Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жи́лінський край (словац. Žilinský kraj) — адміністративна одиниця (словац. správny celok) та один з восьми країв Словаччини з адміністративним центром у м. Жиліна. Розташований в північній частині центральної Словаччини.
| Жилінський край | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| словац. Žilinský kraj | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Жиліна | ||||
| Найбільше місто | Жиліна | ||||
| Країна |  Словаччина[1] і  Чехословаччина | ||||
| Регіон | Словаччина[2] | ||||
| NUTS 2 регіон | Центральна Словаччина | ||||
| |||||
| Офіційна мова | словацька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 691 613 осіб (1 січня 2021)[3] | ||||
| - густота | 101,41 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 6 808,4 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 2494 м (Кривань) | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 24 липня 1996 | ||||
| Губернатор | Юрай Бланар | ||||
| Вебсайт | www.zask.sk | ||||
| Код ISO 3166-2 | SK-ZI | ||||
 | |||||
 | |||||
| |||||
Географія
Жилінський край розташований у північній Словаччині і має площу 6 808,4 км², населення 698 274 (2010). Регіон межує з Пряшівським краєм на сході, Банськобистрицьким краєм на півдні, Тренчинським краєм на південному заході і заході, з Чехією, саме Злінський край і Мораво-Сілезький край на північно-заході, а також на півночі і північний сході з Польщею, а саме Сілезьке воєводство і Малопольське воєводство.
Загалом Жилінський край вважається гірським регіоном, що приналежний до Західних Карпат. Найвідоміші з гірських хребтів: Яворники (Javorníky), Мала Фатра (Malá Fatra) і Велика Фатра (Veľká Fatra) на заході краю, Оравська Магура (Oravská Magura), Хоцькі гори (Chočské vrchy), Низькі Татри (Nízke Tatry) і Західні Татри (Západné Tatry) на сході краю. Уся територія відноситься до басейну річки Ваг з її лівими притоками Турець (Turiec) і Райчанка (Rajčanka) та правими притоками Бела (Belá), Орава (Orava) і (Kysuca). Найвища вершина, гора Бистра (2 248 м), одночасно є найвищою вершиною Західних Татр.
Адміністративний поділ
Жилінський край складається з 11 округів, які згруповані, в свою чергу, в 4 історичні області- «жупи». Загалом в краю налічується 333 населених пунктів, в тому числі 18 міст-містечок: Битча, Врутки, Долни Кубін (Дольни Кубін, Дольний Кубін), Жиліна, Кисуцке Нове Место (Кисуцьке Нове Место), Красно-над-Кисуцоу, (Ліптовський Градок), Ліптовски Мікулаш (Ліптовський Мікулаш), Мартін, Наместово, Раєц, , Ружомберок, Тврдошін, Трстена, Турзовка, (Турчянське Тепліце, Турчіанське Тепліце), Чадця.
Адміністративний центр
Окреси (округи) краю
- Окрес Битча (Okres Bytča)
- Окрес Дольни Кубін (Okres Dolný Kubín)
- Окрес Жиліна (Okres Žilina)
- Окрес Кисуцьке Нове Место (Okres Kysucké Nové Mesto)
- Окрес Ліптовський Мікулаш (Okres Liptovský Mikuláš)
- Окрес Мартін (Okres Martin)
- Окрес Наместово (Okres Námestovo)
- Окрес Ружомберок (Okres Ružomberok)
- Окрес Тврдошін (Okres Tvrdošín)
- Окрес Турчянське Тепліце (Okres Turčianske Teplice)
- Окрес Чадця (Okres Čadca)
Обец (села) краю
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Села (населені пункти) найменуються «обец». Обец виступають як найменші самоуправні територіальні одиниці з своїми старостами.
Історичні області
Демографія
Населення краю налічує 698 274 осіб станом на 31.12.2010, що становить 102,6 осіб/км². Розподіляється населення приблизно на половину — міське та окресове (сільське).
| Роки | 2001 | 2003 | 2005 | 2007 | 2009 | 2011 | 2013 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення, осіб | 692 434 | ▲693 499 | ▲694 763 | ▲695 698 | ▲697 502 | ▼689 601 | ▲690 420 |
Національний склад вважається моноетнічним, загалом офіційні дані дають 97,5% словаків та лише 2,5% інших національностей. Тоді як ще в середині 20 століття етнічна картина була набагато пістрявішою — оскільки по записам ще мадярським словацьке населення становило від 40% до 50%, решту становили різні національні групи — німці, євреї, угорці, українці-русини (лемки), поляки, чехи, моравці, роми. Але за соціалістичних часів Словаччини, при підтримці урядових кіл була проведена часткова пан-словаччина, тобто, значну частину населення було записано в етнічному складі до словаків, особливо це стосувалося близьких етнічно слов'янських етносів — лемків та русинів (українців), поляків, а також угорців. На сучасному етапі це чітко відображає міжконфесійна картина краю — де на тлі словаків римо-католиків залишається значна частина — до 10% греко-католиків (вихідців українців - лемків та русинів), лютерани теж до 10% (колишні німці та австрійці), близько 5% православних (також етнічні русини та лемки), а ще близько 10% атеїстів (здебільшого це містяни; та ще й етнічних ромів відносять до категорії атеїстів).
Історія
До X століття територія Жилінського краю належала Великій Моравії, а опісля розпаду королівства в 907 році, ця земля підпадала під впливи різних сусідніх племінних угруповань і лише з середини 12 століття місцеві жупани підпали під вплив угорський, а згодом, з 16 століття і аж до 20 століття воно стало скаладовою частиною Королівства Угорщини. Тому ця територія доволі часто піддавалася всім етно-політичним процесам, що відбувалися на території тодішньої угорської корони, так у 13 столітті тут було побудовані численні замки-залоги для захисту від монгольських навал , , , Летава (Словаччина), Стречно (Hričov , Považský , Košecký , Lietavský , Strečniansky). У 16 столітті багато мешканців цього віддаленого краю відчули утиски від турецької окупації. Загалом цей край, будучи значно віддаленим від головних торгових шляхів та скупчення племінних поселень у своєму розвитку був доволі відсталим, на відміну від поселень Придунав'я і лише з приходом наприкінці 19-го століття сюди залізниці, прокладеній по долині річки Ваг, почався значний економічний ріст цього багатого на природні та економічні ресурси краю. А вже з середини 20 століття цей край став значним промисловим регіоном Словаччини.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.iso.org/obp/ui/#iso:code:3166:SK
- Počet obyvateľov podľa pohlavia vo všetkých krajoch SR k 1. 1. 2021 — Bratislava: ŠÚ SR.
- Статистичний уряд Словацької республіки, [om7102rr] (словац.)
Посилання
- Офіційний вебсайт адміністрації краю «Žilinský samosprávny kraj» [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- дані Статистичного уряду Словаччини за 2009 рік- Жилінський край [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]
| Чехія |  Польща | |
 Тренчинський край |  |  Пряшівський край |
 Банськобистрицький край |
 | Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhi linskij kraj slovac Zilinsky kraj administrativna odinicya slovac spravny celok ta odin z vosmi krayiv Slovachchini z administrativnim centrom u m Zhilina Roztashovanij v pivnichnij chastini centralnoyi Slovachchini Zhilinskij krajslovac Zilinsky krajGerb PraporAdm centr ZhilinaNajbilshe misto ZhilinaKrayina Slovachchina 1 i ChehoslovachchinaRegion Slovachchina 2 NUTS 2 region Centralna SlovachchinaMezhuye z susidni adminodiniciPryashivskij kraj Banskobistrickij kraj Trenchinskij kraj Zlinskij kraj Moravo Silezkij kraj Silezke voyevodstvo Malopolske voyevodstvo Oficijna mova slovackaNaselennya povne 691 613 osib 1 sichnya 2021 3 gustota 101 41 osib km Plosha povna 6 808 4 km Visota maksimalna 2494 m Krivan Chasovij poyas UTC 1Data zasnuvannya 24 lipnya 1996Gubernator Yuraj BlanarVebsajt www zask skKod ISO 3166 2 SK ZIVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhilinskij krajU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhilinskij znachennya Div takozh Zhilina znachennya GeografiyaZhilinskij kraj roztashovanij u pivnichnij Slovachchini i maye ploshu 6 808 4 km naselennya 698 274 2010 Region mezhuye z Pryashivskim krayem na shodi Banskobistrickim krayem na pivdni Trenchinskim krayem na pivdennomu zahodi i zahodi z Chehiyeyu same Zlinskij kraj i Moravo Silezkij kraj na pivnichno zahodi a takozh na pivnochi i pivnichnij shodi z Polsheyu a same Silezke voyevodstvo i Malopolske voyevodstvo Zagalom Zhilinskij kraj vvazhayetsya girskim regionom sho prinalezhnij do Zahidnih Karpat Najvidomishi z girskih hrebtiv Yavorniki Javorniky Mala Fatra Mala Fatra i Velika Fatra Veľka Fatra na zahodi krayu Oravska Magura Oravska Magura Hocki gori Chocske vrchy Nizki Tatri Nizke Tatry i Zahidni Tatri Zapadne Tatry na shodi krayu Usya teritoriya vidnositsya do basejnu richki Vag z yiyi livimi pritokami Turec Turiec i Rajchanka Rajcanka ta pravimi pritokami Bela Bela Orava Orava i Kysuca Najvisha vershina gora Bistra 2 248 m odnochasno ye najvishoyu vershinoyu Zahidnih Tatr Administrativnij podilZhilinskij kraj skladayetsya z 11 okrugiv yaki zgrupovani v svoyu chergu v 4 istorichni oblasti zhupi Zagalom v krayu nalichuyetsya 333 naselenih punktiv v tomu chisli 18 mist mistechok Bitcha Vrutki Dolni Kubin Dolni Kubin Dolnij Kubin Zhilina Kisucke Nove Mesto Kisucke Nove Mesto Krasno nad Kisucou Liptovskij Gradok Liptovski Mikulash Liptovskij Mikulash Martin Namestovo Rayec Ruzhomberok Tvrdoshin Trstena Turzovka Turchyanske Teplice Turchianske Teplice Chadcya Administrativnij centr Okresi okrugi krayu Okresi Zhilinskogo krayuOkres Bitcha Okres Bytca Okres Dolni Kubin Okres Dolny Kubin Okres Zhilina Okres Zilina Okres Kisucke Nove Mesto Okres Kysucke Nove Mesto Okres Liptovskij Mikulash Okres Liptovsky Mikulas Okres Martin Okres Martin Okres Namestovo Okres Namestovo Okres Ruzhomberok Okres Ruzomberok Okres Tvrdoshin Okres Tvrdosin Okres Turchyanske Teplice Okres Turcianske Teplice Okres Chadcya Okres Cadca Obec sela krayu Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Sela naseleni punkti najmenuyutsya obec Obec vistupayut yak najmenshi samoupravni teritorialni odinici z svoyimi starostami Istorichni oblasti Kysuce zupan Liptov Liptov zupan Orava Orava zupan Turec Turiec zupan DemografiyaNaselennya krayu nalichuye 698 274 osib stanom na 31 12 2010 sho stanovit 102 6 osib km Rozpodilyayetsya naselennya priblizno na polovinu miske ta okresove silske Zmina chiselnosti naselennya krayu Roki 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013Naselennya osib 692 434 693 499 694 763 695 698 697 502 689 601 690 420 Nacionalnij sklad vvazhayetsya monoetnichnim zagalom oficijni dani dayut 97 5 slovakiv ta lishe 2 5 inshih nacionalnostej Todi yak she v seredini 20 stolittya etnichna kartina bula nabagato pistryavishoyu oskilki po zapisam she madyarskim slovacke naselennya stanovilo vid 40 do 50 reshtu stanovili rizni nacionalni grupi nimci yevreyi ugorci ukrayinci rusini lemki polyaki chehi moravci romi Ale za socialistichnih chasiv Slovachchini pri pidtrimci uryadovih kil bula provedena chastkova pan slovachchina tobto znachnu chastinu naselennya bulo zapisano v etnichnomu skladi do slovakiv osoblivo ce stosuvalosya blizkih etnichno slov yanskih etnosiv lemkiv ta rusiniv ukrayinciv polyakiv a takozh ugorciv Na suchasnomu etapi ce chitko vidobrazhaye mizhkonfesijna kartina krayu de na tli slovakiv rimo katolikiv zalishayetsya znachna chastina do 10 greko katolikiv vihidciv ukrayinciv lemkiv ta rusiniv lyuterani tezh do 10 kolishni nimci ta avstrijci blizko 5 pravoslavnih takozh etnichni rusini ta lemki a she blizko 10 ateyistiv zdebilshogo ce mistyani ta she j etnichnih romiv vidnosyat do kategoriyi ateyistiv IstoriyaDo X stolittya teritoriya Zhilinskogo krayu nalezhala Velikij Moraviyi a opislya rozpadu korolivstva v 907 roci cya zemlya pidpadala pid vplivi riznih susidnih pleminnih ugrupovan i lishe z seredini 12 stolittya miscevi zhupani pidpali pid vpliv ugorskij a zgodom z 16 stolittya i azh do 20 stolittya vono stalo skaladovoyu chastinoyu Korolivstva Ugorshini Tomu cya teritoriya dovoli chasto piddavalasya vsim etno politichnim procesam sho vidbuvalisya na teritoriyi todishnoyi ugorskoyi koroni tak u 13 stolitti tut bulo pobudovani chislenni zamki zalogi dlya zahistu vid mongolskih naval Letava Slovachchina Strechno Hricov Povazsky Kosecky Lietavsky Strecniansky U 16 stolitti bagato meshkanciv cogo viddalenogo krayu vidchuli utiski vid tureckoyi okupaciyi Zagalom cej kraj buduchi znachno viddalenim vid golovnih torgovih shlyahiv ta skupchennya pleminnih poselen u svoyemu rozvitku buv dovoli vidstalim na vidminu vid poselen Pridunav ya i lishe z prihodom naprikinci 19 go stolittya syudi zaliznici prokladenij po dolini richki Vag pochavsya znachnij ekonomichnij rist cogo bagatogo na prirodni ta ekonomichni resursi krayu A vzhe z seredini 20 stolittya cej kraj stav znachnim promislovim regionom Slovachchini PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www iso org obp ui iso code 3166 SK Pocet obyvateľov podľa pohlavia vo vsetkych krajoch SR k 1 1 2021 Bratislava SU SR d Track Q110227967d Track Q1780d Track Q13371586 Statistichnij uryad Slovackoyi respubliki om7102rr slovac PosilannyaOficijnij vebsajt administraciyi krayu Zilinsky samospravny kraj 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine dani Statistichnogo uryadu Slovachchini za 2009 rik Zhilinskij kraj 13 listopada 2010 u Wayback Machine Chehiya Polsha Trenchinskij kraj Pryashivskij kraj Banskobistrickij kraj Ce nezavershena stattya z geografiyi Slovachchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi