Северин Мацей Леон Уруський (пол. Seweryn Maciej Leon Uruski; 1 червня 1817, с. Білка Шляхетська (нині Верхня Білка, Пустомитівський район, Львівська область, Україна) — 16 листопада 1890, Піза, Італія) — польський геральдист, економіст.
Уруський Северин Мацей Леон | |
---|---|
пол. Uruski Seweryn Maciej Leon | |
Голова геральдичної комісії, член Державної Ради Царства Польського | |
1857 — 1890 | |
Народився | 1 червня 1817 Білка Шляхетська |
Помер | 16 серпня 1890 (73 роки) Піза |
Відомий як | геральдист |
Підданство | Російська імперія |
Рід Уруські | |
Батько | Каєтан Уруський |
Мати | Юлія Ванда Потоцька |
У шлюбі з | Ерманія Тізенгауз |
Діти | Марія Ванда Феліція Уруська, Северина Марія Уруська |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Представник шляхетного роду Червоної Русі — Уруських, який походить від початку XVI століття. Син графа Каєтана Уруського (бл. 1784—1827) і графині Юлії Ванди Потоцької (1788—1876). У 1844 р. був визнаний у графській гідності в Австрійській імперії, в 1853 р. — також в Російській імперії.
З 1857 р. — предводитель дворянства Варшавської губернії, член Державної Ради Царства Польського Російської імперії. Таємний радник і охмістр (гофмейстер) російського імператорського двору.
Голова геральдичної комісії Царства Польського.
Автор 15-томної праці «Сім'я. Гербовник польської шляхти» (пол. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej), що вміщує дані й коротку інформацію про шляхетні родини Польщі (до кінця букви R.), виданого в 1904—1917 рр.
Володів багатьма маєтками в Галичині, Люблінській, Віленській і Гродненській губерніях. Під час обговорення селянського питання відкрито виступив за скасування кріпосного права, виклавши свою думку в роботах «пол. Polemika o kwestyi włościańskiej w r. 1856-1857» («Полеміка про селянське питання в 1856—1857 рр.») і «пол. Sprawa włościańska, wyjatki z nowożytnych polskich ekonomistów» («Селянське питання, витяги з сучасних польських економістів»).
Власник палацу у Варшаві, відомого як Палац Уруських, побудованого в 1844—1847 архітектором [pl], де тепер розміщений геологічний факультет Варшавського університету.
Родина
Дружина (24.11.1842, Варшава): графиня Ерманція Ерманна Марія Тізенгаузен гербу «Буйвіл» (07.08.1822, Желудок — 6.11.1891, Піза), володіла маєтностями Желудок і Ліпічна (Лідський повіт) в Віленській губернії, дочка графа Адольфа Рудольфа Тізенгаузена (бл. 1790—1830), наполеонівського полковника артилерії, і Геновефи Пусловської (бл. 1803—1842).
Діти:
- граф Матеуш Рудольф Міхал Уруський (*1843-†1857);
- графиня Марія Ванда Феліція Уруська (*09.07.1853, Варшава — †18.04.1931, Варшава), отримала у володіння Желудок. Чоловік (10.07.1872, Львів): князь Влодзімеж Людвік Станіслав Святополк-Четвертинський (*15.09.1837-†20.08.1918). Одним із синів від цього шлюбу був князь Северин Святополк-Четвертинський;
- графиня Северина Марія Уруська (*25.05.1860, Париж — †14.05.1931, с. Білка Шляхетська). Чоловік (*24.10.1877, Варшава): князь [fr] (*18.06.1847-†25.10.1901), капітан 5-го драгунського полку британської [ru]. Сином від цього шлюбу був Євстахій Сапега.
Примітки
- (нім.)(фр.)«Almanach de Gotha», Gotha 1888, Justus Perthes — S.279.
- (нім.) Andrzej Niewiadomski, «Tiesenhausen (Tyzenhauz) in Litauen und Polnisch Livland», Tafel III, 2010.
Джерела
- Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa, 1904—1931. — T. 1-15. (пол.)
- Wurzbach C. von, [de]. Bd. 49. — Wien : Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, 1884. — S. 149—150. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Severin Macej Leon Uruskij pol Seweryn Maciej Leon Uruski 1 chervnya 1817 s Bilka Shlyahetska nini Verhnya Bilka Pustomitivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 16 listopada 1890 Piza Italiya polskij geraldist ekonomist Uruskij Severin Macej Leonpol Uruski Seweryn Maciej LeonGolova geraldichnoyi komisiyi chlen Derzhavnoyi Radi Carstva Polskogo1857 1890Narodivsya1 chervnya 1817 1817 06 01 Bilka ShlyahetskaPomer16 serpnya 1890 1890 08 16 73 roki PizaVidomij yakgeraldistPiddanstvoRosijska imperiyaRid UruskiBatkoKayetan UruskijMatiYuliya Vanda PotockaU shlyubi zErmaniya TizengauzDitiMariya Vanda Feliciya Uruska Severina Mariya Uruska Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Uruskij Predstavnik shlyahetnogo rodu Chervonoyi Rusi Uruskih yakij pohodit vid pochatku XVI stolittya Sin grafa Kayetana Uruskogo bl 1784 1827 i grafini Yuliyi Vandi Potockoyi 1788 1876 U 1844 r buv viznanij u grafskij gidnosti v Avstrijskij imperiyi v 1853 r takozh v Rosijskij imperiyi Z 1857 r predvoditel dvoryanstva Varshavskoyi guberniyi chlen Derzhavnoyi Radi Carstva Polskogo Rosijskoyi imperiyi Tayemnij radnik i ohmistr gofmejster rosijskogo imperatorskogo dvoru Golova geraldichnoyi komisiyi Carstva Polskogo Avtor 15 tomnoyi praci Sim ya Gerbovnik polskoyi shlyahti pol Rodzina Herbarz szlachty polskiej sho vmishuye dani j korotku informaciyu pro shlyahetni rodini Polshi do kincya bukvi R vidanogo v 1904 1917 rr Volodiv bagatma mayetkami v Galichini Lyublinskij Vilenskij i Grodnenskij guberniyah Pid chas obgovorennya selyanskogo pitannya vidkrito vistupiv za skasuvannya kriposnogo prava viklavshi svoyu dumku v robotah pol Polemika o kwestyi wloscianskiej w r 1856 1857 Polemika pro selyanske pitannya v 1856 1857 rr i pol Sprawa wloscianska wyjatki z nowozytnych polskich ekonomistow Selyanske pitannya vityagi z suchasnih polskih ekonomistiv Vlasnik palacu u Varshavi vidomogo yak Palac Uruskih pobudovanogo v 1844 1847 arhitektorom pl de teper rozmishenij geologichnij fakultet Varshavskogo universitetu Rodinalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Severin Uruskij Druzhina 24 11 1842 Varshava grafinya Ermanciya Ermanna Mariya Tizengauzen gerbu Bujvil 07 08 1822 Zheludok 6 11 1891 Piza volodila mayetnostyami Zheludok i Lipichna Lidskij povit v Vilenskij guberniyi dochka grafa Adolfa Rudolfa Tizengauzena bl 1790 1830 napoleonivskogo polkovnika artileriyi i Genovefi Puslovskoyi bl 1803 1842 Diti graf Mateush Rudolf Mihal Uruskij 1843 1857 grafinya Mariya Vanda Feliciya Uruska 09 07 1853 Varshava 18 04 1931 Varshava otrimala u volodinnya Zheludok Cholovik 10 07 1872 Lviv knyaz Vlodzimezh Lyudvik Stanislav Svyatopolk Chetvertinskij 15 09 1837 20 08 1918 Odnim iz siniv vid cogo shlyubu buv knyaz Severin Svyatopolk Chetvertinskij grafinya Severina Mariya Uruska 25 05 1860 Parizh 14 05 1931 s Bilka Shlyahetska Cholovik 24 10 1877 Varshava knyaz fr 18 06 1847 25 10 1901 kapitan 5 go dragunskogo polku britanskoyi ru Sinom vid cogo shlyubu buv Yevstahij Sapega Primitki nim fr Almanach de Gotha Gotha 1888 Justus Perthes S 279 nim Andrzej Niewiadomski Tiesenhausen Tyzenhauz in Litauen und Polnisch Livland Tafel III 2010 DzherelaRodzina Herbarz szlachty polskiej Warszawa 1904 1931 T 1 15 pol Wurzbach C von de Bd 49 Wien Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei 1884 S 149 150 nim