Земський суд

Земський Суд — повітовий адміністративний орган в 1775–1862 рр. До 1796 року існувало дві палати — Верхня та Нижня, потім одна (до 1837 року називалася Нижньою). Обирався дворянами і державними селянами.

Склад: засідателі та капітан-справник.

Вирішував незначні судові справи, виконував вироки судових органів.

Земський Суд.

Земський Суд — повітовий адміністративний орган в 1775–1862 рр. До 1796 року два — Верхній та Нижній, потім один (до 1837 року називався Нижнім). Обирався дворянами i державними селянами.

Склад: засідателі та капітан — справник.

Вирішував незначні судові справи, виконував приговори судових органів.

Верхній Земський Суд.

Верхній Земський Суд мав значення апеляційної інстанції по відношенню до Нижнього Земського Суду.

Заснований в 1775 році імператрицею Катериною II в числі інших губернських установлень.

У кожній губернії повинен був бути один верхній земський суд, а у губерніях великих їх могло бути відкрито і більше. Верхній земський суд складався з двох голів, затверджуваних найвищою владою за поданням Сенату, і десяти засідателів, які обираються на три роки місцевим дворянством.

При верхньому земському суді визначалися прокурор і два стряпчих. Суд поділявся на два департаменти - кримінальний і цивільний, і відав справами за апеляціями дворян і деяких різночинців на повітові суди, дворянські опіки та нижні земські суди, причому міг вирішувати остаточно тільки позови ціною нижче ста рублів; в інших цивільних справах допускалась апеляція в громадську палату, а вироки суду по кримінальних справах підлягали обов'язковій ревізії кримінальної палати.

Верхній земський суд скасовано імператором Павлом І при введенні нових губернських штатів, у 1796 році.

Нижній земський суд.

Нижній земський суд був виборним та колегіальним.

Він складався з виборного місцевим дворянством на 3 роки, або капітан — справник, та з двох або трьох земських засидателів, також обираємих дворянством; крім того, до нижнього земського суду командирувались із нижній розправ, два заседателя для участі по справам, які стосуються заселення (державних селян).

Нижній земській суд був відповідальним за: тишу та спокій в повіті, приведення у виконання урядових розпоряджень влади, поліцію торгову, спостереження за справним станом доріг і мостів, заходи до припинення заразливих хвороб і скотинячих відмінків, справи по відбуванню різних повинностей, заходи щодо вогню, справи про народнке продовольства, заходи громадського піклування і до припинення жебрацтва, а також слідча частина, розгляд по маловажним проступкам і рішення незначних позовів.

Земські суди у Королівстві Польському.

В Королівстві Польському земські суди (польськ. sąd ziemski) виникають на початку XIV століття на місці надвірних і задвірних королівських судів. Спочатку в їх компетенції було ведення суду по маловажним цивільних позовах між шляхтою, але потім вони були розширені, і в них зосередилася вся цивільна юстиція.

Земські суди складались з судді, підсудка та писаря, які обиралися королем з 12 кандидатів, представлених від кожного повіту. Земські суди засідали три рази в рік, кожна сесія тривала шість тижнів. Після утворення в 1807 році Герцогства Варшавського земські суди в його межах були скасовані.

Згідно польської конституції 1815 року, в кожному воєводстві мала бути створено кілька земських судів для проведення суду за цивільними справами на більш ніж 500 злотих, але ця частина конституції ніколи не була здійснена на практиці.

Земські суди у Великому князівстві Литовському.

У Великому князівстві Литовському зеський суд  (лат. judicium terrestre) був шляхетським повітовим судом і існував в . Суд розглядав кримінальні і цивільні справи, записував скарги на державних службовців повіту, виконував нотаріальні акти. Земські судді вибиралися повітовою шляхтою з числа місцевих шляхтичів, які володіють майном і знають право. Земський суд проводив сесії 3 рази в рік, сесії суду (роки земські) тривали по 3-4 тижні. Судочинство велося на основі Бельского привилея 1564 року, а з 1588 року третьої редакцій Статутів Великого князівства Литовського.

Верхньо-Ломовський Нижній Земський Суд ()

Цей Земський Суд вирішував питання, які стосувались: Судові справи про самовільної порубки лісу, потрави хліба і захоплення землі селянами, про крадіжки майна, про нанесення побоїв і образ, про втечі селян і рекрутів, стягнення грошей і недоїмок, про спірної землі між однодворцами, про видачу свідоцтва на право володіння маєтком.

Керенський Нижній Земський Суд (1781 р.-1863 р.)

Розглядав судові справи про крадіжку коней і про стягнення грошей. Кузнецький Нижній Земський Суд Саратовської Губернії (1781 р.-1863 р.). Укази і розпорядження Саратовського губернського правління і повітового суду, ордери повітового земського і Кузнецького судів, вислані в Кузнецкую нижню розправу, рапорти пристава 1-го і 2-го станів про події в повіті, рапорти, повідомлення та оголошення щодо розшуку осіб та прохання про наведення порядку в маєтках, судові справи про стягнення боргів.

Мокшанський Нижній Земський Суд (1781 р.-1863 р.)

Судові справи про передачу у спадок маєтків, про самовільне захоплення землі і про спірної землі між поміщиками і селянами.

Наровчатський Нижній Земський Суд (1781 р.-1863 р.)

Акт про відмову від нерухомого майна, вступний лист на володіння маєтком.

Нижнеломовський Нижній Земський Суд (1781 р.-1863 р.)

Судові справи про крадіжку коней і майна, про продаж маєтку, про спірної землі між поміщиками.

Пензенський Нижній Земський Суд (1780 р.-1863 р.)

Укази і розпорядження губернського правління, департаменту поліції і земського суду про розшуку втікачів солдатів і політичних арештантів, селян, розкольників та інших осіб, про призов на дійсну службу, про переміщення нижніх військових чинів, про заборону бродяжництва, про висилку в Сибір, про припинення народних заворушень серед селян (1860 р.). Постанови, протоколи засідань і звіти суду. Відомості про події в повіті, відомості про фабрики і заводи (в тому числі про роботу кінських і овчарних заводів), рапорти про розповсюдження холери та приписи щодо боротьби з нею, списки кантоністів, які перебувають на вихованні у батьків або родичів.

Спаський Нижній Земський Суд Тамбовської Губернії (1781 р. −1863 р.)

Секретні циркуляри та розпорядження, надіслані до відома керівництва з Тамбовського губернського правління, повітового суду та інших місць, укази губернського правління про заснування в селах ярмарків і базарів, припис про заборону вести забудови в селищах з неприпустимими проміжками між будинками. Книги запису вхідних і вихідних паперів. Відомість про стан Виндреевского чавунно-плавильного заводу поміщиці Очкиної. Списки розкольників чоловічої і жіночої статі різних сіл за 1839–1840 рр. Судові справи про крадіжки майна, про незаконний продаж лісу, про стягнення штрафних грошей за порубку лісу.

Див. також

• Нижня розправа 1782-1796
• Суд і Розправа

Примітки

1. Великий Енциклопедичний словник
2. Енциклопедичний словник Ф. О. Брокгауза і І. А. Єфрона.
3. Sądownictwo w Polsce wieków średnich, Краків, 1898
4. Журнал министерства народного просвещения.
5. Журнал министерства народного просвещения.

Джерела та література

• П. В. Голобуцький. Земські суди [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 350. — .

Посилання

• // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
• Повітовий суд [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
• Роки судові [ 3 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
• Земський суд [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 493. — 1000 екз.