Шляхетські привілеї (пол. przywileje szlacheckie) — у XIV—XVIII ст. законодавчі акти (привілеї, жалувані грамоти), видані монархом на адресу підданої йому шляхти. Стосувались шляхетських прав та вольностей. У Східній Європі видавалися руськими королями, литовськими великими князями, польськими королями тощо. Адресатами привілею могли бути як шляхта в цілому, так і її окремі групи (певної землі, або певної релігії). На польських шляхетських привілеях ґрунтувалась т.зв. Речі Посполитої. Більшість тих Привілеїв (актів) були видані в період з кінця 14 до початку 16 століть. До кінця цього періоду, шляхті вдалося отримати стільки пільг, розширити свої прав і можливості, що вони суттєво обмежили повноваження короля. На той час це були безпрецедентні права аристократії у всій Європі.
Українська шляхта, що почала формуватись ще за часів Великого князівства Київського та Королівства Руського, після приєднання Галичини до Польщі, почала поступово набувати ті самі права, що й католицька шляхта. Пізніше, після входження більшості українських земель до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, українська шляхта поступово інкорпорувалась в правові норми держави. Після (польсько-литовської унії), українська шляхта стала жити за законами Речі Посполитої.
За країною
Найважливішими Привілеями шляхетськими, що були видані Королями Польщі, Великими князями Литовськими та Руськими були:
Польща
Дата | Місце видання | Хто видав | Зміст |
---|---|---|---|
1 вересня 1291 | Літомишль | Вацлав II | Захопивши (Малопольщу), король видав Привілей, в якому підтверджував владу для місцевої знаті, плату лицарям, та обіцянку не ввадити нові податки |
17 вересня 1374 (1381 для церкви) | Кошиці | Людовик Угорський | Будучи королем Угорщини, Польщі та Руси-України, Людовик видав Кошицький привілей, у якому закріплював права за дрібною шляхтою |
1387 | Вільно | Владислав II Ягайло | Для католицьких бояр Литви, України та Білорусі (Велике князівство Литовське, Руське та Жемантійське): гарантія спадкової власності на землю, звільнення від особистих податей владиці |
1388 | Пйотркув | Владислав II Ягайло | Підтвердження попередніх прав; плата по 3 гривни за копіє у закордонних військових кампаніях |
23 липня 1422 | (Червінськ) | Владислав II Ягайло | Привілей Червінський — за участь шляхти у війні з Тевтонським орденом: недоторканість маєтків без вироку суду; король не може карбувати монети без згоди королівської ради; суди судять за писаним правом; відділення виконавчої влади (старости та намісники не могли бути суддями) |
28 жовтня 1423 | (Варта) | Владислав II Ягайло | Статут Варський — за трон для нащадків: шляхта могла скидати «примхливий і незговірливих» солтисів; обмеження переселення селян з панських земель; «такси воєводські» — ціни товарів ремісників, що їх втановлювали воєводи |
4 березня 1430 i 9 січня 1433 (25 квітня 1425) | Єдлінськ, Краків ((Бжешць-Куявський)) | Владислав II Ягайло | (Єдлінський привілей) — в обмін на продовження правління династії Ягеллонів: недоторканість особи без суду ((Neminem captivabimus nisi iure victum)); право польське та привілеї шляхетські поширювались на землі руські (українські); тільки шляхтич міг бути єпископом |
1447 | Вільно | Казимир IV Ягеллончик | Віленський привілей — забезпечення незалежності та рівності шляхти Польщі, Литви, Україна та Білорусі; зрівняння прав католицької та православної (українсько-білоруської) знаті. |
1454 | Cerekwica | Казимир IV Ягеллончик | Привілей череквицький — за участь шляхти в Тринадцятирічній війні: не проводити посполіте рушеніє (мобілізацію), не встановлювати нові податки і закони без згоди сеймиків; більш жорсткі міри покарання селян за втечу з панських земель; узаконення практики станових судів земських. Скасований |
1454 | Нешава | Казимир IV Ягеллончик | Нешавські статути — видані замість попереднього Привілею (череквицького) за участь шляхти у Тринадцятирічній війні для Великопольщі (12 листопада) та для Малопольщі (11-12 листопада): не вводити нові закони, набір війська або нові податки без згоди сеймиків; відміна виняткового права магнатів заміщати вищі державні посади; жорстке покарання за втечу селян |
1456 | Новий Корчин | Казимир IV Ягеллончик | Великі землевласники мають право в справі вирішення долі цієї землі |
27 лютого 1493 | Пйотркув | Ян I Ольбрахт | Більш жорсткі міри покарання щодо злочинців; невтручання церкви в світські суди; двопалатний сейм; селянин міг залишити землю тільки після сплати всіх зобов'язань по відношенню до пана; підтвердження ранішевиданих привілеїв |
26 травня 1496 | Пйотркув | Ян I Ольбрахт | (Пйотркувський статут) — за участь шляхти у війні проти Молдови: відсутність мит на власні та імпортовані шляхтою товари; тільки один селянин міг покинути село протягом року; заборона на купівлю землі міщянами та городянами; право введення такс воєводських на товари з міст |
25 жовтня 1501 | Мельник | Олександр Ягеллончик | Привілей Мельницький — вся влада в руках сенаторів, король тільки головує в Сенаті; невиконання рішень Сенату королем призводить до його відречення трону. |
1504 | Пйотркув | Олександр Ягеллончик | Контроль сенату і сейму над королівською власністю; визначення організації та компетенції вищих урядів королівських (маршалів, скарбників і канцлерів); несумісності в одній особі двох (або більше) урядових посад |
1505 | Радом | Олександр Ягеллончик | Конституція (Nihil novi) (нічого нового) — нові закони видаються тільки за згодою сенату й палати депутатів; скасування Привілеїв 1501 року; гарантія вільного вибору судових органів; непідпадання справ світських під суди церковні |
1518 | Торунь | Сигізмунд I Старий | Король відмовився судити спори між світськими й церковними панами та їх підданими |
1520 | Бидгощ | Сигізмунд I Старий | Для війни з Орденом: панщина мінімум один день в тиждень; свобода судноплавства для шляхти на Віслі; обмеження прав міських судів, коли злочинець був шляхтичем |
1538 | Сигізмунд I Старий | Заборона видалення шляхти з королівських урядових посад |
Курляндія
- 1570: (Privilegium Gotthardium), виданий Готтгардом фон Кеттлером, колишнім магістром Лівонського ордену, на адресу курляндського лицарства, колишніх васалів і посадовців Ордену, як компроміс між герцогом і знаттю. Герцог надавав лицарству привілеї і широкі адміністративно-судові права; зі свого боку лицарі присягали на вірність герцогу і визнавали його правителем Курляндії і Семигалії. Перша конституція (герцогства Курляндії і Семигалії).
Примітки
- Berkis, A. V. The history of the Duchy of Courland (1561—1795). Madison: University of Wisconsin, 1954, p. 25—28.
Джерела
Посилання
- Шляхетські привілеї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Народ шляхетський. Переклад з польської (укр.)
- Станові та політичні свободи шляхти. Переклад з польської (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет