Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тобо́льська губе́рнія — губернія у Російській імперії на Уралі й у Сибіру. Існувала в 1796-1919. Адміністративний центр — м. Тобольськ.
| Тобольська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 12 (23) грудня 1796[1] |
|---|---|
 | |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  Російська СФРР і Російська держава |
| Столиця | Тобольськ |
| Адміністративна одиниця | d Західно-Сибірське генерал-губернаторство Російська імперія Російська імперія РСФРР Російська держава РСФРР Сибірська республіка |
| Кількість населення | 2 012 536 осіб |
| Спільний кордон із | Пермська губернія |
| Замінений на | d і Акмолінська область |
| На заміну | Тобольське намісництво |
| Час/дата припинення існування | 21 квітня 1920[1] |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Тобольська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 58°11′43″ пн. ш. 68°15′29″ сх. д. / 58.1952777778057779° пн. ш. 68.25805555558378046° сх. д.
Історія
З 19 жовтня 1764 до 19 січня 1782 існувало у складі Російської імперії (столиця — місто Тобольськ). Царство складалось із та .
Потім реформою імператриці Катерини ІІ Сибірське царство було скасовано, а Тобольська провінція упродовж 1780–1782 років перетворена на Тобольське намісництво у складі двох областей (Тобольської й Томської), що увійшло до складу .
Створення губернії
Імператор Павло I переглянув багато реформ своєї матері, в тому числі відмовився від інституції генерал-губернаторств. У зв'язку з цим 12 грудня 1796 як самостійна адміністративна одиниця Росії була утворена Тобольська губернія.
За сенатською доповіддю від 2 листопада 1797 губернія складалась із таких повітів: , , , , , , , , , , , , , , , .
Наступні перетворення
У свою чергу, новий імператор Олександр I переглянув багато реформ свого батька, у зв'язку з чим 1802 року Тобольська губернія поряд з Іркутською увійшла до складу . У 1822 році Сибірське генерал-губернаторство було розділено на Західно-Сибірське та . Тобольська губернія увійшла до складу Західно-Сибірського генерал-губернаторства, що проіснувало до 1882 року.
26 лютого 1804 частина території губернії виділена до Томської губернії. У складі Тобольської губернії залишились: Березовський, Ішимський, Курганський, Омський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюменський та Ялуторовський повіти.
26 січня 1822 губернія розділена на такі округи (з 1898 — повіти): Берёзовський, Ішимський, Курганський, Тарський, Тобольський, Туринський, , Тюменський, Ялуторовський.
У 1838 до складу губернії увійшло окружне місто Омськ, що в 1868 передано до знову створеної Акмолинської області.
Того ж року утворено , який було виділено зі складу .
Ліквідація губернії
Оскільки радянська влада установилась у Тюмені значно раніше, ніж у Тобольську, у квітні 1918 року більшовики вирішили зробити губернським центром Тюмень. Окрім того, на відміну від Тобольська через Тюмень вже проходила залізниця.
Однак, повстання Чехословацького корпусу тимчасово відновило статус-кво. Й лише після звільнення 1919 року Тюмені й Тобольська від військ Колчака губернські заклади остаточно переїжджають до Тюмені. Тобольська губернія офіційно перейменована на спеціальною постановою РНК РРФСР від 2 березня 1920 року. Щоправда, новоспечена Тюменська губернія проіснувала лишень 3 роки.
Адміністративний поділ
На початку XX століття до складу губернії входило 10 :
| № | Площа, верст² | Населення (1897), чол. | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 | (1 070 чол.) | 604 442,2 | 21 411 | |
| 2 | Ішим (7 153 чол.) | 37 604,6 | 269 031 | |
| 3 | Курган (10 301 чол.) | 20 281,6 | 260 095 | |
| 4 | Сургут (1 120 чол.) | 220 452,4 | 7 747 | |
| 5 | Тара (7 223 чол.) | 71 542,1 | 159 655 | |
| 6 | Тобольськ (20 425 чол.) | 108 296,0 | 127 860 | |
| 7 | Туринськ (3 167 чол.) | 67 008,6 | 68 719 | |
| 8 | Тюкалинськ (4 018 чол.) | 55 049,3 | 208 718 | |
| 9 | Тюмень (29 544 чол.) | 15 608,0 | 121 357 | |
| 10 | Ялуторовськ (3 330 чол.) | 18 944,9 | 188 450 |
Символіка
Географія
За даними на кінець XIX століття, площа губернії становила близько 1385 тисяч км².
Губернія поділялась на 10 повітів: Березовський (688 тисяч км²), Ішимський, Курганський, Сургутський (251 тисяч км²), Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський (18 тисяч км²), Ялуторовський (22 тисячі км²).
Населення
За даними перепису 1897 року населення губернії становило 1 433 043 чоловік, з них у містах проживало 87 351 чол.
Національний склад у 1897 році:
| Округ | росіяни | татари | українці | ханти | комі | ненці | мансі | латиші | казахи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 88,6% | 4,0% | 2,6% | 1,3% | … | … | … | … | … |
| Березовський | 17,5% | … | … | 51,8% | 9,4% | 20,7% | … | … | … |
| Ішимський | 93,8% | … | 3,3% | … | … | … | … | … | … |
| Курганський | 98,8% | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Сургутський | 27,8% | … | … | 71,7% | … | … | … | … | … |
| Тарський | 85,7% | 9,0% | 2,9% | … | … | … | … | … | … |
| Тобольський | 77,0% | 17,6% | … | 1,8% | … | … | … | … | … |
| Туринський | 93,2% | … | … | … | … | … | 5,1% | … | … |
| Тюкалинський | 81,9% | … | 9,5% | … | … | … | … | 1,4% | 2,5% |
| Тюменський | 87,3% | 10,1% | … | … | … | … | … | … | … |
| Ялуторовський | 94,8% | 2,9% | … | … | 1,3% | … | … | … | … |
У релігійному складі переважали православні — 89,0%. 5,1% були старообрядцями й «тими, хто ухиляється від православ'я», 4,5% — мусульманами. Письменних було 11,3% (чоловіків — 17,7%, жінок — 5,0%).
Губернатори
|
|
Революційні керівники
- (1917–1918, 1918–1919), голова Комітету Громадського спокою, губернський комісар
- (1918), голова губернської Ради
Примітки
- Тобольская губерния // Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюДемоскоп Weeklyне вказано текст - Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
Посилання
- Адрес-календар Тобольської губернії на 1900 рік. — Тобольськ, 1899
- Губернії Російської імперії. Історія та керівники. 1708–1917
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tobo lska gube rniya guberniya u Rosijskij imperiyi na Urali j u Sibiru Isnuvala v 1796 1919 Administrativnij centr m Tobolsk Tobolska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya12 23 grudnya 1796 1 Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i Rosijska derzhavaStolicyaTobolskAdministrativna odinicyad Zahidno Sibirske general gubernatorstvo Rosijska imperiya Rosijska imperiya RSFRR Rosijska derzhava RSFRR Sibirska respublikaKilkist naselennya2 012 536 osibSpilnij kordon izPermska guberniyaZaminenij nad i Akmolinska oblastNa zaminuTobolske namisnictvoChas data pripinennya isnuvannya21 kvitnya 1920 1 Kategoriya map na Vikishovishid Tobolska guberniya u Vikishovishi Koordinati 58 11 43 pn sh 68 15 29 sh d 58 1952777778057779 pn sh 68 25805555558378046 sh d 58 1952777778057779 68 25805555558378046IstoriyaZ 19 zhovtnya 1764 do 19 sichnya 1782 isnuvalo u skladi Rosijskoyi imperiyi stolicya misto Tobolsk Carstvo skladalos iz ta Potim reformoyu imperatrici Katerini II Sibirske carstvo bulo skasovano a Tobolska provinciya uprodovzh 1780 1782 rokiv peretvorena na Tobolske namisnictvo u skladi dvoh oblastej Tobolskoyi j Tomskoyi sho uvijshlo do skladu Stvorennya guberniyi Imperator Pavlo I pereglyanuv bagato reform svoyeyi materi v tomu chisli vidmovivsya vid instituciyi general gubernatorstv U zv yazku z cim 12 grudnya 1796 yak samostijna administrativna odinicya Rosiyi bula utvorena Tobolska guberniya Za senatskoyu dopoviddyu vid 2 listopada 1797 guberniya skladalas iz takih povitiv Nastupni peretvorennya U svoyu chergu novij imperator Oleksandr I pereglyanuv bagato reform svogo batka u zv yazku z chim 1802 roku Tobolska guberniya poryad z Irkutskoyu uvijshla do skladu U 1822 roci Sibirske general gubernatorstvo bulo rozdileno na Zahidno Sibirske ta Tobolska guberniya uvijshla do skladu Zahidno Sibirskogo general gubernatorstva sho proisnuvalo do 1882 roku 26 lyutogo 1804 chastina teritoriyi guberniyi vidilena do Tomskoyi guberniyi U skladi Tobolskoyi guberniyi zalishilis Berezovskij Ishimskij Kurganskij Omskij Tarskij Tobolskij Turinskij Tyumenskij ta Yalutorovskij poviti 26 sichnya 1822 guberniya rozdilena na taki okrugi z 1898 poviti Beryozovskij Ishimskij Kurganskij Tarskij Tobolskij Turinskij Tyumenskij Yalutorovskij U 1838 do skladu guberniyi uvijshlo okruzhne misto Omsk sho v 1868 peredano do znovu stvorenoyi Akmolinskoyi oblasti Togo zh roku utvoreno yakij bulo vidileno zi skladu Likvidaciya guberniyi Oskilki radyanska vlada ustanovilas u Tyumeni znachno ranishe nizh u Tobolsku u kvitni 1918 roku bilshoviki virishili zrobiti gubernskim centrom Tyumen Okrim togo na vidminu vid Tobolska cherez Tyumen vzhe prohodila zaliznicya Odnak povstannya Chehoslovackogo korpusu timchasovo vidnovilo status kvo J lishe pislya zvilnennya 1919 roku Tyumeni j Tobolska vid vijsk Kolchaka gubernski zakladi ostatochno pereyizhdzhayut do Tyumeni Tobolska guberniya oficijno perejmenovana na specialnoyu postanovoyu RNK RRFSR vid 2 bereznya 1920 roku Shopravda novospechena Tyumenska guberniya proisnuvala lishen 3 roki Administrativnij podilNa pochatku XX stolittya do skladu guberniyi vhodilo 10 Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 1 070 chol 604 442 2 21 4112 Ishim 7 153 chol 37 604 6 269 0313 Kurgan 10 301 chol 20 281 6 260 0954 Surgut 1 120 chol 220 452 4 7 7475 Tara 7 223 chol 71 542 1 159 6556 Tobolsk 20 425 chol 108 296 0 127 8607 Turinsk 3 167 chol 67 008 6 68 7198 Tyukalinsk 4 018 chol 55 049 3 208 7189 Tyumen 29 544 chol 15 608 0 121 35710 Yalutorovsk 3 330 chol 18 944 9 188 450SimvolikaGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1878 Gerb Tobolskoyi guberniyi zatverdzheno 5 lipnya 1878 roku Oficijnij gerb guberniyi vidannya MVS Rosijskoyi imperiyi 1880 Neoficijnij gerb guberniyi vidannya Sukachova 1878 Suchasnij malyunok gerba guberniyi 2000 ni GeografiyaZa danimi na kinec XIX stolittya plosha guberniyi stanovila blizko 1385 tisyach km Guberniya podilyalas na 10 povitiv Berezovskij 688 tisyach km Ishimskij Kurganskij Surgutskij 251 tisyach km Tarskij Tobolskij Turinskij Tyukalinskij Tyumenskij 18 tisyach km Yalutorovskij 22 tisyachi km NaselennyaZa danimi perepisu 1897 roku naselennya guberniyi stanovilo 1 433 043 cholovik z nih u mistah prozhivalo 87 351 chol Nacionalnij sklad u 1897 roci Okrug rosiyani tatari ukrayinci hanti komi nenci mansi latishi kazahiGuberniya v cilomu 88 6 4 0 2 6 1 3 Berezovskij 17 5 51 8 9 4 20 7 Ishimskij 93 8 3 3 Kurganskij 98 8 Surgutskij 27 8 71 7 Tarskij 85 7 9 0 2 9 Tobolskij 77 0 17 6 1 8 Turinskij 93 2 5 1 Tyukalinskij 81 9 9 5 1 4 2 5 Tyumenskij 87 3 10 1 Yalutorovskij 94 8 2 9 1 3 U religijnomu skladi perevazhali pravoslavni 89 0 5 1 buli staroobryadcyami j timi hto uhilyayetsya vid pravoslav ya 4 5 musulmanami Pismennih bulo 11 3 cholovikiv 17 7 zhinok 5 0 Gubernatori 1796 1797 1797 1802 1802 1806 1806 1807 1808 1810 1810 1821 Oleksandr Osipov 1821 1823 1823 1825 Dmitro Bantish Kamenskij 1825 1828 1828 1831 1831 1832 1834 1835 1835 1836 1836 1839 1839 1840 1840 1844 1845 1852 1852 1854 1854 1858 1859 1862 1862 1867 1867 1868 1868 1874 1874 1878 1878 1886 1886 1892 1892 1896 1896 1901 1901 1905 1906 1908 1908 1912 1912 1915 1915 1917 Revolyucijni kerivniki 1917 1918 1918 1919 golova Komitetu Gromadskogo spokoyu gubernskij komisar 1918 golova gubernskoyi RadiPrimitkiTobolskaya guberniya Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Demoskop Weekly ne vkazano tekst Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikiv Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikiv Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikivPosilannyaAdres kalendar Tobolskoyi guberniyi na 1900 rik Tobolsk 1899 Guberniyi Rosijskoyi imperiyi Istoriya ta kerivniki 1708 1917