Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поді́льське воєво́дство (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434—1793 роках. Створене на основі земель Подільського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на півдні Русі. Головне місто — Кам'янець (Кам'янець-Подільський). Очолювалося подільськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Кам'янці. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 19 152 км². Населення в 1790 році нараховувало 463 087 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Подільського намісництва Російської імперії.
| Подільське воєводство | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1434 |
|---|---|
| Країна |  Королівство Польське і  Річ Посполита |
| Столиця | Кам'янець-Подільський |
| Адміністративна одиниця | Малопольська провінція |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Q67167470?, Q65249643?, Червоноградський повіт |
| Спільний кордон із | Руське воєводство |
| Наступник | Подільське намісництво |
| Замінений на | Подільська губернія |
| На заміну | Подільське князівство |
| Час/дата припинення існування | 1793 |
| Площа | 19 152 км² |
 | |
 Подільське воєводство у Вікісховищі | |
Координати: 48°40′22″ пн. ш. 26°35′09″ сх. д. / 48.67300000002777693° пн. ш. 26.586100000027776957° сх. д.
Історична географія
Постало внаслідок:
- а) поширення на руські землі Польського Короліства положень Єдльнінського привілею (1430 року) і розповсюдження на місцеву шляхту положень коронного права, яка зрівняла їх у правах;
- б) боротьби за Поділля між Владиславом II Яґайлом та Свидриґайлом у 1431—1432 рр., коли внаслідок перемир'я 1432 р. за Польським Короліством залишалося Західне Поділля із замками, центрами старих волостей:
- а за ВКЛ — з
- Брацлавом,
- Вінницею.
Починаючи від 1435 р., у джерелах фігурують урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій. Остаточно територія Подільського воєводства сформувалася після виправи кам'янецького генерального старости Теодорика з Бучача Язловецького в 1447 р., в результаті якої до його території було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.
Географія
На середину XV ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею Подільського воєводства була р. Стрипа, нижче міста Бучач кордон йшов на схід до р. Збруч, залишаючи теперішнє м. Чортків у Теребовельському повіті Галицької землі Руського воєводства[], м. Гусятин до Поділля. Далі вверх до Збручу, вище м. Тарноруда. Після чого кордон повертав на схід і у верхів'ях р. Смотрич повертав на північ, далі йшов лівим берегом р. Вовчок, де у його середній течії повертав на північний схід, за р. Іквою, йшов на схід. За м. Хмільник, кордон повертав на південь. Потім від верхів'їв р. Мурави і вздовж неї йшов до впадання у р. Дністер. Південний кордон йшов берегом р. Дністер. Східна межа із Брацлавським воєводством пролягала в районі сучасної автодороги М21, крайні населені пункти П. в. — Миколаївка, Літин, Бірків, Біликівці, Межирів, Коростівці, Станіславчик, Тарасівка, Шаргород, Політанки, Березівка, Шлишківці, Сказинці, Воєводчинці, Бронниця. Площа Подільського воєводства в межах 1772 р. становила 18963 км².
До середини XVI ст. назва Подільське воєводство(лат. Pallatinatus Podolie) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (лат. Terra Podolie). Наприкінці XVI ст., у 1581 р., внаслідок рішення Варшавського сейму, у м. Летичеві утворюється гродський суд, а Подільське воєводство ділиться на 2 судових гродських повіти. Спроби створити у 1641 р. окреме земське судочинство у Летичеві виявилися невдалими. На карті 1592 р. Теребовельський повіт ще належить до Руського воєводства, але на 1609 р. він вже був у складі Подільського в-ва як і Червоногродський. Тобто західна межа із Руським в-вом стала проходити по річці Коропець.
Боплан на своїх картах називає П. в. також «Кам'янецьке воєводство» (фр. Palatinat de Kamieniec) і «Верхнє Поділля» (фр. Haute Podolie, лат. Superior Podolie) на відміну від Брацлавського в., яке підписане «Нижнє Поділля» (фр. Basse Podolie, лат. Inferior Podolie)
У 1672—1699 рр. територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський еялет.
1766 р., згідно з постановою Варшавського сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського повіту — третім повітом у Подільському воєводстві, який оформився згідно з рішеннями гродненського сейму 1726 р. Червоногородському повіту надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.
Внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. територія Червногородського повіту, по р. Збруч, війдійшла до складу Австрійської імперії. Внаслідок другого поділу у 1793 р. територія Подільського воєводства була приєднана до складу Російської імперії (Волинське намісництво, пізніше Подільське намісництво).
Адміністративно-територіальний устрій
Адмністративно-територіальний устрій у XV ст. був дуалістичним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів: Бакотський, Зіньківський, Кам'янецький, Летичівський, Меджибізький, Ровський, Сатанівський, Скальський, Смотрицький, Хмільницький, Червоногродський.
Існував єдиний судово-адміністративний Кам'янецький повіт.
Подільське воєводство налічувало 3 повіти та 12 староств; 3 сенаторів до Сейму: , кам'янецький каштелян, подільський воєвода.
- Повіти:
Староства: Кам'янецьке, Летичівське, Червоногородське, Барське, Хмільницьке, Копайгородське, Мукарівське, Плоскирівське, Сальницьке, Скальське, Смотрицьке, Уланівське.
Релігія
Католицьких храмів, що мали б задовольняти бодай щотижневі релігійні потреби католиків, не було так вже й багато, попри наявність Львівської католицької митрополії та трьох єпископських кафедр у Перемишлі, Кам'янці та Холмі. У Подільському воєводстві кількість католицьких храмів не перевищувала й десяти до кінця XV століття: Кам'янець, Смотрич, Ягільниця, Червоногрод, Язловець, Городок, Летичів, Меджибіж, Зіньків та Оринин.
Податкові документи, та краще збережені актові книги, XVI століття дають змогу нам реконструювати сітку православних парафій на цих землях, і їхня кількість ні в яке порівняння не йтиме з поодинокими католицькими храмами там.
Примітки
- Pawiński A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — S. . (пол.)
Джерела
- Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст. // Кордони воєводств у світлі джерел. — К., 1993.
- Крикун М. . — С. 157—178.
- Крикун М. . // Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 32. — 1997. — С. 43—53.
- Крикун М. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях. Статті і матеріали [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]: [збірник] // Наук. т-во ім. Шевченка, Українознав. наук. б-ка НТШ. — Львів : [б. в.], 2011. — Ч. 30. — 732 c. : іл., карти. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Михайловський В. Подільське воєводство [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 304—305. — .
- Подільське воєводство [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Gloger Z. Województwo Podolskie [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] — T. I. — S. 178—181. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opr.). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieku. Spisy. — Kórnik, 1998. (пол.)
- Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672—1699. — Warszawa, 1994. (пол.)
- Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. // Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. — Kraków, 2000. (пол.)
- Крикун Н. Г. Народонаселение Подольского воеводства в XVI—XVIII вв. Автореферат дис. на соискание уч. степени канд. истор. наук. — Львов, 1965. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подільське воєводство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podi lske voyevo dstvo lat Palatinatus Podoliae pol Wojewodztwo podolskie administrativno teritorialna odinicya Korolivstva Polskogo ta Koroni Polskoyi v Rechi Pospolitij Isnuvalo v 1434 1793 rokah Stvorene na osnovi zemel Podilskogo knyazivstva Vhodilo do skladu Malopolskoyi provinciyi Nalezhalo do regionu Rus Roztashovuvalosya v pivdennij chastini Rechi Pospolitoyi na pivdni Rusi Golovne misto Kam yanec Kam yanec Podilskij Ocholyuvalosya podilskimi voyevodami Sejmik voyevodstva zbiravsya u Kam yanci Malo predstavnictvo iz 3 senatoriv u Senati Rechi Pospolitoyi Skladalosya z 3 povitiv Stanom na 1791 rik plosha voyevodstva stanovila amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 019152 amp amp amp amp 00 19 152 km Naselennya v 1790 roci narahovuvalo amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0463087 amp amp amp amp 00 463 087 osib Likvidovane 1793 roku pid chas drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Teritoriya voyevodstva uvijshla do skladu Podilskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Podilske voyevodstvoGerbData stvorennya zasnuvannya1434Krayina Korolivstvo Polske i Rich PospolitaStolicyaKam yanec PodilskijAdministrativna odinicyaMalopolska provinciyaAdministrativno teritorialno podilyayetsya naQ67167470 Q65249643 Chervonogradskij povitSpilnij kordon izRuske voyevodstvoNastupnikPodilske namisnictvoZaminenij naPodilska guberniyaNa zaminuPodilske knyazivstvoChas data pripinennya isnuvannya1793Plosha19 152 km Podilske voyevodstvo u Vikishovishi Koordinati 48 40 22 pn sh 26 35 09 sh d 48 67300000002777693 pn sh 26 586100000027776957 sh d 48 67300000002777693 26 586100000027776957Istorichna geografiyaPodillya atlas Orteliusa Avtor Waclaw Grodecki 1580 r Podilske voyevodstvo 1619 na mapi RP1 Podilske voyevodstvo 1660 G Boplan Postalo vnaslidok a poshirennya na ruski zemli Polskogo Korolistva polozhen Yedlninskogo privileyu 1430 roku i rozpovsyudzhennya na miscevu shlyahtu polozhen koronnogo prava yaka zrivnyala yih u pravah b borotbi za Podillya mizh Vladislavom II Yagajlom ta Svidrigajlom u 1431 1432 rr koli vnaslidok peremir ya 1432 r za Polskim Korolistvom zalishalosya Zahidne Podillya iz zamkami centrami starih volostej Kam yancem Smotrichem Chervonogrodom Skaloyu Bakotoyu a za VKL z Braclavom Vinniceyu Pochinayuchi vid 1435 r u dzherelah figuruyut uryadniki novostvorenogo voyevodstva voyevoda kashtelyan suddya pidsudok pisar pidkomorij Ostatochno teritoriya Podilskogo voyevodstva sformuvalasya pislya vipravi kam yaneckogo generalnogo starosti Teodorika z Buchacha Yazloveckogo v 1447 r v rezultati yakoyi do jogo teritoriyi bulo priyednano pivnichno shidni poviti iz zamkami Letichiv i Hmilnik Geografiya Na seredinu XV st stabilizuvalisya kordoni voyevodstva Zahidnoyu mezheyu Podilskogo voyevodstva bula r Stripa nizhche mista Buchach kordon jshov na shid do r Zbruch zalishayuchi teperishnye m Chortkiv u Terebovelskomu poviti Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva dzherelo m Gusyatin do Podillya Dali vverh do Zbruchu vishe m Tarnoruda Pislya chogo kordon povertav na shid i u verhiv yah r Smotrich povertav na pivnich dali jshov livim beregom r Vovchok de u jogo serednij techiyi povertav na pivnichnij shid za r Ikvoyu jshov na shid Za m Hmilnik kordon povertav na pivden Potim vid verhiv yiv r Muravi i vzdovzh neyi jshov do vpadannya u r Dnister Pivdennij kordon jshov beregom r Dnister Shidna mezha iz Braclavskim voyevodstvom prolyagala v rajoni suchasnoyi avtodorogi M21 krajni naseleni punkti P v Mikolayivka Litin Birkiv Bilikivci Mezhiriv Korostivci Stanislavchik Tarasivka Shargorod Politanki Berezivka Shlishkivci Skazinci Voyevodchinci Bronnicya Plosha Podilskogo voyevodstva v mezhah 1772 r stanovila 18963 km Do seredini XVI st nazva Podilske voyevodstvo lat Pallatinatus Podolie ne vikoristovuvalasya v oficijnih dokumentah Poshirenoyu bula nazva Podilska zemlya lat Terra Podolie Naprikinci XVI st u 1581 r vnaslidok rishennya Varshavskogo sejmu u m Letichevi utvoryuyetsya grodskij sud a Podilske voyevodstvo dilitsya na 2 sudovih grodskih poviti Sprobi stvoriti u 1641 r okreme zemske sudochinstvo u Letichevi viyavilisya nevdalimi Na karti 1592 r Terebovelskij povit she nalezhit do Ruskogo voyevodstva ale na 1609 r vin vzhe buv u skladi Podilskogo v va yak i Chervonogrodskij Tobto zahidna mezha iz Ruskim v vom stala prohoditi po richci Koropec Boplan na svoyih kartah nazivaye P v takozh Kam yanecke voyevodstvo fr Palatinat de Kamieniec i Verhnye Podillya fr Haute Podolie lat Superior Podolie na vidminu vid Braclavskogo v yake pidpisane Nizhnye Podillya fr Basse Podolie lat Inferior Podolie U 1672 1699 rr teritoriya voyevodstva bula pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi yaka utvorila tut Podilskij eyalet 1766 r zgidno z postanovoyu Varshavskogo sejmu bulo stvoreno okremij zemskij sud u Letichevi sho sprichinilo poyavu povnocinnogo Letichivskogo povitu tretim povitom u Podilskomu voyevodstvi yakij oformivsya zgidno z rishennyami grodnenskogo sejmu 1726 r Chervonogorodskomu povitu nadavalisya titulyarni zemski uryadi horunzhogo stolnika pidchashogo pidstoliya chashnika lovchogo mechnika i skarbnika Okremogo sudochinstva cej povit ne mav Vnaslidok pershogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 r teritoriya Chervnogorodskogo povitu po r Zbruch vijdijshla do skladu Avstrijskoyi imperiyi Vnaslidok drugogo podilu u 1793 r teritoriya Podilskogo voyevodstva bula priyednana do skladu Rosijskoyi imperiyi Volinske namisnictvo piznishe Podilske namisnictvo Administrativno teritorialnij ustrijAdmnistrativno teritorialnij ustrij u XV st buv dualistichnim poruch zi starimi volostyami centrami zamkovih povitiv Bakotskij Zinkivskij Kam yaneckij Letichivskij Medzhibizkij Rovskij Satanivskij Skalskij Smotrickij Hmilnickij Chervonogrodskij Isnuvav yedinij sudovo administrativnij Kam yaneckij povit Podilske voyevodstvo nalichuvalo 3 poviti ta 12 starostv 3 senatoriv do Sejmu kam yaneckij kashtelyan podilskij voyevoda Poviti Letichiv Kam yanec Chervonogorodskij povit Chervonogorod Starostva Kam yanecke Letichivske Chervonogorodske Barske Hmilnicke Kopajgorodske Mukarivske Ploskirivske Salnicke Skalske Smotricke Ulanivske ReligiyaKatolickih hramiv sho mali b zadovolnyati bodaj shotizhnevi religijni potrebi katolikiv ne bulo tak vzhe j bagato popri nayavnist Lvivskoyi katolickoyi mitropoliyi ta troh yepiskopskih kafedr u Peremishli Kam yanci ta Holmi U Podilskomu voyevodstvi kilkist katolickih hramiv ne perevishuvala j desyati do kincya XV stolittya Kam yanec Smotrich Yagilnicya Chervonogrod Yazlovec Gorodok Letichiv Medzhibizh Zinkiv ta Orinin Podatkovi dokumenti ta krashe zberezheni aktovi knigi XVI stolittya dayut zmogu nam rekonstruyuvati sitku pravoslavnih parafij na cih zemlyah i yihnya kilkist ni v yake porivnyannya ne jtime z poodinokimi katolickimi hramami tam PrimitkiPawinski A Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Warszawa Gebethner i Wolff 1883 T 1 Wielkopolska S pol DzherelaKrikun M Administrativno teritorialnij ustrij Pravoberezhnoyi Ukrayini v XV XVIII st Kordoni voyevodstv u svitli dzherel K 1993 Krikun M S 157 178 Krikun M Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna vip 32 1997 S 43 53 Krikun M Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah Statti i materiali 6 lipnya 2020 u Wayback Machine zbirnik Nauk t vo im Shevchenka Ukrayinoznav nauk b ka NTSh Lviv b v 2011 Ch 30 732 c il karti ISBN 978 617 607 064 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Mihajlovskij V Podilske voyevodstvo 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 304 305 ISBN 978 966 00 1142 7 Podilske voyevodstvo 17 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Gloger Z Wojewodztwo Podolskie 15 lipnya 2013 u Wayback Machine Geografia historyczna ziem dawnej Polski Krakow 1903 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J 8 serpnya 2016 u Wayback Machine T I S 178 181 pol Janas E Klaczewski W Kurtyka J Sochacka A opr Urzednicy podolscy XIV XVIII wieku Spisy Kornik 1998 pol Kolodziejczyk D Podole pod panowaniem tureckim Ejalet Kamieniecki 1672 1699 Warszawa 1994 pol Kurtyka J Podole pomiedzy Polska i Litwa w XIV i 1 polowie XV wieku Kamieniec Podolski Studia z dziejow miasta i regionu Krakow 2000 pol Krikun N G Narodonaselenie Podolskogo voevodstva v XVI XVIII vv Avtoreferat dis na soiskanie uch stepeni kand istor nauk Lvov 1965 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podilske voyevodstvo