Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сенат Республіки Польща (пол. Senat Rzeczypospolitej Polskiej) — верхня палата польського парламенту (нижня палата — Сейм). Складається зі 100 сенаторів, які обираються на 4 роки на прямих виборах в одномандатних округах.
| Сенат Республіки Польща пол. Senat Rzeczypospolitej Polskiej | |||
| XI скликання | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  Польща | ||
| Тип: | верхня палата | ||
| Частина від: | Національні збори Польщі | ||
| Палати: | сенатор Польщі Спікер Сенату Республіки Польща | ||
| Дата заснування: | 1493 | ||
| Структура: | |||
 | |||
| Депутатів: | 100 | ||
| Політичні групи: | Громадянська коаліція (41) Право і справедливість (34) Лівиця (9) Польська селянська партія (6) Польща 2050 (5) Безпартійні Сенатського пакту (5) | ||
| Маршалок: | Малґожата Кідава-Блонська, (Громадянська коаліція) з 13 листопада 2023 | ||
| Віцемаршалки: | Рафал Групіньскі, (Громадянська коаліція) Міхал Камінський, (Польська селянська партія) Магдалена Бєят, (Лівиця) вакантно, (Право і справедливість) з 13 листопада 2023 | ||
| Вибори: | |||
| Останні вибори: | 15 жовтня 2023 | ||
| Наступні вибори: | не пізніше 2027 року | ||
| Виборча система: | мажоритарна | ||
| Термін: | 5 років | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | вул. Вєйська, 6, Варшава | ||
| Офіційний вебсайт: | |||
| senat.gov.pl | |||
| |||
Повноваження
Відповідно до ст. 10, п. 2, і ст. 95 Конституції Польщі від 2 квітня 1997 року, Сенат і Сейм здійснюють законодавчу владу. Сенат складається зі 100 сенаторів, які обираються на чотири роки на загальних виборах. Разом з Сеймом, Президентом Польщі, Радою міністрів і всіма громадянами Польщі, Сенат має право виступати із законодавчими ініціативами.
За необхідності Сенат та Сейм можуть проводити засідання разом.
Сенат має право ветувати будь-який законопроєкт, прийнятий у Сеймі, проте Сейм може подолати вето Сенату при ухваленні законопроєкту абсолютною більшістю голосів. Сенат має право протягом 30 днів розглянути будь-який законопроєкт прийнятий Сеймом, 14 днів якщо законопроєкт вважається терміновим. На розгляд бюджету Сенату дається 20 днів. На розгляд змін до конституції дається 60 днів.
Тільки Сенат може дати Президенту дозвіл на оголошення всенародного референдуму. Сенат також уповноважений розглядати будь-які доповіді, представлені уповноваженим по захисту прав громадян та Національною радою з телерадіомовлення.
На відміну від Сейму, Сенат не грає важливої ролі в забезпеченні контролю за виконавчою владою. Сенат в даний час призначає одного члена Національної ради з телерадіомовлення, двох членів Ради Інституту національної пам'яті, трьох членів Ради грошової політики Національного банку та двох своїх сенаторів у Національну суддівську колегію. Маршал Сенату і будь-які 30 сенаторів можуть звернутися в Конституційний суд з проханням перевірити будь-який закон або міжнародний договір.
Після прийняття Лісабонського договору, Сенат також має право повідомляти про проблеми впровадження європейського законодавства в Польщі центральні органи виконавчої влади Європейського Союзу.
Історія
Сенат з'явився на початку XV століття як рада королівських радників (пол. Велика королівська рада). Тоді це була таємна рада, яка складалася з членів королівського кабінету та королівського двору, воєвод, префектів, каштелянів (всі вони призначалися королем) та католицьких єпископів. На початку Сенат не був частиною парламенту. Тільки в 1453 році з'явилася перша згадка двопалатного законодавчого органу, в якому землевласники були представлені в «Посольській ізбі». Тим не менш, тільки в 1493 році Сейм, який складався з Короля, Сенату та Посольської ізби, остаточно став постійним законодавчим органом.
У 1501 був виданий Мельницький привілей, за яким влада переходила в руки сенату. У 1505 Радомська конституція заборонила Королю приймати закони, крім малозначних, без згоди Сенату та Посольської ізби. У 1529 Сенат нарешті ухвалив рішення щодо власного складу: після приєднання Мазовії до Королівства Польщі, Сенат став складатися з римо-католицьких єпархіальних єпископів, губернаторів провінцій, малих і великих каштелянів, міністрів (підканцлера, віце-канцлерів, підскарбія та придворного маршала), всі з яких призначалися довічно королем. В 1537 році Сенат став найбільш важливим інститутом захисту прав і свобод землевласників. Однак це дуже не подобалось Королю Сигізмунду I Старому, який вважав, що Сенат стає занадто впливовим. В результаті в 1562-1569 втрачає свій вплив і переходить у підпорядкування Посольської ізби, з якою раніше був рівний.
В 1569 році була підписана Люблінська унія. Сенат Великого князівства Литовського і Сенат Польського Королівства об'єднались у Сенат Речі Посполитої. На додаток до цього, сенатори від автономного Герцогства Пруссії, вотчини польського короля, були вперше включені в Сенат з моменту здобуття автономії в 1466. Після цих подій Сенат складався з 142 сенаторів, 15 єпископів, 35 воєвод, 31 великих каштелянів, 47 малих каштелянів і 14 міністрів.
В Сенаті тоді не було посади Маршала Сенату. Засідання Сенату проходили під головуванням короля, який був представлений «головним королівським маршалом», який був кимось на зразок прем'єр-міністра Королівства. Якщо він був вітсутній, то засіданням керував головний придворний маршал. Обидва вони були членами Сенату, і як всі сенатори, назначалися Королем довічно.
У 1573 Генрихові артикули забороняють Королю приймати нові закони без згоди Сенату. Тепер Король повинен був проконсультуватися з Сенатом перед вступом в шлюб або наданням згоди на міждержавні союзи. Під час правління Сигізмунда III Вази, а потім його сина Владислава IV Вази роль Сенату зросла ще більше. Король правив за допомогою консультативного органу, у просторіччі відомого як «Маленький Сенат», який був складений з висококваліфікованих довірених сенаторів, лояльних до Короля.
Конституція 3 травня 1791 року запровадила парламент у сучасному вигляді: з нижньою палатою — Посольською Ізбою, та верхньою — Сенатом. Сенат, однак, втратив більшу частину своїх повноважень, в тому числі право законодавчої ініціативи. Також, сенатори повинні були бути затверджені місцевими законодавчими органами, відомими як «сеймики».
Сенат Речі Посполитої припинив своє існування в 1795 із Третім поділом Польщі. Після цього існував Сенат Варшавського герцогства (1807—1815) та Сенат Царства Польського (1815—1831), хоча їх влада була дуже незначною.
20 століття
Конституція 1921 року відновила Сенат як верхню палату польського парламенту. Тепер парламент почали називати «Національними Зборами», а «Сеймом» стали називати нижню палату, а не весь парламент. Сенат тоді не мав права законодавчої ініціативи, а лише мав право накладати вето на закони прийняті Сеймом, право вимагати письмові пояснення політичних рішень від уряду та право брати участь у виборах Президента. Після Травневого перевороту Сенату перейшли більшість повноважень Сейму і Сенат став головним законодавчим органом. Сенат складався зі 111 сенаторів, які представляли тодішні польські провінції. Термін повноважень становив п'ять років. У міжвоєнний період було п'ять скликань парламенту.
За сфальсифікованими результатами Польського народного референдуму 1946, організованого комуністичним режимом, Сенат було ліквідовано. Після падіння комунізму в 1989 було з'ясовано, що тоді насправді 73 % висловились за збереження Сенату.
Сенат було відновлено у 1989. На перших після цього виборах рух «Солідарність» отримав у Сенаті 99 місць зі 100 (одне місце отримав позапартійний).
Маршали Сенату (після 1922)
Друга республіка:
- (1922—1928)
- Владислав Рачкевич (1930—1935)
- Александер Пристор (1935—1938)
Третя республіка:
- (1989—1991)
- (1991—1993)
- (1993-97)
- (1997—2001)
- (2001—2005)
- Богдан Борусевич (2005—2015)
- Станіслав Карчевський (2015—2019)
- Томаш Гродзький (2019-2023)
- Малґожата Кідава-Блонська (з 13 листопада 2023)
Див. також
Примітки
- Constitution of the Republic of Poland (англ.)
- Konstytucja Nihil Novi (пол.)
Посилання
- Prace // Senat Rzeczypospolitej Polskiej (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Senat Respubliki Polsha pol Senat Rzeczypospolitej Polskiej verhnya palata polskogo parlamentu nizhnya palata Sejm Skladayetsya zi 100 senatoriv yaki obirayutsya na 4 roki na pryamih viborah v odnomandatnih okrugah Senat Respubliki Polsha pol Senat Rzeczypospolitej Polskiej XI sklikannya Zagalna informaciya Yurisdikciya Polsha Tip verhnya palata Chastina vid Nacionalni zbori Polshi Palati senator Polshi Spiker Senatu Respubliki Polsha Data zasnuvannya 1493 Struktura Deputativ 100 Politichni grupi Gromadyanska koaliciya 41 Pravo i spravedlivist 34 Livicya 9 Polska selyanska partiya 6 Polsha 2050 5 Bezpartijni Senatskogo paktu 5 Marshalok Malgozhata Kidava Blonska Gromadyanska koaliciya z 13 listopada 2023 Vicemarshalki Rafal Grupinski Gromadyanska koaliciya Mihal Kaminskij Polska selyanska partiya Magdalena Byeyat Livicya vakantno Pravo i spravedlivist z 13 listopada 2023 Vibori Ostanni vibori 15 zhovtnya 2023 Nastupni vibori ne piznishe 2027 roku Viborcha sistema mazhoritarna Termin 5 rokiv Adresa Adresa vul Vyejska 6 Varshava Oficijnij vebsajt senat gov pl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Senat Respubliki Polsha Budivlya Senatu Respubliki PolshaPovnovazhennyaVidpovidno do st 10 p 2 i st 95 Konstituciyi Polshi vid 2 kvitnya 1997 roku Senat i Sejm zdijsnyuyut zakonodavchu vladu Senat skladayetsya zi 100 senatoriv yaki obirayutsya na chotiri roki na zagalnih viborah Razom z Sejmom Prezidentom Polshi Radoyu ministriv i vsima gromadyanami Polshi Senat maye pravo vistupati iz zakonodavchimi iniciativami Za neobhidnosti Senat ta Sejm mozhut provoditi zasidannya razom Senat maye pravo vetuvati bud yakij zakonoproyekt prijnyatij u Sejmi prote Sejm mozhe podolati veto Senatu pri uhvalenni zakonoproyektu absolyutnoyu bilshistyu golosiv Senat maye pravo protyagom 30 dniv rozglyanuti bud yakij zakonoproyekt prijnyatij Sejmom 14 dniv yaksho zakonoproyekt vvazhayetsya terminovim Na rozglyad byudzhetu Senatu dayetsya 20 dniv Na rozglyad zmin do konstituciyi dayetsya 60 dniv Tilki Senat mozhe dati Prezidentu dozvil na ogoloshennya vsenarodnogo referendumu Senat takozh upovnovazhenij rozglyadati bud yaki dopovidi predstavleni upovnovazhenim po zahistu prav gromadyan ta Nacionalnoyu radoyu z teleradiomovlennya Na vidminu vid Sejmu Senat ne graye vazhlivoyi roli v zabezpechenni kontrolyu za vikonavchoyu vladoyu Senat v danij chas priznachaye odnogo chlena Nacionalnoyi radi z teleradiomovlennya dvoh chleniv Radi Institutu nacionalnoyi pam yati troh chleniv Radi groshovoyi politiki Nacionalnogo banku ta dvoh svoyih senatoriv u Nacionalnu suddivsku kolegiyu Marshal Senatu i bud yaki 30 senatoriv mozhut zvernutisya v Konstitucijnij sud z prohannyam pereviriti bud yakij zakon abo mizhnarodnij dogovir Pislya prijnyattya Lisabonskogo dogovoru Senat takozh maye pravo povidomlyati pro problemi vprovadzhennya yevropejskogo zakonodavstva v Polshi centralni organi vikonavchoyi vladi Yevropejskogo Soyuzu IstoriyaKorolivstvo Polske Listok z Lyaskih Statutiv sho zobrazhuye polskij Senat u 1503 Senat z yavivsya na pochatku XV stolittya yak rada korolivskih radnikiv pol Velika korolivska rada Todi ce bula tayemna rada yaka skladalasya z chleniv korolivskogo kabinetu ta korolivskogo dvoru voyevod prefektiv kashtelyaniv vsi voni priznachalisya korolem ta katolickih yepiskopiv Na pochatku Senat ne buv chastinoyu parlamentu Tilki v 1453 roci z yavilasya persha zgadka dvopalatnogo zakonodavchogo organu v yakomu zemlevlasniki buli predstavleni v Posolskij izbi Tim ne mensh tilki v 1493 roci Sejm yakij skladavsya z Korolya Senatu ta Posolskoyi izbi ostatochno stav postijnim zakonodavchim organom U 1501 buv vidanij Melnickij privilej za yakim vlada perehodila v ruki senatu U 1505 Radomska konstituciya zaboronila Korolyu prijmati zakoni krim maloznachnih bez zgodi Senatu ta Posolskoyi izbi U 1529 Senat nareshti uhvaliv rishennya shodo vlasnogo skladu pislya priyednannya Mazoviyi do Korolivstva Polshi Senat stav skladatisya z rimo katolickih yeparhialnih yepiskopiv gubernatoriv provincij malih i velikih kashtelyaniv ministriv pidkanclera vice kancleriv pidskarbiya ta pridvornogo marshala vsi z yakih priznachalisya dovichno korolem V 1537 roci Senat stav najbilsh vazhlivim institutom zahistu prav i svobod zemlevlasnikiv Odnak ce duzhe ne podobalos Korolyu Sigizmundu I Staromu yakij vvazhav sho Senat staye zanadto vplivovim V rezultati v 1562 1569 vtrachaye svij vpliv i perehodit u pidporyadkuvannya Posolskoyi izbi z yakoyu ranishe buv rivnij Rich Pospolita Dokladnishe Senat Rechi Pospolitoyi V 1569 roci bula pidpisana Lyublinska uniya Senat Velikogo knyazivstva Litovskogo i Senat Polskogo Korolivstva ob yednalis u Senat Rechi Pospolitoyi Na dodatok do cogo senatori vid avtonomnogo Gercogstva Prussiyi votchini polskogo korolya buli vpershe vklyucheni v Senat z momentu zdobuttya avtonomiyi v 1466 Pislya cih podij Senat skladavsya z 142 senatoriv 15 yepiskopiv 35 voyevod 31 velikih kashtelyaniv 47 malih kashtelyaniv i 14 ministriv V Senati todi ne bulo posadi Marshala Senatu Zasidannya Senatu prohodili pid golovuvannyam korolya yakij buv predstavlenij golovnim korolivskim marshalom yakij buv kimos na zrazok prem yer ministra Korolivstva Yaksho vin buv vitsutnij to zasidannyam keruvav golovnij pridvornij marshal Obidva voni buli chlenami Senatu i yak vsi senatori naznachalisya Korolem dovichno Senat ta Sejm golosuyut za Konstituciyi 3 travnya v Korolivskomu zamku v Varshavi U 1573 Genrihovi artikuli zaboronyayut Korolyu prijmati novi zakoni bez zgodi Senatu Teper Korol povinen buv prokonsultuvatisya z Senatom pered vstupom v shlyub abo nadannyam zgodi na mizhderzhavni soyuzi Pid chas pravlinnya Sigizmunda III Vazi a potim jogo sina Vladislava IV Vazi rol Senatu zrosla she bilshe Korol praviv za dopomogoyu konsultativnogo organu u prostorichchi vidomogo yak Malenkij Senat yakij buv skladenij z visokokvalifikovanih dovirenih senatoriv loyalnih do Korolya Konstituciya 3 travnya 1791 roku zaprovadila parlament u suchasnomu viglyadi z nizhnoyu palatoyu Posolskoyu Izboyu ta verhnoyu Senatom Senat odnak vtrativ bilshu chastinu svoyih povnovazhen v tomu chisli pravo zakonodavchoyi iniciativi Takozh senatori povinni buli buti zatverdzheni miscevimi zakonodavchimi organami vidomimi yak sejmiki Senat Rechi Pospolitoyi pripiniv svoye isnuvannya v 1795 iz Tretim podilom Polshi Pislya cogo isnuvav Senat Varshavskogo gercogstva 1807 1815 ta Senat Carstva Polskogo 1815 1831 hocha yih vlada bula duzhe neznachnoyu 20 stolittya Persha sesiya vidnovlenogo Senatu v 1922 roci pislya 127 richnoyi perervi Konstituciya 1921 roku vidnovila Senat yak verhnyu palatu polskogo parlamentu Teper parlament pochali nazivati Nacionalnimi Zborami a Sejmom stali nazivati nizhnyu palatu a ne ves parlament Senat todi ne mav prava zakonodavchoyi iniciativi a lishe mav pravo nakladati veto na zakoni prijnyati Sejmom pravo vimagati pismovi poyasnennya politichnih rishen vid uryadu ta pravo brati uchast u viborah Prezidenta Pislya Travnevogo perevorotu Senatu perejshli bilshist povnovazhen Sejmu i Senat stav golovnim zakonodavchim organom Senat skladavsya zi 111 senatoriv yaki predstavlyali todishni polski provinciyi Termin povnovazhen stanoviv p yat rokiv U mizhvoyennij period bulo p yat sklikan parlamentu Za sfalsifikovanimi rezultatami Polskogo narodnogo referendumu 1946 organizovanogo komunistichnim rezhimom Senat bulo likvidovano Pislya padinnya komunizmu v 1989 bulo z yasovano sho todi naspravdi 73 vislovilis za zberezhennya Senatu Senat bulo vidnovleno u 1989 Na pershih pislya cogo viborah ruh Solidarnist otrimav u Senati 99 misc zi 100 odne misce otrimav pozapartijnij Marshali Senatu pislya 1922 Druga respublika 1922 1928 Vladislav Rachkevich 1930 1935 Aleksander Pristor 1935 1938 Tretya respublika 1989 1991 1991 1993 1993 97 1997 2001 2001 2005 Bogdan Borusevich 2005 2015 Stanislav Karchevskij 2015 2019 Tomash Grodzkij 2019 2023 Malgozhata Kidava Blonska z 13 listopada 2023 Div takozhSenat Polshi u socialnih merezhah Senat Polshi na sajti Facebook Senat Polshi na sajti Twitter Senat Polshi na sajti Flickr Nacionalni Zbori Polshi Sejm Respubliki Polsha Senat Rechi Pospolitoyi Kompleks budivel Sejmu Respubliki PolshaPrimitkiConstitution of the Republic of Poland angl Konstytucja Nihil Novi pol PosilannyaPrace Senat Rzeczypospolitej Polskiej pol