Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також статтю Пряшівщина Пря шівський край словац Prešovský kraj адміністративна одиниця словац správny celok та один

Пряшівський край

Пряшівський край
Див. також статтю Пряшівщина.

Пря́шівський край (словац. Prešovský kraj) — адміністративна одиниця (словац. správny celok) та один з восьми країв Словаччини з адміністративним центром у місті Пряшів. Пряшівський край поділяється на «округи» (райони) (словац. okres). Площа краю становить 8.993 км², населення 807.011 осіб. Пряшівський край виник у процесі реорганізації адміністративного поділу країни 1 липня 1996 р., коли з колишньої Східно-Словацької області (словац. Východoslovenský kraj) утворилися Кошицький край на півдні та Пряшівський край на півночі.

Пряшівський край

Prešovský kraj

image
image
image
Адм. центр Пряшів
Найбільше місто Пряшів
Країна image Словаччина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Малопольське воєводство Підкарпатське воєводство
Жилінський край image Закарпатська область
Банськобистрицький край Кошицький край
Підрозділи 13 округів
Офіційна мова словацька
Населення
 - повне 808 931 осіб (1 січня 2021)[1]
 - густота 91,45 осіб/км²
Площа
 - повна 8 974,5 км²
Висота
 - максимальна 2655 м
(гора
Герлаховський Штит)
 - мінімальна 105 м (витік р. Ондави)
Дата заснування 1 липня 1996
Губернатор d
Вебсайт www.presovsky-kraj.sk
ISO 3166-2:SK SK-PV
image
Пряшівський край на мапі Словаччини
Пряшівський край на мапі Словаччини
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Пряшівський край
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пряшівський край

Адміністративно-територіальний поділ

Пряшівський край складається з 13 округів (районів):

Територія Пряшівського краю є водночас самоврядною територіальною одиницею (словац. samosprávny uzemný celok) — Пряшівськм самоврядним краєм (словац. Prešovský samosprávny kraj) і поділяється на населені пункти (села та міста). Межі Пряшівського самоврядного краю збігаються з межами Пряшівського краю. Органами Пряшівського самоврядного краю є:

  • Рада / Парламент Пряшівського самоврядного краю (словац. Zastupiteľstvo Prešovského samosprávneho kraja), який складається з 62 депутатів.
  • Голова Пряшівського самоврядного краю (словац. Predseda Prešovského samosprávneho kraja) — .

На території Пряшівського краю знаходиться 650 населених пунктів, у тому числі 23 міст: Бардіїв, Ганушовце-над-Топльоу, Гуменне, Ґіралтовце, Кежмарок, Левоча, Липани, Меджилабірці, Подолинець, Попрад, Пряшів, Сабинів, Снина, Списька Бела, Списька Стара Вес, Спиське Подградє, Стара Любовня, Стропков, Свидник, Світ, Великий Шариш, Високі Татри, Вранов-над-Топльоу.

Розташування

image
Мапа Пряшівського краю

Пряшівський край знаходиться на півночі Східної Словаччини. На півночі межує з Польщею, на сході з Україною, на півдні з Кошицьким краєм, на заході з Банськобистрицьким та Жилінським краями. Обіймає північну частину трьох колишніх угорських жуп: Списької, Шариської і Земплінської та Собранецький повіт Ужанської.

Природа

Пряшівський край охоплює низку географічних районів: західну частину Східних Карпат, частини Низьких й Західних Бескидів, Латиської низовини і Центральних Словацьких Карпат. Східна частина Пряшівщини — на схід від р. Цірохи має типову для Східних Карпат смугову будову, що полягає в чергуванні поздовжніх гірських високих смуг з нижчими заглибинами. Тут у напрямі з півдня на північ виступають: вулканічний Вигорлат (найвищий верх — 1076 м) з підгір'ям, відділений Внутрішньою Карпатською долиною (вздовж Цірохи й Ублі від Середнього Бескиду (найвищий верх 1221 м). Найбільшу частину Пряшівського краю займає Низький Бескид (найвищий верх — 1 002 м), найнижча частина Карпат (зокрема Ондавське низькогір'я). На захід від широкої долини Топлі й Бардіївської котловини простягаються частини Західного Бескиду — Чергівські гори (1 157 м), відокремлені від Списької Маґури (1 259 м) і Левоцьких гір (1290 м), утворених з легко зфалдованого флішу. Південний захід Пряшівського краю займають Солоні (або Пряшівські) вулканічні гори (1092 м), широка Кошицько-Пряшівська улоговина (вздовж Горнаду й Ториси), а далі на захід — масиви (Словацькі Рудні гори — 1 240 м, гранітовий Бранисько — 1 172) і котловини (Списька) Центральних Словацьких Карпат. Південно-східну частину Пряшівського краю займає західна частина Потиської (східно-словацької) низовини. Низка вигідних перевалів — уздовж Ториси-Попраду, Тилицький (688 м), Дукельський (502), Лупківський (651) й інші полегшують сполучення з північним узбіччям Карпат.

В Пряшівському краю можна вирізнити такі краєвиди:

  • середньогірський (висота хребтів до 1 000, винятково до 1 300 м);
  • низькогірський (зокрема Ондавське низькогір'я, також Бардіївське, Зборівське та ін.; висота до 600 м);
  • Латиська низовина;
  • Кошицько-Пряшівська майже рівна улоговина;
  • Середгірська Списька котловина.

Клімат, ґрунти, рослинність

Клімат Пряшівського краю помірно континентальний, менш континентальний і тепліший порівняно із Закарпаттям. Він міняється залежно від висоти. Середня річна температура від 3° С у найвищих гірських масивах до 10° С на ; температура липня — 14-21° C, січня — від −8 до −3° C; кількість атмосферних опадів 580—1100 мм. Кількість опадів для Пряшева (висота 257 м): 8,3, 19,1 і −3,9° C; 631 мм.

Урожайніші ґрунти поширені лише на Потиській низовині й (дерново-підзолисті глеюваті та глейові ґрунти і — найурожайніші — буроземи). У горах основні ґрунти — маловрожайні опідзолені лісові ґрунти.

Рослинність розподіляється (залежно від висоти) на ряд природних біогеоценозів: лісостепова рослинність з дубовими лісами і заплавними луками на Потиській низовині й Кошицькій улоговині; в горах до висоти 400 м поширені дубові ліси, найбільшу площу займають букові ліси, вищих — ялини і смереки; у гірських масивах Західного Бескиду переважають ялиново-букові й смерекові ліси. Ліс займає у горах близько 40 % всієї площі.

Населення

На 1 км² Пряшівського краю живе в середньому 90 мешканців. Населення розміщене нерівномірно: найгустіше заселені (80) і (близько 100), найслабше — гірські масиви Західних Бескидів, Солоні гори, Вигорлят і Середні Бескиди. Ледве 1/4 населення живе в містах; найбільше їх на пограниччі гір і низовини. Найвизначнішим містом є Пряшів (93 000 меш.) та Попрад, від 30 — 50 000 мають: Михайлівці, Гуменне і Бардіїв; від 20 — 30 000: Снина, Требішов; від 10 — 20 000: Стара Любовня, Свидник, Стропків; 5-10000: Сабинів, Сечовце, Меджилабірці; менше 5 000: Зборів й ін. За винятком Пряшева і Михайлівців, міста Пряшівського краю мали до 1950 р. торговельно-адміністративний характер, менші — с.-г.-торг.; тепер щораз більше значення має промисловість.

Національний склад

  • словаки — 90,3 %
  • цигани (роми) — 4,5 %
русини  — 4,1 %
  • чехи — 0,5 %
  • угорці — 0,1 %
  • інші — 1,2 %

Мовний склад

Рідна мова за переписами 2001—2011.

№ Рідна мова Населення
2001 		Населення
2011
1. Словацька 677 773 631 193 77,49 %
2. Циганська 43 208 57 228 7,03 %
3. Русинська 52 679 50 459 6,27 %
4. Чеська 3 991 2 924 0,36 %
6. інша 3 331 3 688 0,46 %
7. не визначилися 8 986 69 035 8,47 %
разом 789 968 814 527 100 %

Склад населення за приналежністю до релігії

  • римо-католики: 67 %,
  • греко-католики: 16 %,
  • еванєлики (протестанти): 5 %,
  • православні: 4 %

Промисловість

Пряшівський край завжди належав до економічно найвідсталіших частин держав, у межах яких перебував. Населення жило майже винятково з сільського господарства, яке велося у карликових господарствах та на примітивному рівні. Деяка частина людності працювала на лісових роботах та на сезонових працях поза Пряшівським краєм, зокрема (до 1914) під час жнив у глибині Угорщини. Невелике значення мала домашня і кустарна промисловість (ткацтво, обробка дерева тощо) та мандрівні зайняття (дротярство у півн.-зах. частині краю). Велику підтримку населенню давали емігранти зі США: деякі з них поверталися з заробленими грошима, ін. допомагали родинам, які залишилися в краю. Чималі зміни у нар. господарстві Пряшівського краю наступили з 1950 у зв'язку з колективізацією сіль. господарства, деякою індустріалізацією й електрифікацією, поширенням фахової освіти, інтенсифікацією транспорту тощо.

До 1950 промисловість, за винятком невеликих зав. — деревообробних і харч., майже не існувала. Згодом розвинено такі її галузі: легку, деревообробну, хім., будів. матеріалів тощо. Найбільшим пром. осередком є Пряшів, менші: Михайлівці (швейна промисловість), Бардіїв (шкіряна, швейна), Гуменне і Стражське (хім.), Снина (будів. матеріалів), Бранів (деревообробна), Требишів (харч.) і ряд менших осель з місц. промисловістю.

Пряшівський край слабо забезпечений зал. шляхами. Важливий шлях, який сполучає Словаччину з Україною (Кошиці — Чоп); поперечні шляхи, які в'язали колись Угорщину з Галичиною (з Кошиць уздовж Ториси і Попраду до Тарнова та з Будапешту через Лупківський перевал до Перемишля і Львова) втратили після 1918 своє значення; більше значення має залізниця Пряшів — Вранів — Гуменне. Сильно збільшився автотранспорт, який сполучає тепер важливіші оселі П.; найважливіший шлях: Пряшів — Михайлівці — Ужгород.

Примітки

  1. Počet obyvateľov podľa pohlavia vo všetkých krajoch SR k 1. 1. 2021 — Bratislava: ŠÚ SR.
    d:Track:Q110227967d:Track:Q1780d:Track:Q13371586
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2015.

Посилання

  • Офіційний вебсайт Пряшівського самоврядного краю (Bratislavský samosprávny kraj)
  • дані Статистичного уряду Словаччини за 2009 рік- Пряшівський край

Джерела

  1. Nižňanský Branislav, Harčár Ján a kol.: Prešov, Prešovský okres a Prešovský kraj. Geografické exkurzie. Katedra geografie a geoekológie Fakulty humanitných a prírodných vied Prešovskej Univerzity, Východoslovenská pobočka Slovenskej geografickej spoločnosti, Okresný úrad Prešov, Prešov, 1998.
  2. Dugas Dionýz: Víta vás Prešovský kraj, Dino, Sabinov, 2002.
  3. Jiroušek Ladislav: Prešovský kraj, Robert Vico, 2002
  4. Valentovič Martin: Profil regiónu Slovensko- Východ, Prešovský samosprávny kraj, Prešov, 2006.


image Польща
image Жилінський край image image Україна
image Банськобистрицький край image Кошицький край

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh stattyu Pryashivshina Prya shivskij kraj slovac Presovsky kraj administrativna odinicya slovac spravny celok ta odin z vosmi krayiv Slovachchini z administrativnim centrom u misti Pryashiv Pryashivskij kraj podilyayetsya na okrugi rajoni slovac okres Plosha krayu stanovit 8 993 km naselennya 807 011 osib Pryashivskij kraj vinik u procesi reorganizaciyi administrativnogo podilu krayini 1 lipnya 1996 r koli z kolishnoyi Shidno Slovackoyi oblasti slovac Vychodoslovensky kraj utvorilisya Koshickij kraj na pivdni ta Pryashivskij kraj na pivnochi Pryashivskij krajPresovsky krajAdm centr PryashivNajbilshe misto PryashivKrayina SlovachchinaMezhuye z susidni adminodinici Malopolske voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoZhilinskij kraj Zakarpatska oblastBanskobistrickij kraj Koshickij krajPidrozdili 13 okrugivOficijna mova slovackaNaselennya povne 808 931 osib 1 sichnya 2021 1 gustota 91 45 osib km Plosha povna 8 974 5 km Visota maksimalna 2655 m gora Gerlahovskij Shtit minimalna 105 m vitik r Ondavi Data zasnuvannya 1 lipnya 1996Gubernator dVebsajt www presovsky kraj skISO 3166 2 SK SK PVPryashivskij kraj na mapi SlovachchiniPryashivskij kraj na mapi SlovachchiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pryashivskij krajVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pryashivskij krajAdministrativno teritorialnij podilPryashivskij kraj skladayetsya z 13 okrugiv rajoniv Bardiyiv okrug Vranov nad Toplou okrug Gumenne okrug Kezhmarok okrug Levocha okrug Medzhilabirci okrug Poprad okrug Pryashiv okrug Sabinov okrug Svidnik okrug Snina okrug Stara Lyubovnya okrug Stropkov okrug Teritoriya Pryashivskogo krayu ye vodnochas samovryadnoyu teritorialnoyu odiniceyu slovac samospravny uzemny celok Pryashivskm samovryadnim krayem slovac Presovsky samospravny kraj i podilyayetsya na naseleni punkti sela ta mista Mezhi Pryashivskogo samovryadnogo krayu zbigayutsya z mezhami Pryashivskogo krayu Organami Pryashivskogo samovryadnogo krayu ye Rada Parlament Pryashivskogo samovryadnogo krayu slovac Zastupiteľstvo Presovskeho samospravneho kraja yakij skladayetsya z 62 deputativ Golova Pryashivskogo samovryadnogo krayu slovac Predseda Presovskeho samospravneho kraja Na teritoriyi Pryashivskogo krayu znahoditsya 650 naselenih punktiv u tomu chisli 23 mist Bardiyiv Ganushovce nad Toplou Gumenne Giraltovce Kezhmarok Levocha Lipani Medzhilabirci Podolinec Poprad Pryashiv Sabiniv Snina Spiska Bela Spiska Stara Ves Spiske Podgradye Stara Lyubovnya Stropkov Svidnik Svit Velikij Sharish Visoki Tatri Vranov nad Toplou RoztashuvannyaMapa Pryashivskogo krayu Pryashivskij kraj znahoditsya na pivnochi Shidnoyi Slovachchini Na pivnochi mezhuye z Polsheyu na shodi z Ukrayinoyu na pivdni z Koshickim krayem na zahodi z Banskobistrickim ta Zhilinskim krayami Obijmaye pivnichnu chastinu troh kolishnih ugorskih zhup Spiskoyi Shariskoyi i Zemplinskoyi ta Sobraneckij povit Uzhanskoyi PrirodaPryashivskij kraj ohoplyuye nizku geografichnih rajoniv zahidnu chastinu Shidnih Karpat chastini Nizkih j Zahidnih Beskidiv Latiskoyi nizovini i Centralnih Slovackih Karpat Shidna chastina Pryashivshini na shid vid r Cirohi maye tipovu dlya Shidnih Karpat smugovu budovu sho polyagaye v cherguvanni pozdovzhnih girskih visokih smug z nizhchimi zaglibinami Tut u napryami z pivdnya na pivnich vistupayut vulkanichnij Vigorlat najvishij verh 1076 m z pidgir yam viddilenij Vnutrishnoyu Karpatskoyu dolinoyu vzdovzh Cirohi j Ubli vid Serednogo Beskidu najvishij verh 1221 m Najbilshu chastinu Pryashivskogo krayu zajmaye Nizkij Beskid najvishij verh 1 002 m najnizhcha chastina Karpat zokrema Ondavske nizkogir ya Na zahid vid shirokoyi dolini Topli j Bardiyivskoyi kotlovini prostyagayutsya chastini Zahidnogo Beskidu Chergivski gori 1 157 m vidokremleni vid Spiskoyi Maguri 1 259 m i Levockih gir 1290 m utvorenih z legko zfaldovanogo flishu Pivdennij zahid Pryashivskogo krayu zajmayut Soloni abo Pryashivski vulkanichni gori 1092 m shiroka Koshicko Pryashivska ulogovina vzdovzh Gornadu j Torisi a dali na zahid masivi Slovacki Rudni gori 1 240 m granitovij Branisko 1 172 i kotlovini Spiska Centralnih Slovackih Karpat Pivdenno shidnu chastinu Pryashivskogo krayu zajmaye zahidna chastina Potiskoyi shidno slovackoyi nizovini Nizka vigidnih perevaliv uzdovzh Torisi Popradu Tilickij 688 m Dukelskij 502 Lupkivskij 651 j inshi polegshuyut spoluchennya z pivnichnim uzbichchyam Karpat V Pryashivskomu krayu mozhna virizniti taki krayevidi serednogirskij visota hrebtiv do 1 000 vinyatkovo do 1 300 m nizkogirskij zokrema Ondavske nizkogir ya takozh Bardiyivske Zborivske ta in visota do 600 m Latiska nizovina Koshicko Pryashivska majzhe rivna ulogovina Seredgirska Spiska kotlovina Klimat grunti roslinnistKlimat Pryashivskogo krayu pomirno kontinentalnij mensh kontinentalnij i teplishij porivnyano iz Zakarpattyam Vin minyayetsya zalezhno vid visoti Serednya richna temperatura vid 3 S u najvishih girskih masivah do 10 S na temperatura lipnya 14 21 C sichnya vid 8 do 3 C kilkist atmosfernih opadiv 580 1100 mm Kilkist opadiv dlya Pryasheva visota 257 m 8 3 19 1 i 3 9 C 631 mm Urozhajnishi grunti poshireni lishe na Potiskij nizovini j dernovo pidzolisti gleyuvati ta glejovi grunti i najurozhajnishi burozemi U gorah osnovni grunti malovrozhajni opidzoleni lisovi grunti Roslinnist rozpodilyayetsya zalezhno vid visoti na ryad prirodnih biogeocenoziv lisostepova roslinnist z dubovimi lisami i zaplavnimi lukami na Potiskij nizovini j Koshickij ulogovini v gorah do visoti 400 m poshireni dubovi lisi najbilshu ploshu zajmayut bukovi lisi vishih yalini i smereki u girskih masivah Zahidnogo Beskidu perevazhayut yalinovo bukovi j smerekovi lisi Lis zajmaye u gorah blizko 40 vsiyeyi ploshi NaselennyaNa 1 km Pryashivskogo krayu zhive v serednomu 90 meshkanciv Naselennya rozmishene nerivnomirno najgustishe zaseleni 80 i blizko 100 najslabshe girski masivi Zahidnih Beskidiv Soloni gori Vigorlyat i Seredni Beskidi Ledve 1 4 naselennya zhive v mistah najbilshe yih na pogranichchi gir i nizovini Najviznachnishim mistom ye Pryashiv 93 000 mesh ta Poprad vid 30 50 000 mayut Mihajlivci Gumenne i Bardiyiv vid 20 30 000 Snina Trebishov vid 10 20 000 Stara Lyubovnya Svidnik Stropkiv 5 10000 Sabiniv Sechovce Medzhilabirci menshe 5 000 Zboriv j in Za vinyatkom Pryasheva i Mihajlivciv mista Pryashivskogo krayu mali do 1950 r torgovelno administrativnij harakter menshi s g torg teper shoraz bilshe znachennya maye promislovist Nacionalnij sklad slovaki 90 3 cigani romi 4 5 rusini 4 1 chehi 0 5 ugorci 0 1 inshi 1 2 Movnij sklad Ridna mova za perepisami 2001 2011 Ridna mova Naselennya 2001 Naselennya 20111 Slovacka 677 773 631 193 77 49 2 Ciganska 43 208 57 228 7 03 3 Rusinska 52 679 50 459 6 27 4 Cheska 3 991 2 924 0 36 6 insha 3 331 3 688 0 46 7 ne viznachilisya 8 986 69 035 8 47 razom 789 968 814 527 100 Sklad naselennya za prinalezhnistyu do religiyi rimo katoliki 67 greko katoliki 16 evanyeliki protestanti 5 pravoslavni 4 PromislovistPryashivskij kraj zavzhdi nalezhav do ekonomichno najvidstalishih chastin derzhav u mezhah yakih perebuvav Naselennya zhilo majzhe vinyatkovo z silskogo gospodarstva yake velosya u karlikovih gospodarstvah ta na primitivnomu rivni Deyaka chastina lyudnosti pracyuvala na lisovih robotah ta na sezonovih pracyah poza Pryashivskim krayem zokrema do 1914 pid chas zhniv u glibini Ugorshini Nevelike znachennya mala domashnya i kustarna promislovist tkactvo obrobka dereva tosho ta mandrivni zajnyattya drotyarstvo u pivn zah chastini krayu Veliku pidtrimku naselennyu davali emigranti zi SShA deyaki z nih povertalisya z zaroblenimi groshima in dopomagali rodinam yaki zalishilisya v krayu Chimali zmini u nar gospodarstvi Pryashivskogo krayu nastupili z 1950 u zv yazku z kolektivizaciyeyu sil gospodarstva deyakoyu industrializaciyeyu j elektrifikaciyeyu poshirennyam fahovoyi osviti intensifikaciyeyu transportu tosho Do 1950 promislovist za vinyatkom nevelikih zav derevoobrobnih i harch majzhe ne isnuvala Zgodom rozvineno taki yiyi galuzi legku derevoobrobnu him budiv materialiv tosho Najbilshim prom oseredkom ye Pryashiv menshi Mihajlivci shvejna promislovist Bardiyiv shkiryana shvejna Gumenne i Strazhske him Snina budiv materialiv Braniv derevoobrobna Trebishiv harch i ryad menshih osel z misc promislovistyu Pryashivskij kraj slabo zabezpechenij zal shlyahami Vazhlivij shlyah yakij spoluchaye Slovachchinu z Ukrayinoyu Koshici Chop poperechni shlyahi yaki v yazali kolis Ugorshinu z Galichinoyu z Koshic uzdovzh Torisi i Popradu do Tarnova ta z Budapeshtu cherez Lupkivskij pereval do Peremishlya i Lvova vtratili pislya 1918 svoye znachennya bilshe znachennya maye zaliznicya Pryashiv Vraniv Gumenne Silno zbilshivsya avtotransport yakij spoluchaye teper vazhlivishi oseli P najvazhlivishij shlyah Pryashiv Mihajlivci Uzhgorod PrimitkiPocet obyvateľov podľa pohlavia vo vsetkych krajoch SR k 1 1 2021 Bratislava SU SR d Track Q110227967d Track Q1780d Track Q13371586 PDF Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2012 Procitovano 3 listopada 2015 PosilannyaOficijnij vebsajt Pryashivskogo samovryadnogo krayu Bratislavsky samospravny kraj dani Statistichnogo uryadu Slovachchini za 2009 rik Pryashivskij krajDzherelaNiznansky Branislav Harcar Jan a kol Presov Presovsky okres a Presovsky kraj Geograficke exkurzie Katedra geografie a geoekologie Fakulty humanitnych a prirodnych vied Presovskej Univerzity Vychodoslovenska pobocka Slovenskej geografickej spolocnosti Okresny urad Presov Presov 1998 Dugas Dionyz Vita vas Presovsky kraj Dino Sabinov 2002 Jirousek Ladislav Presovsky kraj Robert Vico 2002 Valentovic Martin Profil regionu Slovensko Vychod Presovsky samospravny kraj Presov 2006 Polsha Zhilinskij kraj Ukrayina Banskobistrickij kraj Koshickij kraj

Дата публікації:
Топ