Частина інформації в цій статті застаріла. |
Червоногродський повіт (іноді у джерелах Червоногродський і Язловецький повіт) — адміністративно-територіальна одиниця Польського королівства та Речі Посполитої з 1434 (з 1726 року як гродський) по 1793 рік, яка існувала на Західному Поділлі. Адміністративний центр — містечко Червоногород (або Червоногрод; нині не існує), яке розташовувалося біля сучасного с. Нирків (донедавна — Заліщицького, нині — Чортківського району Тернопільської області). Утворений згідно з рішенням Гродненського вального сейму 1726 року.[]
З історії
Територія повіту розташовувалася на заході Подільської землі, у межах сучасної Тернопільської області. Разом з і Червоногродський повіт входив до складу Подільського воєводства, утвореного в 1434 році, з центром у Кам'янці на берегах Смотрича (нині — Кам'янець-Подільський).
Межі повіту на заході збігалися з руслом річки Стрипи, на півночі межа проходила на відрізку від Бучача до Тарноруди, на сході — берегами р. Збруч, переходячи з одного берега на другий у залежності від розташування сіл і міст уздовж річки. Також на сході повіт межував з Кам'янецьким повітом]] Подільського воєводства. Природною південною межею була р. Дністер.
Територія повіту в 1530 році майже повністю збігалася з територією Чортківського повіту Королівства Галичини та Володимирії.
Протягом 1672—1699 років територія Червоногродського повіту, як і все Поділля, була у складі Османської імперії, яка утворила тут елайєт Поділля.
Червоногродський повіт припинив своє існування внаслідок поділу Речі Посполитої та ліквідації її адміністративного устрою на теренах України. Фактично вся територія Червоногородського повіту відійшла до монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини), окрім лівобережних по Збручу частин Тарноруди, Гусятина, що відійшли до Російської імперії.
Колишній адмінстративний центр повіту — Червоногрод, у статусі села Заліщицького району припинив своє існування в середині XX ст., залишившись об'єктом для туризму та фотомистецтва.
Населені пункти Червоногородського повіту
Найбільшими містами повіту були: Червоногрод, Гусятин, Скала, Тарноруда та ін.
Села: Жнибороди
Примітки
- Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 169.
- Czerwonogród (z Księżyną i Czerczem), wś, pow. zaleszczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 845. (пол.)
Джерела
- Крикун М. Повітовий поділ Подільського воєводства в останній чверті XVI—XVIII ст. // Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 32. — 1997. — С. 43—53.
- Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст. // Український археографічний щорічник. Вип. І. П. С. Сохань (гол. ред.) та ін. — К. : Наук. думка, 1992. — 472 с.: іл. — С. 157—178.
- Михайловський В. Подільське воєводство [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 304—305. — .
- Щербина Р. Червоногродський повіт Подільської землі наприкінці XIV—XVI ст. [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Chervonogrodskij povit inodi u dzherelah Chervonogrodskij i Yazloveckij povit administrativno teritorialna odinicya Polskogo korolivstva ta Rechi Pospolitoyi z 1434 z 1726 roku yak grodskij po 1793 rik yaka isnuvala na Zahidnomu Podilli Administrativnij centr mistechko Chervonogorod abo Chervonogrod nini ne isnuye yake roztashovuvalosya bilya suchasnogo s Nirkiv donedavna Zalishickogo nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Utvorenij zgidno z rishennyam Grodnenskogo valnogo sejmu 1726 roku dzherelo Z istoriyiTeritoriya povitu roztashovuvalasya na zahodi Podilskoyi zemli u mezhah suchasnoyi Ternopilskoyi oblasti Razom z i Chervonogrodskij povit vhodiv do skladu Podilskogo voyevodstva utvorenogo v 1434 roci z centrom u Kam yanci na beregah Smotricha nini Kam yanec Podilskij Mezhi povitu na zahodi zbigalisya z ruslom richki Stripi na pivnochi mezha prohodila na vidrizku vid Buchacha do Tarnorudi na shodi beregami r Zbruch perehodyachi z odnogo berega na drugij u zalezhnosti vid roztashuvannya sil i mist uzdovzh richki Takozh na shodi povit mezhuvav z Kam yaneckim povitom Podilskogo voyevodstva Prirodnoyu pivdennoyu mezheyu bula r Dnister Teritoriya povitu v 1530 roci majzhe povnistyu zbigalasya z teritoriyeyu Chortkivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Protyagom 1672 1699 rokiv teritoriya Chervonogrodskogo povitu yak i vse Podillya bula u skladi Osmanskoyi imperiyi yaka utvorila tut elajyet Podillya Chervonogrodskij povit pripiniv svoye isnuvannya vnaslidok podilu Rechi Pospolitoyi ta likvidaciyi yiyi administrativnogo ustroyu na terenah Ukrayini Faktichno vsya teritoriya Chervonogorodskogo povitu vidijshla do monarhiyi Gabsburgiv z 1867 roku Avstro Ugorshini okrim livoberezhnih po Zbruchu chastin Tarnorudi Gusyatina sho vidijshli do Rosijskoyi imperiyi Kolishnij adminstrativnij centr povitu Chervonogrod u statusi sela Zalishickogo rajonu pripiniv svoye isnuvannya v seredini XX st zalishivshis ob yektom dlya turizmu ta fotomistectva Naseleni punkti Chervonogorodskogo povitu Najbilshimi mistami povitu buli Chervonogrod Gusyatin Skala Tarnoruda ta in Sela ZhniborodiPrimitkiKrikun M Povitovij ustrij Podilskogo voyevodstva XV XVI st 7 serpnya 2016 u Wayback Machine S 169 Czerwonogrod z Ksiezyna i Czerczem ws pow zaleszczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 845 pol DzherelaKrikun M Povitovij podil Podilskogo voyevodstva v ostannij chverti XVI XVIII st Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna vip 32 1997 S 43 53 Krikun M Povitovij ustrij Podilskogo voyevodstva XV XVI st Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Vip I P S Sohan gol red ta in K Nauk dumka 1992 472 s il S 157 178 Mihajlovskij V Podilske voyevodstvo 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 304 305 ISBN 978 966 00 1142 7 Sherbina R Chervonogrodskij povit Podilskoyi zemli naprikinci XIV XVI st 28 serpnya 2017 u Wayback Machine