Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рýська мóва — самоназва мови русинів (предків українців і білорусів) з XII—XVII століття. Офіційна мова Великого князівства Литовського (до 1696), нею видано головні збірники законів, відомі як Литовські Статути. Найдовше терміни «русини» та «руська мова» для етнічної та мовної самоідентифікації вживали українці Буковини, Галичини та Закарпаття (аж до кінця XIX — початку XX ст.). Зовнішня назва — «рутенська мова».
| Руська мова | |
|---|---|
| рус(ь)ка(я) мова | |
| Поширена в | Східна Європа |
| Писемність | кирилиця, білоруська арабська абетка і латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Велике Князівство Литовське, Велике князівство Руське (1432—1435), Гетьманщина |
| Коди мови | |
Походження
Термін
Значення терміна «руська мова» може значно різнитися у межах як усіх східнослов'янських мов, так і в самій українській. Різний сенс схожих лексем у споріднених мовах приводить до міжмовної омонімії («фальшивих друзів перекладача»). Аналогічний випадок з терміном «словенщина», «словенчина»: словац. slovenčina означає «словацька мова», а співзвучне йому словен. slovenščina — не «словацька», а «словенська мова».
Українська мова
- Руська мова — те ж саме, що й давньоруська / давньоукраїнська мова / давньобілоруська мова. Пов'язана з топонімом і етнонімом «Русь». На думку Ю. Шевельова, саме звідси йде й пізніша суперечність між українською назвою руський («український») та російською русский («російський»). Він стверджує, що оскільки Київ був ядром, а сучасні російські землі — одною з провінцій, вони надалі перейняли («перебрали») назву метрополії. Науковець у зв'язку з цим проводить паралель між Росією і Румунією, вказуючи на те, що остання продовжує вживати назву Стародавнього Риму (România означає «Римська земля»). Багатозначність посилював широкий сенс терміна ıазыкъ, ѧзыкъ, що міг значити і «мова», і «земля», і «народ».
- Руська мова — те ж саме, що староукраїнська мова або старобілоруська. Термін руський (інколи славеноруський тощо) переважав до середини XVII ст., він вживався по відношенню до всіх православних Русинів в ті часи, і не тільки до предків українців та носіїв її українського виду, а й до предків білорусів, і в принципі щодо мови всіх православних слов'ян Речі Посполитої. На землях, що належали Угорщині (Закарпаття), такої неоднозначності не існувало.
- На українських землях, що входили до складу Австрійської імперії, «руська мова» або також «русинська мова» означало «українська мова».
З огляду на те, що відоме вживання деякими україномовними авторами слова «руський» в сенсі «російський», «руською мовою» могли звати і російську. Таке вживання терміна могло бути звичайним в українських землях у складі Російської імперії, де українців прийнято було звати «малоросіянами», а українську мову — «малоросійським наріччям». Очевидно, що саме ця міжмовна омонімія і призвела до подужання назви «український». Згідно зі Словарем української мови Б. Грінченка, термін руський наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. вживався в сенсі «український» у Галичині та на Буковині.
Російська мова
У сучасній російській мові термін «руський» (рос. русский) може вживатися у двох значеннях: «російський» і «давньоруський». Слід мати на увазі, що ці значення нечітко розмежовані, що може спричинити складнощі при перекладі («Русская церковь», «мать городов русских», «Русская земля»). Це також призводить до хибного розуміння українського тексту російськомовними: «Очень интересное пояснение — „русский язык, то есть староукраинский“».
Приклад
- Гл̃ющи(м) бо Грекω(м) / παυ̃σον τήν γλώσσαν σο̃υ από κάκου και χείλη σο̃υ του̃ μή λαλη̃σαι δόλον.
- Славέнски прεвóдимъ, Оудέржи язык(ъ) свóй ω(т) зла / и оустнѣ́ своѣ έжε нε гл̃áти лсти:
- Руски исто(л)кóвуεмъ / Гамýй языкъ свой ω(т) злогω, и оуста твои нεхай нε мовятъ зрады.
(Мелетій Смотрицький, «Грамматіки славенския правилноє Сvнтаґма»)
Віршований приклад
|
|
Див. також
Примітки
- Ж. Некрашевич-Короткая. Лингвонимы восточнославянского культурного региона (историчесикий обзор) [Lingvonyms of the East Slavic Cultural Region (Historical Review)] (рос.) // Исследование славянских языков и литератур в высшей школе: достижения и перспективы: Информационные материалы и тезисы докладов международной научной конференции [Research on Slavic Languages and Literature in Higher Education: Achievements and Prospects: Information and Abstracts of the International Scientific Conference]/ Под ред. В. П. Гудкова, А. Г. Машковой, С. С. Скорвида. — М., 2003. — С. 150—317 с.
- Начальный этап формирования русского национального языка [The initial stage of the formation of the Russian national language], Ленинград 1962, p. 221
- Руський // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови / Переклад з англійського видання Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка (Shevelov G.Y. A Historical Phonology of the Ukrainian Language. Heidelberg, 1979). — Харків : «Акта», 2002.
- Руський // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- = Славянамоўная паэзія Вялікага Княства Літоўскага XVI-XVIII ст.ст. / НАН Беларусі, Ін-т мовы і літ. імя Я. Коласа і Я. Купалы; уклад., прадм. і камент. А. У. Бразгунова. — Мн. : Беларуская навука, 2011. — P. 74-75. — (Помнікі даўняга пісьменства Беларусі) — 400 прим. — . (біл.)
Джерела
- Андрусяк М. Терміни «Руський», «Роський», «Російський» і «Білоруський» в публікаціях XVI—XIX століть // Збірник на пошану Івана Мірчука. — Мюнхен; Нью-Йорк; Париж; Вінніпег, 1974.
- Репетька Є. Чи є російська мова руською: Збірник статей. — Київ, 2008. — 132 с.
- Ростов В. Не русский русский язык // Чи є російська мова руською: Збірник статей. — Київ, 2008. — 132 с.
- Русини та москалі: Збірка статей і оповідань. — Чернівці : Руська Рада, 1911.
- Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна». — Львів, 1907.
- Томашівський С. Притча про двох сусідів, що мали одне ім'я. — Львів, 1909.
- Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. — К. : Аконіт, 2000. — Т. 4 : Р — Я. — С. 123. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z rosijskoyu movoyu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Staroukrayinska mova U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Starobiloruska mova Ryska mova samonazva movi rusiniv predkiv ukrayinciv i bilorusiv z XII XVII stolittya Oficijna mova Velikogo knyazivstva Litovskogo do 1696 neyu vidano golovni zbirniki zakoniv vidomi yak Litovski Statuti Najdovshe termini rusini ta ruska mova dlya etnichnoyi ta movnoyi samoidentifikaciyi vzhivali ukrayinci Bukovini Galichini ta Zakarpattya azh do kincya XIX pochatku XX st Zovnishnya nazva rutenska mova Ruska movarus ka ya movaPoshirena v Shidna YevropaPisemnist kirilicya biloruska arabska abetka i latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska Slov yanskaShidnoslov yanskaDavnoruska movaRuska mova dd dd dd Oficijnij statusOficijna Velike Knyazivstvo Litovske Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 GetmanshinaKodi moviFraza rꙋskiⸯ yezyk zi Statutu VKL 1588 rokuBivliya ruska vidana F SkorinoyuPohodzhennya li ul li ul li ul li ul TerminZnachennya termina ruska mova mozhe znachno riznitisya u mezhah yak usih shidnoslov yanskih mov tak i v samij ukrayinskij Riznij sens shozhih leksem u sporidnenih movah privodit do mizhmovnoyi omonimiyi falshivih druziv perekladacha Analogichnij vipadok z terminom slovenshina slovenchina slovac slovencina oznachaye slovacka mova a spivzvuchne jomu sloven slovenscina ne slovacka a slovenska mova Ukrayinska mova Ruska mova te zh same sho j davnoruska davnoukrayinska mova davnobiloruska mova Pov yazana z toponimom i etnonimom Rus Na dumku Yu Shevelova same zvidsi jde j piznisha superechnist mizh ukrayinskoyu nazvoyu ruskij ukrayinskij ta rosijskoyu russkij rosijskij Vin stverdzhuye sho oskilki Kiyiv buv yadrom a suchasni rosijski zemli odnoyu z provincij voni nadali perejnyali perebrali nazvu metropoliyi Naukovec u zv yazku z cim provodit paralel mizh Rosiyeyu i Rumuniyeyu vkazuyuchi na te sho ostannya prodovzhuye vzhivati nazvu Starodavnogo Rimu Romania oznachaye Rimska zemlya Bagatoznachnist posilyuvav shirokij sens termina iazyk ѧzyk sho mig znachiti i mova i zemlya i narod Ruska mova te zh same sho staroukrayinska mova abo starobiloruska Termin ruskij inkoli slavenoruskij tosho perevazhav do seredini XVII st vin vzhivavsya po vidnoshennyu do vsih pravoslavnih Rusiniv v ti chasi i ne tilki do predkiv ukrayinciv ta nosiyiv yiyi ukrayinskogo vidu a j do predkiv bilorusiv i v principi shodo movi vsih pravoslavnih slov yan Rechi Pospolitoyi Na zemlyah sho nalezhali Ugorshini Zakarpattya takoyi neodnoznachnosti ne isnuvalo Na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Avstrijskoyi imperiyi ruska mova abo takozh rusinska mova oznachalo ukrayinska mova Z oglyadu na te sho vidome vzhivannya deyakimi ukrayinomovnimi avtorami slova ruskij v sensi rosijskij ruskoyu movoyu mogli zvati i rosijsku Take vzhivannya termina moglo buti zvichajnim v ukrayinskih zemlyah u skladi Rosijskoyi imperiyi de ukrayinciv prijnyato bulo zvati malorosiyanami a ukrayinsku movu malorosijskim narichchyam Ochevidno sho same cya mizhmovna omonimiya i prizvela do poduzhannya nazvi ukrayinskij Zgidno zi Slovarem ukrayinskoyi movi B Grinchenka termin ruskij naprikinci XIX st na pochatku XX st vzhivavsya v sensi ukrayinskij u Galichini ta na Bukovini Rosijska mova U suchasnij rosijskij movi termin ruskij ros russkij mozhe vzhivatisya u dvoh znachennyah rosijskij i davnoruskij Slid mati na uvazi sho ci znachennya nechitko rozmezhovani sho mozhe sprichiniti skladnoshi pri perekladi Russkaya cerkov mat gorodov russkih Russkaya zemlya Ce takozh prizvodit do hibnogo rozuminnya ukrayinskogo tekstu rosijskomovnimi Ochen interesnoe poyasnenie russkij yazyk to est staroukrainskij PrikladGl yushi m bo Grekw m pay son thn glwssan so y apo kakoy kai xeilh so y toy mh lalh sai dolon Slavenski prevodim Ouderzhi yazyk svoj w t zla i oustnѣ svoѣ ezhe ne gl ati lsti Ruski isto l kovuem Gamyj yazyk svoj w t zlogw i ousta tvoi nehaj ne movyat zrady Meletij Smotrickij Grammatiki slavenskiya pravilnoye Svntagma Virshovanij priklad Polska kvitnet lacinoyu Litva kvitnet ruschyznoyu Bez toj v Polshye ne prebudesh Bez sej v Litvye blaznѣm budzesh Toj latina yezyk dayet Ta bez Rusi ne vytrvayet Vedz zhe yuzh Rus izh tva hvala Po vsyem svyetye yuzh dojzrala Veseli zh se ty rusine Tva slava nikgdy ne zkgine Yan Kazimir Pashkevich 22 VIII 1621 dd Dvѣ serdca sѧ spoi li mech ѝh rozryva yet Mo c starozhi tnyh domo v prez tot osvѣdcha yet Koto rym varva rskii gu fy ne zrovna li Pojzrѝ na ge lm oba chish ꙗk sѧ potyka li Kotvi cy tezh vѣ ry state chnoi zna kom Ꙗk kgdy okrut na vѣ try umocne n trojga kom A krest cerkvi pohva la krest vѣ rnym obro na I tot yest Stetke vichov klejno t i koro na Pre tozh ih sla va v nebo ꙗk strѣla vznosi ti I na vѣ ki sѧ bu det v lyudyeh golosi ti Spiridon Sobol Na gerb velmozhnyh ih milostej panov Stetkevichov dd Div takozhRuskij Nazva ukrayinskoyi movi Davnoruska movaPrimitkiZh Nekrashevich Korotkaya Lingvonimy vostochnoslavyanskogo kulturnogo regiona istorichesikij obzor Lingvonyms of the East Slavic Cultural Region Historical Review ros Issledovanie slavyanskih yazykov i literatur v vysshej shkole dostizheniya i perspektivy Informacionnye materialy i tezisy dokladov mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Research on Slavic Languages and Literature in Higher Education Achievements and Prospects Information and Abstracts of the International Scientific Conference Pod red V P Gudkova A G Mashkovoj S S Skorvida M 2003 S 150 317 s Nachalnyj etap formirovaniya russkogo nacionalnogo yazyka The initial stage of the formation of the Russian national language Leningrad 1962 p 221 Ruskij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Yurij Shevelov Istorichna fonologiya ukrayinskoyi movi Pereklad z anglijskogo vidannya Sergiya Vakulenka ta Andriya Danilenka Shevelov G Y A Historical Phonology of the Ukrainian Language Heidelberg 1979 Harkiv Akta 2002 Ruskij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Slavyanamoynaya paeziya Vyalikaga Knyastva Litoyskaga XVI XVIII st st NAN Belarusi In t movy i lit imya Ya Kolasa i Ya Kupaly uklad pradm i kament A U Brazgunova Mn Belaruskaya navuka 2011 P 74 75 Pomniki daynyaga pismenstva Belarusi 400 prim ISBN 978 985 08 1291 9 bil DzherelaAndrusyak M Termini Ruskij Roskij Rosijskij i Biloruskij v publikaciyah XVI XIX stolit Zbirnik na poshanu Ivana Mirchuka Myunhen Nyu Jork Parizh Vinnipeg 1974 Repetka Ye Chi ye rosijska mova ruskoyu Zbirnik statej Kiyiv 2008 132 s Rostov V Ne russkij russkij yazyk Chi ye rosijska mova ruskoyu Zbirnik statej Kiyiv 2008 132 s Rusini ta moskali Zbirka statej i opovidan Chernivci Ruska Rada 1911 Cegelskij L Zvidki vzyalisya i sho znachat nazvi Rus i Ukrayina Lviv 1907 Tomashivskij S Pritcha pro dvoh susidiv sho mali odne im ya Lviv 1909 Yaremenko V Slipushko O Novij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi U 4 t K Akonit 2000 T 4 R Ya S 123 ISBN 966 7173 02 X