Хіславичі (рос. Хиславичи) або Хославичі (біл. Хаславічы) — селище міського типу та адміністративний центр Хіславицького району з населенням станом на 2020 рік 3812 мешканці.
Хіславичі рос. Хиславичи | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
54°11′ пн. ш. 32°09′ сх. д. / 54.183° пн. ш. 32.150° сх. д.Координати: 54°11′ пн. ш. 32°09′ сх. д. / 54.183° пн. ш. 32.150° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Регіон | Смоленська область | |||
Район | Хіславицький район | |||
Столиця для | Хіславицький район (муніципальний район) | |||
Засновано | 1527 | |||
Площа | 12,57 км² | |||
Населення | 3812 людей (2020) | |||
Водойма | Сож | |||
Телефонний код | (+7) 48140 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 550234 | |||
ЗКАТО | 66252551000 | |||
ЗКТМО | 66652151051 | |||
Поштові індекси | 216620 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | admin.smolensk.ru/~hislav/ | |||
Мапа | ||||
Хіславичі Хіславичі (Росія) | ||||
| ||||
| ||||
Хіславичі у Вікісховищі |
Географія
Розташований на правому березі Сожу на 67,90 км від обласного центру, а від столиці 389,10 км.
Історія
Перша письмова згадка про Хилавичі датується 1450 р. серед служб князя Андрія Порховського та мстиславського князя Лугвена, підтверджених великим князем Казимиром IV. Як село, центр парафії, розташований між Кричевом та Мстиславом, Хославичі згадується в межах з Московською державою 1523 - початку XVII століття.
У результаті першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Хославичі увійшли до складу Російської імперії.
У 1880 р. В Хілавичах було 617 дерев’яних (171 християнських та 446 єврейських) та 1 цегляних будинків, церкви святих Бориса і Гліба (збереглися і досі діють) та Святої Катерини (згоріла в 1949 р.), А також 8 єврейських молитовних шкіл. школа, сільська лікарня, шкіряний завод та пивоварня.
25 березня 1918 р., Згідно Третьої хартії, Хіславичі були проголошені частиною БНР. 1 січня 1919 р. Згідно з постановою І з'їзду Комуністичної партії Білорусі вони увійшли до складу Білоруської РСР, але 16 січня Москва разом із іншими етнічно білоруськими територіями взяла місто до складу РРФСР. У 1928 році Хиславичі стали центром району, у 1935 році - отримали офіційний статус селища міського типу. Під час Другої світової війни з 16 липня 1941 року по 26 вересня 1943 року місто було під окупацією Німеччини. У 1963-1965 роках Хіславичі входили до складу Монастирщинського району.
Будівлі
У Хіславичах працюють середня і художня школи, поліклініка, 2 бібліотеки, кінотеатр. Також тут знаходитьсяпідприємства, такі як: сироробний та спиртний . Серед історичних пам'яток є: Городище (XII - XIII ст.), садиба Салтиків (XIX-XX ст.), православна церква Св. Барія та Гліба (1880) та колишня православна церква Святої Катерини.
Відомі люди
У селищі народилися:
(1938- ) - біолог, доктор наук, професор, фахівець з китам Південної Півкулі, працює в Одеському педагогічному університеті
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2009.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - В данний час вони зачинені
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hislavichi ros Hislavichi abo Hoslavichi bil Haslavichy selishe miskogo tipu ta administrativnij centr Hislavickogo rajonu z naselennyam stanom na 2020 rik 3812 meshkanci Hislavichi ros Hislavichi GerbOsnovni dani54 11 pn sh 32 09 sh d 54 183 pn sh 32 150 sh d 54 183 32 150 Koordinati 54 11 pn sh 32 09 sh d 54 183 pn sh 32 150 sh d 54 183 32 150 Krayina RosiyaRegion Smolenska oblastRajon Hislavickij rajonStolicya dlya Hislavickij rajon municipalnij rajon Zasnovano 1527Plosha 12 57 km Naselennya 3812 lyudej 2020 Vodojma SozhTelefonnij kod 7 48140Chasovij poyas UTC 3GeoNames 550234ZKATO 66252551000ZKTMO 66652151051Poshtovi indeksi 216620 Miska vlada Vebsajt admin smolensk ru hislav Mapa HislavichiHislavichi Rosiya Hislavichi u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij na pravomu berezi Sozhu na 67 90 km vid oblasnogo centru a vid stolici 389 10 km IstoriyaPersha pismova zgadka pro Hilavichi datuyetsya 1450 r sered sluzhb knyazya Andriya Porhovskogo ta mstislavskogo knyazya Lugvena pidtverdzhenih velikim knyazem Kazimirom IV Yak selo centr parafiyi roztashovanij mizh Krichevom ta Mstislavom Hoslavichi zgaduyetsya v mezhah z Moskovskoyu derzhavoyu 1523 pochatku XVII stolittya U rezultati pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 r Hoslavichi uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1880 r V Hilavichah bulo 617 derev yanih 171 hristiyanskih ta 446 yevrejskih ta 1 ceglyanih budinkiv cerkvi svyatih Borisa i Gliba zbereglisya i dosi diyut ta Svyatoyi Katerini zgorila v 1949 r A takozh 8 yevrejskih molitovnih shkil shkola silska likarnya shkiryanij zavod ta pivovarnya 25 bereznya 1918 r Zgidno Tretoyi hartiyi Hislavichi buli progolosheni chastinoyu BNR 1 sichnya 1919 r Zgidno z postanovoyu I z yizdu Komunistichnoyi partiyi Bilorusi voni uvijshli do skladu Biloruskoyi RSR ale 16 sichnya Moskva razom iz inshimi etnichno biloruskimi teritoriyami vzyala misto do skladu RRFSR U 1928 roci Hislavichi stali centrom rajonu u 1935 roci otrimali oficijnij status selisha miskogo tipu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 16 lipnya 1941 roku po 26 veresnya 1943 roku misto bulo pid okupaciyeyu Nimechchini U 1963 1965 rokah Hislavichi vhodili do skladu Monastirshinskogo rajonu BudivliU Hislavichah pracyuyut serednya i hudozhnya shkoli poliklinika 2 biblioteki kinoteatr Takozh tut znahoditsyapidpriyemstva taki yak sirorobnij ta spirtnij Sered istorichnih pam yatok ye Gorodishe XII XIII st sadiba Saltikiv XIX XX st pravoslavna cerkva Sv Bariya ta Gliba 1880 ta kolishnya pravoslavna cerkva Svyatoyi Katerini Vidomi lyudiU selishi narodilisya 1938 biolog doktor nauk profesor fahivec z kitam Pivdennoyi Pivkuli pracyuye v Odeskomu pedagogichnomu universitetiPrimitki Arhiv originalu za 8 kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka V dannij chas voni zachineni