Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парламентські вибори в Польщі — чергові вибори депутатів Сейму та Сенату Республіки Польща, які відбудуться 15 жовтня 2023 року. За їх результатами буде обирано 460 членів Сейму і 100 сенаторів.
‹ 2019  › | ||||
| Парламентські вибори в Польщі 2023 Всі 460 місць у Сеймі (для більшості в Сеймі потрібне 231 місце) Всі 100 місць у Сенаті | ||||
| 15 жовтня 2023 | ||||
| Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
|---|---|---|---|---|
| Лідер | Ярослав Качинський | Дональд Туск | Роберт Бедронь | |
| Партія | Право і справедливість | Громадянська платформа | Нова лівиця | |
| Коаліція | Громадянська коаліція | Лівиця | ||
| Лідер партії з | 18 січня 2003 | 3 липня 2021 | 9 жовтня 2021 | |
| Попередні вибори | 43.59%, 235 місць (Сейм) 44.56%, 48 місць (Сенат) | 27.40%, 134 місць (Сейм) 35.66%, 43 місць (Сенат) | 12.56%, 49 місць (Сейм) 2.28%, 2 місця (Сенат) | |
| Четверта партія | П'ята партія | Шоста партія | ||
| Лідер | Владислав Косіняк-Камиш Шимон Головня | Славомір Менцен Кшиштоф Босак | ||
| Партія | Польська селянська партія | Конфедерація | ||
| Коаліція | Третій шлях | Конфедерація | ||
| Лідер партії з | 27 квітня 2023 | 15 жовтня 2022 12 травня 2023 | 25 вересня 2005 | |
| Попередні вибори | 8,55%, 30 місць (Сейм) 5,72%, 3 місця (Сенат) | 6,81%, 11 місць (Сейм) 0,79%, 0 місць (Сенат) | 0.2%, 1 місце (Сейм) 0,79%, 0 місць (Сенат) | |
Виборча система
15 жовтня 2023 року в Польщі мають відбутись чергові парламентські вибори для обрання усього складу Сейму та Сенату. Останні чергові вибори у 2019 році призвели до переобрання більшості на чолі з правлячою партією «Право і справедливість», але з перебуванням у меншості в Сенаті.
Процес виборів до Сейму відбуваються за системою пропорційного представництва за партійними списками за в багатомандатних виборчих округах з 5% виборчим бар'єром для окремих партій і 8% виборчим бар'єром для партійних блоків (при цьому вимоги не застосовуються для національних меншини).
Система правління у Республіці Польща відноситься до так званого раціонального парламентаризму, вказуючи на те, що парламент відіграє провідну роль у системі розподілу державної влади. Склад парламенту, а особливо Сейму, визначає найважливіші напрямки політики. Партії, які мають більшість у Сеймі, можуть сформувати уряд і змінювати закони. Без більшості у Сеймі неможливо ухвалювати закони Тому результати парламентських виборів є визначальними для здійснення керівництва державою.
День виборів, 15 жовтня, був призначений президентом Польщі Анджеєм Дудою. Згідно з Конституцією, дату парламентських виборів призначає президент Польщі, відповідно до положення Конституції. Згідно з ними наступні чергові вибори призначаються не пізніше ніж за 90 днів до закінчення четвертого року повноважень парламенту поточного скликання, яке було обрано під час чергових виборів 13 жовтня 2019 року. Водночас дату дня голосування призначається у неробочий день за 30 днів до закінчення чотирьох років від початку поточного терміну повноважень Сейму та Сенату, який розпочався 12 листопада 2019 року. Таким чином, серед можливих дат майбутнього дня голосування були 15 жовтня, 22 жовтня, 29 жовтня або 5 листопада.
Тим часом на початку 2023 року правляча партія «Право і справедливість» підготувала 21 поправку до власного проєкту Виборчого кодексу, які вони анонсували у грудні 2022 року. Вони покликані полегшити голосування виборцям у сільській місцевості та малих містах, які з більшою ймовірністю голосуватимуть за ПіС, що має допомогти перемогти на виборах. Такі поспішні зміни до виборчого законодавства влада раніше вже ухвалювала перед останніми президентськими виборами у 2020 році.
Партійна конкуренція
Заплановані на осінь 2023 року парламентські вибори важливі, оскільки можуть призвести до зміни влади після домінування протягом двох останніх каденцій партії «Право і справедливість» (ПіС), яке беззмінно триває з 2015 року. Опитування громадської думки 2022 року показують можливий успіх опозиційних партій: якщо не перемогу об'єднаної опозиції, то ймовірно втрату партією влади більшості у Сеймі та Сенаті. Підтримка «Права і справедливості» опустилась нижче 40% і все частіше не долає позначку 35%.
Правлячий табір досі сподівається, що після зими 2022/2023 минуть енергетичні проблеми та інфляційний шок, а під час виборчої кампанії, яка на повну розпочинається наприкінці літа 2023 року, вдасться відновити підтримку виборців. І в цьому сенсі нинішній уряд має всі шанси, тим паче, що він може розраховувати на допомогу президента Анджея Дуди та підвладного громадського телебачення. Але для уряду Матеуша Моравецького не менш серйозним викликом є криза у відносинах з Європейською комісією, яка вже призвела до призупинення виплат із Фонду реконструкції Європейського Союзу, покликаного допомогти економікам країн-членів ЄС повернутися на шлях зростання після пандемії коронавірусу.
На початку грудня 2022 року уряд узгодив із Єврокомісією рішення про ліквідацію новоствореної Дисциплінарної палати Верховного суду. Згідно з цією угодою, справи щодо дисциплінарної відповідальності суддів мають бути передані до Вищого адміністративного суду, хоча таке рішення викликає сумніви у деяких конституціоналістів. Влада у Варшаві та Брюсселі не довіряють одне одному і навзаєм звинувачують одне одного в порушенні слова. У лавах «Права і справедливість» також переважає розчарування в позиції Єврокомісії та підозра, що Брюссель таким чином хоче допомогти опозиції перемогти на виборах.
Основну конкуренцію для партії влади становить парламентський блок ліберальних та лівоцентристських сил «Громадянська коаліція», що сформований довкола провідної опозиційної партії «Громадянської платформи», яка до поразки на парламентських виборах 2015 року утримувала владу протягом двох каденцій поспіль (з 2007 року). Популярність «Громадянської коаліції», яку знову очолює колишній прем’єр-міністр Польщі і голова Європейської ради Дональд Туск, перевищила 25% і повільно наближається до 30%.
Водночас в опозиції тривають дискусії, чи йти на вибори з єдиним об’єднаним списком, чи окремо. «Громадянська коаліція» хотіла б балотуватись єдиним списком, але на своїх умовах, які не подобаються іншим опозиційним партіям. Проте більш ймовірним та найкращим для опозиції буде створення двох виборчих списків. За таким сценарієм «Громадянська платформа» могла б піти на вибори разом з «Лівими», а Польська селянська партія — з новим політичним правоцентристським проєктом шоумена та публіциста Шимона Головні «Польща 2050», що може розраховувати на понад 10% підтримки.
За прогнозами більшості опитувань громадської думки, подолати 5% виборчий поріг окрім «Права і Справедливості», «Громадянської коаліції» ще також три політичні партії: «Ліві» (пол. Lewica), аграрна «Польська селянська партія» і ультраправа «Конфедерація свободи і незалежності».
Соціологічні опитування
Результати виборів
| Партії/ Виборчі об'єднання (комітети) | Сейм | Сенат | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Відсоток оброблених дільниць 100 % | Відсоток оброблених дільниць 100 % | ||||||||||||
| Голоси | Місць у Сеймі (460) | Голоси | Місць у Сенаті (100) | ||||||||||
| Голоси | % | +/− | Голоси | % | +/− | Голоси | % | +/− | Голоси | % | +/− | ||
| Право і справедливість | 7 640 854 | 35,38 | −8,21 | 194 | 42,2 | −41 | 7.449.875 | 34,81 | −9,75 | 34 | −14 | ||
| Громадянська платформа | 6 629 402 | 30,70 | +3,30 | 157 | 34,1 | +23 | 6 187 295 | 28,91 | −6,75 | 41 | −2 | ||
| Третя Дорога | 3 110 670 | 14,40 | +5,85 | 65 | 14,1 | +35 | 2.462.360 | 11,50 | +5,78 | 11 | +8 | ||
| Лівиця | 1 859 018 | 8,61 | −3,95 | 26 | 5,7 | −23 | 1.131.639 | 5,29 | +3,01 | 9 | +7 | ||
| Конфедерація | 1 547 364 | 7,16 | +0,35 | 18 | 4,0 | +7 | 1.443.836 | 6,75 | +5,96 | — | — | ||
| Виборчий комітет німецької меншини | 25.778 | 0,12 | −0,05 | — | — | −1 | 29.390 | 0,14 | −0,13 | — | — | ||
| місцеві кандидати | 358 949 | 1,88 | 4,89 | ||||||||||
| Інші | 342 436 | 1,80 | 7,50 | ||||||||||
Див. також
Примітки
- Результат Польської коаліції на виборах 2019 року
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
- https://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/wybory-parlamentarne-odbeda-sie-15-pazdziernika-2023-r,73017[недоступне посилання]
- Agata Kowalska. Jakie będą wybory 2023? PiS zmienia kodeks wyborczy. - Процитовано 05.02.2023
- Mariusz Jałoszewski. PiS wrzuca nowy kodeks wyborczy. Ma zwiększyć frekwencję w jego bastionach i w jego elektoracie. - Процитовано 05.02.2023
- Міхал Потоцький. Найвищі шанси на зміну влади: як перетворять Польщу парламентські вибори 2023 року. - Європейська правда. - Процитовано 04.02.2023
- Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej w 2023 r.
- Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej w 2023 r.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parlamentski vibori v Polshi chergovi vibori deputativ Sejmu ta Senatu Respubliki Polsha yaki vidbudutsya 15 zhovtnya 2023 roku Za yih rezultatami bude obirano 460 chleniv Sejmu i 100 senatoriv 2019 Parlamentski vibori v Polshi 2023 Vsi 460 misc u Sejmi dlya bilshosti v Sejmi potribne 231 misce Vsi 100 misc u Senati 15 zhovtnya 2023 Persha partiya Druga partiya Tretya partiya Lider Yaroslav Kachinskij Donald Tusk Robert Bedron Partiya Pravo i spravedlivist Gromadyanska platforma Nova livicya Koaliciya Gromadyanska koaliciya Livicya Lider partiyi z 18 sichnya 2003 3 lipnya 2021 9 zhovtnya 2021 Poperedni vibori 43 59 235 misc Sejm 44 56 48 misc Senat 27 40 134 misc Sejm 35 66 43 misc Senat 12 56 49 misc Sejm 2 28 2 miscya Senat Chetverta partiya P yata partiya Shosta partiya Lider Vladislav Kosinyak Kamish Shimon Golovnya Slavomir Mencen Kshishtof Bosak Partiya Polska selyanska partiya Konfederaciya Koaliciya Tretij shlyah Konfederaciya Lider partiyi z 27 kvitnya 2023 15 zhovtnya 2022 12 travnya 2023 25 veresnya 2005 Poperedni vibori 8 55 30 misc Sejm 5 72 3 miscya Senat 6 81 11 misc Sejm 0 79 0 misc Senat 0 2 1 misce Sejm 0 79 0 misc Senat Viborcha sistema15 zhovtnya 2023 roku v Polshi mayut vidbutis chergovi parlamentski vibori dlya obrannya usogo skladu Sejmu ta Senatu Ostanni chergovi vibori u 2019 roci prizveli do pereobrannya bilshosti na choli z pravlyachoyu partiyeyu Pravo i spravedlivist ale z perebuvannyam u menshosti v Senati Proces viboriv do Sejmu vidbuvayutsya za sistemoyu proporcijnogo predstavnictva za partijnimi spiskami za v bagatomandatnih viborchih okrugah z 5 viborchim bar yerom dlya okremih partij i 8 viborchim bar yerom dlya partijnih blokiv pri comu vimogi ne zastosovuyutsya dlya nacionalnih menshini Sistema pravlinnya u Respublici Polsha vidnositsya do tak zvanogo racionalnogo parlamentarizmu vkazuyuchi na te sho parlament vidigraye providnu rol u sistemi rozpodilu derzhavnoyi vladi Sklad parlamentu a osoblivo Sejmu viznachaye najvazhlivishi napryamki politiki Partiyi yaki mayut bilshist u Sejmi mozhut sformuvati uryad i zminyuvati zakoni Bez bilshosti u Sejmi nemozhlivo uhvalyuvati zakoni Tomu rezultati parlamentskih viboriv ye viznachalnimi dlya zdijsnennya kerivnictva derzhavoyu Den viboriv 15 zhovtnya buv priznachenij prezidentom Polshi Andzheyem Dudoyu Zgidno z Konstituciyeyu datu parlamentskih viboriv priznachaye prezident Polshi vidpovidno do polozhennya Konstituciyi Zgidno z nimi nastupni chergovi vibori priznachayutsya ne piznishe nizh za 90 dniv do zakinchennya chetvertogo roku povnovazhen parlamentu potochnogo sklikannya yake bulo obrano pid chas chergovih viboriv 13 zhovtnya 2019 roku Vodnochas datu dnya golosuvannya priznachayetsya u nerobochij den za 30 dniv do zakinchennya chotiroh rokiv vid pochatku potochnogo terminu povnovazhen Sejmu ta Senatu yakij rozpochavsya 12 listopada 2019 roku Takim chinom sered mozhlivih dat majbutnogo dnya golosuvannya buli 15 zhovtnya 22 zhovtnya 29 zhovtnya abo 5 listopada Tim chasom na pochatku 2023 roku pravlyacha partiya Pravo i spravedlivist pidgotuvala 21 popravku do vlasnogo proyektu Viborchogo kodeksu yaki voni anonsuvali u grudni 2022 roku Voni poklikani polegshiti golosuvannya viborcyam u silskij miscevosti ta malih mistah yaki z bilshoyu jmovirnistyu golosuvatimut za PiS sho maye dopomogti peremogti na viborah Taki pospishni zmini do viborchogo zakonodavstva vlada ranishe vzhe uhvalyuvala pered ostannimi prezidentskimi viborami u 2020 roci Partijna konkurenciyaZaplanovani na osin 2023 roku parlamentski vibori vazhlivi oskilki mozhut prizvesti do zmini vladi pislya dominuvannya protyagom dvoh ostannih kadencij partiyi Pravo i spravedlivist PiS yake bezzminno trivaye z 2015 roku Opituvannya gromadskoyi dumki 2022 roku pokazuyut mozhlivij uspih opozicijnih partij yaksho ne peremogu ob yednanoyi opoziciyi to jmovirno vtratu partiyeyu vladi bilshosti u Sejmi ta Senati Pidtrimka Prava i spravedlivosti opustilas nizhche 40 i vse chastishe ne dolaye poznachku 35 Pravlyachij tabir dosi spodivayetsya sho pislya zimi 2022 2023 minut energetichni problemi ta inflyacijnij shok a pid chas viborchoyi kampaniyi yaka na povnu rozpochinayetsya naprikinci lita 2023 roku vdastsya vidnoviti pidtrimku viborciv I v comu sensi ninishnij uryad maye vsi shansi tim pache sho vin mozhe rozrahovuvati na dopomogu prezidenta Andzheya Dudi ta pidvladnogo gromadskogo telebachennya Ale dlya uryadu Mateusha Moraveckogo ne mensh serjoznim viklikom ye kriza u vidnosinah z Yevropejskoyu komisiyeyu yaka vzhe prizvela do prizupinennya viplat iz Fondu rekonstrukciyi Yevropejskogo Soyuzu poklikanogo dopomogti ekonomikam krayin chleniv YeS povernutisya na shlyah zrostannya pislya pandemiyi koronavirusu Na pochatku grudnya 2022 roku uryad uzgodiv iz Yevrokomisiyeyu rishennya pro likvidaciyu novostvorenoyi Disciplinarnoyi palati Verhovnogo sudu Zgidno z ciyeyu ugodoyu spravi shodo disciplinarnoyi vidpovidalnosti suddiv mayut buti peredani do Vishogo administrativnogo sudu hocha take rishennya viklikaye sumnivi u deyakih konstitucionalistiv Vlada u Varshavi ta Bryusseli ne doviryayut odne odnomu i navzayem zvinuvachuyut odne odnogo v porushenni slova U lavah Prava i spravedlivist takozh perevazhaye rozcharuvannya v poziciyi Yevrokomisiyi ta pidozra sho Bryussel takim chinom hoche dopomogti opoziciyi peremogti na viborah Osnovnu konkurenciyu dlya partiyi vladi stanovit parlamentskij blok liberalnih ta livocentristskih sil Gromadyanska koaliciya sho sformovanij dovkola providnoyi opozicijnoyi partiyi Gromadyanskoyi platformi yaka do porazki na parlamentskih viborah 2015 roku utrimuvala vladu protyagom dvoh kadencij pospil z 2007 roku Populyarnist Gromadyanskoyi koaliciyi yaku znovu ocholyuye kolishnij prem yer ministr Polshi i golova Yevropejskoyi radi Donald Tusk perevishila 25 i povilno nablizhayetsya do 30 Vodnochas v opoziciyi trivayut diskusiyi chi jti na vibori z yedinim ob yednanim spiskom chi okremo Gromadyanska koaliciya hotila b balotuvatis yedinim spiskom ale na svoyih umovah yaki ne podobayutsya inshim opozicijnim partiyam Prote bilsh jmovirnim ta najkrashim dlya opoziciyi bude stvorennya dvoh viborchih spiskiv Za takim scenariyem Gromadyanska platforma mogla b piti na vibori razom z Livimi a Polska selyanska partiya z novim politichnim pravocentristskim proyektom shoumena ta publicista Shimona Golovni Polsha 2050 sho mozhe rozrahovuvati na ponad 10 pidtrimki Za prognozami bilshosti opituvan gromadskoyi dumki podolati 5 viborchij porig okrim Prava i Spravedlivosti Gromadyanskoyi koaliciyi she takozh tri politichni partiyi Livi pol Lewica agrarna Polska selyanska partiya i ultraprava Konfederaciya svobodi i nezalezhnosti Sociologichni opituvannyaRezultati viborivPartiyi Viborchi ob yednannya komiteti Sejm Senat Vidsotok obroblenih dilnic 100 Vidsotok obroblenih dilnic 100 Golosi Misc u Sejmi 460 Golosi Misc u Senati 100 Golosi Golosi Golosi Golosi Pravo i spravedlivist 7 640 854 35 38 8 21 194 42 2 41 7 449 875 34 81 9 75 34 14 Gromadyanska platforma 6 629 402 30 70 3 30 157 34 1 23 6 187 295 28 91 6 75 41 2 Tretya Doroga 3 110 670 14 40 5 85 65 14 1 35 2 462 360 11 50 5 78 11 8 Livicya 1 859 018 8 61 3 95 26 5 7 23 1 131 639 5 29 3 01 9 7 Konfederaciya 1 547 364 7 16 0 35 18 4 0 7 1 443 836 6 75 5 96 Viborchij komitet nimeckoyi menshini 25 778 0 12 0 05 1 29 390 0 14 0 13 miscevi kandidati 358 949 1 88 4 89 Inshi 342 436 1 80 7 50Div takozhParlamentski vibori v Polshi 2019 Prezidentski vibori v Polshi 2020 Referendum u Polshi 2023 Vibori v PolshiPrimitkiRezultat Polskoyi koaliciyi na viborah 2019 roku Arhiv originalu za 4 lyutogo 2023 Procitovano 5 lyutogo 2023 https www prezydent pl aktualnosci wydarzenia wybory parlamentarne odbeda sie 15 pazdziernika 2023 r 73017 nedostupne posilannya Agata Kowalska Jakie beda wybory 2023 PiS zmienia kodeks wyborczy Procitovano 05 02 2023 Mariusz Jaloszewski PiS wrzuca nowy kodeks wyborczy Ma zwiekszyc frekwencje w jego bastionach i w jego elektoracie Procitovano 05 02 2023 Mihal Potockij Najvishi shansi na zminu vladi yak peretvoryat Polshu parlamentski vibori 2023 roku Yevropejska pravda Procitovano 04 02 2023 Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej w 2023 r Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej w 2023 r