERATOYRGHMA lubo cuda Kijow Z drukarni Kijowopieczarskiey 1638 s 43 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K Tipografiya E Ya Fedorova 1874 otdel II S 38 12 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2000 649 s ISBN 966 02 1683 1 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1728 T 1 406 s S 54 pol Alforov O Odnorozhenko O A Ukrayinski osobovi pechatki XV XVII st za materialami kiyivskih arhivoshovish Harkiv Prosvita 2008 200 s S 49 50 18 serpnya 2017 u Wayback Machine ISBN 966 7409 51 X Spisok dvoryan Volynskoj gubernii Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 478 s S 45 ros Seweryn Uruski Rodzina Herbarz szlachty polskiej tom VI Warszawa 1909 str 48 11 grudnya 2013 u Wayback Machine pol ros Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Alfavitnyj spisok dvoryanskih rodov Grodnenskoj gubernii vnesennyh v dvoryanskuyu rodoslovnuyu knigu Grodno Tipografiya E I Mejlahovicha 1900 S 17 968 ros PosilannyaKasper Nieciescki Herbarz polski 12 grudnya 2013 u Wayback Machine tom IV Lipsk 1839 S 476 481 pol Adam Boniecki Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XVI i XVI wieku 11 lipnya 2015 u Wayback Machine Warszawa 1887 S 107 pol Adam Boniecki Herbarz polski 12 grudnya 2013 u Wayback Machine tom VIII Warszawa 1905 S 383 385 pol Seweryn Uruski Rodzina Herbarz szlachty polskiej 11 grudnya 2013 u Wayback Machine tom VI Warszawa 1909 S 48 50 pol