Турець — (словац. Turiec, угор. Túrótz / Túrócz / Túróc / Turóc) — історичний, туристичний регіон (повна назва Турчанський туристичний регіон) центральної Центральної Словаччини, що включає округи Мартін (Нижній Турець) і Турчянські Теплиці (Верхній Турець) в Жилінському краю.
Турець | |
Країна | Словаччина |
---|---|
Координати: 49° пн. ш. 18° сх. д. / 49° пн. ш. 18° сх. д.
На початку 20 століття цей регіон був культурним центром Словаччини, де важливу роль відігравало місто Мартін. У регіоні проживає 112 028 жителів.
Територія межує з Горним Поважі на північному заході, Оравою на північному сході, Ліптово на сході, Горехроні на південному сході, Теково на півдні та Горною Нітрою на південному заході.
Історія
Турець приблизно відповідає колишньому угорському комітату Turóc.
Слов'яни оселилися у цьому краю пізніше VII століття. Наприкінці VIII — початку IX століть Турчанська улоговина була дуже густо заселена. Археологи виділяють ранньосередньовічний археологічний [en] (VIII—IX століття). Назва горизонту походить від археологічних пам'яток у Блатниці (Словаччина) та Мікульчиці (Чехія). Найбільш характерними знахідками горизонту Блатниця-Мікульчице є мечі з вишуканими прикрасами із могил чоловіків-воїнів. [cs] пише, що це показує, як моравські майстри обирають «елементи орнаментального змісту каролінгського мистецтва, які відповідають їхнім естетичним потребам та традиціям». За словами Ф. Курта, мечі та інші предмети горизонту Блатниця-Мікульчице демонструють «перехід від тактики кінного бою, типової для кочової війни, до важкої кавалерійської техніки», а також розвиток місцевої еліти в регіонах на північ від річки Дунай та Великої Угорської рівнини на початку IX століття. Перша згадка Турця під цим ім'ям належить до 1113 року.
Першою столицею регіону був замок Вишеград (Vyšehrad), що стояв на кордоні Турця та Гірської Нітри. Потім столицею регіону був замок Склабіня.
Не пізніше 1264 року в Турці з'явилося село Сент-Мартон (Zenthmarton), яке отримало у 1340 р. міські права. Надалі місто Турчанський св. Мартін (Turčianský Svätý Martin) став третьою столицею регіону.
Починаючи з XIII століття в Турцєві було побудовано безліч замків. Серед них виділяється квадратний замок Знієв, що вінчає круту гору (Zniev, осн. у 1234 р.), величні руїни якого збереглися донині. Предки уславленого у XVIII столітті генерала угорської служби Андраша Гадіка були турчанськими дворянами. У 1949 році місто Турець було включено до складу Жилінського краю Чехословаччини. У 1960 році — до Середньо-Словацького краю Чехословаччини.
Економіка
В даний час територія регіону є одним з найбільш розвинутих регіонів Словаччини. Місто Мартін є потужним промисловим центром, хоча після 1989 року воно на кілька років занепало через перепрофілювання виробництва озброєнь на цивільне.
Туризм
Національні парки
- Національний парк Мала Фатра
- Шутовський водоспад (найвищий у Малій Фатрі)
- Протока Тесно
- Національний парк Велика Фатра
- рідкісне місце археологічних розкопок Яскіня Мажарна (єдиний вхідний портал, печера недоступна для відвідувачів)
- Долини: Блатницька, Гадерська, Нецпальська та Ясенська
Замки та пам'ятники
- Блатницький град
- Склабінський град (над селом Склабінський Підзамок, з 1944 р. в руїнах — спалений німцями)
- Знєвський замок
- Сучянський замок
- Монастир премонстратів у Кляшторі-под-Знєвом
- Англійський парк і особняк в Турчянска Штявнічка
- особняк з англійським парком у Мошовце
Катання на лижах
- Ясенська долина, Martinské hole, Валчанська долина
Водолікування
- Курортне місто Турчянські Теплиці
Мартін
- Національний цвинтар у Мартіні, де поховані важливі діячі політичного та культурного життя Словаків.
- Камерний театр у Мартіні
Округи, міста та муніципалітети
Округ Мартін
- Міста: Мартін, Турани, Врутки
- Села: Бела-Дулиці, Бениці, Блатниця, Бистрічка, Дянова, Дякова, Долни Калнік, Дражковце, Фолкушова, Горни Калнік, Карлова, Кляштор-под-Знєвом, Коштяни-над-Турцом, Крпеляни, Ласкар, Лежяхов, Ліповец, Нецпали, Нолчово, Подградіє, Прібовце, Раково, Ратково, Склабіня, Склабінський Подзамок, Словани, Соцовце, Сучани, Шутово, Требостово, Трново, Турчянска Штявнічка, Турчянске Ясено, Турчянске Клячани, Турчянски Дюр, Турчянски Петер, Валча, Врицько, Заборіє, Жабокреки
Турчянські Теплиці
- Міста: Турчянське Тепліце
- Села: Abramová, Блажовці, Бодорова, Борцова, Brieštie, Будіш, Чремошне, Дубове, Гай, Горна Штубня, Іванчіна, Ясеново, Язерніца, Каляменова, Liešno, Мали Чепчін, Мошковец, Мошовці, Ондрашова, Ракша, Рудно, Склене, Словенске Правно, Турчек, Вельки Чепчин
Примітки
- Що довели археологічні розкопки в Блатниці(Blatnica), Мали Чепчін (Maly Čepčín), Жабокреки (Žabokreky).
- Barford, P. M. (2001). The Early Slavs: Culture and Society in Early Medieval Eastern urope. Cornell University Press. ISBN .
- Urbańczyk, Przemysław (2005). Early State Formation in East Central Europe. У Curta, Florin (ред.). East Central & Eastern Europe in the Early Middle Ages. The University of Michigan Press. с. https://archive.org/details/eastcentraleaste00curt_993/page/n146 139]–151. ISBN .
- Bialeková, Darina (2012). (PDF). Acta Historica Neoliensia (словац.). 15. ISSN 1336-9148. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- Dekan, Ján (1981). Moravia Magna: The Great Moravian Empire, Its Art and Time. Control Data Arts. ISBN .
- Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500-1250. Cambridge University Press. ISBN .
- У 1944 р.
- 1950 року чехословацькі комуністи скоротили назву цього національно-релігійного центру до Мартін.
Посилання
- Про турчан у творі : Йозеф Тайовський . Мала культурна географія Словаччини 1 : кафедра турец. В Єкатеринбурзі: Відділення Чехословацької Національної Ради в Росії, 1918. Бібліотека словацьких голосів №. 2. 16 стор. — доступно в Електронній бібліотеці УКБ
- Про турчан у творі : ŠMAKALOVÁ, I. Інтегральне село Дослідження словацького селянського села в Турках . Прага: Соціальний інститут, 1936. 125 с. — доступно в Електронній бібліотеці УКБ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turec Turec slovac Turiec ugor Turotz Turocz Turoc Turoc istorichnij turistichnij region povna nazva Turchanskij turistichnij region centralnoyi Centralnoyi Slovachchini sho vklyuchaye okrugi Martin Nizhnij Turec i Turchyanski Teplici Verhnij Turec v Zhilinskomu krayu TurecKrayina Slovachchina Koordinati 49 pn sh 18 sh d 49 pn sh 18 sh d 49 18 Na pochatku 20 stolittya cej region buv kulturnim centrom Slovachchini de vazhlivu rol vidigravalo misto Martin U regioni prozhivaye 112 028 zhiteliv Teritoriya mezhuye z Gornim Povazhi na pivnichnomu zahodi Oravoyu na pivnichnomu shodi Liptovo na shodi Gorehroni na pivdennomu shodi Tekovo na pivdni ta Gornoyu Nitroyu na pivdennomu zahodi IstoriyaGerb regionu Turec Turec priblizno vidpovidaye kolishnomu ugorskomu komitatu Turoc Slov yani oselilisya u comu krayu piznishe VII stolittya Naprikinci VIII pochatku IX stolit Turchanska ulogovina bula duzhe gusto zaselena Arheologi vidilyayut rannoserednovichnij arheologichnij en VIII IX stolittya Nazva gorizontu pohodit vid arheologichnih pam yatok u Blatnici Slovachchina ta Mikulchici Chehiya Najbilsh harakternimi znahidkami gorizontu Blatnicya Mikulchice ye mechi z vishukanimi prikrasami iz mogil cholovikiv voyiniv cs pishe sho ce pokazuye yak moravski majstri obirayut elementi ornamentalnogo zmistu karolingskogo mistectva yaki vidpovidayut yihnim estetichnim potrebam ta tradiciyam Za slovami F Kurta mechi ta inshi predmeti gorizontu Blatnicya Mikulchice demonstruyut perehid vid taktiki kinnogo boyu tipovoyi dlya kochovoyi vijni do vazhkoyi kavalerijskoyi tehniki a takozh rozvitok miscevoyi eliti v regionah na pivnich vid richki Dunaj ta Velikoyi Ugorskoyi rivnini na pochatku IX stolittya Persha zgadka Turcya pid cim im yam nalezhit do 1113 roku Pershoyu stoliceyu regionu buv zamok Vishegrad Vysehrad sho stoyav na kordoni Turcya ta Girskoyi Nitri Potim stoliceyu regionu buv zamok Sklabinya Ne piznishe 1264 roku v Turci z yavilosya selo Sent Marton Zenthmarton yake otrimalo u 1340 r miski prava Nadali misto Turchanskij sv Martin Turciansky Svaty Martin stav tretoyu stoliceyu regionu Pochinayuchi z XIII stolittya v Turcyevi bulo pobudovano bezlich zamkiv Sered nih vidilyayetsya kvadratnij zamok Zniyev sho vinchaye krutu goru Zniev osn u 1234 r velichni ruyini yakogo zbereglisya donini Predki uslavlenogo u XVIII stolitti generala ugorskoyi sluzhbi Andrasha Gadika buli turchanskimi dvoryanami U 1949 roci misto Turec bulo vklyucheno do skladu Zhilinskogo krayu Chehoslovachchini U 1960 roci do Seredno Slovackogo krayu Chehoslovachchini EkonomikaV danij chas teritoriya regionu ye odnim z najbilsh rozvinutih regioniv Slovachchini Misto Martin ye potuzhnim promislovim centrom hocha pislya 1989 roku vono na kilka rokiv zanepalo cherez pereprofilyuvannya virobnictva ozbroyen na civilne TurizmNacionalni parki Nacionalnij park Mala Fatra Shutovskij vodospad najvishij u Malij Fatri Protoka Tesno Nacionalnij park Velika Fatra ridkisne misce arheologichnih rozkopok Yaskinya Mazharna yedinij vhidnij portal pechera nedostupna dlya vidviduvachiv Dolini Blatnicka Gaderska Necpalska ta YasenskaZamki ta pam yatniki Blatnickij grad Sklabinskij grad nad selom Sklabinskij Pidzamok z 1944 r v ruyinah spalenij nimcyami Znyevskij zamok Suchyanskij zamok Monastir premonstrativ u Klyashtori pod Znyevom Anglijskij park i osobnyak v Turchyanska Shtyavnichka osobnyak z anglijskim parkom u MoshovceKatannya na lizhah Yasenska dolina Martinske hole Valchanska dolinaVodolikuvannya Kurortne misto Turchyanski TepliciMartin Nacionalnij cvintar u Martini de pohovani vazhlivi diyachi politichnogo ta kulturnogo zhittya Slovakiv Kamernij teatr u MartiniOkrugi mista ta municipalitetiOkrug Martin Mista Martin Turani Vrutki Sela Bela Dulici Benici Blatnicya Bistrichka Dyanova Dyakova Dolni Kalnik Drazhkovce Folkushova Gorni Kalnik Karlova Klyashtor pod Znyevom Koshtyani nad Turcom Krpelyani Laskar Lezhyahov Lipovec Necpali Nolchovo Podgradiye Pribovce Rakovo Ratkovo Sklabinya Sklabinskij Podzamok Slovani Socovce Suchani Shutovo Trebostovo Trnovo Turchyanska Shtyavnichka Turchyanske Yaseno Turchyanske Klyachani Turchyanski Dyur Turchyanski Peter Valcha Vricko Zaboriye ZhabokrekiTurchyanski Teplici Mista Turchyanske Teplice Sela Abramova Blazhovci Bodorova Borcova Briestie Budish Chremoshne Dubove Gaj Gorna Shtubnya Ivanchina Yasenovo Yazernica Kalyamenova Liesno Mali Chepchin Moshkovec Moshovci Ondrashova Raksha Rudno Sklene Slovenske Pravno Turchek Velki ChepchinPrimitkiSho doveli arheologichni rozkopki v Blatnici Blatnica Mali Chepchin Maly Cepcin Zhabokreki Zabokreky Barford P M 2001 The Early Slavs Culture and Society in Early Medieval Eastern urope Cornell University Press ISBN 0 8014 3977 9 Urbanczyk Przemyslaw 2005 Early State Formation in East Central Europe U Curta Florin red East Central amp Eastern Europe in the Early Middle Ages The University of Michigan Press s https archive org details eastcentraleaste00curt 993 page n146 139 151 ISBN 978 0 472 11498 6 Bialekova Darina 2012 PDF Acta Historica Neoliensia slovac 15 ISSN 1336 9148 Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 Dekan Jan 1981 Moravia Magna The Great Moravian Empire Its Art and Time Control Data Arts ISBN 0 89893 084 7 Curta Florin 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 89452 4 U 1944 r 1950 roku chehoslovacki komunisti skorotili nazvu cogo nacionalno religijnogo centru do Martin PosilannyaPro turchan u tvori Jozef Tajovskij Mala kulturna geografiya Slovachchini 1 kafedra turec V Yekaterinburzi Viddilennya Chehoslovackoyi Nacionalnoyi Radi v Rosiyi 1918 Biblioteka slovackih golosiv 2 16 stor dostupno v Elektronnij biblioteci UKB Pro turchan u tvori SMAKALOVA I Integralne selo Doslidzhennya slovackogo selyanskogo sela v Turkah Praga Socialnij institut 1936 125 s dostupno v Elektronnij biblioteci UKB