Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волоське право — звичаєве право, що містило низку норм, які регламентували правовідносини сільського населення в галузі місцевого самоврядування, цивільного та кримінального права, судочинства, оподаткування та виконання повинностей застосовувалися упродовж XIII–XVIII ст. переважно у гірських селах з домінуючим скотарським господарством. Поширилося в XIV-XV столітті на західно-українських землях. Першими носіями волоського права були Драго-Саси - волоські переселенці (українці і волохи з Угорського королівства), які колонізували Карпатський регіон. Драго-Саси, знані і описані у Костянтина Багрянородного як угро-влахи і русо-влахи розвинули волоське право від звичаєвого до повноцінної і передової для свого часу слов’янської (проукраїнської) правової системи на якій успішно розвивались середньовічні держави - Молдавське князівство, Валахія, Трансільванія. Саме волоське право послужило правовою основою колонізації Карпат українцями (слов’янами). Волоське право в українському практичному застосуванні протягом століть може розглядатись як своєрідний синтез візантійської і німецької правових систем. Саме на землях, де існувало волоське право українська державність проіснувала найдовше у часовому вимірі (М.Дністрянський).
Історія
Волоське право отримало значне поширення на території руських (українських) земель. Такі поселення були в підніжжях Карпат та на їхніх схилах, переважно в межах гірських комітатів Угорського Королівства та Руського воєводства Польщі (згодом – Речі Посполитої) і рідше на низинах. Волоські поселення були розміщені також, як зазначає П. Домбковський, “в землях Сяноцькій, Самбірській, Перемишльській, Жидачівській, Львівській, Галицькій”, які входили до складу Руського воєводства, і навіть в “повіті Луцькому воєводства Волинського” [8, с. 1]. Наприклад, у Сяноцькій землі станом на 1650 р. нараховувалось 158 поселень, заснованих на волоському праві. У Самбірській волості, яка у XIV ст. входила до складу Перемишльської землі, у цей період налічувалось близько 152 таких поселення. Подібна ситуація, ймовірно, була на території інших руських (українських) земель карпатського регіону. Разом з цим, питання про час появи носіїв волоського права на руських (українських) землях та їхній вплив на слов’янське населення залишається предметом численних дискусій.
Заснування сіл на волоському праві, або ж їх переведення на це право, у різних західноукраїнських землях відбувалось в різні періоди. Зокрема, перша згадка про волохів та волоське право на території Сяноцької землі датується 1340 р., а у Самбірській волості – 1377 роком. Щодо колишнього Белзького воєводства, то тут фігурує документ, виданий мазовецьким князем Земовитом IV 1422 р., яким надавалося на волоському праві князство у Любичу.
Заснування поселень на волоському праві відбувалося шляхом осадництва (надання права на заснування села у незаселених землях) та шляхом переведення вже існуючого села на це право. Осадництво відбувалось у двох формах. До XVI ст. переважно застосовували форму військового осадництва, метою якого було заселення обширних пусток, на яких можна було заснувати декілька сіл. Починаючи з XV по XVI ст., застосовували пізнішу форму осадництва, в якій на першому місці стояв економічний інтерес; суб’єктом надання при цьому виступав “кнез”, об’єктом – окреме село, а також невелика земельна ділянка з пов’язаними із нею привілеями. Відомі випадки, коли за надання грамоти про право заснування або про переведення села на волоське право сплачували певну суму.
Згодом волоське право поширилося також і на громади, які не були ні волоськими етнічно, ні пастушачими за родом занять. Відомо, наприклад, про масовий перехід з руського права на волоське (і німецьке) в Галичині після її входження до складу Польського королівства (в XIV столітті). У XVI і XVII століттях слов'янські пастуші групи (такі, як гуралі) осіли на умовах волоського права в північній частині Угорського королівства.
У XVIII-XIX століттях мало місце зниження ролі тваринництва, ліквідація сервітутів (права селян випасати худобу на угіддях феодалів), вилучення гірських пасовищ під лісопосадки для потреб промисловості і будівництва. Багато пастуших громад перейшли до осілого способу життя, обробки землі і злилися з селянським населенням. Разом із занепадом відгонного тваринництва зникла і система волоського права.
Управління
Кнез
Кнез, це спадковий титул голови волоської громади, дрібна шляхта. Виконували повноваження сільських старост та суддів. У королівських грамотах, якими князство передавалось у спадкове володіння, передбачався обов’язок військової служби, а крім землі, могли надаватись привілеї щодо підношень та відробітків по кілька днів на рік у час польових робіт, що здійснювались підпорядкованими селянами. Кнез також міг отримати право на заснування млина, корчми, отримання третьої частини чиншів, данин і судових доходів. Наявність “кнеза”, як голови сільської адміністрації, була особливістю сіл волоського права. Голова адміністрації обирався громадою з членів привілейованого князівського клану.
Докладніше: Кнез (Волоський)
Присяжники
До складу громадського управління, крім голови сільської адміністрації (кнезя), входили також присяжники (присяжні). Обов’язки присяжних мали, головно, фіскальний характер. Присяжні оцінювали різні шкоди, збирали повинності та ін. Вони також були членами кнезських судів волоського права. Колегія присяжних у селах волоського права ніколи не перевищувала семи осіб. Якщо сліди злодія вели до села, то про це сповіщалось присяжного. Присяжний міг на вимогу однієї із сторін накласти арешт на спірну річ або особу.
Десятники
До їхніх повноважень у селах волоського права належав збір податків. У зв’язку із виконанням цих функцій вони могли звільнятися від обов’язку сплати чиншу. За розпорядженням вищої влади десятник скликав село на “громаду” (загальні збори громади). Окрім цього, десятник виконував поліцейські функції та функції судового виконавця. У супроводі присяжного (в окремих випадках самостійно) він обходив двори “децькуючи” і “грабуючи” (конфіскуючи рухомі речі) неспроможних або недобросовісних платників. У XVIII ст. заборонялось конфісковувати лише робочу худобу та робочий інвентар, без яких боржник не міг позбутися боргу. Кнез не мав права використовувати десятників для власних інтересів, оскільки десятник був громадським слугою, а не кнезським. Ю. Гошко вважає, що десятники – це залишки княжої військової організації, яка збереглася з часів Галицької Русі і вже у ХІІІ ст. мала адміністративний характер. Інститут десятників проіснував до XVIII ст.
Інші
Окрім цього, до сільської адміністрації могли входити карбівники (або шафари), “лісничі”, мірочники, “виборці” (міг вживатись також термін “поборщики” або лемники), землеміри, а в більших селах волоського права – писарі. Лісничого, який виконував функції сторожа громадських лісів визначала громада. Карбівник вів облік “забору пива та горілки на державні інтереси”, стежив за тим, щоб селяни не купували напоїв у корчмах інших сіл, щомісячно або щоквартально доставляв так звані “карби” (реєстри) пропоїв до замку. Такий карбівник був у кожному селі. Поборщики збирали різні збори. Їх могло бути декілька у одному селі. Кожен поборщик відповідав за свою ділянку роботи – збір поземельних зборів, збір з поголів’я худоби, чинш “з пустих полів” та ін. Кожен з них повинен був внести у громадську касу певну суму грошей. Окрім цього, в літературі згадується посада так званих “шалашників”, які були зобов’язані надавати допомогу кнезю у здійсненні його повноважень. Кнез міг мати трьох таких шалашників.
Див. також
Примітки
- . adhdportal.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
- И.А. Линниченко. Черты изъ исторіи сословій въ Юго-Западной Галицкой (Руси) XIV-XV в. // Ученыя записки Императорскаго Московскаго Университета. — Москва, 1894. — Т. 20—21. — С. 159.
- Karoly Kocsis; Eszter Kocsisne Hodosi (1 квітня 2001). Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin. Simon Publications LLC. с. 45—46. ISBN .
- Институт славяноведения и балканистики (Академия наук СССР). Этническая история восточных романцев: Древность и средние века : [Сб. статей] / В. Д. Королюк. — Наука, 1979. — С. 128—131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voloske pravo zvichayeve pravo sho mistilo nizku norm yaki reglamentuvali pravovidnosini silskogo naselennya v galuzi miscevogo samovryaduvannya civilnogo ta kriminalnogo prava sudochinstva opodatkuvannya ta vikonannya povinnostej zastosovuvalisya uprodovzh XIII XVIII st perevazhno u girskih selah z dominuyuchim skotarskim gospodarstvom Poshirilosya v XIV XV stolitti na zahidno ukrayinskih zemlyah Pershimi nosiyami voloskogo prava buli Drago Sasi voloski pereselenci ukrayinci i volohi z Ugorskogo korolivstva yaki kolonizuvali Karpatskij region Drago Sasi znani i opisani u Kostyantina Bagryanorodnogo yak ugro vlahi i ruso vlahi rozvinuli voloske pravo vid zvichayevogo do povnocinnoyi i peredovoyi dlya svogo chasu slov yanskoyi proukrayinskoyi pravovoyi sistemi na yakij uspishno rozvivalis serednovichni derzhavi Moldavske knyazivstvo Valahiya Transilvaniya Same voloske pravo posluzhilo pravovoyu osnovoyu kolonizaciyi Karpat ukrayincyami slov yanami Voloske pravo v ukrayinskomu praktichnomu zastosuvanni protyagom stolit mozhe rozglyadatis yak svoyeridnij sintez vizantijskoyi i nimeckoyi pravovih sistem Same na zemlyah de isnuvalo voloske pravo ukrayinska derzhavnist proisnuvala najdovshe u chasovomu vimiri M Dnistryanskij IstoriyaVoloske pravo otrimalo znachne poshirennya na teritoriyi ruskih ukrayinskih zemel Taki poselennya buli v pidnizhzhyah Karpat ta na yihnih shilah perevazhno v mezhah girskih komitativ Ugorskogo Korolivstva ta Ruskogo voyevodstva Polshi zgodom Rechi Pospolitoyi i ridshe na nizinah Voloski poselennya buli rozmisheni takozh yak zaznachaye P Dombkovskij v zemlyah Syanockij Sambirskij Peremishlskij Zhidachivskij Lvivskij Galickij yaki vhodili do skladu Ruskogo voyevodstva i navit v poviti Luckomu voyevodstva Volinskogo 8 s 1 Napriklad u Syanockij zemli stanom na 1650 r narahovuvalos 158 poselen zasnovanih na voloskomu pravi U Sambirskij volosti yaka u XIV st vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli u cej period nalichuvalos blizko 152 takih poselennya Podibna situaciya jmovirno bula na teritoriyi inshih ruskih ukrayinskih zemel karpatskogo regionu Razom z cim pitannya pro chas poyavi nosiyiv voloskogo prava na ruskih ukrayinskih zemlyah ta yihnij vpliv na slov yanske naselennya zalishayetsya predmetom chislennih diskusij Zasnuvannya sil na voloskomu pravi abo zh yih perevedennya na ce pravo u riznih zahidnoukrayinskih zemlyah vidbuvalos v rizni periodi Zokrema persha zgadka pro volohiv ta voloske pravo na teritoriyi Syanockoyi zemli datuyetsya 1340 r a u Sambirskij volosti 1377 rokom Shodo kolishnogo Belzkogo voyevodstva to tut figuruye dokument vidanij mazoveckim knyazem Zemovitom IV 1422 r yakim nadavalosya na voloskomu pravi knyazstvo u Lyubichu Zasnuvannya poselen na voloskomu pravi vidbuvalosya shlyahom osadnictva nadannya prava na zasnuvannya sela u nezaselenih zemlyah ta shlyahom perevedennya vzhe isnuyuchogo sela na ce pravo Osadnictvo vidbuvalos u dvoh formah Do XVI st perevazhno zastosovuvali formu vijskovogo osadnictva metoyu yakogo bulo zaselennya obshirnih pustok na yakih mozhna bulo zasnuvati dekilka sil Pochinayuchi z XV po XVI st zastosovuvali piznishu formu osadnictva v yakij na pershomu misci stoyav ekonomichnij interes sub yektom nadannya pri comu vistupav knez ob yektom okreme selo a takozh nevelika zemelna dilyanka z pov yazanimi iz neyu privileyami Vidomi vipadki koli za nadannya gramoti pro pravo zasnuvannya abo pro perevedennya sela na voloske pravo splachuvali pevnu sumu Zgodom voloske pravo poshirilosya takozh i na gromadi yaki ne buli ni voloskimi etnichno ni pastushachimi za rodom zanyat Vidomo napriklad pro masovij perehid z ruskogo prava na voloske i nimecke v Galichini pislya yiyi vhodzhennya do skladu Polskogo korolivstva v XIV stolitti U XVI i XVII stolittyah slov yanski pastushi grupi taki yak gurali osili na umovah voloskogo prava v pivnichnij chastini Ugorskogo korolivstva U XVIII XIX stolittyah malo misce znizhennya roli tvarinnictva likvidaciya servitutiv prava selyan vipasati hudobu na ugiddyah feodaliv viluchennya girskih pasovish pid lisoposadki dlya potreb promislovosti i budivnictva Bagato pastushih gromad perejshli do osilogo sposobu zhittya obrobki zemli i zlilisya z selyanskim naselennyam Razom iz zanepadom vidgonnogo tvarinnictva znikla i sistema voloskogo prava UpravlinnyaKnez Knez ce spadkovij titul golovi voloskoyi gromadi dribna shlyahta Vikonuvali povnovazhennya silskih starost ta suddiv U korolivskih gramotah yakimi knyazstvo peredavalos u spadkove volodinnya peredbachavsya obov yazok vijskovoyi sluzhbi a krim zemli mogli nadavatis privileyi shodo pidnoshen ta vidrobitkiv po kilka dniv na rik u chas polovih robit sho zdijsnyuvalis pidporyadkovanimi selyanami Knez takozh mig otrimati pravo na zasnuvannya mlina korchmi otrimannya tretoyi chastini chinshiv danin i sudovih dohodiv Nayavnist kneza yak golovi silskoyi administraciyi bula osoblivistyu sil voloskogo prava Golova administraciyi obiravsya gromadoyu z chleniv privilejovanogo knyazivskogo klanu Dokladnishe Knez Voloskij Prisyazhniki Do skladu gromadskogo upravlinnya krim golovi silskoyi administraciyi knezya vhodili takozh prisyazhniki prisyazhni Obov yazki prisyazhnih mali golovno fiskalnij harakter Prisyazhni ocinyuvali rizni shkodi zbirali povinnosti ta in Voni takozh buli chlenami knezskih sudiv voloskogo prava Kolegiya prisyazhnih u selah voloskogo prava nikoli ne perevishuvala semi osib Yaksho slidi zlodiya veli do sela to pro ce spovishalos prisyazhnogo Prisyazhnij mig na vimogu odniyeyi iz storin naklasti aresht na spirnu rich abo osobu Desyatniki Do yihnih povnovazhen u selah voloskogo prava nalezhav zbir podatkiv U zv yazku iz vikonannyam cih funkcij voni mogli zvilnyatisya vid obov yazku splati chinshu Za rozporyadzhennyam vishoyi vladi desyatnik sklikav selo na gromadu zagalni zbori gromadi Okrim cogo desyatnik vikonuvav policejski funkciyi ta funkciyi sudovogo vikonavcya U suprovodi prisyazhnogo v okremih vipadkah samostijno vin obhodiv dvori deckuyuchi i grabuyuchi konfiskuyuchi ruhomi rechi nespromozhnih abo nedobrosovisnih platnikiv U XVIII st zaboronyalos konfiskovuvati lishe robochu hudobu ta robochij inventar bez yakih borzhnik ne mig pozbutisya borgu Knez ne mav prava vikoristovuvati desyatnikiv dlya vlasnih interesiv oskilki desyatnik buv gromadskim slugoyu a ne knezskim Yu Goshko vvazhaye sho desyatniki ce zalishki knyazhoyi vijskovoyi organizaciyi yaka zbereglasya z chasiv Galickoyi Rusi i vzhe u HIII st mala administrativnij harakter Institut desyatnikiv proisnuvav do XVIII st Inshi Okrim cogo do silskoyi administraciyi mogli vhoditi karbivniki abo shafari lisnichi mirochniki viborci mig vzhivatis takozh termin poborshiki abo lemniki zemlemiri a v bilshih selah voloskogo prava pisari Lisnichogo yakij vikonuvav funkciyi storozha gromadskih lisiv viznachala gromada Karbivnik viv oblik zaboru piva ta gorilki na derzhavni interesi stezhiv za tim shob selyani ne kupuvali napoyiv u korchmah inshih sil shomisyachno abo shokvartalno dostavlyav tak zvani karbi reyestri propoyiv do zamku Takij karbivnik buv u kozhnomu seli Poborshiki zbirali rizni zbori Yih moglo buti dekilka u odnomu seli Kozhen poborshik vidpovidav za svoyu dilyanku roboti zbir pozemelnih zboriv zbir z pogoliv ya hudobi chinsh z pustih poliv ta in Kozhen z nih povinen buv vnesti u gromadsku kasu pevnu sumu groshej Okrim cogo v literaturi zgaduyetsya posada tak zvanih shalashnikiv yaki buli zobov yazani nadavati dopomogu knezyu u zdijsnenni jogo povnovazhen Knez mig mati troh takih shalashnikiv Div takozhKnez Nimecke pravo Ruske pravoPrimitki adhdportal com Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 I A Linnichenko Cherty iz istorii soslovij v Yugo Zapadnoj Galickoj Rusi XIV XV v Uchenyya zapiski Imperatorskago Moskovskago Universiteta Moskva 1894 T 20 21 S 159 Karoly Kocsis Eszter Kocsisne Hodosi 1 kvitnya 2001 Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin Simon Publications LLC s 45 46 ISBN 978 1 931313 75 9 Institut slavyanovedeniya i balkanistiki Akademiya nauk SSSR Etnicheskaya istoriya vostochnyh romancev Drevnost i srednie veka Sb statej V D Korolyuk Nauka 1979 S 128 131