Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуралі́, Ґуралі (горалі́, татрські горяни, пол. Górale; словац. Gorali; діалект Тешинської Сілезії: Gorole) — горяни Татр, етнографічна (етнокультурна) група,
| Гуралі, Горалі Górale, Gorali | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 0,5 ~ 2 млн осіб |
| Ареал |  Польща Словаччина Чехія |
| Близькі до: | поляки західні слов'яни |
| Мова | діалект польської мови |
| Релігія | католицтво, протестантизм |
Територія проживання і чисельність
Гуралі (горалі) це група місцевого населення на півдні Польщі, півночі Словаччини та в регіоні Тешинська Сілезія в Чехії. Живуть у Карпатах на захід від української (лемківської) етнічної території. Невеликі діаспори гуралів є також на Буковині в Україні, на півночі Румунії і в Чикаго (США).
У Польщі гуралі живуть у гірських районах Підгалля (Подгалє, пол. Podhale) у Татрах і частково у Живці (Живецьких Бескидах) та Сілезії у Бескидах (Малопольське і Сілезьке воєводства).
У Словаччині вони живуть 4 окремими групами: на півночі Спишу (34 селища, розділених на дві групи), Ораві і Кісуце (2 селища) і менші групи в 7 інших селах-анклавах на півночі Словаччини на Пряшівщині (Пряшівський) і Жилінський краї.
На північному сході Чехії (регіон Тешинська Сілезія у Моравсько-Сілезьких Бескидах) гуралі живуть в округах Фрідек-Містек, Опава й Брунталь Мораво-Сілезького краю.
Оскільки в переписах населення гуралі окремо не обраховуються, судити про їх чисельність складно — оціночно від 0,5 до 2 млн осіб.
Мова і релігія
Загальновизнаним є той факт, що гуралі розмовляють діалектами польської мови — говорами малопольського діалекту в Малопольскому воєводстві Польщі і в Словаччині та говорами сілезького діалекту в Сілезькому та Опольському воєводствах Польщі та у Чехії.
Вважають, що діалекти гуралів походять з праслов'янської мови зі Східної Ляхії (історичної польської області) з деяким словацьким впливом (протягом останніх століть). Крім польської основи, гуральські говірки мають специфічну лексику, зокрема, містять слова волоського походження.
Типові гуральські слова, як наприклад, гора/горб — magura або багаття — vatra (порівняйте українське закарпатське діалектне ватра), що є іллірийського та дако-румунського походження, і які є в сучасному вжитку в албанській та румунській мовах, зараз зустрічаються в польських топонімах на плоскогір'ях, заселених гуралями.
- Докладніше дивіться: .
Серед гуралів поширеними явищами є білінгвізм і полілінгвізм: розповсюджені літературні польська, словацька, чеська мови.
За віросповіданням гуралі переважно католики, є також протестанти (здебільшого євангелісти).
Походження та історія, різні погляди на гуралів
Походження, історія та самоідентичність гуралів
У сучасній етнографії, в тому числі і польській, встановилася традиція розглядати гуралів як субетнос поляків, іноді навіть як етнографічну (етно-культурну) групу горян поляків-малополян (малополяків). Втім гуралі мають ряд специфічних рис, як у мові, так і в побуті й культурі, пов'язаних, перш за все, з їх походженням та історичним розвитком.
Існує декілька гіпотез щодо походження гуралів. Землі гуралів були заселені протягом XII—XVIII століть. За однією з версій, — в основному вихідцями з передгір'я та рівнинних районів південної Польщі, що активно змішувалися з прийшлими волохами і словаками.
За іншою гіпотезою гуралі — переважно нащадки волохів, які заселили цю частину Карпат в проміжку між XIV—XVII століттями, що вже потім зазнали польського впливу. Адже дослідження (аналізи черепів), що проводились польськими антропологами в 1960-х роках засвідчили, що люди, яким вони належали, були здебільшого балканського походження.
Більшість поселень гуралів закладено на основі волоського права в XVI столітті. Гуралі історично волелюбний і непокірний народ. У XVI — поч. XIX століттях територія проживання гуралів — район, де розгортався і діяв рух опришків проти феодального покріпачення шляхтою. У 1772—1918 роках гуральські землі входили до складу Австрійської (з 1867 — Австро-Угорської) імперії.
Гуралі усвідомлюють себе не етнічно, а територіально, навіть єдності ані географічної, ні національно-культурної не являють. Однак польські гуралі під час Другої світової війни за німецької окупації Польщі (1939—1945, Генеральна губернія) в порівнянні з рештою поляків відособлювалися окупаційними владами й користалися з деяких преференцій.
Сучасні гуралі, що живуть в областях з довгою традицією приналежності до польської держави, самоідентифікують себе як поляки, а гуральське населення Словаччини і Чехії вважає себе відповідно словаками і чехами, з деякими винятками з правила по обидва боки кордону.
Погляд на гуралів у Польщі
Польська етнографія розглядає гуралів виключно як етнокультурні групи малополяків (одна з етнографічних груп польського народу): подгаляни (підгаляни, гуралі Подгаля), живецькі гуралі (гуралі Живця), оравці, спішаки, баб'єгорці, бескидці, пенінці, сондетці (судецькі гуралі), загорці, віслянці, яблоньківці (яблонківські гуралі) тощо.
Оскільки польське слово гуралі́ (пол. Górale) взагалі означає «горяни, горці», то в польській літературі існує й ширше трактування терміну гуралі, як назагал усіх горян Карпат. За таким поділом гуралів до них належать:
і таким чином сюди потрапляють і етнографічні й субетнічні групи інших (крім поляків) народів, скажімо карпатські румуни, включно також з українцями Карпат, в тому числі і ті, що територіально проживають в Україні.
Гуралі Чехії та Словаччини
Якщо сучасні словацькі і чеські вчені визнають за гуральською говіркою її походження як діалекту польської мови, яка втім останнім часом у Словаччині та Чехії поступово набирає рис пануючих у цих країнах мов титульних націй, то щодо етнічної приналежності гуралів Чехії та Словаччини немає ясності — хоча чеських гуралів Заолжя (сілезькі горалі-горяни) і вважають поляками, про реальну картину можна судити з даних переписів населення, які свідчать, що в жодному з міст і сіл Заолжя поляки не є більшістю і місцеві гуралі вважають себе чехами. Наприклад, у традиційному гуральському селі Грчава (одне з двох найсхідніших сіл Чеської Республіки) поляки складають тільки 2 % від загального населення. У щоденному житті чеські гуралі продовжують розмовляти говіркою Тешинської Сілезії.
Гуралі України
Гуралі переселилися до Буковини на початку ХІХ століття з району міста Чадця (Словаччина, на кордоні з Чехією та Польщею), за назвою міста їх називають чадецькими ґуралями. Більшість була виселена у Польщу після Другої світової війни, але частина залишилася, зокрема, у селах Стара Красношора та Нижні Петрівці.
Традиційні заняття і культура гуралів
Традиційними заняттями татрських горян (гуралів), як і в цілому в Карпатах, є відгінне скотарство, заготівля, переробка і сплав деревини та суміжні ремесла — різьбярство на дереві, бондарство тощо, також виробництво сирів. У сучасних умовах в районах проживання гуралів активно розвивається туристична галузь, як екологічний зелений туризм, так і гірськолижний (наприклад, всесвітньо відомий гірськолижний курорт Закопане), що дає додаткові робочі місця в тому числі і місцевим жителям.
Риси народної матеріальної культури гуралів обумовлені проживанням у го́рах і традиційними заняттями, й у цілому є схожими на подібні в українських гуцулів і лемків. Так, традиційним гуральським житлом є зрубна будівля, часто не білена, вкрита ґонтом, соломою або драницями (хижа, хата, польс. халупа) з фасадом у вигляді галереї. Традиційна кухня включає різноманітні молочні продукти, зокрема сири (бринза, словац. oštiepok), каші, страви з картоплі, ячного та вівсяного борошна. Народний одяг гуралів близький до гуцульського — хутряні й суконні безрукавки (кептарі), суконні чоловічі штани, шкіряні постоли, суконні черевики й чоботи (папу́чі). Часто одяг оздоблений яскравим шиттям. Обов'язковими атрибутами чоловічого традиційного костюму раніше були топірець-бартка і круглий капелюх.
У гуралів багата духовна культура. В усному фольклорі поширені легенди і перекази про опришків, зокрема про їхнього ватажка Яносіка (Яношик по-польськи), близькі за мотивами і сюжетами українським оповідкам про Довбуша та розбійницькі пісні.
Гуральську музичну культуру визначає оригінальність, помітними рисами якої є архаїчність, в тому числі й в музичних інструментах (волинка, традиційні скрипка і бас) і достатньо високі музичні темпи. Були поширені музичні ансамблі (гуральські капели), що зазвичай грали на весіллях і на календарні свята.
Своєрідними є танці гуралів. Як і в південних слов'ян, і взагалі на Балканах, найпоширенішим є коло. Парний танок, також по колу, як і в гуцулів, виконують у дуже високому темпі, який до того ж підвищується протягом танцю. Особливий чоловічий танець навприсядки з бартками.
У сучасній Польщі мистецтво гуралів є доволі популярним. Існують гуральські культурні товариства, проводяться численні свята і фестивалі народної культури гуралів.
Виноски
- Закопане, Канари, Варшава [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] Польське радіо
- Ґураль
- Hannan K. Borders of Language and Identity in Teschen Silesia, New York: Peter Lang, 1996
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.:"Советская энциклопедия", 1988, стор. 368—369
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - дивіться роботи словацького лінгвіста Катаріни Кришшакової (Katarína Kriššákova).
- . Архів оригіналу за 6 липня 2007. Процитовано 17 травня 2008.
- Перепис населення Чеської Республіки (2001 рік) — Грчава. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
Джерела і література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуралі |
- Сім етнографічних чудес України [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]: Диво друге — чадецькі гуралі Буковини
- (пол.)
- (словац.)
- Encyklopédia l´udovej kultúry Slovenska, Veda, 1995 (словац.)
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.:"Советская энциклопедия" (стаття «Поляки»), 1988, стор. 368—369 (рос.)
- Стеньшевский Я. Скрипка и игра на скрипке в польской народной традиции // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка. Т.2., М., 1988 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gural Gurali Gurali gorali tatrski goryani pol Gorale slovac Gorali dialekt Teshinskoyi Sileziyi Gorole goryani Tatr etnografichna etnokulturna grupa Gurali Gorali Gorale GoraliGural graye na skripci Pidgallya Polsha 2005 rikKilkist 0 5 2 mln osibAreal Polsha Slovachchina ChehiyaBlizki do polyaki zahidni slov yaniMova dialekt polskoyi moviReligiya katolictvo protestantizmTeritoriya prozhivannya i chiselnistGurali gorali ce grupa miscevogo naselennya na pivdni Polshi pivnochi Slovachchini ta v regioni Teshinska Sileziya v Chehiyi Zhivut u Karpatah na zahid vid ukrayinskoyi lemkivskoyi etnichnoyi teritoriyi Neveliki diaspori guraliv ye takozh na Bukovini v Ukrayini na pivnochi Rumuniyi i v Chikago SShA U Polshi gurali zhivut u girskih rajonah Pidgallya Podgalye pol Podhale u Tatrah i chastkovo u Zhivci Zhiveckih Beskidah ta Sileziyi u Beskidah Malopolske i Silezke voyevodstva U Slovachchini voni zhivut 4 okremimi grupami na pivnochi Spishu 34 selisha rozdilenih na dvi grupi Oravi i Kisuce 2 selisha i menshi grupi v 7 inshih selah anklavah na pivnochi Slovachchini na Pryashivshini Pryashivskij i Zhilinskij krayi Na pivnichnomu shodi Chehiyi region Teshinska Sileziya u Moravsko Silezkih Beskidah gurali zhivut v okrugah Fridek Mistek Opava j Bruntal Moravo Silezkogo krayu Oskilki v perepisah naselennya gurali okremo ne obrahovuyutsya suditi pro yih chiselnist skladno ocinochno vid 0 5 do 2 mln osib Mova i religiyaZagalnoviznanim ye toj fakt sho gurali rozmovlyayut dialektami polskoyi movi govorami malopolskogo dialektu v Malopolskomu voyevodstvi Polshi i v Slovachchini ta govorami silezkogo dialektu v Silezkomu ta Opolskomu voyevodstvah Polshi ta u Chehiyi Guralskij cholovichij hor z Yablunkova Jablonkow na svyati v Karvini Karwina 2007 Vvazhayut sho dialekti guraliv pohodyat z praslov yanskoyi movi zi Shidnoyi Lyahiyi istorichnoyi polskoyi oblasti z deyakim slovackim vplivom protyagom ostannih stolit Krim polskoyi osnovi guralski govirki mayut specifichnu leksiku zokrema mistyat slova voloskogo pohodzhennya Tipovi guralski slova yak napriklad gora gorb magura abo bagattya vatra porivnyajte ukrayinske zakarpatske dialektne vatra sho ye illirijskogo ta dako rumunskogo pohodzhennya i yaki ye v suchasnomu vzhitku v albanskij ta rumunskij movah zaraz zustrichayutsya v polskih toponimah na ploskogir yah zaselenih guralyami Dokladnishe divitsya dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Sered guraliv poshirenimi yavishami ye bilingvizm i polilingvizm rozpovsyudzheni literaturni polska slovacka cheska movi Za virospovidannyam gurali perevazhno katoliki ye takozh protestanti zdebilshogo yevangelisti Pohodzhennya ta istoriya rizni poglyadi na guralivPohodzhennya istoriya ta samoidentichnist guraliv U suchasnij etnografiyi v tomu chisli i polskij vstanovilasya tradiciya rozglyadati guraliv yak subetnos polyakiv inodi navit yak etnografichnu etno kulturnu grupu goryan polyakiv malopolyan malopolyakiv Vtim gurali mayut ryad specifichnih ris yak u movi tak i v pobuti j kulturi pov yazanih persh za vse z yih pohodzhennyam ta istorichnim rozvitkom Isnuye dekilka gipotez shodo pohodzhennya guraliv Zemli guraliv buli zaseleni protyagom XII XVIII stolit Za odniyeyu z versij v osnovnomu vihidcyami z peredgir ya ta rivninnih rajoniv pivdennoyi Polshi sho aktivno zmishuvalisya z prijshlimi volohami i slovakami Za inshoyu gipotezoyu gurali perevazhno nashadki volohiv yaki zaselili cyu chastinu Karpat v promizhku mizh XIV XVII stolittyami sho vzhe potim zaznali polskogo vplivu Adzhe doslidzhennya analizi cherepiv sho provodilis polskimi antropologami v 1960 h rokah zasvidchili sho lyudi yakim voni nalezhali buli zdebilshogo balkanskogo pohodzhennya Bilshist poselen guraliv zakladeno na osnovi voloskogo prava v XVI stolitti Gurali istorichno volelyubnij i nepokirnij narod U XVI poch XIX stolittyah teritoriya prozhivannya guraliv rajon de rozgortavsya i diyav ruh oprishkiv proti feodalnogo pokripachennya shlyahtoyu U 1772 1918 rokah guralski zemli vhodili do skladu Avstrijskoyi z 1867 Avstro Ugorskoyi imperiyi Gurali usvidomlyuyut sebe ne etnichno a teritorialno navit yednosti ani geografichnoyi ni nacionalno kulturnoyi ne yavlyayut Odnak polski gurali pid chas Drugoyi svitovoyi vijni za nimeckoyi okupaciyi Polshi 1939 1945 Generalna guberniya v porivnyanni z reshtoyu polyakiv vidosoblyuvalisya okupacijnimi vladami j koristalisya z deyakih preferencij Suchasni gurali sho zhivut v oblastyah z dovgoyu tradiciyeyu prinalezhnosti do polskoyi derzhavi samoidentifikuyut sebe yak polyaki a guralske naselennya Slovachchini i Chehiyi vvazhaye sebe vidpovidno slovakami i chehami z deyakimi vinyatkami z pravila po obidva boki kordonu Poglyad na guraliv u Polshi Polska etnografiya rozglyadaye guraliv viklyuchno yak etnokulturni grupi malopolyakiv odna z etnografichnih grup polskogo narodu podgalyani pidgalyani gurali Podgalya zhivecki gurali gurali Zhivcya oravci spishaki bab yegorci beskidci peninci sondetci sudecki gurali zagorci vislyanci yablonkivci yablonkivski gurali tosho Molodi zhivecki gurali Polsha Oskilki polske slovo gurali pol Gorale vzagali oznachaye goryani gorci to v polskij literaturi isnuye j shirshe traktuvannya terminu gurali yak nazagal usih goryan Karpat Za takim podilom guraliv do nih nalezhat zhivecki gurali gurali Zhivcya pol gorale zywieccy podgalski gurali gurali Podgalye pol gorale podhalanscy teshinski gurali gurali Teshinskoyi Sileziyi Moravski volohi Guculi Ukrayina Rumuniya Lemki Ukrayina Slovachchina Polsha Bojki Ukrayina Polsha Slovachchina dd dd dd dd dd dd dd dd i takim chinom syudi potraplyayut i etnografichni j subetnichni grupi inshih krim polyakiv narodiv skazhimo karpatski rumuni vklyuchno takozh z ukrayincyami Karpat v tomu chisli i ti sho teritorialno prozhivayut v Ukrayini Gurali Chehiyi ta Slovachchini Yaksho suchasni slovacki i cheski vcheni viznayut za guralskoyu govirkoyu yiyi pohodzhennya yak dialektu polskoyi movi yaka vtim ostannim chasom u Slovachchini ta Chehiyi postupovo nabiraye ris panuyuchih u cih krayinah mov titulnih nacij to shodo etnichnoyi prinalezhnosti guraliv Chehiyi ta Slovachchini nemaye yasnosti hocha cheskih guraliv Zaolzhya silezki gorali goryani i vvazhayut polyakami pro realnu kartinu mozhna suditi z danih perepisiv naselennya yaki svidchat sho v zhodnomu z mist i sil Zaolzhya polyaki ne ye bilshistyu i miscevi gurali vvazhayut sebe chehami Napriklad u tradicijnomu guralskomu seli Grchava odne z dvoh najshidnishih sil Cheskoyi Respubliki polyaki skladayut tilki 2 vid zagalnogo naselennya U shodennomu zhitti cheski gurali prodovzhuyut rozmovlyati govirkoyu Teshinskoyi Sileziyi Gurali Ukrayini Gurali pereselilisya do Bukovini na pochatku HIH stolittya z rajonu mista Chadcya Slovachchina na kordoni z Chehiyeyu ta Polsheyu za nazvoyu mista yih nazivayut chadeckimi guralyami Bilshist bula viselena u Polshu pislya Drugoyi svitovoyi vijni ale chastina zalishilasya zokrema u selah Stara Krasnoshora ta Nizhni Petrivci Tradicijni zanyattya i kultura guralivTradicijna guralska derev yana hata drzewionka v Teshinskih Beskidah Polsha Tradicijnimi zanyattyami tatrskih goryan guraliv yak i v cilomu v Karpatah ye vidginne skotarstvo zagotivlya pererobka i splav derevini ta sumizhni remesla rizbyarstvo na derevi bondarstvo tosho takozh virobnictvo siriv U suchasnih umovah v rajonah prozhivannya guraliv aktivno rozvivayetsya turistichna galuz yak ekologichnij zelenij turizm tak i girskolizhnij napriklad vsesvitno vidomij girskolizhnij kurort Zakopane sho daye dodatkovi robochi miscya v tomu chisli i miscevim zhitelyam Guralskij tanok Tatri kin XIX poch HH st Risi narodnoyi materialnoyi kulturi guraliv obumovleni prozhivannyam u go rah i tradicijnimi zanyattyami j u cilomu ye shozhimi na podibni v ukrayinskih guculiv i lemkiv Tak tradicijnim guralskim zhitlom ye zrubna budivlya chasto ne bilena vkrita gontom solomoyu abo dranicyami hizha hata pols halupa z fasadom u viglyadi galereyi Tradicijna kuhnya vklyuchaye riznomanitni molochni produkti zokrema siri brinza slovac ostiepok kashi stravi z kartopli yachnogo ta vivsyanogo boroshna Narodnij odyag guraliv blizkij do guculskogo hutryani j sukonni bezrukavki keptari sukonni cholovichi shtani shkiryani postoli sukonni chereviki j choboti papu chi Chasto odyag ozdoblenij yaskravim shittyam Obov yazkovimi atributami cholovichogo tradicijnogo kostyumu ranishe buli topirec bartka i kruglij kapelyuh U guraliv bagata duhovna kultura V usnomu folklori poshireni legendi i perekazi pro oprishkiv zokrema pro yihnogo vatazhka Yanosika Yanoshik po polski blizki za motivami i syuzhetami ukrayinskim opovidkam pro Dovbusha ta rozbijnicki pisni Guralsku muzichnu kulturu viznachaye originalnist pomitnimi risami yakoyi ye arhayichnist v tomu chisli j v muzichnih instrumentah volinka tradicijni skripka i bas i dostatno visoki muzichni tempi Buli poshireni muzichni ansambli guralski kapeli sho zazvichaj grali na vesillyah i na kalendarni svyata Svoyeridnimi ye tanci guraliv Yak i v pivdennih slov yan i vzagali na Balkanah najposhirenishim ye kolo Parnij tanok takozh po kolu yak i v guculiv vikonuyut u duzhe visokomu tempi yakij do togo zh pidvishuyetsya protyagom tancyu Osoblivij cholovichij tanec navprisyadki z bartkami U suchasnij Polshi mistectvo guraliv ye dovoli populyarnim Isnuyut guralski kulturni tovaristva provodyatsya chislenni svyata i festivali narodnoyi kulturi guraliv VinoskiZakopane Kanari Varshava 2 veresnya 2017 u Wayback Machine Polske radio Gural Hannan K Borders of Language and Identity in Teschen Silesia New York Peter Lang 1996 ISBN 0 8204 3365 9 Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 368 369 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya divitsya roboti slovackogo lingvista Katarini Krishshakovoyi Katarina Krissakova Arhiv originalu za 6 lipnya 2007 Procitovano 17 travnya 2008 Perepis naselennya Cheskoyi Respubliki 2001 rik Grchava Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2017 Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2017 Dzherela i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gurali Sim etnografichnih chudes Ukrayini 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Divo druge chadecki gurali Bukovini pol slovac Encyklopedia l udovej kultury Slovenska Veda 1995 slovac Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya stattya Polyaki 1988 stor 368 369 ros Stenshevskij Ya Skripka i igra na skripke v polskoj narodnoj tradicii Narodnye muzykalnye instrumenty i instrumentalnaya muzyka T 2 M 1988 ros