Могильовська губернія (або Могилівська губернія, рос. Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.
Могильовська губернія | ||||
| ||||
Центр | Могильов | |||
---|---|---|---|---|
Існування | 1772-1919 | |||
Утворено | 1772-1778, 1802-1919 | |||
Площа | 42134,6 верст² | |||
Населення | 1 686 764 осіб (1897) | |||
Попередники | Велике князівство Литовське | |||
Наступники | БРСР | |||
Історія
Утворена в 1772 після першого поділу Речі Посполитої з частини білоруських територій, що відійшли до Росії (північна частина увійшла до складу Псковської губернії). Спочатку до складу Могилівської губернії входили Могилівська, Мстиславльська, Оршанська й Рогачевська провінції.
У 1777 розділена на 12 повітів.
У 1778 губернія перетворена на Могильовське намісництво
У 1796 намісництво перетоворене на Білоруську губернію.
У 1802 Білоруська губернія перетворена на Могильовську губернію в складі колишніх 12 повітів.
З вересня 1917 губернія була віднесена до Західної області, у 1918 — до Західної Комуни, а із січня 1919 — до БРСР у складі РРФСР, а з лютого — до РРФСР. Вже 11 липня 1919 р. Могильовська губернія скасована, а 9 її повітів увійшли до Гомельської губернії, Мстиславський повіт переданий Смоленській губернії, а Сенненський повіт — Вітебській губернії.
У 1938 із центром у місті Могильові утворена Могильовська область.
Адміністративно-територіальний поділ
До складу Могильовської губернії вхоили 12 повітів: Бабиновичский (скасований в 1840 р.), Білицький повіт (у 1852 р. перейменований у Гомельський), Клімовичський, Кописький повіт (у 1861 р. перейменований у Горецький), Могилівський, Мстиславський, Оршанський, Рогачовський, Сененський, Старобихівський повіт (у 1852 р. перейменований у Бихівський), Чауський, Черіковський. І вже наприкінці XIX — початку XX ст.ст. до складу губернії входило 11 повітів:
У 1772—1777 р. входили провінції
У 1801—1917 р. входили повіти
№ | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² | Населення (1897), осіб |
---|---|---|---|---|
1 | Бихівський | Бихів (6 381 осіб) | 4 105,8 | 124 820 |
2 | Гомельський | Гомель (36 775 осіб) | 4 719,4 | 224 723 |
3 | Горецький | Горки (Білорусь) (6 735 осіб) | 2 487,0 | 122 559 |
4 | Клімовичський | Климовичі (4 714 осіб) | 3 711,4 | 143 287 |
5 | Могильовський | Могильов (43 119 осіб) | 3 009,9 | 155 740 |
6 | Мстиславський | Мстиславль (8 514 осіб) | 2 220,4 | 103 300 |
7 | Оршанський | Орша (13 061 осіб) | 4 813,9 | 187 068 |
8 | Рогачовський | Рогачов (9 038 осіб) | 6 546,1 | 224 652 |
9 | Сєненський | Сєнно (4 100 осіб) | 4 268,8 | 161 652 |
10 | Чауський | Чауси (4 960 осіб) | 2 168,0 | 88 686 |
11 | Чериковський | Чериков (5 249 осіб) | 4 083,9 | 150 277 |
Населення
Національний склад у 1897 р.:
Повіт | білоруси | євреї | росіяни | поляки | латиші |
---|---|---|---|---|---|
Губернія у цілому | 82,4 % | 12,1 % | 3,4 % | 1,0 % | … |
Бихівський | 88,2 % | 9,1 % | … | … | … |
Гомельський | 74,1 % | 14,4 % | 9,7 % | 1,0 % | … |
Горецький | 85,4 % | 13,1 % | … | … | … |
Клімовичський | 82,6 % | 10,8 % | 5,4 % | … | … |
Могильовський | 69,9 % | 21,9 % | 5,6 % | 1,5 % | … |
Мстиславський | 81,5 % | 16,1 % | 1,4 % | … | … |
Оршанський | 79,9 % | 12,1 % | 2,6 % | 1,8 % | 2,0 % |
Рогачовський | 86,9 % | 9,7 % | 2,0 % | 1,1 % | … |
Сенненский | 85,6 % | 7,8 % | 3,4 % | 2,4 % | … |
Чауський | 89,6 % | 8,3 % | … | … | … |
Черіковський | 89,6 % | 8,6 % | … | … | … |
Керівництво губернії
У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.
Генерал-губернатори
П. І.Б. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
Чернишов Захар Григорович | генерал-фельдмаршал | |
[ru] | генерал-аншеф |
Губернатор
П. І. Б. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
Каховський Михайло Васильович | генерал-майор |
Правителі намісництва
П. І. Б. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
Каховський Михайло Васильович | генерал-майор | |
[ru] | генерал-поручик | |
[ru] | статський радник (дійсний статський радник) | |
[ru] | генерал-майор | |
[ru] | дійсний статський радник | |
У складі Білоруської губернії |
Земські установи
- У 1864 р. під час введення земських установ губернію залишено «неземською».
- У 1903 р. було прийнято «Положення про керування земським господарством у губерніях Вітебській, Волинській, Київській, Мінській, Могильовській, Подільській», згідно з яким у губернії вводився модифікований порядок земського керування, із призначенням усіх членів земських управ і земських виборців «голосних» від уряду. Даний порядок був визнаний невдалим, після чого
- з 1910 р. розроблявся законопроєкт про введення в цих губерніях виборних земських установ, але також з виключеннями із загального порядку, спрямованими на відсторонення від участі в земствах землевласників польського походження.
- У 1911 р. прийняття даного закону супроводжувалося гострою політичною кризою (див. «Закон про земство в західних губерніях»). Виборне земство в цих шести губерніях діяло з 1912 р..
Див. також
Примітки
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2012. (рос.)
- Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- № 22757, "Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье, СПб, 1905 г., том XXIII, Отд. I, стр. 334—353 [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- № 34903, «Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье», СПб, 1914 г., том XXXI, Отд. I, стр. 170—175 [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Могилёвская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Статья Селиванова А. Ф. (рос.)
- Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1905. — Т. XXIII. Отделение I. — 334—353 с. № 22757 (рос.)
- Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. — СПб., 1914. — Т. XXXI. Отделение I. — 170—175 с. № 34903 (рос.)
- Gubernia mohylewska w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI (Malczyce — Netreba) z 1885 r. (пол.)
- «Памятная книжка Могилевской губернии», г. Могилев, 1865—1915 гг. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могильовська губернія |
- Могилёвская губерния. Список уездов, волостей, населённых пунктов [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Карты уездов Могилевской губернии на 1903 год [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Карта Могилевской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru) (рос.)
- Трехтомник конца XIX века, содержащий множество разнообразных сведений о губернии (рос.)
- «ДЕМОСКОП Weekly» (Могилёвская губерния), Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии) [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mogilovska guberniya abo Mogilivska guberniya ros Mogilyovskaya guberniya guberniya administrativno teritorialna odinicya na zahodi Rosijskoyi imperiyi Mogilovska guberniyaCentr MogilovIsnuvannya 1772 1919Utvoreno 1772 1778 1802 1919Plosha 42134 6 verst Naselennya 1 686 764 osib 1897 Poperedniki Velike knyazivstvo LitovskeNastupniki BRSR3 rubli Mogilovskoyi guberniyi 1918 r iz napisom polskoyu movoyuIstoriyaUtvorena v 1772 pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi z chastini biloruskih teritorij sho vidijshli do Rosiyi pivnichna chastina uvijshla do skladu Pskovskoyi guberniyi Spochatku do skladu Mogilivskoyi guberniyi vhodili Mogilivska Mstislavlska Orshanska j Rogachevska provinciyi U 1777 rozdilena na 12 povitiv U 1778 guberniya peretvorena na Mogilovske namisnictvo U 1796 namisnictvo peretovorene na Bilorusku guberniyu U 1802 Biloruska guberniya peretvorena na Mogilovsku guberniyu v skladi kolishnih 12 povitiv Z veresnya 1917 guberniya bula vidnesena do Zahidnoyi oblasti u 1918 do Zahidnoyi Komuni a iz sichnya 1919 do BRSR u skladi RRFSR a z lyutogo do RRFSR Vzhe 11 lipnya 1919 r Mogilovska guberniya skasovana a 9 yiyi povitiv uvijshli do Gomelskoyi guberniyi Mstislavskij povit peredanij Smolenskij guberniyi a Sennenskij povit Vitebskij guberniyi U 1938 iz centrom u misti Mogilovi utvorena Mogilovska oblast Administrativno teritorialnij podilDo skladu Mogilovskoyi guberniyi vhoili 12 povitiv Babinovichskij skasovanij v 1840 r Bilickij povit u 1852 r perejmenovanij u Gomelskij Klimovichskij Kopiskij povit u 1861 r perejmenovanij u Goreckij Mogilivskij Mstislavskij Orshanskij Rogachovskij Senenskij Starobihivskij povit u 1852 r perejmenovanij u Bihivskij Chauskij Cherikovskij I vzhe naprikinci XIX pochatku XX st st do skladu guberniyi vhodilo 11 povitiv U 1772 1777 r vhodili provinciyi RogachivskaU 1801 1917 r vhodili poviti Orshanskij Klimovickij Rogachovskij Sennenskij Povit Povitove misto Plosha verst Naselennya 1897 osib1 Bihivskij Bihiv 6 381 osib 4 105 8 124 8202 Gomelskij Gomel 36 775 osib 4 719 4 224 7233 Goreckij Gorki Bilorus 6 735 osib 2 487 0 122 5594 Klimovichskij Klimovichi 4 714 osib 3 711 4 143 2875 Mogilovskij Mogilov 43 119 osib 3 009 9 155 7406 Mstislavskij Mstislavl 8 514 osib 2 220 4 103 3007 Orshanskij Orsha 13 061 osib 4 813 9 187 0688 Rogachovskij Rogachov 9 038 osib 6 546 1 224 6529 Syenenskij Syenno 4 100 osib 4 268 8 161 65210 Chauskij Chausi 4 960 osib 2 168 0 88 68611 Cherikovskij Cherikov 5 249 osib 4 083 9 150 277Naselennya Mapa narodonaselennya Mogilivskoyi guberniyi za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 rik Nacionalnij sklad u 1897 r Povit bilorusi yevreyi rosiyani polyaki latishiGuberniya u cilomu 82 4 12 1 3 4 1 0 Bihivskij 88 2 9 1 Gomelskij 74 1 14 4 9 7 1 0 Goreckij 85 4 13 1 Klimovichskij 82 6 10 8 5 4 Mogilovskij 69 9 21 9 5 6 1 5 Mstislavskij 81 5 16 1 1 4 Orshanskij 79 9 12 1 2 6 1 8 2 0 Rogachovskij 86 9 9 7 2 0 1 1 Sennenskij 85 6 7 8 3 4 2 4 Chauskij 89 6 8 3 Cherikovskij 89 6 8 6 Kerivnictvo guberniyiU rizni periodi upravlinnya guberniyeyu zdijsnyuvali posadovci general gubernatori praviteli namisnictva gubernatori vice gubernatori General gubernatori P I B Titul chin zvannya Chas na posadiChernishov Zahar Grigorovich general feldmarshal 1778 1782 ru general anshef 1782 1796Gubernator P I B Titul chin zvannya Chas na posadiKahovskij Mihajlo Vasilovich general major 1773 1778Praviteli namisnictva P I B Titul chin zvannya Chas na posadiKahovskij Mihajlo Vasilovich general major 1778 1779 ru general poruchik 1779 1781 ru statskij radnik dijsnij statskij radnik 1781 1790 ru general major 1791 1794 ru dijsnij statskij radnik 1794 1796U skladi Biloruskoyi guberniyi 12 1796 02 1802Zemski ustanoviU 1864 r pid chas vvedennya zemskih ustanov guberniyu zalisheno nezemskoyu U 1903 r bulo prijnyato Polozhennya pro keruvannya zemskim gospodarstvom u guberniyah Vitebskij Volinskij Kiyivskij Minskij Mogilovskij Podilskij zgidno z yakim u guberniyi vvodivsya modifikovanij poryadok zemskogo keruvannya iz priznachennyam usih chleniv zemskih uprav i zemskih viborciv golosnih vid uryadu Danij poryadok buv viznanij nevdalim pislya chogo z 1910 r rozroblyavsya zakonoproyekt pro vvedennya v cih guberniyah vibornih zemskih ustanov ale takozh z viklyuchennyami iz zagalnogo poryadku spryamovanimi na vidstoronennya vid uchasti v zemstvah zemlevlasnikiv polskogo pohodzhennya U 1911 r prijnyattya danogo zakonu suprovodzhuvalosya gostroyu politichnoyu krizoyu div Zakon pro zemstvo v zahidnih guberniyah Viborne zemstvo v cih shesti guberniyah diyalo z 1912 r Div takozhIstoriya Bilorusi Mogilovske namisnictvo Biloruska guberniya Spisok dvoryanskih rodiv Mogilevskoyi guberniyiPrimitkiRudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Demoskop Weekly Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 13 chervnya 2012 ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej 11 grudnya 2013 u Wayback Machine ros 22757 Polnoe Sobranie Zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie trete SPb 1905 g tom XXIII Otd I str 334 353 19 serpnya 2011 u Wayback Machine ros 34903 Polnoe Sobranie Zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie trete SPb 1914 g tom XXXI Otd I str 170 175 19 serpnya 2011 u Wayback Machine ros DzherelaMogilyovskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Statya Selivanova A F ros Polnoe Sobranie Zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie trete SPb 1905 T XXIII Otdelenie I 334 353 s 22757 ros Polnoe Sobranie Zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie trete SPb 1914 T XXXI Otdelenie I 170 175 s 34903 ros Gubernia mohylewska w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VI Malczyce Netreba z 1885 r pol Pamyatnaya knizhka Mogilevskoj gubernii g Mogilev 1865 1915 gg ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mogilovska guberniyaMogilyovskaya guberniya Spisok uezdov volostej naselyonnyh punktov 25 travnya 2012 u Wayback Machine ros Karty uezdov Mogilevskoj gubernii na 1903 god 23 sichnya 2009 u Wayback Machine ros ros Karta Mogilevskoj gubernii iz Atlasa A A Ilina 1876 goda 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine pereglyad na rushiyi Google na sajti runivers ru ros Trehtomnik konca XIX veka soderzhashij mnozhestvo raznoobraznyh svedenij o gubernii ros DEMOSKOP Weekly Mogilyovskaya guberniya Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 goda Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii 11 grudnya 2013 u Wayback Machine ros