Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярослав Теофілович Качмарчик (26 липня 1885, Більцарева, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1944) — польський політичний і громадський діяч, москвофіл, лемко за походженням. У 1918–1920 роках — президент Руської народної республіки лемків, короткочасного квазідержавного утворення.
| Качмарчик Ярослав Теофілович пол. Jarosław Kaczmarczyk | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 5 грудня 1918 — 8 січня 1921 | |||
| Попередник: | посада заснована | ||
| Спадкоємець: | посада скасована | ||
| Народження: | 26 липня 1885 Більцарева, Грибівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія | ||
| Смерть: | 1944 | ||
| Країна: |  Австро-Угорщина→ Польща | ||
| Освіта: | Львівський університет | ||
| Батько: | Теофіл Качмарчик | ||
Біографія
Ранні роки
Народився 1885 (за іншою версією — 1884) року в лемківському селі Більцарева. Його батько — Теофіл Качмарчик — був відомим священиком, релігійним і громадським діячем і згодом визнаний преподобним. Він справив великий вплив на молодого Ярослава.
Свої ранні роки Качмарчик присвятив вивченню філософії і юриспруденції, закінчивши юридичний факультет Львівського університету й отримавши кандидатський ступінь.
Під час Першої світової війни Качмарчик служив у лавах Австро-Угорської армії.
Джерела повідомляють, що у серпні 1914 Качмарчик утримувався у в'язниці м. Новий Сонч.
Лемківська республіка
Незабаром після закінчення війни і розпаду Австро-Угорщини, 5 грудня 1918 року в селі Флоринка Новосондецького повіту відбулася нарада лідерів місцевого москвофільського руху та їхніх прихильників, результатом якого стало прийняття рішення про створення нової держави. Участь у ній брав і Ярослав Качмарчик.
Протягом декількох тижнів Качмарчикові та його прихильникам вдалося підкорити собі ряд населених пунктів Лемківщини. У січні 1919 під контроль руху, очолюваного Качмарчиком, потрапив Грибів. Незабаром після цього рада в Грибові була визнана органом влади в лемківській державі, а Качмарчик — президентом Руської народної республіки лемків. Відмовляючись від об'єднання з ЗУНР, свої зусилля політики спрямували спочатку на приєднання до Росії, а з часом відбулася спроба інтеграції до Підкарпатської Русі, тоді частини Чехословаччини.
Тим часом уряд Польської республіки, який вів війну проти РСФРР і потребував поповнення своєї армії, вирішив мобілізовувати до її лав за рахунок лемків. Це призвело до численних конфліктів. Сотні лемків, мобілізованих у польську армію, дезертували і тікали з Польщі. Грибівська рада відмовила Польщі у наданні матеріальної допомоги полякам з боку лемків і закликала всіх жителів Лемківщини не надавати такої допомоги. Для досягнення компромісу в березні 1919 року Качмарчик узяв участь у польсько-лемківської конференції, на якій зумів добитися відмови польської влади від мобілізації лемків. У червні того ж року командування в Тарнові офіційно звільнило лемків від призову на військову службу.
Однак, восени 1919 року лемків знову почали мобілізувати до польської армії. Відвідавши Варшаву, Качмарчик знову отримав обіцянку від польської влади не призивати лемків, але в підсумку вона не була виконана. На початку 1920 року Качмарчик публічно заявив, що громадяни лемківської республіки мають право на самовизначення у своїх внутрішніх справах і згодом порушив це питання на засіданні у Флоринці 20 березня 1920 року. На тому ж засіданні провід Лемківської Республіки створив Верховний Лемківський Союз Русі у складі 26 осіб, і обрав його уряд — Виконавчий комітет з п'яти осіб під керівництвом президента Ярослава Качмарчика. Проте його зусилля виявилися марними. У вересні 1920 польське військове командування офіційно наказало повністю інтегрувати лемків у польську армію.
Арешт і суд
Доля Руської народної республіки лемків була остаточно вирішена на початку 1921 року. 8 січня Качмарчик був заарештований поляками і через півроку відданий до суду.
10 червня 1921 року в Новому Санчі розпочався політичний судовий процес над членами уряду Руської Лемківської Республіки. До кримінальної відповідальності притягалися за вчинення державної зради за ст. 58 Кримінального кодексу Австрії греко-католицький парох села Ізби Дмитро Хиляк, адвокат, доктор прав Ярослав Качмарчик та селянин з Криниці-Села 74-річний Микола Громосяк. Їм було дозволено виступати українською мовою, хоча прокурор заперечував.
Підсудні своєї вини у вчиненні державної зради не визнали, хоча ствердили обставини створення Руської Лемківської Республіки. Основні їх заперечення полягали в наступному:
- Лемківщина є споконвічно складова частина Східної Галичини;
- Польська влада на Лемківщині є тимчасовим військовим окупантом;
- Кожен народ відповідно до 14 пунктів В. Вільсона вправі бути суверенним і незалежним;
- Остаточне рішення про долю Лемківщини і Східної Галичини має вирішити Мирна Конференція у Парижі.
У ході засідання Качмарчик підкреслив, що в період президентства діяв виключно на користь лемківського народу і сприяв поліпшенню відносин між лемками та поляками. Ще він заявив:
 | Галицька Русь є складовою частиною малоруського чи українського племені. Лемківщина до XIV ст. входила до Галицької Руси… Ми ніколи не перестали вважати себе частиною Галицької Руси… Обі партії руська і українська хотіли звільнення пригніченого народу. |  |
— Оправдательный приговор в деле «Лемковской Республики» // Прикарпатская Русь. — 1921. — № 117. — 21 июня. | ||
Під враженням красномовних виступів адвокатів (одним з яких був Кирило Черлюнчакевич) присяжні судді одноголосно заперечили наявність у діях підсудних злочину державної зради. Підсудних Д. Хиляка, Я. Качмарчика та М. Громосяка трибунал виправдав і звільнив з-під варти, де вони перебували шість місяців.
Життя після президентства
Після звільнення Ярослав Качмарчик відкрив юридичну контору в лемківському місті Мушина на півдні Польщі. З цього моменту він перестав брати участь у суспільному житті Лемківщини. В 1923-му, під час візиту до США, він відхилив запрошення на лемківський з'їзд у Нью-Йорку. Про подальше його життя відомо лиш те, що юридичну практику Качмарчик вів аж до початку Другої світової війни, після чого пішов на пенсію і помер у 1944 році.
Ярослав Качмарчик включений до «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» (University of Toronto Press, 2002, 2005, 2010).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 Січня 2015. Процитовано 2 Червня 2015.
- Прах Б., Ph.D. Участь греко-католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1918—1919 рр.
- . Архів оригіналу за 31 Жовтня 2018. Процитовано 2 Червня 2015.
- Енциклопедія історії та культури карпатських русинів / уклад.: П. Р. Магочій, І. Поп; заг. ред.: П. Р. Магочій; пер. з англ. мови: Н. Кушко. — Ужгород: Падяк, 2010. — XXXII, 850 с., 32 арк. іл: іл. — Перелік гасел: с. 834—849. — [ 3 Червня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Біографія на www.carpatho-rusyn.org [ 23 Вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Horbal B. Działalność polityczna Łemkyw na Łemkowszczyźnie 1918—1921 / Bogdan Horbal. — Wrocław, 1997.
- Kwilecki A. Łemkowie: zagadnienie migracji i asymilacji / Andrzej Kwilecki. — Warszawa, 1974.
- Magocsi Paul Robert. The Lemko Rusyn Republic, 1918—1920 and Political Thought in Western Rus'-Ukraine; in idem, Of the Making of Nationalities There is No End (New York, 1999), pp. 306–315.
- Moklak J. Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitej: zagadnienia polityczne i wyznaniowe / Jarosław Moklak. — Krakyw, 1997.
- Ванат І. Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини 1918—1948 / Іван Ванат. — Пряшів, 1979. — Кн. 1: 1918—1938.
- Ганкевич Л. «Лемківська Республіка». Один забутий історичний процес // Життя і Право. — 1934. — Ч. 1.
- Гвать І. Історія північної Лемківщини до вигнання Лемків / Іван Гвать // Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1988. Т. 1.
- Гловацький І. Судовий процес над членами уряду Руської Лемківської Республіки — джерело вивчення українських державотворчих процесів на Лемківщині (1918—1921 рр.) / Іван Гловацький // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів, 2004. Вип. 39.
- Гловацький І. Ю. Українські адвокати у політичних судових процесах у Східній Галичині (1921—1939 рр.). — Львів, 2003.
- Красовський І., Когут П. Визвольні змагання на Лемківщині у 1918—1919 рр. // Лемківський календар на 1998 рік. — Львів, 1997.
- Лемківщина: У 2 т. — Львів, 1999.
- Любчик І. Лемківщина в національно-визвольних змаганнях українського народу 1918—1919 рр. / Ігор Любчик // Україна Соборна. Збірник наукових статей. — Київ, 2005. — Вип. 2. — Ч. 3: Історична регіоналістика в контексті соборності України.
- По процесі в Новому Санчі // Вперед. — 1921. — № 94. — 22 червня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaroslav Teofilovich Kachmarchik 26 lipnya 1885 Bilcareva Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 1944 polskij politichnij i gromadskij diyach moskvofil lemko za pohodzhennyam U 1918 1920 rokah prezident Ruskoyi narodnoyi respubliki lemkiv korotkochasnogo kvaziderzhavnogo utvorennya Kachmarchik Yaroslav Teofilovich pol Jaroslaw KaczmarczykKachmarchik Yaroslav Teofilovich Prapor Prezident Ruskoyi narodnoyi respubliki lemkiv 5 grudnya 1918 8 sichnya 1921 Poperednik posada zasnovana Spadkoyemec posada skasovana Narodzhennya 26 lipnya 1885 1885 07 26 Bilcareva Gribivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaSmert 1944 1944 Krayina Avstro Ugorshina PolshaOsvita Lvivskij universitetBatko Teofil KachmarchikBiografiyaRanni roki Narodivsya 1885 za inshoyu versiyeyu 1884 roku v lemkivskomu seli Bilcareva Jogo batko Teofil Kachmarchik buv vidomim svyashenikom religijnim i gromadskim diyachem i zgodom viznanij prepodobnim Vin spraviv velikij vpliv na molodogo Yaroslava Svoyi ranni roki Kachmarchik prisvyativ vivchennyu filosofiyi i yurisprudenciyi zakinchivshi yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu j otrimavshi kandidatskij stupin Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kachmarchik sluzhiv u lavah Avstro Ugorskoyi armiyi Dzherela povidomlyayut sho u serpni 1914 Kachmarchik utrimuvavsya u v yaznici m Novij Sonch Lemkivska respublika Nezabarom pislya zakinchennya vijni i rozpadu Avstro Ugorshini 5 grudnya 1918 roku v seli Florinka Novosondeckogo povitu vidbulasya narada lideriv miscevogo moskvofilskogo ruhu ta yihnih prihilnikiv rezultatom yakogo stalo prijnyattya rishennya pro stvorennya novoyi derzhavi Uchast u nij brav i Yaroslav Kachmarchik Protyagom dekilkoh tizhniv Kachmarchikovi ta jogo prihilnikam vdalosya pidkoriti sobi ryad naselenih punktiv Lemkivshini U sichni 1919 pid kontrol ruhu ocholyuvanogo Kachmarchikom potrapiv Gribiv Nezabarom pislya cogo rada v Gribovi bula viznana organom vladi v lemkivskij derzhavi a Kachmarchik prezidentom Ruskoyi narodnoyi respubliki lemkiv Vidmovlyayuchis vid ob yednannya z ZUNR svoyi zusillya politiki spryamuvali spochatku na priyednannya do Rosiyi a z chasom vidbulasya sproba integraciyi do Pidkarpatskoyi Rusi todi chastini Chehoslovachchini Tim chasom uryad Polskoyi respubliki yakij viv vijnu proti RSFRR i potrebuvav popovnennya svoyeyi armiyi virishiv mobilizovuvati do yiyi lav za rahunok lemkiv Ce prizvelo do chislennih konfliktiv Sotni lemkiv mobilizovanih u polsku armiyu dezertuvali i tikali z Polshi Gribivska rada vidmovila Polshi u nadanni materialnoyi dopomogi polyakam z boku lemkiv i zaklikala vsih zhiteliv Lemkivshini ne nadavati takoyi dopomogi Dlya dosyagnennya kompromisu v berezni 1919 roku Kachmarchik uzyav uchast u polsko lemkivskoyi konferenciyi na yakij zumiv dobitisya vidmovi polskoyi vladi vid mobilizaciyi lemkiv U chervni togo zh roku komanduvannya v Tarnovi oficijno zvilnilo lemkiv vid prizovu na vijskovu sluzhbu Odnak voseni 1919 roku lemkiv znovu pochali mobilizuvati do polskoyi armiyi Vidvidavshi Varshavu Kachmarchik znovu otrimav obicyanku vid polskoyi vladi ne prizivati lemkiv ale v pidsumku vona ne bula vikonana Na pochatku 1920 roku Kachmarchik publichno zayaviv sho gromadyani lemkivskoyi respubliki mayut pravo na samoviznachennya u svoyih vnutrishnih spravah i zgodom porushiv ce pitannya na zasidanni u Florinci 20 bereznya 1920 roku Na tomu zh zasidanni provid Lemkivskoyi Respubliki stvoriv Verhovnij Lemkivskij Soyuz Rusi u skladi 26 osib i obrav jogo uryad Vikonavchij komitet z p yati osib pid kerivnictvom prezidenta Yaroslava Kachmarchika Prote jogo zusillya viyavilisya marnimi U veresni 1920 polske vijskove komanduvannya oficijno nakazalo povnistyu integruvati lemkiv u polsku armiyu Aresht i sud Dolya Ruskoyi narodnoyi respubliki lemkiv bula ostatochno virishena na pochatku 1921 roku 8 sichnya Kachmarchik buv zaareshtovanij polyakami i cherez pivroku viddanij do sudu 10 chervnya 1921 roku v Novomu Sanchi rozpochavsya politichnij sudovij proces nad chlenami uryadu Ruskoyi Lemkivskoyi Respubliki Do kriminalnoyi vidpovidalnosti prityagalisya za vchinennya derzhavnoyi zradi za st 58 Kriminalnogo kodeksu Avstriyi greko katolickij paroh sela Izbi Dmitro Hilyak advokat doktor prav Yaroslav Kachmarchik ta selyanin z Krinici Sela 74 richnij Mikola Gromosyak Yim bulo dozvoleno vistupati ukrayinskoyu movoyu hocha prokuror zaperechuvav Pidsudni svoyeyi vini u vchinenni derzhavnoyi zradi ne viznali hocha stverdili obstavini stvorennya Ruskoyi Lemkivskoyi Respubliki Osnovni yih zaperechennya polyagali v nastupnomu Lemkivshina ye spokonvichno skladova chastina Shidnoyi Galichini Polska vlada na Lemkivshini ye timchasovim vijskovim okupantom Kozhen narod vidpovidno do 14 punktiv V Vilsona vpravi buti suverennim i nezalezhnim Ostatochne rishennya pro dolyu Lemkivshini i Shidnoyi Galichini maye virishiti Mirna Konferenciya u Parizhi U hodi zasidannya Kachmarchik pidkresliv sho v period prezidentstva diyav viklyuchno na korist lemkivskogo narodu i spriyav polipshennyu vidnosin mizh lemkami ta polyakami She vin zayaviv Galicka Rus ye skladovoyu chastinoyu maloruskogo chi ukrayinskogo plemeni Lemkivshina do XIV st vhodila do Galickoyi Rusi Mi nikoli ne perestali vvazhati sebe chastinoyu Galickoyi Rusi Obi partiyi ruska i ukrayinska hotili zvilnennya prignichenogo narodu Opravdatelnyj prigovor v dele Lemkovskoj Respubliki Prikarpatskaya Rus 1921 117 21 iyunya Pid vrazhennyam krasnomovnih vistupiv advokativ odnim z yakih buv Kirilo Cherlyunchakevich prisyazhni suddi odnogolosno zaperechili nayavnist u diyah pidsudnih zlochinu derzhavnoyi zradi Pidsudnih D Hilyaka Ya Kachmarchika ta M Gromosyaka tribunal vipravdav i zvilniv z pid varti de voni perebuvali shist misyaciv Zhittya pislya prezidentstva Pislya zvilnennya Yaroslav Kachmarchik vidkriv yuridichnu kontoru v lemkivskomu misti Mushina na pivdni Polshi Z cogo momentu vin perestav brati uchast u suspilnomu zhitti Lemkivshini V 1923 mu pid chas vizitu do SShA vin vidhiliv zaproshennya na lemkivskij z yizd u Nyu Jorku Pro podalshe jogo zhittya vidomo lish te sho yuridichnu praktiku Kachmarchik viv azh do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pislya chogo pishov na pensiyu i pomer u 1944 roci Yaroslav Kachmarchik vklyuchenij do Enciklopediyi istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv University of Toronto Press 2002 2005 2010 Div takozhPantelejmon ShpilkaPrimitki Arhiv originalu za 23 Sichnya 2015 Procitovano 2 Chervnya 2015 Prah B Ph D Uchast greko katolickih svyashenikiv Lemkivshini u politichnih podiyah 1918 1919 rr Arhiv originalu za 31 Zhovtnya 2018 Procitovano 2 Chervnya 2015 Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv uklad P R Magochij I Pop zag red P R Magochij per z angl movi N Kushko Uzhgorod Padyak 2010 XXXII 850 s 32 ark il il Perelik gasel s 834 849 3 Chervnya 2015 u Wayback Machine ISBN 978 966 387 044 1PosilannyaBiografiya na www carpatho rusyn org 23 Veresnya 2015 u Wayback Machine angl DzherelaHorbal B Dzialalnosc polityczna Lemkyw na Lemkowszczyznie 1918 1921 Bogdan Horbal Wroclaw 1997 Kwilecki A Lemkowie zagadnienie migracji i asymilacji Andrzej Kwilecki Warszawa 1974 Magocsi Paul Robert The Lemko Rusyn Republic 1918 1920 and Political Thought in Western Rus Ukraine in idem Of the Making of Nationalities There is No End New York 1999 pp 306 315 Moklak J Lemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitej zagadnienia polityczne i wyznaniowe Jaroslaw Moklak Krakyw 1997 Vanat I Narisi novitnoyi istoriyi ukrayinciv Shidnoyi Slovachchini 1918 1948 Ivan Vanat Pryashiv 1979 Kn 1 1918 1938 Gankevich L Lemkivska Respublika Odin zabutij istorichnij proces Zhittya i Pravo 1934 Ch 1 Gvat I Istoriya pivnichnoyi Lemkivshini do vignannya Lemkiv Ivan Gvat Lemkivshina Zemlya lyudi istoriya kultura Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1988 T 1 Glovackij I Sudovij proces nad chlenami uryadu Ruskoyi Lemkivskoyi Respubliki dzherelo vivchennya ukrayinskih derzhavotvorchih procesiv na Lemkivshini 1918 1921 rr Ivan Glovackij Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna Lviv 2004 Vip 39 Glovackij I Yu Ukrayinski advokati u politichnih sudovih procesah u Shidnij Galichini 1921 1939 rr Lviv 2003 Krasovskij I Kogut P Vizvolni zmagannya na Lemkivshini u 1918 1919 rr Lemkivskij kalendar na 1998 rik Lviv 1997 Lemkivshina U 2 t Lviv 1999 Lyubchik I Lemkivshina v nacionalno vizvolnih zmagannyah ukrayinskogo narodu 1918 1919 rr Igor Lyubchik Ukrayina Soborna Zbirnik naukovih statej Kiyiv 2005 Vip 2 Ch 3 Istorichna regionalistika v konteksti sobornosti Ukrayini Po procesi v Novomu Sanchi Vpered 1921 94 22 chervnya