Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У різні історичні періоди на території України одночасно використовувалися декілька мов, найчастіше їх було принаймні три: для церкви, для офіційного вжитку та розмовна мова.
Історичні назви
Київська Русь
За часів Русі, коли паралельно вживалися три мови — церковнослов'янська (самоназва «словѢнскъ ѧзыкъ» — сучасною орфографією «словінський язик») для богослужінь, давньокиївська писемно-літературна (або давньоруська, давньоукраїнська, самоназва «рѹскыи ѧзыкъ» — сучасною орфографією «руський язик») для офіційного діловодства, та п'ять розмовних діалектів (два з них — києво-поліський та галицько-подільський — утворили українську мову) — розмовна мова Півдня Русі мовцями найімовірніше називалася «руським язиком» або «руською бесідою», тобто вживалася та сама назва, що й для відмінної від неї давньокиївської писемно-літературної мови. Ю. Шевельов називає цей період розвитку української мови «давньоукраїнським».
Велике князівство Литовське
У Великому князівстві Литовському так само одночасно вживалося кілька мов — церковнослов'янська для богослужінь, канцелярська (актова) мова Великого князівства Литовського (або західноруська писемна мова, староукраїнська мова, старобілоруська мова, писемна українсько-білоруська мова, книжна українсько-білоруська мова, самоназва «рускыи єзыкъ» — сучасною орфографією «руський єзик») для діловодства, та розмовна українська мова — самоназвою розмовної мови півдня Великого князівства Литовського була назва «руський язик» або «руська мова», а також «про́ста мова» (тобто вживалася та сама назва, що й для відмінної від неї офіційної канцелярської мови ВКЛ). Ю. Шевельов називає цей період розвитку української мови «ранньосередньоукраїнським».
Річ Посполита
У Речі Посполитій також одночасно вживалося декілька мов — латинська, польська, церковнослов'янська мови (у І. Ужевича — «lingua sacra» тобто «священна мова»), староукраїнська писемна мова, що увібрала в себе елементи розмовної української, а також церковнослов'янської, латини та польської (самоназви «руська мова», «про́ста мова», у І. Ужевича — «lingua popularis» тобто «народна мова») та відмінна від староукраїнської писемної розмовна українська мова (її самоназвами були так само «руська мова», «про́ста молва», «про́ста мова»). За Ю. Шевельовим цей період у розвитку розмовної української мови є «середньоукраїнський».
Гетьманщина
У Гетьманщині українську мову називали «руською», «малоруською» або «козацькою мовою».
Російська імперія
У Російській імперії українську мову офіційно називали «малоруською мовою» або «наріччям», «малоросійською мовою», «південноруською мовою», «південноросійською мовою» тощо. За Ю. Шевельовим XVIII ст. є «пізньосередньоукраїнським» періодом у розвитку української мови, а XIX-XXI ст. — «сучасним» періодом.
Також у різних регіонах та в різні часи побутували назви «російська бесіда» (на позначення саме української мови, а не мови росіян), «простий руський діялект», «русинська мова», «руснацька мова», «русняцька мова», «угроруська мова», «карпаторуська мова», «підкарпатське наріччя», «козача мова», «рідна кубанська мова», «наша мова», «простонародна мова» тощо. Іноземцями зрідка вживалися також назви «черкаська мова», «сарматська мова», «роксоланська мова».
Австро-Угорщина
Історично найвживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
Латиною українська мова («руська мова») називалася «lingua ruthenica» / «lingua ruthena», від латинської назви Русі «Ruthenia» та українців (русинів) «Rutheni» (звідси англ. Ruthenian language, фр. langue ruthène, ісп. idioma ruteno, нім. Ruthenisch та слов'янські болг. рутенски език, словац. ruténčina).
«Русинською мовою» (пол. język rusiński) вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русини»). В Австрійській імперії та з 1867 р. в Австро-Угорщині німецькою українська мова називалася «Ruthenische Sprache».
Нижче подано зведену таблицю мов, що їх використовували в Україні, за Ю. Шевельовим (з зазначенням варіантів назв).
Порівняльна таблиця
Сучасна загальновживана назва мови
Сучасна назва мови — «українська мова» — є історично недавньою : на Закарпатті цю назву почали використовувати у 20-х — 30-х р.р. XX ст.
Хоча назва — «Україна» — вперше зафіксована в «Іпатіївському літописі» ще в 1187 р., словом «Оукраїна»(читається як Україна) у стосунку до поняття прикордонних укріплень Русі чи до земель різних князівств(таких як Рязанська "Оукраїна", Переяслівська "Оукраїна", Псковська "Оукраїна"), але не мала етнічного сенсу. Уривок з літопису про смерть Володимира Глібовича: "…и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же оукраина много постона…", що означає що по князю тужив весь Переяслівський край(тобто князівство) та прикордонна застава на східній межі Переясловського князівства, де він і помер в битві проти половців. Термін «українська» до мови широко почав вживатися лише у XIX ст. (наприклад, у Т. Шевченка — у 1854 р. паралельно з назвою «наша мова», у Східній Галичині з 1849 р.)
Історично найвживанішими визначеннями української мови були:
- «руська мова» (а також численні варіанти на кшталт «руський язикъ», «рускии языкъ», «роускии языкъ», «мова руская», «слови руски», «руске писмо», «річ руская», «про́стии рускій діялектъ», «руська бесіда», «русьскыи ѩзыкъ» тощо). Такі назви використовувалися на всіх історичних українських землях без винятку.
- «малоросійська мова» (а також такі форми як «малоруська мова», «малоросійське наріччя», «малоруський язик», «малоруська бесіда», у М. Лучкая латинська назва — «lingua parvo-russica» «малоросійська мова» тощо). Ці назви широко використовувалися у Центральній та Східній Україні, на Східній Галичині та Закарпатті. До XIX ст. такі назви не вважалися образливими — «Малою Росією» від 1303 р. у церковній традиції називалося спочатку Галицько-Волинське князівство, потім цю назву було перенесено на лівобережну Гетьманщину, а згодом на всю Україну (на землі в складі Московії / Російської імперії і в Австро-Угорщині).
- «русинська / рутенська мова» від приєднання Східної Галичини до імперії Габсбургів; ця назва спочатку вживалася у Східній Галичині та у Північній Буковині, а в кінці XIX ст. була прийнята у Закарпатті, витіснивши назви «руснацька / русняцька бесіда / мова / язик». Назва «русинська мова» була офіційною, народна назва мови залишалася попередньою — «руська мова».
- «про́ста мова», що вживалася в середні віки щодо розмовної української мови, на відміну від літературних церковнослов'янської та книжної українсько-білоруської мови.
- «південноросійська», «південноруська», «южноруська», «югова-руська мова» — назви найчастіше використовувалися у Центральній та Східній Україні, а також у Східній Галичині.
- «угроруська» та «карпаторуська мова» до 1944 р. виключно на Закарпатті (паралельно з назвами «руська мова», «підкарпатське наріччя», «русинська мова», «руснацька мова» тощо).
- «козача», «рідна кубанська мова», а також «кубанське наріччя» / «кубанський говір» / «балачка» на Кубані (поряд з назвами «малоруська» та «українська мова»).
- іноді носіями української мови використовувалися назви «материнська мова», «народна мова», «простонародна мова», і навіть «російська бесіда» (на означення саме української, а не російської мови).
Іноземці також вживали такі назви:
- росіяни — «черкаська мова», «білоруська мова».
- поляки — «русинська мова».
- турки — «сарматська мова», «роксоланська мова»,
Назва «українська мова» вживалася, починаючи з XVI ст., на позначення мови козацьких земель, однак до сер. XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, була назва «руська мова». Ця назва почала вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. русский языкъ).
Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, назва «українська мова» зрештою поступово перемогла в усіх українських регіонах.
Закарпаття
Останнім регіоном, де почали використовувати прикметник «український» на означення української мови, заміняючи назви «руснацька», «русняцька», «угроруська», «руська бесіда» або «язик», стало Закарпаття. Одним з перших почав використовувати загальнонаціональну назву української мови Августин Волошин: у «Практичній граматиці руського язика» 1926 р. він наголошує:
 | «Ся граматика подає правила нашого руського (малоруського) литературного язика. […] Мы говоримо по-руськи. Наш народ жиє не лише на Подкарпатськой Руси, но и за Карпатами: в Галичині і на Україні. Зато наш народ иншак зовеся українським. Наш народ числить сорок міліонів душ». |  |
1932 р. очолювана Августином Волошиним «Учительська громада Підкарпатської Русі» у своєму «Статуті» записала спеціальний пункт, за яким «на Закарпатті урядова мова є українська». Міністерство внутрішніх справ Чехословаччини не затвердило цей «Статут», а саму вимогу вчителів краю кваліфікувало як протизаконну.
Першим серед закарпатських поетів, що використовував прикметник «український», був В. С. Ґренджа-Донський, який з початку 20-х років почав писати на загальноукраїнські теми. З 1924 р. поет переходить на українську літературну мову, пов'язуючи долю Закарпаття з Великою Україною та закликаючи стати «в ряди під синьо-жовтим прапором», «щоб здобути Україні волю». У 1927 р. у поемі «Ми українці» В. Ґренджа-Донський пише :
| | Чим ми є, ми не ганьбимося. | |
У «Маніфесті до українського народу Підкарпаття», виголошеного 17 жовтня 1937 р. з трибуни «Всепросвітянського з'їзду» в Ужгороді, зазначалося:
| | Ми не хочемо допустити того, щоби на нашій прадідній землі по інструкції відомих ворогів нашого народу і ворогів нашої республіки зробили з нас нігде не існуючий «карпаторусскій» народ, що числив би з одних 400—500 тисяч душ. […] Нема сумніву, що на Підкарпатській Руси не є двох народів. Нема тут жадних «русских», не є жадних маскалів, нема жадних «карпатороссів», а є лиш оден український нарід. Тому одному народові належить одна мова, одна культура і один правопис. | |
17 листопада 1938 р. Перша Центральна Українська Народна Рада в телеграмі до центральної влади ЧСР проголосила: «[…] наш народ є народом українським, а не русским, то є великоруським. Тому назва Підкарпатська Русь не відповідає дійсності». Було поставлено вимогу, щоб у новій конституції офіційною назвою Закарпаття була назва «Карпатська Україна». Від 23 жовтня 1938 р. Закарпаття отримало автономію у складі Чехословаччини. 30 грудня 1938 р. розпорядженням уряду Підкарпатської Русі, підписаного А. Волошиним, зазначалося:
| | «До дефінітивного становлення назви Підкарпатської Русі, по думці § 2, уживати також назви Карпатська Україна». | |
15 березня 1939 р. у Хусті було проголошено створення держави «Карпатська Україна», державною мовою оголошувалася українська мова. Від цього моменту назва «українська мова» щодо мови мешканців Закарпаття вживається офіційно.
Другий раз назву Україна щодо Закарпаття було підтверджено на Першому з'їзді народних комітетів Закарпатської України 26 листопада 1944 р. в Мукачеві.
Див. також
Примітки
- В. І. Тихоша, М. Я. Плющ, С. О. Караман. Рідна мова 10. К., «Освіта» 2004.
- "а Словѣнескъ ӕзыкъ и Рускыи ѡдинъ" - У «Іпатіївському літописі» за 898 р. [ 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Іван Огієнко. Історія української літературної мови [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Історичний розвиток української мови [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Передмова до читальника [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
- М. Ломоносовъ. Россїйская грамматика. — СПБ: Императорская Академїя Наукъ, 1757. - С. 51. (Глава 5, О ПРАВОПИСАНІИ. § 108. [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.])(рос.)
- Мовний код культури [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Русь-Мала Русь-руський народ у другій половині XIII-XVII ст. (назви української мови) [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Максимович Михайло Олександрович [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Кубань — Украина: вопросы истории и политики [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Національна свідомість закарпатських українців у ХХ столітті... - Павло Чучка [ 1 січня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Джерелознавство. Преса Галичини, Західної України, Буковини і Закарпаття у 1900-1939p.p. [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Нариси з історії Кубані [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Україна - наша Батьківщина! [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- "Руська Бесіда“ (Буковина). (укр.)
- . (фр.)
- Наші назви: Русь — Україна — Малоросія [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Тарас Шевченко про мову [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Головацькій Я. «Розправа о язиці южно-руском и єго нарічіях». — Львів, 1849.- С. 17-18, 20-27.: «Нарід, заселяющий Южную Русь, Галичину и Сіверо-восточний закуток Угорского королівства в више описаних границях говорит одним і тимже язиком, котрий називаєся у себе і у сусідів украинским, малоруским (южно-руским) або таки руским»
- Іноді ця назва стосувалася не лише української мови в сучасному її розумінні, але також і білоруської мови — такої багатозначності не існувало на українських землях, що належали Угорщині та Молдові — тобто на Закарпатті та Буковині.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2010. Процитовано 30 травня 2011.
- Закон, ухвалений 15 березня 1939 р. на засіданні Сойму Карпатської України: «1. Карпатська Україна є незалежна держава.
2. Назва держави є: Карпатська Україна.
3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі.
4. Державна мова Карпатської України є українська мова.
5. Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта…». Проголошення незалежності Карпатської України [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.] - Входження Закарпаття до УРСР відбулося відповідно до Договору між СРСР та Чехословацькою Республікою 29 червня 1945 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U rizni istorichni periodi na teritoriyi Ukrayini odnochasno vikoristovuvalisya dekilka mov najchastishe yih bulo prinajmni tri dlya cerkvi dlya oficijnogo vzhitku ta rozmovna mova Istorichni nazviKiyivska Rus Za chasiv Rusi koli paralelno vzhivalisya tri movi cerkovnoslov yanska samonazva slovѢnsk ѧzyk suchasnoyu orfografiyeyu slovinskij yazik dlya bogosluzhin davnokiyivska pisemno literaturna abo davnoruska davnoukrayinska samonazva rѹskyi ѧzyk suchasnoyu orfografiyeyu ruskij yazik dlya oficijnogo dilovodstva ta p yat rozmovnih dialektiv dva z nih kiyevo poliskij ta galicko podilskij utvorili ukrayinsku movu rozmovna mova Pivdnya Rusi movcyami najimovirnishe nazivalasya ruskim yazikom abo ruskoyu besidoyu tobto vzhivalasya ta sama nazva sho j dlya vidminnoyi vid neyi davnokiyivskoyi pisemno literaturnoyi movi Yu Shevelov nazivaye cej period rozvitku ukrayinskoyi movi davnoukrayinskim Velike knyazivstvo Litovske U Velikomu knyazivstvi Litovskomu tak samo odnochasno vzhivalosya kilka mov cerkovnoslov yanska dlya bogosluzhin kancelyarska aktova mova Velikogo knyazivstva Litovskogo abo zahidnoruska pisemna mova staroukrayinska mova starobiloruska mova pisemna ukrayinsko biloruska mova knizhna ukrayinsko biloruska mova samonazva ruskyi yezyk suchasnoyu orfografiyeyu ruskij yezik dlya dilovodstva ta rozmovna ukrayinska mova samonazvoyu rozmovnoyi movi pivdnya Velikogo knyazivstva Litovskogo bula nazva ruskij yazik abo ruska mova a takozh pro sta mova tobto vzhivalasya ta sama nazva sho j dlya vidminnoyi vid neyi oficijnoyi kancelyarskoyi movi VKL Yu Shevelov nazivaye cej period rozvitku ukrayinskoyi movi rannoserednoukrayinskim Rich Pospolita U Rechi Pospolitij takozh odnochasno vzhivalosya dekilka mov latinska polska cerkovnoslov yanska movi u I Uzhevicha lingua sacra tobto svyashenna mova staroukrayinska pisemna mova sho uvibrala v sebe elementi rozmovnoyi ukrayinskoyi a takozh cerkovnoslov yanskoyi latini ta polskoyi samonazvi ruska mova pro sta mova u I Uzhevicha lingua popularis tobto narodna mova ta vidminna vid staroukrayinskoyi pisemnoyi rozmovna ukrayinska mova yiyi samonazvami buli tak samo ruska mova pro sta molva pro sta mova Za Yu Shevelovim cej period u rozvitku rozmovnoyi ukrayinskoyi movi ye serednoukrayinskij Getmanshina U Getmanshini ukrayinsku movu nazivali ruskoyu maloruskoyu abo kozackoyu movoyu Rosijska imperiya U Rosijskij imperiyi ukrayinsku movu oficijno nazivali maloruskoyu movoyu abo narichchyam malorosijskoyu movoyu pivdennoruskoyu movoyu pivdennorosijskoyu movoyu tosho Za Yu Shevelovim XVIII st ye piznoserednoukrayinskim periodom u rozvitku ukrayinskoyi movi a XIX XXI st suchasnim periodom Takozh u riznih regionah ta v rizni chasi pobutuvali nazvi rosijska besida na poznachennya same ukrayinskoyi movi a ne movi rosiyan prostij ruskij diyalekt rusinska mova rusnacka mova rusnyacka mova ugroruska mova karpatoruska mova pidkarpatske narichchya kozacha mova ridna kubanska mova nasha mova prostonarodna mova tosho Inozemcyami zridka vzhivalisya takozh nazvi cherkaska mova sarmatska mova roksolanska mova Avstro Ugorshina Istorichno najvzhivanishoyu nazvoyu ukrayinskoyi movi do seredini XIX st bula nazva ruska mova Latinoyu ukrayinska mova ruska mova nazivalasya lingua ruthenica lingua ruthena vid latinskoyi nazvi Rusi Ruthenia ta ukrayinciv rusiniv Rutheni zvidsi angl Ruthenian language fr langue ruthene isp idioma ruteno nim Ruthenisch ta slov yanski bolg rutenski ezik slovac rutencina Rusinskoyu movoyu pol jezyk rusinski vpershe ukrayinsku movu rusku movu nazvali polyaki ce polskij prikmetnik vid poperednoyi samonazvi ukrayinciv rusini V Avstrijskij imperiyi ta z 1867 r v Avstro Ugorshini nimeckoyu ukrayinska mova nazivalasya Ruthenische Sprache Nizhche podano zvedenu tablicyu mov sho yih vikoristovuvali v Ukrayini za Yu Shevelovim z zaznachennyam variantiv nazv Porivnyalna tablicya Literaturni ta rozmovna movi v Ukrayini istorichni nazvi mov Periodi za Yu Shevelovim Nazvi za sferami vzhitku stilyami Cerkovna mova mova religijnoyi literaturi Pisemna knizhna svitska mova Rozmovna movaIX XI st protoukrayinskij period staroslov yanska mova slovѢnsk ѧzyk varianti davnoslov yanska cerkovnoslov yanska davnocerkovnoslov yanska starocerkovnoslov yanska davnobolgarska starobolgarska slovinska protoukrayinska Za Yu Shevelovim dva dialektni ugrupovannya pivdenne ta pivnichne Chastina ostannogo z chasom uvijshla do procesu formuvannya biloruskoyi movi seredina XI kinec XIV st davnoukrayinskij period cerkovnoslov yanska ruskogo izvodu insha nazva ukrayinskogo izvodu variant staroslov yanska davnokiyivska pisemno literaturna varianti davnoruska davnokiyivska literaturna davnoukrayinska inodi staroslov yanska cerkovnoslov yanska staroukrayinska davnoshidnoslov yanska davnoukrayinska zastarila nazva pivdennoruska variant davnoruska pochatok XV seredina XVI st rannoserednoukrayinskij period cerkovnoslov yanska ukrayinskogo izvodu variant staroslov yanska kancelyarska aktova mova Velikogo knyazivstva Litovskogo staroukrayinska literaturna knizhna ukrayinsko biloruska zastarili nazvi zahidnoruska zahidnoruska pisemna mova variant ukrayinsko biloruska dilova staroukrayinska inodi davnoukrayinska serednoukrayinska 1387 1420 cerkovnoslov yanska z miscevoyu specifikoyu mova z ukrayinskoyu osnovoyu chasto poliskoyu1420 1480 modifikovana Yevtimiyeva cerkovnoslov yanska mova1480 1575 z biloruskoyu osnovoyu inodi poliskoyukinec XVI pochatok XVIII st serednoukrayinskij period cerkovnoslov yanska ukrayinskogo izvodu varianti slov yanoruska slov yanska slavenskaya staroslov yanska slov yanoukrayinska staroukrayinska literaturna knizhna ukrayinska zastarili nazvi varianti ruska mova prosta mova inodi knizhna ukrayinsko biloruska z 1575 roku Meletiyeva redakciya 1619 r kodifikovana Meletiyem Smotrickim unezalezhnennya vid biloruskoyiIstorichne protistavlennya yazyk slavenorosskij prostaya mova XVIII st piznoserednoukrayinskij period cerkovnoslov yanska moskovskogo izvodu na Zahidnij Ukrayini greko katolikami zberigayetsya ukrayinskij izvod staroukrayinska literaturna knizhna ukrayinska variant prosta mova Zanepad staroukrayinskoyi literaturnoyi movi poshirennya slov yanoruskoyi mova G Skovorodi Poshirennya rosijskoyi movi z kincya XVIII st suchasnij period cerkovnoslov yanska izvod zalezhit vid pidporyadkuvannya cerkvi V nash chas UPC KP UAPC UGKC praktikuyut perevazhno ukrayinskij izvod UPC MP moskovskij izvod ukrayinska ukrayinska literaturna zastarili nazvi maloruska malorosijska pivdennoruska ruska ukrayinskaSuchasna zagalnovzhivana nazva moviSuchasna nazva movi ukrayinska mova ye istorichno nedavnoyu na Zakarpatti cyu nazvu pochali vikoristovuvati u 20 h 30 h r r XX st Hocha nazva Ukrayina vpershe zafiksovana v Ipatiyivskomu litopisi she v 1187 r slovom Oukrayina chitayetsya yak Ukrayina u stosunku do ponyattya prikordonnih ukriplen Rusi chi do zemel riznih knyazivstv takih yak Ryazanska Oukrayina Pereyaslivska Oukrayina Pskovska Oukrayina ale ne mala etnichnogo sensu Urivok z litopisu pro smert Volodimira Glibovicha i plakashasya po nem vsi pereyaslavci be bo knyaz dobr i krepok na rati i o nem zhe oukraina mnogo postona sho oznachaye sho po knyazyu tuzhiv ves Pereyaslivskij kraj tobto knyazivstvo ta prikordonna zastava na shidnij mezhi Pereyaslovskogo knyazivstva de vin i pomer v bitvi proti polovciv Termin ukrayinska do movi shiroko pochav vzhivatisya lishe u XIX st napriklad u T Shevchenka u 1854 r paralelno z nazvoyu nasha mova u Shidnij Galichini z 1849 r Istorichno najvzhivanishimi viznachennyami ukrayinskoyi movi buli ruska mova a takozh chislenni varianti na kshtalt ruskij yazik ruskii yazyk rouskii yazyk mova ruskaya slovi ruski ruske pismo rich ruskaya pro stii ruskij diyalekt ruska besida russkyi ѩzyk tosho Taki nazvi vikoristovuvalisya na vsih istorichnih ukrayinskih zemlyah bez vinyatku malorosijska mova a takozh taki formi yak maloruska mova malorosijske narichchya maloruskij yazik maloruska besida u M Luchkaya latinska nazva lingua parvo russica malorosijska mova tosho Ci nazvi shiroko vikoristovuvalisya u Centralnij ta Shidnij Ukrayini na Shidnij Galichini ta Zakarpatti Do XIX st taki nazvi ne vvazhalisya obrazlivimi Maloyu Rosiyeyu vid 1303 r u cerkovnij tradiciyi nazivalosya spochatku Galicko Volinske knyazivstvo potim cyu nazvu bulo pereneseno na livoberezhnu Getmanshinu a zgodom na vsyu Ukrayinu na zemli v skladi Moskoviyi Rosijskoyi imperiyi i v Avstro Ugorshini rusinska rutenska mova vid priyednannya Shidnoyi Galichini do imperiyi Gabsburgiv cya nazva spochatku vzhivalasya u Shidnij Galichini ta u Pivnichnij Bukovini a v kinci XIX st bula prijnyata u Zakarpatti vitisnivshi nazvi rusnacka rusnyacka besida mova yazik Nazva rusinska mova bula oficijnoyu narodna nazva movi zalishalasya poperednoyu ruska mova pro sta mova sho vzhivalasya v seredni viki shodo rozmovnoyi ukrayinskoyi movi na vidminu vid literaturnih cerkovnoslov yanskoyi ta knizhnoyi ukrayinsko biloruskoyi movi pivdennorosijska pivdennoruska yuzhnoruska yugova ruska mova nazvi najchastishe vikoristovuvalisya u Centralnij ta Shidnij Ukrayini a takozh u Shidnij Galichini ugroruska ta karpatoruska mova do 1944 r viklyuchno na Zakarpatti paralelno z nazvami ruska mova pidkarpatske narichchya rusinska mova rusnacka mova tosho kozacha ridna kubanska mova a takozh kubanske narichchya kubanskij govir balachka na Kubani poryad z nazvami maloruska ta ukrayinska mova inodi nosiyami ukrayinskoyi movi vikoristovuvalisya nazvi materinska mova narodna mova prostonarodna mova i navit rosijska besida na oznachennya same ukrayinskoyi a ne rosijskoyi movi Inozemci takozh vzhivali taki nazvi rosiyani cherkaska mova biloruska mova polyaki rusinska mova turki sarmatska mova roksolanska mova Nazva ukrayinska mova vzhivalasya pochinayuchi z XVI st na poznachennya movi kozackih zemel odnak do ser XIX st osnovnoyu nazvoyu movi sho teper zvetsya ukrayinskoyu bula nazva ruska mova Cya nazva pochala vnositi plutaninu vid momentu priyednannya Ukrayini do Moskoviyi ta zgodom Rosijskoyi imperiyi oskilki rosiyani u XVIII st stali poznachati svoyu movu shozhim prikmetnikom ros russkij yazyk Pislya pevnogo periodu vagan pid chas yakogo movu Ukrayini namagalisya vidriznyati vid rosijskoyi za dopomogoyu riznih nazv nazva ukrayinska mova zreshtoyu postupovo peremogla v usih ukrayinskih regionah Zakarpattya Ostannim regionom de pochali vikoristovuvati prikmetnik ukrayinskij na oznachennya ukrayinskoyi movi zaminyayuchi nazvi rusnacka rusnyacka ugroruska ruska besida abo yazik stalo Zakarpattya Odnim z pershih pochav vikoristovuvati zagalnonacionalnu nazvu ukrayinskoyi movi Avgustin Voloshin u Praktichnij gramatici ruskogo yazika 1926 r vin nagoloshuye Sya gramatika podaye pravila nashogo ruskogo maloruskogo literaturnogo yazika My govorimo po ruski Nash narod zhiye ne lishe na Podkarpatskoj Rusi no i za Karpatami v Galichini i na Ukrayini Zato nash narod inshak zovesya ukrayinskim Nash narod chislit sorok milioniv dush 1932 r ocholyuvana Avgustinom Voloshinim Uchitelska gromada Pidkarpatskoyi Rusi u svoyemu Statuti zapisala specialnij punkt za yakim na Zakarpatti uryadova mova ye ukrayinska Ministerstvo vnutrishnih sprav Chehoslovachchini ne zatverdilo cej Statut a samu vimogu vchiteliv krayu kvalifikuvalo yak protizakonnu Pershim sered zakarpatskih poetiv sho vikoristovuvav prikmetnik ukrayinskij buv V S Grendzha Donskij yakij z pochatku 20 h rokiv pochav pisati na zagalnoukrayinski temi Z 1924 r poet perehodit na ukrayinsku literaturnu movu pov yazuyuchi dolyu Zakarpattya z Velikoyu Ukrayinoyu ta zaklikayuchi stati v ryadi pid sino zhovtim praporom shob zdobuti Ukrayini volyu U 1927 r u poemi Mi ukrayinci V Grendzha Donskij pishe Chim mi ye mi ne ganbimosya Znajte os chiyi mi sini Mi ukrayincyami zvemosya A ne rusnyacki rusini U Manifesti do ukrayinskogo narodu Pidkarpattya vigoloshenogo 17 zhovtnya 1937 r z tribuni Vseprosvityanskogo z yizdu v Uzhgorodi zaznachalosya Mi ne hochemo dopustiti togo shobi na nashij pradidnij zemli po instrukciyi vidomih vorogiv nashogo narodu i vorogiv nashoyi respubliki zrobili z nas nigde ne isnuyuchij karpatorusskij narod sho chisliv bi z odnih 400 500 tisyach dush Nema sumnivu sho na Pidkarpatskij Rusi ne ye dvoh narodiv Nema tut zhadnih russkih ne ye zhadnih maskaliv nema zhadnih karpatorossiv a ye lish oden ukrayinskij narid Tomu odnomu narodovi nalezhit odna mova odna kultura i odin pravopis 17 listopada 1938 r Persha Centralna Ukrayinska Narodna Rada v telegrami do centralnoyi vladi ChSR progolosila nash narod ye narodom ukrayinskim a ne russkim to ye velikoruskim Tomu nazva Pidkarpatska Rus ne vidpovidaye dijsnosti Bulo postavleno vimogu shob u novij konstituciyi oficijnoyu nazvoyu Zakarpattya bula nazva Karpatska Ukrayina Vid 23 zhovtnya 1938 r Zakarpattya otrimalo avtonomiyu u skladi Chehoslovachchini 30 grudnya 1938 r rozporyadzhennyam uryadu Pidkarpatskoyi Rusi pidpisanogo A Voloshinim zaznachalosya Do definitivnogo stanovlennya nazvi Pidkarpatskoyi Rusi po dumci 2 uzhivati takozh nazvi Karpatska Ukrayina 15 bereznya 1939 r u Husti bulo progolosheno stvorennya derzhavi Karpatska Ukrayina derzhavnoyu movoyu ogoloshuvalasya ukrayinska mova Vid cogo momentu nazva ukrayinska mova shodo movi meshkanciv Zakarpattya vzhivayetsya oficijno Drugij raz nazvu Ukrayina shodo Zakarpattya bulo pidtverdzheno na Pershomu z yizdi narodnih komitetiv Zakarpatskoyi Ukrayini 26 listopada 1944 r v Mukachevi Div takozhIstorichni mapi Ukrayini Krajna oblast v Sloveniyi Ukri Ukrani Ukranenland Ukramund Ukkermunde Ukrayinskij Svit Ukrayina nazva PrimitkiV I Tihosha M Ya Plyush S O Karaman Ridna mova 10 K Osvita 2004 ISBN 966 04 0467 0 a Slovѣnesk ӕzyk i Ruskyi ѡdin U Ipatiyivskomu litopisi za 898 r 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Ivan Ogiyenko Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Istorichnij rozvitok ukrayinskoyi movi 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine ukr Peredmova do chitalnika 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 M Lomonosov Rossyijskaya grammatika SPB Imperatorskaya Akademyiya Nauk 1757 S 51 Glava 5 O PRAVOPISANII 108 Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Movnij kod kulturi 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Rus Mala Rus ruskij narod u drugij polovini XIII XVII st nazvi ukrayinskoyi movi 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Kuban Ukraina voprosy istorii i politiki 22 travnya 2011 u Wayback Machine ros Nacionalna svidomist zakarpatskih ukrayinciv u HH stolitti Pavlo Chuchka 1 sichnya 2010 u Wayback Machine ukr Dzhereloznavstvo Presa Galichini Zahidnoyi Ukrayini Bukovini i Zakarpattya u 1900 1939p p 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Narisi z istoriyi Kubani 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Ukrayina nasha Batkivshina 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Ruska Besida Bukovina ukr fr Nashi nazvi Rus Ukrayina Malorosiya 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Taras Shevchenko pro movu 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Golovackij Ya Rozprava o yazici yuzhno ruskom i yego narichiyah Lviv 1849 S 17 18 20 27 Narid zaselyayushij Yuzhnuyu Rus Galichinu i Sivero vostochnij zakutok Ugorskogo korolivstva v vishe opisanih granicyah govorit odnim i timzhe yazikom kotrij nazivayesya u sebe i u susidiv ukrainskim maloruskim yuzhno ruskim abo taki ruskim Inodi cya nazva stosuvalasya ne lishe ukrayinskoyi movi v suchasnomu yiyi rozuminni ale takozh i biloruskoyi movi takoyi bagatoznachnosti ne isnuvalo na ukrayinskih zemlyah sho nalezhali Ugorshini ta Moldovi tobto na Zakarpatti ta Bukovini Arhiv originalu za 1 sichnya 2010 Procitovano 30 travnya 2011 Zakon uhvalenij 15 bereznya 1939 r na zasidanni Sojmu Karpatskoyi Ukrayini 1 Karpatska Ukrayina ye nezalezhna derzhava 2 Nazva derzhavi ye Karpatska Ukrayina 3 Karpatska Ukrayina ye respublika z prezidentom vibranim Sojmom Karpatskoyi Ukrayini na choli 4 Derzhavna mova Karpatskoyi Ukrayini ye ukrayinska mova 5 Barva derzhavnogo prapora Karpatskoyi Ukrayini ye sinya i zhovta Progoloshennya nezalezhnosti Karpatskoyi Ukrayini 18 lipnya 2011 u Wayback Machine Vhodzhennya Zakarpattya do URSR vidbulosya vidpovidno do Dogovoru mizh SRSR ta Chehoslovackoyu Respublikoyu 29 chervnya 1945 r