Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сена́т (пол. Senat) — верхня палата сейму Королівства Польського (до 1569) та Речі Посполитої. Сенат був одним з трьох станів (поряд з посольською ізбою та ( королем)), що становили Сейм Речі Посполитої.
Передісторія
Під час правління Казимира Великого був створений новий орган влади — (пол. Rada królewska), що складався з призначених королем сановників, таких як , підскарбій, . У цій раді переважали представники Малопольської знаті і вище Малопольське духовенство. Королівська рада була установою, яка представляла інтереси найвпливовіших верств, належність до яких визначалася наявністю багатих маєтків і займаними посадами. В 1493 був організований перший загальнопольський сейм. Королівська рада була перетворена у вищу палату сейму — сенат. Нижньою палатою — палатою депутатів, стала «посольська ізба».
До середини XVII століття остаточно сформувались Привілеї шляхетські та три так званих «сеймових стани», куди крім двох палат входив король.
На початку XVI століття в умовах зіткнення сил магнатів, шляхти і церковних феодалів у Польщі завершується процес оформлення станової монархії. В 1501 магнатам вдалося домогтися видання Мельницького привілею, за яким влада переходила в руки сенату, а королю практично відводилася роль його голови. Але вже в 1505 шляхта домоглася видання Радомської конституції. Відповідно до цієї конституції нові закони могли видаватися лише за згодою обох палат вального (загального) сейму, який став вищим законодавчим органом, що обмежує королівську владу на користь феодалів. Згодом у сеймі все більшу роль стала грати посольська ізба.
Сенат після утворення Речі Посполитої
В 1569 Королівство Польське та Велике князівство Литовське були об'єднані в конфедеративну державу — Річ Посполиту. Оскільки в Речі Посполитій король не керував, на цю роль претендував сенат, головою якого, втім, був монарх.
До складу сенату входили придворні сановники, католицькі єпископи, вищі земські посадовці — воєводи та каштеляни. Члени сенату призначалися довічно і фактично несли відповідальність тільки перед Річчю Посполитою. Сенату відводилися в першу чергу дорадчі функції. Для того, щоб король не оточував себе власними, тим більше іноземними радниками, на сенаторів було покладено завдання контролювати монарха. , що представляли постійно діючий орган сейму, виконували функцію постійних королівських радників і звітували безпосередньо перед сеймом. Але сенат так і не став інститутом державного управління: роль монарха зменшувалася, а набираючі силу магнати знайшли способи впливу на посольську ізбу.
Після прийняття Конституції 3 травня 1791 року повноваження сенату були значно скорочені. Палата сенаторів складалася з єпископів, воєвод, каштелянів і міністрів (всього 132 особи), і перебувала під головуванням короля. Сенат втратив право законодавчої ініціативи і прийняття законів в сеймі і мав тільки право відкладального вето. Якщо сенат накладав вето на закон, прийнятий депутатами, то після повторного ухвалення закону палатою послів наступної каденції (терміну), сенат автоматично його затверджував. При цьому постанови сейму (про тимчасові внески, оцінку монети, нобілітації, війну, мир та ін) приймалися більшістю голосів на спільному засіданні обох палат. На конституційному сеймі, який повинен був проводитися кожні 25 років для перегляду конституції, сенат виступав як «рада старійшин», чия думка не було обов'язковою для палати депутатів.
Примітки
- Тимовський М., Кеневіч Я., Хольцер Е. Історія Польщі / Пер. з польської. — М. : Весь світ, 2004. — (Національна історія) — .
- Альохін Е. В. Історія державного та муніципального управління в Росії: Навчальний посібник. — Пенза : , 2006.
- Всесвітня історія. Енциклопедія. — М. : Видавництво соціально-економічної літератури, 1958.
- Текст Конституції 3 травня 1791 року. Пер. К. Е. Ліванцева / / Хрестоматія памятиків феодальної держави і права країн Європи. — Держ. вид. юр. літ, 1961.
Джерела та література
- Сас П. М. Сенат у Речі Посполитій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 530. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sena t pol Senat verhnya palata sejmu Korolivstva Polskogo do 1569 ta Rechi Pospolitoyi Senat buv odnim z troh staniv poryad z posolskoyu izboyu ta korolem sho stanovili Sejm Rechi Pospolitoyi PeredistoriyaZbori senatu na Yasnij Gori v 1661 roci Pid chas pravlinnya Kazimira Velikogo buv stvorenij novij organ vladi pol Rada krolewska sho skladavsya z priznachenih korolem sanovnikiv takih yak pidskarbij U cij radi perevazhali predstavniki Malopolskoyi znati i vishe Malopolske duhovenstvo Korolivska rada bula ustanovoyu yaka predstavlyala interesi najvplivovishih verstv nalezhnist do yakih viznachalasya nayavnistyu bagatih mayetkiv i zajmanimi posadami V 1493 buv organizovanij pershij zagalnopolskij sejm Korolivska rada bula peretvorena u vishu palatu sejmu senat Nizhnoyu palatoyu palatoyu deputativ stala posolska izba Do seredini XVII stolittya ostatochno sformuvalis Privileyi shlyahetski ta tri tak zvanih sejmovih stani kudi krim dvoh palat vhodiv korol Na pochatku XVI stolittya v umovah zitknennya sil magnativ shlyahti i cerkovnih feodaliv u Polshi zavershuyetsya proces oformlennya stanovoyi monarhiyi V 1501 magnatam vdalosya domogtisya vidannya Melnickogo privileyu za yakim vlada perehodila v ruki senatu a korolyu praktichno vidvodilasya rol jogo golovi Ale vzhe v 1505 shlyahta domoglasya vidannya Radomskoyi konstituciyi Vidpovidno do ciyeyi konstituciyi novi zakoni mogli vidavatisya lishe za zgodoyu oboh palat valnogo zagalnogo sejmu yakij stav vishim zakonodavchim organom sho obmezhuye korolivsku vladu na korist feodaliv Zgodom u sejmi vse bilshu rol stala grati posolska izba Senat pislya utvorennya Rechi PospolitoyiV 1569 Korolivstvo Polske ta Velike knyazivstvo Litovske buli ob yednani v konfederativnu derzhavu Rich Pospolitu Oskilki v Rechi Pospolitij korol ne keruvav na cyu rol pretenduvav senat golovoyu yakogo vtim buv monarh Senatorskij zal v Korolivskomu palaci u Varshavi Do skladu senatu vhodili pridvorni sanovniki katolicki yepiskopi vishi zemski posadovci voyevodi ta kashtelyani Chleni senatu priznachalisya dovichno i faktichno nesli vidpovidalnist tilki pered Richchyu Pospolitoyu Senatu vidvodilisya v pershu chergu doradchi funkciyi Dlya togo shob korol ne otochuvav sebe vlasnimi tim bilshe inozemnimi radnikami na senatoriv bulo pokladeno zavdannya kontrolyuvati monarha sho predstavlyali postijno diyuchij organ sejmu vikonuvali funkciyu postijnih korolivskih radnikiv i zvituvali bezposeredno pered sejmom Ale senat tak i ne stav institutom derzhavnogo upravlinnya rol monarha zmenshuvalasya a nabirayuchi silu magnati znajshli sposobi vplivu na posolsku izbu Pislya prijnyattya Konstituciyi 3 travnya 1791 roku povnovazhennya senatu buli znachno skorocheni Palata senatoriv skladalasya z yepiskopiv voyevod kashtelyaniv i ministriv vsogo 132 osobi i perebuvala pid golovuvannyam korolya Senat vtrativ pravo zakonodavchoyi iniciativi i prijnyattya zakoniv v sejmi i mav tilki pravo vidkladalnogo veto Yaksho senat nakladav veto na zakon prijnyatij deputatami to pislya povtornogo uhvalennya zakonu palatoyu posliv nastupnoyi kadenciyi terminu senat avtomatichno jogo zatverdzhuvav Pri comu postanovi sejmu pro timchasovi vneski ocinku moneti nobilitaciyi vijnu mir ta in prijmalisya bilshistyu golosiv na spilnomu zasidanni oboh palat Na konstitucijnomu sejmi yakij povinen buv provoditisya kozhni 25 rokiv dlya pereglyadu konstituciyi senat vistupav yak rada starijshin chiya dumka ne bulo obov yazkovoyu dlya palati deputativ PrimitkiTimovskij M Kenevich Ya Holcer E Istoriya Polshi Per z polskoyi M Ves svit 2004 Nacionalna istoriya ISBN 5 7777 0294 5 Alohin E V Istoriya derzhavnogo ta municipalnogo upravlinnya v Rosiyi Navchalnij posibnik Penza 2006 Vsesvitnya istoriya Enciklopediya M Vidavnictvo socialno ekonomichnoyi literaturi 1958 Tekst Konstituciyi 3 travnya 1791 roku Per K E Livanceva Hrestomatiya pamyatikiv feodalnoyi derzhavi i prava krayin Yevropi Derzh vid yur lit 1961 Dzherela ta literaturaSas P M Senat u Rechi Pospolitij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 530 ISBN 978 966 00 1290 5