Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соліда́рність або Незале́жна самовря́дна професі́йна спі́лка «Соліда́рність» (пол. Niezależny Samorządny Związek Zawodowy "Solidarność", скорочено: NSZZ Solidarność) — незалежна професійна спілка робітників, створена у вересні 1980 року в Польщі, що згодом переросла в широкий суспільно-політичний рух і зробила значний внесок у боротьбу польського народу з комуністичним режимом.
| Niezależny Samorządny Związek Zawodowy "Solidarność" | |
|---|---|
| пол. Niezależny Samorządny Związek Zawodowy „Solidarność” | |
 Логотип організації | |
 | |
| Тип | професійна спілка |
| Засновник | Лех Валенса |
| Засновано | вересень 1980 |
| Країна |  Республіка Польща |
| Штаб-квартира | Гданськ (51°55′09″ пн. ш. 19°08′42″ сх. д. / 51.919438000027774649° пн. ш. 19.14513600002777949° сх. д.) |
| Членство | d[1] |
| Керівник | d (21 жовтня 2010) |
| Афіліація | Міжнародна конфедерація профспілок |
| Вебсайт: solidarnosc.org.pl | |
| | |
 Солідарність у Вікісховищі | |
Передумови виникнення руху
Занепад економіки країни, викликаний волюнтаристською політикою гереківського керівництва, диспропорції матеріального виробництва, загострення соціальних проблем, втрата молодим поколінням віри в «соціалістичні ідеали» привели Польську Народну Республіку до глибокої соціально-економічної та політичної кризи. Передумови її, своєю чергою, теж можна розподілити на соціально-економічні та політичні. Перші яскраво ілюструються статистичними показниками: виробництво сільгосппродукції в 1976—1980 рр. знизилося на 8 %, зокрема, рослинництва — на 16 %, загальний середньорічний спад виробництва у 1978—1980 рр. склав 6,5 %, зовнішній борг у 1976 році досяг 24 млрд доларів США, національний дохід країни в 1979 році упав на 2 %. Серед найважливіших політичних причин кризи можна виділити такі: однопартійна система і відсутність політичного плюралізму, безроздільне панування державно-партійної номенклатури, порушення прав людини, панування держави над суспільством, суто формальне існування демократичних інституцій, розрив між офіційними гаслами уряду та реаліями тощо.
Основою для формування широкої опозиції комуністичному режиму в Польщі став робітничий рух. У 70-ті роки створювались організації, які захищали права робітників, формувались об'єднання профспілкового типу. Потім стали виникати опозиційні політичні організації — Конфедерація незалежної Польщі та інші, що виступали проти соціалістичного шляху розвитку. Серед населення різко посилився вплив католицької церкви, особливо після обрання Папою Римським Іоанна Павла II в жовтні 1978 року
Зважаючи на ситуацію, що склалася, польське керівництво у травні 1980 року звернулося за економічною допомогою до СРСР, аби шляхом оперативних заходів у сфері господарства та соціальної політики бодай відтермінувати вже неминучий вибух суспільного невдоволення. Однак у Кремлі були заклопотані справою інтервенції в Афганістані, яка почалася в грудні 1979 року, і проведенням московської олімпіади 1980 року У таких умовах партія ухвалила рішення про збільшення експорту товарів широкого споживання (передусім продуктів), що при командно-адміністративній системі господарювання неодмінно мало за наслідок скорочення внутрішнього споживання. Зменшення пропозиції, своєю чергою, викликало необхідність зростання цін; щоб замаскувати свої прорахунки урядом було зроблено вибір діяти на основі концепції «крокувальних цін». Її першим виявом було запровадження без попереднього оголошення «комерційних цін» на м'ясні вироби, що досі продавалися за ринковими цінами. Фактичне підвищення цін лицемірно прикривалося словами про «комерціалізацію» торгівлі виробами з м'яса.
Становище, в якому опинилася Польща на початку 1980-х років, не було випадковістю чи невдалим збігом обставин. Передумови подій, що на декілька років позбавили нормального сну представників панівної верхівки країни, складалися протягом багатьох років як в економічній, так і в політичній сферах. Важливе значення мало організаційне оформлення опозиційних сил, що мали взяти та зрештою взяли на себе керівництво акціями суспільного протесту: умови для активізації опозиції зрештою створила сама влада.
Опозиція тоталітарному режиму існувала в Польщі й до виникнення НСЗЗ «Солідарність». У 1976 році було утворено Комітет захисту робітників (КОР), що восени 1977 року перетворився на Комітет соціальної самооборони, спираючись на Остаточний Акт Конференції з безпеки та співробітництва в Європі, він виступив на захист прав робітників, проти порушення законів при їх застосуванні. У лютому 1978 року в Катовиці виник перший Комітет вільних профспілок, а у квітні — в Гданську та в Урсусі. З літа 1978 року в різних районах Польщі стали виникати Комітети селянської самооборони, які виступили на захист інтересів селянських господарств, за реформу податкової системи та розвиток самоврядування. Криза початку 1980-х років посприяла їх активізації та консолідації.
Початок руху
Профспілка «Солідарність» походить зі страйкового руху робітників влітку 1980 року. З самого початку робітничий рух був морально підтриманий такими польськими інтелектуалами, як Тадеуш Мазовецький, Яцек Куронь, Адам Міхнік, Юзеф Тішнер та іншими представниками критично настроєної до комуністичного режиму польської інтелігенції, а також католицькою церквою. Суттєва практична підтримка страйкового руху також надійшла з країн Заходу: США, ФРН та ін.
Чинником великої хвилі страйків стало підвищення цін на м'ясо, що сталося 1-го липня 1980 року. Страйки мали локальний характер, але згодом поширилися по всій Польщі. Унікальним став багатотисячний марш жінок у Лодзі 30 липня 1981 року.
Приводом до вибуху страйку 14 серпня на ґданській корабельні ім. Леніна став наказ дирекції про звільнення з роботи кранівниці Анни Валентинович, яка була символічною фігурою на всьому Балтійському узбережжі ще з часів страйку 1970 року.
Одразу був заснований страйковий комітет на чолі з Лехом Валенсою. Комітет висунув вимогу із 21 політичних, соціальних та економічних тез, де центральним пунктом було погодження комуністичної держави з існуванням незалежних (від державної влади) профспілок. Після довгих переговорів 31 серпня комуністичний уряд Польщі мусив погодитися з існуванням незалежних профспілок.
Це був початок кінця ери комунізму у Центральній і Східній Європі.
«Солідарність» стала першим у країнах радянського блоку незалежним громадським рухом у формі професійної спілки, який об'єднав під гаслом мирних змін представників усіх суспільних верств. До лав «Солідарності» вступило майже 10 млн осіб, кожен третій дорослий поляк. Серед них були численні члени комуністичної партії (ПОРП). Вона швидко переросла у широкий громадський рух, що прагнув демократизації, реалізації соціальних гарантій та скасування цензури.
Роки реакції
Під тиском з одного боку СРСР, з іншого — через прагнення за всяку ціну зберегти панування комуністів (Польської Об'єднаної Робітничої Партії) владу в країні захопила група військових на чолі з міністром оборони Польщі генералом Войцехом Ярузельським. Побоюючись небажаного розвитку ситуації, партійне керівництво запровадило в ніч на 13 грудня 1981 року воєнний стан, а точніше запровадило в країні військову диктатуру на зразок влади військових хунт країн Латинської Америки. У великих містах було введено комендантську годину та військово-поліційне патрулювання, керівники опозиції, у тому числі Лех Валенса, були заарештовані та інтерновані. 8 жовтня 1982 через запровадження нового Профспілкового закону «Солідарність» було повністю заборонено. Незалежна профспілка «Солідарність» була змушена перейти до підпільних форм роботи.
Проте громадське невдоволення, яке зростало протягом наступних років, сила опозиції та вплив церкви, економічні проблеми та міжнародна ситуація змусили владу до ряду поступок. У 1980-ті роки влада провела половинчаті реформи політичної системи, запроваджуючи принципи, що застосовуються у демократичних устроях.
Найактивніші члени «Солідарності», особливо її праве крило, перейшли до підпільних форм боротьби. У червні 1982 у Вроцлаві засновано політичну підпільну організацію «Солідарність, що Бореться» (спочатку за назвою «Угода Солідарності, що Бореться»). Ініціатором створення організації і її головою став Корнель Моравецький, делегат 1-го З'їзду профспілки «Солідарність» у Гданську (1981 рік). На відміну від «Солідарності» — суспільного й профспілкового руху — «БС» стала із самого початку організацією із суворим членством, конспірацією та набула політичного характеру.
Примітки
- https://www.etuc.org/en/national-trade-union-confederations-list-member-organisations
- Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн. XX століття. — К.: Генеза, 2005. — C. 330.
- Права людини і громадянина формально захищалися і гарантувалися Конституцією та іншими законами ПНР, а в березні 1977 року Польща ратифікувала Декларації ООН «Про громадянські та політичні права» і «Про економічні, соціальні і культурні права». Проте на практиці права людини, як правило, закінчувалися там, де в тій чи іншій мірі стикалися з інтересами тоталітарної системи.
- История новейшего времени стран Европы и Америки: 1945—2000 гг. / Под ред. Е. Ф. Язькова. — М.: Простор, 2002. — С. 325.
- Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. — Львів: Видавництво Львівського університету ім. І. Франка, 2002. — С. 614—615.
- Відповідно до Конституції ПНР «провідною політичною силою суспільства», тобто фактично правлячою партією вважалася ПОРП.
- Przybylski Henryk J. Przełomy polityczne w Polsce Ludowej: Doświadczenia lat 1956—1981. — Warszawa: Instytut Wydawniczy Związków Zawodowych, 1986. — S. 127.
- Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Цит. тв. — С. 615.
- Жіночий голодний марш у Лодзі в 1981 році: як це було. lodzanka.eu.
- Підпільна Організація «Солідарність що Бореться»[недоступне посилання]
Див. також
Література
- О. Гнатюк. «Солідарність» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.673
Посилання
- Солідарність // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (фото/відео)
 | Це незавершена стаття з історії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Solidarnist znachennya Solida rnist abo Nezale zhna samovrya dna profesi jna spi lka Solida rnist pol Niezalezny Samorzadny Zwiazek Zawodowy Solidarnosc skorocheno NSZZ Solidarnosc nezalezhna profesijna spilka robitnikiv stvorena u veresni 1980 roku v Polshi sho zgodom pererosla v shirokij suspilno politichnij ruh i zrobila znachnij vnesok u borotbu polskogo narodu z komunistichnim rezhimom Niezalezny Samorzadny Zwiazek Zawodowy Solidarnosc pol Niezalezny Samorzadny Zwiazek Zawodowy Solidarnosc Logotip organizaciyiTip profesijna spilkaZasnovnik Leh ValensaZasnovano veresen 1980Krayina Respublika PolshaShtab kvartira Gdansk 51 55 09 pn sh 19 08 42 sh d 51 919438000027774649 pn sh 19 14513600002777949 sh d 51 919438000027774649 19 14513600002777949 Chlenstvo d 1 Kerivnik d 21 zhovtnya 2010 Afiliaciya Mizhnarodna konfederaciya profspilokVebsajt solidarnosc org pl Solidarnist u VikishovishiPeredumovi viniknennya ruhuZanepad ekonomiki krayini viklikanij volyuntaristskoyu politikoyu gerekivskogo kerivnictva disproporciyi materialnogo virobnictva zagostrennya socialnih problem vtrata molodim pokolinnyam viri v socialistichni ideali priveli Polsku Narodnu Respubliku do glibokoyi socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi krizi Peredumovi yiyi svoyeyu chergoyu tezh mozhna rozpodiliti na socialno ekonomichni ta politichni Pershi yaskravo ilyustruyutsya statistichnimi pokaznikami virobnictvo silgospprodukciyi v 1976 1980 rr znizilosya na 8 zokrema roslinnictva na 16 zagalnij serednorichnij spad virobnictva u 1978 1980 rr sklav 6 5 zovnishnij borg u 1976 roci dosyag 24 mlrd dolariv SShA nacionalnij dohid krayini v 1979 roci upav na 2 Sered najvazhlivishih politichnih prichin krizi mozhna vidiliti taki odnopartijna sistema i vidsutnist politichnogo plyuralizmu bezrozdilne panuvannya derzhavno partijnoyi nomenklaturi porushennya prav lyudini panuvannya derzhavi nad suspilstvom suto formalne isnuvannya demokratichnih institucij rozriv mizh oficijnimi gaslami uryadu ta realiyami tosho Osnovoyu dlya formuvannya shirokoyi opoziciyi komunistichnomu rezhimu v Polshi stav robitnichij ruh U 70 ti roki stvoryuvalis organizaciyi yaki zahishali prava robitnikiv formuvalis ob yednannya profspilkovogo tipu Potim stali vinikati opozicijni politichni organizaciyi Konfederaciya nezalezhnoyi Polshi ta inshi sho vistupali proti socialistichnogo shlyahu rozvitku Sered naselennya rizko posilivsya vpliv katolickoyi cerkvi osoblivo pislya obrannya Papoyu Rimskim Ioanna Pavla II v zhovtni 1978 roku Zvazhayuchi na situaciyu sho sklalasya polske kerivnictvo u travni 1980 roku zvernulosya za ekonomichnoyu dopomogoyu do SRSR abi shlyahom operativnih zahodiv u sferi gospodarstva ta socialnoyi politiki bodaj vidterminuvati vzhe neminuchij vibuh suspilnogo nevdovolennya Odnak u Kremli buli zaklopotani spravoyu intervenciyi v Afganistani yaka pochalasya v grudni 1979 roku i provedennyam moskovskoyi olimpiadi 1980 roku U takih umovah partiya uhvalila rishennya pro zbilshennya eksportu tovariv shirokogo spozhivannya peredusim produktiv sho pri komandno administrativnij sistemi gospodaryuvannya neodminno malo za naslidok skorochennya vnutrishnogo spozhivannya Zmenshennya propoziciyi svoyeyu chergoyu viklikalo neobhidnist zrostannya cin shob zamaskuvati svoyi prorahunki uryadom bulo zrobleno vibir diyati na osnovi koncepciyi krokuvalnih cin Yiyi pershim viyavom bulo zaprovadzhennya bez poperednogo ogoloshennya komercijnih cin na m yasni virobi sho dosi prodavalisya za rinkovimi cinami Faktichne pidvishennya cin licemirno prikrivalosya slovami pro komercializaciyu torgivli virobami z m yasa Stanovishe v yakomu opinilasya Polsha na pochatku 1980 h rokiv ne bulo vipadkovistyu chi nevdalim zbigom obstavin Peredumovi podij sho na dekilka rokiv pozbavili normalnogo snu predstavnikiv panivnoyi verhivki krayini skladalisya protyagom bagatoh rokiv yak v ekonomichnij tak i v politichnij sferah Vazhlive znachennya malo organizacijne oformlennya opozicijnih sil sho mali vzyati ta zreshtoyu vzyali na sebe kerivnictvo akciyami suspilnogo protestu umovi dlya aktivizaciyi opoziciyi zreshtoyu stvorila sama vlada Opoziciya totalitarnomu rezhimu isnuvala v Polshi j do viniknennya NSZZ Solidarnist U 1976 roci bulo utvoreno Komitet zahistu robitnikiv KOR sho voseni 1977 roku peretvorivsya na Komitet socialnoyi samooboroni spirayuchis na Ostatochnij Akt Konferenciyi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi vin vistupiv na zahist prav robitnikiv proti porushennya zakoniv pri yih zastosuvanni U lyutomu 1978 roku v Katovici vinik pershij Komitet vilnih profspilok a u kvitni v Gdansku ta v Ursusi Z lita 1978 roku v riznih rajonah Polshi stali vinikati Komiteti selyanskoyi samooboroni yaki vistupili na zahist interesiv selyanskih gospodarstv za reformu podatkovoyi sistemi ta rozvitok samovryaduvannya Kriza pochatku 1980 h rokiv pospriyala yih aktivizaciyi ta konsolidaciyi Demonstraciya na pidtrimku Solidarnosti v Aaheni FRN 1983 rokuMasova demonstraciya u Varshavi 1984 rokuPochatok ruhuProfspilka Solidarnist pohodit zi strajkovogo ruhu robitnikiv vlitku 1980 roku Z samogo pochatku robitnichij ruh buv moralno pidtrimanij takimi polskimi intelektualami yak Tadeush Mazoveckij Yacek Kuron Adam Mihnik Yuzef Tishner ta inshimi predstavnikami kritichno nastroyenoyi do komunistichnogo rezhimu polskoyi inteligenciyi a takozh katolickoyu cerkvoyu Suttyeva praktichna pidtrimka strajkovogo ruhu takozh nadijshla z krayin Zahodu SShA FRN ta in Chinnikom velikoyi hvili strajkiv stalo pidvishennya cin na m yaso sho stalosya 1 go lipnya 1980 roku Strajki mali lokalnij harakter ale zgodom poshirilisya po vsij Polshi Unikalnim stav bagatotisyachnij marsh zhinok u Lodzi 30 lipnya 1981 roku Privodom do vibuhu strajku 14 serpnya na gdanskij korabelni im Lenina stav nakaz direkciyi pro zvilnennya z roboti kranivnici Anni Valentinovich yaka bula simvolichnoyu figuroyu na vsomu Baltijskomu uzberezhzhi she z chasiv strajku 1970 roku Odrazu buv zasnovanij strajkovij komitet na choli z Lehom Valensoyu Komitet visunuv vimogu iz 21 politichnih socialnih ta ekonomichnih tez de centralnim punktom bulo pogodzhennya komunistichnoyi derzhavi z isnuvannyam nezalezhnih vid derzhavnoyi vladi profspilok Pislya dovgih peregovoriv 31 serpnya komunistichnij uryad Polshi musiv pogoditisya z isnuvannyam nezalezhnih profspilok Ce buv pochatok kincya eri komunizmu u Centralnij i Shidnij Yevropi Solidarnist stala pershim u krayinah radyanskogo bloku nezalezhnim gromadskim ruhom u formi profesijnoyi spilki yakij ob yednav pid gaslom mirnih zmin predstavnikiv usih suspilnih verstv Do lav Solidarnosti vstupilo majzhe 10 mln osib kozhen tretij doroslij polyak Sered nih buli chislenni chleni komunistichnoyi partiyi PORP Vona shvidko pererosla u shirokij gromadskij ruh sho pragnuv demokratizaciyi realizaciyi socialnih garantij ta skasuvannya cenzuri Radioperedavach sho glushiv signal derzhavnogo telebachennya TVP a na jogo chastoti peredavav programi radio Solidarnist Roki reakciyiPid tiskom z odnogo boku SRSR z inshogo cherez pragnennya za vsyaku cinu zberegti panuvannya komunistiv Polskoyi Ob yednanoyi Robitnichoyi Partiyi vladu v krayini zahopila grupa vijskovih na choli z ministrom oboroni Polshi generalom Vojcehom Yaruzelskim Poboyuyuchis nebazhanogo rozvitku situaciyi partijne kerivnictvo zaprovadilo v nich na 13 grudnya 1981 roku voyennij stan a tochnishe zaprovadilo v krayini vijskovu diktaturu na zrazok vladi vijskovih hunt krayin Latinskoyi Ameriki U velikih mistah bulo vvedeno komendantsku godinu ta vijskovo policijne patrulyuvannya kerivniki opoziciyi u tomu chisli Leh Valensa buli zaareshtovani ta internovani 8 zhovtnya 1982 cherez zaprovadzhennya novogo Profspilkovogo zakonu Solidarnist bulo povnistyu zaboroneno Nezalezhna profspilka Solidarnist bula zmushena perejti do pidpilnih form roboti Prote gromadske nevdovolennya yake zrostalo protyagom nastupnih rokiv sila opoziciyi ta vpliv cerkvi ekonomichni problemi ta mizhnarodna situaciya zmusili vladu do ryadu postupok U 1980 ti roki vlada provela polovinchati reformi politichnoyi sistemi zaprovadzhuyuchi principi sho zastosovuyutsya u demokratichnih ustroyah Najaktivnishi chleni Solidarnosti osoblivo yiyi prave krilo perejshli do pidpilnih form borotbi U chervni 1982 u Vroclavi zasnovano politichnu pidpilnu organizaciyu Solidarnist sho Boretsya spochatku za nazvoyu Ugoda Solidarnosti sho Boretsya Iniciatorom stvorennya organizaciyi i yiyi golovoyu stav Kornel Moraveckij delegat 1 go Z yizdu profspilki Solidarnist u Gdansku 1981 rik Na vidminu vid Solidarnosti suspilnogo j profspilkovogo ruhu BS stala iz samogo pochatku organizaciyeyu iz suvorim chlenstvom konspiraciyeyu ta nabula politichnogo harakteru Primitkihttps www etuc org en national trade union confederations list member organisations Yarovij V I Novitnya istoriya centralnoyevropejskih ta balkanskih krayin XX stolittya K Geneza 2005 C 330 Prava lyudini i gromadyanina formalno zahishalisya i garantuvalisya Konstituciyeyu ta inshimi zakonami PNR a v berezni 1977 roku Polsha ratifikuvala Deklaraciyi OON Pro gromadyanski ta politichni prava i Pro ekonomichni socialni i kulturni prava Prote na praktici prava lyudini yak pravilo zakinchuvalisya tam de v tij chi inshij miri stikalisya z interesami totalitarnoyi sistemi Istoriya novejshego vremeni stran Evropy i Ameriki 1945 2000 gg Pod red E F Yazkova M Prostor 2002 S 325 Zashkilnyak L O Krikun M G Istoriya Polshi vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv Vidavnictvo Lvivskogo universitetu im I Franka 2002 S 614 615 Vidpovidno do Konstituciyi PNR providnoyu politichnoyu siloyu suspilstva tobto faktichno pravlyachoyu partiyeyu vvazhalasya PORP Przybylski Henryk J Przelomy polityczne w Polsce Ludowej Doswiadczenia lat 1956 1981 Warszawa Instytut Wydawniczy Zwiazkow Zawodowych 1986 S 127 Zashkilnyak L O Krikun M G Cit tv S 615 Zhinochij golodnij marsh u Lodzi v 1981 roci yak ce bulo lodzanka eu Pidpilna Organizaciya Solidarnist sho Boretsya nedostupne posilannya Div takozhRadio Solidarnist Yevropejskij centr SolidarnostiLiteraturaO Gnatyuk Solidarnist Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 673 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaSolidarnist Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 foto video Ce nezavershena stattya z istoriyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi