Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Схі́дні Карпа́ти — найбільша за протяжністю фізико-географічна провінція Карпат. Простягається від межі із Західними Карпатами (проводять через Тилицький перевал або, за польським поділом Карпат, через Лупківський перевал на кордоні Словаччини і Польщі) до перевалу Предял та долини річки Прахова у Румунії, у південно-східному напрямку. Переважна більшість гірських хребтів фізико-географічної провінції (за винятком масивів Чорногора, Родна та Келіман) не досягає 2000 м над рівнем моря. У межах Східних Карпат на підставі приналежності гірських споруд до тектонічних поясів Зовнішніх (Флішових) та Внутрішніх (Центральних) Карпат виділяють дві фізико-географічні підпровінції — відповідно Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати.
| Східні Карпати | ||||
 | ||||
| 47°35′40″ пн. ш. 24°38′11″ сх. д. / 47.59450000002777159° пн. ш. 24.63640000002777697° сх. д.Координати: 47°35′40″ пн. ш. 24°38′11″ сх. д. / 47.59450000002777159° пн. ш. 24.63640000002777697° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща,  Словаччина,  Україна і  Румунія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Підкарпатське воєводство Пряшівський край Закарпатська область Івано-Франківська область Чернівецька область Вранча Бакеу Нямц Сучава Марамуреш Бистриця-Несеуд Муреш Харгіта Ковасна Бузеу Прахова | |||
| Тип | гірський хребет[1] і Фізико-географічна провінція | |||
| Висота | П'єтрос, 2303 м | |||
 | ||||
  Східні Карпати Східні Карпати (Україна) | ||||
 Східні Карпати Східні Карпати (Карпати) | ||||
 Східні Карпати у Вікісховищі | ||||
Географія
На території Польщі та Словаччини до Зовнішніх Східних Карпат належать Центральнобескидське передгір'я, Низькі (Центральні Бескиди) та Бещади з найвищою вершиною Тарниця (1366 м). У межах території України до підпровінції Зовнішніх Східних Карпат відносять фізико-географічні області Зовнішньофлішових (Скибових) Карпат, Вододільно-Верховинських та Полонинсько-Чорногірських Карпат. Довжина їх від витоків Сяну (права притока Вісли) та лівих приток Дністра до верхньої течії Сучави становить близько 270 км, ширина 80–90 км. У масиві Чорногора області Полонинсько-Чорногірських Карпат знаходиться найвища вершина усіх Зовнішніх Східних Карпат — гора Говерла (2061 м). На території Румунії до підпровінції відносять групу гірських хребтів і масивів під загальною назвою Молдавсько-Мунтенські Карпати. Найвищою вершиною серед них є пік Ому (1932 м) у горах Сухард.
До Внутрішніх Східних Карпат у межах Словаччини відносять тільки вулканічний масив Вигорлат, східна частина якого заходить на територію України. Він є одним із масивів Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта, який своїм південно-східним краєм заходить у Румунію. В Україні до Внутрішніх Східних Карпат також відносять Солотвинське низькогір'я та два фрагменти Мармароського масиву (Рахівські гори та Чивчини). Найбільша частина території підпровінції Внутрішніх Східних Карпат знаходиться у межах Румунії. Тут до них відносять хребти і масиви, які входять до складу п'яти фізико-географічних областей. Серед них уже згадана область Вигорлат-Гутинського хребта, а також Мармарош-Родна, гори Бистриця, Келіман-Харгіта та Джурджеу-Брашовська западина. Найвищий масив Внутрішніх Східних Карпат – Родна (Роднянські Альпи) розміщений у витоках Бистриці (Золотої Бистриці — правої притоки Сірету та річки Сомеш (ліва притока Тиси), неподалік українсько-румунського кордону. Його вершина підноситься до висоти 2303 м (г. П'єтрос – найвища точка усіх Внутрішніх Східних Карпат і усіх Східних Карпат).
Загалом Східні Карпати покриті мішаними і темнохвойними лісами (бук, ялина, ялиця, сосна); у нижньому поясі — букові ліси, ще нижче — дубові. Гірські луки верхнього поясу (використовуються як літні пасовища).
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Джерела
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східні Карпати- «Фізична географія Європи».— І. П. Половина; Київ, «АркЕк», 1998; с. 172.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. —
- Гілецький Й.Р., Тимофійчук Н.М. Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму. / Й. Р. Гілецький, Н.М. Тимофійчук. //Географія та туризм: Науковий збірник, Випуск 53. – Київ, 2020. С. 103–109.
- Гнилко О. М. Геологічна будова та еволюція Українських Карпат. /Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук. Львів, 2016, 46 с. https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/Автореферат-Гнилко-О.М..pdf.
 | Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi dni Karpa ti najbilsha za protyazhnistyu fiziko geografichna provinciya Karpat Prostyagayetsya vid mezhi iz Zahidnimi Karpatami provodyat cherez Tilickij pereval abo za polskim podilom Karpat cherez Lupkivskij pereval na kordoni Slovachchini i Polshi do perevalu Predyal ta dolini richki Prahova u Rumuniyi u pivdenno shidnomu napryamku Perevazhna bilshist girskih hrebtiv fiziko geografichnoyi provinciyi za vinyatkom masiviv Chornogora Rodna ta Keliman ne dosyagaye 2000 m nad rivnem morya U mezhah Shidnih Karpat na pidstavi prinalezhnosti girskih sporud do tektonichnih poyasiv Zovnishnih Flishovih ta Vnutrishnih Centralnih Karpat vidilyayut dvi fiziko geografichni pidprovinciyi vidpovidno Zovnishni Shidni Karpati ta Vnutrishni Shidni Karpati Shidni KarpatiSvidovec Ukrayina Svidovec Ukrayina 47 35 40 pn sh 24 38 11 sh d 47 59450000002777159 pn sh 24 63640000002777697 sh d 47 59450000002777159 24 63640000002777697 Koordinati 47 35 40 pn sh 24 38 11 sh d 47 59450000002777159 pn sh 24 63640000002777697 sh d 47 59450000002777159 24 63640000002777697Krayina Respublika Polsha Slovachchina Ukrayina i Rumuniya 1 Region Pidkarpatske voyevodstvo Pryashivskij kraj Zakarpatska oblast Ivano Frankivska oblast Chernivecka oblast Vrancha Bakeu Nyamc Suchava Maramuresh Bistricya Neseud Muresh Hargita Kovasna Buzeu PrahovaTip girskij hrebet 1 i Fiziko geografichna provinciyaVisota P yetros 2303 mShidni KarpatiShidni Karpati Ukrayina Shidni KarpatiShidni Karpati Karpati Shidni Karpati u VikishovishiGeografiyaOkremi girski masivi Shidnih Karpat u Rumuniyi Na teritoriyi Polshi ta Slovachchini do Zovnishnih Shidnih Karpat nalezhat Centralnobeskidske peredgir ya Nizki Centralni Beskidi ta Beshadi z najvishoyu vershinoyu Tarnicya 1366 m U mezhah teritoriyi Ukrayini do pidprovinciyi Zovnishnih Shidnih Karpat vidnosyat fiziko geografichni oblasti Zovnishnoflishovih Skibovih Karpat Vododilno Verhovinskih ta Poloninsko Chornogirskih Karpat Dovzhina yih vid vitokiv Syanu prava pritoka Visli ta livih pritok Dnistra do verhnoyi techiyi Suchavi stanovit blizko 270 km shirina 80 90 km U masivi Chornogora oblasti Poloninsko Chornogirskih Karpat znahoditsya najvisha vershina usih Zovnishnih Shidnih Karpat gora Goverla 2061 m Na teritoriyi Rumuniyi do pidprovinciyi vidnosyat grupu girskih hrebtiv i masiviv pid zagalnoyu nazvoyu Moldavsko Muntenski Karpati Najvishoyu vershinoyu sered nih ye pik Omu 1932 m u gorah Suhard Do Vnutrishnih Shidnih Karpat u mezhah Slovachchini vidnosyat tilki vulkanichnij masiv Vigorlat shidna chastina yakogo zahodit na teritoriyu Ukrayini Vin ye odnim iz masiviv Vigorlat Gutinskogo vulkanichnogo hrebta yakij svoyim pivdenno shidnim krayem zahodit u Rumuniyu V Ukrayini do Vnutrishnih Shidnih Karpat takozh vidnosyat Solotvinske nizkogir ya ta dva fragmenti Marmaroskogo masivu Rahivski gori ta Chivchini Najbilsha chastina teritoriyi pidprovinciyi Vnutrishnih Shidnih Karpat znahoditsya u mezhah Rumuniyi Tut do nih vidnosyat hrebti i masivi yaki vhodyat do skladu p yati fiziko geografichnih oblastej Sered nih uzhe zgadana oblast Vigorlat Gutinskogo hrebta a takozh Marmarosh Rodna gori Bistricya Keliman Hargita ta Dzhurdzheu Brashovska zapadina Najvishij masiv Vnutrishnih Shidnih Karpat Rodna Rodnyanski Alpi rozmishenij u vitokah Bistrici Zolotoyi Bistrici pravoyi pritoki Siretu ta richki Somesh liva pritoka Tisi nepodalik ukrayinsko rumunskogo kordonu Jogo vershina pidnositsya do vi soti 2303 m g P yetros najvisha tochka usih Vnutrishnih Shidnih Karpat i usih Shidnih Karpat Zagalom Shidni Karpati pokriti mishanimi i temnohvojnimi lisami buk yalina yalicya sosna u nizhnomu poyasi bukovi lisi she nizhche dubovi Girski luki verhnogo poyasu vikoristovuyutsya yak litni pasovisha Div takozhUkrayinski Karpati Vershini Ukrayinskih Karpat Zona VranchaPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidni Karpati Fizichna geografiya Yevropi I P Polovina Kiyiv ArkEk 1998 s 172 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 Gileckij J R Timofijchuk N M Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayinskih Karpat dlya cilej piznavalnogo turizmu J R Gileckij N M Timofijchuk Geografiya ta turizm Naukovij zbirnik Vipusk 53 Kiyiv 2020 S 103 109 Gnilko O M Geologichna budova ta evolyuciya Ukrayinskih Karpat Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora geologichnih nauk Lviv 2016 46 s https geology lnu edu ua wp content uploads 2016 06 Avtoreferat Gnilko O M pdf Ce nezavershena stattya pro girsku vershinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi